СУДЬИ БЕСПРЕДЕЛЬЩИКИ И МЕТОДЫ БОРЬБЫ С НИМИ

[Гранд Иншур]

E-mail: [email protected]

Читал и плакал! Бред. Причём изощрённый!

Кстати, очень важно для юристов, практикующих споры с банками оставлять после себя след из проблем, возникших у судей, нотариусов и т.д. Это подразумевает, что если у вас возникло неправосудное решение не надо молча идти в апелляцию. Нужно перед апелляцией написать на этого судью жалобу в ВРЮ и копию её подложить к апелляционной жалобе - судьи ссут идти против банков, потому, что те пригрозили проблемами, но если заёмщики покажут, что они эти проблемы реально создают, - восприятие будет другое.

То же самое касается нотариусов - мало выиграть процесс о признании исполнительной надписи не подлежащей исполнению... После этого (или до этого) нужно ещё написать на нотариуса в Минюст о том, что он выписывает незаконные исполнительные надписи.

Нам очень сложно бороться с банками именно потому, что мы не лишаем их инструментов. А так, если будут бояться нотариусы, судьи, расклад сил будет более сбалансированным.

[у.zaporozhskiy]

Читал и плакал! Бред. Причём изощрённый!

Кстати, очень важно для юристов, практикующих споры с банками оставлять после себя след из проблем, возникших у судей, нотариусов и т.д. Это подразумевает, что если у вас возникло неправосудное решение не надо молча идти в апелляцию. Нужно перед апелляцией написать на этого судью жалобу в ВРЮ и копию её подложить к апелляционной жалобе - судьи ссут идти против банков, потому, что те пригрозили проблемами, но если заёмщики покажут, что они эти проблемы реально создают, - восприятие будет другое.

То же самое касается нотариусов - мало выиграть процесс о признании исполнительной надписи не подлежащей исполнению... После этого (или до этого) нужно ещё написать на нотариуса в Минюст о том, что он выписывает незаконные исполнительные надписи.

Нам очень сложно бороться с банками именно потому, что мы не лишаем их инструментов. А так, если будут бояться нотариусы, судьи, расклад сил будет более сбалансированным.

а у Вас пару примеров жалоб нет? начну практиковать...

[Григорий]

Председатель Днепровского районного суда г.Киева - Химич, активный помощник рейдеров. По административному делу, которое он вел, вопреки КАСУ отказал в приеме заявления о вступлении в дело стороне с самостоятельными требованиями. Судья Попович - Киевский административный апелляционный суд, открыл производство по административной апелляции в октябре месяце, после полугодичного нахождения в дела в суде, сам ее упразднил. Прилагаю цитаты:

На вказану Ухвалу суду ______________ подали ___________ року заяву про оскарження Ухвали судді _______________ районного суду м. Києва від ____________ року та _____________ року апеляційну скаргу.

Перевіривши дотримання вимог статей 185-186 КАС України заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга на Ухвалу судді ___________ районного суду м. Києва від ___________ року подані з пропущеним строком, а тому апеляційне провадження було помилково відкрито 22 жовтня 2009 року, і ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2009 року підлягає скасуванню.

Каким законом он пользовался, кто имеет упразднить решение об открытии производства?

<a href=http://english-school.com.ua >перевод язык на английский</a>

[у.zaporozhskiy]

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=1374

вот судья беспредельшик

не пойму зачем нам законы?

[Евгений 2010]

согласен Предеседатель Химич явно куплен банками,на заседании по отмене решения с ошибкой в инн сказал что инн не есть обязательный,и то что ошибка ну и что,и даже не исправил эту ошибку.а 15 мин рассказывал что и как надо банкам платить.а то что банк вытворял его не интересует,старый и трусливый вот на кого надо в всю ,чтоб не витал в облаках,спустить его на землю.а то у негно нчасы на руке как моя машина цено и притом опаздал на заседнаие на час с лишним и даже не извинился.ХАМ ОН И ЕСТЬ ХАМ

[vekt]

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10585296

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі :

Справа № 22ц-2316/2010 02 серпня 2010 року

головуючого- судді Ішутко В.М., суддів: Зінченко С.П.Смаглюк Р.І., при секретарях Бивалькевич Т.В.,

Обговорюючи та перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд не знаходить підстав для скасування рішення суду та вважає, що доводи апелянта є помилковими та не можуть слугувати підставою для визнання кредитного договору недійсним, оскільки судом вірно застосовані положення ст.ст. 192, 533, 1054 ЦК України, норми ст.ст. 47, 49, Закону України „Про банки і банківську діяльність”, ст.ст. 4, 34 Закону „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, а також положення Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, які встановлюють порядок отримання ліцензій банками від НБУ на здійснення відповідних валютних операцій.

