Постановление ВСУ по пересмотру о действительности публичных торгов при отзыве исполнительного документа

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

26 серпня 2014 року

 

місто Київ

 

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

 

головуючого Барбари В.П.,

суддів: Балюка М.І., Берднік І.С., Гуля В.С.,

Жайворонок Т.Є., Шицького І.Б.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву приватного підприємства «Нива – В.Ш.» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 15 січня 2014 року у справі № 914/2964/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хіко» (далі – ТОВ «Хіко») до приватного підприємства «Нива – В.Ш.» в особі Львівської філії № 14 (далі – філія № 14 ПП «Нива – В.Ш.»), відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області (далі – Відділ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі – ПАТ «Укрсоцбанк»), про визнання недійсними результатів прилюдних торгів,

 

встановила:

 

У липні 2013 року ТОВ «Хіко» звернулося до господарського суду Львівської області з позовною заявою про визнання недійсними результатів прилюдних торгів, які відбулися 25 липня 2013 року, з реалізації нежитлових приміщень АДРЕСА_1 (далі – предмет іпотеки).

 

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на заяви ПАТ «Укрсоцбанк» (стягувач у виконавчому провадженні) до Відділу та філії № 14 ПП «Нива – В.Ш.» (спеціальна організація, яка проводить прилюдні торги) про повернення виконавчого документа без виконання і зняття з реалізації предмета іпотеки. Проте прилюдні торги не були зупинені та у подальшому здійснено продаж предмета іпотеки.

 

Відділ у відзиві на позовну заяву зазначив, що 22 липня 2013 року від ПАТ «Укрсоцбанк» надійшла заява про повернення виконавчого документа без виконання, подана неналежним представником, оскільки ксерокопія довіреності не відповідає вимогам Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5 та пункту 2.1. глави 4 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5. 

 

Рішенням господарського суду Львівської області від 7 жовтня 2013 року позов задоволено. Визнано недійсними Протокол № 1413285-2 проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), що належить на праві власності ТОВ «Хіко» (АДРЕСА_1), затверджений директором філії № 14 ПП «Нива – В.Ш.» ОСОБА_1 25 липня 2013 року, та акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 26 липня 2013 року, затверджений начальником Відділу ОСОБА_2 26 липня 2013 року (про реалізацію предмета іпотеки).

 

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 6 листопада 2013 року рішення господарського суду Львівської області від 7 жовтня 2013 року скасовано. Прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.

 

Постановою Вищого господарського суду України від 15 січня 2014 року постанову Львівського апеляційного господарського суду від 6 листопада 2013 року скасовано, рішення господарського суду Львівської області від 7 жовтня 2013 року у справі залишено в силі.

 

Суд касаційної інстанції, скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції, дійшов висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов і визнав прилюдні торги, які відбулися 25 липня 2013 року, недійсними через відсутність підстав для їх проведення, за наявності заяви, поданої повноважним представником ПАТ «Укрсоцбанк», про повернення виконавчого документа без виконання та зняття арешту з нерухомого майна до Управління державної виконавчої служби та організатора прилюдних торгів.

 

ПП «Нива – В.Ш.» у порядку статті 11119 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 15 січня 2014 року у справі № 914/2964/13 із мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права при вирішенні аналогічних судових справ, а саме Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV (далі – Закон № 606-ХІV), Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за № 865/4158 (далі – Інструкція), Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 (далі – Тимчасове положення). 

 

В обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права заявником надано копії постанов Вищого господарського суду України від 28 січня 2014 року у справі № 5013/1395/12, від 18 лютого 2014 року у справі № 6/171-09-4958, від 4 березня 2014 року у справі № 908/1689/13, в яких викладено протилежну правову позицію про те, що підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням. Порушення, допущені державним виконавцем до проведення прилюдних торгів, підлягають оскарженню в порядку визначеному Законом № 606-ХІV.

 

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. 

