Определение ВССУГУД, об отмене решений предыдущих инстанций о признании договора ипотеки с Укрсиббанком недействительным н

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/21609022
Державний герб України

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2012 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого: Сімоненко В.М.,

суддів: Амеліна В.І., Гончара В.П.,

Нагорняка В.А., Ступак О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» (далі АКІБ «УкрСиббанк»), в особі відділення №463 АКІБ «УкрСиббанк», треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_10 про визнання угоди недійсною, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2011 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до АКІБ «УкрСиббанк» в особі відділення № 463 АКІБ «УкрСиббанк» про визнання угоди недійсною. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 25 грудня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» в особі начальника відділення № 463 АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 були укладені кредитні договори № 11277152000, № 11277148000, № 11277120000, № 11277191000, № 11277181000, № 11277198000, згідно з якими останнім були надані кредитні кошти у сумі 200000 доларів США, 200 000 доларів США, 200000 доларів США, 133000 доларів США, 133000 доларів США, 134000 доларів США відповідно кожному.

29 липня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» в особі начальника відділення № 463 АКІБ «УкрСиббанк» ОСОБА_11 та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки № 11277152000\Б6, згідно з яким останній як майновий поручитель по кредитним зобов'язанням ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 передав в іпотеку належне йому нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську.

Під час укладання останнього договору від 29 липня 2008 року та на момент укладання цивільно-правових угод від 25 грудня 2007 року ОСОБА_3 не був визнаний недієздатним, але знаходився у стані тимчасового психічного розладу у зв'язку з вживанням спиртних напоїв та не міг усвідомлювати значення своїх дій і не міг керувати ними. За таких обставин, просив суд визнати договір іпотеки недійсним.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2011 року, позов ОСОБА_3 задоволено.

Визнано недійсним договір іпотеки № 11277152000\Б6 від 29 липня 2008 року нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську, укладений між АКІБ «УкСиббанк» та ОСОБА_3

Знято з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна заборону на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В касаційній скарзі ПАТ «УкрСиббанк» просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам рішення судів попередніх інстанцій не відповідають.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що актом №106 амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 16 серпня 2010 року встановлено, що ОСОБА_3 в період часу 25 грудня 2007 року та 29 липня 2008 року мав психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром активної залежності та на час укладення договору іпотеки не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Однак з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна, оскільки суди дійшли їх із порушенням норм процесуального права.

Судом встановлено, що 29 липня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» в особі начальника відділення №463 АКІБ «УкрСиббанк» ОСОБА_11 та ОСОБА_3 був укладений іпотечний договір, предметом якого є приміщення АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську. Зазначений договір іпотеки був укладений у забезпечення виконання кредитних договорів від 25 грудня 2007 року, укладених між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, згідно з якими останнім були надані кредитні кошти у сумі 200000 доларів США, 200 000 доларів США, 200000 доларів США, 133000 доларів США, 133000 доларів США, 134000 доларів США відповідно кожному.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що зазначений правочин не відповідає положенням ст. ст. 203, 215, 225 ЦК України.

З такими висновками суду погодитись не можна виходячи з наступного.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи.

Правила ст. 225 ЦК поширюються на ті випадки, коли немає законних підстав для визнання громадянина недієздатним, однак є дані про те, що в момент укладення правочину він перебував у такому стані, коли не міг розуміти значення своїх дій або керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове зворушення тощо). Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд призначає судово-психіатричну експертизу.

Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів, відповідно до ст. 212 ЦПК України.

Як вбачається з акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 106 від 16 серпня 2010 року, у ОСОБА_3 виявлено психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром активної залежності, які перешкоджали йому у повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в момент підписання договору іпотеки у грудні 2007 року та в липні 2008 року (т.1, а.с. 232-235).

Таким чином, судово-психіатрична експертиза не дала однозначного висновку про те, чи усвідомлював ОСОБА_3 значення своїх дій та (або) міг керувати ними під час підписання спірних договорів.

Згідно зі ст. 150 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Висновок визнається неповним, коли експерт не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання, у звязку з цим суд має обговорити питання про призначення додаткової або повторної експертизи залежно від обставин справи.

Крім того, за змістом ч. 6 ст. 147 ЦПК України висновок експерта для суду не є беззаперечним доказом і оцінюється судом за правилами, установленими ст. 212 ЦПК України.

