Борьба с Приватом по всем фронтам


Recommended Posts

Здравствуйте, форумчане. У меня сложиласт следующая ситуация: в марте 2008 года был взят кредит в гривне под 15% годовых в Приватбанке, на сумму 230 000грн. кредит целевой, на ремонт квартиры. Ежемесячная выплата на тот момент составляла 3 600 грн.

Обеспечением выполнения обязательства выступает ипотека квартиры, собственниками данной квартиры являются сын и мать, которая собственно и брала кредит. Квартира принадлежит на праве общей долевой собственности по 50% у каждого.

В июлю месяце этого же года на домашний телефон начали беспокоить сотрудники банка с предложением или же подписать новый договор или же вернуть всю сумму или же они дают месяц на выселение, естественно что если человек 4 месяца назад все таки взял кредит, то у него нет этой суммы. Звонки с угрозами продолжались до тех пор пока у матери не выдержали нервы и она пошла на переговоры с банком, естественно не до чего хорошего для заемщика они не договорились. Мать подписала дополнение к договору по которому оставшаяся сума задолжености была перещитана в долары США под 14% годовых(ежемесячна сумма выплат 800 доларов по курсу 4.84 грн) но даже под этот процент сума выплат увеличилась на 700 гривен не говоря о том, что когда поднялся курс долара эта сумма вообще была увеличина чут ли не вдвое.

Я думаю не только наша семья пострадала от кризиса, бизнесс пришлост закрыть, но еще какое то время мы продолжали выплачивать кредит. На данный момент сумма вместе с просрочкой достигла 69 000 доларов, уже и квартира столько не стоит, и не знаем за что хвататься, и естественно, что банк в первую очередь принимает оплату пени и процентов, а потом тело кредита.

Я подал иск от матери о признании дополнительного соглашения к договору недействительным. Сейчас идет суд.

Вот несколько дней назад пришло письмо от Приватбанка. Содержание письма следующее: если в течении 30 дней не будет оплачен весь долг, то Приват от своего имени может продать квартиру. В договоре есть следующий раздел "Застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя":

п.1 Іпотекодержатель набуває право на задоволення своїг вимог за рахунок Предмета іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку виконання зобовязань , вони не будуть виконані (виконані належним чином) та у випадку, якщо інформація або документи, надані Іпотекодавцями при укладені цього Договору виявляться недостовірними та нідійсними, а також у випадку ...

п.2. звернення стягнення за цим Договором здійснюється на підставі цього договору , виконавчого напису нотаріуса або рішенням суду.

п.3 Данний пункт Договору є застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, яке надає право Іпотекодержателю звернути стягнення на Предмет іпотеки, на підставі цього договору шляхом:

- продажу від свого імені предмета іпотеки будь якій особі на підставі договору купівлі продажу у порядку встановленому ст. 38 ЗУ "Про іпотеку". Цим договором Іпотекодавці уповноважують Іпотекодержателю подавати та отримувати від імені Іпотекодавців довідки та документи, які необхідні для підготовки предмета іпотеки до продажу, сплачувати всі необхідні платежі, підписати договір купівлі продажу Предмета іпотеки, а також виконувати всі інші дії , які повязані з продажем Предмета іпотеки. У разі продажу Предмета Іпотеки, Іпотекодавці доручають Іпотекодержателю отримати грошові кошти, виручені від продажу та спрямувати їх на погашення витрат Іпотекодержателя та заборгованості за Договором про іпотечний кредит ;

- прийняття Предмета іпотеки у власність, в порядку визначеному ст.37 ЗУ "Про іпотеку" При цьому це застереження визначається сторонами як договір про задоволення вимог Іпотекодержателя.

подскажите пожалуйста какие шансы признать договор ипотеки недействительным??? И может ли действительно Приват банк продать без моего согласи предмет ипотеки???

Link to comment
Share on other sites

Выкладываю черновой вариант Искового заявления, у кого какие мнения есть, может что то добавить, исправить и вообще имеет ли смысл действовать именно так в этой ситуации???

11 березня 2008 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та Царенко Мариною Вікторівною був укладений Договір про іпотечний кредит. Забезпеченням виконання зобов’язання за кредитним Договором виступає іпотека нерухомого майна. Для цього сторони уклали Іпотечний Договір, згідно з яким Царенко Марина Вікторівна, Царенко Георгій Анатолійович (Позивач) передали, а комерційний банк «ПриватБанк» прийняв в іпотеку нерухоме майно житлового призначення, а саме: 3-кімнатну квартиру зі всіма об’єктами функціонально пов’язаними з цим нерухомим майном, що знаходиться за адресою: Харківська обл., місто Харків, вул.. Отакара Яроша, буд.23-А, кв.8. Дана квартира належить на праві спільної часткової власності Царенко Марині Вікторівні та Царенко Георгію Анатолійовичу.

