Решение Измаильского межрайсуда о прекращении договора и отказе Приватбанку во взыскании штрафа

[ANTIRAID]

Справа № 2-1337/11

Провадження № 2/1510/3419/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2012 року

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючий - суддя Швець В. М.,

при секретарі Гончаренко М.Ю.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїл цивільну справу за позовом закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання недійсним пункту кредитного договору, про визнання зобов'язання таким, що припинилося виконанням, про визнання припиненим права застави за іпотечним договором, зняття заборони відчуження на нерухоме майно, вилучення запису з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, вилучення запису з Державного реєстру іпотек на нерухоме майно,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2009 року закрите акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриванБанк», надалі ЗАТ «Комерційний банк «ПриватБанк», звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про стягнення солідарно на користь ЗАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» кредитної заборгованості за кредитним договором № 377МІ від 31 січня 2008 року. 31 січня 2008 року між ЗАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» в особі провідного експерта відділення в м. Ізмаїл філії «Южне головне регіональне управління» закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» Дубняк Вікторії Олександрівни та ОСОБА_2 був укладен кредитний договір № 377МІ від 31.01.2008 року на суму 70 000,00 доларів США під 14,5 процентів річних на строком до 29.01.2015 року. А також між ЗАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» в особі провідного експерта відділення в м. Ізмаїл філії «Южне головне регіональне управління» закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» Дубняк Вікторії Олександрівни та ОСОБА_2 був укладен іпотечний договір 06 лютого 2008 року, та договір поруки № 377МІР/1 від 31.01.2008 року між ЗАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» в особі провідного експерта відділення в м. Ізмаїл філії «Южне головне регіональне управління» закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» Дубняк Вікторії Олександрівни та ОСОБА_3, згідно якому ОСОБА_3 поручився за виконання ОСОБА_4 взятих на нього зобов'язань в повному обсязі. У своїй позовній заяві ЗАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» просило у зв'язку з невиконанням зобов'язань за кредитним договором стягнути суму заборгованості за кредитом, а саме 327328,70 грн. заборгованість по кредиту., 616,62 грн. - заборгованість по відсоткам , 16647,27 грн. - штраф, 1700,00 грн. - судовий збір, 30 грн. - витрати на іформаційно-техничне забезпечення, а всього 346322,59 грн.

28 травня 2010 року ЗАТ «Комерційний банк «ПриватБанк», змінило позовні вимоги, просило стягнути з відповідача на користь ЗАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» штраф у розмірі 16647,27 грн., передбачений п. 6.6 кредитного договору, судові витрати у розмірі 1700,00 грн. - судовий збір та 30 грн. витрати на іформаційно-техничне забезпечення.

15 листопада 2011 року до суду від відповідача - ОСОБА_2 надійшло заперечення до позовної заяви ЗАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення боргу. В своїх заперечення ОСОБА_4 вважає позов ЗАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» необґрунтованим, та просить суд відмовити в його задоволені в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень ОСОБА_4 зазначає, що відповідно до умов Кредитної угоди №377 МІ від 31.01.2008 року він 03.02.2010 року сплатив повністю Кредит, відсотки за користування кредитом та пеню відповідно до п.6.1 Договору,та винагороду за відкриття позичкового рахунку. Порушення будь-яких зобов'язань більше ніж на 120 днів він не допускав. Всі виплаті здійснювались ним згідно з Графіком погашення кредиту. Крім того ОСОБА_2 вважає,що вимоги банку про виплату штрафу в сумі 16647,27 грн. (п.6.6 Кредитної Угоди) не відповідають вимогам Закону. З позовних вимог позивача, заявлена в обґрунтування позовних вимог сума 16 647,27 гривень є штрафом, що нарахований відповідно до п. 6.6 Кредитної умови в розмірі 250 грн. та 5 % від суми позову. Зазначена сума обрахована Позивачем (розрахунок заборгованості станом на 18.03.2009) з врахуванням сум заборгованості за кредитом, сум заборгованості за відсотками та суми пені за прострочення виконання зобов'язання. Отже, за порушення позичальником строків виконання зобов'язання за кредитним договором позивачем одночасно нараховані пеня та штраф, при цьому останній нарахований, в тому числі, й на суму пені.

