АлПет

Иск в админсуд по месту жительства оспаривающего неправомерные действия гос.регистратора частного нотариуса ххх нотариального округа ФИО (нотаря) при принятии решения о гос.регистрации. В случае перерегистрации нотарь исполнял функции госрегистратора, а не нотаря. Более того, нотарь может совершать регистрацию только той недвиги, с которой он делал какие-либо нотариальные действия в результате которых возникла необходимость регистрации. В этом вопросе я категорически не согласен с Воронежским и Дух. Кроме того нотарь вобще не имел полномочий на регистрационные действия по ипотечной оговорке. Согласно порядка 607/5 это полномочия исключительно госрегистраторов Минюста.

Стаття 9. Державний реєстратор прав на нерухоме майно41. Державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу освіту та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Міністерством юстиції України. У випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Вот случаи предусмотренные Законом: Державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія. (частину п'яту статті 3 доповнено абзацом другим згідно із Законом України від 04.07.2012 р. N 5037-VI) Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію. (частину п'яту статті 3 доповнено абзацом третім згідно із Законом України від 04.07.2012 р. N 5037-VI) Державна реєстрація речових прав, похідних від права власності, на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може здійснюватися нотаріусом незалежно від нотаріального посвідчення договору, на підставі якого виникає таке право. Госреги-нотари при регистрации по ипотечной оговорке не совершают никаких нот.действий с этой недвигой, не говоря уже о порядке 607/5

Сегодня пол час разговаривал с кеями, сказали раз они уже новые собственники -- жди гостей, и прислали на мыло https://news.pn/ru/incidents/129094

Попробовал получить такую дов1дку по кей-колекту, целый час что-то крутилось (много же наотбирали гады), так и не дождался результата, надо было уходить. Как быстро Вы получили справку?

Моя заява в суд червень 2013 Додаток №2 до заперечення проти позову. Відповідач заперечує проти позову повністю з наступних підстав. У позивача ТОВ «Кей-Колект» не виникло ніяких прав вимоги у відповідача ФИО по нікчемному правочину Договору факторингу №1 від 12.12.2011р. укладеного між ТОВ «Кей-Колект» та ПАТ «УкрСиббанк». Обґрунтування цієї тези наступне: Об’єктом зазначеного договору факторингу є зокрема набуття фактором (ТОВ «Кей-Колект») права грошової вимоги по зобов’язаннях що виникли на підставі договору про надання споживчого кредиту №ххххххх від дд.мм.2007р. укладеного між ФИО та ПАТ «УкрСиббанк». Боргові зобов’язання виражені в іноземній валюті, а саме в доларах США. Відповідно ч.1 ст 193 ЦКУ «Валютні цінності»: Види майна, що вважаються валютними цінностями, та порядок вчинення правочинів з ними встановлюються законом. Таким законом є Декрет КМУ « Про систему валютного регулювання та систему валютного контролю» від 19 лютого 1993 року N 15-93, в преамбулі якого зазначено: Цей Декрет установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства. Відповідно ст..1 Декрету КМУ « Про систему валютного регулювання та систему валютного контролю» від 19 лютого 1993 року N 15-93 1)"валютні цінності"- це зокрема: платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах; 2) "валютні операції"-це зокрема: операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; По змісту термінів, що використовуються в Декреті кредитний договір в сукупності з документами, що підтверджують наявність заборгованості є борговою розпискою. Відповідно приписам ч.2 ст2, ст..5 Декрету КМУ « Про систему валютного регулювання та систему валютного контролю» для здійснення валютної операції сторонам необхідно отримати ліцензію НБУ— генеральну або індивідуальну. Враховуючи приписи ч.2 ст.178 ЦКУ валютні цінності є об’єктом цивільних прав з обмеженою оборотоздатністю. Відповідно приписам ч.3 ст.91 ЦКУ цивільна правоздатність юридичної особи для здійснення діяльності, що потребує ліцензування, обмежена наявністю ліцензії з вказаними межами такої діяльності. В Постанові № 9 Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначено: 18. Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об’єктами права власності українського народу — землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об’єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об’єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК). Відповідно приписам ст..4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" операція факторингу є фінансовую послугою. ТОВ «Кей-Колект» в договорі факторингу №1 від 12.12.2011р. є фактором, тобто стороною, що надає фінансову послугу факторингу іншій стороні. ТОВ «Кей-Колект» є небанківською фінансовою установою. Відповідно приписам п.1.2 «Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв'язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій" (Постанова Правління НБУ, від 09.08.2002, № 297 ) : п1.2. Небанківська фінансова установа, національний оператор поштового зв'язку має право здійснювати операції, передбачені статтею 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", якщо вони є валютними операціями тільки після отримання генеральної ліцензії згідно з пунктом 2 статті 5 Декрету. (Декрет КМУ « Про систему валютного регулювання та систему валютного контролю» від 19 лютого 1993 року N 15-93) З відповіді Національного Банку України на запит відповідача випливає що позивач ТОВ «Кей-Колект» станом на 01.07.2012р. не отримував ні генеральної, ні індивідуальної ліцензії на право здійснення валютних операцій. Підсумовуючи викладене Договір Факторингу №1 від 12.12.2011р. в частині відступлення прав вимоги по зобов’язаннях що виникли на підставі договору про надання споживчого кредиту №хххххххх від дд.мм.2007р. (валютна операція з переходом прав власності на валютні цінності—боргову розписку виражену в доларах США) є нікчемним, так як вчинений з порушенням правового режиму обмежених в обігу об’єктів цивільного права.(ст.. 228 ЦКУ, ч.18 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від.6.листопада.2009.року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними») Відповідно приписам ч.2 ст.215 ЦКУ нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Відповідно приписам ч.1 ст 216 ЦКУ недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Таким чином позивач не набув прав вимоги по зобов’язаннях відповідача, отже позов є безпідставним. На підставі ч.2 ст.215, ч.1 ст.216, ст..228, ч.3 ст.91 ЦКУ; ст.1, ч.2 ст.2, ст5 Декрету КМУ « Про систему валютного регулювання та систему валютного контролю» від 19 лютого 1993 року N 15-93; п.1.2 «Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв'язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій" (Постанова Правління НБУ, від 09.08.2002, № 297 ; ч.18 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від.6.листопада.2009.року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними») Прошу суд відмовити в задоволені позову. Додаток: копія листа НБУ про відсутність у ТОВ «Кей-Колект» ліцензій на здійснення валютних операцій Суд первой инстанции отказал КК из-за недоказаности иска, Апел. и касс. тупо игнорируя все доводы об отсутствии доков выдачи кредита, уступки права требования, отсутствия в материалах дела КД, сроков ИД по %% и др. все требования КК удовлетворили. ВССУ к пересмотру не допустил. А это заперечення по вал. лицензиям даже нигде не упоминается в суд решениях.