З серпня місяця 2010 року на домашню адресу Позивача почали приходити листи від КБ ПАТ «Приватбанк» про те, що якщо не буде сплачена сума заборгованості в розмірі 49505 доларів США та нарахована пеня, то буде розпочато стягнення на предмет іпотеки. Як пізніше було з’ясовано 6 серпня 2008 року Царенко Марина Вікторівна під тиском «ПриватБанку» підписала Додаткову Угоду до Договору про іпотечний кредит, згідно з умовами якої сума боргу 229704 грн була перерахована у 49505 доларів США під 14.04% річних та 3% річних за резервування ресурсів. Хоча Іпотекодавець виступив майновим поручителем зовсім на інших умовах, а саме: Царенко Марина Вікторівна уклала договір про іпотечний кредит за яким їй було надано кредитні кошти у розмірі 230 000 гривень під 15,00% річних. Приведений нижче розрахунок платежів говорить про те, що сума щомісячних видатків Царенко М.В. була збільшена, тобто у Царенко Г.А. збільшився обсяг відповідальності.

Розрахунок суми платежів:

1.)Сума щомісячного платежу в гривні під 15% річних дорівнює 3597.27 грн.

2.)Сума щомісячного платежу в доларах США під 14% річних 848.96 по курсу 4.84 грн. за 1 долар США

848.96 $ * 4,84 грн. = 4108,97 грн. (курс НБУ станом на 06.08.2010р., тобто на дату укладення додаткової угоди ) .

4108,97 – 3597,27 = 511,7 грн.

На сьогоднішній день суму щомісячного платежу по курсу 8 грн. за 1 долар США складає: 848*8=6784 грн.

Перед тим як надавати свою частку квартири у заставу Банку Іпотекодержатель проаналізував всю ситуацію, а саме: рівень платоспроможності Позичальника, урахував всі ризики, проаналізував умови основного зобов’язання, за належне виконання якого він несе відповідальність і надав згоду, яка виразилась у підписанні Договору Іпотеки. Ця згода надавалась спираючись на істотні умови основного зобов’язання. Тобто, договір Іпотеки має похідний характер від основного зобов’язання в

Згідно п.2 ч.1 ст.18 Закону України «Про іпотеку» іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови: …зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання.

Відповідно, з підписанням Додаткової угоди ціна кредитного Договору була змінена. Згоди на таку зміну Іпотекодержатель не давав. (договорів про іпотеку, крім оспорюваного, не укладав, також ніяких додаткових угод не підписував) Тобто, ті обставини та умови на які спирався Царенко Г.А. при укладенні договору і передачі своєї частки майна у іпотеку на данний момент вже не існують.

Згідно ч. 3. ст.203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно Іпотечного договору №HAEEGI0000003988 від 11.03.2008 р. Царенко Георгій Анатолійович передав банку «ПриватБанк» на наступних умовах: Цареко Марина Вікторівна (Позичальник) повинна повернути Іпотекодержателю кредит у розмірі 230000 грн. під 15% річних. Зміна умов основного зобов’язання суперечить внутрішній волі Іпотекодавця, згоди на таку зміну він не давав і тому нести відповідальність за належне виконання зобов’язання він не збирається.

Згідно ч.1 ст. 358 ЦКУ право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. В нашому випадку Царенко Г.А.

Ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно ст. 19 ЗУ «Про іпотеку» Зміни і доповнення до іпотечного договору підлягають нотаріальному посвідченню. Відповідні відомості про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку. Після видачі заставної зміни і доповнення до іпотечного договору і договору, яким обумовлене основне зобов’язання , можуть вноситися лише після анулювання заставної і видачі нової заставної в порядку встановленому частиною четвертою статтею 20 цього закону.

Будь-яке збільшення основного зобов’язання або процентів за основним зобов’язання, крім випадків, коли таке збільшення прямо передбачене іпотечним договором, може бути здійснене після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою.

Тобто до укладення Додаткової угоди, ПриватБанк як заінтересована сторона, яка звернулася до Позичальника з такою пропозицією, повинен був подбати про державну реєстрацію відповідних відомостей щодо зміни умов обтяження нерухомого майна іпотекою, чого зроблено не було.

ПРОШУ:

1.Прийняти позовну заяву до розгляду.

2.Визнати Іпотечний Договір від 11.03.2008 р. за №HAEEGI0000003988 укладений між закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» недійсним з моменту укладення Додаткової угоди від 06.08.2008р.

