СУДДЕЙ ЗА РЕШЕТКУ!!!!!!

[Yuriy 19]

Генеральному прокурору України

01011, м.Київ, вул. Різницька 13/15

ххххххххххххххххххххххххххххххххх

ЦЯ ЗАЯВА НЕ Є СКАРГОЮ НА РІШЕННЯ СУДУ

ЗАЯВА

про злочин (згідно ст.95 КПК України)

Я, ххххххххххххх , з положеннями статті 383 Кримінального кодексу України ознайомлений.

У травні цього року , я звернувся до Ленінського районного суду м.Кіровограда с позовом до ПАО «ПриватБанк», про визнання неправомірним використання іноземної валюти як засобу платежу за кредитним договором.

Не зважаючи на заборону Українським законодавством, використання іноземної валюти як засіб платежу, суддя Циганаш И.А. (рішення від 30.06.2011 року ,справа № 2-1691/11 ) відмовила в задоволенні позову.

При прийнятті рішення, суддя проігнорувала мої доводи про те що згідно ст. 35 Закону України „Про Національний банк України”, та ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” № 15-93 від 1993р.

гривня є єдиним законним засобом платежу в Україні. А використання іноземної валюти як засіб платежу є правопорушення за яке передбачена відповідальність згідно ст.162 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Не зважаючи на відверте порушення рішенням Ленінського суда діючого законодавства, судді апеляційного суду Авраменко Т.М.,Кіселик С.А. та Суржик М.М. апеляційну скаргу відхилили (рішення від 11 серпня 2011р.,справа №22-2074) .Судді не дали оцінки відповідності використання іноземної валюти як засобу платежу за кредитним договором. ст. 35 Закону України „Про Національний банк України”, та ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” № 15-93 від 1993р. Не побачили порушення , за яке передбачена відповідальність згідно ст.162(використання іноземної валюти як засобу платежу ) Кодексу України про адміністративні правопорушення, в використанні іноземної валюти як засобу платежу за кредитним договором,

Ігнорування суддями доводів викладених в позові та апеляційній скарзі, відсутність їх оцінки та причин не прийняття у рішеннях , свідчать про свідоме та умисне порушення законодавства. Такі рішення є завідома не правосудними. Дії суддів мають ознаки злочину за який передбачена відповідальність згідно ст..375 КК України.

Між суддями розповсюджують відомості про те що мов би є лист Президента до банкірів з вимогою про передачу йому призвіща суддів, які задовольняють позови про визнання кредитних угод не дійсними, для подальшого звільнення їх з роботи. Але це не виправдовує порушення суддями законодавства та своїх обов”язків і присяги.

Прошу провести перевірку згідно ст. 97 КПК України, за результатами якої прийняти відповідні заходи у відношенні Циганаш І.А.., Авраменко Т.М.,,Кіселик С.А. та Суржик М.М. та про результат проведеної перевірки повідомити мене письмово.

18 серпня 2011р. хххххххххххххххх

[alexburko]

Отправили?

[Yuriy 19]

Отправили?

Конечно...

[AntiBank]

Я Вам заранее напишу их ответ:

...

тыры- пыры, бла-бла-бла... не вбачається.

Вот увидите.

[Йивгеней]

К сожалению - самый вероятный ответ.

[Yuriy 19]

Я Вам заранее напишу их ответ:

...

тыры- пыры, бла-бла-бла... не вбачається.

Вот увидите.

Я другого ответа и не ожидаю... Но направление отработать надо...

[VladimirD]

Ща доллар "рухнет" - и вас УСЛЫШАТ )))))))

[спецюрэксперт 27]

Друзья. я прошёл не один суд с позицией поподробнее вашей жалобы, всё безрезультато. В апелляции даже не дали слово сказать...ответили "колегии всё понятно" и ушли в совещательую комнату на 2 минуты. В ухвале даже не дали оценку доводам. Моя позиция была обоснована не только декретом и НБУ 200, но и ст.162 КУОАП и плеумом ВСУ о преступлеиях и правонарушениях в валютной сфере, где чётко сказано: расчёты налом валютой прямая ст.162. Следовательно кредитный договор обязывает заёмщика регулярно совершать админправонарушение.

[alexburko]

Друзья. я прошёл не один суд с позицией поподробнее вашей жалобы, всё безрезультато. В апелляции даже не дали слово сказать...ответили "колегии всё понятно" и ушли в совещательую комнату на 2 минуты. В ухвале даже не дали оценку доводам. Моя позиция была обоснована не только декретом и НБУ 200, но и ст.162 КУОАП и плеумом ВСУ о преступлеиях и правонарушениях в валютной сфере, где чётко сказано: расчёты налом валютой прямая ст.162. Следовательно кредитный договор обязывает заёмщика регулярно совершать админправонарушение.