Обґрунтовуючи заперечення проти позову, представник відповідача, крім іншого, посилався на те, що ОСОБА_3 на час укладення договору розумів значення своїх дій і, оскільки висновок судово-психіатричної експертизи є неповним, необґрунтованим та таким, що суперечить іншим матеріалам справи, просив призначити повторну експертизу.

Як на підставу для призначення повторної експертизи відповідач також посилався на те, що у 2010 році позивач знаходився на стаціонарному лікуванні в 6-й міській лікарні м. Дніпропетровська з приводу травми голови. Незважаючи на те, що зясування зазначеної обставини має істотне значення для правильності висновків експертів та оцінки показань позивача, суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про витребування відповідної медичної документації з метою її дослідження експертами.

За таких обставин, у порушення вимог ст. ст. 143, 150 ЦПК України суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про призначення повторної експертизи, належним чином не обґрунтувавши таку відмову.

Всупереч ст. 214 ЦПК України суд належним чином не зясував і не вирішив, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги й заперечення на них та якими доказами вони підтверджуються або спростовуються.

З матеріалів справи вбачається, що ні сам позивач, ні його близькі та родичі жодного разу офіційно не зверталися до медичних закладів для надання позивачеві медичної допомоги та встановлення діагнозу, повязаного зі вживанням позивачем алкоголю. В матеріалах справи відсутні будь-які медичні документи, що підтверджували б наявність у ОСОБА_3 хвороби, повязаної зі зловживанням алкоголем, та відповідного діагнозу. Натомість, судами встановлено, що ОСОБА_3 має сталі соціальні звязки, сімейні та дружні відносини а також бізнес-інтереси.

З долученої до матеріалів справи копії інвентаризаційної справи КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» вбачається, що саме ОСОБА_3 у 2008 році ініціював оформлення документів з метою подальшого укладання договору іпотеки, діючи при цьому як особисто, так і через свого представника (т.1, а.с. 148, 150).

Згідно показань допитаного в судовому засіданні нотаріуса ОСОБА_10, яка посвідчувала спірний договір іпотеки, в момент укладення договору ОСОБА_3 поводився адекватно та повністю усвідомлював значення своїх дій.

У порушення вимог ст. 214 ЦПК України суд зазначеним обставинам оцінки не дав та не зясував належним чином дійсний психічний стан позивача в момент укладення оспорюваного договору.

Апеляційний суд у порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретних обставин та фактів, що спростовують такі доводи, і помилково залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Оскільки допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, ухвалені у справі судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України, з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно належним чином зясувати психічний стан позивача в момент укладення оспорюваного договору, в тому числі і шляхом призначення повторної судово-психіатричної експертизи, інші фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи та ухвалити у справі законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 336, 338 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити частково.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2011 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

  Головуючий:    В.М. Сімоненко   Судді:  В.І. Амелін

В.П. Гончар

В.А. Нагорняк

О.В. Ступак
 

[у.zaporozhskiy]

Интересная схема, где заемщик признал себя не совсем вменяемым для того, что бы вывести ипотеку из под удара.

Весьма творчески.

Решение первой инстанции нет.

Апелляции:http://reyestr.court.gov.ua/Review/17416308

После определения ВССУГУД, размещенного в топике данной темы, дело так и не рассматривалось.

По всей видимости дело на повторной экспертизе.

[у.zaporozhskiy]

В результате банк, после вывода предмета ипотеки из под удара, решил обратится к нотариусу за взысканием убытков и отмены исключений из реестра ипотек. Вот, что из этого получилось:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/33445965

 

Державний герб України

Справа № 2-3140/11

Провадження № 2/0418/1128/2012

 

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

13 вересня 2013 р.                                                                               Кіровський районний суд

                                                                                 м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого     - судді Підберезного Г.А.

при секретарі           - Макаренко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, треті особи - Міністерство юстиції України в особі Головного управління юстиції в Дніпропетровській області, Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок незаконних дій нотаріусу, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, треті особи - Міністерство юстиції України в особі Головного управління юстиції в Дніпропетровській області, Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок незаконних дій нотаріусу.

В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві та його представник в ході судового засідання посилалися на те, що у вересні 2011 року банку стало відомо, 06.09.2011 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 виключено запис в Державному реєстрі іпотек та знято заборону на відчуження нерухомого майна, які були внесені 29.07.2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3  при посвідчені договору іпотеки № 11277152000/Б6 між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4, щодо нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1. Підставою для зняття заборони стало Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 31.01.2011 року /рішення набрало чинності /, яким  вищезазначений договір визнано недійсним.

