centurion
-
Число публикаций
6802 -
Регистрация
-
Последнее посещение
-
Days Won
83
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения опубликованы centurion
-
-
Саша, может, как отправную точку, применить следующее: волеизъявление стороны при заключении договора должно быть добровольным.В этом случае отбиться сложно, - договорное право: Вы взяли обязательство заключить договор (отлагательное условие). Обязательство заключить договор ипотеки на новосозданный объект. Другое дело, что выполнить это решение будет сложновато (если постараться). Надо думать...
-
Конечно же нужна массовость, тогда будет толк. А с нашей ментальностью это очень тяжело.в Одессе был такой конфликт в школах, не помню в 11 или 10 году, родители организовались и через прокуратуру и масс медия остановили этот произвол, т.к. к турнекетом которые хотели установить собирались анкеты на детей и родителей, а все эти анткеты заносились в карточку и хранились в фирме, которую поймали на том что занималась порно......индустрией, короче скандал еще был тот,
в данном случаи обратите еще внимание на то, какие данные требуют в анкете для турнекета... и кто их будет хранить, закон о персональных данных не забываем....
Да и помощь масс-медиа будет носить более эффективный характер, чем деятельность контролирующих органов. Правда, если цензура пропустит такую тему.
-
Полностью согласен.ой не соглашусь! обращаться по каким либо вопросам к мошенникам приватовским -занятие вредное и бесполезное! Предлагаю обратиться в прокуратуру. Со стороны банкнюков как миниммум нечестнная предприм. деятельность, навязываниие услуг. Со стороны директора школы -наверняка коррупция.
Есть один момент - тот же дтректор будет намекать "нерадивым" родителям о возможном снижении успеваемости их детей.
Ситуация, я думаю, для родителей тупиковая и расчитана на психологию родителей - никто из родителей не захочет испортить успеваемость детей, т.к. в высшие учебные заведения придётся поступать. такой маркетинговый ход Прихвата, по моему мнению, будет распространяться в геометрической прогрессии.
И, как правильно Вы подметили, нукжно эту проблему рубить в зачатке через прокуратуру, НБУ, Нацфинуслуг и дальше по списку.
-
В моих случаях банки не использовали договорное списание с моего счёта, а комиссия отображалась в отдельных квитанциях вообще на других счетах. Я думаю, что такая ситуация была у многих.НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
Генеральний департамент грошово-кредитної політики
ЛИСТ
26.02.2013 № 29-209/2357-2452
Територіальним управлінням
Національного банку України,
банкам України, Асоціації
українських банків,
Асоціації "Український
кредитно-банківський союз",
Незалежній асоціації банків України
__________
Пунктом 26.1 статті 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлено, що платник при укладенні договорів із банком має право передбачити договірне списання грошей із своїх рахунків на користь банку платника та/або третіх осіб.
Крім того, Положенням про порядок та умови торгівлі іноземною валютою-2 передбачено, що уповноважений банк має право без отримання від клієнта заяви про продаж іноземної валюти або банківських металів здійснювати операції з продажу/обміну (конвертації) іноземної валюти в разі укладення між уповноваженим банком та клієнтом відповідного договору, у якому зазначається порядок проведення цих операцій та перелік реквізитів, необхідних для їх здійснення (пункт 13 глави 2 розділу IV).
__________
-2 Затверджене постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 № 281, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 29.08.2005 за № 950/11230.
Таким чином, банк на підставі договору з клієнтом, який передбачає можливість договірного списання, стягує комісійну винагороду за операціями, що здійснюються з використанням спеціальних платіжних засобів, в гривнях, незалежно від того, в якій валюті відкрито рахунок.
При цьому банк має використовувати схему розрахунків, яка передбачатиме можливість списання з поточного рахунку клієнта іноземної валюти, її подальший продаж на міжбанківському валютному ринку України від імені клієнта та зарахування гривневого еквівалента проданої іноземної валюти на рахунки з обліку доходів банку без попереднього зарахування на поточний рахунок клієнта в гривнях.
_______
Ну и естественно договоров РКО и впомине не было.
-
Почему только в долларах? В гривнах тоже такие договора не заключались.Помогите, пожалуйста, на форуме найти решение о незаконности начисления услуг за расчетно-кассовое обслуживание в долларах США. Банк в графике указал более 400 долл.за обслуживание счета, которого у меня нет. Договор на открытие текущего счета не подписывался и к тому же сам банк утверждает, что у меня текущего счета нет, а за обслуживание(????) платить надо согласно графика погашения.
-
Не совсем так: сначала уведомление, а потом доказательства по Вашему требованию.Именно эта бомажка-уведомление и указана в п.1 ст. 1082 ГКУ.
