Judge

подтверждение получения долларов сводится к первичке. НПА, где четко определено что должна быть именно квитанция не нашел. Вот письмо прочтите, немного прояснится: ЛИСТ від 07.03.2007 р. N 14/2-25/149 ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ Относительно первички для банков: 1.) п.п.4.1- 4.11. Положення про організацію операційної діяльності в банках України 2.) п. 2.1.1. Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України 3.) ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

именно проценты: Проценти - дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна. До яких включається платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит, що передбачено п. 1.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (тоже понятие ныне закреплено в НКУ) по поводу 2620. Полагаю что банки на основании ген. лицензии могут проводить валютные операции по текущему счету клиента, коим и есть 2620. Соответственно сначала средства должны поступить на него. у меня подобная ситуация в договоре прописано проценты платить на 2208 а тело на 2203, так и платил. Потом стали принимать на 2909, текущий при возвращении вообще нигде не фигурирует.

есть порядок предоставления кредита и если все действия совершены уважаемым банком в строгом соответствии с условиями договора, который соответствует законодательству - кредит предоставлен. А если действия совершены не в соответствии с условиями договора, то каким образом определить что эти действия являются предоставлением кредита? словами уважаемого истца или тем что человек не ходит пешком?

Мемориальный ордер применяется к безналичным операциям, т.е. он по своей природе подтвердить выдачу наличных не может. меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунку платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та нормативно-правових актів Національного банку; А наличные физ. лицам выдаются на основании заявлению на их выдачу с текущего счета.

уверен что через годик, если не раньше, тут встретишь тех кого предупреждал

тоже удивился, что для головного "защитника отечества", отечество это банки

интересно, акции какие то в связи с этим законопроектом намечаются ?

Согласно условий договора кредит выдается следующим образом: 1. Моментом (днем) выдачи кредита, считается день перечисления долларов с счета 2203 на счет 2620. 2. Я получаю наличку долларов с текущего счета через кассу (т.е. 2620-1002) 3. Совершаю обменную операцию. 4. Зачисляю обменяные доллары, т.е. гривну на свой текущий счет через кассу (1002-2620) 5. Гривна с моего текущего счета перечисляется на автосалон (2620-2600) Все это недвузначно прописано в договоре и дополнительных оговорок нету. Свобода договора + мы согласовали все условия ст. 628 ЦК. У банка как и у меня после подписание договора возникли обязанности! (п.1ч.2 ст. 11 ЦК), которые он должен выполнить строго в соответствии с договором: ч.1 ст. 14 ЦК Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. ч. 1 ст. 526 ЦК, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. ч.1 ст. 629 ЦК, Договір є обов'язковим для виконання сторонами. ч. 1 ст. 1054 ЦК, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Банк не смотря на условия договора совершил следующие действия 1. Перечислил деньги не как того требовали условия договора с 2203 на 2620, а использовал так называемый "транзитный" счет -2909. т.е с назначением платежа выдача кредита с 2203 на 2909, и с назначение платежа перечисление безналичных денег на текущий счет уже с 2909 на 2620. 2. Перечислил деньги на автосалон не с моего текущего счета, как того требовали условия договора, а по распоряжению заведующего отделением банка с счета 2203 на счет 2909 доллары с назначением (надання кредиту) и с этого 2909 уже гривну на автосалон. Причем непонятно, каким образом перечисленные доллары автоматом конвертировались в гривну на счете 2909, но это не суть важно, поскольку опять же нарушены условия договора, а именно деньги перечисленны не с моего текущего счета. Указанное свидетельствует, что банком не были выполнены действия в строгом соответствии с договором, т.е. действия банка квалифицируются как порушення зобов'язання, невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). (ч.1 ст. 610 ЦК Украины) Кроме того, меня не предупредили что договор не будет исполнен надлежащим образом (ч.2ст.538ЦК) поэтому я хочу отказаться от своей обязанности по этому договору в одностороннем порядке и в полном обьеме: 1. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2. ч.1 ст. 615 ЦК Украины, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. 3. Законом, а именно ч. 3 ст. 538 ЦК Украины предусмотрено, что у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку друга сторона має право відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. 4. ч. 2 ст. 598 ЦК Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. 5.согласно ч.3 ст. 615 ЦК внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється. 6. п.7 ч. 2 ст. 16 ЦК Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення правовідношення; 7. такие права мне предоставлены согласно вышеуказанных норм ЦК в соответствии с ч. 1 ст. 13 ЦК. Как то получается все очень просто, аж нереально, поэтому прошу правовой оценки и критики практикующих.

