Решение Лисичанского горсуда о признании недейсвтительными договоров кредита, залога и поручительства с Ощадбанком

[vekt]

Справа №2-6797/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2010 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Фастовця В.М.,

при секретарі Бандуровій В.І.,

з участю представників

позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" в особі філії – Сєвєродонецьке відділення №7854 про визнання недійсними кредитного договору, договору застави і договору поруки, зобов’язання до вчинення певних дій, стягнення моральної шкоди, 3-і особи – ОСОБА_4 банк України, ОСОБА_5, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом, в якому після уточнення вимог (а.с.34) просив визнати недійсним укладені між ним та відповідачем кредитний договір, договір застави від 29.05.2008. р. та договір поруки від 29.05.2008 р. між відповідачем і ОСОБА_5; зобов’язати відповідача провести перерахунок заборгованості за кредитним договором в національну валюту за курсом на момент укладення договору та стягнути моральну шкоду внаслідок порушення його прав при укладені договору в розмірі 5000 грн..

Позов мотивував тим, що відповідач порушив діюче законодавство у сфері валютного контролю, бо не мав права видавати кредит та отримувати плату за кредит в іноземній валюті без індивідуальної ліцензії НБУ.

Також було порушено законодавство про захист права споживачів. У кредитний договір включені несправедливі умови договору; п.3.3.7, 3.3.9. і 3.3.10 є втручанням у особисте життя позивача.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, суду усно та письмово дав пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача у судовому засідання позов не визнав, суду усно та письмово пояснив, що банк мав право видачі кредиту, бо у нього є генеральна ліцензія. Гроші отримував, бо це не потребує ліцензії на підставі п.1.5 затвердженої постановою НБУ №483 Положення про порядок видачі індивідуальних ліцензій. Сплата відсотків передбачена як готівкою, так і безготівковим перерахуванням.

Права споживача також не порушені. Договір був укладений позивачем добровільно. Моральна шкода не доведена.

Представник 3-ї особи у судове засідання не з'явився, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню. Суду письмово пояснив, що банк, який має генеральну ліцензію, має право на видачу валютного кредиту.

3-я особа, ОСОБА_5, просила справу слухати за її відсутності.

У судовому засіданні були досліджені наступні докази: кредитний договір (з додатковими угодами), договори поруки та застави від 29.05.08.; меморіальний ордер і платіжне доручення; заява на видачу кредиту; звернення відповідача; розрахунки суми заборгованості та сплачених сум; договір купівлі-продажу автомобілю від 29.05.08.; прибутковий касовий ордер; відгук на позов; письмової заперечення позивача на відгук; письмові заперечення 3-ї особи; доручення позичальника; банківська ліцензія №148 з дозволами і додатками.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що 29 травня 2008 року між сторонами у справі був укладений кредитний договір №181, згідно п.п.1.1 якого відповідач надав позивачу кредит у доларах США в сумі, еквівалентній 170460 грн., що складало 35 147 доларів США (а.с.5-6, 14). Згідно п.1.3 кредит надавався шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті продавцю автомобілю за договором №08.05-290М, що і було здійснено відповідно до доручення позивача (а.с.67)..

На забезпечення виконання позивачем вказаного зобов’язання 29 травня 2008 року між сторонами був укладений договір застави №181 автомобілю "МAZDA 6", номер шасі (кузова, рами) VIN-JMZGH12L681140394 JMZG12L681140394, білого кольору, 2008 року випуску (а.с.10-12).

Також, на забезпечення кредитного договору між відповідачем і 3-ю особою ОСОБА_5 був укладений договір поруки №63 від 29 травня 2008 року.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна підтвердити ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів і заперечень.

1.Згідно ст.533 ч.3 ЦК використання іноземної валюти… при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Декрет КМУ №15-93 від 19.02.93. "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (далі Декрет) передбачає:

ст.2 ч.2 резиденти… мають право здійснювати валютні операції (тобто операції, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України – ст.1 п.2 Декрету) з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України;

ст.5 ч.1, ч.2 і ч.4 - ОСОБА_4 банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.

Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам… на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам… на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують такі операції: …

в) надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі;

г) використання іноземної валюти на території України як засобу платежу…

Таким чином, за відсутності законодавчо встановлених меж розміру кредиту в іноземній валюті та строку його надання валютні операції з надання таких кредитів не потребують отримання індивідуальної ліцензії.