Вы руководствуетесь главой 73 ЦК, но забыли о главе 47.
-
Зачем что-то менять? Иск должен рассматриваться на основании тех законов, которые действовали на момент подачи иска.Да,просто нам его вернули один раз,через апелляцию возврат в первую инстанцию)))теперь нужно по-новому сформулировать)как вы считаете лучше написать? обязать гос.регистратора исключить имущества из реестра,или просто исключить имущество из реестра????
-
А Вы иск подавали до изменений в работе нотариуса?Подскажите как лучше процессуально оформить, дополнения к иску, или изменение исковых требований???
В иск необходимо добавить ещё одно основание, а в просительной части одно из требований уточнить или изменить А требование касается снятия запрета отчуждения ипотеки. Мы в иске просили "Зобовязати нортариуса .... скасувати заборону відчуження нерухомого майна такого-то", а теперь в их компетенцию снимать арест не входит. Как об этом правильно указать и сформулировать????
И как лучше подать прежний иск,но уже с изменениями, или просто сослаться на то, что мы хотим изменить и дополнить?????
-
А Вы небось блины на масленницу по случаю приготовилиНЕ ПРИЕХАЛИ!!!! Слава Богу!!!
-
Я не пытаюсь выразить своё несогласие с Вами. Вместе с Вами пытаюсь найти золотую середину, т.к. Вы вначале дали сжатый вид своей точки зрения, из-за которой новичок форума поймёт, что его в любом случае могут "закрыть".Я ж написал, "умышленное невыполнение решение суда" подразумевается просто "забил на выполнение".
Если должник имеет имущество и просто препятствует выполнению решения суда или умышленно не выполняет, тогда уголовная ответственность очень даже может быть.
А если он красиво все вывел и неумышленно не выполняет, тогда ничего не будет.
Вы что не слышали о сидящих алиментщиков? Это тоже гражданско правовые отношения.
Вы можете со мной не соглашаться, но я констатирую существующие факты, а не свое видение.
Вот Вам живые примеры:
http://vdvskambuzka.at.ua/news/teper_za_ne...t/2010-09-27-51
Так что если желаете проявить несогласие , то лучше не со мной, а с властью, например с ДВС, с януковичем, с МВД или еще с какой-нибудь конторкой.
Я просто говорю, что не выполнять решение суда нужно красиво, т.е. неумышленно.
А иначе могут быть проблемы.
А сейчас Вами дана расширенная информация, которая позволяет сделать осмысленный выбор.
По поводу 72 уголовных дел не указаны конкретные основания. Опять же повторюсь, решение суда даёт команду "фас" исполнителю, вот пусть и суетится. Нет в решениях суда указания должнику его выполнять. Должник обязан выполнить законные требования исполнителя, который свои требования выдвигает уже по ситуации, а там для всех сторон ИП вариантов много.
Также нет и чёткого толкования понятия "умышленное невыполнение решения суда" со стороны должника.
Законом Украины "Об исполнительном производстве предусмотрены как добровольное, так и принудительное погашения. Всё в руках исполнителя - это он обязан выполнить решение суда.
А алименты не относятся к долговым обязательствам, которые предусматривает протокол №4.
-
Снос оговорки, а потом решения третейского суда по вновь выявленным.яка ціна питання?
При успешном раскладе с оговоркой, возникает вопрос с подсудностью по вновь выявленным - опять через Новозаводской или местный, который снёс оговорку. По закону - через Новозаводской.
-
Но ведь решение то основывается на этих самых гражданско правовых отношениях.за неуплату по гражданско правовым отношениям, действительно не может
а за умышленное невыполнение решение суда может. Под этой фразой, я имею в виду слово "забил"
так вот забить на решение суда нельзя, бо посадят.
а вот законно уклоняться, почему бы и нет
(заболеть, не иметь имущества и денег, находиться в трудном материальном положении и т.п. , все это можно) за это не посадят.
Как в данном случае понимать "умышленное невыполнение решение суда"? Ведь судебное решение указывает не должнику оплатить, а взыскать исполнительной службе. Ведь так? Выполнять должен исполнитель.
Конечно, если доллжник будет всячески мешать исполнителю проводить исполнителю необходимые действия, тогда другое дело, но это уже другая история.
А если должник грамотно выведет своё имущество, исполнителю ничего не останется, как вернуть ИЛ взыскателю.
-
Тут не совсем согласен с Вами. Есть протокол №4 к ст. 6 Конвенции защиты прав человека, согласно которому не может применяться уголовная ответственность к должнику.Платить надо, если уклоняться от уплаты, то могут возбудить уголовное дело за невыполнение решения суда.
В данном случае решение то основывается на кредитных правоотношениях.