[vekt]

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10603690

08.07.10 Справа № 2/96 Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б

З огляду на викладене суд зазначає, що для здійснення залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України банки повинні мати банківську ліцензію та дозвіл Національного баку України на здійснення таких операцій.

Наявність у банку такої ліцензії (дозволу) означає, що його клієнту, який отримав кредит в іноземній валюті, не потрібні окремі ліцензії на отримання такого кредиту, повернення його, оплату процентів та штрафних санкцій за неналежне виконання своїх зобов’язань за таким кредитним договором.

Аналогічну позицію із вказаного питання займає і Національний банк України у своїх листах №28-313/2178 від 29.05.2001р. та №13-210/7871/22612 від 07.12.2009р.

------------

Беспредел и ненормативная лексика

[stairtov]

безпредел существует и будет существовать пока му допускае м его

я стараюсь перевести все в русло уголовного кодек. так как только там можно найти ответственность за содеенное

я думаю что к этому надо вести все дела относительно судей ,банков и мвд которые прикрывают преступления

(статистику себе берегут ,что имеет отношение к долгу ,присяге ,воше целый перечень.КРЫША ) типа унас все хорошо прекрасная маркиза .

[vekt]

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10502245

15 липня 2010 Луцький міськрайонний суд Волинської

головуючого – судді Кухтея Р.В.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на незаконність видачі валютного кредиту, оскільки це спростовується положеннями Закону України «Про банки і банківську діяльність», банківською ліцензією, дозволом, яка видана банку на право здійснювати банківські операції визначені п. п. 1-4 ч. 2,4 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність.

----------

Ну да! А если по подробней - то нет! Судья все подробности отправил к корзину

[vekt]

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10318305

Справа № 2-4177/10

08 липня 2010 року Печерський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Остапчук Т. В.

Відповідно до ст. 5 Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" передбачено, що Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.

Відповідно до п. 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання недійсними кредитного договору, договору поруки та договору застави не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не підлягають задоволенню, оскільки кредитний договір укладений позивачем на підставі вільного волевиявлення, тому в задоволенні позову слід відмовити

-----------------

Судья то сам анализировал? Может поанализировать еще надо было бы?

[vekt]

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10340048

Справа № 22ц-2767/210 Головуючий у першій інстанції – Жук М.І. Доповідач – Ішутко В.М.

У Х В А Л А

6 липня 2010 року

Апеляційний суд Чернігівської

головуючого судді – Ішутко В.М., суддів – Смаглюк Р.І., Зінченко В.М.

розглянувши у судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ЗАТ КБ „ПриватБанк” про визнання недійсним кредитного договору,

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Деснянського районного суду від 29 квітня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.

Апелянт зазначає, що договір не відповідає вимогам ст. 524 ЦК України, оскільки в ньому вказана лише сума в доларах без визначення еквіваленту, а тому він є недійсним. Крім того, судом при ухваленні рішення порушено законодавство України щодо здійснення валютних операцій, а саме ст. 3 Декрету України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” та ст. 35 Закону України „Про національний банк”.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без зміни з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 14.05.2008 року між сторонами був укладений кредитний договір № 227165 CRED, згідно якого позивачка отримала у відповідача кредит в розмірі 6000 доларів США, строком на 1 рік, із сплатою за користування кредитом процентів в розмірі 24% річних.

Згідно банківської ліцензії №22 та дозволу №22-1, виданого Національним банком України відповідно 19.03.1992 року та 04.12.2001 року, відповідач має право здійснювати банківські операції із залученням та розміщенням іноземної валюти на валютному ринку України.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що відповідач мав повноваження надавати кредит позивачу в іноземній валюті, а укладений договір відповідає вимогам ст. 47 ч.2 п.1 Закону України „Про банки та банківську діяльність” та ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”. Такий висновок суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги про те, що банк не перевірив чи є у позивачки ліцензія на здійснення операцій з валютними цінностями, не мають будь –якої правової підстави для визнання договору недійсним.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Десянського районного суду м. Чернігова від 29 квітня 2010 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді:

[vekt]

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

Справа № 22/258

09.07.10

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10362907

Відповідно до положень ч. 2 ст. 5 Декрету Національним банком України видаються генеральні ліцензії комерційним банкам на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

При цьому, відповідно до норм пп. “г” п. 4 ст. 5 Декрету використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави віднесено до операцій, які потребують ліцензії.

