Legion - 512 DI

имхо. Для меня не понятно конечно заключение эксперта в этой части, зная оформление договора поруки, договор подписует поручитель показуя паспорт (т.е. личность идентифицируется). но в жизни всякое бывает, тем более что и сумма не так уж велика...посему я не думаю, что кредитный отдел пропустил то, что кто-то иной подписывал договор поруки.

Вы правильно пишите, но проблема в том, что на счет 2620 они не поступали, а списывались сразу с 20..,22..(в зависимости юр. или физ. лица), а это значит, что Вы не получали по закону( нет еще 2х договоров с банком, нет договора на открытие текущего(поточного) счета, нет договора на списание средств с этого счета) эти средства, а из кассы Вам выдали не деньги по кредитному договору по которому пойдут проценты..и т.д.- а что выдали? деньги но не обязывающие Вас исполнять кредитные обязательства( Вы еще кредит не получили, а когда деньги зайдут на ВАШ счет2620... и Вы их снимите через кассу или безналом только с этой минуты кредит считается полученым со всеми договорными обязательствами). Но вернуть их прийдется однозначно, но без процентов(10-30% у кого как), попросту говоря Вы случайно по ошибке получили эти деньги..по этому Вы или потерпевший в данной ситуации или признав то, что Вы получили кредит соучастник "двойной" бухгалтерии...

МОЖНО НЕ ИСКАТЬ - ЭТО ОТВЕТ НА ПИСЬМО "ДОНГОРБАНКУ" отправленное в начале 2005 года .. найти вряд ли получится, но кто знает?

Согласно этой УХВАЛИ - банки поставили на место и пока закрыли дорогу в ВСУ

уточните пожалуйста о чем идет речь - кредит, займ...? если есть возможность и желание, выложите ВСЕ документы на форуме(договор, доп.соглашение, ухвала, решение...)- не желаете на форуме сбросьте мне на почтовый ящик [email protected] ИЛИ отправьте сообщение НА МОЮ ПОЧТУ на форуме...

1) подавать необходимо не возражение, а только встречку (ст. 31ЦПКУ только до предвар. заседания или на первом) с последующим разьединением.2) не вывод эксперта, а заключение независимой судебно бухгалтерской экспертизы. 3) я незнаком с вопросами которые, Вы, задавали...должны были поставлены вопросы: а) отвечает ли заявка(и) требованиям ЗУ"О бухгалтер...", б) в связи (соответ. или нет) действительна она или нет. 4) вот здесь Вы и ошибались... заявлять о намерениях на экспертизу на предварительном заседании(если есть), что касается 27ЦПКУ- это не то, Ваши, права в ст.31ЦПКУ со всеми вытекающими(почитайте вдумчимо каждое слово)

обращаю внимание на эту фразу, но прежде чем кто-то задумает выйти на ст. 230 ЦКУ имейте ввиду, что:Умисел — одна з форм вини, що полягає в усвідомленні правопорушником протиправного характеру та наслідків свого діяння, за наявності бажання або свідомого допущення їх настання. Природа правочину – кредит,... Істотне значення- .... Предмет кредиту - з моменту передачі грошей, позичальник стає їх власником. Саме з цього моменту договір вважається укладеним. Договір кредиту є двостороннім договором. КОМЕНТАР 1 Під обманом слід розуміти навмисне введення в оману однією стороною правочину іншої сторони з метою вчинення правочину. Обман як підстава для визнання правочину недійсним відрізняється від помилки, що має істотне значення. Відмінності між цими правовими термінами полягають у наступному. Обман — це певні винні, навмисні дії сторони, яка намагається запевнити іншу сторону про такі властивості й наслідки правочину, які насправді наступити не можуть. Помилка є результатом неправильного уявлення обставин правочину. При обмані наслідки правочину, що вчиняється, є відомими й бажаними для однієї із сторін, тоді як при помилці обидві сторони можуть невірно сприймати обставини правочину. Встановлення наявності умислу у недобросовісної сторони ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину, є неодмінною умовою кваліфікації недійсності правочину (ст. 230 ЦК). КОМЕНТАРИ 2. Обман має місце тоді, коли одна сторона навмисне вводить в оману іншу сторону правочину стосовно природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням (див. коментар до ч. 1 ст. 229 ЦК). Крім того, обман має місце тоді, коли сторона правочину заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або замовчує їх існування. Отже для визнання правочину недійсним байдуже, чи здійснюються обманні дії в активній формі (повідомлення неправдивих відомостей) або ж виражаються у бездіяльності (навмисне замовчування обставин, знання яких може перешкодити здійсненню правочину). Обманні дії з суб'єктивної сторони характеризуються наміром. Ввести в оману по необережності не можна: необережними діями особа може лише сприяти обману іншої особи. Правочин, здійснений під впливом обману, на підставі ст. 230 ЦК може бути визнаний судом недійсним у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману, на відміну від помилки, є умисел: особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї. Обман також має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. За змістом вказаної статті саме позивач повинен довести наявність умислу з боку відповідача, істотність обставин, щодо яких його введено в оману, і сам факт обману. Якщо все інше, крім умислу, доведено, вважається, що мала місце помилка. Відповідно до статей 229—230 ЦК правочин, здійснений під впливом помилки, обману, є оспорюваний та може бути визнаний судом недійсним. Заявлені вимоги можуть бути задоволені, якщо доведені факти помилки, обману, і наявність їх безпосереднього зв’язку із волевиявленням сторони вчинити правочин на вкрай невигідних для неї умовах. Я думаю, что было бы не лишним осветить эту тему для более полного понимания ситуации, да сразу предупрежу, что мета - ...банк хотел обогатится, к делу не имеет отношения- это ошибка многих при применении ст. 230ЦКУ.

если есть проблемы, готов помочь и позики и по кредитам, пишите на почтовый ящик в сайте....

Не хочу, но огарчу ...когда выяснится, что денег нет или не в нужном количестве тогда ОГИС наложит арест на майно и обратится в суд, а через суд на майно будет направлено стягнення и продано(если будет клиент) через аукционы(открытые торги..) - это печальная практика...

