Йивгеней

sofi, собсна, в точку.

Дать денег, они и отвалят.

Бумажки, что ничего нет - это ведь в ДВС? Какие интересно они должны быть? И как ДВС действует дальше, если действительно ничего нет. Думаю этот вопрос станет скоро животрепещущим для многих, у кого закончатся суды.

7. 7. РЕГУЛЮВАННЯ НБУ ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ, ПОВ'ЯЗАНИХ З РУХОМ КАПІТАЛУ В Україні досі відсутнє спеціальне законодавство, що регулює здійснення резидентами капітальних операцій за кордоном (на від­міну від здійснення нерезидентами інвестицій в Україну, що регу­люється Законом України «Про режим іноземного інвестування» від 25 березня 1996 р. ). Також у законодавчих актах України не дається визначення самого поняття «операції, пов'язані з рухом капіталу». За відсутності законодавчих актів прямої дії, Національний банк України своїми нормативними документами встановив, що до ва­лютних операцій, пов'язаних з рухом капіталу, належать: а) здійснення прямих інвестицій у вигляді валютних цінностей нерезидентами в Україну або резидентами за кордон, включаючи участь в акціонерному капіталі, реінвестування доходів, інші форми довгострокового (на строк понад один рік) та короткострокового (на строк не більше від одного року) вкладення капіталу, пов'язані з на­ буттям контролю над підприємствами чи компаніями або придбан­ням права власності на будівлі, споруди, природні ресурси та інше нерухоме майно; б) здійснення портфельних інвестицій нерезидентами в Україну або резидентами за кордон; в) розміщення резидентами валютних цінностей на рахунках і вкладах за межами України; г) одержання резидентами фінансових кредитів від іноземних міжнародних фінансових організацій та інших кредиторів. Оскільки в Україні існує режим валютного контролю, окремі операції, зазначені у цьому переліку, можуть відбутися за наявності індивідуальної ліцензії Національного банку України. Не потре­бують одержання ліцензій НБУ інвестиції нерезидентів в Україну, що здійснюються відповідно до Закону України «Про режим іно­земного інвестування». Операції резидентів, зазначені у пункті г), потребують не одержання індивідуальної ліцензії, а реєстрації у На­ціональному банку України кредитів, отриманих від іноземних кре­диторів з видачею відповідного реєстраційного свідоцтва. Операції резидентів, зазначені у пунктах а), б), в), потребують попереднього одержання разових індивідуальних ліцензій Націо­нального банку України. Для з'ясування політики Національного банку України під час регулювання капітальних операцій розглянемо зміст цих операцій. Інвестиції нерезидентів в Україну. Одним із пріоритетних нап­рямів загальнодержавної політики є сприяння залученню в Україну іноземних інвестицій. За даними експертів ООН, потреба України в іноземних капіталовкладеннях становить близько 40 млрд дол. США за річної потреби 7-8 млрд дол. США. За обсягами залучення інвестицій у розрахунку на душу населення Україна посідає одне з останніх місць серед країн з перехідною економікою — 28 дол. США, водночас в Угорщині цей показник дорівнює 1107 дол., в Чеській Республіці — 575 дол., в Естонії — 420 дол., Латвії — 227 дол., в Словенії— 132 дол. Для поліпшення ситуації в Україні здійснюється комплекс за­ходів, спрямованих на створення іноземним інвесторам сприятливо­го інвестиційного клімату. Зокрема, створення при Президентові України Консультативної Ради з питань іноземних інвестицій, до складу якої входять керівники української держави та представники всесвітньовідомих міжнародних банків та корпорацій. З метою запобігання спорам між іноземними інвесторами та орга­нами виконавчої влади і місцевого самоврядування, сприяння їх опе­ративному позасудовому врегулюванню при Президентові України також створена Палата незалежних експертів з іноземних інвестицій. Національний банк України відповідно до своїх функцій регулює приплив іноземних інвестицій у банківську систему України. Основ­ним нормативним документом з цього питання є «Положення про порядок видачі ліцензій на створення комерційних банків за участю іноземних юридичних та фізичних осіб», затверджене постановою Правління НБУ від 7 лютого 1994 р. (відповідні зміни та доповнен­ня внесені постановами Правління НБУ від 17 червня 1995 р. та від 20 червня 1997 р. ). Цими документами передбачено, що в Україні можуть створюватися комерційні банки як із 100-відсотковою учас­тю іноземного капіталу, так і з частковою участю іноземних юри­дичних та фізичних осіб. Засновниками банків за участю іноземного капіталу можуть бути суб'єкти підприємництва (за винятком офшорних компаній і бан­ків). Іноземні засновники новостворених банків мусять сплатити свою частку статутного фонду у вільно конвертованій валюті. Під час розгляду установчих документів засновників (учасників) комерційного банку за