Постанова ШААС про зняття арешту з майна та виключення запису з реєстру боржників після визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

[ANTIRAID]

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/24627/21 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого : Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В., Кучми А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2021 року (повний текст виготовлено 03 листопада 2021 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2021 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати незаконною бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо не зняття арешту з майна боржника - ОСОБА_1 при поверненні виконавчого документа стягувачеві у виконавчих провадженнях №31935669 та №16997302 та не виключенні запису з Єдиного реєстру боржників щодо ОСОБА_1 як боржника у виконавчому провадженні №54874050.

- зобов`язати Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) зняти арешти з усього нерухомого майна боржника - ОСОБА_1 , накладені у виконавчих провадженнях №31935669 та №16997302.

- зобов`язати Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) виключити відомості про боржника ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників внесених у зв`язку з відкриттям виконавчого провадження №54874050.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2021 року позовні вимоги задоволено частково:

Визнано протиправною бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо не зняття арешту з майна боржника - ОСОБА_1 при поверненні виконавчого документа стягувачеві у виконавчих провадженнях №31935669 та №16997302.

Знято арешт з об`єктів нерухомого майна ОСОБА_1 , накладених в межах виконавчих проваджень №31935669 та №16997302.

В іншій частині відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду в частині відмовлених позовних вимог, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмовлених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким зобов`язати Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) виключити відомості про боржника ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників внесених у зв`язку з відкриттям виконавчого провадження №54874050. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції у відповідній оскаржуваній частині неправильно застосовано норми матеріального права, неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт наполягає, що позивач не є боржником за виконавчим документом, тому зазначення відомостей про нього як такого в Єдиному реєстрі боржників є неправомірним. Тобто, наразі існує ситуація, що виконавчий документ - виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню, тобто, цей виконавчий документ вже не може бути виконаний. Проте, ОСОБА_1 залишається боржником згідно записів у Реєстрі боржників за цим виконавчим документом, що перешкоджає реалізації його прав та тягне додаткові обмеження для позивача.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року у зв`язку з надходженням безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2021 року, судом було витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали справи № 640/24627/21.

23 листопада 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду на виконання вимог вищевказаної ухвали до суду надійшли матеріали справи № 640/24627/21.

Також, 25 листопада 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 листопада 2021 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2021 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року апеляційну скаргу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 листопада 2021 року залишено без руху.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії відмовлено.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2021 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судом першої інстанції, адвокат Клименчука Д.О. 04.08.2021 року звернувся до Шевченківського районного відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства управління Міністерства юстиції України із заявою про зняття арештів, накладених на майно боржника в межах виконавчих проваджень №16997302, 31935669, вжиття заходів щодо вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформації про такі арешти, та виключити з Єдиного реєстру боржників запис, внесений щодо боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №54874050.

Заяву обґрунтовано тим, що 28.07.2021 року ОСОБА_1 отримано інформацію з Державного реєстру прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта у формі Інформаційної довідки №267968829 від 28.07.2021 року, згідно із змістом якої:

- 17.08.2010 року за №10152079 реєстратором Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України зареєстровано обтяження у вигляді арешту нерухомого майна на підставі постанови №16997302 від 28.07.2010 року ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві; об`єкт обтяження - все належне на право власності майно ОСОБА_1 ;

- 06.04.2012 року №12367731 реєстратором Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України зареєстровано обтяження у вигляді арешту нерухомого майна на підставі постанови №31935669 від 03.04.2012 року ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві; об`єкт обтяження - все належне ОСОБА_1 нерухоме майно.

Зазначені виконавчі провадження є завершеними, проте арешти є чинними.

Крім того, в межах виконавчого провадження №54874050 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №8045 від 20.07.2017 року, на підставі пункту 2 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, в той час, як згідно з інформацією з Єдиного реєстру боржників станом на 28.07.2021 року запис про ОСОБА_1 , як боржника у виконавчому провадженні №54874050, є чинним станом на дату звернення із цією заявою.

Листом Шевченківського районного відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства управління Міністерства юстиції України від 13.08.2021 року вих.№138053 повідомлено адвоката Клименчука Д.О. про наступне.

Згідно з даних АСВП (Спецрозділ), до Відділу 27.01.2010 року надійшов судовий наказ № 2-1230 від 30.04.2009 року Шевченківського районного суду м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 12832,57 грн. на користь ЗAT КБ «Приватбанк».

30.01.2010 року державним виконавцем Яшниковим В. С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 16997302.

28.07.2010 року державним виконавцем Артемчуком Т. В. винесено постанову про арешт майна боржника.

20.04.2011 року державним виконавцем Артемчуком Т. В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у відповідності до вимог пункту 2 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (стара редакція).

Згідно з даних АСВП (Спецрозділ), до Відділу 02.04.2012 року надійшов на виконання виконавчий лист № 6-257 від 18.03.2009 року Новозаводського районного суду м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 5789,37 грн. на користь ПАТ «Альфа-Банк».

03.04.2012 року державним виконавцем Артемчуком Т.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 31935669.

03.04.2012 року державним виконавцем Артемчуком Т.В. винесено постанову про арешт майна боржника.