Спасибо, Вам, за правовой ликбез очень многое подчеркнул И для своего дела, сужусь с "Ощадом" уже 1 и 7 месяцев пока не видно финала(к счастью или к сожалению) многие документы банкиры не предоставляют даже суду (тянут резину не знаю..) Многие участники форума могут подтвердить, что им отказали в приеме "встречки" - хочу дать СОВЕТ по этому поводу, когда подаете "встречку" ШАГ 1 просите: 1)изночально ерунду (ПЕНЯ не правильная, ШТРАФЫ не соответствуют ....), 2) ВСТРЕЧНЫЙ ИСК приобщить к рассмотрению по этому делу(ГЛАВНОЕ В КЛИНИТСЯ В ПРОЦЕСС) . ШАГ 2 1) уточняетесь или меняеете требования и подаете (что считаете необходимым), 2) В ЭТОМ ЖЕ ЗАСЕДАНИИ - подаете клопотання о разьединении и выделение в отдельное производство (сначала рассмотрят Ваше исковое, а потом вернутся к иску банка) НАРУШЕНИЕ ОЧЕРЕДНОСТИ КАК ПРАВИЛО ПРИВОДИТ К ОТКАЗУ СУДЬЕЙ(затягиваете производство и т.д.) судья выносит УХВАЛУ - С ЭТОГО МОМЕНТА РАССМАТРИВАЮТ ВАШ ВСТР. ИСК. КЛОПОТАННЯ и 2 ВСТРЕЧКА(материал выберете кому, что необходимо редактируйте, дополняйте...) на сайте http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=1578 Лицензии банков на сайте http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2451

Не ломайте голову пусть голова болит у банка, а Вы на суде скажите, что нотариальное оформление недействительно согласно этого Закона, т.к. оформлено не по месту застави. Можете сами подать в суд и признать его таковым, но Вам это не нужно...что касается сроков подачи так они пропущены и у банка так, что можете подавать смело банк я думаю возражать не будет.