согласен с Вами, кошти в итоге зашли через транзит с 2203 на 2620. в назначение платежа с 2203 на 2909 (видача кредиту за к/д №...) с 2909 на 2620 (безготівкове зарахування коштів на поточний рахунок згідно к/д №) но условие договора говорит что моментом(днем) есть перечисление с 2203 на 2620 и никак по другому, оговорок что банк при єтом может ипользовать транзиты и т.п. в договоре нету. Я банк не заствалял вносить такой пункт, свобода договора все таки Банк согласился на такое условие и обязан был его выполнить, но до сих пор не выполнил. Для меня - стороны по договору счет 2909 - счет который не относится к договору, в суде мы рассматриваем конкретный спор, а не перечисление денег с разных счетов на мой текущий. с памяти согласно ч1 ст. 58 Належними доказами є докази, що містять інформацію щодо предмета доказування. предмет доказування - момент день надання ккредиту. он наступает когда было перечисленно именно с 2203 на 2620 и никак по другому. документ который содержит информацию о перечислении денег с 2203 на 2909 не містить інформацію, щодо предмету доказування, а саме прерахування коштів з 2203 на 2620 що є моментом надання кредиту. документ который содержит информацию о перечислении денег с 2909 на 2620 не містить інформацію, щодо предмету доказування, а саме прерахування коштів з 2203 на 2620 що є моментом надання кредиту. ч.3 ст. 58 ЦПК, суд не приймає до уваги догази, що не містять інформацію, щодо предмета доказування. думаете все равно суд не приймет такие аргументы ?

Отложил все инструкции правильность/неправильность и т.п. в сторону, и обратил внимание конкретно на момент выдачи кредита, согласно прописанному в к/д, Моментом(днем) надання кредиту вважається день перерахування кредитних коштів з 2203 на поточний рахунок Позичальника. (без оговорок и т.п.) Банк же перечислил не с 2203 на поточный счет - 2620, как того требует договор, а сделал между ними еще 2909 т.е. с 2203 на 2909, а далее с 2909 на 2620. хочу бить на то, что момент (день) надання кредиту до сих пор не настал, поскольку доллары с 2203 на 2620 по настоящее время не перечислены. Как вы думаете, каким образом банк может аргументировать такую ситуацию в суде? и стоит ли овчинка выделенки?

тоже пытался разобраться где четко зазначено что должна быть именно квитанция, так как заява это только підстава видачі (п.4 глави 3 розділу 3 Інструкції про касові операції в банках України), а квітанція підтверджує факт здійснення операції (видачі та отримання готівки), тобто є первинним документом, що передбачено: 1.) п.п.4.1- 4.11. Положення про організацію операційної діяльності в банках України 2.) п. 2.1.1. Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України 3.) ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ЛИСТ від 07.03.2007 р. N 14/2-25/149 ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ По гривне все четко и понятно: Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні По формам до 09.06.2008 года действовал НАКАЗ МІНІСТЕРСТВО СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ від 15 лютого 1996 р. N 51 Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій, и даже после того как утратил силу, банки продолжали пользоваться этими формами согласно ЛИСТА НБУ від 09.07.2008 р. N 11-111/2779-9370. + ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг " ПОЛОЖЕННЯ про форму та зміст розрахункових документів ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 р. N 614 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 р. за N 105/5296

в договоре указано, что "при розрахунку процентів кількість днів у місяці приймається за фактичну кількість днів, у році-360днів" ставка 13,2 річних на 4ре года. сумма кредита 13118,67 по графику процентов выходит 3837,13 получается: 13,2%/360 дней = 0,03666% в день 13,2%/365 дней = 0,03616% в день 360 дней * 4 года = 1440 всего дней пользования кредитом * сумма кредита 13118,67 * 0,03666 = 692539,836768 365 дней * 4 года = 1460 всего дней пользования кредитом * сумма кредита 13118,67 * 0,03616 = 692581,816519 чую что в моих расчетах что то не правильно ?