-
1
-
-
Ну, это то, о чём я писал выше. Судья Мороз относится к тем судьям Новозаводского суда, которые сейчас применяют эту норму, хотя раньше практика у него была половинчатая.Доброе утро! огромное всем спасибо за советы,размышления,любое посильно участие!!!А то как совсем грустно было одному с этими проблемами.Ещё раз спасибо!!!Морально уже полегчало!даст Бог и с остальным разберусь!
Поскольку решения суда у меня нету(я в Хмельницком..суд в чернигове.. во вторник должны были отправить), то я бездействую и пытаюсь разобраться во всех высказанных мнениях.Как только получу начну писать апелляцию.Общее представление есть,но возникли вопросы:
1) что просить в апелляции? скасувати решение Новозаводского суда о выдаче исполнительного листа или Отменить вообще решение третейского суда?
2) каковы размеры держмыта в одном или во втором случае? они вроди разные? или я что то путаю?
Всем огромное спасибо!!!
а вот и моё решение:http://reyestr.court.gov.ua/Review/29825149
УХВАЛА
11 березня 2013 року м.Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
у складі: головуючого-судді Мороз К. В.
при секретарі Шестак К. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про видачу виконавчого документа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" по справі за позовом ПАТ "Альфа-Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Встановив:
ПАТ "Альфа-Банк" звернулось до суду із заявою про видачу виконавчого документа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" по справі № 556-5/127/12 відповідно до ч.1 ст. 389-7 ЦПК України та ч.1 ст. 56 ЗУ "Про третейські суди". Мотивуючи вимоги тим, що 12 березня 2012 року винесено рішення про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ "Альфа-Банк" заборгованості за кредитним договором у сумі: за кредитом - 120548,28 грн., по відсотках - 5861,34 грн., по пені - 418,83 грн., стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 судових витрат, а саме витрат по сплаті третейського збору в сумі 400,00 грн. Підстав для відмови у видачі виконавчого документа визначені ч.6 ст. 56 ЗУ "Про третейські суди" та ст. 389-10 ЦПК України відсутні.
Представник заявника в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлялися, наявне клопотання про розгляд заяви без участі представника ПАТ "Альфа-Банк".
Учасники третейського розгляду в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися у встановленому порядку, про що свідчать зворотні поштові повідомлення в матеріалах справи. Від ОСОБА_2 надійшли заперечення в яких просить відмовити в задоволенні заяви ПАТ «Альфа-Банк» про видачу виконавчого листа на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз».
Згідно ч. 1 ст. 389-9 ЦПК України, суд ухвалив заяву розглянути у відсутність сторін, що не з'явилися. У відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, матеріали справи № 556-5/127/12 Третейського суду, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Укладений між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 кредитний договір є споживчим, оскільки отриманий на придбання транспортного засобу, проте предметом пред'явленого ПАТ «Альфа-Банк» до третейського суду позову до ОСОБА_2, ОСОБА_3 є стягнення заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням останніми зобов'язань за кредитним договором, а не захист прав споживача. Відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів» банк не є споживачем, тому підстави для відмови у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа передбачені ч. 6 ст. 56 ЗУ «Про третейські суди», ст. 389-10 ЦПК України відсутні.
Керуючись ст.ст. 88, 389-9 - 389-11 ЦПК України, ст. 56 Закону України "Про третейські суди", суд, -
Ухвалив:
Заяву Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про видачу виконавчого документа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" по справі за позовом ПАТ "Альфа-Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Видати Публічному акціонерному товариству "Альфа-Банк" виконавчий лист згідно рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 12 березня 2012 року під головуванням судді Бендик О.В. у справі за позовом ПАТ "Альфа-Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позовні вимоги задоволено і стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ "Альфа-Банк" заборгованість за кредитним договором у сумі: за кредитом - 120548,28 грн., по відсотках - 5861,34 грн., по пені - 418,83 грн., стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 судові витрати, а саме витрати по сплаті третейського збору в сумі 400,00 грн..
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» судові витрати в сумі 114 грн. 70 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» судові витрати в сумі 114 грн. 70 коп.
Після розгляду судом заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду справу № 556-5/127/12 повернути до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя К.В. Мороз
мда....Ухвала оскарженню не підлягає....почему????!!!! Подскажите пожалуйста как оперативно действовать!
А в апелляцию конечно подавайте. Прямого запрета в законодательстве нет. А есть разъяснения ВСу или ВССУ по этому поводу, что такие ухвалы подлежат обжалованию во всех инстанциях ( погуглите ).
Так что, удачи Вам.
-
Не переживайте, никто не припрётся. А если случится такое чудо, снимайте видео, звоните 102. Бейте на вымогательство.Опять прислали смс, что завтра приедут...
что делать, вдруг и в правду припрутся???