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА (ДІЄ) від 6 серпня 2009 року N 461 Про заходи щодо забезпечення погашення кредитів Відповідно до статей 7, 15 Закону України "Про Національний банк України" та статей 49, 55, 60 - 62, 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність", з метою зменшення ризиків банківської діяльності (кредитного, ліквідності, юридичного, репутації) та недопущення втрати довіри до банківської системи, зокрема шляхом створення банками прийнятних умов для забезпечення виконання позичальниками - фізичними особами взятих на себе зобов'язань за споживчими кредитами, Правління Національного банку України постановляє: 1. Схвалити: 1.1. Рекомендації щодо роботи банків з позичальниками - фізичними особами, які мають заборгованість за споживчими кредитами та потрапили в скрутне фінансове становище, що додаються. 1.2. Пам'ятку позичальника, який має заборгованість перед банком за споживчим кредитом і потрапив у скрутне фінансове становище (далі - Пам'ятка), що додається. 2. Керівникам банків: 2.1. Забезпечити розміщення Пам'ятки (шрифт не менше ніж 14 кегль) у всіх підрозділах банку, де здійснюються операції споживчого кредитування, для того, щоб позичальники мали змогу з нею ознайомитися. 2.2. Установити персональну відповідальність керівників підрозділів банку, у яких здійснюються операції споживчого кредитування, за неналежне виконання вимог підпункту 2.1 цієї постанови. 3. Територіальним управлінням Національного банку України здійснити публікацію прес-релізу щодо Пам'ятки в найбільш популярному обласному виданні за рахунок коштів статті 5.7 "Інші операційні витрати" кошторису поточних доходів і витрат відповідного центру кошторисної відповідальності. 4. Департаменту зовнішньоекономічних відносин (С. В. Круглик) здійснити публікацію прес-релізу щодо Пам'ятки в найбільш популярних виданнях м. Києва і Київської області. 5. Департаменту статистики та звітності (В. М. Галь) розмістити Пам'ятку та прес-реліз щодо Пам'ятки на офіційній інтернет-сторінці Національного банку України. 6. Фінансовому департаменту (О. М. Кандибка) передбачити в установленому порядку в кошторисі доходів і витрат Національного банку України необхідні кошти на публікацію прес-релізу щодо Пам'ятки. 7. Департаменту нормативно-методологічного забезпечення банківського регулювання та нагляду (Н. В. Іваненко) довести зміст цієї постанови до відома структурних підрозділів центрального апарату, територіальних управлінь Національного банку України, а також банків для використання в роботі. 8. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на виконавчого директора - директора Дирекції з банківського регулювання та нагляду В. В. Пасічника, департаменти безвиїзного банківського нагляду (К. В. Рожкова), інспектування банків (С. В. Фабер), Управління кризового менеджменту (Ю. Д. Петров) і начальників територіальних управлінь Національного банку України. 9. Постанова набирає чинності з дня її підписання. В. о. Голови А. В. Шаповалов СХВАЛЕНО постановою Правління Національного банку України від 6 серпня 2009 р. N 461 Рекомендації щодо роботи банків з позичальниками - фізичними особами, які мають заборгованість за споживчими кредитами та потрапили в скрутне фінансове становище 1. Загальні положення 1.1. Рекомендації щодо роботи банків з позичальниками - фізичними особами, які мають заборгованість за споживчими кредитами та потрапили в скрутне фінансове становище (далі - Рекомендації), розроблені на підставі статей 7, 15 Закону України "Про Національний банк України" та статей 49, 55, 60 - 62, 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність" з урахуванням відповідного досвіду наглядових органів європейських країн. Дотримання банками цих Рекомендацій сприятиме мінімізації ризиків банківської діяльності (зокрема кредитного, ліквідності, юридичного, репутації), покращенню стану повернення кредитів, спроможності банку виконувати свої зобов'язання перед вкладниками і кредиторами та відновленню довіри населення до банків шляхом створення прийнятних умов для забезпечення виконання позичальниками - фізичними особами взятих на себе зобов'язань за споживчими кредитами (кредити на поточні потреби, іпотечні кредити). 1.2. Національний банк України (далі - Національний банк) рекомендує банкам використовувати ці Рекомендації під час роботи з позичальниками - фізичними особами, які потрапили в скрутне фінансове становище внаслідок настання непередбачених обставин, що спричинили негативний вплив на їх здатність забезпечувати своєчасне та в повному обсязі виконання своїх зобов'язань за споживчими кредитами (далі - позичальник, який потрапив у скрутне фінансове становище). Непередбаченими обставинами, що спричинили негативний вплив на здатність позичальника забезпечувати своєчасне та в повному обсязі виконання своїх зобов'язань за споживчим кредитом, можуть бути: зменшення заробітної плати та/або інших надходжень; втрата пільг, роботи; тяжке захворювання та/або отримання інвалідності; розлучення; смерть членів сім'ї або інше, якщо ці обставини спричинили втрату доходів або їх зниження до рівня, за яким щомісячні сукупні платежі за кредитом перевищують 30 % місячного доходу позичальника. 1.3. Банкам рекомендується розглядати позичальника як такого, який потрапив у скрутне фінансове становище, у разі наявності підтверджених відповідними достовірними документами (довідка з місця роботи, довідка з державної служби зайнятості тощо) об'єктивних та беззаперечних доказів того, що позичальник не в змозі своєчасно та в повному обсязі виконувати умови кредитного договору у зв'язку з настанням непередбачених обставин, зазначених у пункті 1.2 цих Рекомендацій. 2. Організація роботи з позичальниками, які потрапили в скрутне фінансове становище 2.1. Використовуючи ці Рекомендації у своїй діяльності, банки упроваджують їх у власні внутрішньобанківські положення з описом процедур щодо роботи з позичальниками, які потрапили в скрутне фінансове становище, та застосовують на постійній основі. 2.2. З метою забезпечення оперативної організації роботи з позичальниками, які потрапили в скрутне фінансове становище, банкам рекомендується уповноважити посадових осіб або створити окремі структурні підрозділи з урахуванням структури банку, напрямів діяльності, обсягів операцій тощо у всіх філіях та відділеннях банку, у яких надавались кредити, одночасно забезпечивши контроль за їх діяльністю на рівні головного офісу. 2.3. З метою забезпечення неупередженого ставлення до позичальників, які потрапили в скрутне фінансове становище, не рекомендується особу (структурний підрозділ), відповідальну за роботу з позичальниками, які потрапили в скрутне фінансове становище, підпорядкувати підрозділам банку, що відповідають за стягнення проблемної заборгованості з позичальника. 3. Проведення роботи з позичальниками, які потрапили в скрутне фінансове становище 3.1. З метою недопущення посилення соціальної напруги серед населення банкам рекомендується коректно та з розумінням ставитися до позичальника, який потрапив у скрутне фінансове становище, та разом з ним, ураховуючи всі обставини, зокрема стан обслуговування позичальником заборгованості за споживчим кредитом (далі - заборгованість) до настання подій, які спричинили погіршення його фінансового становища, причин настання таких подій, поточний фінансовий стан позичальника, перспективи відновлення платоспроможності та інше, визначитися зі шляхами погашення заборгованості. 3.2. Під час роботи з позичальником, який потрапив у скрутне фінансове становище, банкам рекомендується вживати заходів, спрямованих на створення прийнятних умов для забезпечення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань за споживчим кредитом, а саме: підтримувати зв'язок з позичальником у зручний для нього час і спосіб (зустрічі, листування, телефон, факс тощо); надати позичальнику повну і доступну інформацію щодо загального розміру його заборгованості, уключаючи всі платежі, передбачені умовами кредитного договору, та проінформувати позичальника про заходи, які можуть бути застосовані банком у разі невиконання позичальником умов кредитного договору, у тому числі повідомити, що неналежне виконання умов кредитного договору може негативно вплинути на кредитну історію позичальника і в майбутньому призвести до погіршення доступу до кредитів; обговорити з позичальником усі обставини його скрутного фінансового становища та надати безкоштовні консультації щодо можливих шляхів забезпечення погашення заборгованості; пояснити позичальнику ставлення банку до його фінансових проблем, зокрема, що обходитимуться з позичальником з розумінням, намагаючись спільними зусиллями знайти прийнятне для обох сторін рішення щодо забезпечення повернення позичальником заборгованості; у разі досягнення домовленостей між банком та позичальником щодо реструктуризації та/або зміни валюти заборгованості позичальника розробити разом з позичальником прийнятну як для позичальника, так і для банку програму погашення заборгованості позичальника. 3.3. Під час обговорення з позичальником, який потрапив у скрутне фінансове становище, шляхів погашення його заборгованості рекомендується надати позичальнику повну і доступну інформацію щодо кожного з наступних шляхів з метою усвідомлення позичальником механізму дії та усіх наслідків кожного з них: здійснення реструктуризації та/або зміна валюти заборгованості позичальника на прийнятних для обох сторін умовах згідно з принципами, рекомендованими Національним банком України (постанова Правління Національного банку України від 03.06.2009 N 328 "Про заходи щодо забезпечення погашення кредитів"); продаж заборгованості позичальника; передача права вимоги за кредитним договором позичальника; отримання послуг третіх осіб щодо повернення заборгованості позичальника; звернення-стягнення на майно. 3.4. У разі прийняття рішення про реструктуризацію та/або зміну валюти кредитної заборгованості позичальнику надається детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості усіх супутніх послуг, а також інших зобов'язань позичальника відповідно до Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку від 10.05.2007 N 168, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.05.2007 за N 541/13808. 3.5. У разі недосягнення домовленостей з позичальником, який потрапив у скрутне фінансове становище, щодо реструктуризації його заборгованості рекомендується передати відповідну інформацію до бюро кредитних історій за наявності письмового дозволу позичальника на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій інформації про позичальника. 4. Надання інформації про позичальників, які потрапили в скрутне фінансове становище 4.1. Банки з метою повернення позичальником заборгованості можуть звернутися за послугами до третіх осіб - суб'єктів господарювання та укласти відповідні договори. Важливим фактором під час встановлення таких взаємовідносин має бути наявність бездоганної ділової репутації таких суб'єктів господарювання та їх керівників, що надасть банку можливість зробити висновок про їх професійні та управлінські здібності, їх порядність та відповідність їх діяльності вимогам закону, а також застосування у своїй роботі принципів роботи з боржниками, які б унеможливлювали приниження їх честі та гідності. Критерії бездоганної ділової репутації суб'єктів господарювання та їх керівників визначаються банком у внутрішньобанківських положеннях щодо роботи з позичальниками, які потрапили в скрутне фінансове становище. 