Решение Хозяйственного суда Днепропетровской области о признании недействительным кредитного договора Укрпромбанка в валюте


Считаете ли Вы решение справедливым и законным  

4 голоса

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      4
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      3
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      1


Recommended Posts

Справа № 28/462-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.09.09р.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кварцит ДМ" с.Васильківка до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі Дніпропетровської філії м.Дніпропетровськ про визнання кредитного договору в іноземній валюті недійсним.

Суддя Манько Г.В.

Представники:

Від позивача: Бондар Є.І. - дов. від 12.08.09р.

Від відповідача: Пащенко Н.Ю. - дов. від 11.07.05р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кварцит ДМ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, просить суд визнати недійсним кредитний договір на відкриття не відновлюваної кредитної лінії в іноземній валюті №7/КВ-05 від 30 березня 2005р. та стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі Дніпропетровської філії судові витрати.

Позивач наполягав на задоволенні своїх позовних вимог в повному обсязі, заявив, що ТОВ „Український промисловий банк”, як агент валютного контролю, мав здійснювати нагляд за тим, щоб резиденти України не здійснювали розрахунків в іноземній валюті один з одним через нього, яка кредитну установу, а тому не мав права надавати кредит в іноземній валюті для розрахунками резидентами України.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, заявив, що спірний договір відповідає вимогам чинного законодавства, просив суд в позові відмовити. Представник ТОВ „Укрпромбанк” заявив, що відповідно до отриманої ним ліцензії та письмового дозволу Національного банку України № 67-5 від 27.06.2006р. має право здійснювати кредитні операції (надавати кредитні кошти позичальникам) в іноземній валюті на валютному ринку України. Законодавством України не встановлено ні обмежень, ні заборони щодо отримання в іноземній валюті позичальником (резидентом), який не здійснює зовнішньо –економічну діяльність.

На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2005г. між ТОВ „Кварцит” та ТОВ „Український промисловий банк” був укладений Кредитний договір на відкриття не відновлюваної кредитної лінії в іноземній валюті № 7/КВ-05 з лімітом кредитування - 500 000 доларів США на строк три роки –до 30 березня 2008р. (далі Договір).

Вказаний Договір не відповідає вимогам закону, а саме згідно п. 1.2 згаданого вище договору, кредит був наданий позивачу –резиденту України - для поповнення обігових коштів, тобто для розрахунків з іншими резидентами України.

Відповідно до ст.3 Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання та валютного контролю” (надалі –„Декрет”) № 15-93 від 1993р., національна валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України.

Згідно до п. 2 ст. 13 Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання та валютного контролю” № 15-93 від 1993р., уповноважені банки, які отримали від Національного Банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій здійснюють контроль за операціями, що проводяться резидентами та нерезидентами через ці установи.

ТОВ „Український промисловий банк”, як агент валютного контролю, мав здійснювати нагляд за тим, щоб резиденти України не здійснювали розрахунків в іноземній валюті один з одним через нього, яка кредитну установу, а тому не мав права надавати кредит в іноземній валюті для розрахунками резидентами України. Отже, укладання спірного договору суперечить Декрету, тобто діючому законодавству України.

Суд не може погодитися з думкою відповідача про те, що отримання позики в іноземній валюті та проведення розрахунків між резидентами України – юридичні дії, які не пов’язані між собою, бо згідно ст. 345 ч.2 Господарського кодексу України, мета, за якою надається кредит, є суттєвою, тобто обов’язковою, умовою кредитного договору. Пунктом 1.2 спірного договору передбачено, що валютний кредит був наданий позивачу –резиденту України - для поповнення обігових коштів, тобто саме для розрахунків з іншими резидентами України. Цей факт визнає сам відповідач.

Таким чином, відповідачу було заздалегідь відомо, що згідно спірному договору, він надає ТОВ „Кварцит” іноземну валюту з метою здійснення нею розрахунків з іншими резидентами України. Але такі розрахунки були б порушенням ст.3 Декрету, згідно якого національна валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, та підпункту „г” пункту 4 ст. 5 того ж Декрету, згідно якого використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії НБУ не допускається.

