Определение ВССУГУД об отмене решения Апелляционного суда Харьковской области об отказе поручителю в прекращении договору поручительства

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/34410878

Державний герб України

У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

23 жовтня 2013  рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого     Штелик С.П.,

суддів:               Дем'яносова М.В.,                         Коротуна В.М.,

                             Касьяна О.П.,                                                      Попович О.В.,

за участю:

представника публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»  Оленко Н.О.,

представника ОСОБА_4 ‒ ОСОБА_5

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Слобожанське РУ» акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_4, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Гайтана», про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Слобожанське РУ» акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Гайтана», про визнання договору поруки припиненим та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Харківської області                      від 03 червня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Слобожанське РУ» акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Гайтана» (далі - ТОВ «Компанія Гайтана»), про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що між ним та ТОВ «Компанія Гайтана» 27 листопада 2007 року було укладено кредитний договір, відповідно до якого банк надав останньому кредит у розмірі 3 364 000 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,5 % на рік на суму залишку за користування кредитом з кінцевим терміном повернення до               26 травня 2009 року.

У порушення вимог ст. 526 ЦК України та умов договору ТОВ «Компанія Гайтана» зобов'язання з погашення заборгованості за кредитним договором належним чином не виконувала, у зв'язку з чим станом на 06 червня 2012 року у відповідача виникла заборгованість яка складається: 926 645 грн. 54 коп. - прострочена заборгованість за кредитом, 3 094 784 грн. - заборгованість за процентами, а разом ‒  4 021 429 грн. 54 коп.

Відповідно до п. 6.1. кредитного договору за прострочення погашення кредиту та процентів за користування кредитом банком була нарахована пеня в розмірі 1 % від простроченої суми за кожен день прострочення, сума якої станом на 06 червня 2012 року складає: 337 166 грн. 11 коп. - пеня за прострочення погашення кредиту; 469 468 грн.  52 коп. ‒ сума за прострочення погашення процентів.  

З метою забезпечення виконання позичальником своїх договірних зобов'язань за вказаним кредитним договором, 27 листопада 2007 року між позивачем ‒ ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_4 був укладений договір поруки, відповідно до якого поручитель зобов'язався відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання ТОВ «Компанія Гайтана» зобов'язань за кредитним договором.

Банк просив його позовні вимоги задовольнити.

ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічними позовом до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», третя особа - ТОВ «Компанія Гайтана», про визнання договору поруки припиненим та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що дійсно між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», в особі філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та кредит» та ТОВ «Компанія Гайтана» 27 листопада 2007 року було укладено кредитний договір, відповідно до якого банк надав останньому кредит у розмірі 3 364 000 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,5 % на рік на суму залишку за користування кредитом з кінцевим терміном повернення до               26 травня 2009 року. В подальшому, з метою забезпечення виконання позичальником своїх договірних зобов'язань за вказаним кредитним договором, 27 листопада 2007 року між ним та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» був укладений договір поруки.

09 червня 2008 року між Банком та ТОВ «Компанія Гайтана» була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору, згідно з якою за користування кредитом було збільшено процентну ставку з 16,5 % до 20 % річних. З умовами даної додаткової угоди ОСОБА_4 був ознайомлений не в Банку, а в ТОВ «Компанія Гайтана» після отримання ухвали Київського районного суду м. Харкова від 03 липня 2012 року про відкриття провадження у цивільній справі за вказаним позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Відповідно до п. 4.4. розділу 4 договору поруки № 77-01-07П                          від 27 листопада 2007 року внесення змін та доповнень до кредитного договору, внаслідок яких збільшується обсяг відповідальності поручителя, не допускається без узгодження з поручителем.

Виходячи з вищенаведеного, правовідношення за договором поруки           № 77-01- 07П від 27 листопада 2007 року на момент укладання додаткової угоди № 1 до неї були припинені згідно з ч. 1 ст. 559 ЦК України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року.

ОСОБА_4 вважав, що з ним повинні були укласти новий або за новою редакцією договір поруки, в яких повинні були бути викладені всі істотні умови додаткової угоди до кредитного договору на які він повинен був надати згоду або хоча б якимось чином взагалі проінформований про зміну цих істотних умов договору.

Крім цього зазначеними діями банку йому було завдано моральної шкоди, ОСОБА_4 просив зустрічні позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Київського районного суду м. Харків від 20 грудня 2012 року у задоволенні позову ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» особі філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано договір поруки, укладений між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі керуючого філією «Слобожанське регіональне управління відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_4 від 27 листопада 2007 року № 77-01-07П  припиненим. Стягнуто з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Слобожанське РУ АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_4 витрати за надання юридичних послуг у сумі 8 944 грн. та судові витрати в сумі 111 грн. 80 коп. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_4 - відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 03 червня              2013 року рішення Київського районного суду м. Харкова від 20 грудня           2012 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги банку задоволено.  Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором у розмірі  4 841 475 грн.             83 коп. та витраті зі сплати судового збору у розмірі 3 219 грн. У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог банку та відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4, апеляційний суд указував на те, що зобов'язання за кредитним договором боржником не виконано, а договір поруки не є припиненим, оскільки поручитель знав про збільшення відсоткової ставки за користування кредитними коштами, а банк не пропустив строк на звернення до нього з цим позовом тому, що  як у кредитному договорі, так і в договорі поруки вказано, що договори діють  до повного виконання боргових зобов'язань.

Однак з таким висновком погодитися не можна

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і  обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам рішення апеляційного суду не відповідає.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Загальні умови виконання зобов'язання зазначені у ст. 526 цього Кодексу.

