Bolt Опубликовано April 16, 2018 Жалоба Share Опубликовано April 16, 2018 ВС/КЦC: Встановлення відповідальності за невиконання умов кредитного договору у вигляді надмірно високої пені для позичальника суперечить приписам Закону України «Про захист прав споживачів» (ВС/КЦC, справа № 487/7824/15-ц, 06.03.18) Фабула судового акта: Судами було встановлено, що між ВАТ «Державний ощадний банк України» (нині –ПАТ), та клієнтом банку (позичальник) був укладений договір відновлювальної кредитної лінії, за умовами якого останній отримав кредит на споживчі цілі у розмірі 807 тис. грн зі сплатою 17,5 % річних за користування кредитними коштами. Пунктом 5.2 вказаного договору було передбачено, що за порушення взятих на себе зобов'язань щодо своєчасного повернення основної суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню у розмірі 17 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. За позовом позичальника зазначений пункт договору визнаний судами недійсним, з чим погодився и Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, що розглянув касаційну скаргу банка, в якій відповідач, зокрема стверджував, що що позичальник був ознайомлена зі змістом кредитного договору перед його укладенням. Суд дійшов категорічного висновку про те, що пункт 5.2 кредитного договору щодо встановлення відповідальності за невиконання умов договору у вигляді пені у розмір 17 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а це - 6 205 % від суми неповернутого кредиту, є несправедливим, суперечить принципам розумності та добросовісності та є наслідком дисбалансу договірних прав та обов᾽язків позивача як споживача послуг банку, оскільки така умова договору встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п᾽ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання нею зобов᾽язань за спірним договором. Суд нагадав, що згідно зі ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими, а відповідно до п. 5 ч. 3 цієї же статті Закону умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п᾽ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов᾽язань за договором. Слід зазначити, що подібні судові справи зустрічаються нерідко. При цьому, навіть, пеня у розмірі 1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення визнається судами непропорційно великою сумою компенсації. Для прикладу можна навести справу № 2-3562/12 проти ПАТ «ОТП Банк», рішення в який ВС ухвалив 21.03.18. Досить поширеною помилкою в подібних спорах є пропущення позивачами строку давності, оскільки питання повернення позичених коштів, як правило, виникає, навіть, через роки після укладення договору. Постанова Іменем України 06 березня 2018 року м. Київ справа № 487/7824/15-ц провадження № 61-2422св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Висоцької В. С., суддів: Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Фаловської І. М., Штелик С. П. (суддя-доповідач) учасники справи: позивач - ОСОБА_1, відповідач - публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на заочне рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 січня 2016 року у складі судді Корнешової Т. В. та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 16 травня 2016 року у складі суддів Галущенка О. І., Самчишиної Н. В., Серебрякової Т. В., В С Т А Н О В И В : Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - ПАТ «Державний ощадний банк України») про визнання частково недійсним договору відновлювальної кредитної лінії. Позовні вимоги мотивовано тим, що 02 серпня 2007 року вона уклала з відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», правонаступником якого є ПАТ «Державний ощадний банк України»,договір відновлювальної кредитної лінії № 1805-н, за умовами якого їй надано кредит у розмірі 807 тис. грн строком до 02 серпня 2017 року зі сплатою 17,5 % річних за користування кредитними коштами. Вказувала, що пункт 5.2 вказаного договору відновлювальної кредитної лінії містить несправедливі умови, які суперечать вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема, встановлено її обов'язок сплачувати пеню в розмірі 17 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що в цілому перевищує 50 % вартості наданих кредитних послуг. Враховуючи викладене, на підставі пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», статтей 203, 215 ЦК України, просила визнати недійсним пункт 5.2 договору відновлювальної кредитної лінії № 1805-н від 02 серпня 2007 року. Заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 січня 2016 року позов задоволено. Визнано недійсним пункт 5.2. договору відновлюваної кредитної лінії № 1805-н, укладений 02 серпня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1, яким встановлена пеня у розмірі 17 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Вирішено питання про судові витрати. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що пункт 5.2 кредитного договору щодо встановлення сторонами договору пені в розмірі 17 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення виконання зобов'язання за кредитом, що становить 6 205 % від суми неповернутого кредиту та/або несплачених процентів за рік, є несправедливим та суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків, порушує права позивача як споживача послуг банку, оскільки така умова договору встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад 50 відсотків вартості продукції) у разі невиконання нею зобов'язань за договором. Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 16 травня 2016 року заочне рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 січня 2016 року залишено без змін. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що оспорювана умова договору є несправедливою, оскільки всупереч принципу добросовісності породжує істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків споживача, внаслідок чого на позивача покладено обов'язок щодо сплати 6 205 % відсотків від суми неповернутого кредиту та/або несплачених відсотків на рік за порушення строку сплати кредиту та/або процентів. Такий розмір пені при застосуванні цих умов призводить до встановлення непропорційно великої суми компенсації, тобто понад 50 % вартості кредиту і плати за користування кредитними коштами. У касаційній скарзі, поданій у червні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ «Державний ощадний банк України» просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у позові, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права. Підстави касаційного оскарження рішення судів обґрунтовано тим, що доводи позовної заяви та мотивувальна частина рішення суду першої інстанції ґрунтуються на припущеннях, оскільки рішенням Заводського районного судум. Миколаєва від 25 грудня 2015 року стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1805-н від 02 серпня 2007 року, в тому числі було нараховано пеню за несвоєчасне погашення основного боргу та процентів у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що становила від 13 до 60 % річних та відповідає критеріям справедливості й розумності встановлення розміру відповідальності боржника за невиконання ним умов договору; позивач була ознайомлена зі змістом кредитного договору перед його укладенням, тому встановлена сторонами у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у більшому розмірі не суперечить нормам матеріального права та не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання договору недійсною і є результатом домовленості сторін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справвід 08 листопада 2017 року справу призначено до судового розгляду. 12 січня 2018 року справу передано до Верховного Суду. Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Касаційна скарга не підлягає задоволенню. Судами встановлено, що 02 серпня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», правонаступником якого є ПАТ «Державний ощадний банк України», та ОСОБА_1 укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 1805-н за умовами якого остання отримала кредит на споживчі цілі у розмірі 807 тис. грн строком до 02 серпня 2017 року зі сплатою 17,5 % річних за користування кредитними коштами. Пунктом 5.2 вказаного договору передбачено, що за порушення взятих на себе зобов'язань щодо своєчасного повернення основної суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню у розмірі 17 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Відповідно до частин першої та третьої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. При цьому споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (пункт 22 частини першої статті 1 цього Закону). Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) дія цього Закону поширюється і на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем за договором про надання споживчого кредиту), що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору. Згідно зі статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов᾽язків на шкоду споживача. Відповідно до пункту п'ятого частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п᾽ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов᾽язань за договором. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача: 1) такі положення також підлягають зміні; або 2) договір може бути визнаним недійсним у цілому. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення. Встановивши, що пункт 5.2 кредитного договору щодо встановлення відповідальності за невиконання умов договору у вигляді пені у розмір17 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення є несправедливим та суперечить принципам розумності та добросовісності та є наслідком дисбалансу договірних прав та обов᾽язків позивача як споживача послуг банку, оскільки така умова договору встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п᾽ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання нею зобов᾽язань за спірним договором, суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову. Доводи касаційної скарги про те, що позивач була ознайомлена зі змістом кредитного договору перед його укладенням, не спростовують правильність висновків судів, оскільки в силу вимог статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець, зокрема банк, не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій дотримані норми матеріального та процесуального права. Враховуючи викладене, суди дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для визнання частково недійсним договору споживчого кредиту, правильно застосувавши положення Закону України «Про захист прав споживачів». Згідно частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. З урахуванням викладеного та керуючись статтями 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - залишити без задоволення. Заочне рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 січня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 16 травня 2016 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Підписи: ссылка 4 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
акселератор Опубликовано April 17, 2018 Жалоба Share Опубликовано April 17, 2018 а где нибудь есть это решение, кроме сноски на UBR https://ubr.ua/finances/banking-sector/vsu-zapretil-bankam-ustanavlivat-nespravedlivuju-penju-za-prosrochku-po-kreditu-3868480 самого решения нигде нет. Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
Bolt Опубликовано April 17, 2018 Автор Жалоба Share Опубликовано April 17, 2018 10 минут назад, акселератор сказал: а где нибудь есть это решение, кроме сноски на UBR https://ubr.ua/finances/banking-sector/vsu-zapretil-bankam-ustanavlivat-nespravedlivuju-penju-za-prosrochku-po-kreditu-3868480 самого решения нигде нет. Конечно же есть, просто сейчас новая тенденция, прятать эти решения в реестре за № null... Это уже становится нормой как я посмотрю... Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
Bolt Опубликовано April 17, 2018 Автор Жалоба Share Опубликовано April 17, 2018 13 минут назад, акселератор сказал: а где нибудь есть это решение, кроме сноски на UBR https://ubr.ua/finances/banking-sector/vsu-zapretil-bankam-ustanavlivat-nespravedlivuju-penju-za-prosrochku-po-kreditu-3868480 самого решения нигде нет. Надо искать в ручную... Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