У нормах ст. 47 Закону «Про банки і банківську діяльність»зазначено, що банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями на підставі банківської ліцензії.

Таким чином, зазначеними положеннями законів України встановлено, що уповноважені банки на підставі виданої НБУ банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями, мають право використовувати іноземну валюту на території України при здійсненні розрахунків, в тому числі і здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

--------------

Чапаевы с шашаками

[у.zaporozhskiy]

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

Справа № 22/258

09.07.10

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10362907

Відповідно до положень ч. 2 ст. 5 Декрету Національним банком України видаються генеральні ліцензії комерційним банкам на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

При цьому, відповідно до норм пп. “г” п. 4 ст. 5 Декрету використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави віднесено до операцій, які потребують ліцензії.

У нормах ст. 47 Закону «Про банки і банківську діяльність»зазначено, що банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями на підставі банківської ліцензії.

Таким чином, зазначеними положеннями законів України встановлено, що уповноважені банки на підставі виданої НБУ банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями, мають право використовувати іноземну валюту на території України при здійсненні розрахунків, в тому числі і здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

--------------

Чапаевы с шашаками

соотношение позитивных решений не в нашу пользу складывается.(((

[Юра Адвокат]

Та сплошь и рядом суды отказывают в принятии исков против банков в связи с тем, что якобы ЗУ "Про захист прав споживачів" не относится к этим правоотношениям. В таких случаях - забираю иск и подаю заново - надеюсь, другому судье.

Это конечно не выход. Суды сичат - открывать производство по таким делам.

Это конечно правильно, что и потребители имеют право писать жалобы на судьей. И чем больше таких жалоб - тем лучьше.

Абзац 2 пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» N 5 від 12.04.96 серед іншого передбачає, що відносини, які витікають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян у тому числі про надання кредитів регулюються положеннями Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до пункту 5 статті 110 Цивільного Процесуального Кодексу України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за місцем проживання споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Саме тому, позивач звертається до суду за місцем свого проживання

Споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав (ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).

[у.zaporozhskiy]

Та сплошь и рядом суды отказывают в принятии исков против банков в связи с тем, что якобы ЗУ "Про захист прав споживачів" не относится к этим правоотношениям. В таких случаях - забираю иск и подаю заново - надеюсь, другому судье.

Это конечно не выход. Суды сичат - открывать производство по таким делам.

Это конечно правильно, что и потребители имеют право писать жалобы на судьей. И чем больше таких жалоб - тем лучьше.

Абзац 2 пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» N 5 від 12.04.96 серед іншого передбачає, що відносини, які витікають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян у тому числі про надання кредитів регулюються положеннями Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до пункту 5 статті 110 Цивільного Процесуального Кодексу України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за місцем проживання споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Саме тому, позивач звертається до суду за місцем свого проживання

Споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав (ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).

а у меня по трем искам уже полтора месяца резину тянут, не хотят открывать...

а сейчас в отпуск ушли

а по взысканию наоборот с отпуска выходят.(

Юра, что вы посоветуете на заседаниях по взысканию, как себя вести?

какой алгоритм действий?

как можно затянуть?

[AntiBank]

Та сплошь и рядом суды отказывают в принятии исков против банков в связи с тем, что якобы ЗУ "Про захист прав споживачів" не относится к этим правоотношениям. В таких случаях - забираю иск и подаю заново - надеюсь, другому судье.

Это конечно не выход. Суды сичат - открывать производство по таким делам.

Это конечно правильно, что и потребители имеют право писать жалобы на судьей. И чем больше таких жалоб - тем лучьше.

