Решение Окружного адмін. суда м.Києва, Колізія в законодательстве по валютным кредитам


Recommended Posts

Исполнительная служба отказала банку в принятии виконавчого напису нотариуса мотивируя тем, что нотариус при определении сумы задолженности предприятия использовал иностранную валюту, мотивировала тем, что у неё нет валютного счета и поэтому невозможно исполнить виконавчий напис нотариуса выполненый в долларах США.

В свою очередь банк подал иск в административный суд на исполнительную службу в суд из-за отказа в принятии виконавчого напису нотариуса к производству.

Суд вынес решение и удовлетворил иск банка.

есть вопрос:

Как возобновить срок (на суде было зачитано только результативную часть решения), согласно законодательства даётся 10 дней на обжалование, полный текст решения никто не получал и по почте не приходило, учитывая, то что это юридическое лицо, то шансов маловато.

- никто не думал, что судья напишет такое и спустили все на самотек, поэтому пропустили срок и никто не хотел обжаловать это решение, пока случайно в реестре судебных решение не скачали данное решение с интернета и не прочитали мотивировку судьи. (на данный момент идет тяжба в гражданском производстве по этому кредиту (дело находиться в апелляции), а как известно факты встановленные судом имеют юридическую силу.

На данный момент решили подать иск про визнання недійсним ви¬конавчого напису

ТЕКС РЕШЕНИЯ (полныйтекст в интернете в базе судебный решений: http://reyestr.court.gov.ua/Review/14151704

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 лютого 2011 року № 2а-19194/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді –Добрівської Н.А.,

за участю:

секретаря судового засідання – Щерблюк А.І.,

представника позивача –Залеського Ю.О. (довіреність від 16.06.2010р. № 170-1),

представника третьої особи –Редька В.П. (доручення від 20.01.2011р. б/н),

розглянувши у відкритому судовому адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»

до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дизайн-центр «Сова»

про визнання незаконною і скасування постанови від 29.11.2010 року

ВП № 22893280 та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

23 грудня 2010 року ПАТ «Сведбанк»звернулось до суду із позовом до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві (далі по тексту –ВДВС ГУЮ у м. Києві, відповідач) про:

- визнання незаконною і скасування постанови старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у м. Києві від 29.11.2010 року ВП № 22893280 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) –виконавчого напису № 3312 виданого 01.06.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про стягнення з ТОВ «Дизайн-центр «Сова»на користь ПАТ «Сведбанк»у розмірі 1 090 280,87 доларів США та 18 000,00 грн. шляхом звернення стягнення на: цифрову офсетну машину HP Indigo Press 3050 (2004 року випуску); Scitex Vision XL jet Premium (2005 року випуску); Scitex Vision Turbo jet 2005 року випуску);

- зобов’язання відповідача прийняти до провадження виконавчий документ та відкрити виконавче провадження з примусового виконання на підставі виконавчого напису № 3312 виданого 01.06.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3

На обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що поданий до виконавчої служби виконавчий напис повністю відповідає вимогам ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», отже, підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження відсутні. Відтак, постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріуса з посиланням на визначення у ньому суми боргу в іноземній валюті і не зазначення її еквіваленту у національній валюті є неправомірним.

Представник третьої особи в своїх письмових запереченнях посилається на те, що вчиняючи виконавчий напис приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 не врахував та не перевірив факт наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вимоги ч.1 ст.88 Закону України «Про нотаріат»про безспірність заборгованості.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити обґрунтовуючи свою позицію тим, що жодною нормою законодавства не передбачено право державного виконавця відмовляти у відкритті виконавчого провадження саме на основі цієї підстави.

В судовому засіданні представник третьої особи підтримав та просив відмовити у його задоволені у зв’язку з правомірністю оскаржуваної постанови державного виконавця.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності із вимогами ст.35 КАС України.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача –суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство «Сведбанк»(правонаступник Акціонерного комерційного банку «Тас-Комерцбанк») 25.11.2010 року надіслало до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві заяву про примусове виконання виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 01.06.2010 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3312 про стягнення з ТОВ «Дизайн-центр «Сова»на користь ПАТ «Сведбанк»у розмірі 1 090 280,87 доларів США та 18 000,00 грн. шляхом звернення стягнення на: цифрову офсетну машину HP Indigo Press 3050 (2004 року випуску); Scitex Vision XL jet Premium (2005 року випуску); Scitex Vision Turbo jet 2005 року випуску).

