Решение Апеляционного суда Черниговской области о возврате средств по ничтожному договору с Авто Житло План

[у.zaporozhskiy]

Державний герб України

 

Справа № 2-184/2012

Провадження № 22-ц/2590/2227/2012

 

Головуючий у I інстанції - Дикий В. М.

 

Категорія - цивільна

 

Доповідач - Шарапова О. Л. 

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

25 липня 2012 року

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

у складі:

 

головуючого - судді Шарапової О.Л.

суддів:Бечка Є.М., Литвиненко І.В.

при секретарі:Рачовій І.І.

 

за участю: ОСОБА_5

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Житло План» на рішення Носівського районного суду від 10 травня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_7 до товариства з обмеженою відповідальністю „Авто Житло План" про визнання договору недійсним та стягнення коштів

 

в с т а н о в и в:

 

В лютому 2012 року ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати недійсним договір про надання послуг від 16.11.2011 року, укладений між нею та відповідачем; стягнути з ТОВ «Авто Житло План» на її користь суму сплачених внесків у розмірі 31 250 грн. та відшкодувати судові витрати.

 

Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.11.2011 року між нею та ТОВ „Авто Житло План" було укладено договір про надання послуг, предметом якого є надання учаснику програми „Авто-Житло" послуг, спрямованих на придбання транспортного засобу/ об'єкту нерухомості/ земельної ділянки, тобто Товару. Згідно з умовами даного договору товариство надає вказані послуги для придбання необхідного товару, базуючись на приниципі взаємодопомоги учасників Програми, за попередньо накопичені кошти з частковою сплатою його вартості з наступною сплатою залишкової вартості. При підписанні договору було досягнуто згоди про те, що товар визначається орієнтованою вартістю у розмірі 150 000 грн., найменування товару є «Нерухомість». Згідно Додатку № 1 до вищевказаного договору вона зобов'язалася відповідно до графіку сплатити 240 чистих щомісячних платежів в сумі 625 грн. 00 коп., відповідно до Додатку № 2 чисті платежі є платою за товар. Відповідно до ст. 5 додатку № 2 до укладеного договору право на отримання товару залежить від розміру фонду і внесків інших учасників Програми, тобто фактично один учасник Програми за власні кошти без інвестування коштів товариства оплачує товар іншому учаснику Програми, що вказує на утворення пірамідальної схеми та протирічать приписам ст. 19 Закону України „ Про захист прав споживачів". В додатках №№ 1,2 до укладеного договору відсутнє чітке визначення предмету договору. Вказаний договір був укладений внаслідок обману з боку відповідача, оскільки діяльність товариства рекламувалась як соціальний проект - надання безпроцентної позики. Умова укладеного договору щодо надання інформації про результати розподільчих активів інших учасників програми лише за їх згодою , погодженою з відповідачем, з урахуванням приписів ст. 18 Закону України „ Про захист прав споживачів", є несправедливою. 

 

Рішенням Носівського районного суду від 10 травня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_7 задоволені: визнано недійсним договір про надання послуг від 16.11.2011 року, укладений між ОСОБА_7 та ТОВ „Авто Житло План"; стягнуто з ТОВ «Авто Житло План» на користь ОСОБА_7 суму сплаченого внеску у розмірі 31 250 грн.; вирішене питання про судові витрати.

 

В апеляційній скарзі ТОВ «Авто Житло План» просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

 

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що оскаржуване рішення є незаконним. Апелянт посилається на те, що до підписання договору представник Товариства надав позивачці повну та достовірну інформацію про умови договірних правовідносин, товариством розроблений типовий примірник договору і підписання договору свідчить про те, що сторони досягли згоди щодо істотних умов договору. Апелянт вказує на те, що позивач не надав жодного доказу на підтвердження введення його товариством в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. Апелянт зазначає, що товариство не є фінансовою установою, але діяльність товариства по адмініструванню фінансових активів не заборонена чиним законодавством. Апелянт вказує на те, що адміністрування фінансових активів для придбання товару у групах є фінансовою послугою, тобто є законною.

 

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та враховуючи постанову Верховного Суду України від 23 травня 2012 року ( про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року у справі за позовом Ганієвої В.В. до ПАТ „Філдес Україна" про визнання договору недійсним, повернення коштів та відшкодування моральної шкоди), апеляційний суд приходить до наступного висновку.

 

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач ввів позивачку в оману, пообіцявши надати грошові кошти через декілька днів після укладання договору, а тому договір про надання послуг слід визнати недійсним та застосувати наслідки недійсності правочину.