3.Зобов’язати приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ,Вараксіну Т.Ю. виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, що розташовано за адресою: м. Харків, вул. Отакара Яроша б.23-А, кв.8

4.Стягнути з АКБ «ПриватБанк» на користь Царенко Г. А. судові витрати (судовий збір в сумі ____грн.. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі___грн.. ).

Додатки:

1. Копія Договору іпотеки № HAEEGI0000003988 від 11.03.2008р.

2. Копія Додаткової угоди від 06.08.2008р. до Договору про іпотечний кредит №HAEEGI0000003988 від 11.03.2008р.

3. Квитанція про оплату судового збору.

4. Квитанція про оплату витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.

5. Копія позовної заяви для Відповідача

Link to comment
Share on other sites

Вот несколько дней назад пришло письмо от Приватбанка. Содержание письма следующее: если в течении 30 дней не будет оплачен весь долг, то Приват от своего имени может продать квартиру. В договоре есть следующий раздел "Застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя":

п.1 Іпотекодержатель набуває право на задоволення своїг вимог за рахунок Предмета іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку виконання зобовязань , вони не будуть виконані (виконані належним чином) та у випадку, якщо інформація або документи, надані Іпотекодавцями при укладені цього Договору виявляться недостовірними та нідійсними, а також у випадку ...

п.2. звернення стягнення за цим Договором здійснюється на підставі цього договору , виконавчого напису нотаріуса або рішенням суду.

п.3 Данний пункт Договору є застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, яке надає право Іпотекодержателю звернути стягнення на Предмет іпотеки, на підставі цього договору шляхом:

- продажу від свого імені предмета іпотеки будь якій особі на підставі договору купівлі продажу у порядку встановленому ст. 38 ЗУ "Про іпотеку". Цим договором Іпотекодавці уповноважують Іпотекодержателю подавати та отримувати від імені Іпотекодавців довідки та документи, які необхідні для підготовки предмета іпотеки до продажу, сплачувати всі необхідні платежі, підписати договір купівлі продажу Предмета іпотеки, а також виконувати всі інші дії , які повязані з продажем Предмета іпотеки. У разі продажу Предмета Іпотеки, Іпотекодавці доручають Іпотекодержателю отримати грошові кошти, виручені від продажу та спрямувати їх на погашення витрат Іпотекодержателя та заборгованості за Договором про іпотечний кредит ;

- прийняття Предмета іпотеки у власність, в порядку визначеному ст.37 ЗУ "Про іпотеку" При цьому це застереження визначається сторонами як договір про задоволення вимог Іпотекодержателя.

подскажите пожалуйста какие шансы признать договор ипотеки недействительным??? И может ли действительно Приват банк продать без моего согласи предмет ипотеки???

Читайте ЗУ "Про Ипотеку" - он не большой, там всё указанно. Без вашего согласия никто ничё не продаст, только через суд. В БТИ Приват пошлют куда-подальше, они не смогут взять выписку из реестра для продажи - у них нет доверенности. Да и оценка продажи может быть сто раз оспорена.

Вы можете судиться по этой ипотеке в плане изменения обязательств, в плане расторжения по 652, по существенной ошибке, короче судов может быть много.

Эффективных в нашей стране возможно и не будет, но время будет много. Нужно уговаривать судей.

Link to comment
Share on other sites

А по иску - про заставную - вообще не в тему.

А по сути - нет никакого нормативного обоснования вашим требованиям.

Учтите - суды нсатроены Против вас. Потому догадываться что там да как - не будут. Готовьтесь отстаивать свою позицию крепко.

Вот посмотрите на свой иск сос тороны, и потом спросите истца - Почему конкретно договор недействительный? Где норма которая так говорит? Какие доказательства?

Жестокие вопросы вам помогут не подать слабый иск в надежде на "вдруг сжалятся". Не сжалятся...

Попробуйте подать иск по недействительности доп. соглашения. В вашем распоряжкении:

Отже, при укладенні додаткової угоди недодержанні встановлені ст. 203 ЦК України загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а не під впливом несприятливих обставин і на вкрай невигідних умовах. Згідно ст. 215 ЦК України недодержання вимог ст.203 є підставою визнання правочину недійсним.

Договір про внесення змін до кредитного договору не відповідає внутрішній волі позивача.

В силу ст..233 ЦК України, правочин вчинений на вкрай невигідних умовах під впливом тяжких обставин може бути визнаний недійсним незалежно від ініціатора правочину.

За правилами ч. 1 ст. 231 ЦК України правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психологічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.

Позивач погоджувався підписувати цю угоду як безальтернативну, як таку, що на той час створювала меншу шкоду, порівняно зі шкодою, що йому обіцяли у випадку не підписання.

Ну - как-то так... Только ж приправить обстаятельствами по сути. Свидетелй пригласите что-бі рассказали как бабушка валидол глотала и жаловалась что из квартиры выселят, если не подписать бумагу...