Вважають такі дії незаконними, оскільки нотаріус не надіслав повідомлення банку, не отримав повідомлення від іпотекодержателя, вчинення нотаріальної дії відбулося іншим нотаріусом, не пересвідчився в особі заявника.

Внаслідок таких дій, приймаючи той факт, що договором іпотеки № 11277152000/Б6 було забезпечено виконання зобов'язань за 6-ю кредитними договорами, банку спричинена значна матеріальна шкода на суму 11 337 148,00 грн.

На підставі викладеного, з урахуванням уточнених позовних вимог, просили суд:

·          визнати незаконними дії приватного нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 щодо договору іпотеки № 11277152000/Б6 укладеного 29.07.2008 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4, а саме в частині виключення запису про обтяження майна іпотекою та зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1;

·          стягнути з приватного нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 11 337 148,00грн.

Представник відповідача Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2  - в судове засідання з'явився, проти задоволення позову заперечував, посилаючись на законність вчинення нотаріальних дій.

Представник третьої особи Міністерства юстиції України в особі Головного управління юстиції в Дніпропетровській області   - в судове засідання з'явився, проти задоволення позову також заперечував, посилаючись на його необгрунтованність.

Третя особа Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 - в судове засідання не з'явилася, про причини своєї неявки суду не повідомила. За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу за її відсутності.

Суд, вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи, вважає можливим у задоволені позовних вимог відмовити, виходячи з наступних міркувань.

Судом встановлено, що 29.07.2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3  при посвідчені договору іпотеки № 11277152000/Б6 між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4, щодо нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1. Підставою для зняття заборони стало Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 31.01.2011 року /рішення набрало чинності /, яким  вищезазначений договір визнано недійсним.

Так, ст. 27 Закону України  «Про нотаріат» передбачено, що шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій або недбалості приватного нотаріуса, відшкодовується в повному розмірі. Тобто передбачена можливість відшкодування потерпілому завданої шкоди за наявності в діях приватного нотаріуса вини у формі необережності та у виді недбалості, не виключає необхідності встановлення решти складових правопорушення, за наявності яких настає цивільна відповідальність за завдану шкоду.

За загальним правилом цивільна відповідальність за завдану майнову чи моральну шкоду настає за наявності чотирьох складових: неправомірності дій заподіювана шкоди, негативного наслідку таких дій (шкоди), причинного зв'язку між діями заподіювана шкоди та завданою шкодою, а також вини особи, яка завдала шкоду.

Обов'язок з відшкодування шкоди настає у випадку здійснення з вини заподіювана шкоди протиправних дій (бездіяльності), які пов'язані причинним зв'язком із заподіяною шкодою та наслідками, що настали.

Матеріальна шкода, про яку йдеться в позові ПАТ «УкрСиббанк» була спричинена йому визнанням договору іпотеки недійсним, а не вчиненням приватним нотаріусом ОСОБА_2 на підставі судового рішення нотаріальної дії, що полягала в зняття заборони на нежиле приміщення. Внаслідок чого відсутній причинний зв'язок між вчиненою нотаріальною дією та завданою шкодою ПАТ «УкрСиббанк».

Разом з тим, питання про накладення і зняття такої нотаріальної дії як заборони відчуження на нерухоме майно, регулюється ст. 74 Закону України «Про нотаріат», розділом 26 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 03.03.04р. № 20\5, - що була чинною на момент здійснення оскаржуваної нотаріальної дії, Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 9 червня 1999 року N 31/5, Тимчасовим порядком державної реєстрації іпотек затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004р. N410.

Відповідно до ст. 74 Закону україни «Про нотаріат» одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Згідно п. 253 Розділу 26 Інструкції нотаріус знімає заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, за заявою:

-заставодавця (іпотекодавця) у разі визнання рішенням суду договору застави (іпотеки) недійсним;

Відповідно ст. 223 ЦПК рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Згідно ст. 319 ЦПК рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Набравши законної сили, воно обов'язкове для всіх установ, підприємств і організацій, посадових осіб і громадян та підлягає виконанню на всій території України (ст. 124 Конституції України, ст. 14 ЦПК України).

Відповідно ч. 1 ст. 236 ЦК України правочин який визнаний у судовому порядку недійсними є недійсним з моменту його вчинення. У відповідності з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

З урахуванням того, що судом першої та апеляційної інстанції договір іпотеки було визнано недійсним, вбачається єдиний висновок про те, що з моменту проголошення рішення апеляційного суду про залишення рішення суду першої інстанції без змін, банк перестав бути іпотекодержателем за договором іпотеки. З чого слідує те що, банк вже не був іпотекодержателем ні на момент вчинення оскаржуваної нотаріальної дії, ні на момент подачі даної позовної заяви. Відтак, позивач втратив своє право вимоги до іпотекодавця.