-
Калехторы тоже могут в суд подать. Например, "Кредитные инициативы", как и Альфа, благополучно решают эти проблемы в третейском суде.в конце концов банк продал дело калехторам. я об этом заявил в Новозаводском. и после моего заявления
банк чудным образом прислал заявление об отзыве своего заявления о выдаче ИЛ... (судья долго мне рассказывала, что я должен сам к ним побежать, а то колехторы мну порвут)... вот теперь в черном списке моего мобильника стоят пара-тройка телефонов калехторов и делов 
... только смотрю сколько пропущеных за неделю...А вот при ситуации, когда Альфа продал кредит со всеми правами калехторам, имея решение в свою пользу, кто в этом случае будет взыскателем?
-
Вот на этом суды и играют. В том же Новозаводском практика противоречивая. Указываешь судье, что ЗУ ЗПП распространяется на все правоотношения между потребителем и продавцом, но они тупо не замечают, как раз указывая на то, что банк не является потребителем и имеет полное право обращаться в третейский суд за защитой своих нарушенных прав, попутно приводя толкование КСУ от 2008 г. ст.55 и 124 КУ.очень любимый мною банк, рву их везде где могу, а вы не отчаивайтесь все будет ОК
ТРЕТЕЙКА
В зв’язку з прийняттям Закону України від 3 лютого 2011 року «Про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам», який набрав чинності 11 березня 2011 року, третейські суди не мають права розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів послуг банку (кредитної спілки).
Конституційний Суд України в своєму рішенні №15-рп/2011 від 10 листопада 2011 року також зазначив, що дія норм Закону України «Про захист прав споживачів» поширюється саме на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Аналіз спірних правовідносин, а саме обставин укладення кредитного договору, суми отриманого кредиту та його цільове призначення, дають підстави для висновку, що ***ф.и.о.. є споживачем послуг банку з отримання споживчого кредиту.
Згідно, з ст. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 30.03.2012 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин». За наявності у кредитному договорі третейського застереження (окремої третейської угоди) при вирішенні спору суд має враховувати положення пункту 14 частини першої статті 6 Закону України від 11 травня 2004 року № 1701-IV «Про третейські суди» про те, що справи щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), не підлягають розгляду третейськими судами. Тому за наявності вказаного третейського застереження (окремої третейської угоди) залишення позовної заяви споживача без розгляду на підставі пункту 6 частини першої статті 207 ЦПК є неприпустимим. Такі заяви підлягають вирішенню і за наявності з цього приводу рішення третейського суду, прийнятого за межами його компетенції. При цьому відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів» банк не є споживачем.
За викладених обставин, у якій було прийнято рішення третейського суду, непідвідомча третейському суду (п.14 ст.6 Закону України «Про третейські суди») та відповідно до п.2 ч.1 ст.389-10 ЦПК, п.2 ч.6 ст.56 Закону України «Про третейські суди» не відповідає вимогам закону.
Я пошёл немного другим путём. Да банк не является потребителем , да есть решение КСУ от 2008 г. Но с 11.03.2011 г. вступил в силу п.14 ст.6 ЗУ ТС, вследствие чего заёмщик, как потребитель, лишён всякого процессуального права защищать свои интересы с позиции ЗУ ЗПП и сопряжённого с ним законодательства, т.е. подать встречный, возражения и т.п., что нарушает его конституционные права.
В итоге прошу признать условие п. ххх догоовора не отвечающим действующему законодательству Украины с 11.03.2011 и изменить на решение всех споров в суде общей юрисдикции согласно действующему законодательству с 11.03.2011. И как раз решение апелляции Донецкой области подвернулось, оставленное в силе ВССУ. Хоть и не Альфа, а Укрсоц, главное - вопрос в целом решения третейских споров с 11.03.2011 с участием потребителя.
Справа № 22ц-6774/11
Головуючий в 1 інстанції Худіна О.О.
Категорія 27
Доповідач Соломаха Л.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2011 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Пономарьової О.М.
суддів Соломахи Л.І., Єлгазіної Л.П.
при секретарі Валуйському В.А.
за участю: представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про захист прав споживача банківських послуг, визнання недійсною умови кредитного договору з апеляційною скаргою відповідача - Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 22 червня 2011 року, -
В С Т А Н О В И В:
24 лютого 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі ПАТ «Укрсоцбанк») про захист прав споживача банківських послуг, визнання недійсною умови кредитного договору.
Зазначав, що 01 серпня 2008 року він уклав з відповідачем договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 805/8/18/8-102.
Пунктом 6.2 цього договору передбачено, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, Сторони, керуючись ст. 5 Закону України «Про третейські суди», домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем В.М. Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: м. Київ вул. М. Раскової. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз О.А. або Білоконем Ю.М. у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків відповідно до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.
