Recommended Posts

Общий привет всем кто читает пост.

Попробую кратко:

II кв. 2008г. - оформлен кред. договор "Жилье в кредит" со всеми "любимым" Приватом

сума кредита около 10.000$ (небольшое село, для какого эта сумма на жилье является немаленькой)

До 11.2009г. оплачивалось вовремя и было оплочено около 3.000$

Дальше пришла торба (то биш крыза). И не платилось ничего. :(

Пришло письмо (принес почтальон) кредитополучатель расписался:

Просроченная задолженность составляет 2400-2800 так и не разобрался

В письме одна сумма 2400$. В банке выдали сумму погашения 2800$ и пеню в гривнах около 4.000 отдельно.

Письмо соответсно с требованиями погасить всю сумму задолженности.

Вопросы к знатокам:

- Стоит ли вступать в переписку с банком? Если да, то прошу "толсто" намекнуть где брать образцы доков. Форум читал. Но что-то не слишком поумнел. Или прошу толсто сказать чего в обращениях писать.

- Имеется другое недвижимое имущество в совместном владении. Стоит ли переписывать (дарить)? членам семьи?

- В идеале хоцца и банку мозги "вправить" (много они у нас людей развели) и каникулы на два годика по платежам получить ну и все эти резервированния/комиссии и прочие не платить.

На форуме буду часто (вывод такой как то сам по себе напрашивается).

с ув.

Link to comment
Share on other sites

Общий привет всем кто читает пост.

Попробую кратко:

II кв. 2008г. - оформлен кред. договор "Жилье в кредит" со всеми "любимым" Приватом

сума кредита около 10.000$ (небольшое село, для какого эта сумма на жилье является немаленькой)

До 11.2009г. оплачивалось вовремя и было оплочено около 3.000$

Дальше пришла торба (то биш крыза). И не платилось ничего. :(

Пришло письмо (принес почтальон) кредитополучатель расписался:

Просроченная задолженность составляет 2400-2800 так и не разобрался

В письме одна сумма 2400$. В банке выдали сумму погашения 2800$ и пеню в гривнах около 4.000 отдельно.

Письмо соответсно с требованиями погасить всю сумму задолженности.

Вопросы к знатокам:

- Стоит ли вступать в переписку с банком? Если да, то прошу "толсто" намекнуть где брать образцы доков. Форум читал. Но что-то не слишком поумнел. Или прошу толсто сказать чего в обращениях писать.

- Имеется другое недвижимое имущество в совместном владении. Стоит ли переписывать (дарить)? членам семьи?

- В идеале хоцца и банку мозги "вправить" (много они у нас людей развели) и каникулы на два годика по платежам получить ну и все эти резервированния/комиссии и прочие не платить.

На форуме буду часто (вывод такой как то сам по себе напрашивается).

с ув.

Все закончится тем что Вы останитесь у разбитого корыта!!!
Link to comment
Share on other sites

Уважаемый Great спасибо за то что обнадежили.

Также судя по количеству постов Great - я вижу почерк проффесионала.

Слава Богу что в Украине остаются люди которые продолжают борьбу.

Да еще, о моральном аспекте, чтобы мне не писали - "нужно было думать, Вы знали на что идете, и прочую лабуду"

- Я на момент заключения договора оценивал его в 75,000 грн. (экв. сумы в $ на момент заключения сделки)

- Сейчас это около 200,000 (это без просрочек) Чувствуете разницу?

Так почему я должен нищенствовать?

Link to comment
Share on other sites

Уважаемый Great спасибо за то что обнадежили.

Также судя по количеству постов Great - я вижу почерк проффесионала.

Слава Богу что в Украине остаются люди которые продолжают борьбу.

Да еще, о моральном аспекте, чтобы мне не писали - "нужно было думать, Вы знали на что идете, и прочую лабуду"

- Я на момент заключения договора оценивал его в 75,000 грн. (экв. сумы в $ на момент заключения сделки)

- Сейчас это около 200,000 (это без просрочек) Чувствуете разницу?

Так почему я должен нищенствовать?

все получиться только борьба эта не проста и на быстрый результат сложно надеяться.
Link to comment
Share on other sites

  • 1 month later...

Добрый день

27.09.2010г. отправил звернення:

- на предоставление копии кред.договора

- на движение денежных средств

- на детализированный расчет задолженности

по состоянию на 25.10.2010 никаких ответов не получил

подскажите как исчисляется срок звернень...? (там отсчитывать месяц и 10 дней с момента отправки?)

и если ничего не придет, куды писать дальше? )

Link to comment
Share on other sites

Добрый день

27.09.2010г. отправил звернення:

- на предоставление копии кред.договора

- на движение денежных средств

- на детализированный расчет задолженности

по состоянию на 25.10.2010 никаких ответов не получил

подскажите как исчисляется срок звернень...? (там отсчитывать месяц и 10 дней с момента отправки?)

и если ничего не придет, куды писать дальше? )

Мне кажется, не надо надеяться на то, что удастся как-то разрешить ситуацию с банком.

Я тоже в свое время наивно надеялась и пыталась договориться.

Подавайте немедленно в суд на расторжение кредитного договора с прихватом. Оснований - море.

Копии исков есть на этом форуме. В идеале конечно - найти хорошего юриста.

Здесь на этом форуме и в "Захисте" их предостаточно.

Акцентируйте внимание на неопровержимых и недопустимых нарушениях банка.

Думаю, у вас тоже есть в договоре все то, что я уже сегодня писала на другой ветке, но повторю и вам.

-------------------------------

Может и Вам удастся чем-то помочь.

Если у Вас типовой кредитный договор, то в нем очень много разных нарушений.

Об этом много пишется на форуме, найти не проблема.

Я хочу остановиться и если удастся, подсказать Вам основные, на которые надо опираться.

Валюту упущу, о ней много сказано и я ничего нового добавить не могу.

1. К Вашему типовому кредитному договору должен быть добавлен, согласно пункту п.8.9 , ДОДАТОК №1 И ДОДАТОК №2, которые являются неотъемлемыми додатками до данного договора.

ТАК вот, в ДОДАТКЕ №1, который называется "ЗАГАЛЬНА ВАРТІСТЬ КРЕДИТУ" обязательно должен быть прописан ТИП процентной ставки. Лично у меня он прописан так: (річна процентна ставкв - фіксована).

Если это есть и у ВАс, но Вам подняли эту процентную ставку, тогда это незаконно.

Так. как "фиксированная процентная ставка является постоянной процентной ставкой, устанавливаемая на определенный срок и не зависящая от рыночной коньюктуры. Фиксированная процентная ставка не подлежит пересмотру на протяжении всего срока действия договора."

В Постанове НБУ № 361 от 02.08.2004 года дается четкое определение понятий "фиксированная процентная ставка" и "переменная".

Если юристы банка объясняют, что в пункте 2.3 кредитного договора сказано, что банк имеет право повышать ставку и основной договор для них важнее ДОДАТКА, тогда имеет место "вчинення правочину під впливом обману". Ст.230

1.Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього кодексу), такий правочин визнається судом не дійсним."

РАЗМЕР, ВЕЛИЧИНА ПРОЦЕНТНОЙ СТАВКИ - ОДНО ИЗ ОСНОВНЫХ УСЛОВИЙ ДОГОВОРА КРЕДИТА, ВМЕСТЕ С СУМОЙ И СРОКОМ.

Ну и дальше подключать закон "О защите прав потребителей", о НЕЧЕСТНОСТИ, недобросовестности предпринимательской деятельности и прочее.

"НЕЧЕТКИЕ ИЛИ ДВУЗНАЧНЫЕ ПОЛОЖЕНИЯ ДОГОВОРОВ С ПОТРЕБИТЕЛЯМИ ТОЛКУЮТСЯ В ПОЛЬЗУ ПОТРЕБИТЕЛЯ."

