Постановление БП-ВС о возможности в деле об оспаривании админпротокола оспаривать действия по его составлению

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2019 року

м. Київ

Справа N 712/7385/17

Провадження N 11-1434апп18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Прокопенка О.Б.,

суддів Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Черкаській області (далі - Черкасирибоохорона) в особі голови ліквідаційної комісії Синиці Олега Миколайовича та старшого інспектора Кучеренка Олександра Антоновича, третя особа - Державне агентство рибного господарства, про визнання дій протиправними

за касаційною скаргою ОСОБА_5 як представника позивача на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року (судді Кузьмишина О.М., Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.),

УСТАНОВИЛА:

У червні 2017 року ОСОБА_5 як представник ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Черкасирибоохорони в особі голови ліквідаційної комісії Синиці О.М. та старшого інспектора Кучеренка О.А., третя особа - Державне агентство рибного господарства, про визнання протиправними дій щодо незаконного складення протоколу про адміністративне правопорушення від 29 серпня 2016 року N 036203.

Соснівський районний суд міста Черкаси рішенням від 23 січня 2018 року позов задовольнив частково. Визнав протиправними дії голови ліквідаційної комісії Черкасирибоохорони Синиці О.М. та старшого інспектора Черкасирибоохорони Кучеренка О.А. щодо незаконного складення протоколу про адміністративне правопорушення від 29 серпня 2016 року N 036203.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 25 квітня 2018 року рішення суду першої інстанції скасував, провадження у справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Закриваючи провадження у справі, апеляційний суд послався на пункт 3 частини другої статті 19 КАС, яким передбачено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_5 як представник позивача звернувся із касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. Касаційна скарга мотивована, у тому числі, й помилковістю висновку суду апеляційної інстанції про наявність підстав для закриття провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Судувід 1 червня 2018 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_3, в інтересах якого діє ОСОБА_5, та надано строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

Відповідачі та третя особа відзивів на касаційну скаргу не подали.

11 грудня 2018 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановив ухвалу, якою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та наведені в касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Суди встановили такі фактичні обставини справи.

Фізична особа - підприємець (далі - ФОП) ОСОБА_6 2 червня 2016 року надала ОСОБА_3 доручення на ведення підприємницької діяльності від її імені у Кременчуцькому водосховищі строком до 2 червня 2017 року.

29 серпня 2016 року щодо ОСОБА_3було складено протокол про адміністративне правопорушення N 036203, з якого вбачається та встановлено у справі N 712/10964/16-п, що у період з 10 червня по 28 серпня 2016 року при здійсненні промислу у Кременчуцькому водосховищі ОСОБА_3 за дорученням ФОП ОСОБА_6 здійснював господарську діяльність (прісноводне рибальство) без одержання "Дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах)" та за цей період виловив 4554 кг риби, чим заподіяв збитків рибному господарству України на суму 4 607 580 грн 10 коп. Своїми діями ОСОБА_3 порушив статті 23, 24, 27 Закону України від 8 липня 2011 року N 3677-VI "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", статті 17 та 63 Закону України від 13 грудня 2001 року N 2894-III "Про тваринний світ", статтю 1 Закону України від 19 травня 2011 року N 3392-VI "Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" (пункт 138 додатка), Порядок видачі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) або відмови в його видачі, переоформлення, видачі дубліката та анулювання зазначеного дозволу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 року N 801, пункт 33 Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року N 992, за що частиною першою статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачена адміністративна відповідальність.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що у ОСОБА_3 виявлено та вилучено: журнал обліку прийнятих водних ресурсів N 1, в якому зазначено виловлену та обліковану рибу загальною вагою 4554 кг; журнали обліку вилучених водних біоресурсів N 1 та N 2; журнал обліку прийнятих водних біоресурсів N 1; журнал обліку вилучених водних біоресурсів N 1; журнал обліку вилучених водних біоресурсів N 2. Цей протокол був підписаний ОСОБА_3 та Кучеренком О.А. у присутності свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Як повідомив позивач в судовому засідання, протокол про адміністративне правопорушення був складений в кабінеті Черкасирибоохорони, а не на місці скоєння правопорушення, та що під час складання протоколу старшим державним інспектором Кучеренком O. A. був присутній представник Громадської організації "Автомайдан Черкаси" ОСОБА_8 та юрист Черкасирибоохорони Гаврилов Д.О.

