Решение Подольского райсуда о недействительности уступки права требования по кредитному договору и ипотеке ЕРДЕ банком АУЗ факторингу и далее физлицу

[ANTIRAID]

Державний герб України

 

Справа № 758/2660/14-ц

 

Категорія 26

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

03 лютого 2015 року

 

Подільський районний суд міста Києва у складі:

 

головуючого судді - Декаленко В. С. ,

при секретарі - Кравцовій Ю. В., 

 

з участю:

 

представника відповідача - ТОВ «КРЕДЕКС» (ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ») - Лівак І.М.

представника відповідача - ОСОБА_2 - ОСОБА_3

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК», ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДЕКС» (ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ») про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги, суд,-

 

В С Т А Н О В И В :

 

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги, мотивуючи свої вимоги тим, що 30.11.2010 року між ним та ПАТ «ЕРДЕ БАНК» було укладено кредитний договір № 61-КЛ, а в якості забезпечення виконання зобов'язань за зазначеним кредитним договором, 02.02.2011 року між ним та ПАТ «ЕРДЕ БАНК» було укладено іпотечний договір.

 

Зазначає, що як стало йому відомо, 19.02.2014 року між ПАТ «ЕРДЕ БАНК» та ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ» було укладено договір про відступлення права вимоги № 16 за вищезазначеним кредитним договором № 61-КЛ та договір про відступлення прав за іпотечним договором. Крім того, в подальшому 19.02.2014 року між ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ» та ОСОБА_2 було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ» було відступлено право вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ ОСОБА_2, а також 19.02.2014 року між ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ» та ОСОБА_2 було укладено договір про відступлення прав за іпотечним договором, у відповідності до якого ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ» було відступлено право вимоги за Іпотечним договором ОСОБА_2

 

Вказує на те, що з вищенаведеного вбачається, що в один й той же день двічі відбулась заміна кредитора в основному зобов'язанні - Кредитному договорі та зобов'язанні, укладеному на забезпечення основного зобов'язання - Іпотечному договорі. Про укладення зазначених договорів про відступлення права вимоги його не було повідомлено і безпосередньо самих договорів не було надано.

 

Звертає увагу суду на те, що він вважає, що договори про відступлення права вимоги за Кредитним договором та Іпотечним договором від 19.02.2014 року є недійсними (підлягають визнанню недійсними), оскільки укладення зазначених договорів відбулося з порушенням передбаченого законодавством України порядку, а саме п.п. 2.4, 5.1., 4.16 Положення про порядок проведення конкурсу з реалізації майна АТ «ЕРДЕ БАНК», на яке існує обмежений попит, серед заздалегідь визначеного кола осіб та реалізацію майна шляхом відступлення прав вимоги за кредитами іншим фінансовим установам, затвердженого наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ЕРДЕ БАНК» від 07.10.2013 року № 63/13-ОД, а також зважаючи на те, що договори про відступлення права вимоги є договорами факторингу (виходячи з їх змісту), а відтак наступне відступлення права вимоги не допускається.

 

Враховуючи вищевикладене, звертається з даним позовом до суду та просить визнати недійсними вищезазначені договори відступлення права вимоги, а судові витрати покласти на відповідачів.

 

Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомленні вчасно та належним чином, від представника позивача до суду надано заяву згідно якої останній просить здійснювати розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача.

 

Представники відповідачів - ОСОБА_2 та ТОВ «КРЕДЕКС» (ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ») в судовому засіданні вимог позивача не визнають, обґрунтувавши запереченнями просять суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

 

Представник відповідача - ПАТ «ЕРДЕ БАНК» в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином, причини неявки суду не відомі.

 

Суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності позивача, представника позивача та представника відповідача - ПАТ «ЕРДЕ БАНК», відповідно до вимог ст.ст. 158, 169 ЦПК України.

 

Заслухавши пояснення представників відповідачів - ОСОБА_2 та ТОВ «КРЕДЕКС» (ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ»), дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов доведений та підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

 

Як встановлено в судовому засіданні, 30.11.2010 року між ПАТ «ЕРДЕ БАНК» та ОСОБА_4 було укладено Кредитний договір № 61-КЛ, згідно умов якого Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти у формі поновлюваної кредитної лінії з максимальним лімітом у сумі 650 000, 00 грн. в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Цільове використання Кредиту: споживчі потреби. Термін остаточного повернення кредиту 29.11.2011 року включно, або термін, що вказаний у пункті 7.12. цього Договору (дострокове повернення Кредиту). За користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 20 (двадцяти) процентів річних (а.с. 7-12).

