Олег1964

Совершенно верно. Через канцелярию суда письменными пояснениями по делу с дополнениями.

Як передає кореспондент УНІАН, на відміну від попередніх разів, у представників держобвинувачення не було клопотань про чергове перенесення розгляду касаційної скарги. На початку судового засідання присутні в залі народні депутати від опозиції розгорнули та намагалися прикріпити на стінку репродукцію картини епохи Ренесансу, на якій зображено, як із судді за винесення неправосудного рішення живцем здирають шкіру. http://www.unian.ua/news/520508-vischiy-sp...viy-spravi.html Репродукцию этой картины ( картину обсуждали на этом форуме) я пытался подарить судье Центрального районного суда г. Николаева Гуденко О.А. после получения копии "справедливого и честного" решения по Еврокапиталу в июле 2012 года: http://reyestr.court.gov.ua/Review/25272001 Судью перекосило. Предлагаю вручать судьям копии этой картины.

Это моя борьба с Еврокапиталом. Решение было отменено не 14 мая, а 14 июня. Подано заявление об исправлении ошибки. Впереди кассация. После Решения КС от 10.11.11 был изменен предмет иска, а основания остались прежние и плюс обман. Тем не менее, судьи апелляции сославшись на предыдущие решения, где по Луспенику ЗУоЗПП не применялся, отменили правильное и справедливое решение, где судья (молодой кстати, только пришел в Ленинский суд г. Николаева) четко обозначил преюдициальные обстоятельства, вытекающие из предыдущих решений: У ході судового розгляду справи представник відповідача просив суд закрити провадження у справі, оскільки аналогічний спір було вирішено рішенням Ленінського районного суду м.Миколаєва від 22.03.2011, яке залишено в силі ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 02.08.2011, копію якої надав суду. Однак, зважаючи на вимоги пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України та враховуючи те, що звертаючись у липні 2010 року до суду позивач просив визнати недійсними окремі положення кредитного договору через несправедливі та незаконні їх умови, а не договір в цілому, як у даному випадку, та з інших підстав, не просив повернути проценти та відшкодувати моральну шкоду, а також те, що відмовляючи у задоволенні позову, враховуючи судову практику існуючу на дату ухвалення рішень, на які посилався представник відповідача, та різне тлумачення Закону України «Про захист прав споживачів»суди не застосовували положення цього Закону до спірних правовідносин, що виникли після укладення спірного кредитного договору, суд не знайшов підстав для закриття провадження у справі, внаслідок чого розгляд справи здійснено по суті. Вообще в Николаевской апелляции честных судей немного. Даже очень мало.

Это решение можно использовать в качестве наглядного пособия в учебных заведениях, где готовят честных судей. К этому решению я не имею непосредственного отношения, но с Еврокапиталом я борюсь с января 2009 года. Еврокапитал - это финансовая компания, созданная как финансовое подразделение группы АИС (Д. Святаш). Валютные риски по гривневым кредитам Еврокапитал с помощью хитрой формулы переложил на заёмщиков и кроме процентов получает доход от курсовой комиссии. Честных судей, к сожалению процентов 10. (Из анализа судебной практики реестра судебных решений по Еврокапиталу). Остальные выносят примерно такие решения: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25206700

Хорошие решения.

Клиент не мой. Но в этом решении так называемого суда штрафы и пени не главное. Главное то, что заемщика зазставляют платить совсем не то, что есть в Графике платежей. Из решения так называемого суда вытекает, что цены договора (сукупної вартості кретиту) нет вообще. И это нормально А общие нормы права превалируют над специальными: ст. 212 ЦК (відкладальна обставина) главнее п.3 ч. 5 ст.11 ЗУоЗПП ( положення договорів, якими передбачаються будь-які зміни в витратах за договором, крім відсткової ставки є несправедливими). Вот самая свежая весть с полей по Еврокапиталу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25523656 Для сравнения решения честных судей по тому же Еврокапиталу (николаевский мой клиент): http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/21996816 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25148133

Вот свежая "весть с полей":http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25206700 Напомню, что кредит гривневый, но заёмщик оплачивает депутату Святашу валютные риски. Оказывается в Графике платежей указывается ориентировочная стоимость кредита, а изменение платежей это вовсе не изменение платежей.