Аргумент против возможных возражений о иерархии законодательства и конкретно до ст.9 в Законе предшевствует п.2 ч.1 ст.7 Стаття 7. Компетенція Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації прав1. Міністерство юстиції України: 1) забезпечує формування державної політики у сфері державної реєстрації прав; 2) здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав; КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА 03.10.2013 р. Справа N 826/7030/13-а Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Ганечко О. М., суддів - Коротких А. Ю., Хрімлі О. Г., при секретарі - Біднячук Ю. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Харківської міської ради на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.07.2013 року у справі за позовом Харківської міської ради до Міністерства юстиції України, третя особа - Державна реєстраційна служба України, про визнання незаконним та скасування наказу, встановив: Позивач звернувся з позовом до Міністерства юстиції України, третя особа: Державна реєстраційна служба України про визнання незаконним та скасування наказу. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.07.2013 в задоволені позову відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою задовольнити позов в повному обсязі. Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін. Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін. Як вбачається з матеріалів справи, наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2013 року N 607/5 "Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб" передбачено випадки, коли державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводяться державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру, відповідно до додатка до цього наказу. Додатком до наказу є Порядок взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб (далі - Порядок взаємодії), який визначає процедуру взаємодії системи органів державної реєстрації прав та державних реєстраторів прав на нерухоме майно органів державної реєстрації прав під час проведення державної реєстрації права власності та/або речових прав на нерухоме майно, що виникають, з вказаних у цьому Порядку підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України 01.07.2004 року N 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон N 1952) нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення. Керуючись Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 395/2011, Мін'юст України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Серед основних завдань Мін'юсту України, передбачено формування і забезпечення реалізації політики у сфері з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (частина 3 Положення). Згідно ст. 7 Закону N 1952 Міністерство юстиції України, зокрема, забезпечує формування державної політики у сфері державної реєстрації прав; здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав; здійснює інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України та покладені на нього Президентом України. Тобто, окремо повноваження відповідача, саме у сфері державної реєстрації прав, визначені вказаним Законом. Оскільки, оскаржуваним наказом регулюються питання взаємодії системи органів державної реєстрації прав та державних реєстраторів прав на нерухоме майно органів державної реєстрації прав під час проведення державної реєстрації права власності та/або речових прав на нерухоме майно, суд приходить до висновку, що при визначені державної політики у відповідній сфері, Мін'юст має право приймати нормативно-правові акти, які регулюють правовідносини у сфері державної реєстрації прав. Статтею 3 Закону N 1952, якою визначені засади державної реєстрації прав, встановлено, що державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав. Відповідно до ч. 1 ст. 6 цього Закону систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав (Укрдержреєстр); органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку. Тобто, кожен із вказаних органів є органом державної реєстрації прав, а відтак, може здійснювати дії з державної реєстрації прав. Крім того, центральним органом виконавчої влади, головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно є Державна реєстраційна служба України, відповідно до Положення про Державну реєстраційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 401/2011. В підпункті 10 пункту 4 вказаного Положення прямо передбачено, що Укрдержреєстр здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно відповідно до закону. При цьому слід звернути увагу, що статтею 15 Закону N 1952 передбачено, в якому порядку проводиться державна реєстрація прав та їх обтяжень, а саме: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження. Наказ відповідача від 02.04.2013 року N 607/5 визначає, які саме дії із вказаного переліку, покладаються на який із органів системи державної реєстрації прав. Крім того, зазначений наказ передбачає порядок взаємодії між системою органів державної реєстрації прав, не змінюючи при цьому жодну норму щодо звернення заявників із заявами про здійснення відповідної реєстрації, строків розгляду заяв, місця отримання заявником документа про реєстрацію. Відповідно до статті 1 Закон України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання. Водночас наказ від 02.04.2013 року N 607/5 регулює виключно взаємовідносини між системою органів державної реєстрації прав під час здійснення такої реєстрації. При цьому наказ, жодним чином не регулює відносини з іншими суб'єктами правовідносин, в тому числі господарські чи адміністративні із суб'єктами господарювання та не встановлює додаткових органів, що здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно. Відповідно до Положення про Державну службу України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, затвердженого Указом Президента України від 30.03.2012 року N 237/2012, Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері розвитку підприємництва, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності і є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань реалізації державної регуляторної політики, дозвільної системи та ліцензування у сфері господарської діяльності. Згідно з підпунктами 2 та 4 пункту 4 вказаного Положення Держпідприємництво проводить аналіз проектів регуляторних актів, що подаються для погодження, та відповідних аналізів регуляторного впливу та приймає рішення про погодження таких проектів або про відмову в їх погодженні, а також повідомляє органи виконавчої влади, їх посадових осіб, уповноважених на прийняття або схвалення регуляторних актів, про виявлення встановлених законом обставин, за яких такий акт не може бути прийнято або схвалено, а також відповідні органи юстиції, якщо зазначені регуляторні акти підлягають державній реєстрації в органах юстиції. З листа Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва від 26.03.2013 року N 2554/0/20-13, вбачається, що проект наказу "Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб" не є проектом регуляторного акту, та не потребує погодження з Держпідприємництвом України, як уповноваженим органом щодо здійснення державної регуляторної політики. Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що наказ від 02.04.2013 року N 607/5 "Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб" не є регуляторним актом та не порушує регуляторного законодавства, а Міністерство юстиції України, приймаючи оскаржуваний наказ, діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України. За таких обставин апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд ухвалив: Апеляційну скаргу Харківської міської ради - залишити без задоволення. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.07.2013 залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України. Повний текст ухвали виготовлений 08.10.2013 року. Головуючий, суддя О. М. Ганечко Судді: А. Ю. Коротких О. Г. Хрімлі © ООО "Информационно-аналитический центр "ЛИГА", 2015 © ООО "ЛИГА ЗАКОН", 2015