25.06.2013 року державним виконавцем Артемчуком Т.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у відповідності до вимог пункту 2 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (стара редакція).

Адвокату Клименчука Д.О. також повідомлено, що оскільки виконавчі провадження завершені, відповідно до статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (стара редакція), Відділом не можуть бути зняті арешти та обтяження, накладені на майно боржника. Боржник має право звернення до відповідного суду для винесення відповідного рішення та подальшого винесення постанови про зняття арешту з майна боржника у відповідності до вимог статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Додатково повідомлено, що виконавчі провадження за 2011 та 2013 роки знищені у відповідності до Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями (строк зберігання переданих до архіву виконавчих проваджень становлять 3 роки, після чого вони підлягають знищенню). Вищезазначені виконавчі провадження обліковуються в АСВП (Спецрозділ), у вигляді скороченої інформаційної довідки, в зв`язку з чим надання ідентифікатору доступу неможливе. Крім того, вищезазначені виконавчі провадження не обліковуються в Єдиному реєстрі боржників.

Щодо питання вилучення запису про ОСОБА_1 , як боржника у виконавчому провадженні №54874050, органом ДВС надано відповідь від 19.08.2021 року №б/н, згідно із змісту якої, на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження № 54874050 з примусового виконання виконавчого напису №8045, виданого 20.07.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець P.O., про стягнення з ОСОБА_1 на користь AT КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 287 044,73 грн.

04.09.2019 року державним виконавцем, керуючись пунктом 2 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Оскільки вищезазначене виконавче провадження завершено до дня винесення Печерським районним судом міста Києва рішення від 18.02.2021 року №757/45649/20-ц про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, вилучити боржника з Єдиного реєстру боржників не виявляється можливим.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не зняття арешту з майна боржника у межах завершених виконавчих проваджень № 16997302 та №31935669 та не вилучення запису про ОСОБА_1 , як боржника у виконавчому провадженні №54874050 протиправною, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив частково та зазначив, що матеріалами справи та доказами, наданими позивачем, які не спростовані та не заперечуються відповідачем, підтверджується протиправна бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо не зняття арешту з майна боржника - ОСОБА_1 при поверненні виконавчого документа стягувачеві у виконавчих провадженнях №31935669 та №16997302, з огляду на що, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню. Крім того, з огляду на те, що природа спірних правовідносин не ставить запитання встановлення права власності позивача у справі ОСОБА_1 та враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про необхідність зняття арешту з об`єктів нерухомого майна позивача, накладених в межах виконавчих проваджень №31935669 та №16997302.

Щодо вилучення відомостей з Єдиного реєстру боржників стосовно ОСОБА_1 як боржника у виконавчому провадженні №54874050, суд першої інстанції відхилив посилання позивача на наявність рішення Печерського районного суду міста Києва від 18.02.2021 року у справі №757/45649/20-ц, яким визнано виконавчий напис №8045, вчинений 12.07.2017 року таким, що не підлягає виконанню, оскільки це рішення прийнято після завершення виконавчого провадження №54874050 (04.09.2019 року), на примусовому виконанні якого перебував такий виконавчий напис, та зазначив, що позовні вимоги у відповідній частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Так, позивачем не оскаржується рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відтак колегія суддів вважає за необхідне здійснювати перевірку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20 травня 2013 року №7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в оскаржуваній його частині з огляду на наступне.

Згідно з абзацом 1 частини п`ятої статті 9 Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404) відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини сьомої статті 9 Закону № 1404 відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або постанови, передбаченої частиною четвертою статті 40 цього Закону, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

З матеріалів справи вбачається, що постановою старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Метлушенко Г.О. від 04.09.2019 року у виконавчому провадженні №54874050 повернуто виконавчий документ (виконавчий напис №8045 від 20.07.2017 року) стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону №1404.

Так, згідно з пунктом 2 частини першої статті 37 Закону №1404, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Відповідно до пункту 1 розділу X Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року №2432/5, Єдиний реєстр боржників формується з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Згідно пункту 2 розділу X Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, система забезпечує обробку даних про боржника та вносить відомості про нього до Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 6 розділу X Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови:

- про закінчення виконавчого провадження згідно зі статтею 39 Закону України "Про виконавче провадження";

- про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження";

- про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Отже, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав (частина перша статті 40 Закону); повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону (частина сьома статті 9 Закону).

Так, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в межах спірних правовідносин протиправної бездіяльності відповідача, оскільки у відповідача відсутній обов`язок виключити з Єдиного реєстру боржників відомості про боржника з підстав завершення виконавчого провадження № 54874050 на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону №1404.

Однак, при цьому, судом першої інстанції помилково не було враховано наступне.

Так, в матеріалах справи наявне рішення Печерського районного суду міста Києва від 18.02.2021 року у справі №757/45649/20-ц, яким визнано виконавчий напис № 8045, вчинений 12.07.2017 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Русланом Олеговичем, про стягнення із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», грошових коштів за кредитним договором № б/н від 21.02.2007 р. сумі 10 574,00 доларів США, що за курсом 26,98 відповідно до службового розпорядження НБУ від 31.03.2017 р. складає 285 244,73 грн таким, що не підлягає виконанню.