Вот ешё точка зрения по этой теме: http://antiraid.com.ua/articles/14670-verh...chichestvo.html

Вася Пупкин как физлицо вообще не имеет права давать никакую валюту в рост. Договор позики и договор кредита разные вещи. Договор кредита заключается между участниками рынка финуслуг. Договор позики между неучастниками рынка. На все кредитные договора, где с одной стороны банк(финансова установа), а с другой физлицо - потребитель, ЗУ "Про фінансові послуги..." распространяется!

Отличное решение ВСУ.Если Вася Пупкин даёт взаймы Жоре Лупкину, то на них ЗУ "Про фінансові послуги..." не распространяется. Это правильно и логично. Именно так и постановил ВСУ. ст.1 Закону: 7) учасники ринку фінансових послуг - особи, які відповідно до закону мають право надавати фінансові послуги на території України; особи, які провадять діяльність з надання посередницьких послуг на ринках фінансових послуг; об'єднання фінансових установ, включені до реєстру саморегулівних організацій, що ведеться органами, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг; споживачі фінансових послуг. Законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг можуть визначатися інші учасники ринків фінансових послуг; Потребители финуслуг (физ. лица) - есть участниками рынка финуслуг.

Предмет позову - це матерiально-правова вимога, заявлена позивачем щодо усунення допущеного вiдповiдачем порушеного об'ективного чи суб'єктивного права позивача.Пiдстави позову - це обставини, що вказуються позивачем, з якими він, як з юридичними фактами, пов'язуе свою матерiально-правову вимогу або правовідносини в цілому, що складають предмет позову. ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги. Банк заявив вимогу -стягнення за рахунок іпотеки заборгованості по кредитному договору. Ось в межах цієї вимоги суд і розглянув справу. Але в мене був випадок, коли суддя на власний розсуд змінила предмет позову (позовну вимогу) і відмовила у позові. О такое от.