(Ч.8 СТ.18 ЗУ "О ЗАЩИТЕ ПРАВ ПОТРЕБИТЕЛЯ"

На вопрос почему перестал платить, надо говорить, что за незаконно поднятые проценты, которые я отказывался оплачивать, банк начал начислять пеню. А во всех кассах Приватбанка установлена такая программа, что пока не погасишь задолженность по пени, не могут быть зачислены деньги на погашение самого кредита. (Во-всяком случае так было весной 2009 года), поэтому, я хотел погашать кредит согласно договора, но так, как с меня вначале требовали оплатить пеню за незаконно насчитанную задолженность и не принимали деньги на погашения кредита, пока я не заплачу пеню, я не мог этого сделать.

СТ.613 ГК УКРАИНЫ "ПРОСТРОЧЕННЯ КРЕДИТОРА"

1. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання запропоноване боржником і т.д.

(Если нужен полный текст, сообщите, я изложу)

Еще обязательно обратите внимание на раздел 4 договора "РЕЗЕРВУВАННЯ РЕСУРСІВ"

Объясняю, как могу.

Кредит был выдан в виде кредитной линии. (хотя в договоре пишется, что "у вигляді не поновлювальної шляхом видачі кредитних коштів готівкою через касу банку). Часть на треб.нужды, через кассу банка в руки, а часть остается у них и будет при необходимости выдаваться для уплаты страховых взносов. Так вот, в разделе 4 договора говорится, что резервируются деньги, которые предусмотренные к выплате, но не выплаченные, то есть средства на страховку. И именно на эту сумму должна начисляться комиссия за резервирование, а прихват начисляет на всю сумму кредита. А это в корне меняет и общую сумму кредита и в частности сумму ежемесячных платежей.

Из-за таких обманных схем Приватбанк нас дурит на очень не маленькую сумму.

Поэтому обязательно надо делать аудит кредитного договора и добиваться справедливости.

Приватбанк-мошенник! Желательно чтобы аудит назначил суд, но можно и самим.

По этому поводу были обсуждения на этом форуме.

Link to comment
Share on other sites

СТ.613 ГК УКРАИНЫ "ПРОСТРОЧЕННЯ КРЕДИТОРА"

1. КРЕДИТОР ВВАЖАЄТЬСЯ ТАКИМ, ЩО ПРОСТРОЧИВ, ЯКЩО ВІН ВІДМОВИВСЯ ПРИЙНЯТИ НАЛЕЖНЕ ВИКОНАННЯ, ЗАПРОПОНОВАНЕ БОРЖНИКОМ, АБО НЕ ВЧИНИВ ДІЙ, ЩО ВСТАНОВЛЕНІ ДОГОВОРОМ, АКТАМИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА ЧИ ВИПЛИВАЮТЬ ІЗ СУТІ ЗОБОВ,ЯЗАННЯ АБО ЗВИЧАЇВ ДІЛОВОГО ОБОРОТУ, ДО ВЧИНЕННЯ ЯКИХ БОРЖНИК НЕ МІХ ВИКОНАТИ СВОГО ОБОВ,ЯЗКУ.

КРЕДИТОР ТАКОЖ ВВАЖАЄТЬСЯ ТАКИМ, ЩО ПРОСТРОЧИВ, У ВИПАДКАХ, ВСТАНОВЛЕНИХ ЧАСТИНОЮ ЧЕТВЕРТОЮ СТАТТІ 545 ЦЬОГО КОДЕКСУ.

2. яКЩО КРЕДИТОР НЕ ВЧИНИВ ДІЙ, ДО ВЧИНЕННЯ ЯКИХ БОРЖНИК НЕ МІГ ВИКОНАТИ СВІЙ ОБОВ,ЯЗОК, ВИКОНАННЯ ЗОБОВ,ЯЗАННЯ МОЖЕ БУТИ ВІДСТРОЧЕНЕ НА ЧАС ПРОСТРОЧЕННЯ КРЕДИТОРА.

3. БОРЖНИК НЕ МАЄ ПРАВА НА ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ, ЗАВДАННХ ПРОСТРОЧЕННЯМ КРЕДИТОРА, ЯКЩО КРЕДИТОР ДОВЕДЕ, ЩО ПРОСТРОЧЕННЯ НЕ Є НАСЛІДКОМ ЙОГО ВИНИ АБО ОСІБ, НА ЯКИХ ЗА ЗАКОНОМ ЧИ ДОРУЧЕННЯМ КРЕДИТОРА БУЛО ПОКЛАДЕНО ПРИЙНЯТТЯ ВИКОНАННЯ.

4. БОРЖНИК ЗА ГРОШОВИМ ЗОБОВ,ЯЗАННЯМ НЕ СПЛАЧУЄ ПРОЦЕНТИ ЗА ЧАС ПРОСТРОЧЕННЯ КРЕДИТОРА.

А есть еще одна очень интересная статья в гражданском кодексе, называется

ПРЕЗУМПЦИЯ ВИНЫ

Я как заемщик имею право воспользоваться возможностями гражданского права, в котором присутствует понятие так называемой презумпции вины.

В отличие от уголовного права, в котором обвиняемая сторона невиновна (действует презумпция невиновности), в гражданском праве обвиняемая сторона изначально должна доказать, что ее действия были правомерными.

Ч.1 СТ. 614 ГК УКРАИНЫ "ЛИЦО НАРУШИВШЕЕ ОБЯЗАТЕЛЬСТВО НЕСЕТ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ ПРИ НАЛИЧИИ ЕГО ВИНЫ (УМЫСЛА ИЛИ НЕОСТОРОЖНОСТИ) ЕСЛИ ИНОЕ НЕ УСТАНОВЛЕНО ДОГОВОРОМ ИЛИ ЗАКОНОМ.

Ч.2 СТ.614 ГЛАСИТ, ЧТО ОТСУТСТВИЕ СВОЕЙ ВИНЫ ДОКАЗЫВАЕТ ЛИЦО, НАРУШИВШЕЕ ОБЯЗАТЕЛЬСТВО.

Поэтому, не мы, а банк должен дать четкий ответ на правомерность самого факта повышения процентной ставки, а также предоставить четкое обоснование - почему ставка повышена именно на такую сумму.

Link to comment
Share on other sites

Я НЕ ЮРИСТ, ЭТО МОЙ ЭКСПРОМТ, ЧИСТОЙ ВОДЫ. Готовила для себя, как «заперечення банку» в суде. Разные сведения собирала по крупицам.

Писала несколько месяцев назад, может где-то допустила неточность, не осудите.

Вдруг кому то поможет с защитной речью!

НЕЧЕТКИЕ ИЛИ ДВУЗНАЧНЫЕ ПОЛОЖЕНИЯ ДОГОВОРОВ С ПОТРЕБИТЕЛЯМИ ТОЛКУЮТСЯ В ПОЛЬЗУ ПОТРЕБИТЕЛЯ.

(Ч.8 СТ. 18 ЗАКОНА « О ЗАЩИТЕ ПРАВ ПОТРЕБИТЕЛЕЙ»

СТ.10 ЗУ « О ЗАЩИТЕ ПРАВ ПОТРЕБИТЕЛЕЙ» - ПОТРЕБИТЕЛЬ ИМЕЕТ ПРАВО ОТКАЗАТЬСЯ ОТ ДОГОВОРА ОБ ОКАЗАНИИ УСЛУГ БЕЗ ШТРАФНЫХ САНКЦИЙ СО СТОРОНЫ ИСПОЛНИТЕЛЯ В СЛУЧАЕ, ЕСЛИ ПОСЛЕ ЗАКЛЮЧЕНИЯ ДОГОВОРА СТАНЕТ ОЧЕВИДНЫМ, ЧТО УСЛУГИ, УЧИТЫВАЯ ИХ ЦЕНУ (СТОИМОСТЬ) И ХАРАКТЕРИСТИКИ ИЛИ ДРУГИЕ ОБСТОЯТЕЛЬСТВА, ЯВНО НЕ УДОВЛЕТВОРЯЮТ ИНТЕРЕСЫ ИЛИ ТРЕБОВАНИЯ ПОТРЕБИТЕЛЯ, ЕСЛИ СТОИМОСТЬ УСЛУГ МОЖЕТ СУЩЕСТВЕННО ВОЗРАСТИ, ЧЕМ МОЖНО БЫЛО ОЖИДАТЬ ПРИ ЗАКЛЮЧЕНИИ ДОГОВОРА.