 

Господарськими судами встановлено, що 27 березня 2008 року між ПАТ «Укрсоцбанк» (стягувач, кредитор) і ТОВ «Хіко» (боржник) укладено кредитний договір № 600/03.3-64 (далі – кредитний договір) на суму 1 963928,40 грн.

 

27 березня 2008 року між ними укладено іпотечний договір а 3 квітня 2008 року – додатковий договір до нього, за якими ТОВ «Хіко» передало в іпотеку ПАТ «Укрсоцбанк» нежитлові приміщення АДРЕСА_1, реєстраційний номер 22739447, загальною вартістю 3 600 000 грн, у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором.

 

У зв'язку з невиконанням позивачем умов кредитного договору приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 видано виконавчий напис від 14 вересня 2012 року № 4329 про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить позивачеві на праві приватної власності (далі – виконавчий напис).

 

Постановою старшого державного виконавця Відділу ОСОБА_4 від 20 лютого 2013 року прийнято до виконання виконавче провадження № 35987822 із примусового виконання виконавчого напису та проведено всі необхідні дії для підготовки до проведення прилюдних торгів: проведено опис і арешт предмета іпотеки, призначено та проведено експертизу, проведено конкурс з реалізації предмета іпотеки, переможцем якого визнано філію № 14 ПП «Нива – В.Ш.».

 

1 липня 2013 року між Відділом і філією № 14 ПП «Нива – В.Ш.» укладено договір № 1413285 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки. 

 

9 липня 2013 року директор філії № 14 ПП «Нива – В.Ш.» повідомив сторони виконавчого провадження та Відділ про дату, місце та час проведення прилюдних торгів, того ж дня на сайті державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України опубліковано інформаційне повідомлення № 508600 про проведення прилюдних торгів, призначених на 25 липня 2013 року, аналогічне повідомлення опубліковано у двох місцевих друкованих засобах масової інформації – у газеті «Львівська пошта» № випуску 73 (1398) та в газеті «Високий замок» № випуску 99 (4967).

 

19 липня 2013 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося із заявою, підписаною начальником управління примусового погашення заборгованості ОСОБА_5 до Відділу та філії № 14 ПП «Нива – В.Ш.» про повернення виконавчого документа без виконання та зняття арешту, накладеного на нерухоме майно, а також зняття з реалізації на прилюдних торгах, призначених на 25 липня 2013 року, предмета іпотеки. До цієї заяви долучено копію нотаріально посвідченої довіреності від 9 листопада 2012 року про повноваження представника, що підписав заяву. 

 

24 липня 2013 року начальником Відділу заяву повернуто стягувачеві з підстав невідповідності ксерокопії довіреності щодо посвідчення повноважень представника вимогам законодавства, зокрема приписам пункту 2.11 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5. 

 

25 липня 2013 року філією № 14 ПП «Нива – В.Ш.» було проведено прилюдні торги з реалізації предмета іпотеки. Результати прилюдних торгів оформлено Протоколом від 25 липня 2013 року № 1413285-2 (далі – Протокол), затвердженим директором філії № 14 ПП «Нива – В.Ш.», підписаним ліцитатором і переможцем торгів. Переможцем торгів визначено фізичну особу – підприємця ОСОБА_6, який запропонував найвищу ціну – 1 572 000,00 грн. Того ж дня переможцем торгів сплачено повну вартість придбаного на прилюдних торгах майна, що підтверджується банківською випискою по рахунку, наявною у матеріалах справи.

 

На підставі Протоколу оформлено акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 26 липня 2013 року, затверджений начальником Відділу 26 липня 2013 року, який є підставою для подальшого оформлення права власності на зазначене нерухоме майно. 

 

Постановою старшого державного виконавця Відділу ОСОБА_4 від 8 серпня 2013 року виконавчий напис повернуто стягувачеві у зв'язку з реалізацією майна, на яке слід було звернути стягнення згідно з виконавчим документом. 