14 грудня 2010 року на адресу відповідача надійшла постанова старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у м. Києві Григорян О.Г. від 29.11.2010 року ВП № 22893280 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа).

Постанова старшого державного виконавця мотивована положеннями ст.ст.524, 533 Цивільного кодексу України на підставі яких посадовою особою відділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у м. Києві зроблено висновок, що органи державної виконавчої служби вправі забезпечити виконання рішення суду у грошовій одиниці України –гривні. Оскільки, у виконавчому написі нотаріуса суми боргу визначена в іноземній валюті і не зазначено її еквіваленту у національній валюті державний виконавець з посиланням на п.7 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження»відмовив в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису № 3312 виданого 01.06.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999 № 606-XIV.

Відповідно до положень статей 3, 18 Закону України «Про виконавче провадження»виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, виконавчі написи нотаріусів.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат»встановлено, що нотаріуси для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до ст.89 Закону України «Про нотаріат»у виконавчому написі повинні зазначатися:

- дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;

- найменування та адреса стягувача;

- найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);

- строк, за який провадиться стягнення;

- суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;

- розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;

- номер, за яким виконавчий напис зареєстровано.

Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Такі ж самі вимоги до виконавчого напису нотаріуса встановлені у пункті 287 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/05.

Згідно ст.91 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис, за яким боржником є громадянин, може бути пред’явлено до примусового виконання протягом трьох років, а з усіх інших вимог –протягом одного року з моменту вчинення виконавчого напису, якщо законом не встановлено інших строків.

Водночас, виконавчий напис нотаріуса як виконавчий документ має відповідати вимогам до виконавчого документу, встановленим статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження». Так, відповідно до зазначеної статті, у виконавчому документі повинні бути зазначені:

1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ;

2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ;

3) найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб’єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб –платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання чинності рішенням;

6) строк пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.

Відповідно до статті 192 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із визначенням, наведеним в статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(далі по тексту –Закон про банки), кошти –це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Згідно з статтею 345 Господарського кодексу України кредитні операції банків полягають у розміщенні від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність.

Статті 47 та 49 Закону про банки визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»(далі –Декрет).

Посилаючись на положення статті 5 Декрету позивач зазначав, що Банк має видану Національним банком України генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.

З вищевикладеного вбачається, що уповноважені банки, у даному випадку позивач, на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Згідно зі статтею 524 Цивільного кодексу України зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України –гривні.

Частинами другою та третьою статті 533 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Звернення стягнення на майно боржника при обчисленні боргу у гривнях або іноземній валюті відбувається у порядку, визначеному в ст.51 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до частини 4 якої звернення стягнення на кошти боржника у гривнях та інше майно боржника при обчисленні боргу в іноземній валюті здійснюється в порядку, передбаченому цією статтею.

Підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження визначені ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до п.7 ч.1 якої, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.

Виходячи з системного аналізу чинного законодавства України, яким врегульовано питання використання іноземної валюти, суд прийшов до висновку, що у разі пред’явлення до виконання виконавчого документу із зазначенням у ньому про стягнення грошової суми в іноземній валюті, державний виконавець не має перешкод для визначення суми боргу у національній валюті шляхом переведення іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день проведення виконавчих дій.

З огляду на встановлені у справі обставини та враховуючи вимоги законодавства, чинного на момент спірних правовідносин, суд прийшов до висновку, що зазначення у виконавчому написі суми боргу у іноземній валюті не може бути підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, а відтак, вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись вимогами ст.ст.69-71, 94, 97, 160-163, 167, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого виконавця підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві від 29.11.2010 року ВП № 22893280 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа).

3. Зобов’язати Відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві вчинити дії відповідно до вимог чинного законодавства щодо відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, вчиненого 01 червня 2010 року приватним нотаріусом ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 3312.

4. У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.

5. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»за рахунок Державного бюджету України.

Суддя Н.А. Добрівська

Повний текст постанови складений та підписаний 10 лютого 2011 року.

Link to comment
Share on other sites

Казлы. Денежного эквивалента обязательства в иностранной валюте в этом деле нет.

Есть гривневый. Но иностранного то нет.

Уж совсем грубо, то так: банк обязался дать 10 долл. Эквивалентом этого обязательства в иностранной валюте является 10 долл, блин, а не 50 гривен.