Додаток до наказу Міністерства юстиції України 02.04.2013 N 607/5 ПОРЯДОК взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб (У тексті додатка слово "Укрдержреєстру" замінено словом "Мін'юсту" згідно з наказом Міністерства юстиції України від 25 червня 2015 року N 1063/5) 1. Цей Порядок визначає процедуру взаємодії системи органів державної реєстрації прав та державних реєстраторів прав на нерухоме майно органів державної реєстрації прав, посадових осіб органів місцевого самоврядування, адміністраторів центрів надання адміністративних послуг, нотаріусів під час прийняття заяв та під час проведення державної реєстрації права власності або інших речових прав на нерухоме майно (далі - речові права на нерухоме майно), що виникають: на підставі рішень судів, що набрали законної сили, де однією із сторін є юридична особа, та/або інший суб'єкт господарювання, та/або фізична особа - підприємець (крім випадків державної реєстрації права власності на підставі рішень судів у справах про спадкування); на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя; на підприємства як єдині майнові комплекси; на новосформовані земельні ділянки лісогосподарського, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, водного та природно-заповідного фонду загальною площею понад 1 га; на земельні ділянки загальною площею понад 1 га, які відводяться за рахунок земель лісогосподарського, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, водного та природно-заповідного фонду (у тому числі зі зміною цільового призначення); на підставі договорів про інвестування та/або договорів про спільну діяльність, однією із сторін у яких є держава в особі органу управління майном або територіальна громада в особі відповідного органу місцевого самоврядування або підприємства, установи, організації державної чи комунальної форми власності (крім випадків державної реєстрації права власності на об'єкти житлової нерухомості за фізичними особами); на об'єкти нерухомого майна загальною площею понад 5000 кв. метрів, що розташовані на земельній ділянці; Дія цього Порядку не поширюється на випадки подання заяв щодо: державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, реєстрація яких проведена до 01 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; державної реєстрації права власності на нерухоме майно одночасно із заявами щодо державної реєстрації похідних від права власності речових прав на нерухоме майно, реєстрація яких проведена до 01 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення. 2. Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно у випадках, передбачених у пункті 1 наказу, проводиться державними реєстраторами прав на нерухоме майно Мін'юсту відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року N 868. 3. Протягом одного робочого дня з дати прийняття заяви орган державної реєстрації прав, посадова особа органу місцевого самоврядування, адміністратор центру надання адміністративних послуг, нотаріус, який прийняв заяву, забезпечує виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування оригіналів документів, що подаються для проведення державної реєстрації прав, та копій документів, що пред'являються для державної реєстрації прав, засвідчені в установленому порядку та розміщення у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Електронні документи, подані для проведення державної реєстрації прав, оформляються згідно з вимогами законодавства у сфері електронних документів та електронного документообігу, а також електронного цифрового підпису. Відповідність електронних копій оригіналів документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, оригіналам таких документів у паперовій формі забезпечує особа, яка їх виготовила. 4. Орган державної реєстрації прав, посадова особа органу місцевого самоврядування, адміністратор центру надання адміністративних послуг, нотаріус у день прийняття відповідної заяви у випадках, передбачених пунктом 1 наказу, та виконання дій, передбачених пунктом 3 цього Порядку, за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно передає таку заяву на розгляд до Мін'юсту. 5. Державний реєстратор прав на нерухоме майно Мін'юсту з дотриманням процедури, визначеної Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року N 868, розглядає заяву, додані до неї електронні копії документів, поданих для державної реєстрації прав, та приймає відповідне рішення. У випадку прийняття державним реєстратором прав на нерухоме майно Мін'юсту рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію, рішення про відновлення розгляду заяви про державну реєстрацію, рішення про розгляд заяви, рішення про відмову в державній реєстрації один примірник рішення надсилається рекомендованим листом безпосередньо заявникові, а інший примірник - органу державної реєстрації прав за місцезнаходженням нерухомого майна. У разі якщо заяву подано нотаріусу, посадовій особі органу місцевого самоврядування, адміністратору центру надання адміністративних послуг після прийняття рішення державним реєстратором Мін'юсту, особа, яка прийняла заяву, виготовляє відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року N 868, два примірники рішення (крім рішення про відмову в державній реєстрації та рішення про державну реєстрацію). Один примірник рішення видається заявнику, а другий передається органу державної реєстрації прав за місцезнаходженням нерухомого майна. У разі прийняття рішення про відмову один примірник цього рішення виготовляється державним реєстратором Мін'юсту та направляється органу державної реєстрації за місцезнаходженням нерухомого майна, другий - особою, яка прийняла заяву, для видачі заявнику. За умови відсутності у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно поштової адреси заявника, за якою надсилаються документи: у разі якщо заяву подано органу державної реєстрації прав за місцезнаходженням нерухомого майна, обидва примірники рішення надсилаються цьому органу для подальшої видачі заявнику та долучення до облікової справи; у разі якщо заяву подано за принципом екстериторіальності, один примірник рішення надсилається органу державної реєстрації за місцезнаходженням об'єкта нерухомого майна, а другий - органу державної реєстрації прав, який прийняв відповідну заяву, для видачі заявнику. 6. Орган державної реєстрації прав за місцезнаходженням об'єкта нерухомого майна після прийняття рішення державним реєстратором прав на нерухоме майно Мін'юсту забезпечує: внесення запису про державну реєстрацію на підставі рішення, прийнятого державним реєстратором прав на нерухоме майно Мін'юсту; виготовлення за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та видачу або направлення рекомендованим листом з описом вкладення заявникові документів, передбачених Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року N 868 (свідоцтво про право власності на нерухоме майно та/або витяг про реєстрацію речових прав на таке майно), крім випадків, коли такі документи виготовляються особою, яка прийняла заяву; виготовлення за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію прав у паперовому вигляді з проставленням напису "Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" для подальшого долучення до реєстраційної справи. Напис скріплюється підписом державного реєстратора прав на нерухоме майно органу державної реєстрації прав, який прийняв відповідну заяву, із зазначенням прізвища та ініціалів і засвідчується в установленому порядку печаткою; відкриття реєстраційної або облікової справи в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року N 1141 "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно". У разі якщо заяву подано за принципом екстериторіальності, внесення запису про державну реєстрацію на підставі рішення, прийнятого державним реєстратором прав на нерухоме майно Мін'юсту, та видачу документів заявнику забезпечує орган державної реєстрації прав, який прийняв заяву. Органом державної реєстрації прав, який прийняв заяву, за зверненням заявника може бути видано рішення державного реєстратора Мін'юсту (крім рішення про державну реєстрацію прав), виготовлене за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру речових прав та засвідчене у спосіб, визначений в абзаці четвертому цього пункту. У разі видачі заявнику за його зверненням рішення про зупинення розгляду заяви таке рішення виготовляється у двох примірниках, один з яких видається заявнику. Другий примірник цього рішення, на якому проставляється відмітка про отримання його заявником, долучається до реєстраційної чи облікової справи. З цього примірника рішення виготовляється електронна копія шляхом його сканування, яка розміщується в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у день видачі такого рішення заявнику. 7. У разі коли заявник виявив бажання отримати витяг за результатами державної реєстрації прав в електронному вигляді та зазначив про це в заяві, орган державної реєстрації прав, який прийняв відповідну заяву, або орган державної реєстрації прав за місцезнаходженням об'єкта нерухомого майна (у разі подання заяви нотаріусу, посадовій особі органу місцевого самоврядування, адміністратору центру надання адміністративних послуг) у день прийняття рішення за результатом її розгляду надсилає рішення чи витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або свідоцтво про право власності на нерухоме майно на адресу електронної пошти заявника, зазначену ним у заяві. Голова Державної реєстраційної служби Д. М. Ворона Читайте внимательно приказ и порядок, там все очень ясно написано. Не думал, что возникнет непонимание. А как же тогда судью убедить в процессе? Кстати не только нотариусы, но и все другие регистраторы, КРОМЕ ГОСРЕГИСТРАТОРОВ МИНЮСТА не имеют права принимать решение о госрегистрации прав на основании договора ипотеки по ипотечной оговорке и в других случаях предусмотренных в п.1 Порядка. НОТАРИУСЫ появились только после изменений в Порядке вступивших в силу 11.07.2015. (см. документ во времени)