Можно попробовать другую статью - завист от обстоятельств по факту.

Позивач припустився помилки щодо обставин, які мають істотне значення, коли йому запропонували змынити договір на кредит у доларах США замість гривні, а додаткова угода була підписана під тиском на вкрай несприятливих умовах.

На підставі пункту 1 статті 229 Цивільного кодексу України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Прошу суд визнати, що за умов які склались, Позивач дійсно припустився помилки без вини, оскільки довіряв Банку коли запропонували укласти договір у доларах США замість гривні, і обставини, щодо яких Позивач помилився, дійсно мають істотне значення.

Відповідач обіцяв ці умови як більш вигідні, саме тому Позивач погодилась на такі умови. Але Відповідач приховав недоліки такого кредитвуання, та зараз замість 4000 сплачується 7000 грн.

Обставини, що мали істотне значення були приховані та замовчані Відповідачем. Відповідно, такий правочин має бути визнаний судом недійсним.

Ну или как-то типа того.

Link to comment
Share on other sites

Ну и как это понимать? Заключили договор в гривне. Свое обязательство дать кредит в сумме 230000 грн банк выполнил, а заемщик получил указанную сумму, она же является грошовыми коштами.

А после этого составляется допсоглашение о том что вместо 230000гривен со сковородой и Леськой он выдал заемщику ХХ зеленых бумажек с другими портретами?

На каком основании Приватбанк делал такие замены по уже выполненным обязательствам? Чем это разрешается?

Стаття 1054. Кредитний договір

1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

2. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Стаття 1049. Обов'язок позичальника повернути позику

1. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Якщо договором не встановлено строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

То что ст.1049 применима в кредитных взаимоотношениях настаивает и сам НБУ (в ответе Стаиртову)

Аналогично допсоглашению ПРивата, что мешает наши обязательства по возврату также тупо допсоглашением перевести в гривну?

Кто в этом что -нибудь понимает???

По ипотеке, можно просить признати припиненим , т.к. он обеспечивает другие обязательства.

Стаття 593. Припинення права застави

1. Право застави припиняється у разі:

1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою;

было обязательство на 230 000 гривен, оно и обеспечивалось. Стороны изменили обязательства, но заставу не меняли. Или я что-то перепутала?

Link to comment
Share on other sites

Ну и как это понимать? Заключили договор в гривне. Свое обязательство дать кредит в сумме 230000 грн банк выполнил, а заемщик получил указанную Стаття 593. Припинення права застави

1. Право застави припиняється у разі:

1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою;

было обязательство на 230 000 гривен, оно и обеспечивалось. Стороны изменили обязательства, но заставу не меняли. Или я что-то перепутала?

именно этим я и пытаюсь обоснововать свои исковые требования, а именно: договір іпотеки має похідний характер, тобто ті умови забезпеченням яких був укладений договір іпотеки вже не існують, а отже договір іпотеки втрачає чинність як і ті умови на яких був укладений договір про іпотечний кредит в первинному вигляді. Але я теж розумію, що чогось не вистачає. У когось були подібні справи??? Як воно на практиці відбувається???
Link to comment
Share on other sites

Стаття 593. Припинення права застави

1. Право застави припиняється у разі:

1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою;

было обязательство на 230 000 гривен, оно и обеспечивалось. Стороны изменили обязательства, но заставу не меняли. Или я что-то перепутала?

да канечно вы все правильно понимаете заставная не менялась, ни каких доп. соглашений к ипотечному договору не подписывалось. т.е. договор ипотеки существует в первичном варианте, который обеспечивал обязательство в гривне.
Link to comment
Share on other sites

и все -таки, вернувшись к кредиту?

Мать подписала дополнение к договору по которому оставшаяся сума задолжености была перещитана в долары США под 14% годовых(ежемесячна сумма выплат 800 доларов по курсу 4.84 грн)

Вы так и платите по курсу 4,84?

На каком основании банк требует от вас возврата сумм,или валюты, которые вы не получали?

На основании договора (допсоглашения)? Так оно противоречит ст.1049 ЦКУ, да еще и подписано под давлением, а не свободным волеизъявлением?

В судах практика по понятиям - брали - верните., но вы-то валюту не брали, вернее брали наццвалюту, гривны, грошови кошти. их сумма пробита на расходных документах. Приняли вы ее по номиналу, т.е. сумма кредита не меняется во времени, в отличие от долларов, стоимость которых зависит от курса. и сколько доп соглашений не подписывай, количество уже полученых денег не меняется. Если банку хочется получать от вас доллары то пусть пересчитывает каждый раз, сколько долларов вы ему должны за 3600 гривен.