Отже, вже після закінчення виконавчого провадження № 54874050 з примусового виконання виконавчого напису №8045, виданого 20.07.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець P.O., про стягнення з ОСОБА_1 на користь AT КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 287 044,73 грн на підставі постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу від 04.09.2019 року згідно з пунктом 2 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», винесено рішення Печерського районного суду міста Києва від 18.02.2021 року у справі №757/45649/20-ц, яким визнано виконавчий напис № 8045, вчинений 12.07.2017 р. таким, що не підлягає виконанню.

Вищевикладене, в свою чергу, свідчить, що після набрання законної сили вищезазначеним рішенням суду, позивач перестав бути боржником у вказаному виконавчому провадженні, оскільки виконавчий документ - виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню, при цьому, рішення суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, було винесено пізніше, ніж виконавче провадження було завершено, однак, наразі ОСОБА_1 досі залишається боржником у цьому виконавчому провадженні, що очевидно порушує його законні права та інтереси.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, колегією суддів було встановлено відсутність протиправною бездіяльності відповідача щодо не виключення запису з Єдиного реєстру боржників щодо ОСОБА_1 як боржника у виконавчому провадженні №54874050. В той же час, апеляційний суд встановив, що з огляду на наявне рішення Печерського районного суду міста Києва від 18.02.2021 року у справі №757/45649/20-ц, яким визнано виконавчий напис № 8045, вчинений 12.07.2017 року таким, що не підлягає виконанню, яке було винесене вже після закінчення відповідного виконавчого провадження, наявність запису в Єдиному реєстрі боржників щодо ОСОБА_1 як боржника у виконавчому провадженні №54874050 порушує його права та суперечить загальним приписам Закону України «Про виконавче провадження».

При обранні належного способу захисту, колегія суддів зважає на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Розкриваючи критерій ефективності способу захисту порушеного права платника, Верховний Суд України у постанові від 16 вересня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, встановивши порушення прав позивача, суд має обрати такий захисту, який з урахуванням конкретних обставин справи буде ефективним з точки зору частини першої статті 2 КАС та статті 13 Конвенції та виключатиме можливі подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень у спірних правовідносинах.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Беручи до уваги фактичні обставини даної справи, на переконання суду апеляційної інстанції для належного та ефективного захисту порушених прав позивача у даному випадку слід задовольнити позовні вимоги позивача в частині зобов`язання Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виключити відомості про боржника ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників внесених у зв`язку з відкриттям виконавчого провадження №54874050.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії в частині зобов`язання Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виключити відомості про боржника ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників внесених у зв`язку з відкриттям виконавчого провадження №54874050.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню в частині, з прийняттям нової постанови у відповідній частині про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2021 року - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виключити відомості про боржника ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників внесених у зв`язку з відкриттям виконавчого провадження №54874050 - скасувати та прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Зобов`язати Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) виключити відомості про боржника ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників внесених у зв`язку з відкриттям виконавчого провадження №54874050.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

А.Ю. Кучма

Джерело: ЄДРСР 103203075

[ANTIRAID]

Це наша справа. Суди ретельно розібрались у ситуації, що склалась та задовольнили позов, відновивши порушене право нашого клієнта.

 Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив частково та зазначив, що матеріалами справи та доказами, наданими позивачем, які не спростовані та не заперечуються відповідачем, підтверджується протиправна бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо не зняття арешту з майна боржника - ОСОБА_1 при поверненні виконавчого документа стягувачеві у виконавчих провадженнях №31935669 та №16997302, з огляду на що, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню. Крім того, з огляду на те, що природа спірних правовідносин не ставить запитання встановлення права власності позивача у справі ОСОБА_1 та враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про необхідність зняття арешту з об`єктів нерухомого майна позивача, накладених в межах виконавчих проваджень №31935669 та №16997302.

Отже, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав (частина перша статті 40 Закону); повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону (частина сьома статті 9 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, колегією суддів було встановлено відсутність протиправною бездіяльності відповідача щодо не виключення запису з Єдиного реєстру боржників щодо ОСОБА_1 як боржника у виконавчому провадженні №54874050. В той же час, апеляційний суд встановив, що з огляду на наявне рішення Печерського районного суду міста Києва від 18.02.2021 року у справі №757/45649/20-ц, яким визнано виконавчий напис № 8045, вчинений 12.07.2017 року таким, що не підлягає виконанню, яке було винесене вже після закінчення відповідного виконавчого провадження, наявність запису в Єдиному реєстрі боржників щодо ОСОБА_1 як боржника у виконавчому провадженні №54874050 порушує його права та суперечить загальним приписам Закону України «Про виконавче провадження».

Беручи до уваги фактичні обставини даної справи, на переконання суду апеляційної інстанції для належного та ефективного захисту порушених прав позивача у даному випадку слід задовольнити позовні вимоги позивача в частині зобов`язання Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виключити відомості про боржника ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників внесених у зв`язку з відкриттям виконавчого провадження №54874050.