В результате незаконного повышения банком процентной ставки до 15,12%, мой кредитный долг банку возрос на 24655.18$ США.

Поэтому, стоимость услуг возрасла ОЧЕНЬ существенно!

В ФЕВРАЛЕ между мной и Приватбанком был заключен договор потребительского

кредита с оговоренной ФИКСИРОВАННОЙ ПРОЦЕНТНОЙ СТАВКОЙ, без поручителей, на приобретение жилья, на сумму 100000$, с первоначальным взносом 30000$.

Итого, реальная сумма предоставленного мне кредита составила 70000.00 дол..США ,

Залогом кредита выступило приобретаемое жилье.

Никакого недоразумения с банком, на тот момент, у нас не возникло.

Но, как оказалось позже:

Підписання зазначеного договору про надання споживчого кредиту стало наслідком чисельних порушень з боку банку норм чинного законодавства та моїх прав , як споживача кредитної послуги, а саме:

Одним з перших порушень закону «Про захист прав споживачів» я вважаю було порушення, коли при підписанні договір виявився надрукованим занадто дрібним шрифтом і тому його практично неможливо було прочитати без допомоги збільшуваного скла (лупи).

До моменту підписання договір мені не надавався, я його не бачила, все пояснювалось в усній формі.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є:

- істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача;

- установлення обов'язкових для споживача умов, з якими він

не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору;

- надання кредитодавцю права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі.

Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

Згідно ст. 18 Закону України „Про захист прав споживачів” якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, договір може бути визнаним недійсним у цілому.

Відповідно до статті 19 Закону України „Про захист прав споживачів” нечесна підприємницька практика забороняється, а правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами згідно вимог ст.18 Закону тлумачаться на користь споживача.

Згідно ч. 2 п. 2. ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надасться або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Приклад:

В додатку №1 «Загальна вартість кредиту» , який є невід”ємним додатком до даного договору вказано, що кредит мені наданий з фіксованою процентною ставкою, на що неодноразово вказував і запевняв мене в цьому кредитний менеджер при підписані договору. А потім з’ясувалося , що банк має в договорі ще один пп.2.3.1 де дозволяє сам собі при певних обставинах підвищувати процентну ставку на свій власний розсуд. І цей підпункт банк вбачає пріорітетнішим для себе, ніж той, про який ми з ним офіційно домовлялись та відобразили в додатку №1 до договору.

Про існуючий інший пункт банк взагалі вмовчав при підписанні договору.

Згідно п. 1. ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 22е) цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

В підтвердження моїх слів, Приватбанком з листопада місяця 2008 року в односторонньому порядку мені була збільшена процентна ставка до 15.12% , не приймаючи до уваги те, що банк надав мені кредит з фіксованою процентною ставкою, а значить такою, яка ні при яких обставинах не підлягає підвищенню, що підкреслюю, було для мене дуже важливо при підписанні договору. В іншому разі ставка повинна була вказуватись, як плаваюча.

Якби я знала, що банк може змінювати мені процентну ставку в сторону збільшення, я ніколи б не заключила цей договір з банком.

В наслідок незаконно підвищеної мені процентної ставки, мій борг банку зріс на 24655.18 дол. США., що є дуже значною сумою.

Як з”ясувалося, банком не було виконано цілий ряд переддоговірної роботи зі мною, як з позичальником.

Найважливіша інформація майже в повному обсязі не була мені надана , а та, яка все ж таки була надана, містила двозначний підтекст та двоякі поняття . Один пункт договору прописував фіксовану ставку, а вже в іншому пункті ставка мала право змінюватись. Це противоріче законодавству і тому я вважаю, що кредитний договір цілеспрямовано був укладений шляхом хитрощів та обману з боку банку.

В порушення вказаних норм, Приватбанком мені не надана достовірна інформація про умови кредитування та орієнтовану сукупну вартість кредиту.

Ч. 2 п. 4 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»: У договорі про надання споживчою кредиту зазначаються: - детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача

Перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про кредитні умови, зокрема:

в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача;

г) тип відсоткової ставки;

д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту;

є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги;

і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування. І т.д.

Форми кредитування не розкриті, тип відсоткової ставки незрозумілий , сукупна вартість не відповідає вимогам банку, недоліки приховані, умови фактично змінені без моєї згоди. Валютні ризики також покладені на мене.

СТ.42 ГОСПОДАРСЬКОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ ВИМАГАЄ, ЩО ВСІ РИЗИКИ, В ТОМУ ЧИСЛІ І ВАЛЮТНІ ПОВИННІ НЕСТИ БАНКИ.

Якби я раніше знала, що курс іноземної валюти зміниться так, як це відбулося , і банк всі ризики по зміні курсу покладе на мене, то я би ніколи не підписала цей кредитний договір

Відповідно актів НБУ, валютні ризики розуміються як ризик зміни сум у гривні при конвертації валюти зобов’язання у валюту платежу – гривню, як єдиний законний засіб платежу, платіжний засіб, якщо еквівалент зобов’язання виражений у іноземній валюті. У даному випадку, зобов’язання протизаконно виражено тільки у іноземній валюті, чим на споживача покладено комерційні ризики банку, та фактично покладено валютні ризики, а Банк не повідомляв про конвертації сум, оскільки згідно договору кредит сплачується коштами, що надаються, тобто доларами США. Але при придбанні доларів США, споживач відчуває шкоду від прихованих валютних ризиків.

У листі Національного Банку України від 16.06.2007 N 40-117/2093-6134 керівників банків зобов’язано забезпечити належне виконання вимог постанови НБУ від 10.05.2007р, N 168 а також вказано, що

„Крім того, вважаємо за необхідне звернути увагу, що норми щодо захисту прав споживачів при отриманні споживчого кредиту містяться не тільки у статті 11 Закону ( 1023-12 ), частиною 5 якої зокрема визначено, що до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення Закону про справедливі умови, перелік яких не є виключним. Так, відповідно до частини другої статті 18 Закону умови договору є несправедливими, якщо

всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, зокрема встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця. Підлягають безумовному виконанню при наданні банками споживчих кредитів також приписи статей 19 (Заборона нечесної підприємницької практики) та 21 (Порушення прав споживачів)

Закону.”

Наданий мені банком детальний розпис загальної вартості кредиту не відповідає дійсності.

Так, як банк вважає, що має право будь коли та будь як його змінювати, що, до речі, він і зробив, сума кредиту не співпадає з сумою вказаною в графіку при підписанні договору, а виявилася на багато більшою, ніж ми домовлялися з банком при підписанні договору.

Таким чином ВІДСУТНЯ ІСТОТНА УМОВА ДОГОВОРУ - ЦІНА (ст. 632 ЦК України).

У Постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.96 „Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів” зазначено наступне:

Згідно ст.22 Закону України „Про захист прав споживачів” - захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Право позивачів на звернення до суду за захистом своїх прав, невизнаних або оспорюваних прав передбачено ст.3 ЦПК України.

Споживачі за власним вибором звертаються до суду за місцем свого проживання, або за місцем знаходження відповідача, або за місцем заподіяння шкоди, або за місцем виконання договору.

До відносин, які регулюються законом, належать зокрема ті, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг, у тому числі про надання кредитів.

У справах за позовами про захист прав споживачів, порушених внаслідок недостовірної або неповної інформації про послугу чи недобросовісної реклами, суд має виходити з припущення, що споживач не має спеціальних знань про властивості та характеристики товарів, робіт, послуг.