Видите, какой бред получается. и мы все в этом г-не трепыхаемся, а суды рассказывают, что это и есть нарзан.

нужно оспаривать на недействительность допсоглашение.

это будет проще чем лишить банк ипотеки, имхо

Link to comment
Share on other sites

и все -таки, вернувшись к кредиту?

Вы так и платите по курсу 4,84?

На каком основании банк требует от вас возврата сумм,или валюты, которые вы не получали?

На основании договора (допсоглашения)? Так оно противоречит ст.1049 ЦКУ, да еще и подписано под давлением, а не свободным волеизъявлением?

В судах практика по понятиям - брали - верните., но вы-то валюту не брали, вернее брали наццвалюту, гривны, грошови кошти. их сумма пробита на расходных документах. Приняли вы ее по номиналу, т.е. сумма кредита не меняется во времени, в отличие от долларов, стоимость которых зависит от курса. и сколько доп соглашений не подписывай, количество уже полученых денег не меняется. Если банку хочется получать от вас доллары то пусть пересчитывает каждый раз, сколько долларов вы ему должны за 3600 гривен.

Видите, какой бред получается. и мы все в это- г-не трепыхаемся, а суды рассказывают, что это и есть нарзан.

вы абсолютно правы, я уже сужусь по доп. соглашению. Я на предварительном слушании заявил ходатайство о предоставлении чека о снятии доларов США в сумме 49 000 со счета указаного в договоре. Естественно Приват ни чего не придоставил, но еще пока не было розбирательства по сути, пару раз переносили. Но все усложнилось тем, что приват предоставил заявление подписаное от имени матери, что она якобы просит остаток задолжености пересчитать в долары США, и так же заявление на продажу валюты по каккому то курсу. Естественно это выглялит следующим образом: мать сама обратилась к банку с заявлением, а банк пошел ей на уступки и подписал с ней доп. соглашение, но это я пытаюсь оправергнуть расчитав сумму выплат по валютному кредиту, а она больше дальше по курсу 4,84 почти на 700 гривен. Также я не совсем могу понять каким образом она написала заявление на продажу валюты, ведь на руки то она не получала валюту, и что они могли вообще конвертировать если полученая гривна в сумме 230 000 гривен уже получена при подписании основного договора и потрачена к чему это, и что они там конвертировали???? Также проблема в том, что они то ни разу не написали свои угрозы в письменном виде, они только звонили на телефон, вот поэтому трудно будет доказать, что именно Приват обратился в принудительном порядке изменить гривну на валюту.
Link to comment
Share on other sites

У вас как в договоре, невидновлювана кредитна линия, кредит выдаеться безвидклично лише один раз, или видновлювана?

Также я не совсем могу понять каким образом она написала заявление на продажу валюты, ведь на руки то она не получала валюту, и что они могли вообще конвертировать если полученая гривна в сумме 230 000 гривен уже получена при подписании основного договора и потрачена к чему это, и что они там конвертировали????

отож бо, доллары не получали - ни фактически, ни юридически и принимать на себя обязательства по возврату того чего не брали, об этом где сказано в кредите или позыке?

если долларов не было - не могли их продать.

Но тут поподробнее - какой документ был подписан на продажу валюты?

Link to comment
Share on other sites

что бы это значило, может к продаже валюты кредитной отношение имеет?

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

Департамент валютного регулювання

Л И С Т

09.07.2009 N 13-215/4577-12968

Роз'яснення

щодо торгівлі іноземною валютою та операцій

з похідними фінансовими інструментами

Національний банк України у зв'язку з численними запитами

банків щодо внесення змін до Методичних рекомендацій до Положення

про порядок встановлення Національним банком України лімітів

відкритої валютної позиції в безготівковій та готівковій формах(1)

(далі - Методичні рекомендації) в частині врахування при

обчисленні відкритої валютної позиції рахунків, за якими

обліковуються операції з похідними фінансовими інструментами,

звертає увагу на наступне.

_______________

(1) Схвалені постановою правління НБУ від 28.02.2009 N 109.

Відповідно до пунктів 1 та 14 розділу I Положення про порядок

та умови торгівлі іноземною валютою(2) ( z0950-05 ) (далі -

Положення) суб'єкти ринку мають право здійснювати операції з

купівлі, продажу, обміну іноземної валюти та операції з валютними

деривативами (тобто, торгівлю іноземною валютою) на

міжбанківському валютному ринку України та на міжнародних валютних

ринках виключно у випадках і в порядку, передбачених Положенням.

_______________

(2) Затверджене постановою Правління НБУ від 10.08.2005 N 281

( z0950-05 ) та зареєстроване в Міністерстві юстиції України

29.08.2005 за N 950/11230 (зі змінами).