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ НАКАЗ 02.04.2013 № 607/5 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2013 р. за № 534/23066 Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб НАКАЗУЮ: 1. Встановити, що у разі подання до територіальних органів Мін'юсту, посадовим особам органів місцевого самоврядування, адміністраторам центрів надання адміністративних послуг, нотаріусам заяв щодо державної реєстрації права власності або інших речових прав на нерухоме майно (далі - речові права на нерухоме майно), що виникають на підставі рішень судів, що набрали законної сили, де однією із сторін є юридична особа, та/або інший суб'єкт господарювання, та/або фізична особа - підприємець (крім випадків державної реєстрації права власності на підставі рішень судів у справах про спадкування); на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя; на підприємства як єдині майнові комплекси; на новосформовані земельні ділянки лісогосподарського, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, водного та природно-заповідного фонду загальною площею понад 1 га; на земельні ділянки загальною площею понад 1 га, які відводяться за рахунок земель лісогосподарського, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, водного та природно-заповідного фонду (у тому числі із зміною цільового призначення); на підставі договорів про інвестування та/або договорів про спільну діяльність, однією із сторін у яких є держава в особі органу управління майном або територіальна громада в особі відповідного органу місцевого самоврядування або підприємства, установи, організації державної чи комунальної форми власності (крім випадків державної реєстрації права власності на об'єкти житлової нерухомості за фізичними особами); на об'єкти нерухомого майна загальною площею понад 5000 кв. метрів, що розташовані на земельній ділянці, рішення щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, приймаються державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру відповідно до додатка до цього наказу. Дія цього наказу не поширюється на випадки подання заяв щодо: державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, реєстрація яких проведена до 01 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; державної реєстрації права власності на нерухоме майно одночасно із заявами щодо державної реєстрації похідних від права власності речових прав на нерухоме майно, реєстрація яких проведена до 01 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення. Прошу форум прокомментировать выделенное красным, кто как понимает эти исключения из правил.