4.2. Банки мають право надавати інформацію, що містить банківську таємницю, третім особам, з якими укладено договори на отримання послуг щодо повернення позичальниками заборгованості, та які розробили і затвердили правила роботи, які забезпечують не розголошення інформації, що містить банківську таємницю, лише за наявності письмового дозволу позичальника, оформленого відповідно до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління Національного банку від 14.07.2006 N 267, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03.08.2006 за N 935/12809. Директор Департаменту нормативно-методологічного забезпечення банківського регулювання та нагляду Н. В. Іваненко СХВАЛЕНО постановою Правління Національного банку України від 6 серпня 2009 р. N 461 НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ ПАМ'ЯТКА ПОЗИЧАЛЬНИКА, ЯКИЙ МАЄ ЗАБОРГОВАНІСТЬ ПЕРЕД БАНКОМ ЗА СПОЖИВЧИМ КРЕДИТОМ І ПОТРАПИВ У СКРУТНЕ ФІНАНСОВЕ СТАНОВИЩЕ Чи варто ігнорувати умови кредитного договору? Отримавши кредит, Ви як позичальник банку зобов'язані повернути банку основну суму боргу, сплатити проценти за користування ним у розмірах і в строки, установлені умовами кредитного договору. Крім того, умовами кредитного договору часто передбачається необхідність здійснення позичальником інших платежів, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та погашенням кредиту як на користь банку (комісії за відкриття поточного/карткового рахунку, здійснення розрахунково-касового обслуговування, забезпечення обслуговування кредитної заборгованості, що, наприклад, пов'язано з бажанням позичальника отримувати виписки за кредитним/картковим рахунком, здійснення валютно-обмінних операцій, надання консультаційних, у тому числі юридичних, послуг тощо), так і на користь третіх осіб (страхові платежі, платежі за послуги нотаріусів, інших осіб, біржові збори тощо). Національний банк України з метою захисту прав позичальників під час укладення ними кредитних договорів запровадив Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджені постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 N 168, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25.05.2007 за N 541/13808 (далі - Правила N 168), і підготував детальну інформацію для громадян, які вирішили отримати кредит у банку, викладену в Пам'ятці позичальника банку за споживчим кредитом, що розміщена на інтернет-сторінці Національного банку України в підрозділі "Інформаційна допомога позичальнику" розділу "Інформаційні матеріали" за адресою: www.bank.gov.ua/Inf_mat. У разі невиконання або неналежного виконання обов'язків, передбачених кредитним договором щодо забезпечення повернення кредиту, а також у разі втрати або суттєвого погіршення стану наданого в заставу майна, яке залишається у Вашому користуванні, банк має право вимагати від Вас дострокового повернення кредиту та сплати фактично нарахованих процентів. Право банку пред'явити таку вимогу також, як правило, зазначено в кредитному договорі. Крім того, банки накопичують інформацію про стан обслуговування кредитів позичальником, у результаті чого формується його кредитна історія. Усі Ваші дії або бездіяльність, що призведуть до неналежного погашення кредиту, можуть вплинути на якість Вашої кредитної історії. Надаючи кредити, банки, як правило, перевіряють кредитну історію позичальника. Наявність у позичальника негативної кредитної історії може стати в майбутньому підставою для надання банком кредиту за більш високою процентною ставкою або, взагалі, для відмови в наданні кредиту. УВАГА! Прагнучи забезпечити дотримання позичальником графіка платежів за кредитом, установленого умовами кредитного договору, за неналежного його виконання банки застосовуватимуть штрафні санкції (неустойки, штрафи, пені). Унаслідок цього сума боргу разом з нарахованими штрафними санкціями може стати настільки великою, що її вже неможливо буде погасити навіть шляхом продажу майна, яке було надане в заставу за кредитом. У такому разі погашається лише частина боргу і позичальник за рішенням суду продовжує нести відповідальність перед банком вже іншими своїми активами (заробітною платою, іншим майном тощо). Позичальнику також недопустимо приймати необачні рішення щодо способів повернення кредиту, особливо в скрутні для нього часи. Наприклад, недопустимо самовільно залишити автомобіль, що був у заставі за кредитом, біля будівлі банку, вважаючи, що цим забезпечено повний розрахунок за кредитом. Адже це лише особиста думка позичальника. Відповідно до статті 1 Закону України "Про заставу" банк має законні підстави вважати інакше. Ураховуючи постійну зміну цін на нерухомість та автомобілі, амортизацію та інші обставини, банк здійснюватиме реалізацію заставленого майна за ринковою вартістю. Тож і в цьому разі може виникнути ситуація, коли погашеною буде лише частина заборгованості позичальника за кредитом. У зв'язку з цим для позичальника дуже важливо повністю контролювати ситуацію, у якій він опинився з тих чи інших причин, та намагатися разом з банком знайти прийнятний для обох сторін вихід з неї. Чи може банк допомогти Вам? Банки з розумінням ставляться до того, що Ви можете наразитися на непередбачені обставини, які можуть негативно вплинути на Ваш фінансовий стан і здатність своєчасно та в повному обсязі погашати кредит. Непередбаченими обставинами, що спричинили негативний вплив на Ваше фінансове становище і здатність своєчасно та в повному обсязі погашати кредит, можуть бути: зменшення заробітної плати та/або інших надходжень; втрата пільг, роботи; тяжке захворювання та/або отримання інвалідності; розлучення; смерть членів сім'ї або інше, якщо ці обставини спричинили втрату доходів або їх зниження до рівня, за яким щомісячні сукупні платежі за кредитом перевищують 30 % Вашого місячного доходу. За наявності підтвердження достовірними документами (довідка з місця роботи, довідка з державної служби зайнятості тощо) об'єктивних та беззаперечних доказів того, що Ви не в змозі своєчасно та в повному обсязі погашати кредит у зв'язку з настанням непередбачених обставин, а також, ураховуючи інші обставини (наприклад, стан обслуговування кредиту до настання подій, які спричинили погіршення фінансового становища, причини настання таких подій, поточний фінансовий стан, перспективи відновлення платоспроможності тощо), банк може надати Вам можливість погашати кредит на нових умовах, прийнятних як для Вас, так і для банку. Що Ви можете зробити, потрапивши у фінансову скруту? Передусім не ігноруйте листи та дзвінки від тих, перед ким у Вас є фінансові (грошові) зобов'язання. Борг сам по собі не зникне, тому Вам потрібно зустрітися з представниками банку для конструктивного вирішення Ваших боргових проблем. І чим швидше Ви це зробите, тим меншими будуть штрафи за несвоєчасне погашення кредиту та більш вигідними для Вас нові умови погашення кредиту. Разом з тим Ви не повинні покладатися лише на банк. Зі свого боку Ви повинні виважено оцінити ситуацію, у якій Ви опинилися. Ви маєте усвідомлювати, що Вам необхідно повернути взяті в кредит гроші. Адже банк, як установа, яка по суті виконує функцію фінансового посередника, не тільки надає кредити, а й залучає депозити (вклади), які є джерелом коштів для надання кредитів. Залучені депозити банку необхідно повернути у визначені депозитними договорами строки, сплативши проценти за користування ними. Ураховуючи це, кошти, що повертаються позичальниками під час погашення кредитів, є джерелом для повернення депозитів. З метою забезпечення стабільності своєї роботи банк узгоджує графіки виплат за депозитами та надходжень за виданими кредитами. Тому Ви, у свою чергу, повинні докладати максимальних зусиль щодо забезпечення повернення кредиту. Як банк повинен обходитися з позичальником, який потрапив у скрутне фінансове становище? Якщо Ви потрапили в скрутне фінансове становище, як Ви, так і банк зацікавлені в знаходженні оптимального рішення щодо забезпечення повернення кредиту. Реалізація майна, наданого в заставу за кредитом, є вимушеним заходом з боку банку, до якого він вдається, коли немає впевненості в забезпеченні повернення кредиту шляхом відновлення платежів з боку позичальника. Національний банк України постановою Правління від 06.08.2009 N 461 схвалив Рекомендації щодо роботи банків з позичальниками - фізичними особами, які мають заборгованість за споживчими кредитами та потрапили в скрутне фінансове становище (далі - Рекомендації N 461). Відповідно до цих Рекомендацій банки мають: • підтримувати зв'язок з позичальником у зручний для нього час і спосіб (зустрічі, листування, телефон, факс тощо); • надати позичальнику повну і доступну інформацію щодо загального розміру його заборгованості, уключаючи всі платежі, передбачені умовами кредитного договору, та проінформувати позичальника про заходи, які можуть бути застосовані в разі невиконання позичальником умов кредитного договору, у тому числі повідомити, що неналежне виконання умов кредитного договору може негативно вплинути на кредитну історію позичальника і в майбутньому призвести до погіршення доступу до кредитів; • обговорити з позичальником усі обставини його скрутного фінансового становища для того, щоб визначити з позичальником можливі шляхи повернення кредиту; • разом з позичальником розробити прийнятну як для позичальника, так і для банку програму погашення кредиту, зокрема, це може бути реструктуризація кредиту позичальника, зміна валюти кредиту тощо. Які існують основні шляхи забезпечення повернення кредиту? Банк може: • здійснити реструктуризацію кредиту; • здійснити зміну валюти кредиту; • продати кредит іншому банку; • передати право вимоги за кредитним договором; • звернутися до третіх осіб за послугами з повернення кредиту; • здійснити звернення-стягнення на майно. Реструктуризація кредиту означає внесення змін до раніше укладеного з банком кредитного договору шляхом укладення додаткового договору про продовження строку дії договору, зміни графіка платежів, зміни процентних ставок тощо. Реструктуризація кредиту дасть змогу Вам на інших умовах погашати кредит. Умови реструктуризації кредиту визначаються банком для кожного позичальника індивідуально на підставі об'єктивних та беззаперечних доказів неможливості виконувати умови раніше укладеного кредитного договору, що підтверджені достовірними документами. Укладаючи договір з банком, у тому числі і додатковий, переконайтеся, що всі умови договору Вам зрозумілі, Вам надана вичерпна інформація про сукупну вартість послуг банку відповідно до Правил N 168 і Ви повністю усвідомлюєте всі наслідки підписання договору. Уклавши з банком договір, дотримуйтесь усіх його умов. Якщо ж Ви не здійснюєте платежі за кредитом відповідно до умов договору, ігноруєте нагадування, не відповідаєте на листи та телефонні дзвінки банку, а також Вами не досягнуто згоди щодо укладення договору про реструктуризацію кредиту, банк може звернутися до суду або до третіх осіб - суб'єктів господарювання за послугами з повернення заборгованості за кредитом, іншого банку з метою продажу Вашого боргу або передачі права вимоги за Вашим кредитним договором. Директор Департаменту нормативно-методологічного забезпечення банківського регулювання та нагляду Н. В. Іваненко ________________461____06.08.2009__________________________2009_.doc