ВСУ есть ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 15 листопада 2010 року Верховний Суд України у складі: головуючого - Гуля В. С., суддів: Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Вовка І. В., Глоса Л. Ф., Гошовської Т. В., Григор'євої Л. І., Гриціва М. І., Гуменюка В. І., Гусака М. Б., Данчука В. Г., Драги В. П., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Канигіної Г. В., Кліменко М. Р., Ковтюк Є. І., Колесника П. І., Короткевича М. Є., Коротких О. А., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кривенка В. В., Кузьменко О. Т., Левченка Є. Ф., Лихути Л. М., Луспеника Д. Д., Лященко Н. П., Мазурка В. А., Маринченка В. Л., Охрімчук Л. І., Патрюка М. В., Перепічая В. С., Пивовара В. Ф., Пилипчука П. П., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Редьки А. І., Селівона О. Ф., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Таран Т. С., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., Шаповалової О. А., Шицького І. Б., Школярова В. Ф., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Наола" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 19 серпня 2010 року у справі N 19/164 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Наола" до відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Рівненської обласної дирекції; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Бештинарський Олександр Васильович, про визнання частини договору недійсним та скасування виконавчого напису N 319, встановив: В листопаді 2009 року ТОВ "Наола" звернулась до господарського суду Рівненської області з позовом до ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Рівненської обласної дирекції Райффазен Банк Аваль" (далі Банк), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Бештинарський Олександр Васильович (далі - Приватний нотаріус) про визнання частини договору застави недійсним та скасування виконавчого наказу N 319 від 27 серпня 2009 року. Обгрунтовуючи позов позивач вказав, що п. 2.12 договору застави транспортного засобу N 014/52/940-з3 від 15 жовтня 2008 року (далі - Договір), укладеного між ТОВ "Наола" та Банком, не відповідає вимогам ст. ст. 24, 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів, та реєстрацію обтяжень" (далі Закон), оскільки не передбачає такого позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження за виконавчим написом нотаріуса. Рішенням господарського суду Рівненської області від 21 грудня 2009 року позов задоволено. Визнано недійсним пункт 2.12 Договору застави транспортного засобу N 014/52/940-з3 від 15 жовтня 2008 року, укладеного між ТОВ "Наола" та Банком і скасовано виконавчий напис N 319 від 27 серпня 2009 року вчинений приватним нотаріусом щодо звернення стягнення на предмет застави. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 6 липня 2010 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 19 серпня 2010 року, рішення господарського суду Рівненської області від 21 грудня 2009 року скасовано і в позові відмовлено. В основу постанов судів апеляційної і касаційної інстанцій покладено висновок про те, що перелік позасудових способів звернення стягнення на заставлене майно визначених статтею 26 Закону не є вичерпним і не містить заборони щодо звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення виконавчого напису, передбаченого п. 6 ст. 20 Закону України "Про заставу". ТОВ "Наола", в порядку ст. 11119 ГПК України, подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 19 серпня 2010 року у справі N 19/164 з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції ст. 24, 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та ст. 20 Закону України "Про заставу". В обгрунтування неоднакового застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах заявником надані постанови Вищого господарського суду України від 11 лютого 2009 року у справі N 6-113/-08 та від 14 березня 2008 року у справі N 22/228/07. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи заяви ТОВ "Наола", Верховний Суд України вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав. Господарськими судами встановлено, що 15 жовтня 2008 року між ТОВ "Наола" і Банком (Заставодержатель) укладено нотаріально засвідчений договір застави транспортного засобу N 014/52/940-з3 з метою забезпечення вимог Заставодержателя за кредитним договором N 014/52/940 від 26 липня 2006 року. Пунктом 2.12 договору застави передбачено, що у випадку невиконання Заставодавцем зобов'язань по кредитному договору Заставодержатель, на підставі виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на заставлене майно, реалізує його самостійно або через третіх осіб за власним розсудом. Якщо суму, отриманої від реалізації заставленого майна недостатньо для повного задоволення Заставодержателя, він має право отримати суму, якої недостатньо для повного погашення заборгованості, за рахунок звернення стягнення на інше майно Заставодавця у першочерговому порядку. Частиною ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Підставою недійсності правочину, згідно з частиною 1 ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 2, 5 та 6 ст. 203 ЦК України. Предметом договору застави від 15 жовтня 2008 року визначено рухоме майно заставодавця. Відповідно до частини 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави. Інше передбачене Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", чинного з 1 січня 2004 року, який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна. Прикінцевими і перехідними положеннями Закону передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Отже, Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України "Про заставу" застосовуються лише в частині, що не суперечать Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Статтею 26 Закону визначено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, відповідно до якої обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери. Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса даною статтею не передбачено. При вирішенні спору суди апеляційної і касаційної інстанцій зобов'язані були керуватися не Законом України "Про заставу", а нормами спеціального закону. Внаслідок неоднакового застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права, наведених заявником у судових рішеннях, касаційним судом було ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах. Керуючись статтями 11123 - 11124, 11126 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд України постановив: Заяву про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 19 серпня 2010 року задовольнити. Постанову Вищого господарського суду України від 19 серпня 2010 року скасувати, а справу направити на новий касаційний розгляд до Вищого господарського суду України. Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий В. С. Гуль Судді: М. І. Балюк В. П. Барбара І. С. Берднік І. В. Вовк Л. Ф. Глос Т. В. Гошовська Л. І. Григор'єва М. І. Гриців В. І. Гуменюк М. Б. Гусак В. Г. Данчук В. П. Драга А. А. Ємець Т. Є. Жайворонок В. В. Заголдний Г. В. Канигіна М. Р. Кліменко Є. І. Ковтюк П. І. Колесник М. Є. Короткевич О. А. Коротких В. І. Косарєв О. В. Кривенда В. В. Кривенко О. Т. Кузьменко Є. Ф. Левченко Л. М. Лихута Д. Д. Луспеник Н. П. Лященко В. А. Мазурок В. Л. Маринченко Л. І. Охрімчук М. В. Патрюк В. С. Перепічай В. Ф. Пивовар П. П. Пилипчук О. І. Потильчак Б. М. Пошва О. Б. Прокопенко А. І. Редька О. Ф. Селівон Ю. Л. Сенін А. М. Скотарь Т. С. Таран О. О. Терлецький Ю. Г. Тітов О. А. Шаповалова І. Б. Шицький В. Ф. Школяров