15 листопада 2011 року до суду від відповідача - ОСОБА_2 надійшла зустрічна позовна заява про визнання недійсним пункту 6.6 Кредитного договору № 377МІ від 31.01.2008 року, про визнання зобов'язання ОСОБА_2 за кредитним договором № 377МІ від 31.01.2008 року таким, припинилося виконанням,про визнання припиненим права застави за іпотечним договором від 06.02.2008 укладеного між закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_4, зняття заборони відчуження на нерухоме майно - нежитлові приміщення розташовані за адресою АДРЕСА_1, номер РВПН 18081217, власником якої є - ОСОБА_2,виключення запису з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, включеного в зв'язку з укладенням іпотечного договору, завіреного приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Єфименко М. Д. 06.01.2008 року серії ВКЕ № 470494, номер запису 6533489 від 06.02.2008 року,виключити запис з Державного реєстру іпотек на нерухоме майно - нежитлові приміщення розташовані за адресою АДРЕСА_1, номер РВПН 18081217, власником якої є - ОСОБА_2 включену у зв'язку з укладенням іпотечного договору, завіреного приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Єфименко М. Д. 06.01.2008 року серії ВКЕ № 470494, номер запису 6533530 від 06.02.2008 року. Обґрунтовуючи свої зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 посилається на те, що умови п 6.6 не відповідають вимогам ст. 549 ЦК України і тому на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України повинні бути визнані недійсними. А також, що його зобов'язання за кредитним договором № 377МІ від 31.01.2008 року припинилося виконанням. 03.02.2010 року він повністю сплатив заборгованість за кредитом, відсоткам за користування, пеню відповідно до п.6.1 договору. Що це підтверджується квитанціями про сплату коштів, а також заявою ЗАТ «Комерційний банк «ПриватБанк», яка була подана до Ізмаїльського міськрайонного суду, яка свідчить що заборгованість за кредитним договором ним була погашена повністю. Повне виконання зобов'язань ним, як позичальником за кредитним договором припиняє дію договору застави, тому ЗАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» повинен був відповідно до ч.2 ст. 593 ЦК України здійснити вилучення записи з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна, предмета застави. Також відповідно до ст. 545 ЦК України прийнявши виконання зобов'язань ЗАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» зобов'язаний на вимогу боржника видати йому розписку про одержання зобов'язань частково або в повному обсязі. Але ЗАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» відмовляється надати розписку про відсутність заборгованості, та здійснити дії щодо вилучення записи з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна, предмета застави.

Представник позивача за первісним позовом у судове засідання надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала повністю, із зустрічним позовом не згодна.

Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні проти позову ЗАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» заперечував. Просив в задоволені позовних вимог ЗАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» відмовити в повному обсязі. Та підтримав свої зустрічні позовні вимоги.

За таких обставин, суд розглядає справу за відсутністю позивача за первісним позовом по наявним доказам відповідно до ч.2 ст.169 ЦПК України.

У відповідності зі ст.11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд вважає що в позовних вимогах ЗАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» слід відмовити , зустрічний позов ОСОБА_4 до ЗАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 509 ЦК України, ст.173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ст.ст.11,509 ЦК України, ст. 174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору. Відповідно до умов п. 1.3 договору Позичальник зобов'язаний сплачувати кредит та відсотки за користування кредитом у відповідності до договору про видачу траншів та графіку погашення кредиту та відсотків (Додаток 1). Відповідно до умов п. 4.1 кредитного договору, відповідач зобов'язаний сплачувати за користування кредитом відсотки у розмірі 14,5 процентів річних. Відповідно до п.6.1 кредитного договору при порушенні позичальником будь-якого з зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, передбачених Графіком, винагороди банку, позичальник сплачує банку за кожній випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу. Відповідно п. 6.6 кредитного договору при порушені позичальником будь-якого з грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором, більш ніж на 120 днів, у зв'язку з чим Банк буде змушений звернутися до суду, позичальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 250 гривень, та 5 відсотків від суми позову.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Відповідно до ст. 546 ЦК України зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, завдатком. Відповідно до ст.549 ЦК України пеня і штраф як різновиди неустойки обчислюються у відсотках саме від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання , можливість нарахування одного виду неустойки на інший виключається.