участю іноземного капіталу Національний банк України керується «Принципами нагляду за іноземними філія­ми банків», розробленими у 1992 р. Базельським комітетом з бан­ківського нагляду, серед яких обов'язковими є: — наявність попередньої згоди центрального банку країни, де зареєстрований іноземний учасник або звідки залучається іноземний капітал, на відкриття банків з українським капіталом; — повна «прозорість» усіх засновників іноземних банків чи бан­ків за участю іноземного капіталу з погляду їхньої фінансової надійності, ділової репутації та запобігання можливим спробам відми­вання «брудних грошей»; — наявність повідомлення керівництва центрального банку іно­земної держави або його уповноваженого органу про належний кон­троль за діяльністю своїх комерційних банків—засновників (акціо­нерів) українського банку за участю іноземного капіталу. Національний банк України видає ліцензію на створення банку за участю іноземного капіталу, враховуючи: — фінансове становище засновників та результати їхньої фінан­сово-економічної діяльності протягом останніх п'яти років; — наявність в іноземних засновників гарантій відносно їхньої платоспроможності; — наявність угод між Національним банком України та цент­ральними банками інших держав щодо можливості здійснення бан­ківського нагляду; — участь громадян України в керівних органах банку та його підрозділів. Станом на 1 серпня 1998 р. в Україні функціонували 27 комер­ційних банків з участю іноземного капіталу. Нормативними документами Національного банку України регу­люються також і питання придбання нерезидентами цінних паперів, що емітовані в Україні (зокрема, облігацій внутрішньої державної позики — ОВДП). Операції з ОВДП на договірній основі з нерези­дентами проводять тільки уповноважені банки-резиденти, які укла­ли відповідні договори з Національним банком України. Уповнова­жені банки за дорученням нерезидентів можуть здійснювати: — придбання облігацій на аукціонах, що проводяться Національ­ним банком України, і грошові розрахунки за їхніми результатами; — операції з купівлі та продажу облігацій на вторинному ринку; — депозитарний облік облігацій, що перебувають у власності нерезидентів; — платежі за облігаціями під час їх погашення та виплати доходу. Ведення реєстрів нерезидентів, які проводять операції на ринку облігацій, здійснюється Національним банком України. Інвестиції резидентів за кордоном. Слід наголосити, що такі операції потребують підвищеного контролю з боку НБУ, нагляду за ефективним використанням коштів. Традиційно метою інвестицій резидентів за кордоном є створен­ня спільних підприємств чи підприємств, що повністю належать ук­раїнським резидентам, участь у розробленні та експлуатації за кор­доном сировинних родовищ для одержання необхідної Україні сировини, придбання високоліквідних цінних паперів, майна, прав інтелектуальної власності тощо. Джерелами коштів, за рахунок яких резиденти можуть здійсню­вати інвестиції за кордон, можуть бути обліковані у балансі їхні власні кошти. При цьому необхідно пам'ятати, що здійснення інвес­тицій за кордон за рахунок бюджетних коштів дозволяється лише на підставі відповідної постанови Верховної Ради України. Забороня­ється здійснення інвестицій за рахунок кредитів, одержаних від упов­новажених та іноземних банків, інших резидентів і нерезидентів. На здійснення інвестиції за кордон, а також на реінвестування отриманих доходів та дивідендів НБУ видає резидентам України — юридичним особам, а також фізичним особам, які зареєстровані як підприємці згідно із Законом України «Про підприємництво», разові індивідуальні ліцензії. Усі види інвестицій у грошовій формі за кордон мають здійсню­ватися резидентами у безготівковій формі лише через кореспондент­ські рахунки уповноважених банків у банках країни інвестицій. Усі надходження на користь резидентів в іноземній валюті, одер­жані від здійснення інвестиційної діяльності за межами України, зараховуються на валютні рахунки резидентів в уповноважених банках після сплати податків та інших зборів, передбачених законо­давством іноземної держави. Резиденти повинні подати до уповно­важеного банку та податкової адміністрації офіційне підтвердження відповідного органу країни інвестицій про суми сплачених податків та інших зборів. Одержання резидентами за кордоном дивідендів (прибутків) у будь-якій майновій формі, а також прав інтелектуальної власності, потребує їх обов'язкового декларування згідно з установленим по­рядком. Як зазначалося вище, на здійснення інвестиції за кордон резиде­нти мусять отримати в Національному банку України разову індиві­дуальну ліцензію. Однак під час розгляду у Національному банку України клопотань резидентів можуть виникнути обставини, коли НБУ має право відмовити заявнику у виданні згаданої ліцензії. Та­кими обставинами