Дайте, пожалуйста, ссылку на этот Пленум.

[Йивгеней]

Да-да...очень интересно было бы почитать.

Стаття 162. Порушення правил про валютні операції

Незаконні скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави -

тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від тридцяти до сорока чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією валютних цінностей.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії

Верховної Ради Української РСР від 12.06.87 р. N 4134-XI;

законами України від 17.06.92 р. N 2468-XII,

від 28.01.94 р. N 3890-XII,

від 07.02.97 р. N 55/97-ВР;

у редакції Закону України від 18.05.2000 р. N 1744-III)

[у.zaporozhskiy]

Да-да...очень интересно было бы почитать.

Стаття 162. Порушення правил про валютні операції

Незаконні скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави -

тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від тридцяти до сорока чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією валютних цінностей.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії

Верховної Ради Української РСР від 12.06.87 р. N 4134-XI;

законами України від 17.06.92 р. N 2468-XII,

від 28.01.94 р. N 3890-XII,

від 07.02.97 р. N 55/97-ВР;

у редакції Закону України від 18.05.2000 р. N 1744-III)

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 19.05.2000 р. N 1-4/201

Першому заступнику Голови Правління Національного банку України

п. Шаповалову А. В. 

Шановний Анатолію Васильовичу!

У Верховному Суді України розглянуто Вашого листа щодо застосування окремих положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 квітня 1997 року N 5 "Про практику застосування судами законодавства щодо порушення правил про валютні операції".

Зазначена постанова передбачала за мету забезпечити однаковий підхід судів до застосування законодавства про порушення правил про валютні операції і, зокрема, кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 80 КК України та адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 162 КпАП України.

Даючи судам відповідні роз'яснення, Пленум Верховного Суду України виходив з того, що згідно з диспозиціями ст. ст. 80 КК України та 162 КпАП України відповідальність за порушення правил про валютні операції настає в разі вчинення їх без відповідного дозволу-ліцензії у п'яти формах: скуповуванні; продажу; обміні; використанні в якості засобу платежу; використанні в якості застави.

У відповідності з п. 2 ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів під терміном "валютні операції" слід, зокрема, розуміти операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, здійснюваних між резидентами у валюті України.

Саме цей вид операцій, пов'язаний з переходом права власності на валюту, передбачений диспозиціями ст. 80 КК України та ст. 162 КпАП України.

А, оскільки, перехід права власності на валюту України в процесі операцій між фізичними особами (резидентами) не входить у це поняття, - не може наступати і кримінальна та адміністративна відповідальність фізичних осіб, як суб'єктів злочину і адміністративного правопорушення.

Саме тому судова практика і Пленум Верховного Суду України розглядають предметом злочину і адміністративного правопорушення лише іноземну валюту, відповідні монетарні метали, платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті або монетарних металах. Отже, валюта України, яка використовується фізичними особами (резидентами) у п'яти зазначених формах операцій, не є предметом злочину, передбаченого ст. 80 КК України чи правопорушення, передбаченого ст. 162 КпАП України.

Ось чому у постанові Пленуму міститься роз'яснення, що на операції купівлі-продажу, обміну, застави, предметом яких виступає іноземна валюта, платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті або монетарних металах, та відповідні монетарні метали - ліцензія видається лише юридичним особам.

Це випливає з представленої Національним банком України копії постанови Правління Національного банку України від 27 вересня 1995 р. N 243, на яку міститься посилання у нашій постанові.

Варто зауважити, що в процесі підготовки і опрацювання проекту постанови Пленуму Верховний Суд України контактував з відповідальними працівниками Національного банку і одержав відповідні зауваження, які були враховані Пленумом (копія додається).

Крім того, Положення про порядок видачі банкам ліцензії на здійснення банківських операцій, на яке міститься посилання у Вашому листі, затверджене після прийняття Пленумом постанови - 6 травня 1998 року.

Оскільки Декретом Кабінету Міністрів передбачено застосування Національним банком України відповідних санкцій за порушення вимог п. 4 ст. 5 Декрету стосовно здійснення валютних операцій з використанням валюти України, - згадана постанова не поширюється на застосування таких санкцій і не звільняє відповідні комерційні банки від одержання індивідуальної ліцензії НБУ і від відповідальності за порушення вимог Декрету.

З повагою,

 

Заступник Голови

Верховного Суду України 

 

В. Т. Маляренко 

Правда вона втратила чинність.

ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 28 березня 2008 року N 4

Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Пленуму Верховного Суду України

У зв'язку зі змінами у чинному законодавстві Пленум Верховного Суду України постановляє:

Визнати такими, що втратили чинність, постанови Пленуму Верховного Суду України:

від 25 червня 1982 р. N 4 "Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за спекуляцію" (із змінами, внесеними постановами Пленуму від 23 грудня 1983 р. N 8, від 3 лютого 1989 р. N 1, від 12 жовтня 1989 р. N 10, від 4 червня 1993 р. N 3 та від 3 грудня 1997 р. N 12);

від 3 лютого 1989 р. N 1 "Про практику застосування судами України законодавства про відповідальність за спекуляцію та виконання постанови Пленуму Верховного Суду України з цього питання" (із змінами, внесеними постановами Пленуму від 4 червня 1993 р. N 3 та від 3 грудня 1997 р. N 12);

від 22 грудня 1989 р. N 11 "Про застосування судами України законодавства, що регламентує перегляд у порядку нагляду судових рішень в кримінальних справах" (із змінами, внесеними постановами Пленуму від 4 червня 1993 р. N 3, від 13 січня 1995 р. N 3 та від 3 грудня 1997 р. N 12);

від 18 квітня 1997 р. N 5 "Про практику застосування судами законодавства щодо порушення правил про валютні операції".

[Yuriy 19]

Генеральному прокурору України

01011, м.Київ, вул. Різницька 13/15

xxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxx

Шановний пан прокурор.

18 серпня 2011р. я надіслав Вам заяву про скоєння суддями злочину. Ця заява була направлена за належністю до прокуратури Кіровоградської області. Прокуратура Кіровоградської області направила заяву за належністю до прокуратури м. Кіровограда. Прокуратура м. Кіровоград направила її за належністю до прокуратури Ленінського району м. Кіровограда. Виглядає так, що у Генеральній прокуратурі не знають кому належить приймати рішення що до заяви про злочин суддів. Не зважаючи на те , що КПК України передбачено на перевірку заяви про злочин не більше 10 діб, до цього часу я не одержав відповіді про результати розгляду моєї заяви.

Направлення заяви від однієї прокуратури до іншої , з вищої інстанції до нижчої виглядає як знущання .Також звертаю Вашу увагу на те,що згідно з ч.3, ст..48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кримінальна справа щодо судді може бути порушена лише Генеральним прокурором України або його заступником. Не зрозуміло, як прокурор Ленінського району м. Кіровограда може вчинити процесуальну дію замість Генерального прокурора або його заступника?

Надсилаю Вам заяву про злочин (повторно), для вирішення питання згідно чинного законодавства.

Додаток: заява про злочин

4 жовтня 2011р. xxxxxxxxxxxxxxx

[Rimusato]

Генеральному прокурору України

01011, м.Київ, вул. Різницька 13/15

xxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxx

Шановний пан прокурор.

18 серпня 2011р. я надіслав Вам заяву про скоєння суддями злочину. Ця заява була направлена за належністю до прокуратури Кіровоградської області. Прокуратура Кіровоградської області направила заяву за належністю до прокуратури м. Кіровограда. Прокуратура м. Кіровоград направила її за належністю до прокуратури Ленінського району м. Кіровограда. Виглядає так, що у Генеральній прокуратурі не знають кому належить приймати рішення що до заяви про злочин суддів. Не зважаючи на те , що КПК України передбачено на перевірку заяви про злочин не більше 10 діб, до цього часу я не одержав відповіді про результати розгляду моєї заяви.

Направлення заяви від однієї прокуратури до іншої , з вищої інстанції до нижчої виглядає як знущання .Також звертаю Вашу увагу на те,що згідно з ч.3, ст..48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кримінальна справа щодо судді може бути порушена лише Генеральним прокурором України або його заступником. Не зрозуміло, як прокурор Ленінського району м. Кіровограда може вчинити процесуальну дію замість Генерального прокурора або його заступника?

Надсилаю Вам заяву про злочин (повторно), для вирішення питання згідно чинного законодавства.

Додаток: заява про злочин

4 жовтня 2011р. xxxxxxxxxxxxxxx

Давайте посмеемся вместе...

На мою аналоничную скаргу в генпрокуратуру - пустили вниз по ветке... и вот приходит очередной ответ мне от Начальника державної судової адміністрації Укоаїни, тер управление в Киеве.

Пише, типа "послал дальше..., тьфу - направил..." и замечает, что

"... до повноважень Тер управління.... визначених Положенням про тер управління ..., Законом України "Про судовий устій і статус суддів", зокрема його ст. 146 та 148 віднесено виключно організаційне забезпечення діяльності мусцевих суддів: ....