Біляївський районний суд Одеської області 22.06.2012 Справа № 1506/2070/2012 Категорія 54 ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Біляївський районний суд Одеської області в складі: головуючого судді - Бобуйок А.Д. при секретарі - Кравець В.В. за участю представника позивачки - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання кредитних договорів недійсними,- В С Т А Н О В И В : Позивачка звернулась до суду з вказаним позовом і просить визнати недійсними кредитні договори № 11307443000 та № 11307451000 від 28 лютого 2008 року, укладені між нею та ПАТ «УкрСиббанк»і в наслідок цього визнати недійсними Договори № 11307445000 та № 11307449000 від 28 лютого 2008 року, укладені між тими самими сторонами. Свої вимоги мотивує тим, що 28 лютого 2008 року між нею та ПАТ «УкрСиббанк» були укладені кредитні договори № 11307443000 та № 11307451000, за умовами яких Банк зобов'язався надати позичальнику споживчі кредити (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 473 000 (чотириста сімдесят три тисячі) доларів США, що дорівнює еквіваленту 2 388 650,00 гривень, на строк до 28.02.2029 року, та 172 000 (сто сімдесят дві тисячі) доларів США, що дорівнює еквіваленту 868 600 гривень на строк до 28 лютого 2018 року, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути зазначені кредити та сплатити проценти за користуванням ними в розмірі 11,9 % річних та 13,4 % річних відповідно за перші тридцять днів користування кредитом з переглядом відсоткової ставки за кожен наступний місяць. В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на порушення чинного законодавства, а саме вимог Закону України «Про захист прав споживачів» при укладенні кредитних договорів № 11307443000 та № 11307451000 від 28 лютого 2008 року між ОСОБА_2 та ПАТ «УкрСиббанк». В судовому засіданні представник позивачки підтримала позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача до судового засідання повторно не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про день слухання справи, повідомлення про причини неявки від нього не надходило, а тому суд, за згодою представника позивачки, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до статті 224 ЦПК України. Заслухавши пояснення представника позивачки, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав. Загальні підстави визнання договору недійсним та застосування правових наслідків визнання його недійсним передбачені статтями 203, 215 Цивільного кодексу України, відповідно до яких, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. П. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України передбачена, як одна з основних засад цивільного законодавства, свобода договору. Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Скориставшись своїм правом, передбаченим наведеними нормами цивільного законодавства, ОСОБА_2 та ПАТ «УкрСиббанк» уклали кредитні договори № 11307443000 та № 11307451000, за умовами яких позивачка одержала кредитні кошти в сумі 473 000 (чотириста сімдесят три тисячі) доларів США, що дорівнює еквіваленту 2 388 650,00 гривень, на строк до 28.02.2029 року, та 172 000 (сто сімдесят дві тисячі) доларів США, що дорівнює еквіваленту 868 600 гривень на строк до 28 лютого 2018 року і зобов'язалась щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі 11,9 % річних та 13,4 % річних відповідно. Стаття 14 Цивільного кодексу України зазначає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Стаття 526 даного Кодексу вказує, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розміру та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредитного договору, що визначені законом, є предмет, сума, строк повернення, розмір процентів. При тлумаченні змісту істотних умов кредитного договору необхідно враховувати норми статей глави 71 ЦК України, а також рекомендації Листа юридичного департаменту НБУ від 18 серпня 2004 року № 18-111/3249-8378. Відповідно до зазначеного Листа, юридичний департамент НБУ з посиланням на положення ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами цивільно-правового договору є умова про предмет договору; умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду; усі інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Грошові кошти, які надавались відповідачем позивачці за кредитним договором, були надані на придбання нерухомості, яка в подальшому була передана Банку в іпотеку. З наведеного випливає, що зобов'язання, яке виникло на підставі зазначеного кредитного договору, є іпотечним боргом. Таким чином, спірні правовідносини врегульовані спеціальною правовою нормою -Законом України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати». Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати»іпотечним боргом є основне зобов'язання за будь-яким правочином, виконання якого забезпечене іпотекою. Договір про іпотечний борг вказаним Законом визначено, як цивільно-правову угоду, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків, які виникають у кредитодавця і боржника з приводу іпотечного боргу. Згідно ст. 2 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати»іпотечний борг виникає тільки при дотриманні сторонами договору про іпотечний борг умов, встановлених цим Законом. Статтею 2 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» передбачено, що основні економічні та правові вимоги виникнення іпотечного боргу мають бути розкриті до укладення договору про іпотечний борг. Така інформація повинна бути оприлюднена кредитодавцем у письмовій формі і містити опис грошових зборів і витрат, пов'язаних зі встановленням іпотеки; принципи визначення плати за договором про іпотечний борг; положення про інфляційне застереження; порядок дострокового виконання основного зобов'язання в разі неплатоспроможності боржника або невиконання боржником своїх зобов'язань за договором про іпотечний борг та юридичні наслідки цього невиконання; право боржника попереджати кредитодавця про можливе невиконання основного зобов'язання; реквізити ліцензії та/або свідоцтва про внесення кредитодавця до Державного реєстру фінансових установ чи Державного реєстру банків; інші умови за рішенням кредитодавця. Інформація, яка повинна бути надана до моменту укладення однією зі сторін є частиною пропозиції та істотною умовою договору, оскільки обов'язковість її оприлюднення прямо передбачена законом (в даному випадку ст. 2 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати»). Наведені норми чинного законодавства містять припис, згідно з яким надання інформації про умови кредитування є істотною умовою договору про іпотечний борг, яким є кредитний договір, укладений між сторонами по справі. Відповідно до приписів статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відсутність згоди сторін щодо будь-якої з істотних умов договору має наслідком його неукладеність. Відповідно до пункту 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. В судовому засіданні не спростовані доводи позивачки щодо ненадання їй повної і достовірної інформації стосовно всіх умов договорів до їх укладення. Але це не є підставою для визнання кредитних договорів № 11307443000 та № 11307451000 від 28.02.2008 року, укладених між ОСОБА_2 та ПАТ «УкрСиббанк», недійсними. Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд дійшов висновку, що норми діючого законодавства при укладенні кредитних договорів не порушені, але сторони не дійшли згоди щодо всіх істотних умов договорів, а тому вони є неукладеними. З факту неукладеності кредитних договорів № 11307443000 та № 11307451000 від 28.02.2008 року між ОСОБА_2 та ПАТ «УкрСиббанк»випливає відсутність між сторонами зобов'язальних відносин, але зазначена обставина жодним чином не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивачки, а тому вони не потребують судового захисту. Встановлення судом факту неукладеності кредитних договорів є елементом з'ясування фактичних обставин справи та не призводить до відновлення порушених прав. Що стосується вимог про визнання кредитного договору недійсним, то в їх задоволенні слід повністю відмовити. Правовим наслідком неукладеності договору є відсутність будь-яких зобов'язань, які б випливали з договору, тому не можна визнати недійсним неіснуючі зобов'язання. Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 3, 6, 14, 16, 203, 210, 215, 526, 638, 640, 1054 ЦК України, Постановою Пленуму ВСУ від 06.11.2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", Законом України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати», суд - В И Р І Ш И В : В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ «УкрСиббанк»про визнання кредитних договорів недійсними -відмовити. Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Біляївський райсуд. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання відповідачем його копії. ГоловуючийА. Д. Бобуйок http://reyestr.court.gov.ua/Review/25034677