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 3 червня 2009 року N 328 Про заходи щодо забезпечення погашення кредитів Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України від 5 березня 2010 року N 115, від 14 грудня 2010 року N 543 Постанова втратила чинність з 1 січня 2011 року (згідно з постановою Правління Національного банку України від 26 листопада 2010 року N 513) Ураховуючи звернення банків, з метою забезпечення їх стабільної діяльності та створення сприятливих умов для виконання позичальниками зобов'язань за кредитами, своєчасного виконання банками зобов'язань перед вкладниками і кредиторами, уникнення небажаних наслідків, що можуть поставити під загрозу безпеку коштів, довірених банкам, а також беручи до уваги найкращу банківську практику та світовий досвід у цій сфері, керуючись статтею 99 Конституції України, статтями 7, 15 та 55 Закону України "Про Національний банк України", статтями 66 та 67 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Правління Національного банку України постановляє: 1. У тих випадках, коли банки за узгодженням з позичальниками (крім банків) приймають рішення про реструктуризацію їх кредитної заборгованості та/або зміну валюти виконання їх зобов'язання за кредитами, наданими в іноземній валюті, на національну валюту (далі - реструктуризація/зміна валюти зобов'язання), рекомендувати банкам здійснювати ці операції з дотриманням таких принципів: а) під час прийняття рішення про доцільність проведення реструктуризації/зміни валюти зобов'язання виходити з необхідності забезпечення мінімізації збитків шляхом зіставлення можливих збитків банку від припинення дії кредитного договору та потенційної платоспроможності позичальника, досягнутої внаслідок реструктуризації/зміни валюти зобов'язання; б) реструктуризації підлягає заборгованість в національній та іноземній валютах за кредитами, виданими до 01.10.2008 позичальникам, фінансовий стан яких на дату реструктуризації класифіковано банком не нижче класу "В" та стан обслуговування ними боргу визначено як "добрий" або "слабкий"; в) реструктуризації підлягає заборгованість, щодо якої банк має підтверджені достовірними документами (фінансова звітність, довідка з місця роботи, довідка з державної служби зайнятості тощо) об'єктивні та беззаперечні докази того, що позичальник не в змозі забезпечувати виконання умов первинного кредитного договору; г) реструктуризація/зміна валюти зобов'язання за кредитною операцією не є підставою для підвищення категорії заборгованості порівняно з категорією, яка була визначена до початку реструктуризації/зміни валюти зобов'язання; ґ) реструктуризація/зміна валюти зобов'язання, беручи до уваги обмеженість ресурсів банку, здійснюється в такій черговості за видами кредитів: перша черга: іпотечні кредити, які надані фізичним особам, якщо предметом іпотеки є житлова нерухомість загальною площею до 110 м2, де зареєстровані та проживають позичальник та члени його сім'ї, за умови, що їм не належить на праві власності інше нерухоме майно, що підтверджено відповідною довідкою бюро технічної інвентаризації, та щомісячні платежі за таким кредитом перевищують 30 % місячного доходу позичальника, підтвердженого достовірними документами, виданими третьою особою; кредити, що надані товаровиробникам - суб'єктам господарювання, які здійснюють види економічної діяльності, що класифікуються за секціями "A" - "F" КВЕД, та у яких валовий дохід (для фізичних осіб - підприємців - обсяг виручки), отриманий від операцій з реалізації продукції власного виробництва і продуктів її переробки за попередній звітний період (періоди), визначений з урахуванням циклічності виробництва, перевищує 75 процентів загальної суми валового доходу (обсягу виручки) за умови використання у виробничому процесі виробничих потужностей (приміщення, устаткування, обладнання) [для сільськогосподарських товаровиробників - сільськогосподарських угідь та/або поголів'я сільськогосподарських тварин], сировини, матеріалів, робочої сили, технологічних процесів тощо, що підтверджується податковою та/або фінансовою звітністю суб'єктів господарювання; (абзац четвертий підпункту "ґ" пункту 1 у редакції постанови Правління Національного банку України від 05.03.2010 р. N 115) друга черга - кредити, які надані фізичним особам на лікування, навчання, завершення будівництва тощо, заборгованість за якими не перевищує 200 тис. грн. та щомісячні сукупні платежі за якими перевищують 30 % місячного доходу позичальника, підтвердженого достовірними документами, виданими третьою особою; третя черга - інші кредити; д) не застосовувати для кредитів, які були надані в національній валюті, гірші умови реструктуризації порівняно з умовами для кредитів, наданих в іноземній валюті; е) реструктуризація/зміна валюти зобов'язання здійснюється на підставі внесених за згодою сторін відповідних змін до кредитних договорів; є) під час визначення умов погашення кредитів виходити з фінансових можливостей позичальника щодо забезпечення своєчасного і повного виконання ним узятих на себе зобов'язань; ж) розподіл ризиків та витрат під час реструктуризації/зміни валюти зобов'язання здійснюється за домовленістю між банком та позичальником, виходячи з фінансових можливостей позичальника; з) реструктуризацію/зміну валюти зобов'язання здійснювати без стягнення плати з позичальника; и) продовжувати первинний строк дії кредитного договору в разі реструктуризації кредитної заборгованості не більше ніж на два роки; і) установлювати, виходячи з необхідності забезпечення належного рівня ліквідності банку, періодичність платежів за основним боргом та/або процентами/комісіями за ним не рідше одного разу на місяць, а також не допускати відстрочення платежів за основним боргом на строк більше одного року; ї) не стягувати нараховані та не сплачені позичальником на час прийняття рішення про реструктуризацію/зміну валюти зобов'язання фінансові санкції (штрафи, пені, неустойки тощо) за кредитною заборгованістю; й) забезпечувати рівні права щодо доступу до реструктуризації/зміни валюти зобов'язання всіх позичальників з визначеної банком для реструктуризації/зміни валюти зобов'язання категорії кредитів; к) доводити письмово в доступній формі до відома кожного позичальника з визначеної банком для реструктуризації/зміни валюти зобов'язання категорії кредитів повну інформацію про можливі умови (варіанти) реструктуризації/зміни валюти зобов'язання, переваги та недоліки для позичальника в результаті здійснення кожного із запропонованих варіантів реструктуризації/зміни валюти зобов'язання, порядок звернення позичальників (адреса банку (його відділення), типова форма звернення та інше) тощо; л) під час внесення змін до діючих кредитних договорів зі споживачами, пов'язаних з реструктуризацією/зміною валюти зобов'язання, забезпечувати дотримання вимог Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 N 168, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.05.2007 за N 541/13808; м) забезпечувати визнання у фінансовій звітності витрат, що виникли в результаті здійснення реструктуризації/зміни валюти зобов'язання, з відображенням їх у бухгалтерському обліку; н) реструктуризацію/зміну валюти зобов'язання здійснювати відповідно до розробленого та затвердженого рішенням відповідного органу банку внутрішньобанківського положення про порядок проведення реструктуризації/зміни валюти зобов'язання, яке, зокрема, має містити економічні та правові підстави для прийняття відповідного рішення, процедуру здійснення реструктуризації/зміни валюти зобов'язання, заходи щодо організації та контролю за такими процесами. 2. Зобов'язати банки, які до 31.08.2009 включно здійснили реструктуризацію/зміну валюти зобов'язання з дотриманням усіх принципів, визначених пунктом 1 цієї постанови, виходячи з умов відповідних програм реструктуризації/зміни валюти зобов'язання, до 07.09.2009 включно подати до Дирекції з банківського регулювання та нагляду/територіального управління: інформацію про суми витрат, що виникли внаслідок цієї реструктуризації/зміни валюти зобов'язання та відображені в бухгалтерському обліку як інші операційні витрати за окремими аналітичними рахунками відповідного балансового рахунку; індивідуальні графіки приведення фактичного значення ліміту загальної короткої відкритої валютної позиції до нормативного значення, установленого Національним банком України. 3. Дозволити банкам до 01.01.2011 за кредитними операціями, заборгованість за якими була реструктуризована/змінена валюта зобов'язання до 31.08.2009 включно з дотриманням усіх принципів, визначених пунктом 1 цієї постанови, виходячи з умов відповідних програм реструктуризації/зміни валюти зобов'язання: поетапне (пропорційне) включення до розрахунку нормативу регулятивного капіталу суми витрат, що виникли внаслідок реструктуризації/зміни валюти зобов'язання, з щомісячним збільшенням цієї суми не менше ніж на 6 %; поступове приведення фактичного значення ліміту загальної короткої відкритої валютної позиції до нормативного значення, установленого Національним банком України, відповідно до індивідуальних графіків, погоджених Національним банком України, у частині його перевищення, пов'язаного зі зміною валюти зобов'язання за кредитами, наданими в іноземній валюті, на національну валюту. 4. Дозволити банкам до 01.01.2011 за кредитними операціями, заборгованість за якими була реструктуризована/змінена валюта зобов'язання з дотриманням усіх принципів, визначених пунктом 1 цієї постанови, виходячи з умов відповідних програм реструктуризації/зміни валюти зобов'язання: здійснювати оцінку фінансового стану позичальників та стану обслуговування ними боргу без урахування факту реструктуризації відповідно до вимог Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 06.07.2000 N 279, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2000 за N 474/4695, зі змінами (далі - Положення N 279); здійснювати оцінку фінансового стану позичальників - фізичних осіб без урахування достатності обсягу забезпечення для погашення в повному обсязі кредиту і процентів/комісій за ним за умови, що кредитним договором (змінами до нього щодо реструктуризації/зміни валюти зобов'язання) установлено строк погашення основного боргу та/або процентів/комісій не рідше одного разу на місяць і позичальник забезпечує виконання зобов'язань своєчасно та в повному обсязі; підвищувати на один рівень категорію реструктуризованої кредитної операції з позичальниками, яких віднесено до класів "Б", "В" та "Г", за якою стан обслуговування позичальником боргу протягом останніх шести місяців визначений як "добрий", за умови, що кредитним договором (або змінами до нього щодо реструктуризації заборгованості) установлено строк погашення основного боргу та/або процентів/комісій не рідше одного разу на місяць. 5. Дозволити банкам до 01.01.2011 за кредитними операціями, реструктуризація, у тому числі пролонгація, за якими була здійснена відповідно до пункту 3 постанови Правління Національного банку України від 04.12.2008 N 413 "Про окремі питання діяльності банків", абзаців шостого та сьомого пункту 1, пункту 2 постанови Правління Національного банку України від 05.02.2009 N 49 "Про окремі питання діяльності банків": здійснювати оцінку фінансового стану позичальників - товаровиробників та стану обслуговування ними боргу без урахування факту такої пролонгації відповідно до вимог Положення N 279 за умови, що їх фінансова діяльність є задовільною; здійснювати оцінку фінансового стану позичальників - фізичних осіб та стану обслуговування ними боргу без урахування факту такої реструктуризації відповідно до вимог Положення N 279 за умови, що кредитним договором (або змінами до нього щодо реструктуризації заборгованості) установлено строк погашення основного боргу та/або процентів/комісій не рідше одного разу на місяць і позичальник забезпечує виконання зобов'язань своєчасно та в повному обсязі; підвищувати на один рівень категорію реструктуризованої кредитної операції з позичальниками, яких віднесено до класів "Б", "В" та "Г", за якою стан обслуговування позичальником боргу протягом останніх шести місяців визначений як "добре", за умови, що кредитним договором (або змінами до нього щодо реструктуризації заборгованості) установлено строк погашення основного боргу та/або процентів/комісій не рідше одного разу на місяць. 6. Пункт 6 втратив чинність (згідно з постановою Правління Національного банку України від 14.12.2010 р. N 543) 7. Унести до постанови Правління Національного банку України від 05.02.2009 N 49 "Про окремі питання діяльності банків" такі зміни: абзаци шостий та сьомий пункту 1 виключити; пункт 2 виключити. У зв'язку з цим пункти 3 - 11 уважати відповідно пунктами 2 - 10. 8. Департаменту нормативно-методологічного забезпечення банківського регулювання та нагляду (Н. В. Іваненко) довести зміст цієї постанови до відома структурних підрозділів центрального апарату, територіальних управлінь Національного банку України і банків для використання в роботі. 9. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на виконавчого директора - директора Дирекції з банківського регулювання та нагляду В. В. Пасічника, департаменти безвиїзного банківського нагляду (В. І. Мазепа), інспектування банків (С. В. Фабер), Управління кризового менеджменту (Ю. Д. Петров) і начальників територіальних управлінь Національного банку України. 10. Ця постанова набирає чинності з дати підписання. Голова В. С. Стельмах ________________328____30.06.2009____________________________22.07.2009_.doc