Посилається на те, що ця умова договору відповідно до ст. 18, ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» є несправедливою, оскільки порушує принцип рівності сторін договору за участю споживача, порушує в порівнянні з діючим законодавством права споживача та встановлює більш вигідні умови для банку, направлена на позбавлення споживача права вибору підсудності в разі порушення договору банком, яке надано споживачу ч. 5 ст. 110 ЦПК України (звернення до суду за місцем свого проживання або виконання договору); позбавляє споживача права відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звернення за захистом своїх прав до загального суду; обмежує споживача в предметі спору, оскільки третейському суду підвідомчі не всі спори. Посилається на те, що договір про надання невідновлювальної кредитної лінії забезпечується іпотекою, що при порушенні кредитного договору стягнення повинно звертатися на предмет іпотеки, а такий спір відповідно до п. 7 частини 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» непідвідомчий третейським судам, що свідчить про незаконність умови договору про третейський розгляд спорів.
Для реалізації рішення третейського суду сторонам необхідно звертатися до державних органів, в той час як згідно п. 13 частини 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» третейським судам не підвідомчі справи, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Вважає, що умова про третейський розгляд спорів суперечить і ст. 6 Европейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, оскільки третейський суд не є судом, який встановлений законом.
Посилаючись на вимоги ст. 203, ст. 215 ЦК України, Закон України «Про захист прав споживачів», просив визнати недійсною умову договору про надання невідновлювальної кредитної лінії № 805/8/18/8-102 від 01 серпня 2008 року про третейський розгляд спорів (а.с. 2-8).
Рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 22 червня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнана недійсною умова договору про надання невідновлювальної кредитної лінії № 805/8/18/8-102 від 01 серпня 2008 року, зазначена в п. 6.2, який стосується розгляду спорів за договором Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків (а.с. 67-68).
В апеляційній скарзі ПАТ «Укрсоцбанк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог (а.с. 70-71).
В судовому засіданні апеляційного суду представник ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності юридичної особи, доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
Позивач ОСОБА_3 у в судове засідання апеляційного суду не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення йому 07 вересня 2011 року повістки про явку до суду 13 вересня 2011 року. Причини неявки позивач не повідомив, до суду не з’явився повторно. Раніше позивач не з’явився до суду 16 серпня 2011 року, надав клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість явки у судове засідання його представників.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_2, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав:
При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що 01 серпня 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 805/8/18/8-102 (далі кредитний договір), згідно якого кредитор зобов’язався надати Позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, зі сплатою 15% річних за кредитом та комісій, в розмірі та в порядку визначеному тарифами на послуги по наданню кредитів, з досягненням максимального ліміту заборгованості Позичальника за кредитом в сумі 200 000 доларів США. Повернення кредиту буде здійснюватися рівними частинами, періодично до 5 числа кожного місяця в сумі 1 785,71 долара США, починаючи з 5 вересня 2008 року та остання сума 1 786,19 доларів США з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 04 грудня 2017 року (а.с. 14-21).
Пунктом 6.2 цього договору передбачено, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, Сторони, керуючись ст. 5 Закону України «Про третейські суди», домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем В.М. Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: м. Київ вул. М. Раскової. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз О.А. або Білоконем Ю.М. у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків відповідно до чинного Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків.
Задовольняючі позовні вимоги про визнання недійсною умови договору № 805/8/18/8-102 від 01 серпня 2008 року про надання невідновлювальної кредитної лінії щодо третейського розгляду спорів, суд першої інстанції виходив з того, що третейська угода, на яку посилалися сторони в договорі, є недійсною, оскільки третейське застереження не містить всіх умов необхідних для розгляду спору. При укладенні договору волевиявлення позивача не було вільним (з причин відсутності інформації про третейську угоду) і не відповідало його внутрішній волі, оскільки договір про надання не відновлювальної кредитної лінії є договором публічного права, пункт, що містить третейську угоду був доданий Кредитором за своєю ініціативою без права Позичальника вносити пропозиції в зміст цього пункту. Банк, користуючись непоінформованістю позивача в юридичних аспектах третейського судочинства, не роз’яснив йому ні правового змісту третейської угоди, ні правових наслідків укладення такого договору, маючи протизаконну мету максимально ускладнити або взагалі зробити неможливим повноцінний захист Позичальником своїх прав споживача банківських послуг наступними засобами:
- позбавленням можливості захищати свої права в державному суді з правом вибору підсудності, в тому числі за місцем мешкання Позичальника відповідно до ст. 110 ЦПК України;
- третейське застереження не відповідає вимогам ст. 14 Закону України «Про третейські суди» щодо згоди сторін для призначення чи обрання третейських суддів у кожній справі;
- у третейському застереженні не вказано розмір та розподіл витрат, пов’язанний з розглядом спору. Згідно регламенту Постійно діючого третейського суду судовій збір не має граничного розміру, як це визначено при розгляді цивільних та господарчих справ, що є невідповідним до законодавства;
- необхідністю виїзду в м. Київ для участі у судових засіданнях за свої власні кошти і з втратою особистого часу; необхідностю здійснення складних, недешевих юридичних процедур з метою відміни можливо несправедливого і незаконного рішення третейського суду при Асоціації українських банків.