можуть бути: — незадовільний фінансовий стан резидента-заявника; — наявність висновку державних органів (міністерств закордон­ них справ, економіки, зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі то­ що) про неможливість або економічну чи геополітичну недоціль­ ність здійснення інвестицій резидентами у конкретну країну; — відсутність у законодавстві країни інвестицій правових гаран­тій щодо недоторканності іноземних інвестицій, безперешкодної їх репатріації тощо. Відкриття резидентами рахунків за кордоном. Згідно з україн­ським законодавством, розрахунки між суб'єктами господарської діяльності (резидентами та нерезидентами) здійснюються тільки че­рез кореспондентські рахунки уповноважених банків. Однак при цьому слід враховувати два важливі аспекти, які фак­тично є винятками із загального правила. 1. Законодавства окремих країн, валюта яких є «замкнутою», тобто обмежено конвертованою, і які відчувають нестачу вільно конвертованої валюти (насамперед це Індія, Єгипет, В'єтнам та ін. ), передбачають особливі механізми розрахунків своїх резидентів з нерезидентами-експортерами (у тому числі українськими). Суть цього механізму полягає в тому, що під час поставок товарів (робіт, послуг) до цих країн експортери зобов'язані відкрити у їхніх банках так звані «ескроу-рахунки» лише у місцевій валюті, користуючись якими вони можуть придбавати товари (переважно місцевого вироб­ництва і за обмеженим переліком) та вивозити їх за межі цих країн. При цьому конвертація цих коштів у вільно конвертовану валюту або заборонена, або здійснюється з суттєвими обмеженнями. 2. Другий аспект полягає в необхідності забезпечення українськими транспортними організаціями (пароплавствами, авіакомпанія­ми, автотранспортними підприємствами тощо) своєчасних розрахун­ків з іноземними постачальниками в іноземних портах, аеропортах, вантажних терміналах, куди постійно здійснюються рейси українсь­кими перевізниками. Це обумовлюється, по-перше, короткотерміновим перебуванням українських транспортних засобів за кордоном, по-друге, відсутніс­тю, у деяких випадках, можливостей українських банків установити прямі кореспондентські відносини з банківськими установами тієї чи іншої країни. У зв'язку з цим і виникає необхідність відкриття транспортними організаціями власних рахунків в іноземних банках, з яких і забезпечується оплата послуг нерезидентів. В обох випадках відкриття окремих рахунків за кордоном здійс­нюється на підставі індивідуальної ліцензії Національного банку України, яка надається згідно з «Порядком надання індивідуальних ліцензій на відкриття резидентами рахунків в іноземних банках», за­твердженим постановою правління НБУ від 29 грудня 1995 р. Регулювання залучення іноземних кредитів. З метою здійс­нення контролю за рухом коштів, що надходять в Україну у вигляді кредитів в іноземній валюті, Національний банк України здійснює реєстрацію одержання юридичними особами-резидентами кредитів в іноземній валюті від іноземних кредиторів. Кредити в іноземній валюті від нерезидентів отримуються рези­дентами в безготівковій формі для забезпечення діяльності, перед­баченої їхніми статутними документами. Такі кредити залучаються резидентами як через уповноважені банки, так і через інші фінансо­во-кредитні установи. Одержання та погашення кредитних коштів має проводитися через систему відкритих уповноваженими банками кореспондентських рахунків у закордонних банках. Погашення резидентами отриманих від нерезидентів кредитів здійснюється за рахунок валютних надходжень від усіх видів зов­нішньоекономічної діяльності, резиденти для погашення кредитів можуть використовувати також іноземну валюту, придбану на між­банківському валютному ринку. Національний банк України здійснює реєстрацію усіх кредитів в іноземній валюті, що їх резиденти отримують від нерезидентів, і ви­дає резидентам реєстраційні свідоцтва встановленої форми. При цьому резидент-позичальник має одержати реєстраційне свідоцтво після підписання кредитної угоди з банком-кредитором, але до фак­тичного отримання коштів за кредитом. Уповноважений банк у межах отриманої ним ліцензії на право здійснення операцій з валютними цінностями може залучати креди­тні ресурси від іноземних банків-кореспондентів на термін до одно­го року (з урахуванням можливої пролонгації кредиту) без одер­жання реєстраційного свідоцтва Національного банку України. Для залучення кредитних ресурсів на термін понад один рік уповнова­жений банк мусить одержати реєстраційне свідоцтво. Національний банк України не здійснює реєстрацію таких опе­рацій, як одержання резидентом від нерезидента (компанії, фірми) кредиту у формі відстрочення платежу за реалізовані товари, вико­нані роботи, надані послуги. Вказані операції регулюються чинним законодавством України та міжнародними угодами.