Згідно ст.49 ч.1 Закону "Про банки і банківську діяльність" як кредитні… розглядаються операції, зазначені у пункті 3 частини першої… статті 47 цього Закону - розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Відповідач на момент укладення Договору мав банківську ліцензію №148 на здійснення кредитних операцій, Законом "Про банки і банківську діяльність" обмежень щодо здійснення кредитних операцій виключно в національній валюті немає, тому відповідач мав право на видачі кредиту в іноземній валюті за наявності ліцензії.

Суд вважає, що за відсутності спеціальної конкретизації щодо того, що це індивідуальна ліцензія, ліцензія №148 є генеральною, бо інші види ліцензій діюче законодавство не передбачає.

2.Відсутність порушень при видачі кредиту в іноземній валюті виключає задоволення вимог про зобов’язання відповідача до перерахунку отриманих позивачкою за спірних договорами кредиту сум у національну валюту.

3.Разом з тим, згідно ст.215 ч.1 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою… статті 203 цього Кодексу - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства…

З п.1.5.1.3 абз.2 і п.1.5.1.5. спірного договору кредиту вбачається, що сплата відсотків за ним здійснюється у валюті кредиту шляхом внесення готівки тільки до каси відповідача або безготівкових перерахувань з рахунків, відкритих в інших установах відповідача.

На підставі ст.11 ч.1 абз.5 Декрету ОСОБА_4 банк України видає у межах, передбачених цим Декретом, обов’язкові для виконання нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку України.

Повноваження НБУ підтверджуються і ст.44 ч.1 і ч.2 п.1 Закону України "Про ОСОБА_4 України", згідно з якою НБУ діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль.

До компетенції НБУ у сфері валютного регулювання та контролю належать видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій;

Відповідно до п.6 п.п.6.2 Правил використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджених постановою НБУ №200 від 30.05.07., фізичні особи — резиденти можуть використовувати на території України готівкову іноземну валюту як засіб платежу у випадках, передбачених підпунктами “а”, “в” та “е” пункту 6.1 цієї глави, тобто у випадках:

а) сплати мита, інших податків і зборів (обов’язкових платежів), митних зборів та фінансових санкцій відповідно до митного законодавства України;

в) сплати платежів за охорону та супроводження підакцизних і транзитних товарів митними органами;

е) оплати товарів і послуг у зоні, що звільнена від сплати мита та податків

Таким чином, сплата процентів за користування кредитом є платою за наданий позивачу кредит, і на підставі ст.5 ч.4 п.п."г" ДКМУ за відсутності у позивачки індивідуальної ліцензії на оплату послуг готівковими коштами в іноземній валюті та відсутності у законодавстві права на таке використання готівкових коштів, є умовою договору кредиту, що суперечить наведеному діючому законодавству про валютне регулювання.

Суд не може прийняти до уваги посилання відповідача і 3-ї особи на п.1.5 затвердженого постановою НБУ №483 від 14.10.04. Положення про порядок видачі ОСОБА_4 банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, бо згідно п.п.1.2 це Положення регламентує використання тільки безготівкової іноземної валюти як засобу платежу.

За наявності спеціального нормативного акту, який регулює використання готівкової іноземної валюти як засобу платежу (зазначена постанова №200), суд не може застосувати постанову №483 і за аналогією закону чи права.

У зв’язку з тим, що сплата процентів є істотною умовою договорів кредиту, суд вважає, що кредитний договір від 29 травня 2008 року у разі відсутності умови щодо сплати процентів не був би укладений, тому визнання п.1.5.1.3 абз.2 і п.1.5.1.5. в частині сплати процентів кредитного договору в іноземній валюті від 29.05.2008 р. недійсним тягне за собою недійсність вказаних договорів у повному обсязі згідно ст.217 ЦК України.

Суд не приймає до уваги передбачену договором можливість сплати процентів шляхом перерахування безготівкових коштів, бо відповідачем не надані докази наявності у позивача таких рахунків в інших установах ВАТ "Держощадбанку", кредитний договір у п.3.3. не передбачає і обов’язку позивача на відкриття таких рахунків.

Тому такий спосіб сплати відсотків є неможливим. Визнання договору дійсним в цій частині також неможливе, бо за відсутності відповідних позовних вимог таке рішення суду фактично встановлює обов’язок позивача на укладення з відповідачем договору відкриття рахунку, що суперечить встановленому ст.3 п.3 ЦК України принципу свободи договору, порушує свободу волевиявлення учасника правочину і відповідність його внутрішній волі, що згідно ст.203 ч.3 ЦК України є підставою для визнання позову недійсним.