Bolt Опубликовано April 17, 2018 Автор Жалоба Share Опубликовано April 17, 2018 20 минут назад, акселератор сказал: а где нибудь есть это решение, кроме сноски на UBR https://ubr.ua/finances/banking-sector/vsu-zapretil-bankam-ustanavlivat-nespravedlivuju-penju-za-prosrochku-po-kreditu-3868480 самого решения нигде нет. 8 минут назад, Bolt сказал: Конечно же есть, просто сейчас новая тенденция, прятать эти решения в реестре за № null... Это уже становится нормой как я посмотрю... Хотя в данном случае это не относится к этой постанове... Она не зашифрована... Она находится в реестре под своим номером... И кроме сноски указанной Вами я давал ещё сноску на другой ресурс... Почему Вы решили, что её нет в реестре... Вы просто возможно не знаете как пользоваться реестром... Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
Bolt Опубликовано April 17, 2018 Автор Жалоба Share Опубликовано April 17, 2018 22 минуты назад, акселератор сказал: а где нибудь есть это решение, кроме сноски на UBR https://ubr.ua/finances/banking-sector/vsu-zapretil-bankam-ustanavlivat-nespravedlivuju-penju-za-prosrochku-po-kreditu-3868480 самого решения нигде нет. http://reyestr.court.gov.ua/Review/72850517 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
centurion Опубликовано April 17, 2018 Жалоба Share Опубликовано April 17, 2018 Quote Доводи касаційної скарги про те, що позивач була ознайомлена зі змістом кредитного договору перед його укладенням, не спростовують правильність висновків судів, оскільки в силу вимог статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець, зокрема банк, не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Хорошо прописано. Теперь можно судей садить в лужу и не только по неустойке. 4 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
ais Опубликовано April 17, 2018 Жалоба Share Опубликовано April 17, 2018 30 минут назад, centurion сказал: Хорошо прописано. Теперь можно судей садить в лужу и не только по неустойке. 33 минуты назад, centurion сказал: Доводи касаційної скарги про те, що позивач була ознайомлена зі змістом кредитного договору перед його укладенням, не спростовують правильність висновків судів, оскільки в силу вимог статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець, зокрема банк, не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Почему Вы считаете, что на это можно ссылаться и это будет теперь работать отдельно от п.5 ч.3 ? 16 часов назад, Bolt сказал: відповідно до п. 5 ч. 3 цієї же статті Закону умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п᾽ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов᾽язань за договором. Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
centurion Опубликовано April 17, 2018 Жалоба Share Опубликовано April 17, 2018 6 minutes ago, ais said: Почему Вы считаете, что на это можно ссылаться и это будет теперь работать отдельно от п.5 ч.3 ? Вы часто слышали от судьи или встречали в решениях примерно такую трактовку: "договор подписали, значит отвечайте по полной" (утрировано) ? 1 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
ais Опубликовано April 17, 2018 Жалоба Share Опубликовано April 17, 2018 1 час назад, centurion сказал: Вы часто слышали от судьи или встречали в решениях примерно такую трактовку: "договор подписали, значит отвечайте по полной" (утрировано) ? Да, всегда. Мне кажется, что в этой постанове просто частный случай, т.е. если бы не п. 5 ч. 3, то все закончилось бы как всегда - "договор подписали, значит отвечайте по полной". Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
centurion Опубликовано April 17, 2018 Жалоба Share Опубликовано April 17, 2018 2 hours ago, ais said: Да, всегда. Мне кажется, что в этой постанове просто частный случай, т.е. если бы не п. 5 ч. 3, то все закончилось бы как всегда - "договор подписали, значит отвечайте по полной". Вы сделали логичный вывод, но сама мотивировка звучит обобщающе, поэтому есть основание применять её и в дальнейшем по поводу тех же завышенных процентов. А в совокупности с : Стаття 18. Визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача 8. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача. Стаття 19. Заборона нечесної підприємницької практики 1. Нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає: 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. ....................... 6. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними. Стаття 21. Порушення прав споживачів 1. Крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; Стаття 1. Визначення термінів 19) продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб; .................................................... эта позиция обретает вторую жизнь. Вот как-то так. 2 Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
ais Опубликовано April 17, 2018 Жалоба Share Опубликовано April 17, 2018 4 часа назад, centurion сказал: эта позиция обретает вторую жизнь. Вот как-то так. т.е. Вы считаете, что если раньше по этим статьям ЗоЗПП такое не прошло в кассации, то можно сегодня подать на пересмотр: либо по вновь открывшимся обстоятельствам (скорее нет, чем да), либо в БП-ВС. Так что ли? Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
centurion Опубликовано April 18, 2018 Жалоба Share Опубликовано April 18, 2018 10 hours ago, ais said: т.е. Вы считаете, что если раньше по этим статьям ЗоЗПП такое не прошло в кассации, то можно сегодня подать на пересмотр: либо по вновь открывшимся обстоятельствам (скорее нет, чем да), либо в БП-ВС. Так что ли? Почему бы и нет? Хотя практика начнёт складываться с судов низших инстанций, при условии, что данная позиция будет иметь распространение. ИМХО. Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
babaika Опубликовано April 18, 2018 Жалоба Share Опубликовано April 18, 2018 22 часа назад, ais сказал: т.е. Вы считаете, что если раньше по этим статьям ЗоЗПП такое не прошло в кассации, то можно сегодня подать на пересмотр: либо по вновь открывшимся обстоятельствам (скорее нет, чем да), либо в БП-ВС. Так что ли? Это не служит основанием пересмотра по ВОО Применение норм права не является вновь открывшимся обстоятельством. Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
ais Опубликовано April 18, 2018 Жалоба Share Опубликовано April 18, 2018 54 минуты назад, babaika сказал: Применение норм права не является вновь открывшимся обстоятельством. а в случае изменения БП-ВС правовой позиции, то тоже нет? Цитата Ссылка на комментарий Поделиться на других сайтах More sharing options...
Recommended Posts
Join the conversation
You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.