За правилами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, божник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Установлено, що 27 листопада 2007 року між ТОВ «Компанія Гайтана» та ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» було укладено кредитний договір                     № 77-01-07.

Згідно з умовами кредитного договору ТОВ «Гайтана» було видано кредит у розмірі 3 364 000 грн. з оплатою за користування кредитом 16,5 % річних із строком повернення грошових кошт до 26 травня 2009 року. Відповідно до умов підпункту «б» п. 3.1. розділу 3 указаного договору у випадках порушення строку погашення кредиту згідно з графіком погашення кредиту боржник сплачує 25 % річних, а на підставі підпункту «в» п. 3.1. розділу 3 кредитного договору боржник сплачує 33% річних за період з              27 травня 2009 року до дня фактичного погашення основної заборгованості.

На забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Компанія Гайтана» за кредитним договором між ОСОБА_4 та банком був укладений договір поруки № 77-0197П від 27 листопада 2007 року.

09 червня 2008 року між банком та ТОВ «Компанія Гайтана» була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору згідно з якою за користування кредитом було збільшено процентну ставку з 16,5 % до 20 % річних та було змінено редакцію пункту 3.1. розділу кредитного договору «Нарахування та сплата процентів».

27 червня 2008 року з ОСОБА_4 була укладена додаткова угода № 1 до договору поруки № 77-01-07П від 27 листопада 2007 року, згідно з якою було змінено предмет договору, а саме: змінена ставка річних процентів - з 16,5 % до 20 % за користуванням кредитом.

Згідно п. 2 додаткової угоди № 1 до договору поруки № 77-01-07П від 27 листопада 2007 року інші пункти договору поруки залишилися без змін.  

23 лютого 2009 року ОСОБА_4 отримав від банку лист-вимогу               № 10004/2102 про виконання грошового зобов'язання на суму 2 951 119 грн. 32 коп.

Наступні листи вимоги банком було надіслано ОСОБА_4                      07 травня 2012 року №№ 10020/1192, 10020/1193.

З позовом банк звернувся до ОСОБА_4 у червні 2012 року.

За змістом ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. ст. 251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника, не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч. 4 ст. 559 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

                              Вказана правова позиція висловлена Судовими палатами у цивільних і кримінальних справах Верховного Суду України у постанові від 23 травня 2012 року № 6-33цс12.

Апеляційний суд у порушення вимог ст. ст. 213, 214, 303, 315 ЦПК України на зазначене уваги не звернув, не визначився з характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню.

За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

        

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 03 червня 2013 року   скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий  С.П. Штелик    Судді:                      М.В. Дем'яносов

                              О.П. Касьян

                              В.М. Коротун

                              О.В. Попович
 

[у.zaporozhskiy]

Не понимаю, чем ВССУГУД мотивирует направление на новое рассмотрение в апелляционный суд дела, в котором первая инстанция приняла законное решение, которое можно оставить в силе. ( и на этом поставить точку).

Мотивация только одна подольше тянуть.

[Attorney]

Доброго времени суток, коллеги! 
Прошу совета. Подскажите, применимы ли положения ч. 4 ст. 559 ГК в случае с имущественным поручительством (ипотекой) когда уже имеется исполнительная надпись нотариуса!? Т.е. с момента предъявления письменного требования до момента осуществления исполнительной надписи прошло более шести месяцев. Есть ли смысл сейчас обращаться с иском о признании договора поручительства прекращенным?

Заранее благодарен!

[sova]

Доброго времени суток, коллеги! 

Прошу совета. Подскажите, применимы ли положения ч. 4 ст. 559 ГК в случае с имущественным поручительством (ипотекой) когда уже имеется исполнительная надпись нотариуса!? Т.е. с момента предъявления письменного требования до момента осуществления исполнительной надписи прошло более шести месяцев. Есть ли смысл сейчас обращаться с иском о признании договора поручительства прекращенным?

Заранее благодарен!

Хозяйственные суды пытаются сформировать такую практику, однако гражданские суды отказываются применять нормы 559 ЦК к имущественному поручительству.

[AntiBank]

Доброго времени суток, коллеги! 

Прошу совета. Подскажите, применимы ли положения ч. 4 ст. 559 ГК в случае с имущественным поручительством (ипотекой) когда уже имеется исполнительная надпись нотариуса!? Т.е. с момента предъявления письменного требования до момента осуществления исполнительной надписи прошло более шести месяцев. Есть ли смысл сейчас обращаться с иском о признании договора поручительства прекращенным?

Заранее благодарен!

Пока нет. Лучше нотариальную надпись сносить другим способом, благо, их достаточно. 

[Attorney]

Пока нет. Лучше нотариальную надпись сносить другим способом, благо, их достаточно. 

По надписи ситуация уже слишком запущенная - клиенты пришли с решением ВССУ не в их пользу.

[AntiBank]

По надписи ситуация уже слишком запущенная - клиенты пришли с решением ВССУ не в их пользу.

Ну так попробуйте иным способом, например, подача иска от нового заинтересованного лица. 

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=3849&p=49362

[sova]

По надписи ситуация уже слишком запущенная - клиенты пришли с решением ВССУ не в их пользу.

Поддерживаю Антибанка, поменять стороны или основания по ИН, а также пока торбить ИП.

[у.zaporozhskiy]

По надписи ситуация уже слишком запущенная - клиенты пришли с решением ВССУ не в их пользу.

 

Неужели уже использовали основания: разность сум в надписи и в досудебном требовании?

[Attorney]

Благодарю за ответы. Будем изучать альтернативные основания!