ДАТА ВСТУПЛЕНИЯ В СИЛУ ПОПРАВОК В ПРИКАЗ МЮ / ПОРЯДОК 607/5 11.07.2015, ПОЭТОМУ ПОСЛЕ 11.07.2015 перерегистрация ипотеки по ипотечной оговорке нотариусом ПРОТИВОПРАВНАЯ. Смотрите свои даты принятия решения о регистрации гос.регистратором-нотариусом .

ДОПОЛНИТЕЛЬНО ВНОШУ ПОПРАВКУ В МОИ СООБЩЕНИЯ : ДАТА ВСТУПЛЕНИЯ В СИЛУ ПОПРАВОК В ПОРЯДОК 607/5 11.07.2015, ПОЭТОМУ ПОСЛЕ 11.07.2015 перерегистрация ипотеки по ипотечной оговорке нотариусом ПРОТИВОПРАВНАЯ.

Еще о помощи. Давно обсуждалась тема, что ипотечная оговорка= отдельному договору внесена в ЗУ "Про 1потеку" с 14.01.2009г. и не действует на дог. ипот. заключенные до этой даты. Кто сможет подсказать в какой теме это обсуждалось?

Прошу помощь форума. Судья отказала удовлетворить ходатайство про забезпечення позову шляхом заборони осуществления регистрационных действий с имуществом которое является объектом регистрации оспариваемого решения регистратора-нотаря. сославшись на недостаточно веские доказательства, что фактор-коллектор может его перерегистрировать третьим лицам. Вопрос: есть ли какие-либо разъяснения ВСУ, пленумов ВАСУ, писем ВАСУ и др. по данной ситуации? Знакомый адвокат говорит, что видеозаписи с выселением, захватом спорного имущества, эмоциональные публикации в СМИ не катят, хотя другого мнения. Прошу помощи. В понедельник будет рассмотрение второго такого же ходатайства. по первому еще не получил полный текст, в суде огласили вступл. и резолютивную часть.

Потому что в реестре указывается (дословно выписываю из информационной справки из реестра): державний реєстратор --- приватний нотаріус ФИО ххх нотар.округу Підстава виникнення прав власності --- договір іппотеки, серія та номер ххх, виданий дд.мм.гг .. приватний нотаріус ууу нотар.округ. ( в нарушении порядка .. 607/5, на основании ипотечной оговорки имеют право .. принимать решения только госрегистраторы МЮ) Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з . . .. відкриттям розділу), індесний номер: хххххххх від дд.мм.гг, .. приватний нотаріус ФИО исходя из выше мной изложенного госрег.прив.нотарь превысил свои полномочия , ограниченные приказом МЮ/ порядок №607/5, что привело к неправомерным действием при принятии решения о регистрации, с возможно другими нарушениями требований приказа МЮ/ порядка №868 (надо видеть материалы регистрационного дела), но приказ МЮ / ПОРЯДОК 607/5 относится к госрегистраторам-нотарям только с 25.06.2015, поэтому все решения о регистрации по ипотечной оговорке после этой даты неправомерны. Смотрите внимательно на дату решения о регистрации. ДОПОЛНИТЕЛЬНО ВНОШУ ПОПРАВКУ: ДАТА ВСТУПЛЕНИЯ В СИЛУ ПОПРАВОК В ПОРЯДОК 607/5 11.07.2015, ПОЭТОМУ ПОСЛЕ 11.07.2015 перерегистрация ипотеки по ипотечной оговорке нотариусом ПРОТИВОПРАВНАЯ.