вижу себе ситуацию как то так:Відповідно до п. 5 ст. 25 ЗУ "Про виконавче провадження", копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. Вказана постанова повинна бути направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ст. 31 ЗУ " Про виконавче провадження ") В постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (ч.2 ст. 25 ЗУ " Про виконавче провадження ") У вас є право оскаржити постанову про відкриття виконавчого провадження (п. 6 ст. 25 ЗУ "Про виконавче провадження ") и лишить Вас этого права никто не может (Стаття 21 Конституції) В разі якщо боржник у строк наданий державним виконавцем відповідно до ч. 2 ст. 25 ЗУ " Про виконавче провадження " самостійно не виконав рішення, державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення (ч. 1 ст. 27"Про виконавче провадження ") Постанова про відкриття виконавчого провадження вам у відповідності до Закону надіслана не була та строк для добровільного виконання не наданий, ви були позбавлені права оскаржити вказану постанову та добровільно виконати рішення. В порушення ч. 1 ст. 27"Про виконавче провадження " державний виконавець розпочав примусове виконання рішення до закінчення строків для добровільного виконання. Державний виконавець своїми діями порушив ст. 11 ЗУ "Про виконавче провадження" , оскільки зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії та ст. 68 Конституції України, оскільки кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. ст. 7 ЗУ "Про державну виконавчу службу", оскільки працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України та ст.ст 5,10 ЗУ "Про державну службу" Оскільки були порушені ваші права, ви маєте право оскаржити дії державного виконавця в суді, що передбачено ст. 55 Конституції України, п. 5 ст. 82 ЗУ «Про виконавче провадження» та ст. 181 КАС України. Відповідно до ч. 4 ст. 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; Риторические вопросы: законно ли то, что г/и не надіслав вам належним чином постанову про відкриття виконавчого провадження? законно ли то, что г/и позбавив вас права на оскарження постанови про відкритя виконавчого провадження ? законно ли то, что г/и розпочав примусове виконання рішення до закінчення строків для його добровільного виконання? + Если исполнительный документ не соответствует ст. 18 ЗУ «Об исполнительном производстве», г/и отказывает в его открытии согласно п. 6 ст. 26 этого же закона, а чаще всего исполнительные надписи не соответствуют этой статье, но это нужно в каждом отдельном случае сверять.

исполнительная надпись это исполнительный документ, как исполнительный лист, приказ и т.д., никто не говорил что они вообще не подлежат исполнению, еще как подлежат... Но законом не предусмотрены исполнительные надписи относительно договоров залога с движимым имуществом(основания в ранее указанной ухвале ВСУ исчерпывающие), соответственно нотариус при осуществлении такой надписи выходит за рамки закона и она на этом основании и не подлежит исполнению.