Відтак, надання правової оценки діям та бездіяльності .... рацйонної прокуратури м. Києва виходить за межі компетенції Тер управління...."

На что я написал, что к ним (нецензурщину оставил в уме) я не обращался. Им (...) прислало мою скаргу их (...) непосредственное начальство. И пусть в таком случае они (...) ответят мне, пересїчному українцю, хто має право оцінювати... але не треба мене посилати до того ж суду...

[Yuriy 19]

Давайте посмеемся вместе...

На мою аналоничную скаргу в генпрокуратуру - пустили вниз по ветке... и вот приходит очередной ответ мне от Начальника державної судової адміністрації Укоаїни, тер управление в Киеве.

Пише, типа "послал дальше..., тьфу - направил..." и замечает, что

"... до повноважень Тер управління.... визначених Положенням про тер управління ..., Законом України "Про судовий устій і статус суддів", зокрема його ст. 146 та 148 віднесено виключно організаційне забезпечення діяльності мусцевих суддів: ....

Відтак, надання правової оценки діям та бездіяльності .... рацйонної прокуратури м. Києва виходить за межі компетенції Тер управління...."

На что я написал, что к ним (нецензурщину оставил в уме) я не обращался. Им (...) прислало мою скаргу их (...) непосредственное начальство. И пусть в таком случае они (...) ответят мне, пересїчному українцю, хто має право оцінювати... але не треба мене посилати до того ж суду...

Согласен...и смешно и грустно...

В случае повторного включения прокуратурой "дурачка", буду пробовать обратиться с открытым письмом через СМИ...

Не знаю как,и получиться ли вообще, но надо использовать любые способы защиты от безпредельщиков...

Было бы не плохо , если бы форумчане подсказали нормальное СМИ...

[Rimusato]

Согласен...и смешно и грустно...

В случае повторного включения прокуратурой "дурачка", буду пробовать обратиться с открытым письмом через СМИ...

Не знаю как,и получиться ли вообще, но надо использовать любые способы защиты от безпредельщиков...

Было бы не плохо , если бы форумчане подсказали нормальное СМИ...

"Нормальные СМИ" - это те, которые решаться поднять тему. Надо писать в как можно большее количество.

Неплохая темка могла бы получиться...

[VladimirD]

А под стены ВР с афганцами, чернобыльцами, предпринимателями выйти слабо ?

Они из бюджета сколько денег в банковскую систему слили... это уплаченные вами же налоги и далее те самые банки продолжают "пить вашу кровь" !!!

[Yuriy 19]

А под стены ВР с афганцами, чернобыльцами, предпринимателями выйти слабо ?

Они из бюджета сколько денег в банковскую систему слили... это уплаченные вами же налоги и далее те самые банки продолжают "пить вашу кровь" !!!

Если бы я был Киевлянин, я от ВР и не уходил бы...

[sofi]

К названию темы можно бы добавить и НОТАРИУСОВ - по ним тоже давно тюрьма плачет.

Вот к примеру Нотариусы днепропетровского городского округа Римская и Бондаренко В.Г. Всегда готовы вчинити действие не предусмотренное законом, вопреки инструкции по деловодству и с применением фальшивых документов.

занимаются подделкой, подтасовкой документов. Взыскивают путем вынесения исполнительных надписей за несуществующие долги, выносят надписи в случаях не установленных законом, нарушая при этом ст.19 КУ и ст.18 ЦКУ При этом если суд отшвыривает истцов по подсудности и дело рассматривается по местунахождения сторон, то любой нотарь делает исполнительную надпись совершенно не заботясь о том, что доказательством обтяження есть запись в реестре нотариуса, а договора залога - три экземпляра, все имеют равную юрсилу, а к такому нотарю попадает лишь один экземпляр и никакой записи в ее реестре нет. то есть она не имеет права на действия по взысканию залога, если сама этот залог не регистрировала. Потому банки катаются по всем городам и весям украины в поисках нотаря с которым можно вступить в сговор и сделать надпись без документов удостоверяющих бесспорность сдираемых сумм.

так что, если кому надо именно по таким вопросам, обращайтесь, помогут. заодно , может их так скорее правосудие за их добрые дела настигнет, или хотя бы лицензии лишат.

[Yuriy 19]

Маленькая иллюстрация к названию темы..

Суд отказался удовлетворить иск о признании " положень " пункта валютного КД, содержащего обязательства в инвалюте такими что нарушают ст.524 ГК Украины..

Аргументация и обоснование суда..

"Суд дійшов висновку...Погодження умов цього пункту відповідають положенням ч.1 ст.628 ЦК України.."