 

02.02.2011 року між ПАТ «ЕРДЕ БАНК» та ОСОБА_4 з метою забезпечення належного виконання зобов'язань останнього, що випливають із вищезазначеного Кредитного договору, було укладено Іпотечний договір, згідно умов якого Іпотекодавець передає, а Іпотекодержатель приймає в іпотеку і на умовах, визначених цим Договором, нерухоме майно, а саме: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 41, 50 кв.м., житловою площею 15, 40 кв.м. (а.с. 13-18).

 

Факт отримання позивачем Кредиту та передання в іпотеку квартири, останнім не заперечується та визнається так само як і визнається іншими учасниками процесу, а тому зазначені обставини, відповідно до вимог ч. 1 ст. 61 ЦПК України, доказуванню не підлягають.

 

Судом встановлено, що 29.10.2012 року Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 25 було вирішено: 1. Розпочати процедуру виведення ПАТ «ЕРДЕ БАНК» з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 30.10.2012 року. 2. Тимчасова адміністрація запроваджується строком на три місця з 30.10.2012 року по 29.01.2013 року. 3. Призначити уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в АТ «ЕРДЕ БАНК» Куреного О.В. (а.с. 83).

 

09.01.2013 року Національним банком України прийнято Постанову № 4 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК»» (а.с. 84).

 

10.01.2013 року Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 3 призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ЕРДЕ БАНК» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження планів врегулювання неплатоспроможності банків Фонду Куреного Олександра Вікторовича (а.с. 85).

 

28.11.2013 року Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 34 було вирішено продовжити процедуру ліквідації ПАТ «ЕРДЕ БАНК» на строк один рік до 08.01.2015 року включно (а.с. 86).

 

З матеріалів справи вбачається, що 19.02.2014 року ПАТ «ЕРДЕ БАНК» та ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ТОВ «КРЕДЕКС», уклали Договір відступлення права вимоги № 16, згідно умов якого первісний кредитор відступає Новому кредитору своє право вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є його невід'ємною частиною (далі - Основний договір), укладеним між Первісним кредитором та фізичною особою ОСОБА_4 Право вимоги за Основним договором відступається в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги…. В силу цього Договору до Нового кредитора також переходять права та обов'язки Первісного кредитора по зобов'язанням, що виникли з Основного договору, в тому числі право іпотекодержателя по Іпотечному договору від 02.02.2011 року, що укладений між АТ «ЕРДЕ БАНК» та ОСОБА_4, та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 02.02.2011 року за реєстровим № 108. Передача прав Первісного кредитора за Договорами Забезпечення відбувається на підставі окремих договорів, які укладаються Сторонами протягом п'яти днів з моменту підписання цього Договору при умові надходження грошових коштів в повному обсязі Первісному кредиторові (а.с.167-170).

 

19.02.2014 року ПАТ «ЕРДЕ БАНК» та ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ТОВ «КРЕДЕКС», уклали Договір відступлення прав за іпотечним договором, згідно умов якого, на умовах, викладених у цьому Договорі, та у зв'язку з укладенням Договору про відступлення права вимоги № 16 від 19 лютого 2014 року за Кредитним договором № 61-КЛ, укладеним 30 листопада 2010 року між Первісним іпотекодержателем та ОСОБА_4, Первісний іпотекодержатель відступає Новому іпотекодержателю права за Іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 02 лютого 2011 року за реєстровим №108, а Новий іпотекодержатель приймає це відступлення. Іпотечний договір укладено між Первісним іпотекодержателем та Боржником на забезпечення виконання зобов'язань Боржника за Кредитним договором № 61-КЛ від 30 листопада 2010 року (а.с. 163-166).

 

Крім того, судом встановлено та не заперечується сторонами, що в цей же день, а саме 19.02.2014 року новий Кредитор ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ТОВ «КРЕДЕКС» та ОСОБА_2 уклали Договір відступлення права вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року, а також Договір відступлення прав за іпотечним договором, згідно умов яких ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ» відступило ОСОБА_2 права вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року укладеним між АТ «ЕДРЕ БАНК» та ОСОБА_4 та за Іпотечним договором від 02.02.2011 року укладеним між АТ «ЕДРЕ БАНК» та ОСОБА_4, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 02.02.2011 року за реєстровим № 108 (а.с. 20, 218-219).

 

Суд проаналізувавши характер правовідносин, які виникли між сторонами, приходить до висновку, що вони підпадають під регулювання норм Параграфа 3 Глави 73 ЦК України «Факторинг», ЗУ «Про банки і банківську діяльність», а також до них підлягають застосуванню норми ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та нормативно-правові акти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

 

Стаття 11 ЦК України визначає, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

 

Як вже зазначалося вище, судом встановлено, що 09.01.2013 року Національним банком України прийнято Постанову № 4 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК»».