Самое смешное, что в проекте закона "Про валютне регулювання та валютний контроль в Україні" указано все четко: Стаття 13. Валютні операції, пов'язані з рухом капіталу 1. До валютних операцій, пов'язаних з рухом капіталу, відносяться: 4) надання резидентами нерезидентам фінансових кредитів і позик та отримання резидентами фінансових кредитів і позик від нерезидентів; http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JE2CJ00B.html Но его ещё в 2007 закопали в землю... 12. Валютними операціями, пов'язаними з рухом капіталу, є такі: надання та отримання резидентами фінансових кредитів і позик; Фінансовий кредит кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами - нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент. (ВР України, Податковий кодекс України від 02.12.2010 N 2755-VI) 1.11. Кредит - кошти та матеріальні цінності, які надаються резидентами або нерезидентами у користування юридичним або фізичним особам на визначений строк та під процент. Кредит розподіляється на фінансовий кредит, товарний кредит, інвестиційний податковий кредит та кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики: 1.11.1. Фінансовий кредит - кошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент. Правила надання фінансових кредитів встановлюються Національним банком України (стосовно банківських кредитів), а також Кабінетом Міністрів України (стосовно небанківських фінансових організацій) відповідно до законодавства. http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link...01/Z0334_0.html

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link...E11230.html#113 эта версия?