-------------------------------------------------------------------------

(т.е. Не наша забота знать о том, что такое НБУ вообще и причём тут курс. Мы спросили банк СКОЛЬКО платить - он нам сказал СТОЛЬКО-ТО ГРИВЕН, но забыл сказать что это "столько" может меняться от «фанаря».

Частина 4 статті 11 Закону України „Про захист прав споживачів” забороняє вимагати від Споживача сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі. )

Насчёт того, что есть договор и есть условия, и вы подписали, значит всё хорошо, типа "свобода договора":

Ст. 628 Цивільного кодексу України визначає, що зміст договору становлять умови, які погоджені сторонами, та умови, які є обов’язковими.

Так, у відповідності до ст. 632 Цивільного кодексу України, ціна договору встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору не допускається, окрім випадків, встановлених законодавством.

Мета кредиту – отримання коштів для споживчих потреб, а саме на **********. Придбання **********, оплата послуг за ремонт, інші необхідні покупки здійснюються в Україні за грошову одиницю – гривню.

Однак в Кредитному договорі відсутня ціна договору, прямо виражена в національній валюті України.

за ст. 215 Цивільного кодексу України, де зазначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 13 ЦК цивільні права за договором здійснюються особою у межах, наданих актами цивільного законодавства.

Дії Банку щодо вчинення правочину, вказаного ст. 1054 ЦК, повинні відповідати вимогам закону, що встановлено ст. ст. 6, 13, 203 ЦК, а встановлений порядок щодо сплати та нарахування відсотків закріплюється у договорі не тільки на власний розсуд Відповідача, а з обов’язковим дотриманням вимог законодавства, як встановлено законом.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" - відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно - правовими актами Національного банку України та угодами (договором) між клієнтом та банком.

Згідно ч.3 ст. 5 Господарського кодексу України, суб’єкт господарювання - Банківська установа, повинна здійснювати діяльність в межах встановленого правового порядку, з обов’язковим додержанням вимог законодавства. Також Відповідач повинен дотримуватись вимог п.2,3 ст. 14 Господарського Кодексу України, зокрема принципів закладених у ст..6 цього Кодексу, одним з яких є принцип не заподіяння майнової шкоди споживачу.

Вказані норми прямо вказують на те, що вчиняти правочин без дотримання вимог законодавства, лише на підставі умов договору, що виражені у договорі на власний розсуд – не дозволяється.

Відповідно до ст. 35 Закону України „Про Національний банк України” гривня, як національна валюта, є єдиним законним платіжним засобом на території України.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про Національний банк України" встановлює, що обіг і використання, як засобу платежу, на території України інших грошових одиниць, окрім національної, забороняються.

Відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” № 15-93 від 1993р., валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань.

Ст. 533 Цивільного кодексу України встановлює, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Ст. 198 Господарського кодексу України встановлює, що зобов’язання виражається та виконується у гривнях.

Це положення дублюється за змістом положенням статті 192 Цивільного кодексу України, що передбачає беззаперечну заборону використання іноземної валюти окрім випадків, що прямо передбачені та умови яких визначені законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України.

Жодним законом мені не надано права виконувати зобов’язання у іноземній валюті, тобто заборонено. Що стосується підзаконних актів, то у статті 6 „Правил використання готівкової іноземної валюти на території України”, затверджених Постановою Правління Національного банку України 30.05.2007 N 200, яка встановлює порядок використання готівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу є деякі виключання з правила заборони. Але розрахунків у валюті за кредитними договорами, як і за будь-якими фінансовими зобов’язаннями між резидентами України постановою не передбачено, оскільки такі розрахунки заборонені без отримання спеціальних ліцензій на спеціальних умовах, якщо такі передбачені діючим законодавством. Це повністю відповідає діючому законодавству, що наведене вище.

Таким чином, згідно діючого законодавства що відноситься до даного договору, єдиним законним засобом платежу, який застосовується при проведенні розрахунків між резидентами на території України - є гривня, яка є єдиним законним засобом виконання зобов’язання, та єдиним законним способом вираження зобов’язання - є вираження його у гривні.

"*" Договір встановлює умови, що є незаконними внаслідок порушення ст. 92, 99 Конституції України, ст. 3, 13, 192, 193, 524, 533, 627 Цивільного кодексу, ст. 5, 6, 14, 189, 198, 345 Господарського кодексу, ст. 19, 55 Закону „Про банки та банківську діяльність”, ст.. 32, 35 Закону „Про Національний Банк України”, ст. 1, 10, 11, 18, 19 Закону України „Про захист прав споживачів”, ст. 3, 7, 34 Закону „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, ст. ст. 2, 3 Закону „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, ст.1, 3, 6, 7 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, ст. 2, 3, 5, 16 Декрету КМУ № 15-93, п 2.1, 2.2 Положення „Про валютний контроль”, постанови Національного банку № 492, 483, 337, 281, 275, 270, 200, оскільки Відповідач не може надавати іноземну валюту споживачу для придбання товарів та послуг за долари США на території України, а останній не має права її використовувати з метою, встановленою у основному договорі.

Мета кредитування є невід’ємною, важливою частиною цього договору. Я не міг використати долар США для мети договору.

Зміст правочину суперечить чисельним нормам законодавства України, текст договору який складений Відповідачем носить положення, які значно погіршили мій стан .

Договір про надання споживчого кредиту суперечить ряду норм чинного законодавства, а саме:

- Відповідач надавши кредит у доларах США порушив норми статті 99 Конституції України, статті 524 Цивільного Кодексу України. ст. З Декрету Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», статті 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст. 6. 7 Постанови Національного банку України №200 від 30.05.2007 «Про затвердження Правил

використання готівкової іноземної валюти на території України», тому вважаю, що використання відповідачем долара США. як предмету кредитування за споживчим кредитом є внесення в кредитний договір умови яка є дискримінаційною (такою, що в супереч принципу добросовісності має наслідком істотний дисбаланс договірних прав і обов'язків на шкоду позичальника), що значно погіршує становище позивача, як споживача порівняно з відповідачем (надавачем фінансових послуг) в разі настання певних подій. Що дає право для позивача відповідно до пункту 2 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», вимагати в цілому кредитний договір недійсним.

. 3. Застосування іноземної валюти при споживчому кредитуванні населення.

Правовідносини, які виникають із кредитного договору, за суттю є зобов”язаннями, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язань.

Чинний Цивільний кодекс України розрізняє валюту зобов’язання та валюту виконання зобов’язання.

Відповідно до ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Ст. 524 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має бути виражене грошовій одиниці України — гривні. Сторони можуть визначній грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національний банк України» гривня (банкноти і монети), як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, який приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування па рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.

Таким чином, єдиним законним засобом платежу, який застосовується при проведенні розрахунків між резидентами на території України є гривня.

Надання банком позичальникові грошових коштів (кредиту) та проведення позивачем дій відносно виконання своїх обов’язків в іноземній валюті (в тому числі, оплата процентів за користування кредитом, різного роду комісій) за своєю правовою природою є валютною операцією.

Одночасно, статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачено, що валютні операції проводяться на підставі відповідної ліцензії Національного банку України.

Відповідно до статі 2 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензування, в тому числі, банківської діяльності, професійної діяльності на ринку пінних паперів, діяльності з надання фінансових послуг, здійснюється згідно з законами, що регулюють відносини у цих сферах.

Згідно із статтею 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого Банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність є банківською ліцензією.

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачено, що на здійснення валютних операцій Національний Банк України видає генеральні та індивідуальні ліцензії.

Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Згідно із п.п. в), г) ч.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» індивідуальної ліцензії потребують, в тому числі, операції щодо:

- використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.

Таким чином, враховуючи вищевикладене. надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання іноземної валюти, як засобу платежу можливо при дотриманні суб’єктами господарських відносин імперативних вимог законодавства, щодо одержання відповідної індивідуальної ліцензії.