 

Згідно ст. 77 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», банк може бути ліквідований: 1) за рішенням власників банку; 2) у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

 

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

 

Відповідно до ст.ст. 1, 3 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

 

Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

 

Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

 

Стаття 51 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції чинній на день виникнення правовідносин, визначає, що після затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси уповноважена особа Фонду розпочинає реалізацію майна банку у порядку, встановленому цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду, з метою отримання максимальної виручки у найкоротший строк. Виконавча дирекція Фонду за поданням уповноваженої особи Фонду затверджує способи, порядок, склад та умови відчуження майна банку, що включене до ліквідаційної маси.

 

Порядок продажу майна банку під час проведення ліквідаційної процедури визначається і регламентується нормативно-правовими актами Фонду.

 

Майно банку може бути реалізоване: 1) на відкритих торгах (аукціоні); 2) на закритих торгах (щодо майна банку, обмеженого в обігу); 3) шляхом продажу серед заздалегідь визначеного кола осіб (щодо майна, на яке існує обмежений попит); 4) шляхом відступлення права вимоги за кредитами іншим фінансовим установам; 5) шляхом реалізації на організованих місцях продажу (біржах, у торговельних посередників тощо).

 

Як вбачається зі змісту зазначеної норми спеціального Закону, законодавцем надано право Фонду самому визначати порядок продажу майна банку під час проведення ліквідаційної процедури шляхом прийняття власних нормативно-правових актів.

 

Судом встановлено, що 05.07.2012 року Виконавчою дирекцією фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято Рішення № 2 «Про затвердження Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку», яке 14.09.2012 року зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 1581/21893.

 

Так згідно п. 1 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку (надалі - Положення), це Положення розроблено на підставі Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», «;Про банки і банківську діяльність» та встановлює порядок прийняття рішень та вчинення дій Фондом гарантування вкладів фізичних осіб щодо виведення з ринку банку, який визнаний неплатоспроможним рішенням Національного банку України. Це Положення регулює відносини, що виникають у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а саме, підготовку, затвердження та реалізацію плану врегулювання, розробленого на основі найменш витратного для Фонду способу виведення неплатоспроможного банку з ринку.

 

Відповідно до п. 5.5. Положення, вибір способів реалізації майна здійснюється уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною та у найкоротший строк. Обраний спосіб (способи) реалізації майна банку затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

 

З матеріалів справи вбачається, що уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «ЕРДЕ БАНК» було обрано такі способи реалізації майна зазначеного Банку, як шляхом продажу серед заздалегідь визначеного кола осіб (щодо майна, на яке існує обмежений попит) і шляхом відступлення прав вимоги за кредитами іншим фінансовим установам, та 07.10.2013 року Наказом № 63/13-ОД затверджено Положення про проведення конкурсу з реалізації майна АТ «ЕРДЕ БАНК», на яке існує обмежений попит, серед заздалегідь визначеного кола осіб та реалізацію майна шляхом відступлення прав вимоги за кредитами іншим фінансовим установам (а.с. 21-27).

 

П. 9 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, в редакції чинній на день виникнення правовідносин, визначає, що реалізація майна банку шляхом відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення виконання зобов'язання здійснюється шляхом проведення конкурсу між фінансовими установами (банками та небанківськими фінансовими установами - юридичними особами, крім кредитних спілок). Вибір переможця конкурсу з набуття прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення виконання зобов'язання здійснює конкурсна комісія, що створюється наказом уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку.

 

Згідно наданого суду Витягу з Протоколу № 1 засідання конкурсної комісії з реалізації майна ПАТ «ЕРДЕ БАНК» від 24.10.2013 року (лот № 13: продаж права вимоги за кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року укладеним між АТ «ЕРДЕ БАНК» та фізичною особою ОСОБА_4, та договорами забезпечення за кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року), переможцем конкурсу з продажу зазначеного лоту визнано учасника № 5 - ТОВ «ФК АКЦЕПТ» (а.с. 19).

 

11.11.2013 року конкурсною комісією з реалізації майна ПАТ «ЕРДЕ БАНК» було прийнято рішення про: відповідно до п.п. 4.17 та 6.2 Положення визнати результати конкурсу недійсними та скасувати рішення про визнання переможцем конкурсу з продажу права вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року, укладеним між АТ «ЕРДЕ БАНК» та фізичною особою ОСОБА_4, та договорами забезпечення за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКЦЕПТ» (Протокол №7 від 24.10.2013 року засідання конкурсної комісії з реалізації АТ «ЕРДЕ БАНК»), у зв'язку із не підписанням з боку товариства Договору про відступлення права вимоги за результатами конкурсу; відповідно до пунктів 4.17. та 6.2. Положення почати переговори та запропонувати укласти Договір про відступлення права вимоги за кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року, укладеним між АТ «ЕРДЕ БАНК» та фізичною особою ОСОБА_4, та договорами забезпечення за кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року, наступному учаснику конкурсу ПАТ «Агрокомбанк», який запропонував найкращу після переможця конкурсу пропозицію, що перевищила ринкову ціну (Протокол №7 від 24.10.2013 року засідання конкурсної комісії з реалізації АТ «ЕРДЕ БАНК») (а.с. 92-93).