 

Проте, з висновком суду першої інстанції частково не погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.

 

Як вбачається з матеріалів справи, 16 листопада 2011 року між ОСОБА_7 та ТОВ „Авто Житло План" було укладено договір про надання послуг, спрямованих на придбання транспортного засобу/ об'єкту нерухомості/ земельної ділянки, тобто Товару, через програму „Авто-Житло", організовану товариством, базуючись на принципі взаємодопомоги учасників програми „Авто-Житло".

 

Відповідно до ст. 1.3 укладеного договору сторони погодили орієнтовну вартість Товару , яка становить 150 000 грн.

 

Відповідно до ст. 3.1 укладеного договору учасник програми зобов"язався сплатити реєстраційний платіж, який становить 20% від суми договору.

 

Згідно Додатку № 1 до укладеного договору учасник програми зобов'язався відповідно до графіку сплатити 240 чистих щомісячних платежів в сумі 625 грн. 00 коп., що є платою за товар.

 

На виконання договору про надання послуг ОСОБА_7 16.11.11 року сплатила реєстраційний платіж в сумі 30 000 грн., 14.01.12 року чистий платіж в сумі 625 грн., 08.12.11 року чистий платіж в сумі 625 грн. 

 

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом ( нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

 

За змістом ст. 19 Закону України „ Про захист прав споживачів" нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність, що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не рахунок продажу або споживання продукції. Правочин, здійснений з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсним. 

 

Як вбачається з ст. 1.4 додатку № 2 до укладеного договору про надання послуг від 16.11.11 року учасник програми „Авто-Житло" доручає товариству використовувати суми чистих платежів для формування Фонду з метою здійснення оплати товару на користь учасників програми „ Авто-Житло".

 

Згідно з ст. 4.5 додатку № 2 до укладеного договору передбачено, що Фонд учасників програми „Авто-Житло" формується за рахунок чистих платежів, сплачених учасниками програми „Авто-Житло".

 

Статтею 5 додатку № 2 до укладеного договору передбачений порядок проведення розподільчих актів, з якого вбачається, що право на отримання товару залежить від розміру фонду та внесення коштів іншими учасниками програми; переважне право на отримання товару мають ті учасники, які зробили найбільшу кількість внесків. 

 

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що ОСОБА_7 сплачувала кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, ТОВ „Авто Житло План" без залучення власних коштів формувало групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному із учасників групи, залучених до до умов діяльності програми „Авто-Житло, тобто розподіл коштів між учасниками програми являє собою реалізацію діяльності пірамідальної схеми.

 

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що договір про надання послуг від 16 листопада 2011 року, з урахувнням приписів ст. 19 Закону України „ Про захист прав споживачів", є нікчемним, а тому визнання його недійсним не вимагається; з урахуванням положень ст. 216 ЦК України такий правочин не створює юридичних наслідків, а тому з відповідача на користь позивачки слід стягнути сплачені кошти в сумі 31 250 грн.

 

Посилання апелянта на те, що до підписання договору представник Товариства надав позивачці повну та достовірну інформацію про умови договірних правовідносин, товариством розроблений типовий примірник договору і підписання договору свідчить про те, що сторони досягли згоди щодо істотних умов договору, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки такі посилання є довільним тлумаченням правових норм.

 

Посилання апелянта на те, що діяльність товариства по адмініструванню фінансових активів не заборонена чиним законодавством, а адміністрування фінансових активів для придбання товару у групах є фінансовою послугою, тобто є законною, апеляційний суд вважає недоречним, оскільки апелянт не є фінансовою установою та ТОВ „Авто Житло План" не включене до державного реєстру фінансових установ.

 

Керуючись ст. 19 Закону України „ Про захист прав споживачів", ст. ст. 215, 216 ЦК України, ст.ст. 303, 307, 309, 316, 360-7 ЦПК України, апеляційний суд, -

 

В И Р І Ш И В:

 

Апеляційну скаргу ТОВ „Авто Житло План" - задовольнити частково.

 

Рішення Носівського районного суду від 10 травня 2012 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_7 до ТОВ „Авто Житло План" про визнання договору про надання послуг недійсним - скасувати та відмовити у задоволенні цих позовних вимог. 

 

В іншій частині рішення Носівського районного суду від 10 травня 2012 року змінити в частині мотивів задоволення позову.

 

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

 

Головуючий:Судді:

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/25378451