Блин. Напиши себе на лбу цку524ч2 и цку533ч2. И зубри наизусть как отче наш. По буковкам.

Славяне вы шо!!! Уже совсем тупые!!!

В 533 исполнителю написано, что в гривну пересчитать можно, если в иностранной валюте выражен ЭКВИВАЛЕНТ.

Ну и тупые.

Хрен с обязательством и в чем выражено само обязательство.

От в чем выражен ЭКВИВАЛЕНТ этого обязательства.

Вы, блин, тупые, понимаете, что в договоре нет ЭКВИВАЛЕНТА, выраженного в иностранной валюте ?!!

От как должен исполнитель действовать? А он может действовать только по 533ч2

А нет в договоре этого долбаного ЭКВИВАЛЕНТА.

Вы чо?!! Все из дурдома сбежали?!! Наркотиков обкололись!!! Читать не умеете?!!

Украинская нация вымирает. Вырождается.

Обнаркотились и видите в 533ч2 только свои долбаные галлюцинации. Всех - в дурдом.

Один на коллизии жалуется, другой делает свой обосраный "системный анализ". Все неизлечимо больны.

Что те, что энти.

Link to comment
Share on other sites

Понесло? :)

:P І ось векта понесло ----------- ничо не переживай после перевыборов если ещо останетвся такая страна украина будем тебе в всу двигать чтоб ты глухих слепых заменил ну а нам по твоим узагальненям прийдется щас кричащих уму разуму наставлять :P
Link to comment
Share on other sites

решение законное... в чем тут коллизия ?

п.с. даже в старом законе и инструкции о проведении исполнительных действий есть возможность взыскивать в ин.валюте...

Link to comment
Share on other sites

не знаю было это решение тут или нет

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

КОЛЕГІЯ СУДДІВ СУДОВОЇ ПАЛАТИ У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ

УХВАЛА

від 3 листопада 2010 року

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі: головуючого Яреми А. Г., суддів: Левченка Є. Ф., Лихути Л. М., Лященко Н. П., Сеніна Ю. Л., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" на рішення апеляційного суду Волинської області від 17 лютого 2010 року, встановила:

У серпні 2009 року Публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" (далі - ПАТ "ПУМБ") звернулося до суду з названим позовом.

Позивач зазначав, що за кредитним договором від 26 жовтня 2006 року ОСОБА_6 отримала в банку кредит у розмірі 27830 доларів США з терміном повернення до 26 жовтня 2011 року зі сплатою 11,9 % річних.

З метою забезпечення повернення кредиту 26 жовтня 2006 року між ним і ОСОБА_6 був укладений договір застави транспортного засобу, за яким остання передала в заставу транспортний засіб: автомобіль "Chrysler", 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, заставною вартістю 156000 грн.

Оскільки ОСОБА_6 взяті на себе за договором зобов'язання щодо вчасного внесення чергових платежів належним чином не виконувала, ПАТ "ПУМБ" просило суд стягнути з відповідачки на його користь заборгованість зі сплати чергових платежів і відсотків у сумі 25679,94 доларів США та пеню за прострочення виконання зобов'язання в сумі 41957 грн. 91 коп.

Заочним рішенням Шацького районного суду Волинської області від 11 листопада 2009 року позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ "ПУМБ" заборгованість за договором у сумі 25679,94 доларів США, пеню - 41957 грн. 91 коп., а також 300 грн. 05 коп. і 183,62 доларів США судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Волинської області від 17 лютого 2010 року заочне рішення місцевого суду змінено: стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ "ПУМБ" заборгованість за договором у сумі 205182 грн. 72 коп., 1700 грн. судових витрат, а в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ПАТ "ПУМБ" просить рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення місцевого суду, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Змінюючи рішення суду першої інстанції та стягуючи заборгованість у національній валюті України - гривні, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідно до вимог закону саме в такій грошовій одиниці має бути виражене грошове зобов'язання.

Проте повністю погодитися з таким висновком апеляційного суду не можна.

Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною 3 ст. 533 ЦК України встановлено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року N 14 "Про судове рішення у цивільній справі").

Згідно з ч. ч. 1 і 2 ст. 5, ч. 1 ст. 11 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.

Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Під час вирішення справи місцевим судом установлено, що 26 жовтня 2006 року між ПАТ "ПУМБ" і ОСОБА_6 укладено кредитний договір, за яким остання отримала в кредит 27830 доларів США з терміном повернення до 26 жовтня 2011 року зі сплатою 11,9 % річних.

Укладаючи цей договір, ПАТ "ПУМБ" діяло на підставі виданої Національним банком України банківської ліцензії N 8 від 2 жовтня 2006 року, якою передбачено право на виконання банківських операцій, визначених ст. 47 Закону "Про банки і банківську діяльність", а також на підставі дозволу N 8-1 від 2 жовтня 2006 року, яким передбачено право здійснення валютних операцій, в тому числі операцій щодо залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.

За таких обставин місцевий суд, установивши, що зобов'язання за кредитним договором виражено в іноземній валюті - доларах США; банк, видаючи кредит в іноземній валюті, діяв на підставі отриманого в установленому порядку дозволу; відповідачка отримала кредит і в подальшому здійснювала його погашення у визначеній договором валюті, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення заборгованості в іноземній валюті.

Апеляційний суд в порушення вимог ст. ст. 213, 214 і 303 ЦПК України висновки місцевого суду не спростував і дійшов помилкового висновку про необхідність стягнення суми кредитної заборгованості в національній валюті.

Таким чином місцевий суд, повно і всебічно встановивши обставини справи й визначивши правовідносини, зумовлені встановленими фактами, правильно застосував правові норми та ухвалив законне й справедливе рішення.

Згідно з вимогами ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України ухвалила:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" задовольнити.

Рішення апеляційного суду Волинської області від 17 лютого 2010 року скасувати, а заочне рішенням Шацького районного суду Волинської області від 11 листопада 2009 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

А. Г. Ярема

Судді:

Є. Ф. Левченко

Л. М. Лихута

Н. П. Лященко

Ю. Л. Сенін

http://document.org.ua/pro-stjagnennja-zab...m-doc45959.html
Link to comment
Share on other sites

Во, млин, завтра пойду в банк и буду требовать чтобы за рассчетно кассовое обслуживание у меня белорусские зайчики взяли, так как у банка есть лицензия)))(((, а не хотят - сразу в суд.

НЕужели судьи ВС такие безграмотные или у них под мантией законы спрятаны о которых мы не знаем? но скорее всего - средство платежа - доллар - для них законно, как раз тот выпадок и условия и порядок о которых в 533 и 192. Не зря их подвигают, поделом упраздняют.

Да как же можна амбиции В.жреца так разменять бездарно, такой профанацией заниматься?

А ПУМБ валюту на автокредиты не выдавал, даже на бумаге, комфортные аферисты.

Вот и рука руку моет. Кто ж против Ахметова че скажет?

А, Г. ЯРЕМА, Б. Я. КАРАБАНЬ, Б. Б, КРИВЕНКО, Б. Г. РОТАНЬ

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР до

ЦИВІЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

УКРАЇНИ

Стаття 524. Валюта зобов'язання

1. Зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України — гривні.

2. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

1. Приписуючи виражати зобов'язання в грошовій одиниці України, тобто в гривнях, ст, 524 ЦК допускає визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті. В останньому випадку сума, що підлягає сплаті, визначається відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК.

2. Однак в сфері чинності Господарського кодексу [32]загальні правила ст. 524 і 533 ЦК, що допускають можливість вираження зобов'язання в іноземній валюті та встановлюють механізм визначення суми зобов'язання у валюті України, не діють. Чинними тут є правила ч. 2 ст. 198ГК, відповідно до яких грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені в гривнях, авираження грошових зобов'язань в іноземній валюті допускається лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою відповідно до законодавства в іноземній валюті.

У тексті ст. 198 ГК як у краплі води проявились недоліки всього Господарського кодексу, пов'язані з невизначеністю термінології, яка в ньому використовується. Вживаються терміни "грошові зобов'язання, що виникають в господарських відносинах" та "грошові зобов'язання учасників господарських відносин". Ці два терміни викликають схвалення, оскільки чітко виокремлюють грошові зобов'язання як частину господарських правовідносин, що зазвичай складаються із двох зустрічних зобов'язань. Але з урахуванням ст. 1 та 2 ГК наведені два терміни мають занадто широкий зміст, оскільки охоплюють собою всі види грошових зобов'язань, в яких хоч би з однієї сторони приймає участь суб'єкт господарювання. Далі в ч. 2 ст. 198 ГК йдеться про те, що грошові зобов'язання учасників господарських відносин можуть бути виражені в іноземній валюті, якщо розраховуватись в такій валюті між собою мають право не всі учасники господарських відносин (це — ширше, ніж учасники господарських зобов'язань), а лише суб'єкти господарювання (це — вужче, ніж учасники господарських зобов'язань). За наявності очевидної нелогічності в другому реченні ч. 2 ст. 198 ГК слід зробити висновок, що сфера дії ч. 2 ст. 198 ГК визначається з урахуванням