Відповідно до частини 5 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», пункту 1.10 Положення «Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу» одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції, означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка мас відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами ліцензії.

Приймаючи до уваги, що в договорі був визначений обов’язок позивача по оплаті процентів за користування кредитом в іноземній валюті, вважаю, що іноземна валюта долар США -- використовувалась у спірних правовідносинах між сторонами як засіб платежу, що потребує наявності індивідуальної ліцензії НБУ.

Проте, індивідуальна ліцензія, на надання Приватбанком та на отримання мною кредиту в іноземній валюті та ведення по ньому платежу в іноземній валюті жодною стороною не отримувалась, внаслідок чого, з урахуванням вимог ст.524 ЦК України, неправомірним є вираження грошових зобов'язань у спірному кредитному договорі в іноземній валюті, а не в гривні України. Більш того, Приватбанком, від імені якого діє філія, не надано доказів і про наявність в них генеральної ліцензії.

У зв’язку з тим, що вказана ліцензія у позивача і відповідача відсутня, внаслідок чого використання долару США як засобу платежу за кредитним договором суперечить приписам п. г) ч.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та Положенню «Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу».

Наявність банківської ліцензії на здійснення валютних операцій (дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями) не звільняє сторони від обов'язку отримати індивідуальну ліцензію відповідно до приписів п. г) ч.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та не робить укладений кредитний договір законним.

Стаття 227 ЦК України встановлює, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Грошові зобов’язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства, положення, щодо обов'язкового вираження зобов'язань в грошовій одиниці України (гривні) також передбачені статтею 524 Цивільного кодексу України.

Крім того, на день укладання кредитного Договору іноземний курс валюти становив 1 USD = 5,05 гри., та на сьогоднішній день становить 1 USD = 7.89 гри. Отже, існує істотна зміна становища, щодо виконання боргових зобов’язань за кредитним договором. Тобто з підвищенням курсу іноземної валюти, сума боргу значно зросла, яку позичальнику необхідно сплачувати, в зв'язку із чим значно погіршився його фінансовий стан.

Отже, подальше виконання кредитного договору на умовах, що діють на даний час є порушенням одною із принципів цивільно-правових відносин, які закріплені у статті З Цивільного кодексу України - принципу справедливості. Такі умови кредитного договору є несправедливими, так. як всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договорених прав та обов’язків на шкоду позичальника, споживача кредитних послуг.

Несправедливістю є. зокрема, умови кредитного договору в частині надання кредиту в доларах США. що передбачає згідно умов кредитного договору у випадку погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у доларах США, що є способом зловживання правом, коли всі ризики знецінення національної валюти України шляхом порушення вимог закону банк покладає, як суб'єкт підприємницької (господарської) діяльності, виключно на позичальника за кредитним договором та споживача кредитних послуг, що є грубим порушенням частини 3 статті 13 Цивільного кодексу України. Таким чином, використання банком долара США, як предмету кредитування за споживчим кредитом, є внесенням в кредитний договір пункт), що значно погіршує становище позичальника, як споживача порівняно з Банком в разі настання певних подій. Відповідно до статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суб'єкт підприємницької діяльності, що надає послуги, не повинен включати у Договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими. якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс Договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Таким чином, кредитний договір має бути в цілому на вимогу споживача визнаним недійсним.

Згідно із статі 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч.1 статі 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частина 1 ст. 216 ЦК України встановлює, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України правочин. визнаний судом недійсним, є недійсним з момент) його вчинення.

Відповідно до приписів частиною 2 статті 548 Цивільного кодексу України недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину. щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов"язана повернути другій стороні у натурі все. що вона одержала на виконання цього правочину.

У разі застосування наслідків недійсності правочину позивач повинен повернути відповідачеві суму наданого кредиту, а саме 70000 доларів США. що в еквіваленті на момент надання коштів за офіційним курсом НБУ по ставці 5,05 грн. у відношенні до 1 долару США (курс НБУ на 26.02.2008р.) . що складає 353500.00 грн. Відповідач повинен повернути позивачеві сплачені платежі за кредитом, а також …

Р.S. СТ.19 Ч.2. ВНЕСЕННЯ ЗМІН І ДОПОВНЕНЬ ДО ІПОТЕЧНОГО ДОГОВОРУ.

ЗМІНИ І ДОПОВНЕННЯ ДО ІПОТЕЧНОГО ДОГОВОРУ ПІДЛЯГАЮТЬ НОТАРІАЛЬНОМУ ПОСВІДЧЕННЮ.

… БУДЬ ЯКЕ ЗБІЛЬШЕННЯ ОСНОВНОГО ЗОБОВЬЯЗАННЯ АБО ПРОЦЕНТІВ ЗА ОСНОВНИМ ЗОБОВЬЯЗАННЯМ, КРІМ ВИПАДКІВ, КОЛИ ТАКЕ ЗБІЛЬШЕННЯ ПРЯМО ПЕРЕДБАЧЕНЕ ІПОТЕЧНИМ ДОГОВОРОМ, МОЖЕ БУТИ ЗДІЙСНЕНЕ ПІСЛЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ВІДПОВІДНИХ ВІДОМОСТЕЙ ПРО ЗМІНУ УМОВ ОБТЯЖЕННЯ НЕРУХОМОГО МАЙНА ІПОТЕКОЮ….

----------------------------------

читайте и переделывайте под себя.Кстати, ЕСЛИ У ВАС ВООБЩЕ НЕ УКАЗАН ТИП ПРОЦЕНТНОЙ СТАВКИ, ТО МНЕ КАЖЕТСЯ, ЧТО МОЖНО ПРИМЕНЯТЬ ВСЕ ТЕ ЖЕ МЕТОДЫ, КОТОРЫЕ Я ОПИСАЛА ПРИ НЕЗАКОННО ПОВЫШЕННОЙ ФИКСИРОВАННОЙ СТАВКЕ, ТО ЕСТЬ, ВВЕДЕНИЕ В ЗАБЛУЖДЕНИЕ , ОБМАН И ПРОЧЕЕ.

Link to comment
Share on other sites

  • 3 weeks later...

27.09.2010г. отправил звернення:

- на предоставление копии кред.договора

- на движение денежных средств

- на детализированный расчет задолженности

получен ответ

Шановний Особа, що звернулася!

Повідомляємо, що Ваше звернення від 00.00.2010р розглянуто та вивчено провідними спеціалістами ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК». За результатами розгляду повідомляємо наступне:

Згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003р. №435-IV цивільні права та обов'язки виникають на підставі договору або правочину. Договір № 00000000000000 від 00.00.2005р., укладений між Вами та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», не передбачає обов'язок Банку надавати додаткові копії документів при надходженні запиту від клієнта. Під час укладання договору вся необхідна інформація щодо умов кредитування та сукупної вартості кредиту була доведена до Вашого відома у вигляді другого екземпляру договору.

Для отримання виписки за кредитним договором №0000000000 від 00.00.2005р Вам необхідно звернутися до відділення ПАТ КБ «ПриватБанк», так як виписка є платною.

Шановний позичальник! Зараз Ви маєте можливість безкоштовно переглядати залишок та виписку погашень по Вашому кредиту через Інтернет, здійснювати щомісячне погашення по кредиту не відвідуючи відділення Банку - для цього Вам потрібно мати мобільний телефон, карту ПАТ КБ ПриватБанк і зареєструватись в системі Приват24 (Ваш Живий Інтернет- Банк) www.privat24.ua.

Також ПАТ КБ ПриватБанк (www.privatbank.ua) пропонує допомогу у продажі автомобіля або нерухомості через Інтернет сайти: www.planetavto.com.ua (авто); www.planetestate.com.ua (нерухомість).

З повагою,

Заступник керівника Напрямку

Юридична підтримка ГО

Link to comment
Share on other sites

  • 1 month later...

В конце прошлого месяца отправил звернення в областное управление по защите прав потребителей. Сегодня перезвонил :blink: сказали не получали. Я говорю отправил ценным письмом...не получали сказали отправляйте простым но!....