АПЕЛЛЯЦИОННЫЙ СУД Г. КИЕВА (Определение апелляционного суда г. Киева от 6 сентября 2005 г. Дело N 11-а-1610. Председательствующий - Британчук В. В. Судьи - Наставный В. В., Кравченко С. И.) Смягчающие обстоятельства имеют обратную силу во времени Согласно статье 58 Конституции Украины и части 1 статьи 5 Уголовного кодекса Украины, закон, отменяющий или смягчающий ответственность, имеет обратное действие во времени, то есть распространяется на лиц, совершивших соответствующие действия до вступления его в силу. Вооот...а теперь вопрос встает ребром....))) перевести наши дела в уголовку и применить смягчение или отмену ответственности? http://www.ligazakon.ua/news_old/ga006702.html

У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.". Правонаступник на что? На залоговое имущество или на все имущество должника? Короче официально долг переходит детям. "Банк має право надавати інформацію, що становить банківську таємницю, іншим банкам та Національному банку України в обсягах, необхідних при наданні кредитів, банківських гарантій, а також особам, зазначеним у частині третій 61 цього Закону, при укладенні з ними договорів про відступлення права вимоги до клієнта за простроченими кредитами.". вот она - вафля... суб'єкт банкрутства (далі - банкрут) - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом. Суб'єктами банкрутства не можуть бути відокремлені структурні підрозділи юридичної особи (філії, представництва, відділення тощо), а також фізичні особи-підприємці по грошових зобов'язаннях, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності. вот они закрывают лазеечку для банкротившихся под эгидой СПД. грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом, зобов'язання боржника - фізичної особи-підприємця, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням таким боржником підприємницької діяльності трололо... 3) зміни механізму нарахування відсотків таким чином, щоб частина щомісячних платежів з обслуговування кредитів не перевищувала 35 відсотків сукупного місячного доходу сім'ї; Вот это какой-то скользкий пункт. Весь доход семьи посчитают. Хотя и позитив есть - если нет доходов, то делим ихние 35% на 0. 4) поділу існуючого кредитного зобов'язання в іноземній валюті за договором про надання споживчого кредиту на: - зобов'язання, забезпечене іпотекою, в розмірі залишку кредиту на момент реструктуризації, вираженого в гривні за курсом, що діяв на момент отримання кредиту; - зобов'язання, не забезпечене іпотекою, в розмірі різниці залишку кредиту в гривнях за курсом на момент реструктуризації та залишку кредиту в гривнях за курсом, що діяв на момент отримання кредиту, яке повністю виконується в кінці строку договору про надання споживчого кредиту. И второе никто отдавать естественно не будет вооообще.

мрак...

Как бы не сесть...))) А вообще - последствия могут быть и серьезными...и (как всегда) спустят на тормозах, или откажут принимать заяву, или сделают из тебя дурака...но надо бы помозговать. Кто у нас по таким делам мог бы отшлифовать?

Надо не к сведению, а как-то сгруппировать все...

Собсна, и чво это нам дает? Мы к движению капитала не имеем никакого отношения, а финансовые кредиты - это тем более не наше. Надо писать иск, ссылаясь на все наши доводы...может получится что-то не шаблонное, а повеселее....

Да, при всей логичности построений наших аргументов - они разбиваются просто об дебилизм Системы. Будем воевать...

Ага...но! с текущего-то счета моего не выданы мне деньги. А выданы прямо со ссудного. А для покупавших в автосалонах машины и на рынке недвижимости - квартиры и дома? По идее должны были с 2202 или 2203 зачислить на 2620, а потом, по МОЕМУ распоряжению деньги конвертировать в доллары и перечислить продавцу. И ещё - я считаю надо "расширить и углубить" тему со статьей 45. Если нигде по поводу валютного рынка ничего не встречается в законодательстве. Значит следует использовать её. Там сказано, что НБУ занимается организацией торговли на валютном рынке Украины. Но, в торговле НЕТ такого понятия, как кредит. Можно: купить, продать, обменять. Все.