Для того, чтобы поиметь с Вас пеню и штрафы, после того как Вы внесли деньги на якобы платежеспособность, они их успешно и списали.

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А N 279 від 06.07.2000 Зареєстровано в Міністерстві м.Київ юстиції України 03 серпня 2000 р. за N 474/4695 2. Визначення окремих термінів, що вживаються у цьому Положенні Кредитні операції (кредит) - вид активних операцій, пов'язаних з наданням клієнтам коштів у тимчасове користування або прийняттям зобов'язань про надання коштів у тимчасове користування за певних умов, а також надання гарантій, поручительств, авалів, розміщення депозитів, проведення факторингових операцій, фінансового лізингу, видача кредитів у формі врахування векселів, у формі операцій репо, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (відстрочення платежу). Кредитні операції класифікуються залежно від рівня ризику та поділяються на "стандартні", "під контролем", "субстандартні", "сумнівні" та "безнадійні". ( Абзац перший глави 2 в редакції Постанови Національного банку N 10 ( z0122-05 ) від 17.01.2005 ) Класифікація кредитних операцій - це оцінка рівня ризику за кожною кредитною операцією з урахуванням фінансового стану позичальника, стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості та рівня забезпечення кредитної операції. Оцінка рівня кредитного ризику здійснюється згідно з порядком, установленим у главах 4, 5, 6 та 7 цього Положення. ( Абзац другий глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 502 ( z1079-01 ) від 07.12.2001 ) Кредитний ризик - ризик невиконання позичальником (контрагентом банку) зобов'язань за кредитними операціями (тобто ризик того, що сплата позичальником відсотків і основного боргу за кредитними операціями проводитиметься з відхиленнями від умов кредитної угоди або взагалі не проводитиметься). "Стандартні" кредитні операції - це операції, за якими кредитний ризик є незначним і становить один відсоток чистого кредитного ризику. ( Абзац глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 339 ( z0751-03 ) від 15.08.2003 ) " "Субстандартні" кредитні операції - це операції, за якими кредитний ризик є значним, надалі може збільшуватись і становить 20 відсотків чистого кредитного ризику, а також є ймовірність несвоєчасного погашення заборгованості в повній сумі та в строки, що передбачені кредитним договором. "Безнадійні" кредитні операції - це операції, імовірність виконання зобов'язань за якими з боку позичальника/контрагента банку (з урахуванням фінансового стану позичальника та рівня забезпечення) практично відсутня, ризик за такими операціями дорівнює сумі заборгованості за ними. Інвестиційний проект - проект, що впроваджується позичальниками (суб'єктами господарювання) на умовах фінансової самоокупності та для якого передбачається співфінансування проекту позичальником або іншими інвесторами в розмірі не менше ніж 20 % його вартості. ( Главу 2 доповнено терміном згідно з Постановою Національного банку N 119 ( z0256-03 ) від 19.03.2003 ) Однорідні споживчі кредити - це кредити на поточні потреби, які надані позичальнику - фізичній особі, і загальна сума їх за одним чи декількома кредитними договорами (незалежно від наявності забезпечення) не перевищує 20000 гривень. { Главу 2 доповнено терміном згідно з Постановою Національного банку N 83 ( z0301-07 ) від 19.03.2007 } Портфель однорідних споживчих кредитів - це загальна сума заборгованості за однорідними споживчими кредитами (балансові рахунки 2202, 2203, 2207, 2620 А, 2625 А), що надані банком на поточні потреби позичальникам - фізичним особам, у кредитних договорах з якими є письмова згода позичальника на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій інформації про нього та відомості за цими договорами надані банком до бюро кредитних історій. { Главу 2 доповнено терміном згідно з Постановою Національного банку N 83 ( z0301-07 ) від 19.03.2007; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 406 ( z1206-08 ) від 01.12.2008, N 114 ( z0724-11 ) від 13.04.2011 } Пільговий кредит - кредит, що надається банком позичальнику на більш сприятливих умовах, ніж це встановлено внутрішніми документами банку, які визначають його кредитну та облікову політику. { Главу 2 доповнено терміном згідно з Постановою Національного банку N 248 ( z0841-07 ) від 06.07.2007 } у многих в кредитном договоре указано как ...споживчий кредит..возникает вопрос, почему он более 20 тыс. гривень - и имел ли банк право давать кредит(пока разницы нет в какой валюте) в сумме большей чем в постановлении указано(изменения были внесены от 19.03.2007), что противоречит ЗССп пп.5 ч.3 ст.19 .."5) пропонування до вільної реалізації продукції, яка вилучена з обігу або щодо обігу якої існують обмеження; " пп.19 ст.1 "19) продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб; ________________________________________279_____06.07.2000_______03.2007.doc ________________83_____19.03.2007______________________279____06.07.2000_.doc