Так, згідно з пунктом 26 розділу I Положення ( z0950-05 )

суб'єкти ринку не мають права проводити операції з валютними

деривативами, а також операції в іноземній валюті з іншими

похідними фінансовими інструментами, базовим активом яких є

валютні цінності, курси валют, процентні ставки, індекси, крім

випадків, передбачених нормативно-правовими актами Національного

банку України.

Крім того, відповідно до пунктів 22, 23 та 24 розділу I

Положення ( z0950-05 ) суб'єкти ринку зобов'язані здійснювати

торгівлю іноземною валютою на умовах "тод", "том", "спот" або

"форвард" з урахуванням обмежень, визначених постановою Правління

Національного банку України від 28.02.2009 N 108 ( z0324-09 ),

зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.04.2009 за

N 324/16340(3) (далі - Постанова N 108).

_______________

(3) Тимчасово на період до 01.01.2010 забороняється

здійснювати на міжбанківському валютному ринку України валютні

операції з купівлі-продажу іноземної валюти за гривні на умовах

"спот" та "форвард".

Таким чином, проведення торгівлі іноземною валютою на інших

умовах (зокрема, "своп" та "опціон") є порушенням умов Положення

( z0950-05 ).

Звертаємо увагу, що нормативно-правові акти Національного

банку України з питань бухгалтерського обліку не регулюють порядок

здійснення банками тих чи інших операцій, не встановлюють

обмеження щодо виконання операцій тощо. Зокрема, Інструкція з

бухгалтерського обліку операцій з похідними фінансовими

інструментами в банках України(4) ( z1104-07 ) (далі - Інструкція

N 309) визначає методологічні засади відображення в

бухгалтерському обліку інформації про операції з похідними

фінансовими інструментами в банках України, а не встановлює право

банків на їх здійснення.

_______________

(4) Затверджена постановою Правління НБУ від 31.08.2007 N 309

( z1104-07 ), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України

26.09.2007 за N 1104/14371.

Наявність переліку балансових та позабалансових рахунків в

Плані рахунків бухгалтерського обліку банків України(5)

( z0919-04 ) не дає банкам право здійснювати операції, що

заборонені або тимчасово призупинені законодавчими актами України

(в тому числі нормативно-правовими актами Національного банку

України).

_______________

(5) Затверджений постановою Правління Національного банку

України від 17.06.2004 N 280 ( z0919-04 ), зареєстрованою в

Міністерстві юстиції України 26.07.2004 N 919/9518 (із змінами).

Тому, використання банками рахунків, передбачених Інструкцією

N 309 ( z1104-07 ), в частині здійснення валютних операцій з

похідними фінансовими інструментами має здійснюватися вже після

зняття вищезазначених обмежень (крім випадків, наведених в

пункті 1 листа НБУ від 01.06.2009 N 13-215/3766-10601

( v0601500-09 ), а саме: валютних операцій на умовах "форвард"

щодо обміну (конвертації) іноземної валюти в рамках 1-ї групи

Класифікатора іноземних валют та банківських металів(6)

( z0841-02 ) та валютних операцій на умовах "форвард" щодо

купівлі-продажу за гривні іноземної валюти 1-ї групи цього

Класифікатора, якщо зобов'язання щодо здійснення цих операцій

виникли до набрання чинності Постановою N 108) ( z0324-09 ).

_______________

(6) Затверджений постановою Правління Національного банку

України від 04.02.98 N 34 ( v0521500-98 ) (у редакції постанови

Правління Національного банку України від 02.10.2002 N 378

( z0841-02 ), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України

24.10.2002 за N 841/7129 (зі змінами)).

У зв'язку з зазначеним, Національний банк України не вбачає

правових підстав для внесення змін до Методичних рекомендацій.

У разі наявності укладених банками договорів про

міжбанківське кредитування, про видачу клієнту кредиту в гривні

під заставу майнових прав на кошти в іноземній валюті, що

розміщені на рахунку в банку, та інших кредитних або депозитних

договорів, які мають окремі ознаки, що подібні до договорів про

похідні фінансові інструменти, бухгалтерський облік операцій за

цими договорами банки мають здійснювати відповідно до вимог

Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних

(депозитних) операцій та формування і використання резервів під

кредитні ризики в банках України(7) ( z0048-08 ). У зв'язку з

зазначеним, рекомендуємо банкам провести ревізію зазначених

договорів на предмет відповідності бухгалтерського обліку операцій

за ними нормам вищезазначеної Інструкції.

_______________

(7) Затверджена постановою Правління Національного банку

України від 27.12.2007 N 481 ( z0048-08 ), зареєстрованою в

Міністерстві юстиції України 22.01.2008 за N 48/14739 (із

змінами).