Ответчики: 1. госрегистратор прав на недвижимое имущество и их обременение приватный нотариус ххх нотариального округа ФИО ( так указывается на его печати и так он действовал, потому что все нотариусы автоматически в силу законодательсва получили полномочия госрегистраторов, но только в случае проведения с этой недвигой нотариальных действий, что вполне логично). 2. Департамент гос.регистрации Минюста, так как именно он является владельцем регистра, куда внес записи госрег.-нотарь при выполнении функций делегированных департаментом. Кроме того на Минюст возложены функции регулирования процесса внесения записей ( их много разных), которые Минюст осуществляет посредством издания различных НПА ( например указанные приказы МЮ/порядки № 868 и 607/5). На минюст (депатамент) возложены функции контроля за правильностью исполнения этих порядков уполномоченными регистраторами, а значит вероятно есть функции принятия мер к нарушителям госрегам.. (возможно дисциплинарные в виде взыскания или другие, не знаю). органи державної реєстрації прав - Мін'юст та його територіальні органи; (абзац п'ятий пункту 1 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 р. N 137) раньше было так органи державної реєстрації прав - Укрдержреєстр та структурні підрозділи територіальних органів Мін'юсту, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру; Третьи лица в админиске: а) фактор-коллектор который стал новым собственником ипот. имущества; б) местный орган госрегистрации городского отдела юстиции ( по месту нахождения недвиги), так как у него находится регистрационное дело которое надо истребовать в порядке истребования доказательств ( в этом деле и только в нем находятся обжалуемое решение госрег-нотаря и все документы, поданные для такой регистрации). Кстати, знакомый нотариус сказал, что некоторые нотари по два года не передают материалы в местный орган гос.рега, хотя по законодательству они обязаны сделать это в течении 5 дней, вероятно есть пробелы в законодательстве ( не умышленные ли? ) когда Минюст не может как- либо серьезно воздействовать на нарушителей порядка. Так что еще не факт, что материалы незаконной регистрации по ипотечной оговорке находятся в местном органе госрега, а запись в реестре сделана. Норматиные документы: Основні завдання та функції Департаменту державної реєстрації Основні функції Департамент відповідно до покладених на нього завдань: здійснює координацію, державний нагляд та/або контроль, методичне та інформаційне забезпечення діяльності у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, з питань реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності, вживає заходів до запобігання порушенням у зазначеній сфері; http://ddr.minjust.gov.ua/uk/8b19db99ff90e8824ebed584028882ec/osnovni_zavdannya_ta_funkciyi_departamentu_derzhavnoyi_reestraciyi/ Структура Департаменту державної реєстрації Департамент державної реєстрації Заступник директора Департаменту - начальник Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Котяш Лада Павлівна (233-64-71) Заступник начальника Управління-начальник відділу взаємодії з органами державної влади та роботи з реєстрами Ярема Валерій Віталійович (233-64-93) Заступник начальника Управління-начальник відділу розгляду звернень та контролю з питань державної реєстрації Данчук Олександр Андрійович (233-64-85) Начальник відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Макогон Єлизавета Сергіївна (233-64-76) ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Розділ IIОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ПРАВ 1Стаття 6. Система органів державної реєстрації прав1. Систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав). (частина перша статті 6 у редакції Законів України від 04.07.2012 р. N 5037-VI, від 16.10.2012 р. N 5461-VI) 2. Держателем Державного реєстру прав є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав. (частина друга статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законами України від 04.07.2012 р. N 5037-VI, від 16.10.2012 р. N 5461-VI) 3. Адміністратором Державного реєстру прав є державне підприємство, що належить до сфери управління Міністерства юстиції України, здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Державного реєстру прав та відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних, що містяться у Державному реєстрі прав. Стаття 7. Компетенція Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації прав1. Міністерство юстиції України: 1) забезпечує формування державної політики у сфері державної реєстрації прав; 2) здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав; 3) затверджує статут державного підприємства - Адміністратора Державного реєстру прав, призначає та звільняє його керівника; 4) здійснює контроль за використанням та збереженням належного державному підприємству (Адміністратору Державного реєстру прав) майна; 5) здійснює інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України та покладені на нього Президентом України. (стаття 7 у редакції Законів України від 04.07.2012 р. N 5037-VI, від 16.10.2012 р. N 5461-VI) Стаття 71. Компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав: 1) вносить в установленому порядку пропозиції щодо її формування; 2) забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав; 3) організовує роботу, пов'язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав; 4) здійснює керівництво та контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав; 5) організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів прав на нерухоме майно (далі - державний реєстратор); 6) здійснює інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України та покладені на нього Президентом України. (Закон доповнено статтею 71 згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5461-VI) Стаття 8. Повноваження органу державної реєстрації прав1. Орган державної реєстрації прав: 1) проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації; 2) забезпечує ведення Державного реєстру прав; 3) надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; 4) забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна; 5) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України. (підпункт 5 статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5461-VI) 2Стаття 9. Державний реєстратор прав на нерухоме майно41. Державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу освіту та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Міністерством юстиції України. У випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт. Умови оплати праці державного реєстратора визначаються Кабінетом Міністрів України згідно із законодавством. Повноваження державного реєстратора, передбачені цим Законом, з видачі та прийому документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг, нотаріуси. (частина перша статті 9 у редакції Законів України від 04.07.2012 р. N 5037-VI, від 12.02.2015 р. N 191-VIII) 12. Державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: (абзац перший пункту 1 частини другої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 04.07.2012 р. N 5037-VI) відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; (абзац третій пункту 1 частини другої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 04.07.2012 р. N 5037-VI) відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; (абзац п'ятий пункту 1 частини другої статті 9 у редакції Закону України від 04.07.2012 р. N 5037-VI) наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; (пункт 2 частини другої статті 9 у редакції Закону України від 04.07.2012 р. N 5037-VI) 3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи; 4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна; 5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації; 6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом; (пункт 7 частини другої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 04.07.2012 р. N 5037-VI) 8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; 81) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на моментоформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки; (частину другу статті 9 доповнено пунктом 81 згідно із Законом України від 04.07.2012 р. N 5037-VI, пункт 81 частини другої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.03.2015 р. N 247-VIII) 9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України. (пункт 9 частини другої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5461-VI) Нотаріус як спеціальний суб'єкт здійснює функції державного реєстратора, крім передбачених пунктами 4 і 6 частини другої статті 9 цього Закону. (частину другу статті 9 доповнено абзацом згідно із Законом України від 04.07.2012 р. N 5037-VI) 3. Державний реєстратор не має права приймати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на своє ім'я і від свого імені, на ім'я і від імені свого чоловіка чи своєї дружини, його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер). У такому разі державна реєстрація прав проводиться іншим державним реєстратором органу державної реєстрації прав. (частина третя статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 04.07.2012 р. N 5037-VI) 4. Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. (абзац перший частини четвертої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 04.07.2012 р. N 5037-VI) Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

