Определение ВССУГУД, оставившее в силе решение апелляционного суда Донецкой области в части уменьшения пени

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/36204286

 

Державний герб України

У Х В А ЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    11 грудня 2013 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого  Луспеника Д.Д.,

суддів:     Лесько А.О.,        Червинської М.Є.,

                Хопти С.Ф.,          Черненко В.А.,                                                          

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 01 серпня 2013 року та рішення апеляційного суду Донецької області від                    24 вересня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2013 року ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" звернулося до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 22 травня 2008 року між банком та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 1144 Т, відповідно до якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 15 тис. грн. З метою забезпечення виконання вказаного договору 22 травня 2008 року з ОСОБА_4 був укладений договір поруки № 1144 Т/П та з ОСОБА_5 18 червня                     2009 року був укладений договір поруки № 1144 Т/П2. ОСОБА_3 умови договору не виконав, станом на 20 червня 2013 року має заборгованість за кредитним договором у розмірі 35 645 грн. 02 коп., яку позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з ОСОБА_3 та ОСОБА_5, та витрати по сплаті судового збору .

Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 01 серпня 2013 року позовні вимоги ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" задоволено частково. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість за кредитним договором у сумі  912 грн. 51 коп.; заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом у сумі 712 грн. 37 коп.; заборгованість за нарахованою, але непогашеною комісією -7 500 грн., кредитним договором у розмірі 35 645 грн. 02 коп. У решті позовних вимог - відмовлено. Стягнуто у солідарному порядку з відповідачів на користь позивача судові витрати у розмірі 356 грн. 45 коп.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 24 вересня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість по кредитному договору № 1144 Т від 22 травня 2008 року станом на 20 червня 2013 року у розмірі 18 249 грн. 76 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом у сумі 912 грн. 51 коп., заборгованості за відсотками у сумі 712 грн. 37 коп., непогашеної комісії у сумі 7 500 грн. та пені за кредитом, відсотками та комісією у сумі 9 124 грн. 88 коп., а також судовий збір у розмірі  534 грн.68 коп. У задоволенні позову ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до                  ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, виходив із того, що банк відповідно до закону та умов договору у зв'язку з невиконанням зобов'язання правомірно пред'явив вимогу до позичальника та поручителів, тому зазначені суми заборгованості підлягають стягненню з відповідачів солідарно, та оскільки позивач без поважних причин пропустив строк позовної давності для звернення з позовом про стягнення з відповідачів пені по кредиту, відсоткам та комісії у розмірі                       26 520 грн. 14 коп. відмовив у задоволенні позову у вказаній частині.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позовна давність щодо стягнення неустойки (пені) обмежується останніми 12 місцями перед зверненням до суду, а починається окремо за кожний день, за який вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою, тому з відповідачів слід стягнути 26 520 грн. 14 коп. пені за період з 20 червня 2012 року по  20 червня 2013 року. У шестимісячний строк банк вимогу до поручителів не  пред'явив, та звернувся до суду з позовом у липні 2013 року, тобто вже після спливу строку встановленого ч. 4. ст. 559 ЦК України, у зв'язку з цим порука припинилася.

З таким висновком апеляційного суду повністю погодитись не можна, оскільки ці висновки суперечать вимогам закону та не ґрунтуються на матеріалах справи.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду у повній мірі не відповідає.

Судом установлено, що 22 травня 2008 року за кредитним договором                         № 1144 Т ОСОБА_3 отримав від банку кредит у розмірі 15 тис. грн. строком до 22 травня 2011 року з оплатою 0,0001% річних. Позичальник має здійснювати  погашення кожного місяця заборгованості за кредитними ресурсами у складі щомісячного ануїтетного платежу у розмірі 417 грн., комісійної винагороди за надання кредитних ресурсів у розмірі 300 грн. (а. с. 10-12).

З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором 22 травня 2008 року з відповідачем ОСОБА_4 був укладений  договір поруки № 1144 Т/П (а. с. 17) та 18 червня 2009 року з відповідачем ОСОБА_5 укладено договір поруки № 1144 Т/П 2 (а. с. 18).

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором станом на 20 червня 2013 року ОСОБА_3 мав заборгованість за кредитним договором у розмірі 35 645 грн. 02 коп. (а. с. 33-37).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік  застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За правилами ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про стягнення неустойки за кредитним договором за період з 20 червня 2012 року по            20 червня 2013 року та ураховуючи положення ч. 3 ст. 551 ЦК України зменшив розмір неустойки до 9 124 грн. 88 коп. (а. с. 36-27).

Проте не можна погодитися з висновком суду апеляційної інстанції у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості до поручителів.

Апеляційний суд відмовляючи у цій частині позову, виходив з того, що відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України строк виконання основного зобов'язання настав 22 травня 2011 року, позивач протягом наступних шести місяців вимоги до поручителів не пред'явив, тому порука є припиненою.

Проте, суд не звернув уваги на п. 5.1 договорів поруки, згідно якого порука припиняється з припиненням зобов'язання, що забезпечується нею. Порука також припиняється, якщо Кредитор протягом трьох років від дня настання строку виконання зобов'язання за Кредитним договором не пред'явив вимоги до Поручителя, а умовами п. 3.2 Кредитного договору передбачено зобов'язання повернути кредитні ресурси  до 22 травня 2011 року (а. с. 17, 18 зворот).

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,  звичаїв  ділового  обороту,  вимог  розумності  та справедливості.

Перш за все, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонами визначати умови такого договору.

Оскільки рішення апеляційного суду ухвалено при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, без урахування норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, таке у частині відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості до поручителів підлягає скасуванню з направленням справи у цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.    

Керуючись ст. ст. 333, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати   у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України  з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

            

Касаційну скаргу касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задовольнити частково.    

Рішення апеляційного суду Донецької області від 24 вересня 2013 року у частині відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором до ОСОБА_4, ОСОБА_5 скасувати, справу у цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В іншій частині рішення апеляційного суду Донецької області від 24 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

          

Головуючий:                                                                 Д.Д. Луспеник

          

          

          Судді:                                                                             А.О. Лесько                                                                                            

                                                                                                

                                                                                                   С.Ф. Хопта

                                                                                                

                                                                                                  

                                                                                                   М.Є. Червинська

                                                                                                  

                                                                                                   В.А. Черненко