Стаття 227. Правові наслідки укладення юридичною особою правочину, якого вона не мала права вчиняти. 1. Правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним. 2. Якщо юридична особа ввела другу сторону в оману щодо свого права на вчинення такого правочину, вона зобов'язана відшкодувати їй моральну шкоду, завдану таким правочином. Да...есть такая тема...

По статье ЦК 533й ты ОБЯЗАНА платить в гривне, но по эквиваленту выданной валюты. Стаття 533. Валюта виконання грошового зобов'язання 1. Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. 2. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. 3. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Судам дано четкое указание от НБУ - не принимать сторону заемщиков. Отказывать по любому поводу...даже самому ничтожному... Вот у нас судья сразу встал на сторону банка...Типа - брали - платите. И все доводы их не колышут. СТАТТЯ 1. П Р Е Д М Е Т Д О Г О В О Р У 1.1. Кредитор надає Позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання... У нас вот что вырисовывается сейчас. Из реального. В договорах не выполнены обязательные условия. 1. Договор заключен путем обмана. (по постам НБ Украины видим, что по лицензии таки нельзя выдавать кредиты наличным долларом, просто с этой стороны не находил я пока, чтобы кто-то заходил - скорее всего просто не попадалось). 2. ЗАКОННО деньги из кассы выданы не были на руки, если есть проводка дебет 2203 - кредит 1002. (пока опровержения я не нашел.) - "Кредитор надає Позичальнику грошові кошти" - "не надав". 3. Договора поручительства у многих не подписаны женами/мужьями. Это тоже важный шаг. Надо оспаривать договора ипотеки/залога по семейному кодексу. А потом пытаться это прикрутить к кредитному договору, в котором забезпеченість является ключевым условием. Хотя думается мне - оспорить таким образом договора залога будет ооочень тяжело (( 4. Далее, повернення - опять же по логике НБ Украины - по самому Договору кредита - пользуясь его данными - я НЕ могу возвращать деньги: 1. Их требуют вернуть в ДОЛЛАРЕ (нарушение ст.533) + погашение требуют вернуть на 2203 НАПРЯМУЮ, а не через расчетный счет 26й. 4.1 Пункт строковості - "2.2. Моментом (днем) надання Кредиту вважається день видачі Позичальнику готівкових коштів в сумі Кредиту безпосередньо з позичкового рахунку Позичальника." "1.1.1. Погашення Кредиту буде здійснюватися в наступному порядку до 25 числа (включно) кожного місяця, починаючи з вересня 2008 року (останній платіж - серпень 2015 року)" Пункт 2.2. - НЕЗАКОННЫЙ. То есть я ЗАКОННЫМ СПОСОБОМ сумму НЕ получил, о каких сроках возврата в русле ЗАКОНА может идти речь? Сначала ВЫДАЙТЕ ЗАКОННО деньги, а потом уже будем говорить о сроках возврата. А незаконная выдача денег из кассы...может это ОБНАЛ? И меня, дурака, под статью обманным путем подвели? Они обналили ДОЛЛАРЫ, которые НЕЛЬЗЯ выдавать клиенту, а с этого получат ПРИБЫЛЬ в виде возврата тела и % кредита. 5. Вот ещё - опять же незаконно требуют выполнить следующее обязательное условие Договора: платність 2.4.5. Сплата процентів здійснюється щомісячно у валюті наданого Кредиту на рахунок №2208 - то есть, нарушена статья 533 (обязательства должны быть выполнены в ГРИВНЕ) + оплата происходит НЕ через расчетный счет 2620, а через балансовый 2208. Вот нарушение опять. 6. Ну и цільового характеру використання - как я говорил ранее...НИГДЕ НИ ОДИН ЗАКОН НЕ РАЗРЕШАЕТ мне, гражданину Украины и резиденту покупать за НАЛИЧНУЮ валюту ПОТРЕБИТЕЛЬСКИЕ товары и услуги произведенные на территории Украины, а ОСОБЕННО, если у продавца НЕТ ИНДИВИДУАЛЬНОЙ ЛИЦЕНЗИИ, чтобы принять от меня эти доллары. А тема типа: "Та он взял доллары в кредит, сдал тут же в обменнике - взял гривны и ими расплатился с поставщиками товаров и услуг" не катит...т.к. в Договоре НЕТ указания на то, что я собираюсь произвести подобную операцию, а значит - это просто допущение банка. Вот если бы валюту на руки в кассе мне НЕ дали, а сделали там шахер-махер и выдали гривну по курсу...и подкрепили все это бумажками в кассе...вооот! Тогда да! А так... Я НЕ МОГУ ЗАКОННО ВЫПОЛНИТЬ НИ ОДНОГО ПУНКТА ДОГОВОРА. Какой тогда это Договор? Ничтожный? Неуложенный?