За неделю работы над темой пришел к следующему: 1. Самый главный вывод: Согласно порядка/Приказа МЮ 607/5 от 02.04.13 ( http://pravo.ligazakon.ua/document/view/RE23066#par=11) регистрация прав собственности на основании 1потечного застереження есть ОСОБЫЙ случай и решение о регистрации прав принимается ГОСРЕГИТРАТОРОМ МИНЮСТА !!!! В порядке установленном Приказом МЮ от 17.10.13 №868. Нотарь может лишь принять заяву с документами и отправить в Киев регистраторам МЮ. Если регистратор МЮ принимает решение о регистрации, то отсылает его органу госрегитрации по месту нахождения ипотеки и местный гос.рег. вносит запись в гос.реестр и заводит рег.дело. Нотарь не имеет полномочий на совершение такой регитрации даже при совершении нотариальных действий с недвигой. Все остальные основания перечисленные в этом форуме уже вторичны. 2. Если нотарь провел регистрацию по ипотечной оговорке, то он кроме указанного выше вероятно нарушил еще следующее: а) в деле нет претензии-требования п.46 Порядка 868, б) в деле нет оценки имущества ст.37 ЗУ "Пр 1потеку" в) в деле нет такого документа "Рішення юр.особи іпотекодержателя про стягнення іптечного майна в рахунок основного зобовязання позасудовим способом шляхом набуття прав власності на предмет іпотеки" , Так трактует ВАСУ (или мне так кажется?) ст.35-37 ЗУ "Про Іпотеку" http://reyestr.court.gov.ua/Review/45851425 В общем другое (моратории и тд) уже не важно ВНОШУ ПОПРАВКУ: ПРИКАЗ МЮ / ПОРЯДОК 607/5 относится к регистраторам-нотарям только с 25.06.2015 ДОПОЛНИТЕЛЬНО ВНОШУ ПОПРАВКУ: ДАТА ВСТУПЛЕНИЯ В СИЛУ ПОПРАВОК В ПОРЯДОК 607/5 11.07.2015, ПОЭТОМУ ПОСЛЕ 11.07.2015 перерегистрация ипотеки по ипотечной оговорке нотариусом ПРОТИВОПРАВНАЯ.

Вероятно здесь я ошибся и фактор не получает свидетельство о праве собственности.

См.ч.1 ст.114 ЦПКУ. А какие неправомерные действия ипотекодержателя? Он принял решение (действие) о взыскании во внесудебном порядке без согласия ипотекодателя ( а только так предусматривает внесудебный порядок), по застереженню, которое не дает ему такого права без отдельного договора? Что это нам дает для скасування р1шення регистратора в админпроцессе? Пояните свою позицию, может я ее приму и воспользуюсь. PS. Вчера я видел в материалах дела нотариально заверенное РЕШЕНИЕ физ.лица о регистрации недв. по 1потечному застереженню, которое выкупил у банка по договору уступки права требования. Вгостреестре записано, что основанием для регистрации есть дог.ипотеки, РЕШЕНИЕ ипотеодержателя. В таком случае признание неправомерным РЕШЕНИЯ ипотекодержателя есть одним из оснований признать неправомерным решения регистратора о регистрации.

Здесь я сделал неправильный вывод: 1. Были сняты запреты на отчуждение ипот. недв., но само обременение осталось, ведь ИД продолжает действовать, правда вновь наложить запрет по этому ИД вопрос : как? 2. В момент регистрации ип. недв. за факторм ИД прекращается в силу закона, так как ипотекодержатель становится собственником. Вопрос: если аннулировать гос.регистрацию, то ведет ли это к автоматическому восстановлению действия ИД? Законом предусмотрены случаи прекращения ИД, но законодательство не предусматривает такого действия как восстановления действия ИД в каких-либо случаях. Ваши мнения?

Админиск физлица подается по месту нахождении истца.

2. Державну реєстрацію прав шляхом внесення записів доДержавного реєстру прав проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - нотаріус). (абзац перший пункту 2 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 р. N 137) Как видите в очень высоких кабинетах (светлые или серые головы не мне судить) придумали в Порядке гос регистрации прав на недвижимое имущество №868 такое определение и далее в порядке везде указывается : "Органи державно1 реєстрації, нотаріус...." к примеру так 8. Для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові, особі, зазначеній у пункті 11цього Порядку, заяву, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст. (абзац перший пункту 8 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 р. N 137) Поэтому еще раз обращаюсь к форуму за помощью: 1. Как назвать ответчика в админиске о признании неправомерными действий частного нотариуса Ф.И.О. , исполняющего функцию гос.регистратора (может именно так и назвать?) при принятии решения о гос.регистрации прав на недвигу на основании дог. ипотеки. 2. Куда подавать такой иск от физ. лица в окружной админсуд или суд общей юрисдикции как первой инстанции админ.суда? 3. Как привязать Минюст к ответчику : Минюст в лице госрегистратора нотариуса ФИО или третьим лицом, вообще какая иерархия взаимоотношений Минюста или Органа госрегистрации с госрегистратором нотариусом? Ведь если регистратор нотариус ФИО зажмурился или не работает и тд, то кто-то должен быть ответчиком? Знакомый нотарь сказал, что у нее есть вторая печать с надписью:" гос. регистратор частный нотариус ФИО" В этой актуально и важной теме форума много воды и пререканий и мало мыслей и советов по существу. Задача форума-- это коллективными усилиями найти способ решения возникшей проблемы для всеобщего же блага. Еще неделю назад я не беспокоился проблемой перерегистрации по ипотечной оговорке, тк в моем ИД она отсылает к отдельному договору (см. мое сообщение выше) и сам ИД до января 2009г. Но оказывается зря не беспокоился .