По телефону сказали примерно следующее:

- запросы по кредитам отфутболивают (отписываются) что это вотчина НБУ (я сказал, что не по валюте или лицензиям а именно по потребителям)

- Когда подписывался договор нужно было читать что подписываете (я рассчитывал на то что банк добросвестный, а не занимается нечестной предпринимательской практикой, да и вообще отдельные пункты по ЗУ ПЗПС я вообще не подписывал)

Я говорю: мне банк даже выписку по кред.договору не предоставляет....это ли не нарушение прав потребителя?. Начали говорить пишите простым письмом....мы отпишем....

Я вот думаю надо ж судьбу предыдущего письма уточнить......вобщем бардачный дурдом....

Ну ниче.....прорвемся.

Link to comment
Share on other sites

В конце прошлого месяца отправил звернення в областное управление по защите прав потребителей. Сегодня перезвонил :blink: сказали не получали. Я говорю отправил ценным письмом...не получали сказали отправляйте простым но!....

По телефону сказали примерно следующее:

- запросы по кредитам отфутболивают (отписываются) что это вотчина НБУ (я сказал, что не по валюте или лицензиям а именно по потребителям)

- Когда подписывался договор нужно было читать что подписываете (я рассчитывал на то что банк добросвестный, а не занимается нечестной предпринимательской практикой, да и вообще отдельные пункты по ЗУ ПЗПС я вообще не подписывал)

Я говорю: мне банк даже выписку по кред.договору не предоставляет....это ли не нарушение прав потребителя?. Начали говорить пишите простым письмом....мы отпишем....

Я вот думаю надо ж судьбу предыдущего письма уточнить......вобщем бардачный дурдом....

Ну ниче.....прорвемся.

попробуйте обратиться лично не письмом и не по телефону, я пробовал мне дали в прицепе не плохой ответ
Link to comment
Share on other sites

Посмотрите, может Вас заинтересует – http://advokat-pavel.blogspot.com/2010/12/blog-post_24.html

девочки мальчики ДОРОГИЕ МОИ ПРИМАТ БЫЛ И ЕСТЬ и БУДЕТ ОДИН пока мы его своими исками не развалим

ДАПИШИТЕ ВЫ В ОДНУ ВЕТКУ ПРИМАТА у всех одна проблема с эго безпределом так вы ещо добавляете себе головняка соря инфой где попало у все свои проблемы НО решить их можно сообща .обращаясь к одному источнику одной странице сайта . 10 вопросов 10 страниц да вы затра-----тесь после искать ответна заданный вопрос.

ну и что это дает ?

это сообщение было неделю назад !! да согласен есть полезные вещи !!

НО С ПРИМАТОМ НАДО ГОВОРИТЬ О ОМАНЕ в таком случае вы не сюсюкаетесь с ним а возвращаете ему должное

взятое вами !при этом он возращает вам В ДВОЙНЕ то на что вы рашитывали при заключении ПРАВОЧИНА !!

переход на страницу

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...amp;#entry21718

Link to comment
Share on other sites

Уважаемые, да никто ж и не спорит и не сюсюкает.

Если кто-то думает, что банк добрый пускай идет и ложится на ступеньки банка, чтоб в него (заемщика) там ноги вытирали.

Тут вопрос стоит в:

Стаття 57. Докази ЦПК

1. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд

встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують

вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення

для вирішення справи.

2. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх

осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків,

письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів,

висновків експертів.

Буду сильно рад если меня ткнут носом в набор действий для сбора доказательств на суд.

Не велика проблема заплатить профи - и накатать красивый иск.

НО! надо ж еще доказать обман....., нечестную предпринимательскую практику и т.д.....

Я вот два месяца пишу.....пока 0 (ноль) по удовлетворяющим (меня) ответам (.

Link to comment
Share on other sites

Уважаемые, да никто ж и не спорит и не сюсюкает.

Если кто-то думает, что банк добрый пускай идет и ложится на ступеньки банка, чтоб в него (заемщика) там ноги вытирали.

Тут вопрос стоит в:

Стаття 57. Докази ЦПК

1. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд

встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують

вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення

для вирішення справи.

2. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх

осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків,

письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів,

висновків експертів.

Буду сильно рад если меня ткнут носом в набор действий для сбора доказательств на суд.

Не велика проблема заплатить профи - и накатать красивый иск.

НО! надо ж еще доказать обман....., нечестную предпринимательскую практику и т.д.....

Я вот два месяца пишу.....пока 0 (ноль) по удовлетворяющим (меня) ответам (.

результат не 0, вы сможете все эти документы истребовать через суд и суд не сможет Вам отказать, так как это те доказательства на которых базируется Ваша защита.
Link to comment
Share on other sites

Уважаемые, да никто ж и не спорит и не сюсюкает.

Если кто-то думает, что банк добрый пускай идет и ложится на ступеньки банка, чтоб в него (заемщика) там ноги вытирали.

Тут вопрос стоит в:

Стаття 57. Докази ЦПК

1. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд

встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують

вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення

для вирішення справи.

2. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх

осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків,

письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів,

висновків експертів.

Буду сильно рад если меня ткнут носом в набор действий для сбора доказательств на суд.

Не велика проблема заплатить профи - и накатать красивый иск.

НО! надо ж еще доказать обман....., нечестную предпринимательскую практику и т.д.....

Я вот два месяца пишу.....пока 0 (ноль) по удовлетворяющим (меня) ответам (.

все письма без ответа можно использовать в суде совместно сс ст. 642 (Посмотрите номер не помну ) Прососрочення кредитодавця и в гугле есть коментарии к неи .можно обосновать прекращение платежей с момента выявления нарушений ну а если хорошо обдумать то и в связи с отсутствием ответаос тановить взаимо ращот

Link to comment
Share on other sites

Письма не без ответа <_< . Ответы пишут юристы. Манипулируя понятиями и жонглируя нпа.

Вот к примеру ответ банка на очередное звернення по предоставлению выписки:

Пан

Від №

Шановний

Повідомляємо, що звернення розглянуто та вивчено провідними спеціалістами ПАТ КБ "ПриватБанк". За результатами розгляду повідомляємо наступне:

Документи за кредитними договорами Клієнтів банку надаються відповідно до вимог ст.62 Закону №2121-111 та Правил №267 у відділеннях ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на платній основі після внесення Клієнтом плати за отримання такої інформації відповідно до тарифів банку.

Вартість надання виписки про розподіл коштів з транзитного рахунку — 500 грн.

довідки про позичкову заборгованість — 100 грн.

копії кредитного договору — 500 грн.

На підставі вищевикладеного повідомляємо, що для отримання документів за кредитним договором №000000000000000 Вам необхідно звернутися до відділення ПАТ КБ «ПриватБанк», після сплати за отримання такої інформації.

Шановний позичальник! Зараз Ви маєте можливість безкоштовно переглядати залишок та виписку погашень по Вашому кредиту через Інтернет, здійснювати щомісячне погашення по кредиту не відвідуючи відділення Банку - для цього Вам потрібно мати мобільний телефон, карту ПАТ КБ ПриватБанк і зареєструватись в системі Приват24 (Ваш Живий Інтернет- Банк) www.privat24.ua.

Також ПАТ КБ ПриватБанк (www.privatbank.ua) пропонує допомогу у продажі автомобіля або нерухомості через Інтернет сайти: www.planetavto.com.ua (авто); www.planetestate.com.ua (нерухомість).

З повагою,

Заступник керівника Напрямку

Юридична підтримка ГО Є.В.Янсон

Обратите внимание на РАСЦЕНКИ!!!

Link to comment
Share on other sites

Письма не без ответа <_< . Ответы пишут юристы. Манипулируя понятиями и жонглируя нпа.