При цьому, беручи до уваги вимоги статті 235 Цивільного

кодексу України ( 435-15 ) застерігаємо банки від вчинення

удаваних правочинів для приховування операцій з торгівлі іноземною

валютою, які сторони насправді вчиняють.

Враховуючи вищевикладене, зобов'язуємо структурні підрозділи

територіальних управлінь Національного банку України, на які

покладені функції валютного контролю, приділити особливу увагу під

час проведення перевірок банків питанню дотримання останніми

вищезазначених вимог нормативно-правових актів Національного банку

України та у випадку виявлення порушень ініціювати питання щодо

притягнення банків та їх керівників до відповідальності згідно з

законодавством України.

Перший заступник Голови А.В.Шаповалов

Link to comment
Share on other sites

Может допсоглашение нужно рассматривать как новацию? Посему обязательства по гривневому кредитному договору - прекратились.

я Вас не совсем понял, что значит новацию. Обязательство по гривневому кредиту и так прекратились, возникли обязательства по валютному кредиту. "
Link to comment
Share on other sites

я Вас не совсем понял, что значит новацию. Обязательство по гривневому кредиту и так прекратились, возникли обязательства по валютному кредиту. "

а вот что по новации. Выходит, если это новация, то договор по обеспечению обязательств (прежних) припиняеться.

Стаття 604. Припинення зобов'язання за домовленістю сторін

Опубликовано Jurist в Вс, 01/11/2009 - 16:56

1. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.

2. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

3. Новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом.

4. Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

1-4. Домовленість сторін також може служити підставою припинення зобов'язання. Теорія і практика розрізнюють три види підстав такого типу. Це новація, звільнення від боргу і відступне.

Новація — це угода сторін про те, що первісне зобов'язання припиняється, а між його учасниками виникає нове зобов'язальне правовідношення. Як правило, воно відрізняється від попереднього своїм змістом (характером прав і обов'язків, їх обсягом, порядком виконання тощо). Так, наприклад, ст. 1158 ЦК передбачає можливість за домовленістю сторін трансформування боргу, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, в позикове зобов'язання.

Для того, щоб новація відбулася, сторони повинні обумовити у своїй угоді припинення зобов'язання, що раніше діяло, і заміну його новим зобов'язанням.

Оскільки нове зобов'язання скасовує старе, то новація припиняє всі додаткові зобов'язання, що забезпечують виконання колишнього зобов'язання, якщо сторони не обумовили, що ті продовжують свою дію. Однак якщо має місце не новація, а проста зміна якоїсь умови договору (наприклад, подовження терміну його дії), то додаткові зобов'язання свою дію зберігають.

Основна особливість новації, що дозволяє відрізнити її від відступлення права вимоги і переведення боргу, полягає в тому, що при ній відбувається заміна зобов'язання: місце зобов'язання, що припинило своє існування, займає нове. Неодмінна вимога до новації — збереження суб'єктного складу зобов'язання (у первісному і знову виниклому зобов'язанні виступають той же кредитор і той же боржник).

Для здійснення новації необхідно, щоб і первісне, і нове зобов'язання були дійсними. Якщо в силу яких-небудь зазначених у законі підстав первісне зобов'язання повинне вважатися недійсним, то таким же буде і нове. Якщо недійсним є тільки нове зобов'язання, новація визнається такою, що не здійснилася, і відповідна сторона залишається зв'язаною первісним зобов'язанням.

Новація може торкнутися різних елементів зобов'язання, включаючи саму його модель. На стороні, що посилається на новацію, лежить обов'язок у випадку суперечки довести угоду з цього приводу з іншою стороною зобов'язання.

Заборона новації що міститься в ч. З статті, що коментується, виражена імперативною нормою, унаслідок чого угода про новацію в зазначених випадках повинна бути визнано недійсним. Це пов'язано з особливими обставинами, які характеризують вимогу кредитора в такому зобов'язанні.

но возможна ли новация по уже выполненным обязательствам банком?

Link to comment
Share on other sites

Почитайте ,будь ласка, на цьому форумі мою статтю про реальні позовні вимоги. Вам ,я так думаю,в боротьбі з Приватбанком це знадобиться. підрахуйте реальну відсоткову ставку,перевірте платежі. В іпотечних договорах ,Приватбанк обманював дуже сильно позичальников.

Link to comment
Share on other sites

но возможна ли новация по уже выполненным обязательствам банком?

Не по выполненным, а по оставшимся. Ведь по КД обязанности банка заключаются не только в выдаче денсредств, т.е Банк выполнил лишь часть своих обязательств, выдав кредит. Остальные обязательства банка и заемщика (в том числе и вернуть банку денсредства) могут быть прекращены по соглашению сторон путем заключения новой сделки.