Згідно до п. 2 ст. 13 Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання та валютного контролю” № 15-93 від 1993р., уповноважені банки, які отримали від Національного Банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій здійснюють контроль за операціями, що проводяться резидентами та нерезидентами через ці установи.

Таким чином, суд вважає обґрунтованим посилання позивача на те, що видача банком–агентом валютного контролю – кредиту резиденту України в іноземній валюті для розрахунків цією валютою з іншим резидентом України є порушенням банком своїх обов’язків агента валютного контролю, тобто порушенням згаданого вище п. 2 ст. 13 Декрету, за що ст. 16 ч.2 абзацем 4 того ж Декрету передбачена відповідальність у вигляді позбавлення Генеральної ліцензії Національного банку України на право здійснення валютних операцій або штрафом у розмірі, що встановлюється Національним банком України.

У зв’язку з тим, що згадані вище норми забороняють надання кредиту в іноземній валюті резиденту України для розрахунків з іншими резидентами України, суд вважає, що вони ж забороняють і отримувати такі кредити. Тому суд вважає не заснованим на законі твердження відповідача про те, що „законодавством України не встановлено ні обмежень, ні заборони щодо отримання в іноземній валюті позичальником (резидентом), який не здійснює зовнішньо–економічну діяльність”.

Разом з тим, суд вважає доведеним твердження ТОВ „Український промисловий банк” про те, що він, ”відповідно до отриманої ним ліцензії та письмового дозволу Національного банку України № 67-5 від 27.06.2006р. має право здійснювати кредитні операції (надавати кредитні кошти позичальникам) в іноземній валюті на валютному ринку України”. Це право відповідача підтверджується приведеними ним численними нормативними актами, вказаними вище.

Але це право відповідача носить загальний характер. Воно не поширюється та не може поширюватися на випадки, коли вказані вище операції суперечать діючому законодавству, зокрема - Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання та валютного контролю” № 15-93 від 1993р. Право ТОВ „Український промисловий банк” розміщувати валютні кошти на валютному ринку України не звільняє його від обов’язків агента валютного контролю, передбаченого п. 2 ст. 13 Декрету. Навпаки, застосування цього права всупереч вказаним обов’язкам суд вважає зловживанням правом, яке не допускається відповідно до ч. 3 ст. 13 Цивільного кодексу України.

Посилання відповідача на те, що позивач здійснив конвертацію отриманих ним кредитних коштів в іноземній валюті в гривню, що відповідач вважає правомірним, - суд вважає доказом недійсності спірного договору. Адже, конвертувавши кредитну валюту в гривню, ТОВ „Кварцит” формально порушило спірний договір, згідно п. 1.2 якого він мав розраховуватися з резидентами України саме іноземною валютою. Але його дії щодо цієї конвертації та подальших розрахунків відповідали закону, що визнає сам відповідач. Таким чином, незаконним є кредитний договір, який передбачав незаконні дії.

Отже позивач порушив з відома відповідача умови укладеного кредитного договору на відкриття не відновлюваної кредитної лінії в іноземній валюті № 7/КВ-05 від 30.03.2005р., а саме розрахувався в супереч умовам договору з резидентами України валютою України.

Згідно вимог ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є невідповідність його змісту Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства.

З огляду на вищевказане позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені матеріалам справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 13, 203, 215 Цивільного кодексу України, Декретом КМУ „Про систему валютного регулювання та валютного контролю”, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним кредитний договір на відкриття не відновлюваної кредитної лінії в іноземній валюті № 7/КВ-05 від 30 березня 2005р.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі Дніпропетровської філії (49000, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 39, ідентифікаційний код 26459670) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кварцит ДМ" (Дніпропетровська область, Васильківський район, с. Васильківка, вул. Радянська, 1-А, ідентифікаційний код 30155197) державне мито 85 грн., 118 грн. витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу .

Видати наказ коли рішення набере законної сили.

Суддя

Г.В. Манько

Рішення підписано 21.09.09р.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 2 months later...
  • 4 weeks later...

Спасибо. Шикарное решение. В том плане, что это новая мысль. Интересно что там с ап.жабой... ?

Решение отменено.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/7043945

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Решение отменено.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/7043945

Грустно... :( А самое грустное, что на их сторону открыто стала власть. Прокуратура сама по себе таких решений не принимает (об участии в процессе на стороне банка).

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

В стране бардак.

Но ничего, я надеюсь, что рано или поздно ВСУ наконец таки примет решение по данным вопросам и оно будет в пользу заемщиков. А пока решений ВСУ нет, то опускать руки не нужно. ))

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Очень слабое решение и совершенно тупое апеляционное решение.

Решение - национальная валюта = гривна, выдавать в долларах не мог.

Аппеляция - в законе про банки нет ограничения по валютным операциям.

Даже лицензий никаких не нада - круто!

Я поражаюсь, то-ли юристы "кварцита" тугие, то-ли судье апеляционного суда было уж совсем влом вникать в суть, и он такую ересь отписал. Решение ВХСУ оставит в силе апеляцию ввиду очень слабого решения первой инстанции.

Апеляционный суд:

Рішення господарського суду вмотивовано тим, що договір не відповідає вимогам закону, оскільки згідно ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання та валютного контролю” № 15-93 національна валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, отже, відповідач як агент валютного контролю, не мав права надавати кредит в іноземній валюті. "Кварцит" оспорюе вказаний кредитний договір, вважає, що він не відповідає вимогам ст.203 ч.1, ст.215 ч.1 Цивільного кодексу України, оскільки банк не мав права надавати кредит в іноземній валюті, тому що відповідно до ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання та валютного контролю” № 15-93 національна валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України.

Скаржник вважає, що спірний договір відповідає ст.ст.1046, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, оскільки банком укладено кредитний договір і видано згідно нього валютні кошти у відповідності із наявними у нього ліцензіями Національного Банку України на цей вид діяльності.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, прокурора, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.1054 Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.345 Господарського кодексу України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність.

Згідно ст.49 Закону України “Про банки і банківську діяльність” до кредитних відносяться операції зазначені у п.3 ч.1 та у пунктах 3-7 ч.2 ст.47 цього Закону, а саме:

а). розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик;

Отже, розміщення залучених коштів шляхом надання кредитів є однією з основних банківських операцій.

В розумінні ст.2 Закону України “Про банки і банківську діяльність” до коштів відносяться гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Таким чином, надаючи кредит банк розміщає, таким чином, залучені ним кошти, як у національній валюті (гривні) так й в іноземній валюті.

Стаття 49 Закону України “Про банки і банківську діяльність” встановлює ряд обмежень і заборон, що стосується умов здійснення окремих банківських операцій.

Приписи вказаної статті Закону не містять заборони на видачу кредитів у іноземній валюті (розміщення залучених коштів у іноземній валюті).

Згідно ч.1 ст.2 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання та валютного контролю” резиденти і нерезиденти мають право бути власниками валютних цінностей, що знаходяться на території України.

Згідно ч.2 ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання та валютного контролю” уповноважені банки здійснюють контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами через ці банки.

Отже, банк повинен здійснювати контроль за законністю операцій по використанню іноземної валюти позичальником при розрахунках з нерезидентами.

бла-бла-бла - решение отменить.

Писец....

1. Кредиты выдавать мог, т.к. в законе про банки нет надписи "ДАВАТЬ НИЗЯ" и потому, что в декрете в отдельно выдранном пункет сказанно что резиденты могут быть собственниками валюты.

2. Контроль банк не должен осуществлять, т.к. осуществлять должен за операции между резидентами и НЕ резидентами.

т.е.

Суд тупо не видит 192 ЦК и того, что валютные операции можно проводить только при выполнении условий лицензирования по декрету и ЗУ "про банки" где сказано, что дозил нада письменный ?