Я склонен к такому варианту: 1. Админиск к регистратору-нотариусу с требованиями признать неправомерными действия при принятии решения, отменить решение о регистрации (запись отменятся автоматически при регистрации решения суда об отмене решения регистратора). Обоснование: 1. Нотариус-регистратор находится в Киеве, объект недвиги в другом городе -- нарушен принцип териториальности регистрации (п.7 ст.3 ЗУ "О госрегистр".) 2. Нотариус-регистратор провел регистрацию прав не недвижимость без совершения нотариальных действий с этой недвиж.-- нарушен п.2 Порядка регистрации, п.5 ст.3 ЗУ "О Госрег..." 3. Нотариус -регистратор не отказал в регистрации при явном несоответствии параметров недвиги. описаныз в ипотечном дог. и данными из реестра (хххкв.м и хх+30 кв.м)--- нарушен п.15 Порядка и еще п.42 Порядка. 4. Регистратор обязан проверить срок полученной ипотекодателем претензии (п.46 Порядка) , для этого в деле должно быть почтовый документ о врученнии претензии письмом С ОПИСЬЮ ВЛОЖЕНИЯ , а этого события не было. 5. Как нотарь может проверить выполнено обязательсто или нет? Только со слов фактора???!!! 6. Нотар-регистратор совершил регистрацию на основании договора ипотеки , в котором дословно: 5 Застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя. 5.1 Сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. 5.2 Позасудове врегулювання здійснюється одним із наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки: 5.2.1. Передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання на підставі окремого договора про задоволення вимог Іпотекодержателя у порядку, встановленому ЗУ "Про іпотеку"; 5.2.2. ..... Никакого отдельного договора не существует, порядок установлен ст.35-37 ЗУ "О Ипот." Норма ст.36 ,что іпотечне застереження прирівнюється до окремого договору действует к договорам заключенным после 09.01.2009. К этому стоит добавить, что фактор по каким-то своим соображениям (вероятно так упрощалась процедура регистрации) снял обременение (запрет) с ипотечного имущества у другого нотаря за 4 дня до регистрации, таким образом регистратор принял решение о регистрации уже не обремененного имущества на основании дог. ип. который уже не обременял (каламбур). К фактору я не могу предъявить никакого иска по поводу регистрации, все претензии к нотарю. ПС. А ипотека то не восстанавливается

И что договор ипотеки с невыразительной оговоркой будет правоустанавливающим документом? ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЙНА СЛУЖБА УКРАЇНИ ЛИСТ від 09.01.2013 р. N 404-06-15-13 Начальнику реєстраційної служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, начальникам реєстраційних служб головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі Щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно Державна реєстраційна служба у зв'язку з численними зверненнями стосовно проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно просить довести до відома органів державної реєстрації прав та нотаріусів наступну інформацію. Загальний порядок проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) визначений частиною першою статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон). Так, державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1. прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав, реєстрація заяви; 2. встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3. прийняття рішення про державну реєстрацію прав, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4. внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав); 5. видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6. надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження. Згідно з частиною першою статті 19 державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону. Перелік випадків, за наявності яких видається свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав, визначено статтею 18 Закону. Тобто Законом передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі свідоцтв про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності. Особливості державної реєстрації прав на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно визначається Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року N 703 (далі - Порядок), пунктом 42 якого передбачено, що державний реєстратор прав на нерухоме майно (далі - державний реєстратор) у встановлених законом випадках за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно, на підставі якого проводить державну реєстрацію права власності на нерухоме майно. Згідно з пунктом 16 Порядку державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення. Відповідно до пункту 35 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року N 1141 (далі - Порядок ведення), державний реєстратор за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень оформляє свідоцтво про право власності на нерухоме майно, якому присвоюється індексний номер, фіксується дата та час його формування. З аналізу наведених норм Закону, Порядку та Порядку ведення вбачається, що державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на підставі документів, визначених у статті 19 Закону, у тому числі на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, яке оформлює за результатом розгляду заяви та доданих до неї документів, тобто перед прийняттям відповідного рішення. При цьому відповідно до статті 26 Закону та пункту 16 Порядку ведення на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державний реєстратор відкриває розділ Державного реєстру прав та/або вносить записи до Державного реєстру прав, а не видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно. Звісно ж, що для споживача реєстраційних послуг, тобто власника нерухомого майна, результатом проведення відповідних реєстраційних дій державним реєстратором є видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно та витягу з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження, що і знайшло своє відображення у підпунктах 5 та 6 частини першої статті 15 Закону Перший заступник Голови І. І. Завальна Стаття 18. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно 1. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається: 1) фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна; 2) членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески; 3) юридичним особам у разі внесення до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) об'єктів нерухомого майна їх засновниками (учасниками); 4) фізичним особам та юридичним особам, які в разі ліквідації (реорганізації) юридичної особи отримали у власність у встановленому законодавством порядку нерухоме майно юридичної особи, що ліквідується (реорганізується); 5) фізичним особам та юридичним особам, що вийшли зі складу засновників (учасників) юридичної особи за рішенням органу, уповноваженого на це установчими документами, отримали у власність об'єкт нерухомого майна, переданий їм; 6) реабілітованим громадянам, яким повернуто у власність належні їм об'єкти нерухомого майна; 7) у разі виділення окремого об'єкта нерухомого майна зі складу об'єкта нерухомого майна, що складається із двох або більше об'єктів; 8) фізичним та юридичним особам на об'єкти нерухомого майна, які в установленому порядку переведені з житлових у нежитлові і навпаки; 8 1) фізичним та юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування; 9) в інших випадках, встановлених законом. 2. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно підписується державним реєстратором і засвідчується печаткою. Стаття 18. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно (Закон, ВР Украины, от 01.07.2004, № 1952-IV "О государственной регистрации вещных прав на недвижимое имущество и их отягощений")

Уважаемый Obelix! В связи с такими делами в пятницу решил проверить состояние своей ипотеки и узнал, что объект перерегистрирован еще 19.09 на фактора. Срочно стал изучать тему, чтобы завтра подать админиск с ходатайством запретить дальнейшее отчуждение. Впервые сталкиваюсь с КАС, поэтому прошу Вас: 1. подсказать в какой суд обращаться -- в цивильный как 1-ю инстанцию админсуда или окружной админ (Ужгород) 2. Если Вы с этим вопросом уже недавно сталкивались, прошу выложить образец админиска ( или выслать в личку [email protected] ) Заранее благодарю.

Кроме всего коллектор (новый собственник) в результате незаконной регистрации получает свидетельство о праве собственности, которое также необходимо аннулировать.

Что это за провадження???