Единственное, что смущает в этом случае - подписание допсоглашения. Ведь допсоглашение предусматривает внесение изменений в существующее обязательство без его прекращения. Так что нада сматреть дакументы. :D

Link to comment
Share on other sites

Не по выполненным, а по оставшимся. Ведь по КД обязанности банка заключаются не только в выдаче денсредств, т.е Банк выполнил лишь часть своих обязательств, выдав кредит. Остальные обязательства банка и заемщика (в том числе и вернуть банку денсредства) могут быть прекращены по соглашению сторон путем заключения новой сделки.

Единственное, что смущает в этом случае - подписание допсоглашения. Ведь допсоглашение предусматривает внесение изменений в существующее обязательство без его прекращения. Так что нада сматреть дакументы. :D

собралось несколько полезных доков не могу скинуть для обозрения

ПОДСКАЖИТЕ КАК

Link to comment
Share on other sites

Не по выполненным, а по оставшимся. Ведь по КД обязанности банка заключаются не только в выдаче денсредств, т.е Банк выполнил лишь часть своих обязательств, выдав кредит. Остальные обязательства банка и заемщика (в том числе и вернуть банку денсредства) могут быть прекращены по соглашению сторон путем заключения новой сделки.

Единственное, что смущает в этом случае - подписание допсоглашения. Ведь допсоглашение предусматривает внесение изменений в существующее обязательство без его прекращения. Так что нада сматреть дакументы. :D

а меня смущает наше законодательство. Каким образом может быть прекращено уже выполненое обязательство- выдача 230 000 грн, их использование на выполнение цели?
Link to comment
Share on other sites

Почитайте ,будь ласка, на цьому форумі мою статтю про реальні позовні вимоги. Вам ,я так думаю,в боротьбі з Приватбанком це знадобиться. підрахуйте реальну відсоткову ставку,перевірте платежі. В іпотечних договорах ,Приватбанк обманював дуже сильно позичальников.

Дайте пожалуйста ссылочку на эту тему.
Link to comment
Share on other sites

Не по выполненным, а по оставшимся. Ведь по КД обязанности банка заключаются не только в выдаче денсредств, т.е Банк выполнил лишь часть своих обязательств, выдав кредит. Остальные обязательства банка и заемщика (в том числе и вернуть банку денсредства) могут быть прекращены по соглашению сторон путем заключения новой сделки.

Единственное, что смущает в этом случае - подписание допсоглашения. Ведь допсоглашение предусматривает внесение изменений в существующее обязательство без его прекращения. Так что нада сматреть дакументы. :D

В моей редакции доп. соглашения написано: " Виклассти договір про іпотечний кредит в наступній редакції..." і в подальшому викладений договір не дуже відрізняється від попереднього лише декількома пунктами, а саме: щодо валюти кредиту, відстоткової ставки і все.
Link to comment
Share on other sites

В моей редакции доп. соглашения написано: " Виклассти договір про іпотечний кредит в наступній редакції..." і в подальшому викладений договір не дуже відрізняється від попереднього лише декількома пунктами, а саме: щодо валюти кредиту, відстоткової ставки і все.

Тогда здесь речь идет не о новации

Вот только какую зацепку это дает?

что можно сделать с Дополнением к договору, которым изменяется предмет сделки?

Link to comment
Share on other sites

  • 2 weeks later...

Тогда здесь речь идет не о новации

Вот только какую зацепку это дает?

что можно сделать с Дополнением к договору, которым изменяется предмет сделки?

Вот и надо разобраться, что именно меняется. Если - предмет, то, фактически дали гривны, но в предмете - доллары. Или мнимый или банк не выполнил свои обязательства: доллары ведь не дал. Можно/нужно требовать выдать доллары. А по прекращенному обязательству в гривне обещать вернуть полученные деньги.
Link to comment
Share on other sites

Вот и надо разобраться, что именно меняется. Если - предмет, то, фактически дали гривны, но в предмете - доллары. Или мнимый или банк не выполнил свои обязательства: доллары ведь не дал. Можно/нужно требовать выдать доллары. А по прекращенному обязательству в гривне обещать вернуть полученные деньги.

Дело в том, что для мнимости, по мнению нужно, что бы было две составляющие части предмета кредитного договора, тоесть написали, что доллар выдали и доллар нужно погашать, а на самом деле эти две операции делались в гривне.

а у нас только выдача в гривне.

поэтому здесь ненадлежащее выполнение обязательств банком

Link to comment
Share on other sites

Так в квитанции пишут долларов єквивалент в гривне, можно утверждать, что возвращал в гривне.

по решению апелляции скажу Вам, пока сославшись именно на этот пункт суд первой инстанции отказал.
Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...