Абзац 2 пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» N 5 від 12.04.96 серед іншого передбачає, що відносини, які витікають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян у тому числі про надання кредитів регулюються положеннями Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до пункту 5 статті 110 Цивільного Процесуального Кодексу України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за місцем проживання споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Саме тому, позивач звертається до суду за місцем свого проживання

Споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав (ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Здесь типичная психология. Понимаю, что не для всех судей она эффективна, но тем не менее шансы возрастают, если в просительной части просить не просто принять заяву, а и указать четкие основания для принятия, и отсутствие таковых для отказа. Вплоть до строгий указаний и предписаний, хоть даже и от себя, но в стиле закона.

Ведь основные отказы могут быть только на основании ЦПК, а это как правило нет какой-то бумажки или сведений. Но никак не оттого, что как им кажется, что что-то не относится к каким-то правоотношениям. Может они еще ошибки начнут проверять грамматические и синтаксические, и отказывать на этом?

Например, вот такой образец, т.е. примерно как Вы указали.

Прошу:

1. Прийняти позовну заяву до свого розгляду відповідно до статі 110 Цивільного процесуального кодексу України та Постанови N 5 від 12.04.96 Пленуму ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ: «Відповідно до Закону «Про захист прав споживачів” споживачі за власним вибором звертаються до суду за місцем свого проживання, або за місцем знаходження Відповідача, або за місцем заподіяння шкоди, або за місцем виконання Договору. Жоден із цих Судів не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви або переслати її до іншого Суду з мотивів непідсудності. А згідно ст. В КУ звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

[у.zaporozhskiy]

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10132943

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2010 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого

Григор’євої Л.І.,

суддів:

Балюка М.І., Гуменюка В.І.,

Барсукової В.М., Луспеника Д.Д.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства ”УкрСиббанк” в особі Вінницького відділення публічного акціонерного товариства ”УкрСиббанк” про розірвання кредитного договору за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства ”УкрСиббанк” на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 28 серпня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 30 листопада 2009 року,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2009 року ОСОБА_6 звернулася із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 27 березня 2007 року між нею та відповідачем укладено кредитний договір № 11121736000, предметом якого є грошові кошти у розмірі 186 000 (сто вісімдесят шість тисяч) доларів США. У забезпечення виконання зобов’язання по поверненню в повному обсязі кредитних коштів 27 березня 2007 року між АКІБ ”УкрСиббанк” та ОСОБА_6 укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1, а також 29 березня 2007 року між АКІБ ”УкрСиббанк” та ОСОБА_6 укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_3. Протягом четвертого кварталу 2008 року відбулася істотна зміна обставин, якими позивачка керувалась укладаючи кредитний договір, а саме: значне зростання курсу долара США по відношенню до гривні України, що стало причиною здорожчання кредитного ресурсу на 75,5 %. Зміна обставин є істотною, а тому є підстави для визнання недійсним кредитного договору та пов’язаних з ним договорів іпотеки і поруки. Ураховуючи викладене, ОСОБА_6 просила задовольнити її позовні вимоги та розірвати кредитний договір № 11121736000, укладений 27 березня 2007 року між ОСОБА_6 та АКІБ ”УкрСиббанк”, а також пов’язані із ним договори іпотеки від 27 березня 2007 року та від 29 березня 2007 року, укладені між АКІБ ”УкрСиббанк” та ОСОБА_6, і розірвати договір поруки від 27 березня 2007 року, укладений між АКІБ ”УкрСиббанк” та ОСОБА_7 Визнати наслідком розірвання кредитного договору зобов’язання ОСОБА_6 виплатити АКІБ ”УкрСиббанк” залишок основного боргу по тілу кредиту відповідно до умов кредитного договору.

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 28 серпня 2009 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 30 листопада 2009 року, позов задоволено. Розірвано кредитний договір від 27 березня 2007 року, укладений між АКІБ ”УкрСиббанк” та ОСОБА_6, та пов’язані із ним договори іпотеки від 27 березня 2007 року та від 29 березня 2007 року, укладені між АКІБ ”УкрСиббанк” та ОСОБА_6, а також договір поруки від 27 березня 2007 року, укладений між АКІБ ”УкрСиббанк” та ОСОБА_7 Визнано наслідком розірвання кредитного договору виплату ОСОБА_6 АКІБ ”УкрСиббанк” залишку основного боргу по тілу кредиту відповідно до умов кредитного договору.