 

Предметом позову є визнання прилюдних торгів від 25 липня 2013 року недійсними з підстав, передбачених статтями 47, 50 Закону № 606-ХІV, за змістом яких, зокрема, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача. У разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також проводяться інші дії, необхідні у зв’язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

 

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

 

Одним із способів захисту порушеного права згідно з частиною 2 статті 16, частиною 1 статті 215 ЦК України є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених частинами 1–3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.

 

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій, передбачено Законом № 606-ХІV та Інструкцією.

 

Цим Законом встановлено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхні права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження.

 

Аналіз положень Закону № 606-ХІV й Інструкції свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого майна (стаття 62 Закону № 606-ХІV та пункти 5.11, 5.12 Інструкції).

 

Відповідно до положень наведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (пункт 5.11 Інструкції).

 

Правила ж проведення прилюдних торгів визначено Тимчасовим положенням. 

 

За змістом Тимчасового положення прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (пункт 2.2). Тимчасовим положенням передбачені певні правила проведення цих торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розділ 3); по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4) і, по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 6). 

 

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця – учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином. 

 

Такий висновок узгоджується і з нормами статей 650, 655 та частини 4 статті 656 ЦК України, що відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (розділ 6 Тимчасового положення, пункти 244, 245, 248 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року № 18/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 7 липня 1994 року № 152/361, стаття 34 Закону України «Про нотаріат»). 

 

Отже, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами 1–3 та 6 статті 203 ЦК України (частина 1 статті 215 цього Кодексу).

 

Разом із тим слід зазначити, що оскільки, виходячи зі змісту частини 1 статті 215 ЦК України, підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням.

 

Господарськими судами таких порушень не встановлено.

 

Що стосується порушень вимог статей 47, 50 Закону № 606-ХІV, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом № 606-ХІV, до призначення прилюдних торгів, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом. 

 

Таким чином, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. 

 

Із наведеного вище випливає, що висновок суду касаційної інстанції про визнання прилюдних торгів недійсними у зв’язку з порушенням державним виконавцем статей 47, 50 Закону № 606-ХІV ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.

 

За таких обставин постанова Вищого господарського суду України від 15 січня 2014 року підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

 

Керуючись статтями 11123–11125 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата у господарських справах Верховного суду України

 

постановила:

 

Заяву приватного підприємства «Нива – В.Ш.» задовольнити частково.

 

Постанову Вищого господарського суду України від 15 січня 2014 року у справі № 914/2964/13 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

 

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України.

 

Головуючий В.П. Барбара 

Судді

М.І. Балюк 

І.С. Берднік

В.С. Гуль 

Т.Є. Жайворонок

І.Б. Шицький

 

http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/398FEB298F882790C2257D4600451C67

[у.zaporozhskiy]

Разом із тим слід зазначити, що оскільки, виходячи зі змісту частини 1 статті 215 ЦК України, підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням.

 

Если мы отменили исполнительную надпись или заочное решение или же например было открыто апелляционное производство, то это не является основанием для признания торгов недействительными?

Как-то алогично.

Если отпадает причина, как может существовать следствие?

[у.zaporozhskiy]

Недействительность торгов - нарушение правил проведения торгов. Отмена решений всех инстанций, включая внесудебные не может служить основанием для признания недействительности торгов, если торги были проведены раньше, чем были отменены решения.

Например, при открытии апелляционного производства восстанавливаются сроки (в определении обязательно это описывается), исполнительный документ возвращается, ИП закрывается, как неисполненное, торги не проводятся

 

.

 

...случаи все разные, каждый отдельный случай необходимо рассматривать "от" и "до"....

 

Я говорю именно о том случае, когда сначала были проведены торги, а потом отменены исполнительные документы.

Вы считаете это не будет основанием для отмены торгов?

 

[у.zaporozhskiy]

Конечно нет.

Тогда ситуация будет печальная для собственника.

если торги по предмету ипотеки будут проводится по решению о взыскании суммы?

[у.zaporozhskiy]

Хорошо, если торги по предмету ипотеки будут проводить в рамках исполнительного производства, открытого на основании решения о взыскании суммы?