Як вбачається з позовних вимог позивача по первісному позову, заявлена в обґрунтування позовних вимог сума 16 647,27 гривень є штрафом, що нарахований відповідно до п. 6.6 Кредитної умови в розмірі 250 грн. та 5 % від суми позову. Зазначена сума обрахована позивачем по первісному позову з врахуванням сум заборгованості за кредитом, сум заборгованості за відсотками та суми пені за прострочення виконання зобов'язання. Отже, за порушення позичальником строків виконання грошового зобов'язання за кредитним договором позивачем одночасно нараховані пеня та штраф, при цьому останній нарахований, в тому числі, й на суму пені. Заявлені позивачем вимоги про одночасне стягнення з відповідача штрафу, пені та відсотків переконливо свідчать про безпідставне намагання кредитора застосувати до боржника (відповідача по первісному позову) подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те ж порушення договірного зобов'язання, що суперечить вимогам ч.1 ст.61 Конституції України та ч.3 ст.509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Законодавством не передбачено обчислення штрафу від суми позову. Умови п 6.6 кредитного договору не відповідають вимогам ст. 549 ЦК України і тому на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України повинні бути визнані недійсними.

Відповідно до п. 1.3 кредитного договору термін повернення кредиту встановлюється графіком погашення кредиту. Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Відповідно до ст.599 ЦК України, ч.1 ст.203 ГК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_2 03.02.2010 року повністю сплатив заборгованість за кредитом, відсоткам за користування, пеню відповідно до п.6.1 договору, та графіку погашення кредиту. Це підтверджується квитанціями про сплату коштів, а також заявою ЗАТ «Комерційний банк «ПриватБанк», яка була подана до Ізмаїльського міськрайонного суду, яка свідчить що заборгованість за кредитним договором ним була погашена повністю. За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що зобов'язання за Кредитним договором №377 МІ від 31.01.2008 року є припиненими у зв'язку з виконанням, проведеним належним чином.

За змістом ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання. Згідно ст. 575 Цивільного кодексу України іпотека є окремим видом застав. Так, згідно частини першої зазначеної статті іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" та ст. 572 Цивільного кодексу України, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом. Відповідно до ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 Закону "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору. Відповідно до п.1 ч.1 ст.593 ЦК України, право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що зобов'язання за договором іпотеки від 06 лютого 2008 року. у забезпечення виконання кредитної угоди № 377МІ від 31.01.2008 р., є припиненими у зв'язку з припиненням основного зобов'язання.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про іпотеку", відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. Відповідно до ч.2 ст.593 ЦК України у разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані. Відповідно до ч.1 ст.545 ЦК України прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Згідно із ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За приписом ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Ст.16 ЦК України, ст.20 ГК України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів. Зокрема, права та законні інтереси захищаються шляхом: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. За висновками суду, позивачем обрано спосіб захисту, який відповідає вимогам ст. 16 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про визнання зобов'язань, які виникли на підставі кредитного договору № 377МІ від 31.01.2008 року, договору іпотеки від 06.02.2008 такими, що припинилися, підлягають задоволенню.

Приписом ст.317 ЦК України права володіння, користування та розпоряджання майном належать власникові майна. Згідно із ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Тобто, з урахуванням вимог ст. ст.317,319 ЦК України позивачу по зустрічному позову, як власнику належить, зокрема, право розпорядження майном, раніше переданим в іпотеку. Як встановлено судом, згідно з відміткою приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Єфіменко М. Д. на договорі іпотеки від 06.02.2008 р. року серії ВКЕ № 470494 було накладено заборону на відчуження іпотечного майна. Відповідно до ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обтяженням є заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів. Як вказувалось вище, зобов'язання згідно із ст.ст.11,509 ЦК України, ст.174 ГК України виникають, зокрема, з договору.

