АлПет

В лютому 2021 рішенням суду було визнано виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Одночасно з банку були стягнуті кошти які виконавча стягнула на користь банку у виконавчому проваджені. Апеляція в березні 2022 залишила в силі рішення 1-ї інстанції. До банку було подано заяву (разом з копіями рішення суду і реквізитами рахунку для переказу коштів) про виконання рішення суду і переказу стягнутої суми на рахунок. У відповідь банк надіслав листа із зміста якого банк фактично відмовився добровільно виконати рішення суду і запропонував стягувачу стягнути кошти через виконавчу службу. На той час у виконавчій не працювали реєстри і виконавчий лист могли прийняти, але виконачі дії не проводились. Банку була надіслана заява: (витяг) У відповідь на мою заяву я отримала від банку лист від 29.03.2022 №ХХХХ із змісту якого визначається, що банк відмовляється виконати судові рішення самостійно в добровільному порядку і рекомендує мені звернутись до виконавчої служби для примусового виконання судових рішень. Інформую банк, що примусове виконання рішень суду здійснюється якщо боржник умисно відмовляється від свого обов’язку добровільно виконати судове рішення. Інформую посадових осіб банку, що відповідно до вимог ст.18 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення є обов’язковими до виконання. Стаття 18. Обов'язковість судових рішень 1. Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. 2. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. За невиконання судового рішення кримінальним кодексом України передбачена відповідальність: Стаття 382. Невиконання судового рішення 1. Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню - карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, вчинені службовою особою, - караються штрафом від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Прошу банк самостійно добровільно виконати свій передбачений законодавством обов’язок по виконанню зазначених судових рішень в термін 10-ти робочих днів з моменту отримання цієї заяви. У відповідь банк знову надіслав лист з пропозицією діяти через виконавчу. Знайомий виконавець розказав , що у звязку з військовим станом кошти , що потрапили на рахунок казначейства розподіляються особливим чином: в першу чергу на військові потреби. Таким чином навіть стягнуті кошти з банка на рахунок виконавчої можна довго чекати на свій рахунок. Я маю намір надіслати банку ще одну заяву ( аналогічно викладеній) , але на імя голови правління з врученням особисто, крім того попередити , що у випадку стягнення через виконавчу державному приватбанку буде нанесені збитки у вигляді сплати 10% виконавчого збору. Одночасно подати заяву в правоохоронні органи про відкриття кримінального провадження по ст.382 ККУ. Питання до громади: чи є голова правління банку службовою особою в сенсі ст.382 КК.? Куди подавати заяву про кримінальне провадження: в прокуратуру чи МВС? за якою адресою: реєстрації юрособи в Києві чи за місцезнаходженням в Дніпрі? Як примусити банк виконати рішення самостійно?

В 2013 я серед іншого подав таке заперечення (може Вам в чомусь допоможе): Додаток №2 до заперечення проти позову. Відповідач заперечує проти позову повністю з наступних підстав. У позивача ТОВ «Кей-Колект» не виникло ніяких прав вимоги у відповідача А. Б.В. по нікчемному правочину Договору факторингу №1 від 12.12.2011р. укладеного між ТОВ «Кей-Колект» та ПАТ «УкрСиббанк». Обґрунтування цієї тези наступне: Об’єктом зазначеного договору факторингу є зокрема набуття фактором (ТОВ «Кей-Колект») права грошової вимоги по зобов’язаннях що виникли на підставі договору про надання споживчого кредиту №хххххххххх від уу.12.2007р. укладеного між А.Б.В. та ПАТ «УкрСиббанк». Боргові зобов’язання виражені в іноземній валюті, а саме в доларах США. Відповідно ч.1 ст 193 ЦКУ «Валютні цінності»: Види майна, що вважаються валютними цінностями, та порядок вчинення правочинів з ними встановлюються законом. Таким законом є Декрет КМУ « Про систему валютного регулювання та систему валютного контролю» від 19 лютого 1993 року N 15-93, в преамбулі якого зазначено: Цей Декрет установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства. Відповідно ст..1 Декрету КМУ « Про систему валютного регулювання та систему валютного контролю» від 19 лютого 1993 року N 15-93 1)"валютні цінності"- це зокрема: платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах; 2) "валютні операції"-це зокрема: операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; По змісту термінів, що використовуються в Декреті кредитний договір в сукупності з документами, що підтверджують наявність заборгованості є борговою розпискою. Відповідно приписам ч.2 ст2, ст..5 Декрету КМУ « Про систему валютного регулювання та систему валютного контролю» для здійснення валютної операції сторонам необхідно отримати ліцензію НБУ— генеральну або індивідуальну. Враховуючи приписи ч.2 ст.178 ЦКУ валютні цінності є об’єктом цивільних прав з обмеженою оборотоздатністю. Відповідно приписам ч.3 ст.91 ЦКУ цивільна правоздатність юридичної особи для здійснення діяльності, що потребує ліцензування, обмежена наявністю ліцензії з вказаними межами такої діяльності. В Постанові № 9 Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначено: 18. Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об’єктами права власності українського народу — землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об’єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об’єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК). Відповідно приписам ст..4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" операція факторингу є фінансовую послугою. ТОВ «Кей-Колект» в договорі факторингу №1 від12.12.2011р. є фактором, тобто стороною, що надає фінансову послугу факторингу іншій стороні. ТОВ «Кей-Колект» є небанківською фінансовою установою. Відповідно приписам п.1.2 «Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв'язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій" (Постанова Правління НБУ, від 09.08.2002, № 297 ) : п1.2. Небанківська фінансова установа, національний оператор поштового зв'язку має право здійснювати операції, передбачені статтею 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", якщо вони є валютними операціями тільки після отримання генеральної ліцензії згідно з пунктом 2 статті 5 Декрету. (Декрет КМУ « Про систему валютного регулювання та систему валютного контролю» від 19 лютого 1993 року N 15-93) З відповіді Національного Банку України на запит відповідача випливає що позивач ТОВ «Кей-Колект» станом на 01.07.2012р. не отримував ні генеральної, ні індивідуальної ліцензії на право здійснення валютних операцій. Підсумовуючи викладене Договір Факторингу №1 від 12.12.2011р. в частині відступлення прав вимоги по зобов’язаннях що виникли на підставі договору про надання споживчого кредиту №ххххххххх від уу.12.2007р. (валютна операція з переходом прав власності на валютні цінності—боргову розписку виражену в доларах США) є нікчемним, так як вчинений з порушенням правового режиму обмежених в обігу об’єктів цивільного права.(ст.. 228 ЦКУ, ч.18 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від.6.листопада.2009.року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними») Відповідно приписам ч.2 ст.215 ЦКУ нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Відповідно приписам ч.1 ст 216 ЦКУ недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Таким чином позивач не набув прав вимоги по зобов’язаннях відповідача, отже позов є безпідставним. На підставі ч.2 ст.215, ч.1 ст.216, ст..228, ч.3 ст.91 ЦКУ; ст.1, ч.2 ст.2, ст5 Декрету КМУ « Про систему валютного регулювання та систему валютного контролю» від 19 лютого 1993 року N 15-93; п.1.2 «Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв'язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій" (Постанова Правління НБУ, від 09.08.2002, № 297 ; ч.18 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від.6.листопада.2009.року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними») Прошу суд відмовити в задоволені позову. Додаток: копія листа НБУ про відсутність у ТОВ «Кей-Колект» ліцензій на здійснення валютних операцій