Крім того позивач вказує на відсутність у приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 підтвердження неможливості приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 зняти заборону. Однак як вбачається з листа Головного управління юстиції у Дніпропетровській області від 06.09.2011 р., № 05-15/8399, приватний нотаріус ОСОБА_3 з 06.09.2011 по 16.09.2011 р. знаходилася у відпустці

Згідно ч. 4 п. 253 Розділу 26 Інструкції якщо нотаріус, яким було накладено заборону щодо відчуження, позбавлений можливості вчинити нотаріальну дію щодо зняття заборони, така нотаріальна дія може бути вчинена іншим нотаріусом.

Як вбачається з вищевказаної норми законодавець не обмежує право особи на захист права власності у випадку неможливості вчинення такої нотаріальної дії як зняття заборони тим нотаріусом яким ця нотаріальна дія вчинялася і надає право іншому нотаріусу вчинити цю дію. Ні законом ні інструкцією не встановлені будь-які обмеження чи заборони щодо вчинення цієї нотаріальної дії іншим нотаріусом.

Для вчинення такої нотаріальної дії як зняття заборони на нерухоме майно, приватним нотаріусом ОСОБА_2 були витребувані всі документи передбачені п. 253 Розділу 26 Інструкції, розділу 2 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, п. 25-27 Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004р. N410, а саме:

-          заява іпотекодавця ОСОБА_4 про зняття заборони відчуження на нежиле приміщення на підставі рішення суду від 06.09.2011 р;

-          рішення Кіровського районного суду від 31.01.2011 р. з відміткою про набрання чинності 27.07.2011р.

-  ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27.07.2011 р;

-          примірник договору іпотеки посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 29.07.2008 р. за реєстровим № 2250 с записом про накладену заборону за реєстровим № 2251;

-          заява встановленого Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна зразка про вилучення обтяження об'єкта нерухомого майна від 17.08.2011 р eux. №17043;

-          повідомлення встановленого Тимчасовим порядком державної реєстрації іпотек зразка про виключення запису с Державного реєстру іпотек від 17.08.2011 р № 17043;

-          супровідний лист Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17.08.2011 р для виконання

В день отримання від Головного управління юстиції у Дніпропетровській області листа від 06.09.2011 p., № 05-15/8399 про знаходження приватного нотаріуса ОСОБА_3 у відпустці та неможливістю нею вчинити дану дію, приватним нотаріусом ОСОБА_2 на підставі поданих документів було знято заборону відчуження на нежиле приміщення.

У відповідності з п. 253 Інструкції на примірнику документу, що містить запис про накладення заборони щодо відчуження, приватним нотаріусом ОСОБА_2 був здійснений напис про зняття заборони на нежиле приміщення відповідно до форми, передбаченої додатком 7 до Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 31 грудня 2008 року N 2368/5.

У відповідності з п. 2.5, 2.7 Розділу 2 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 9 червня 1999 року N 31/5, в день надходження інформації про зняття заборони, приватним нотаріусом ОСОБА_2 в той же день була внесена інформація до Єдиного Реєстру заборон відчуження нерухомого майна про зняття заборони на підставі рішення суду, та виготовлено 2 витяга, один з яких був наданий особі, яка подавала відповідну заяву, а другий залишений у своїй справі, що підтверджується Витягом про реєстрацію у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна  № 32844218 від 06.09.2011 року;

У відповідності з п. 25-27 Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 p. N 410 у Державному реєстрі іпотек 06.09.2011 p., була виключена запис про обтяження нежилого приміщення іпотекою на підставі рішення суду з зазначенням номеру та дати рішення суду, що підтверджується Витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек  № 32844444 від 06.09.2011 року.

П. 253 Інструкції закріплює, що якщо вчинення такої нотаріальної дії як зняття заборони на нерухоме майно вчиняється іншим нотаріусом, то цей нотаріус залишає у своїх справах копію документа, на якому вчинено напис про зняття заборони щодо відчуження, а також направляє повідомлення про зняття заборони щодо відчуження за місцем зберігання примірника документа, на підставі якого була накладена заборона.

У відповідності з п. 253 Інструкції у вересні місяці 2011 приватним нотаріусом ОСОБА_2 було направлено  повідомлення про зняття заборони за місцем зберігання примірника документа, а саме приватному - нотаріусу Дніпропетровського міського  нотаріального округу ОСОБА_3, за місцем її знаходження.