очень хорошее постановление, а именно стало проще доказать, что банк не имел право на валютные операции и выдачу валюты в кредит и т.д. потому, что в \генеральке не было такого разрешения и пункта (имею ввиду ОЩАДБАНК, но думаю не ошибусь, что и другие не имели такого права как минимум до 2009 г.) П О С Т А Н О В А нбу №281 раздел II "валютні операції на валютному ринку України, які належать до фінансових послуг згідно зі статтею 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" ( 2664-14 ) та не зазначені в абзацах другому - сімнадцятому цього розділу;" ЗУ "профипослуги..." N 2664-III 12 липня 2001 року: Стаття 1. Визначення термінів 2) кредитна установа - фінансова установа, яка відповідно до закону має право за рахунок залучених коштів надавати фінансові кредити на власний ризик; 3) фінансовий кредит - кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент; 6) ринки фінансових послуг - сфера діяльності учасників ринків фінансових послуг з метою надання та споживання певних фінансових послуг. До ринків фінансових послуг належать професійні послуги на ринках банківських послуг, страхових послуг, інвестиційних послуг, операцій з цінними паперами та інших видах ринків, що забезпечують обіг фінансових активів; 7) учасники ринків фінансових послуг - юридичні особи та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які відповідно до закону мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, та споживачі таких послуг; Стаття 3. Законодавство про регулювання діяльності з надання фінансових послуг 1. Відносини, що виникають у зв'язку з функціонуванням фінансових ринків та наданням фінансових послуг споживачам, регулюються Конституцією України ( 254к/96-ВР ), цим Законом, іншими законами України з питань регулювання ринків фінансових послуг, а також прийнятими згідно з цими законами нормативно-правовими актами. Стаття 4. Фінансові послуги 6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту;

