Постановление ВХСУ о прекращении поручительства и ипотеки с банком Даниэль

[у.zaporozhskiy]

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

02 червня 2010 р.

 

№ 2/315

 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

 

Козир Т.П. головуючого,

Малетича М. М., Мамонтової О. М.,

 

за участю представників:

 

позивача Середюка С. М. дов. № 03-09 від 17.03.2010 року,

відповідача Довбні К. О. дов. № 1-4-3824/1 від 23.11 2009 року,

 

розглянувши касаційну скаргу приватного підприємства «СВІТ»на постанову Київського апеляційного господарського суду від 4 лютого 2010 року у справі господарського суду м. Києва за позовом приватного підприємства «СВІТ» до ВАТ «Комерційний банк «Даніель», 3-я особа ОСОБА_6, про дострокове розірвання договорів поруки та іпотеки,

 

У С Т А Н О В И В:

 

У листопаді 2009 року приватне підприємство «СВІТ» звернулось до господарського суду з позовом до ТОВ «Комерційний банк «Даніель», 3-я особа ОСОБА_6, про розірвання іпотечного договору, укладеного між сторонами 29 березня 2007 року, та про розірвання договору поруки № 924-04 від 29 березня 2007 року.

 

У позовній заяві зазначив, що відповідач та третя особа без його відома та погодження внесли зміни до кредитного договору в частині підвищення відсоткової ставки, тобто, незаконно збільшили обсяг відповідальності поручителя.

 

Рішенням господарського суду м. Києва від 8 грудня 2009 року позов задоволено.

 

Розірвано іпотечний договір від 29 березня 2007 року, укладений між приватним підприємством «СВІТ»та ТОВ «Комерційний банк «Даніель».

 

Розірвано договір поруки № 924-04 від 29 березня 2007 року, укладений між приватним підприємством «СВІТ»та ТОВ «Комерційний банк «Даніель».

 

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 4 лютого 2010 року рішення господарського суду скасовано.

 

У позові відмовлено.

 

У касаційній скарзі приватне підприємство «СВІТ» просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції ст.ст. 16, 20, 559 ч.1, 653 ч.2 ЦК України та ст.20 ГК України.

 

Наполягає на тому, що він має право вимагати розірвати спірні угоди і припинити правовідносини поручительства та іпотеки внаслідок збільшення обсягу його відповідальності як поручителя без його згоди на те.

 

У судове засідання не з'явилась 3-я особа, про причини неявки суд не повідомила.

 

Враховуючи, що про час і місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за її відсутності.

 

Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, Вищий господарський суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

 

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

 

Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобовязання, а також у разі зміни зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

 

Як встановлено судом, 29 березня 2007 року між відповідачем та третьою особою був укладений кредитний договір № Т-964-КЗН, за яким відповідач надав третій особі кредит у сумі 277000 доларів США, а позичальник зобовязався повернути кредит у термін до 28 березня 2014 року включно, щомісячно сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі 13,5 річних, сплатити одноразову комісію за управління кредитом в розмірі 0,5 відсотка від його суми, а також неустойку в розмірах і випадках, встановлених договором.

 

За пунктом 4.2 кредитного договору зобовязання за цим договором забезпечується договором поруки з приватним підприємством «СВІТ».

 

29 березня 2007 року між сторонами було укладеного договір поруки № 924-04, за яким поручитель позивач забезпечує вимоги банка, які витікають з кредитного договору, а саме: повернення кредиту в розмірі 277000 доларів США, сплату процентів за користування кредитом в розмірі 13,5 відсотків річних, одноразової комісії за управління кредитом в розмірі 0,5 відсотків від суми наданого кредиту, а також штрафів та пені.

 

Також сторони уклали договір іпотеки, за яким позивач передав, а відповідач прийняв в іпотеку нерухоме майно, а саме: земельну ділянку площею 1,500 га, розташовану в Бориспільському районі Київської області на території Дударківської сільради, кадастровий номер 3220883601:01:029:0002.

 

Пунктом 1.1 договору іпотеки сторони визначили, що іпотека забезпечує повне виконання позичальником зобовязань перед відповідачем, які виникають із кредитного договору, в строки та на умовах, визначених кредитним договором, а також штрафи та пені у розмірі та випадках, передбачених кредитним та цим договорами, з врахуванням змін та доповнень до кредитного та цього договору якщо такі будуть прийняті.

 

У подальшому до кредитного договору внесено ряд істотних змін, зокрема, розмір кредиту був збільшений на 240000 доларів США, а додатковою угодою від 15 липня 2008 року розмір відсоткової ставки за користування кредитом за період з 15 липня 2008 року по 28 березня 2014 року підвищений на 3 відсотки річних до 16,5 відсотків річних.

 

При цьому збільшення обсягу відповідальності поручителя на 3 відсотки річних з позивачем обумовлено не було.

 

Враховуючи, що в даному випадку внаслідок підвищення відсоткової ставки за користування кредитом на 3 відсотки річних без згоди поручителя істотно збільшився обсяг відповідальності позивача, місцевий господарський суд повно зясував обставини справи, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, прийшов до юридично обґрунтованого висновку про наявність підстав для припинення поруки і розірвання іпотечного договору з поручителем та підставно задовольнив позов.

 

За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції є помилковою та підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду законне та обґрунтоване, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.

 

Керуючись ст. ст. 1115, 1117 1119, 11111 ГПК України, Господарського процесуального кодексу України, суд

 

П О С Т А Н О В И В:

 

Касаційну скаргу задовольнити.

 

Скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 4 лютого 2010 року.

 

Рішення господарського суду м. Києва від 8 грудня 2009 року залишити без зміни.

 

Згідно ст.ст. 125, 129 Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2010 року та президії Вищого господарського суду України від 30 березня 2010 року постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

 

Головуючий Т. Козир

Судді М. Малетич

О. Мамонтова

 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10591097