ст. 175 ГК, тобто ці правила стосуються господарських зобов'язань і не поширюються на відносини, що не є предметом Господарського кодексу.

Стаття 533. Валюта виконання грошового зобов'язання

1о Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

2о Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

3. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

1. Ст. 533 ЦК приписує виконувати грошові зобов'язання у гривнях. Таке ж правило встановлене ч. 2 ст. 198ГК [32].

2. У разі визначення в договорі грошового еквівалентазобов'язання в іноземній валюті сума платежу, щоздійснюється в валюті України, визначається за офіційнимкурсом валют, що встановлюється Національним банком

України за результатами біржових торгів, на день платежу. Інше може бути встановлено договором відповідно до ч. З ст. 6 ЦК, законом або іншими нормативно-правовими актами.

3. Загальне правило ч. 1 ст. З Декрету "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" [157] і ст. 35 Закону "Про Національний банк України" [103] визнають валюту України єдиним законним засобом платежу на території України. Частина перша ст. 7 названого Декрету регулює порядок розрахунків між резидентами і нерезидентами. Вона приписує, щоб розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту провадилися в іноземній валюті і лише через уповноважені банки (відповідно до п. З ст. 1 Декрету "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" уповноваженими банками визнаються банки, що зареєстровані на території України і мають ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій). Суб'єкти підприємницької діяльності часом схильні до обмежувального тлумачення поняття торговельного обороту. Тут слід враховувати, що під визначення торговельного обороту підпадає будь-яке передання товарів, виконання для контрагента за договором робіт, надання йому послуг. При виконанні резидентами функцій посередника (агента, повіреного, комісіонера) вони також зобов'язані з іноземними контрагентами розраховуватися (проводити всі грошові операції) в іноземній валюті і тільки через уповноважені банки, а з резидентами — у валюті України. У судовій практиці зустрічалися випадки, коли рези-денти-посередники вважали, що їх відносини з контрагентами, в тому числі іноземними, виходять за межі торговельного обороту і не підпадають під дію приписів про валюту, що повинна використовуватися при розрахунках з нерезидентами в межах торговельного обороту. Порушення вимоги частини першої ст. 7 Декрету "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" тягне застосування штрафу в розмірі суми, використаної для здійснення розрахунків.

4. З урахуванням постанови Правління ГБУ від 8 липня 1997 р. № 225 [281] і листа НБУ від 14 квітня 1998 р. №

Link to comment
Share on other sites

я вообще то ни разу не видел ни под одним банком маршрутного автобуса "банк****такойто-валютный базар-банк****такойто".

Да ни одного заемщика никто никогда не видел на этом "валютном базаре уркаины", на котором банки могут розмищювать залучени валютни кошты.

кто и как смог совместить "группу общественных отношений, опосредующих оборот объектов прав" и "общественные отношения, опосредующие оборот особого объекта прав - валютных ценностей" в единое целое?

Link to comment
Share on other sites

я вообще то ни разу не видел ни под одним банком маршрутного автобуса "банк****такойто-валютный базар-банк****такойто".

Да ни одного заемщика никто никогда не видел на этом "валютном базаре уркаины", на котором банки могут розмищювать залучени валютни кошты.

кто и как смог совместить "группу общественных отношений, опосредующих оборот объектов прав" и "общественные отношения, опосредующие оборот особого объекта прав - валютных ценностей" в единое целое?

при этом у валютного заемщика должно быть такое право, как и у банка, лицензия или дозвил на залучення этих розмищенных на валютном базаре Украины валютных коштив, при этом он же является и инициатором и отрымувачем, так что банковская лицензия тут не проходит, свою надо иметь

werter, Вы трезвомыслящий, опытный и очень грамотный юрист, хоть вы скажите, что с этим беспределом можно дальше делать?

Link to comment
Share on other sites

Казлы. Денежного эквивалента обязательства в иностранной валюте в этом деле нет.