Апеляційний суд вважає, що такі висновки суду не відповідають вимогам закону, до них суд дійшов порушивши норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 309 ЦПК України порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.
Згідно ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07 грудня 2000 року № 2121-III відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Згідно з Конституцією України Україна є демократичною, соціальною, правовою державою; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (ст. ст. 1, 3 Конституції України).
Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України одночасно визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч. 5 ст. 55 Конституції України).
І це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч. 2 ст. 22, ст. 64 Конституції України).
Способами реалізації права кожного захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних правовідносин є звернення до третейського суду (у передбаченому Законом України «Про третейські суди» випадках і порядку) та судовий захист.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про третейські суди» від 11.05.2004, №1701-IV та ст. 17 ЦПК України сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом.
Ці випадки зазначені в ст. 6 Закону України «Про третейські суди». Згідно ст. 6 Закону України «Про третейські суди» в редакції, що діяла на час укладення кредитного договору (01 серпня 2008 року), третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком:
1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів;
2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб;
3) справ, пов'язаних з державною таємницею;
4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів);
5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;
6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, державна установа чи організація, казенне підприємство;
7) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України;
8) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України.
Рішенням Конституційного Суду України від 10 січня 2008 року у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу VIII «Третейське самоврядування» Закону України «Про третейські суди» (справа про завдання третейського суду) визнано, що відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (ст. 17 ЦПК України, ст. 12 ГПК України, ст. 6 Закону України «Про третейські суди»), оскільки, гарантуючи право на судовий захист з боку держави, Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч. 5 ст. 55 Конституції України).
Згідно роз'яснень, викладених в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», договір про передачу спору на розгляд до третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду за захистом.
Відповідно до ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Суд першої інстанції зазначені вимоги законів не врахував та дійшов необгрунтованого висновку про невідповідність умови кредитного договору про третейський розгляд спорів на час його вчинення вимогам ст. 55, ст. 124 Конституції України, ст. 6 Европейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, про що обґрунтовано зазначає відповідач в апеляційній скарзі.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається в письмовій формі.
Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі, і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.
Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.
Отримання додаткової письмової згоди сторін за наявності третейської угоди в договорі (контракті) Закон України «Про третейські суди» не передбачає.
Враховуючи зазначене, висновок суду першої інстанції про те, що третейська угода це завжди самостійна угода і є незалежною від кредитного договору, не відповідає вимогам закону, а висновок суду про недійсність третейської угоди, викладеної в п. 6.2 кредитного договору через те, що вона не включає всіх умов необхідних для розгляду спору, в порушення вимог ст. 11 ЦПК України виходить за межі заявлених позивачем вимог.
Висновок суду про те, що умова кредитного договору про третейський розгляд спорів з часу його укладення порушує права позивача, як споживача банківських послуг, є незаконним, про що обґрунтовано зазначає відповідач в апеляційні скарзі. Відповідно до ст. 3, ст. 627 ЦК України ця умова договору була визначена сторонами на їх власний розсуд і на час укладення договору не суперечила вимогам Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про третейські суди». Діюче на час укладення кредитного договору законодавство дозволяло передавати спори, що виникають з кредитного договору, на розгляд третейських судів, тобто п. 6.2 кредитного договору від 01 серпня 2008 року про третейський розгляд спорів, що випливають з кредитного договору, на момент укладення договору відповідав вимогам закону.
Посилання позивача на те, що зазначена умова суперечить вимогам п. 7, п. 13 частини 1 ст. 13 Закону України «Про третейські суди» в редакції Закону України від 05.03.2009 року № 1076-VI, тобто вже після укладення кредитного договору, також є необгрунтованими.