Андрей, вперед!Николаев с тобой!

Стаття 5. Захист прав споживачів: Захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.Стаття 22. Судовий захист прав споживачів 1. Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. 2. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. 3. Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. Разве это не императив?

О'кей. Но как быть, если в апелляции оспаривается отказ местного суда защитить потребителя? И суммы взыскания по условиям договора, которые императивно ЗУоЗПП есть несправедливые (положення, якими передбачались зміни у витратах за договором, крім відсоткової ставки (п.3 ч.5 ст.11 Закону))?

А если банк подал первым на взыскание, а встречный иск по правам потребителей, то нужно ли платить пошлину в местном суде?У меня был случай, когда и в апелляции не требовали судебный сбор по правам потребителей, а дела были объединены. Какие конкретно нормы ЦПК обязывают платить судебный сбор как с имущественного спора, если с другой стороны потребитель с его нарушенными правами?

Прочитайте внимательно гл.2 ст.ст. 323-330 ЦПК України. http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1011.32.48&nobreak=1 Размен пошлины - ЗУ "Про судовий збір": http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1146.930.4&nobreak=1

Посмотрите здесь: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=4425

копию жалобы в кассацию читать никто не будет. Всё что было в жалобе в кассацию-отметьте в заяве на пересмотр решения.ВХСУ-это кассационная инстанция, и, следовательно, можете ссылаться на решения ВХСУ. Стаття 360-2. Порядок розгляду справи Верховним Судом України 1. У Верховному Суді України справа про перегляд судового рішення з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що мало наслідком ухвалення різних за змістом судових рішень, розглядається на засіданні Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від складу Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України. Якщо судове рішення оскаржується з підстав неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судами касаційної інстанції різної юрисдикції, справа розглядається на спільному засіданні судових палат Верховного Суду України, до складу яких входять судді відповідної спеціалізованої юрисдикції. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від загального складу відповідних судових палат Верховного Суду України. Перечитейте внимательно ЦПК Украины.

Стаття 357. Вимоги до заяви про перегляд судових рішень1. Заява про перегляд судових рішень подається у письмовій формі. 2. У заяві про перегляд судових рішень зазначаються: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає заяву, та осіб, які беруть участь у справі, а також їхні номери засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) конкретні різні за змістом судові рішення, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах; 4) обґрунтування необхідності перегляду судових рішень у зв'язку з ухваленням рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, якщо заява подана на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 цього Кодексу; 5) вимоги особи, яка подає заяву; 6) у разі необхідності - клопотання; 7) перелік матеріалів, які додаються. 3. Заява підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

Может поможет такое (из одного из решений судов): підстави для визнання правочину чи його окремих частин недійсними (ст.215 ЦК України) і підстави розірвання договору (ст.651 ЦК України) є різними, а відтак різниться і предмет доказування у таких справах. Відрізняються також правові наслідки визнання правочину недійсним і розірвання договору. Зокрема, згідно з ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює правових наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Натомість відповідно до ч.2 ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Отже, недійсний правочин є недійсним з моменту вчинення і не створює для його сторін прав і обов'язків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, натомість договір, який розірвано припиняється з моменту його розірвання сторонами або судом і лише тоді припиняються права і обов'язки сторін за договором.