4.Суд застосовує ст.216 ЦК України стосовно реституції при визнанні договору недійсним. Поверненню відповідачу підлягає різниця з отриманими від нього позивачем 35147 доларів США і сплаченими згідно довідки відповідача (а.с.66) 7381,29 доларів США кредиту та 11775,08 доларів США процентів, що складає 15990, 63 доларів США (за курсом на день винесення рішення 791,16 грн. за 100 доларів США - 126511,47 грн.).

5.Оскільки відповідно до ст.548 ч.2 ЦК України недійсне зобов’язання не підлягає забезпеченню, позов в частині визнання недійсними договорів поруки між відповідачем та ОСОБА_5 №63 і застави автомобілю №181 від 29.05.2008 р. також підлягає задоволенню.

У зв’язку з визнанням договору застави недійсним підстави для реєстрації предмету цього договору згідно ст.43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у реєстрі обтяжень рухомого майна відпали.

6.Суд не приймає до уваги посилання позивача на порушення законодавства про захист прав споживачів, бо згідно ст.18 ч.5,6 Закону "Про захист прав споживачів" недійсною визнається умова договору. Позивачем ж положення договору, які на її думку породжують істотний дисбаланс між правами і обов’язками сторін у спірних кредитних договорах, не наведені.

Що стосується умов п.п.3.3.9. і 3.3.10 договору кредиту, то зобов’язання передбачати в укладених з іншими банківськими установами договорах

про відкриття поточних/карткових рахунків право відповідача здійснювати договірне списання коштів з цих рахунків

надавати відповідачу документи, що підтверджують фінансовий стан позивача

повідомляти про зміну реєстрації, працевлаштування, ім'я, прізвища, по-батькові,

то вони, хоча і є втручанням у приватне життя позивача, гарантоване йому ст.8 Європейської конвенції з прав людини, але необхідні з метою попередження ризиків від можливого неналежного виконання чи невиконання позивачем умов Договору, та є такими, що дотримують розумний баланс між правами і обов’язками сторін.

7. Відповідно до ст.4 ч.1 п.5 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки у разі заподіяння її небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

Доказів заподіяння позивачу такої шкоди судуд не надано, ому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

8.На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн. та на користь держави судовий збір в розмірі 8,5 грн.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" в особі філії – Сєвєродонецьке відділення №7854 про визнання недійсними кредитного договору, договору застави і договору поруки, зобов’язання до вчинення певних дій, стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати недійсними:

кредитний договір №181 від 29 травня 2008 року і договір застави №181 від 29 травня 2008 року автомобілю "МAZDA 6", номер шасі (кузова, рами) VIN-JMZGH12L681140394 JMZG12L681140394, білого кольору, 2008 року випуску, укладені між ОСОБА_3 і відкритим акціонерним товариством "Державний Ощадний банк України" в особі філії – Сєвєродонецьке відділення №7854, з виведенням вказаного автомобілю з реєстру обтяжень рухомого майна;

договір поруки №63 від 29 травня 2008 року, укладений між відкритим акціонерним товариством "Державний Ощадний банк України" в особі філії – Сєвєродонецьке відділення №7854 і ОСОБА_5..

Стягнути з ОСОБА_3 на користь відкритого акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" в особі філії – Сєвєродонецьке відділення №7854 15 990 (п'ятнадцять тисяч дев’ятсот дев’яносто) доларів 63 центи США, що в еквіваленті складає 126 511 (сто двадцять шість тисяч п’ятсот одинадцять) грн. 47 коп..

У задоволенні позову ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" в особі філії – Сєвєродонецьке відділення №7854 про зобов’язання до проведення перерахунку валюти кредиту в грошову одиницю України на час укладення кредитного договору від 29 травня 2008 року №181 та стягнення моральної шкоди відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" в особі філії – Сєвєродонецьке відділення №7854 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 37 (тридцять сім) грн.

Стягнути з до відкритого акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" в особі філії – Сєвєродонецьке відділення №7854 на користь держави судовий збір в розмірі 08 (вісім) грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення, а особами, які не були присутні під час проголошення рішення, у той самий строк зо дня отримання його копії.

Суддя:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11872057

[у.zaporozhskiy]

Суд не може прийняти до уваги посилання відповідача і 3-ї особи на п.1.5 затвердженого постановою НБУ №483 від 14.10.04. Положення про порядок видачі ОСОБА_4 банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, бо згідно п.п.1.2 це Положення регламентує використання тільки безготівкової іноземної валюти як засобу платежу.

Повторение пройденного, кто напомнит використання тільки безготівкової іноземної валюти, что такое безготівкова іноземна валюта, помнится обсуждали...

и указывали, что перевод с одного счета на другой не является безготівковою інозменою Валютою

странность решения:

просили реституцию, а заплатили 37 грн. хотя должны были 120..