Згідно ст. 6 Закону України «Про третейські суди» в редакції Закону України від 05.03.2009 року № 1076-VI третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком:
7) справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки;
13) справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п. 6.1 кредитного договору умова договору щодо розгляду спору третейським судом стосується лише спорів, що виникають між сторонами саме за цим кредитним договором, а предметом оспорюваного кредитного договору нерухоме майно не є. Посилання позивача на те, що згідно п. 1.4 кредитного договору у якості виконання зобов’язань за цим кредитним договором кредитор уклав з майновим поручителем КП «Старе кафе» іпотечний договір, не спростовує висновків суду, оскільки звернення стягнення на предмет іпотеки виходить за межі оспорюваного кредитного договору і регулюється саме умовами іпотечного договору, а тому умова про третейський розгляд спорів, викладена в п. 6.2 кредитного договору, не стосується спорів, які випливають із договору іпотеки.
Звернення позивача до суду з цим позовом обумовлено пред’явленням ПАТ «Укрсоцбанк» до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків позову до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с. 9). Виконання рішення третейського суду, як правило це стягнення заборгованості за кредитним договором, не потребує вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суд першої інстанції зазначене не врахував та дійшов помилкового висновку про недійсність умови кредитного договору щодо третейського розгляду спорів з моменту вчинення правочину.
Проте Законом України від 03.02.2011 року № 2983-VI «Про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам» частину першу статті 6 Закону України «Про третейські суди» доповнено пунктом 14, згідно якого третейські суду не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). Цей закон набув чинності 12 березня 2011 року.
Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Тобто, вимоги п. 14 частини 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» розповсюджуються лише на правовідносини, що виникли з 12 березня 2011 року.
Відповідно до частини 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Починаючи з 12 березня 2011 року умова договору, яка викладена в п. 6.2 кредитного договору щодо третейського розгляду спорів, суперечить п. 14 частини 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди», а тому є нікчемною, такою, що порушує права позивача, як споживача банківських послуг.
Доводи відповідача про те, що після укладення кредитного договору між сторонами виникли кредитні правовідносини, на які вимоги Закону України «Про захист прав споживачів» не розповсюджуються, суперечать Закону України «Про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам» та ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яка регулює питання не тільки надання споживчого кредиту, але й правовідносини, які виникають між сторонами кредитного договору вже під час його дії.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» № 5 від 12 квітня 1996 року Закон України «Про захист прав споживачів» не визначає певних меж своєї дії, а тому судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають … із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг).
Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3, а саме, про визнання недійсним п. 6.2 договору про надання невідновлювальної кредитної лінії № 805/8/18/8-102 від 01 серпня 2008 року, який містить умову про третейський розгляд спорів, не з часу його укладення, а з 12 березня 2011 року.
Апеляційний суд вважає, що визнаючи недійсною умову договору щодо третейського розгляду спорів, як таку, що з 12 березня 2011 року (тобто вже після звернення позивача до суду з цим позовом) не відповідає вимогам п. 14 частини 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди», апеляційний суд не виходить за межі заявлених позивачем вимог, оскільки позивач просив визнати цю умову договору недійсною саме через порушення його прав, як споживача банківських послуг, і на час розгляду справи як судом першої, так і апеляційної інстанцій Закон України від 03.02.2011 року № 2983-VI «Про внесення
зміни до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам» вже набув чинності і підлягає застосуванню.
Керуючись ст. 307, ст. 309, ст. 314, ст. 316 ЦПК України, апеляційний суд Донецької області, -
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу відповідача - Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задовольнити частково.
Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 22 червня 2011 року скасувати та ухвалити нове.
Визнати недійсним з 12 березня 2011 року п. 6.2 договору про надання невідновлювальної кредитної лінії № 805/8/18/8-102 від 01 серпня 2008 року, укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», та ОСОБА_3, який містить умову про третейський розгляд спорів.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: О.М. Пономарьова
Судді:
Л.І. Соломаха
Л.П. Єлгазіна
http://reyestr.court.gov.ua/Review/18817377
http://reyestr.court.gov.ua/Review/21116014 ВССУ
................................................................................
.........................................
Насколько перспективно такое направление - время покажет. На недействительность не акцентировал внимание специально - уж больно это слово раздражает судей. А, по умолчанию, та же недействительность и выходит, т.к. решение споров в суде общей юрисдикции прописано законом. Заседание будет в апреле. Отпишусь.
-
Ростислав, кредит не могли выдать не члену КС !!!Кроме того Вы можете сами вступить в КС и требовать провести собрание через суд.
-
Уверен, что у КС отсутствуют следующие документы:В Нацкомфинуслуг обращалась через жалобу Президенту Украины. Они затребовали у КС какие-то документы и пояснения. В результате - все у КС в порядке. Ответ получила на прошлой неделе.
Подскажите, каким образом можно потребовать через суд провести собрание?
1. Доказательства "ознаки членства" в КС, что требует ЗУ "Про КС" и уверен - прописано в уставе КС.
2. Протокол собрания наблюдптельного совета КС, в котором Вас принято в члены КС.