Вот к примеру ответ банка на очередное звернення по предоставлению выписки:

Пан

Від №

Шановний

Повідомляємо, що звернення розглянуто та вивчено провідними спеціалістами ПАТ КБ "ПриватБанк". За результатами розгляду повідомляємо наступне:

Документи за кредитними договорами Клієнтів банку надаються відповідно до вимог ст.62 Закону №2121-111 та Правил №267 у відділеннях ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на платній основі після внесення Клієнтом плати за отримання такої інформації відповідно до тарифів банку.

Вартість надання виписки про розподіл коштів з транзитного рахунку — 500 грн.

довідки про позичкову заборгованість — 100 грн.

копії кредитного договору — 500 грн.

На підставі вищевикладеного повідомляємо, що для отримання документів за кредитним договором №000000000000000 Вам необхідно звернутися до відділення ПАТ КБ «ПриватБанк», після сплати за отримання такої інформації.

Шановний позичальник! Зараз Ви маєте можливість безкоштовно переглядати залишок та виписку погашень по Вашому кредиту через Інтернет, здійснювати щомісячне погашення по кредиту не відвідуючи відділення Банку - для цього Вам потрібно мати мобільний телефон, карту ПАТ КБ ПриватБанк і зареєструватись в системі Приват24 (Ваш Живий Інтернет- Банк) www.privat24.ua.

Також ПАТ КБ ПриватБанк (www.privatbank.ua) пропонує допомогу у продажі автомобіля або нерухомості через Інтернет сайти: www.planetavto.com.ua (авто); www.planetestate.com.ua (нерухомість).

З повагою,

Заступник керівника Напрямку

Юридична підтримка ГО Є.В.Янсон

Обратите внимание на РАСЦЕНКИ!!!

Стаття 62. Порядок розкриття банківської таємниці

Інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками:

1) на письмовий запит або з письмового дозволу власника такої інформації;

2) на письмову вимогу суду або за рішенням суду;

3) органам прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Антимонопольного комітету України - на їх письмову вимогу стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу;

(пункт 3 частини першої статті 62 із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 20.11.2003 р. N 1294-IV)

4) органам Державної податкової служби України на їх письмову вимогу з питань оподаткування або валютного контролю стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу;

5) центральному органу виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу на його запит щодо фінансових операцій, пов'язаних з фінансовими операціями, що стали об'єктом фінансового моніторингу (аналізу) згідно із законодавством щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а також учасників зазначених операцій;

(частину першу статті 62 доповнено пунктом 5

згідно із Законом України від 28.11.2002 р. N 249-IV,

пункт 5 частини першої статті 62 у редакції

Законів України від 01.12.2005 р. N 3163-IV,

від 18.05.2010 р. N 2258-VI)

6) органам державної виконавчої служби на їх письмову вимогу з питань виконання рішень судів стосовно стану рахунків конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності.

(частину першу статті 62 доповнено пунктом 6

згідно із Законом України від 22.05.2003 р. N 835-IV)

Вимога відповідного державного органу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, повинна:

1) бути викладена на бланку державного органу встановленої форми;

2) бути надана за підписом керівника державного органу (чи його заступника), скріпленого гербовою печаткою;

3) містити передбачені цим Законом підстави для отримання цієї інформації;

4) містити посилання на норми закону, відповідно до яких державний орган має право на отримання такої інформації.

Довідки по рахунках (вкладах) у разі смерті їх власників надаються банком особам, зазначеним власником рахунку (вкладу) в заповідальному розпорядженні банку, державним нотаріальним конторам або приватним нотаріусам, іноземним консульським установам по справах спадщини за рахунками (вкладами) померлих власників рахунків (вкладів).

Банку забороняється надавати інформацію про клієнтів іншого банку, навіть якщо їх імена зазначені у документах, угодах та операціях клієнта.

Банк має право надавати інформацію, що становить банківську таємницю, іншим банкам та Національному банку України в обсягах, необхідних при наданні кредитів, банківських гарантій.

(частина п'ята статті 62 у редакції

Закону України від 24.07.2009 р. N 1617-VI)

Банк має право розкривати інформацію, що містить банківську таємницю, особі (в тому числі яка уповноважена діяти від імені держави), на користь якої відчужуються активи та зобов'язання банку при виконанні заходів, передбачених програмою фінансового оздоровлення банку, або під час здійснення процедури ліквідації. Національний банк України (тимчасовий адміністратор) має право надавати Міністерству фінансів України інформацію, яка містить банківську таємницю щодо банків, участь у капіталізації яких бере держава.

(статтю 62 доповнено новою частиною шостою

згідно із Законом України від 24.07.2009 р. N 1617-VI,

у зв'язку з цим частини шосту - дев'яту вважати

відповідно частинами сьомою - десятою)

Обмеження стосовно отримання інформації, що містить банківську таємницю, передбачені цією статтею, не поширюються на службовців Національного банку України або уповноважених ними осіб, які в межах повноважень, наданих Законом України "Про Національний банк України", здійснюють функції банківського нагляду або валютного контролю.

Національний банк України відповідно до міжнародного договору України або за принципом взаємності має право надавати інформацію, отриману при здійсненні нагляду за діяльністю банків, органу банківського нагляду іншої держави, а також отримувати від органу банківського нагляду іншої держави таку інформацію. Надана (отримана) інформація може бути використана виключно з метою банківського нагляду або запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, чи фінансуванню тероризму.

(частина восьма статті 62 у редакції

Законів України від 01.12.2005 р. N 3163-IV,

від 24.07.2009 р. N 1617-VI)

Положення частин другої та четвертої цієї статті не поширюються на випадки надання спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу інформації про фінансові операції у випадках, передбачених законом, та органам державної податкової служби - інформації про відкриття (закриття) рахунків платників податків відповідно до статті 69 Податкового кодексу України.

(частина дев'ята статті 62 із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 28.11.2002 р. N 249-IV,

у редакції Закону України

від 01.12.2005 р. N 3163-IV,

із змінами, внесеними згідно із

Законами України від 18.05.2010 р. N 2258-VI,

від 02.12.2010 р. N 2756-VI)

Особи, винні в порушенні порядку розкриття та використання банківської таємниці, несуть відповідальність згідно із законами України.

Не слова здесь не нашел о том, что такая информация дается платно.

Пора уже в суд подавать и через него истребовать все доказательства.

Про затвердження Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці

Постанова Правління Національного банку України

від 14 липня 2006 року N 267

При чем эти правила к заемщику?

3. Порядок та межі розкриття банками інформації, що містить банківську таємницю

3.1. Письмовий запит та/або дозвіл клієнта про розкриття інформації, що містить банківську таємницю і власником якої є такий клієнт, складається за довільною формою.

Письмовий запит (дозвіл) фізичної особи - клієнта банку має бути підписаний цією особою. Її підпис має бути засвідчений підписом керівника банку чи вповноваженою ним особою та відбитком печатки банку або нотаріально.

Письмовий запит (дозвіл) юридичної особи - клієнта банку має бути підписаний керівником або вповноваженою ним особою та скріплений печаткою юридичної особи.

Запит та/або дозвіл клієнта може бути включений до договору про надання банківських послуг, що укладається між клієнтом і банком. У договорі також можуть бути визначені підстави та межі розкриття банком інформації, що становить банківську таємницю клієнта.

На письмовий запит власника інформації, що становить банківську таємницю або з його письмового дозволу, банк розкриває таку інформацію в обсязі, визначеному в письмовому запиті або дозволі.

Это говорит о том, что они должны были предоставить такую информацию

Они свою обязанность не выполнил согласно п. 3 абз. 3 ч. 4 ст. 11 это несправедливое условие

5. До договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими:

3) передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки;

Link to comment
Share on other sites

  • 2 weeks later...

15.01.201111:19 Мокрый Анатолий <babochka@vizit-net.com>

Fw: Внимание! Мошеннические действия банков.