У касаційній скарзі АКІБ ”УкрСиббанк” просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що стрімке падіння курсу гривні по відношенню до валюти кредиту приведе до явного порушення співвідношення майнових інтересів сторін і позбавить позичальника того, на що він розраховував при отриманні кредиту, що є істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору кредиту у іноземній валюті. Істотна зміна обставин є підставою для розірвання договору кредиту у відповідності до частини першої статті 652 ЦК України.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Розірвання (зміна) договору у зв’язку з істотними змінами обставин є самостійним випадком припинення (зміни) договірних зобов’язань, метою якого є необхідність відновлення балансу інтересів сторін договору, істотно порушеного внаслідок непередбачуваної зміни зовнішніх обставин, що не залежать від волі сторін.

При наявності істотної зміни обставин, що істотно порушила баланс інтересів сторін, сторони спочатку здійснюють спроби щодо зміни або розірвання договору за взаємною згодою, як зазначено у частині першій статті 651 ЦК України.

Установлено, що 27 березня 2007 року між АКІБ ”УкрСиббанк” та ОСОБА_6 укладено кредитний договір, предметом якого є кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 186 000 (сто вісімдесят шість тисяч) дол. США, строком до 26 березня 2026 року.

У рахунок забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором від 27 березня 2007 року, між АКІБ ”УкрСиббанк” та ОСОБА_6 27 березня 2007 року укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1. Між АКІБ ”УкрСиббанк” та ОСОБА_7 27 березня 2007 року укладено договір поруки, за змістом якого ОСОБА_7 зобов’язався перед АКІБ ”УкрСиббанк” відповідати за невиконання ОСОБА_6 усіх її зобов’язань, що виникли за кредитним договором від 27 березня 2007 року. 29 березня 2007 року між АКІБ ”УкрСиббанк” та ОСОБА_6 укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира № 20 у будинку № 107 – а по вул. Пирогова у м. Вінниці.

Із вимогою про розірвання кредитного договору від 27 березня 2007 року або його зміну ОСОБА_6 не зверталась до АКІБ ”УкрСиббанк”.

Звертаючись до суду та обґрунтовуючи свої вимоги ОСОБА_6 посилалася на те, що у 2008 році відбулась істотна зміна обставин, якою вона керувалась, укладаючи кредитний договір, а саме: значне зростання курсу долара США по відношенні до курсу гривні України, що потягло за собою значне здороження кредитного курсу та суттєве зменшення ціни об’єктів нерухомого майна – предметів іпотеки.

Однак, частиною другою статті 652 ЦК України передбачено, що в разі недосягнення сторонами згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за наявності одночасно таких умов:

1. в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2. зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3. виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4. із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, для розірвання договору у разі істотної зміни обставин необхідно наявність всіх перелічених умов одночасно.

До того ж, вимагаючи розірвання договору на підставі статті 652 ЦК України на позивача покладається, у відповідності до статті 60 ЦПК України, обов’язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

ОСОБА_6 не доведено наявності всіх чотирьох умов, необхідних для розірвання кредитного договору у зв’язку із істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Крім того, відповідно до статті 36 Закону України ”Про Національний Банк України” офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним Банком України.

Валютні курси, як зазначено у частині першій статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України ”Про систему валютного регулювання та валютного контролю”, встановлюються Національним Банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Поряд з цим, згідно Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 12 листопада 2003 року № 496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долару США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату.

Отже, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.

Таким чином, укладаючи спірний кредитний договір в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь – яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.

ОСОБА_6 не доведено, що сторони при укладенні кредитного договору були впевнені в тому, що така зміна обставин не настане.

Виходячи із змісту статей 1046, 1054 ЦК України відповідальність за валютні ризики лежить саме на позичальнику.

Відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання, як це передбачено статтею 617 ЦК України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання (стаття 625 ЦК України).

Отже, позивач зобов’язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства.

Оскільки ОСОБА_6 не здійснено спроб досудового врегулювання спору, а також не доведено умови для розірвання кредитного договору на підставі статті 652 ЦК України у судовому порядку, то підстави для задоволення її позовних вимог та розірвання кредитного договору відсутні.

За таких обставин вважати обґрунтованими висновки щодо задоволення вимог немає підстав.

Згідно з вимогами статті 341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Судом повно досліджено обставини справи, зібраним доказам дана оцінка.