3. Решение кредитного комитета КС в составе не менее 3-х лиц, которым Вам был дан положительный ответ на выдачу кредита.
4. Вступительный и паевые взносы Вы уплачивали?
5. Эти взносы совпадают с теми, которые были приняты на общем собрании членов КС (общее собрание является высшим руководящим органом; председатель правления - не главное лицо в КС )?
5.В каком размере? Вы были хоть на одном собрании членов КС? Вас об этом уведомляли?
Как я понимаю, у Вас выдача кредита произошла в один-два дня, включая сделку у нотариуса.
И если кредит потребительский, тоже можно найти кучу зацепок.
Прежде, чем подписывать с Вами кредитный договор, должны быть проведены приведённые обязательные действия. Иначе нужно оспаривать именно кредитные правоотношения.
Всё будет говорить о фиктивности членства, а следовательно и недействительности кредитного договора по причине отсутствия Вашей "цивільної дієздатності" ( не член КС ).
Вкратце, как-то так.
-
А зачем Вам отделения банка? Делайте запрос ценным письмом с уведомлением и вложением на адрес центрального офиса.В моем городе все отделения Универсал банка закрыли...
А эти упыри прислали смс и письмо, что приедут ко мне домой и опишут всё...
Я не знаю, что делать... денег сейчаснет совсем...
Письмо от них пришло, как я понимаю, обычное. Если так, то это просто бумага.
И последнее - не поддавайтесь панике. Если я Вам сейчас скажу, что я представляю с этого момента интересы Универсал банка и дам Вам реквизиты для оплаты, Вы же платить не будете? А теперь найдите "десять отличий" между мной и калехтором.
Взгляните на ситуацию с другой стороны и штудируйте форум. Информации на нём более, чем достаточно.
Удачи Вам.
-
Аналогичная тема здесь
Моё мнение таково - чтобы банк имел право неоднократно обращаться в суд, он не должен тело кредита передавать на взыскание. Подавать должен только на % и неустойку.
Тело кредита служит основанием на начисление % и пени.
Если же банк подаёт иск сразу на взыскание всей суммы, то подразумевается досрочное расторжение договора, что и постановил ВССУ в параллельной ветке.
Иначе будет двойное взыскание.
-
От Альфы ничего хорошего не ждите. Приближённый по хитростям к Привату.В том-то и дело, что после вхождения в график, банк свою позицию не изменил. Было уплачено больше 1000 дол., а сумма задолженности осталась прежняя. При долге 7000 дол.(долг от банка) И иск они не отозвали. А после, заданного вопроса, про "лишние" проценты, представитель ответила, что это как дополнительное наказание-штраф, что мы такие плохие.
Есть 2 момента:
1. Имеется ли в основном договоре и в договоре поручительства третейские оговорки? Это, так сказать, ради праздного любопытства. Если есть, то банк нарушил подсудность при подаче иска, а судья странным образом этот иск принял, но на этом акцент ставить не нужно, т.к. в общем суде у Вас есть шанс решить дело в свою пользу.
2. После предъявления требования, даётся 30 дней должнику на погашение долга. Если долг не погашен, только по истечении этого срока банк имел право обратиться в суд. На это, я думаю, стоит обратить внимание суда.
-
Безусловно, но взыскать % ( и если есть пеня ) на момент предъявления требования, а дальше до 2028 г. только тело, т.к. проценты - это вознаграждение банку ( прибыль ) за пользование кредитом, которое истекает в 2028 г. А покуда банк решил досрочно вернуть деньги, то и пользование кредитом заёмщиком прекращается.позовна давність це строк протягом якого кредитор має право звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
в разі пред"явлення вимоги про дострокове повернення коштів зобов"язання з часткового повернення змінюється на зобов"язання достроково повернути. після пред"явлення цієї вимоги та її не виконання строку повернення кредиту наприклад до 2028 року вже не існує. є лише одне порушене право кредитор вимагати дострокового повернення коштів.
-
Я думаю, что лучше назвать "Заява про ознаки вчинення кримінального правопорушення ( злочину ? ) ".
Тут имеет смысл слово "ознака", т.е. предположение скаржника. Если будет утверждение, то если прокуратура не найдёт оснований для открытия уголовного дела, то может понести наказание сам скаржник за оговор, который влияет на репутацию судьи. ИМХО.
ВНИМАНИЕ!!НОВАЯ УСЛУГА ПРИВАТА!!
в Юридична консультація - чати з юристом
Опубликовано
А на "разрешение отдела образования и исполкома и мера" пусть письменную директиву предоставит. Уверен, что таковой и в природе не существует. Всё решается сначала с отдельных объектов, и если это приносит положительный результат, тогда решается через профильное министерство, но никак через органы местной власти.