регламентируется на сколько я понял из поста НБ - лицензией банка, а ГК это скорее всего Глава 72 ЦК України БАНКІВСЬКИЙ РАХУНОК

Софи, четко так все подмечено ... А насчет 2012, банки скорее всего обратятся в ВСУ чтобы призупинити армагедон до виплати всех долгов по кредитам заемщиками PS вынашиваю мысль как бы выехать туда где можно будет работать и не беспокоится как и чем завтра накормить семью, но не выпустят из страны пока кредит не отдам

можно ли как то таким воспользоваться: В банк был предоставлен счет с салона на 50 тыс. грн. банк дал кредит в размере 10000 долларов Обменял эту сумму в кассе банка по 4,6 получилось 46 тыс. грн., т.е. не хватает до покупки 4 тыс. С кармана достал еще 4 тыс. чтобы зачислили на мой текущий счет и перечислили уже всю сумму на автосалон. т.е. банк изначально дал сумму денег за которую я не смог бы купить предмет, который указан в договоре без наличия дополнительных средств, играет ли это какую то роль ?

высчитывается по эксперточасам потраченным на экспертизу, поэтому видимо зависит от количества времени, которое эксперт потратит на ее проведение.

относительно квитанции: перечитал инструкции, все сводятся к заяве на видачу готівки (п. 4 глави 3 розділу 3 Інструкції про касові операції в банках України). а где конкретно указано, что должна быть именно квитанция тыкните плз.

заявления на выдачу наличных на всю сумму кредита нету на руках, а только есть заява на видачу готівки 3,23 грн. дебет 3801... кредит 1002... Зміст оперції: екв. готівк конвертаціїї USD-UAH. (хотя все документы что мне тогда давали, сохранил. видимо не дали или нету в природе) По условиям договора: Позичальник отримує кредит в сумі 10 тис. дол. 70 центов в готівковій формі, шляхом зняття грошових коштів з поточного рахунку через Касу банку. т.е. в моем случае у банка в подтверждения получения мною долларов должна быть заява на видачу готівки с моего счета на кассу т.е. мне в руки? при этом квитанция выдается или нет ? и какой это счет должен быть 2203 открытый согласно кд, для обслуживания кредита или поточный, открытый согласно отдельного договора 2620 ? Далее читать людям со слабыми нервами не рекомендуется согласно кд банк открыл мне счет для обслуживания к-та 2203...501 и согласно отдельного договора счет 2620...241 в грн и дол. Если пойти от обратного, то: Перечислено гривну на автосалон с 2909...059 согласно платежного поручения, а деньги на этот 2909 попали с 2203 согласно распоряжения управляющего но в долларах и без центов, странно что в этом распоряжении не указан полный счет а только 2203. Есть еще несколько мемориальных ордеров но по ним не понятно откуда деньги взялись. с 2203 (открытый согласно кд) перечислены доллары на 2909...559 - назначение выдача кредита (обращаю внимание, что не тот счет, с которого на автосалон перечислили) , далее с этого 2909 на 2620...551 не тот который согласно отдельного договора на открытие счета, хотя назначение платежа безготівкове зарахування кредитних коштів на поточний рахунок. 2 отдельных квитанции валютообменки на 10 тыс и 70 центов Так же 2 выписки по счету: 1. Вхідний залишок: 16:21 10 тыс. 70 центов – 2909…559 (Зарахування кредитних коштів на поточний рахунок) 16:32 -10 тыс. 10 центов Вихідний залишок: 0.00 2. Вхідний залишок: 0,00 16:40 46 т.грн Вихідний залишок: 46т.грн Есть еще квитанція вся сумма гривен с кассы на 2620...051 но вообще какойто другой счет, который выше нигде не фигурирует назначение - приход налички на вклад до запитаня Это все что есть в наличии. Ребят скажите пожалуйста, сколько нужно выпить чтобы в этом всем разобраться ? Расстреляйте меня, но вот как истребовать то, чего не хватает если не понятно чего именно не хватает, неразбериха, что ужас охватывает. Уверен что если попросить в таком разобраться судью, то кроме ненормативной лексики вряд ли что то услышу в ответ.

создалось впечатление что описанная ситуация происходит в России или не так ?

alexburko спасиб что разжевали

разьясните пожалуйста один ньюанс. У меня в договоре прописано 10 тыс. 70 центов В распоряжении бухгалтеру, которое сделал начальник отделения банка написано "прошу перерахувати з позичкового рахунку №2203 в сумме 10 тыс. 00 центов на счет 2909" центы куда то делись. Есть на руках: заява на видачу готівки 3,23 грн. дебет 3801 кредит 1002 Зміст оперції: екв. готівк конвертаціїї USD-UAH получается что 10 тыс как бы перевели на счет а 70 центов я купил в кассе, затем обменял и доложил к основному счету ?

интересна другая сторона медали, чисто логически. Исходя из Постановы ВСУ "Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса даною статтею не передбачено. " т.е. у нотариуса нету законных оснований делать такую надпись. Следует ли отсюда: Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб (Стаття 365. КК) ?