Однак, Судова колегія дійшла висновку про те, що при укладенні кредитного договору від 27 березня 2007 року в іноземній валюті та беручи на себе певні зобов’язання, сторони повинні були чітко усвідомлювати, що курс національної валюти по відношенню до долара США не є незмінним та враховувати підвищений валютний ризик за таким кредитом. Ризик підвищення курсу долару США до гривні несе саме позичальник. Наявність усіх обов’язкових умов для розірвання договору кредиту, передбачених частиною другою статті 652 ЦК України, відсутня. Тому права ОСОБА_6 при укладені та виконанні кредитного договору, укладеного між нею та АКІБ ”УкрСиббанк”, не порушені.

Ураховуючи викладене, на підставі норм Цивільного процесуального кодексу України, статей 625, 629, 617, 1046, 1054, 652 ЦК України, статті 36 Закону України ”Про Національний Банк України”, статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України ”Про систему валютного регулювання та валютного контролю”, рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 28 серпня 2009 року та ухвала апеляційного суду Вінницької області від 30 листопада 2009 року підлягають скасуванню, з ухваленням рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 336, 341, 344, 346 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

в и р і ш и л а :

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства ”УкрСиббанк” задовольнити.

Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 28 серпня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 30 листопада 2009 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства ”УкрСиббанк” про розірвання кредитного договору відмовити.

Рішення оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.І. Григор’єва

Судді: М.І. Балюк

а вот решение по Укрсибу

не помню выкладывал ли кто-то его??

по расторжению

[AntiBank]

Григор’євої Л.І.,

Балюка М.І., Гуменюка В.І.,

Барсукової В.М., Луспеника Д.Д.,-

Із вимогою про розірвання кредитного договору від 27 березня 2007 року або його зміну ОСОБА_6 не зверталась до АКІБ ”УкрСиббанк”.

Если это правда, то здесь суд в какой-то мере прав. Необращение заемщика по-мирному явно не в пользу заемщика. Это самый первый вопрос: А Вы пытались уладить этот вопрос с банком? Банк Вам отказал?

ОСОБА_6 не доведено наявності всіх чотирьох умов, необхідних для розірвання кредитного договору у зв’язку із істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Тут не о чем рассуждать. Мы ведь не знаем, чем там аргументировалось, и аргументировалось ли вообще.

Виходячи із змісту статей 1046, 1054 ЦК України відповідальність за валютні ризики лежить саме на позичальнику.

А этот вывод меня, по меньшей мере смутил.

Стаття 1046. Договір позики

1. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у

власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші

речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується

повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики)

або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або

інших речей, визначених родовими ознаками.

Стаття 1054. Кредитний договір

1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа

(кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит)

позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а

позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

2. До відносин за кредитним договором застосовуються

положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим

параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

ГДЕ ТУТ ХОТЯ БЫ НАМЕК НА РИСКИ? Глупость/предвзятость/безграмотность и пр. судьи налицо.

[ksana36]

Да и по поводу изменения обстоятельств, я думаю, тоже лажа. Как правило в договоре такие пункты уж очень редко присутсвуют - какой же банк будет писать себе лишние головняки Тут речь скорее всего идет об освобождении от ответственности и об обстоятельствах, находящихся за пределами контроля банка и клиента. А это, согласитесь, абсолютно о разных вещах идет речь.

[у.zaporozhskiy]

Если это правда, то здесь суд в какой-то мере прав. Необращение заемщика по-мирному явно не в пользу заемщика. Это самый первый вопрос: А Вы пытались уладить этот вопрос с банком? Банк Вам отказал?

Тут не о чем рассуждать. Мы ведь не знаем, чем там аргументировалось, и аргументировалось ли вообще.

ГДЕ ТУТ ХОТЯ БЫ НАМЕК НА РИСКИ? Глупость/предвзятость/безграмотность и пр. судьи налицо.

это не мое дело, я тоже не знаю всех деталей, просто нашел такое вот решение.

незаконность решения на лицо

[Григорий]

Хотелось бы узнать мнение знатоков права. Имеет ли судья в административном процессе отказать в приеме заявления о вступлении в процесс стороне с самостоятельными требованиями и на каком основании

[ANTIRAID]

Хотелось бы узнать мнение знатоков права. Имеет ли судья в административном процессе отказать в приеме заявления о вступлении в процесс стороне с самостоятельными требованиями и на каком основании

Имеет, посчитав, что требования не связанны и предложит подать отдельный иск.