Просто скорее всего человеку некогда...он нам и так накидал информации вагон...

Дискуссия заглохла...

http://dengi.ua/news/82040_Bankiram_grozya...olzhnikov_.html

Было бы занятно, если бы человек, доящий банк как корову, покаялся, что они не правы и пошел бы с повинной к клиентам и работникам...стал вдруг "хорошим" и все вернул людям... Посмотрите на его рожу...ему даже просто лень разговаривать с простыми смертными...еле языком ворочает...только отстаньте...

Да, у нас тоже такая ситуация. Жена поручителя не давала согласие на сдачу совместной собственности в залог. Ещё и другая ситуация я как-то писал...у нас и моя жена не давала согласие...а на месте её подписи в "справочке" соответствующей - моя. И вот я думаю - неужели нельзя признать договор залога недействительным, а на основании этого признать и договор кредита недействительным, ведь не выполнено обязательное условие договора: "забезпеченність"?

Мычал там на половину вопросов....

Вот, что у нас в итоге получается: Закона Украины "О Национальном банке Украины" http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T990679.html Стаття 45. Організація валютного ринку Національний банк визначає структуру валютного ринку України та організовує торгівлю валютними цінностями на ньому відповідно до законодавства України про валютне регулювання. ДЕКРЕТ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KMD93015.html Про систему валютного регулювання і валютного контролю Терміни, що використовуються в цьому Декреті, мають таке значення: 1) "валютні цінності": іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України; Стаття 6. Порядок організації торгівлі іноземною валютою 1. Торгівля іноземною валютою на території України резидентами і нерезидентами - юридичними особами здійснюється через уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію на торгівлю іноземною валютою Національного банку України, виключно на міжбанківському валютному ринку України. Структура міжбанківського валютного ринку, а також порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку визначаються Національним банком України. 2. Уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію Національного банку України: а) від свого імені купують і продають іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів і нерезидентів; б) мають право від свого імені і за свій рахунок купувати іноземну валюту готівкою у фізичних осіб - резидентів і нерезидентів, а також продавати її фізичним особам - резидентам. 21. Національний оператор поштового зв'язку після отримання генеральної ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій має право від свого імені і за свій рахунок купувати іноземну валюту готівкою у фізичних осіб - резидентів і нерезидентів, а також продавати її фізичним особам - резидентам. 3. Резиденти і нерезиденти - фізичні особи мають право продавати іноземну валюту уповноваженим банкам та іншим фінансовим установам, які одержали ліцензію Національного банку України, або за їх посередництвом - іншим фізичним особам - резидентам, а також національному оператору поштового зв'язку, який одержав ліцензію Національного банку України. 4. Фізичні особи - резиденти мають право купувати іноземну валюту в уповноважених банках та інших фінансових установах, що одержали ліцензію Національного банку України, або за їх посередництвом - у інших фізичних осіб - резидентів і нерезидентів, а також у національного оператора поштового зв'язку, який одержав ліцензію Національного банку України. Вот такая петрушка.

Да я ж не спорю...я пытаюсь все разложить по полочкам и систематизировать. Чтобы четко дать указания что где как когда....в суде...