Не отримавши відповіді про отримання приватним нотаріусом ОСОБА_3 повідомлення про зняття заборони, приватним нотаріусом ОСОБА_2 23.09.2011 р., у друге було направлено повідомлення разом с супровідним листом і додатками до нього приватному нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 що підтверджується розрахунковим документом від 23.09.2011 р.

Важливо зазначити, що ані Законом України «Про нотаріат», ані Інструкцією, не визначені строки, в які мають бути направлені приватними нотаріусами повідомлення про зняття заборони, і яким саме чином воно повинно бути відправлено.

За таких обставин, твердження позивача, щодо недотримання приватним нотаріусом ОСОБА_2 строків відправлення повідомлення є безпідставним і не підтверджується жодним доказом,

Твердження позивача щодо не встановлення нотаріусом особи заявника, його психічного стану і зняв заборону щодо відчуження нерухомого майна за заявою особи, дієздатність якої не встановлена також не відповідає дійсності в силу нижчевикладеного.

Нормами  ст.ст. 43, 44 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що при вчиненні нотаріальної дії нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії та визначають обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб.

Згідно ч. З ст. 43 Закону України  «Про нотаріат» та п. 13 Інструкції встановлення особи здійснюється за паспортом або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, посвідчення інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи).

Згідно ч. 2 ст. 44 Закону України «Про нотаріат» та п. 14 Інструкції визначення обсягу цивільної дієздатності фізичної особи здійснюється за паспортом або іншими документами, передбаченими статтею 43 цього Закону (крім посвідчення водія, особи моряка, інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, виданого за місцем роботи фізичної особи), які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії.

З огляду на зазначене нотаріусом було установлено особу ОСОБА_4 та визначено обсяг його цивільної дієздатності, про що витребувано паспорт громадянина України, копія якого зберігаються у відповідній справі нотаріуса.

Щодо пересвідчення в психічному стані особи, то нотаріус не має права безпідставно піддавати сумніву цивільну дієздатність або психічний стан фізичної особи. Адже відповідно до приписів Цивільного законодавства діє презумпція цивільної дієздатності фізичної особи і обмежити її можливо виключно у судовому порядку. Стосовно заявника на момент вчинення нотаріальної дії не було жодного судового рішення, що набрало законної про визнання його недієздатним чи обмеженим в дієздатності.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» діє презумпція психічного здоров 'я, згідно якої кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

ч. З ст. 7 Закону України «Про психіатричну допомогу» забороняє визначати стан психічного здоров'я особи та встановлювати діагноз психічних розладів без психіатричного огляду особи, крім випадків проведення судово-психіатричної експертизи посмертно.

На підставі викладеного, керуючись Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ст.ст. 3, 7 Закону України «Про психіатричну допомогу» ст.ст. 27, 43, 44 Закону України «Про нотаріат»,  ст. ст. 526, 524, 530, 543, 1054 ЦК України, ст.ст. ст.ст. 10, 57-61, 79, 81, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

У задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, треті особи - Міністерство юстиції України в особі Головного управління юстиції в Дніпропетровській області, Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок незаконних дій нотаріусу - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення.

        

Суддя                                                                                                                              Г.А. Підберезний
 

[Obelix]

Суммы кредитов кагбэ говорят сами за себя.

Думаю, повторная экспертиза покажет схожие результаты, т.к. покрывательство и круговая порука в среде Минздрава весьма устойчивы.

Если бы не это, 95% вречей бы давно сидели за решеткой по криминальным статьям.

 

По креативу...не скажу, что слишком креативно. "Косить на дурочку" прием весьма старый и распространенный.

Считаю, что для инфы такое решение можно кинуть в архив, в крайнем случае можно поступить аналогично, но к законным решениям оно не имеет никакого отношения.

100% договорные отношения

[у.zaporozhskiy]

Суммы кредитов кагбэ говорят сами за себя.

Думаю, повторная экспертиза покажет схожие результаты, т.к. покрывательство и круговая порука в среде Минздрава весьма устойчивы.

Если бы не это, 95% вречей бы давно сидели за решеткой по криминальным статьям.

 

По креативу...не скажу, что слишком креативно. "Косить на дурочку" прием весьма старый и распространенный.

Считаю, что для инфы такое решение можно кинуть в архив, в крайнем случае можно поступить аналогично, но к законным решениям оно не имеет никакого отношения.

100% договорные отношения

Согласен, что не креативно, но на сайте схожих решений не было.