[stairtov]

как на ваше мнение такой шаблон заявления на судью ,

Пример 7-5. Образец заявления о нарушении судьей законодательства при рассмотрении дела

Заявление о нарушении судьей законодательства

В Министерство юстиции Украины

01001, г. Киев, ул. Городецкого, 13

Малинова Алексея Федоровича,

80700, г. Николаев, ул. Артема, 1

ЗАЯВЛЕНИЕ

о нарушении судьей законодательства при рассмотрении дела

15 сентября 2007 года мне, Малинову Алексею Федоровичу, стало известно о том, что 4 июля 2007 года судьей Золочевского районного суда Львовской области Петровым С. К. было вынесено решение по делу № 18-2398/2007 по иску Маниной Эллы Дмитриевны ко мне, Малинову Алексею Федоровичу, об устранении препятствий в пользовании собственностью. Иск был удовлетворен.

По моему мнению, в принятии такого решения судья Петров С. К. был заинтересован, о чем свидетельствуют такие факты. Согласно отметке на исковом заявлении документы были поданы через канцелярию суда 2 июля 2007 года. В этот же день, 2 июля, судьей Петровым С. К. принято определение об открытии производства по делу. Рассмотрение дела было назначено на 4 июля 2007 года, что не отвечает требованиям закона, а именно — в соответствии с ч. 4 ст. 74 Гражданского процессуального кодекса Украины, лицо должно быть уведомлено о рассмотрении дела не позднее, чем за 7 дней до судебного заседания. Более того, повестка была направлена по адресу, по которому я уже давно не проживаю, несмотря на то, что среди документов, приложенных истцом к иску, есть мое письмо с действительным адресом моего проживания. В соответствии с ч. 9 ст. 74 Гражданского процессуальною кодекса Украины, ответчик, место проживания которого неизвестно, даже после обращения в адресное бюро и в органы внутренних дел вызывается в суд через объявление в прессе. Однако, этого сделано не было. Судья, получив 2 июля обратно адресованную мне повестку с отметкой о том, что по данному адресу я больше не проживаю, счел, что этого достаточно, чтобы считать, что я был надлежащим образом уведомлен о судебном заседании.

В соответствии с ч. 1 ст. 130 Гражданского процессуального кодекса Украины предварительное судебное заседание проводится с целью выяснения возможности урегулирования спора или обеспечения правильного и быстрого решения дела. То есть решение не может быть вынесено на предварительном заседании. Однако 4 июля 2007 года было вынесено решение по делу, иск удовлетворен.

О существовании такого решения я узнал совершенно случайно, срок для его обжалования был пропущен, и я вынужден был просить суд о восстановлении такого срока.

Считаю, что судьей Петровым С. К. был нарушен целый ряд норм процессуального права. Так, были приняты все возможные меры для того, чтобы я не был уведомлен не только о дате судебного заседания, а вообще о предъявлении иска ко мне и вынесении соответствующего решения.

Данные обстоятельства вызывают сомнения в объективности и непредвзятости судьи Петрова С. К. Его действия, на мой взгляд, порочат звание судьи.

На основании изложенного, руководствуясь ст. 97 Закона Украины «О судоустройстве», ст. 34 Закона Украины «О статусе судей», ст. 1 Закона Украины «Об обращениях граждан»,

ПРОШУ

1.Осуществить проверку данного заявление о нарушении судьей законодательства.

2.Представить в квалификационную комиссию судей представление о возбуждении дисциплинарного производства относительно судьи Золочевского районного суда Львовской области Петрова Семена Константиновича.

Приложения:

1. Копии материалов дела № 18-2398/2007: определения об открытии производства, искового заявления, письма, повестки, протокола судебного заседания, решения суда— 11 л.

30 сентября 2007 г. Малинов А. Ф.

[vekt]

Отсутствует ваше мнение о зловживании посадовим положением(нужны нормы). Пусть минюст на такое ваше мнение даст ответ.

Отправить и судье Петрову.

Попросить минюст сообщить вам о результатах рассмотрения вашего заявления.

[ksana36]

А в меня снова прикол в киево-святошинском суде (киевская область). Я выиграла апелляцию на ухвалу. Судья Коцюрба М.П. обязал меня выплатить госпошлину по иску о потребителях. Апелляция обязала принять дело к рассмотрению. И мне приходит ухвала от того же судьи с тем же текстом! Только другой номер дела и дата подачи Прошу ваши комментарии!