Допитаний в судовому засіданні в суді першої інстанції Гаврилов Д.О. підтвердив, що він був присутній під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3, та повідомив, що протокол був складений через два дні після проведеної перевірки інспекторами Черкасирибоохорона. Вказав, що ним були зроблені зауваження щодо неправомірності складання протоколу, оскільки підприємницьку діяльність можна було здійснювати та що Синиці О.М. та Кучеренку О.А. було про це відомо, але Кучеренко О.А. все ж склав протокол про адміністративне правопорушення.

Позивач зазначає, що оскаржив протокол про адміністративне правопорушення до голови ліквідаційної комісії Черкасирибоохорони Синиці О.М. з проханням зупинити його дію як протизаконного. Однак голова ліквідаційної комісії Черкасирибоохорони Синиця О.М. відмовив йому у задоволенні скарги і передав матеріали незаконно складеного протоколу про адміністративне правопорушення до суду.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 7 КАС).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 5 КАС передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Як убачається із матеріалів справи ОСОБА_3 просить суд визнати протиправними дії голови ліквідаційної комісії Черкасирибохорони Синиці О.М. та старшого інспектора Кучеренка О.А. як суб'єктів владних повноважень щодо незаконного складення протоколу про адміністративне правопорушення та подання цих матеріалів до суду.

Поряд з цим дії відповідачів щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення були предметом розгляду у справі N 712/10964/16-п про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності. Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 жовтня 2016 року у цій справі ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 164 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. Апеляційний суд Черкаської області постановою від 17 листопада 2016 року, яка набрала законної сили, постанову суду першої інстанції скасував за відсутністю події і складу правопорушення.

Оскільки дії відповідачів щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення без ухвалення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності не породжують правових наслідків для позивача та не порушують його права, то вони окремо від постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності не оскаржуються.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, зокрема, про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій про те, що позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

За правилами частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, а правових висновків суду апеляційної інстанції скаржник не спростував, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги представника позивача - ОСОБА_5

Керуючись статтями 243, 341, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_5 як представника позивача ОСОБА_3 залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.Б. Прокопенко Судді: Н.О. Антонюк Н.П. Лященко С.В. Бакуліна Л.І. Рогач В.В. Британчук І.В. Саприкіна Д.А. Гудима О.М. Ситнік В.І. Данішевська О.С. Ткачук О.Р. Кібенко В.Ю. Уркевич В.С. Князєв Л.М. Лобойко О.Г. Яновська

[ANTIRAID]

Большая палата указала, что поскольку действия ответчиков по составлению протокола об административном правонарушении без принятия решения о привлечении лица к административной ответственности не порождают правовых последствий для истца и не нарушают его права, то они отдельно от постановления суда о привлечении к административной ответственности обжалуются. В соответствии с пунктом 3 части второй статьи 19 КАС юрисдикция административных судов не распространяется на дела, в частности, о наложении административных взысканий, кроме случаев, определенных этим Кодексом.

[man08]

В 13.04.2019 в 17:08, ANTIRAID сказал:

Большая палата указала, что поскольку действия ответчиков по составлению протокола об административном правонарушении без принятия решения о привлечении лица к административной ответственности не порождают правовых последствий для истца и не нарушают его права, то они отдельно от постановления суда о привлечении к административной ответственности обжалуются. В соответствии с пунктом 3 части второй статьи 19 КАС юрисдикция административных судов не распространяется на дела, в частности, о наложении административных взысканий, кроме случаев, определенных этим Кодексом.

Эх, ввели меня в заблуждение)). Следовало бы назвать:

Постановление БП-ВС о НЕ возможности... И подправить: "они отдельно от постановления суда о привлечении к административной ответственности НЕ обжалуются".