хххххх На виконання оскаржуваного виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни від 30 жовтня 2017р. зареєстрованим в реєстрі №10327 в рамках виконавчого провадження ВП №55490327 з мене стягнуто 44400,47 гривень, які я прошу стягнути з відповідача на мою користь. ххххххх 1. Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни від 30 жовтня 2017р. зареєстрований в реєстрі №10327 таким, що не підлягаю виконанню. 2. Повернути стягнуте за оскаржуваним виконавчим написом нотаріуса шляхом стягнення на мою користь з відповідача 44400,47 гривень. 3. Стягнути на мою користь з відповідача всі понесені мною судові витрати. Сумма взысканного была уточнена за минусом исп. збора. Мать-одиночка без алиментов получила в 2011 4000грв. ИНН выписан на 120000 грв., а во время судебного процесса было сообщение из банка, что долг уже 220000грв.

Кроме ИНН было требование "повернути стягнене"

https://reyestr.court.gov.ua/Review/94815701 Вот мое решение.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/89363203 https://reyestr.court.gov.ua/Review/92090690 https://reyestr.court.gov.ua/Review/93373823 Вот решения 3-х инстанций одного дела где судьи ссылались на п.2 "переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", но не "заметили" его нечинність. Интересно какой был иск. Жалко, человек проиграл на ровном месте.

Ни в одном из трех вышеупомянутых решений (и очевидно в исках также) нет упоминания о недействительности п.2 "переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" Почему?

Если коллектор уведомил Вас о прощении долга, то Вы обязаны в своей декларации указать сумму полученного блага в виде прощеного долга ( только тела кредита без % , пени и т.д.) и самостоятельно уплатить налог. Коллектора сообщают в налоговую о прощенном долге отражая эти сведения в отчетности 1-ДФ и ждите приглашения в налоговую. Если не было уведомления от коллекторов, то и ваших обязательств не возникает.

14. У випадках, передбачених Конституцією та законами України, сільський, селищний, міський голова (голова районної ради у місті) може зупинити дію нормативно-правових актів сільської, селищної, міської ради або виконавчого комітету ради відповідно з одночасним зверненням до суду. Внаслідок зупинення дії нормативно-правового акта його дія припиняється тимчасово. Якщо за рішенням суду нормативно-правий акт, дія якого була зупинена, визнано нечинним, такий нормативно-правовий акт втрачає чинність з дня набрання законної сили рішенням суду. Якщо суд приймає рішення про законність нормативно-правового акта, дія якого була зупинена, нормативно-правовий акт вважається таким, дія якого не була зупинена. Проект Закону України від 21.01.2008 № 1343-1 (Одержаний ВР України) Проект вноситься народним депутатом України О. Лавриновичем ЗАКОН УКРАЇНИ Про нормативно-правові акти

Уважаемые коллеги! Сужусь с "Приватом" по исполнительной надписи от 30.10.17г. на анкете-заяве 2011г. Нотарь Боднар из Днепра предоставила в суд объяснение: " Я пользуюсь Постановлением КМУ №1172 от 29.06.99 с официального сайта https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1172-99-п#Text, (где упомянутое постановление изложено в редакции от 22.02.17 (??!!!) без учета решения суда)" Нотарь утверждает, что изменения в постановление КМУ должно вносится другим постановлением КМУ. Как должно имплементироваться решение суда в Постановление КМУ №1172 ?

Здравствуйте! Скиньте, пжлт, № решения в реестре. Была ли апелляция?

Какой результат кассации?