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А N 279 від 06.07.2000 Зареєстровано в Міністерстві м.Київ юстиції України 03 серпня 2000 р. за N 474/4695 2. Визначення окремих термінів, що вживаються у цьому Положенні Кредитні операції (кредит) - вид активних операцій, пов'язаних з наданням клієнтам коштів у тимчасове користування або прийняттям зобов'язань про надання коштів у тимчасове користування за певних умов, а також надання гарантій, поручительств, авалів, розміщення депозитів, проведення факторингових операцій, фінансового лізингу, видача кредитів у формі врахування векселів, у формі операцій репо, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (відстрочення платежу). Кредитні операції класифікуються залежно від рівня ризику та поділяються на "стандартні", "під контролем", "субстандартні", "сумнівні" та "безнадійні". ( Абзац перший глави 2 в редакції Постанови Національного банку N 10 ( z0122-05 ) від 17.01.2005 ) Класифікація кредитних операцій - це оцінка рівня ризику за кожною кредитною операцією з урахуванням фінансового стану позичальника, стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості та рівня забезпечення кредитної операції. Оцінка рівня кредитного ризику здійснюється згідно з порядком, установленим у главах 4, 5, 6 та 7 цього Положення. ( Абзац другий глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 502 ( z1079-01 ) від 07.12.2001 ) Кредитний ризик - ризик невиконання позичальником (контрагентом банку) зобов'язань за кредитними операціями (тобто ризик того, що сплата позичальником відсотків і основного боргу за кредитними операціями проводитиметься з відхиленнями від умов кредитної угоди або взагалі не проводитиметься). "Стандартні" кредитні операції - це операції, за якими кредитний ризик є незначним і становить один відсоток чистого кредитного ризику. ( Абзац глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 339 ( z0751-03 ) від 15.08.2003 ) " "Субстандартні" кредитні операції - це операції, за якими кредитний ризик є значним, надалі може збільшуватись і становить 20 відсотків чистого кредитного ризику, а також є ймовірність несвоєчасного погашення заборгованості в повній сумі та в строки, що передбачені кредитним договором. "Безнадійні" кредитні операції - це операції, імовірність виконання зобов'язань за якими з боку позичальника/контрагента банку (з урахуванням фінансового стану позичальника та рівня забезпечення) практично відсутня, ризик за такими операціями дорівнює сумі заборгованості за ними. Інвестиційний проект - проект, що впроваджується позичальниками (суб'єктами господарювання) на умовах фінансової самоокупності та для якого передбачається співфінансування проекту позичальником або іншими інвесторами в розмірі не менше ніж 20 % його вартості. ( Главу 2 доповнено терміном згідно з Постановою Національного банку N 119 ( z0256-03 ) від 19.03.2003 ) Однорідні споживчі кредити - це кредити на поточні потреби, які надані позичальнику - фізичній особі, і загальна сума їх за одним чи декількома кредитними договорами (незалежно від наявності забезпечення) не перевищує 20000 гривень. { Главу 2 доповнено терміном згідно з Постановою Національного банку N 83 ( z0301-07 ) від 19.03.2007 } Портфель однорідних споживчих кредитів - це загальна сума заборгованості за однорідними споживчими кредитами (балансові рахунки 2202, 2203, 2207, 2620 А, 2625 А), що надані банком на поточні потреби позичальникам - фізичним особам, у кредитних договорах з якими є письмова згода позичальника на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій інформації про нього та відомості за цими договорами надані банком до бюро кредитних історій. { Главу 2 доповнено терміном згідно з Постановою Національного банку N 83 ( z0301-07 ) від 19.03.2007; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 406 ( z1206-08 ) від 01.12.2008, N 114 ( z0724-11 ) від 13.04.2011 } Пільговий кредит - кредит, що надається банком позичальнику на більш сприятливих умовах, ніж це встановлено внутрішніми документами банку, які визначають його кредитну та облікову політику. { Главу 2 доповнено терміном згідно з Постановою Національного банку N 248 ( z0841-07 ) від 06.07.2007 } Если в кредитном договоре указан как ...споживчий кредит..возникает вопрос, почему он более 20 тыс. гривень - и имел ли банк право давать кредит(пока разницы нет в какой валюте) в сумме большей чем в положении указано, что противоречит ЗССп пп.5 ч.3 ст.19 .."5) пропонування до вільної реалізації продукції, яка вилучена з обігу або щодо обігу якої існують обмеження; " пп.19 ст.1 "19) продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб; ________________________________________279_____06.07.2000_______03.2007.doc

Кто знает? какая дальнейшая судьба этого решения?

На этом сайте http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2451

дайте ссылку, где это видно...

Посмотри решения судов http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=914http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=1840 http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showforum=8

Ноги в руки и в суд напишите заявление, получите на руки и ознакомитесь. Если заседание к примеру завтра то придя на заседание подаете Ходатайство, что в связи с тем, что документы получены сейчас прошу отложить рассмотрение для ознакомления с материалами по сути(получите отстрочку по времени минимум 2 недели, а может и месяц как судья вынесет). напишите встречный иходатайство на разъединение дел и с богом....здесь все иски http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showforum=9