Таким чином, враховуючи припинення зобов'язань сторін за договором іпотеки N 012/05/0211/1 від 29.05.2007 р., у відповідача відсутнє право утримувати під обтяженнями та обмеженнями майно позивача, передане в іпотеку за цим договором, внаслідок чого позов в цій частині вимог підлягає задоволенню.

Пунктом 25 Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек в України від 31.03.2004 р. N 410, встановлено, що запис про обтяження майна іпотекою може бути виключений на підставі рішення суду з обов'язковим зазначенням порядкового номера запису.

На підставі викладеного, зустрічний позов ОСОБА_2 про визнання недійсним пункту 6.6 Кредитного договору № 377МІ від 31.01.2008 року, про визнання зобов'язання ОСОБА_2 за кредитним договором № 377МІ від 31.01.2008 року таким, припинилося виконанням, про визнання недійсним пункту 6.6 Кредитного договору № 377МІ від 31.01.2008 року, про зняття заборони відчуження на нерухоме майно, виключення запису з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, Виключення запису з Державного реєстру іпотек на нерухоме майно підлягає задоволенню.

З огляду на наведене, керуючись ст.61 Конституції України, ст.ст.1,17 Закону України "Про іпотеку", ст.ст.16,572,593,598,599, 601,602 ЦК України, ст.ст.20,203 ГК України, ст.ст.10,11,57-60,88, 167,209,212-215,218 ЦПК України, суд:

В И Р І Ш И В:

В позовних вимогах ЗАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» слід відмовити в повному обсязі.

Визнати недійсним пункту 6.6 Кредитного договору № 377МІ від 31.01.2008 року.

Визнати зобов'язання ОСОБА_2 за кредитним договором № 377МІ про надання кредиту від 31.01.2008 року таким, припинилося виконанням.

Визнати припиненим права застави за іпотечним договором від 06.02.2008 укладеного між закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_4.

Зняти заборону відчуження на нерухоме майно - нежитлові приміщення розташовані за адресою АДРЕСА_1, номер РВПН НОМЕР_1, власником якої є - ОСОБА_2

Вилучити запис з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, включеного в зв'язку з укладенням іпотечного договору, завіреного приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Єфименко М. Д. 06.01.2008 року серії ВКЕ № 470494, номер запису 6533489 від 06.02.2008 року .

Вилучити запис з Державного реєстру іпотек на нерухоме майно - нежитлові приміщення розташовані за адресою АДРЕСА_1, номер РВПН НОМЕР_1, власником якої є - ОСОБА_2 включену у зв'язку з укладенням іпотечного договору, завіреного приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Єфименко М. Д. 06.01.2008 року серії ВКЕ № 470494, номер запису 6533530 від 06.02.2008 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, що не були присутні в судовому засіданні в той же строк з дня отримання копії рішення.

Суддя В. М. Швець

http://reyestr.court.gov.ua/Review/25189262

[izmailka]

Решение оставлено в силе Одесским апелляционным судом в полном объеме!!

[АлПет]

Решение оставлено в силе Одесским апелляционным судом в полном объеме!!

Неужели банк еще и апеллировал? Цитата из решения суда:

В обґрунтування своїх заперечень ОСОБА_4 зазначає, що відповідно до умов Кредитної угоди №377 МІ від 31.01.2008 року він 03.02.2010 року сплатив повністю Кредит, відсотки за користування кредитом та пеню відповідно до п.6.1 Договору,та винагороду за відкриття позичкового рахунку. Порушення будь-яких зобов'язань більше ніж на 120 днів він не допускав. Всі виплаті здійснювались ним згідно з Графіком погашення кредиту.

Надо было отсудить еще и незаконную винагороду с % за пользование чужими деньгами. Еще раз убеждаюсь в непорядочности банков.

[doroshal]

Решение оставлено в силе Одесским апелляционным судом в полном объеме!!

Швед постарался ,странно но у меня про п.6.6. Приватбанка одновременно с этим решением он вынес полностью противоположное .И Одесская Аппеляция подтвердила все ок . ВССУ отфутболил. Что на него нашло ? Удивительно!

[у.zaporozhskiy]

Решение оставлено в силе Одесским апелляционным судом в полном объеме!!

А откуда информация, что оно устояло в полном объеме?

Вы участник?