Есть гривневый. Но иностранного то нет.

Уж совсем грубо, то так: банк обязался дать 10 долл. Эквивалентом этого обязательства в иностранной валюте является 10 долл, блин, а не 50 гривен.

Блин. Напиши себе на лбу цку524ч2 и цку533ч2. И зубри наизусть как отче наш. По буковкам.

Славяне вы шо!!! Уже совсем тупые!!!

В 533 исполнителю написано, что в гривну пересчитать можно, если в иностранной валюте выражен ЭКВИВАЛЕНТ.

Ну и тупые.

Хрен с обязательством и в чем выражено само обязательство.

От в чем выражен ЭКВИВАЛЕНТ этого обязательства.

Вы, блин, тупые, понимаете, что в договоре нет ЭКВИВАЛЕНТА, выраженного в иностранной валюте ?!!

От как должен исполнитель действовать? А он может действовать только по 533ч2

А нет в договоре этого долбаного ЭКВИВАЛЕНТА.

Вы чо?!! Все из дурдома сбежали?!! Наркотиков обкололись!!! Читать не умеете?!!

Украинская нация вымирает. Вырождается.

Обнаркотились и видите в 533ч2 только свои долбаные галлюцинации. Всех - в дурдом.

Один на коллизии жалуется, другой делает свой обосраный "системный анализ". Все неизлечимо больны.

Что те, что энти.

На выставке REX 2006 12-15 сентября демонстрировалась самая большая в мире книжка - "Українська абетка". Результатом совместного проекта Дизайн-центра "СОВА" и издательства "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" стала точная копия книжки "Українська абетка", увеличенная в 17 раз. Книга содержит 36 страниц, ее размер 3х4 м и вес 230 кг. На ее изготовление ушло 250 кв.м банерной ткани.

Печать - Дизайн-центр "СОВА". Оригинал-макет - издательство "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА". Монтажные работы - ООО "АФИНА".

..HР Indigo Press 3050.... и 1.000.000. "зелени"-тута "потребительским" и не воняет, скорее решение окружного правильное...ГИС "машинку" не унесёт- 3 тонны веса, покупателя посто оак не найти...

СОВА скорее развела Сведов,, МОЛОДЦЫ!

Но, увы к нашему форуму-"0" полный!

ДИВЕРСИЯ!!!

СОВУ им не склевать и в дупло не загнать! Моё мнение - красавцы!

Link to comment
Share on other sites

Меня в этом решении практически все устраивет кроме вот этого:

З вищевикладеного вбачається, що уповноважені банки, у даному випадку позивач, на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

как известо факты установленные решением суда имеют силу закона и не требуют доказывания, еслиб не этот пункт, то на все решение мне ... всёравно....

вот поэтому и возник вопрос о том как поновить срок, чтоб вкасувать решениее из-за этого пункта

Link to comment
Share on other sites

Меня в этом решении практически все устраивет кроме вот этого:

З вищевикладеного вбачається, що уповноважені банки, у даному випадку позивач, на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

как известо факты установленные решением суда имеют силу закона и не требуют доказывания, еслиб не этот пункт, то на все решение мне ... всёравно....

вот поэтому и возник вопрос о том как поновить срок, чтоб вкасувать решениее из-за этого пункта

Есть однозначная директива в Апелляционных судах "бедным"банкам не вредить ни чем(максимальные выгоды для банка)...

ЗАЕМЩИКИ ВСЕ В ВАШИХ РУКАХ ДУМАЙТЕ, КАК МОЖНО ПОВЛИЯТЬ НА ЭТО, А ТО наши разговоры о правильном правоприменении так и останутся разговорами

Меня в этом решении практически все устраивет кроме вот этого:

З вищевикладеного вбачається, що уповноважені банки, у даному випадку позивач, на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

как известо факты установленные решением суда имеют силу закона и не требуют доказывания, еслиб не этот пункт, то на все решение мне ... всёравно....

вот поэтому и возник вопрос о том как поновить срок, чтоб вкасувать решениее из-за этого пункта

и еще одно ноу-хау нашей судебной системы...

ТЕПЕРЬ ВСЕГДА ВОССТАНАВЛИВАЮТ СРОКИ, всем и какого-бы это вопроса не касалось.

Так что смело восстанавливайте сроки и обжалуйте решение.

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
  • Пользователи

    No members to show