Суд не понимает смысл слова Резиденты и нерезиденты, и понимает положения декрета как касающиеся отношений иностранев и украинцев. Валютные операции между двумя резидентами делать можно вообще без проблем, булочки в магазине покупать?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Суд тупо не видит 192 ЦК и того, что валютные операции можно проводить только при выполнении условий лицензирования по декрету и ЗУ "про банки" где сказано, что дозил нада письменный ?

Суд не понимает смысл слова Резиденты и нерезиденты, и понимает положения декрета как касающиеся отношений иностранев и украинцев. Валютные операции между двумя резидентами делать можно вообще без проблем, булочки в магазине покупать?

О чем речь? Или в суде впервые? ЗВАРЫЧИ ...!!!!!!! Что еще не понятно.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Снова истец положился на то, что судье НЕ нужно доказать, что Декрет имеет силу закона, а постанова нбу не имеет такой силы. Для применения ЦПКУ ст. 8

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Згідно ст.29 Господарського процесуального кодексу України прокурор може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.

Необхідність захисту інтересів держави у даній справі прокурор обґрунтовує необхідністю забезпечення збереження капіталу та активів, стабілізації діяльності, поліпшення фінансового стану банку, в якому введено тимчасова адміністрація Національного Банку України. Вважає, що визнання недійсними договорів, укладеними банками в іноземній валюті, призведе до стагнації банківської системи України, знецінення національної валюти та погіршення стану економіки держави.

Я в шоке!!!

А как же п1 ст8 ЦПКУ "суд вирішує справи відповідно до КУ, ЗУ ...." при чем здесь: що визнання недійсними договорів, укладеними банками в іноземній валюті, призведе до стагнації банківської системи України, знецінення національної валюти та погіршення стану економіки держави.

А как же фемида слепа?! :huh:

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

що визнання недійсними договорів, укладеними банками в іноземній валюті, призведе до стагнації банківської системи України, знецінення національної валюти та погіршення стану економіки держави

Каждая сторона обязана доказать свои "референтные понты". Претензия суду. Прокурор доказал? Адвокат "заставил" доказать? Адвокат не "заблокировал" применение подобных понтов в решении суда. А у адвоката инструменты есть - http://www.urist.in.ua/ тут есть интересные вещи, по крайней мере для меня новые - ипенно по процессуальным действиям

По тексту решения вижу, что прокурор пришел, как свадебный генерал. Толку от него - ноль. Блин, адвокат сглючил. Юридическое сопровождение в суде глючит. Нужен боевой действующий адвокат, способный реально тормозить суд. процесс. Если есть время, то и ребенок отбил такого прокурора.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Мой адвокат уже от меня бегает :)))

Чуствую его в суд нада будет силой тянуть.

Итить, даже за деньги ничё не хотят делать! Савсем разленились....

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Каждая сторона обязана доказать свои "референтные понты". Претензия суду. Прокурор доказал? Адвокат "заставил" доказать? Адвокат не "заблокировал" применение подобных понтов в решении суда. А у адвоката инструменты есть - http://www.urist.in.ua/ тут есть интересные вещи, по крайней мере для меня новые - ипенно по процессуальным действиям

По тексту решения вижу, что прокурор пришел, как свадебный генерал. Толку от него - ноль. Блин, адвокат сглючил. Юридическое сопровождение в суде глючит. Нужен боевой действующий адвокат, способный реально тормозить суд. процесс. Если есть время, то и ребенок отбил такого прокурора.

Vekt, куда именно смотреть на сайте http://www.urist.in.ua/, а то там много всего?! а у меня адвоката нет, прийдется самой отбиваться <_< эхххх....

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Снова истец положился на то, что судье НЕ нужно доказать, что Декрет имеет силу закона, а постанова нбу не имеет такой силы. Для применения ЦПКУ ст. 8

Каким образом доказать судье то что декрет имеет силу закона? Они ставят его наравне с постановами НБУ
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...
  • Пользователи

    Нет пользователей для отображения