Мною получена информация, что по некоторым нашим членам уже есть факты продажи их ипотеки без решений судов и уведомления заемщика. У квартир появились новые владельцы, которые через суды получают решение о принудительном выселении заемщика и его семьи.

Проверьте свое иммущество!

Тема: Внимание! Мошеннические действия банков.

В связи с полученной информацией о мошеннических действиях "Приватбанка" с иппотекой, прошу всех срочно проверить у своего натариуса кто имеет право истребования Вашей недвижимости: банк или уже кто-то другой.

В случае, если право истребования по иппотеке передано от банка другому лицу - подавайте в суд на расторжение договора.

Link to comment
Share on other sites

  • 1 month later...

Приветствую всех. Милых дам с праздником :rolleyes:

Возникло несколько вопросов:

выписка:

- Неоднократно обращался в Примат с просьбой о предоставлении выписки. Отписали что - 500 грн. Я Письменно попросил предоставить тарифы - отписали - 500 грн. Пришел в банк сказали тарифов нету. Писать что-то в отделении бесполезно: а) нету начальника б) обращения отсылают дальше. Отвечает мне Юр. поддержка ГО.

Где-то мелькнуло что тарифы должны быть публичными и общедоступными....

Не знаю как замутить (доказательно), что тарифов в отделении нету.

Собираюсь подавать заявление в прокуратуру только по выписке.

2600-й

блокирнули 2600-й (предпринимательский) счет в том же Примате

там конечно много денег не было (я ж тоже не нынешный), так пару гривень. Но эти махинаторы умудряются - блокирнуть счет и снимать деньги за обслуживание. В договоре указано, что раб-заемщик позволяет банку снимать средства со все счетов )).

Антимонопольный комитет

-стоит ли писать звернення? в обласное управление?

примат тупо пишет, что снял деньги и все.

какие документы в АК подавать?

Постанова 708

Написал (около 32 дней назад) повторное обращение по предоставлении переддоговрной документации. В ответ тишина полная.

Что делать по этому вопросу? Куда жаловаться для собирания доказательной базы?

НБУ и местные СЗПП посылают....в суд.

буду рад другим подсказкам.

Решение подавать иск по КД пока не принято. Так как ситуацийон в целом очень паскудная

для заемщика.

Link to comment
Share on other sites

  • 1 month later...

Написал в областной антимонопольный

вот отписька :(

АНТИМОНОПОЛЬНИИ КОМІТЕТ УКРАЇНИ

ОБЛАСНЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ

за № від

обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України розглянуто Вашу заяву щодо правомірності дій ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» та ЗАТ «СК «Інгосстрах»

За результатами розгляду заяви повідомляє наступне.

Відповідно до кредитного договору 00000000000 від 00.00.2008 року Вам надано кредит на купівлю нерухомого майна (будинку) та оплату страхових платежів.

Відповідно до пункту 2.2.7. кредитного договору передбачено оформлення договору страхування закладеного майна та письмове узгодження з Банком договорів страхування, у т.ч. вибору Страхувальника (страхової компанії), переліку страхових ризиків тощо, які підлягають страхуванню, пред'явлення Банку підписаних Страхувальником договорів страхування й документів, які підтверджують сплату страхових платежів. Письмовим узгодженням Банку є віза вповноваженого представника Банку на договорах страхування.

Право вибору страхової компанії кредитним договором не обмежено.

Згідно з пунктом 2.1.3. кредитного договору Ви доручаєте банку щорічно перераховувати необхідну для оплати чергових страхових платежів суму коштів згідно договору страхування.

Також, відповідно до пункту 8.2. кредитного договору Ви доручаєте Банку, без додаткового узгодження, перераховувати кредитні кошти на поточний рахунок ЗАТ «Страхової компанії «Інгосстрах».

Договором страхування майна № 0000000000 від 00.00.2008 року укладеного Вами з ЗАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» визначено, що страховий платіж за будинок складає 98 521,00 грн.

Відповідно до пункту 10 зазначеного договору страхування, при бажанні Страхувальника застрахувати майно на строк, більший за 12 місяців, та сплаті страхового платежу, договір щорічно пролонговується на такий же строк - до повного погашення кредитної заборгованості - у разі сплати наступних страхових платежів.

ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» відповідно до кредитного договору та договору страхування здійснював щомісячну оплату страхових платежів.

Таким чином, за результатами розгляду Вашої заяви в діях ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції не встановлено.

В.о. голови територіального відділення

Link to comment
Share on other sites

Принципиально это ни о чем не говорит, так как из написанного в писульке усматривается, что в Вашем договоре нет четкого определения с указанием конкретной страховой компании, в которой надлежит страховаться заемщику. Условие согласования с банком выбора страховой еще не означает ограничения прав заемщика. Тут антимонопольные юристы правы. Но такие условия, как, очевидно, в Вашем договоре, - достаточно редки, обычно указующим перстом - на аффилированную страховую компашку указывают...

Link to comment
Share on other sites

Очень хотелось получить от АК писульку что есть нарушения...Таким образом была бы получена серьезная зацепка.

Но увы.....

Готовлюсь отписывать еще раз

Пробую описать своими словами:

Перед оформлением кредитного договора я внес аванс в размере 10% от суммы недвижимости.

Страховка меня и недвижимости (подписывание договоров) проходили в помещении банка. На договорах страховки (которые банк предоставил мне) стоят не мокрые печати, а что-то типа распечатки рисунка из файла.

В кредитном договоре указано, что банк предоставляет ____ сумму $ на покупку жилья и пару сотен на страховку.

Теперь раз в год приходят письма, что с моего счета сняты деньги за оплату страховки...... Таким образом банк просто информирует меня о совершенном действии не предоставляя мне право выбора. А АК в этом нарушения не видит…..

Link to comment
Share on other sites

  • 3 months later...

8. ОСОБЛИВІ УМОВИ

8.1. Банк зобов'язується надати "Позичальникові" кредитні кошти на строк з 00--2008 р. по 00-00-0000р. включно, у вигляді не поновлювана лінія (далі - «Кредит») у розмірі 8369.99 дол. США на наступні цілі: у розмірі 9369,99 дол. СШАна придбання нерухомості, з •них 8000.00 дол. США (Вісім тисяч доларів США 00 центів) на придбання нерухомості шляхом: видачі готівки через касу, а також у розмірі 270.00 дол. США на сплату винагороди за надання фінансового інструменту у момент надання кредиту, 52,52 дол. США - для сплати страхового платежу страхування майна за договором страхування майна на перший рік дії кредиту, 47.27 дол. США - для сплати особистого страхування за договором особистого страхування на перший рік дії кредиту, а також у розмірі 498.95 дол. США (Чотириста дев'яносто вісім доларів США 95 центів) на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених п.п. 2.1.3, 2.2.7 даного Договору

Цікаво як це вяжеться з

Стаття 19. Валюта страхування (Зу "Про страхування")

Страхувальники згідно з укладеними договорами страхування

мають право вносити платежі лише у грошовій одиниці України, а

страхувальник-нерезидент - у іноземній вільно конвертованій валюті

або у грошовій одиниці України у випадках, передбачених чинним

законодавством України, з урахуванням положень частини четвертої

цієї статті при укладанні договорів страхування життя.

ч4. Грошові зобов'язання сторін по договорах страхування життя,

за їх згодою, можуть бути визначені як у національній валюті

України, так і у вільно конвертованій валюті або розрахункових

величинах, що визначають фактичний розмір зобов'язань страховика

на дату виникнення або виконання цих зобов'язань.

та

1. Страхувальник-резидент згідно з укладеними договорами

страхування має право вносити страховику-резиденту страхові

платежі лише у валюті України, а страхувальник-нерезидент - у

вільно конвертованій валюті або у валюті України у випадках,

передбачених чинним законодавством України.

("Положення про застосування іноземної валюти в страховій діяльності" затверджене

Постанова НБУ про застосування іноземної валюти в страховій діяльності N 135 від 11.04.2000)

Чи є це порушенням істотних умов договору?

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...