Ну как ты его назовешь?!!!!!!!!!!!!!!!!!

[Алексашка]

Маленькая иллюстрация к названию темы..

Суд отказался удовлетворить иск о признании " положень " пункта валютного КД, содержащего обязательства в инвалюте такими что нарушают ст.524 ГК Украины..

Аргументация и обоснование суда..

"Суд дійшов висновку...Погодження умов цього пункту відповідають положенням ч.1 ст.628 ЦК України.."

Ну как ты его назовешь?!!!!!!!!!!!!!!!!!

Ну это судья уже дурака включает. Ставит принцип погоджених положений КД выше императивного требования закона. Если утрировано идти дальше по его логике, то можно кредит и героином выдавать привязав его вес к рыночной цене в гривнах и это будет законно, ведь у вас свобода договорных положений согласованая сторонами. На самом деле все должно быть иначе.

Согласованая воля сторон, тоесть то что вы с банком вроде бы как согласовали в кредитном договоре и которая не совпадает с императивной нормой закона(ст. 524), имеет очень шаткое положение , потому что при коллизии согласованного договорного условия с такой императивной нормой, абсолютный приоритет имеет исключительно императивная норма. Другими словами, нельзя согласовывать такое условие договора, которое стороны вообще не имеют права определять взаимным согласием, потому что они определены до вас на законодательном уровне.

Объяснять и выяснять законность содержания того или другого условия договора можно только в том случае, когда стороны имеют право сформулировать такое условие самостоятельно, когда они в буквальном значении слова могли “договориваться” о чем-то и “согласовать” что-то, тоесть выражать свою волю.

Диспозитивность ч. 2 ст. 524 не имеет приоритета над императивом ч. 1. К тому же это цельная статья и вторая часть не применима без части первой.

[alexburko]

Ну это судья уже дурака включает. Ставит принцип погоджених положений КД выше императивного требования закона. Если утрировано идти дальше по его логике, то можно кредит и героином выдавать привязав его вес к рыночной цене в гривнах и это будет законно, ведь у вас свобода договорных положений согласованая сторонами. На самом деле все должно быть иначе.

Согласованая воля сторон, тоесть то что вы с банком вроде бы как согласовали в кредитном договоре и которая не совпадает с императивной нормой закона(ст. 524), имеет очень шаткое положение , потому что при коллизии согласованного договорного условия с такой императивной нормой, абсолютный приоритет имеет исключительно императивная норма. Другими словами, нельзя согласовывать такое условие договора, которое стороны вообще не имеют права определять взаимным согласием, потому что они определены до вас на законодательном уровне.

Объяснять и выяснять содержание того или другого условия договора можно только в том случае, когда стороны имеют право сформулировать такое условие самостоятельно, когда они в буквальном значении слова могли “договориваться” о чем-то и “согласовать” что-то, тоесть выражать свою волю.

Диспозитивность ч. 2 ст. 524 не имеет приоритета над императивом ч. 1. К тому же это цельная статья и вторая часть не применима без части первой.

+100.

[Yuriy 19]

Ну это судья уже дурака включает. Ставит принцип погоджених положений КД выше императивного требования закона. Если утрировано идти дальше по его логике, то можно кредит и героином выдавать привязав его вес к рыночной цене в гривнах и это будет законно, ведь у вас свобода договорных положений согласованая сторонами. На самом деле все должно быть иначе.

Согласованая воля сторон, тоесть то что вы с банком вроде бы как согласовали в кредитном договоре и которая не совпадает с императивной нормой закона(ст. 524), имеет очень шаткое положение , потому что при коллизии согласованного договорного условия с такой императивной нормой, абсолютный приоритет имеет исключительно императивная норма. Другими словами, нельзя согласовывать такое условие договора, которое стороны вообще не имеют права определять взаимным согласием, потому что они определены до вас на законодательном уровне.

Объяснять и выяснять законность содержания того или другого условия договора можно только в том случае, когда стороны имеют право сформулировать такое условие самостоятельно, когда они в буквальном значении слова могли “договориваться” о чем-то и “согласовать” что-то, тоесть выражать свою волю.

Диспозитивность ч. 2 ст. 524 не имеет приоритета над императивом ч. 1. К тому же это цельная статья и вторая часть не применима без части первой.

Суд просто включает дурака... а все остальное ..... объяснение Вами необъяснимого.. и попытка дать анализ действиям судьи с точки зрения логики и законности здесь не уместна.....

Суд просто проигнорировал требование иска... иск о нарушении положениями договора ст.524... а не о соответствии согласования этих положений ст 628..