П О С Т А Н О В А № 5 ПЛЕНУМУ ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ від 30 березня 2012 року Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин 17. Зобов’язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599–601, 604–609 ЦК. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов’язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК. Т.е. договор как бы "недоразорванный", т.к. в разорванном договоре обязательства не разорванные, потому что обязательства остались невыполненными. О такое от.

Уважаемый Андрей!Полностью поддерживаю Ваше стремление стать депутатом и приносить пользу людям. Не обращайте внимание на некоторых комментаторов, особенно присваивающих себе воинские звания при этом никогда не служивших в армии. Они не понимают, как обсуждаются и вносятся предложения в проект постановления пленума. И сколько усилий стоит, чтобы в постановлении пленума были фрагменты, автором которых были Вы. Не понимают также, что благодаря Вашему обращению в КС, последним было принято решение, которое развернуло наоборот судейскую практику (не везде правда) по правам потребителей кредитных услуг. То есть, Вы показали реальную борьбу и результаты, а не просто сотрясание воздуха на форумах. Удачи Вам!

Стаття 261 ЦК України. Початок перебігу позовної давності5. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Тобто, перебіг позовної давності по кредитним договорам починається зі спливом строку виконання кредитного договору ( см. останній платіж графіку платежів). По моему, так.

Постанова ВС України - Справа № 6-41цс12, 23.05.2012 р. Правова позиція. Вирішуючи спір щодо правомірності дій банку по зміні умов кредитного договору в частині збільшення розміру процентної ставки, необхідно перевірити чи було передбачено таке збільшення раніше укладеним договором кредиту, чи були виконані банком усі умови договору в цій частині та дотримано порядок узгодження цього питання з боржником. У випадку, коли передбачено обов’язкове укладення письмової форми такої угоди по зміні договору, слід враховувати вимоги статей 629, 639, 1055 ЦК України. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 травня 2012 м. Київ Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі: головуючого Патрюка М.В.,суддів:Григор'євої Л.І.,Гуменюка В.І.,Жайворонок Т.Є., Лященко Н.П.,Онопенка В.В.,Охрімчук Л.І., Романюка Я.М.,Сеніна Ю.Л., розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_10 про перегляд рішення колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 січня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_10 до публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Укрсоцбанк», треті особи: приватне підприємство «Віват», ОСОБА_11, про визнання протиправною зміну умов договору кредиту та зобов'язання вчинити певні дії, в с т а н о в и л а : У грудні 2010 року ОСОБА_10 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 28 березня 2006 року вона уклала з ПАТ «Укрсоцбанк» договір споживчого кредиту на суму 100 000 грн. для будівництва житла зі сплатою 15,8 % річних та терміном погашення до лютого 2016 року. Умови кредитного договору нею виконувались повністю, проте у вересні 2010 року вона дізналася, що відповідач в односторонньому порядку, всупереч умов договору збільшив розмір річних до 20 % . Позивачка просила визнати протиправними дії відповідача щодо зміни в односторонньому порядку умов кредитного договору від 28 березня 2006 року та зобов'язати його відновити кредитування зі сплатою 15,8 % річних та провести відповідний перерахунок сплачених нею сум на погашення кредиту. Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 12 травня 2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 4 серпня 2011 року, позов ОСОБА_10 задоволено, постановлено визнати протиправними дії ПАТ «Укрсоцбанк» щодо зміни в односторонньому порядку умов договору кредиту від 28 березня 2006 року, укладеного з ОСОБА_10, зобов'язати ПАТ «Укрсоцбанк» відновити кредитування зі сплатою 15,8 % річних та провести відповідний перерахунок сплачених ОСОБА_10 сум на погашення кредиту в період з 31 липня 2008 року по 12 травня 2011 року, виходячи із розрахунку 15,8 % річних. Рішенням колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 січня 2012 року зазначені судові рішення скасовані та постановлено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_10 відмовлено. У поданій до Верховного Суду України заяві ОСОБА_10 просить скасувати рішення колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 січня 2012 року і справу передати на новий розгляд до суду касаційної інстанції, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, зокрема статей 629, 642 ЦК України. У заяві, як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, ОСОБА_10 наводить ухвали колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 вересня та 16 листопада 2011 року. Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 квітня 2012 року справу допущено до провадження у Верховному Суді України. Ухвалою судді Верховного Суду України від 10 квітня 2012 року відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_10 Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України визнає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно зі статтею 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Відповідно до вимог частин першої, другої статті 3604 ЦПК України суд задовольняє заяву у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, якщо встановить що судове рішення є незаконним. Судами встановлено, що 26 березня 2006 року між банком та ОСОБА_10 було укладено договір кредиту на суму 100 000 грн. для фінансування будівництва житла зі сплатою 15,8 % річних з терміном погашення кредиту до 20 лютого 2016 року. З метою забезпечення кредитного договору між сторонами також було укладено іпотечний договір. Пунктом 2.6 договору кредиту передбачено, що розмір процентної ставки переглядається сторонами один раз на рік не пізніше 20 числа березня місяця кожного року користування кредитом, про що укладається відповідна додаткова угода між кредитором і позичальником. Відповідно до пункту 7.1 договору усі зміни та доповнення до нього мають бути вчинені в письмовій формі та підписані належним чином уповноваженими на те представниками сторін. 1 серпня 2008 року Хмельницькою обласною філією "Укрсоцбанку" на адресу позивачки було направлено лист, у якому її було повідомлено про підвищення розміру процентної ставки до 20 % річних з 31 липня 2008 року та запропоновано підписати додаткову угоду до кредитного договору про збільшення розміру процентної ставки. Зазначеної додаткової угоди між сторонами підписано не було, позивачка продовжувала сплачувати кредит щомісячними платежами, використовуючи передбачене договором право на дострокове погашення кредиту. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_10, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що підвищення кредитором процентної ставки по кредиту відбулось з порушенням встановленого в договорі порядку та всупереч норм законодавства, чим було порушено майнові права позивачки. Скасовуючи ухвалені у справі судові рішення та постановляючи нове рішення про відмову в позові, суд касаційної інстанції, керуючись статтею 642 ЦК України, виходив із того, що позивачка, отримавши лист банку про підвищення процентної ставки, сплачувала щомісячні платежі в повному обсязі з урахуванням зміненої відсоткової ставки. У наданій для підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права ухвалі колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 вересня 2011 року (реєстраційний № 18178172) зазначено, що факт сплати відповідачем поточних платежів за новою процентною ставкою не можна вважати його згодою на зміну розміру, оскільки ним не підписано нову угоду про зміну розміру процентної ставки. Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції вищенаведених норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить із наступного. Згідно зі статею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до частин першої та другої статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Отже, вирішуючи спір щодо правомірності дій банку по зміні умов кредитного договору в частині збільшення розміру процентної ставки, необхідно перевірити чи було передбачено таке збільшення раніше укладеним договором кредиту, чи були виконані банком усі умови договору в цій частині та дотримано порядок узгодження цього питання з боржником. У випадку, коли передбачено обов'язкове укладання письмової форми такої угоди по зміні договору, слід враховувати вимоги статей 629, 639, 1055 ЦК України. Оскільки вищенаведені обставини судом касаційної інстанції належним чином не були встановлені, то ухвалене ним рішення з посиланням на норми статті 642 ЦК України не можна визнати законним; воно підлягає скасуванню на підставі статті 3604 ЦПК України з передачею справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції. Керуючись статтею 3603 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України п о с т а н о в и л а : Заяву ОСОБА_10 задовольнити. Рішення колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 січня 2012 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції. Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України. Головуючий М.В. Патрюк Судді : Л.І. Григор'єва В.І. Гуменюк Т.Є. Жайворонок Н.П. Лященко Л.І. Охрімчук В.В. Онопенко Я.М. Романюк Ю.Л. Сенін http://reyestr.court.gov.ua/Review/24528564 http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/81...33?OpenDocument 6_41__12.doc______________________________.1___.559____.doc