 

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 10.02.2014 року конкурсною комісією з реалізації майна ПАТ «ЕРДЕ БАНК» було проведено повторний конкурс з реалізації майна банку за результатами якого, зокрема визнано переможцем конкурсу з продажу права вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року, укладеним з фізичною особою ОСОБА_4, та договорами забезпечення за ним, учасника № 2 - ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ» (а.с. 100).

 

Суд не може погодитись з правомірністю дій конкурсної комісії з реалізації майна ПАТ «ЕРДЕ БАНК», що стосується проведення повторного конкурсу з реалізації майна банку і як наслідок із правомірністю самого повторного конкурсу, виходячи з наступного.

 

Як вже зазналося вище, 07.10.2013 року Наказом уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію АТ «ЕРДЕ БАНК» № 63/13-ОД затверджено Положення про проведення конкурсу з реалізації майна АТ «ЕРДЕ БАНК», на яке існує обмежений попит, серед заздалегідь визначеного кола осіб та реалізацію майна шляхом відступлення прав вимоги за кредитами іншим фінансовим установам (надалі - Положення про порядок проведення конкурсу), яке є обов'язковим для виконання конкурсною комісією з реалізації майна ПАТ «ЕРДЕ БАНК».

 

Так, згідно п.п. 6.2., 4.16. Положення про порядок проведення конкурсу, якщо протягом 10 робочих днів після затвердження конкурсною комісією протоколу про результати проведення конкурсу, переможець такого конкурсу не підписує договір купівлі-продажу або договір про відступлення прав вимоги за кредитами, конкурсна комісія може прийняти рішення про скасування рішення про визнання переможця конкурсу та почати переговори стосовно укладення договору купівлі-продажу або договору про відступлення прав вимоги за кредитами з наступним учасником, який, відповідно з рішенням комісії, запропонував найкращу після переможця конкурсу пропозицію.

 

У разі відмови переможця конкурсу укласти договір купівлі-продажу майна, договору переуступки прав вимоги за кредитами, результати конкурсу визнаються недійсними, а відповідний об'єкт може бути запропонований наступному учаснику, який відповідно з рішенням комісії запропонував найкращу ціну після переможця конкурсу пропозицію. В разі його відмови від укладення відповідного договору - об'єкт продажу повторно виноситься на конкурс відповідно до цього Положення.

 

Крім того, відповідно до п. 5 Положення про порядок проведення конкурсу (Повторний конкурс), у разі, коли майно не продано на першому конкурсі, конкурсна комісія може прийняти рішення про проведення повторного конкурсу.

 

Зі змісту зазначених пунктів Положення про порядок проведення конкурсу вбачається, що конкурсній комісії за певних умов надано право на проведення повторного конкурсу з реалізації майна, в той же час питання, які стосуються його призначення повинні бути належним чином відображені в рішенні конкурсної комісії, яким згідно даного Положення про порядок проведення конкурсу є Протокол засідання.

 

Статті 10, 60 ЦПК України визначають, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

 

Судом встановлено, що відповідачами в порушення вимог зазначених норм чинного цивільно-процесуального законодавства України не надано доказів в підтвердження прийняття конкурсною комісією з реалізації майна ПАТ «ЕРДЕ БАНК» рішення про проведення повторного конкурсу з продажу права вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року, укладеним між АТ «ЕРДЕ БАНК» та ОСОБА_4, та договорами забезпечення за зазначеним Кредитним договором, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про доведеність посилань позивача про його відсутність, що в свою чергу є порушенням конкурсною комісією порядку визначеного п.п. 4.16, 5.1. Положення про порядок проведення конкурсу.

 

Крім того, згідно п. 5.6. Положення про порядок проведення конкурсу, повторний конкурс проводиться відповідно до цього Положення.

 

Пункт 2 Положення про порядок проведення конкурсу (Інформація про майно банку, що реалізується на конкурсі) визначає, що інформація публікується на сайті АТ «ЕРДЕ БАНК», в друкованих засобах масової інформації (в одній загальнодержавній та одній регіональній - місцевій, за місцем знаходження банку газетах), не пізніше, ніж за 10 робочих днів до дня проведення конкурсу.

 

Зі змісту зазначеного пункту вбачається, що на конкурсну комісію покладений обов'язок інформування суспільства про реалізацію майна та визначено порядок розміщення такої інформації, зокрема інформація одночасно повинна бути опублікована на сайті АТ «ЕРДЕ БАНК» та в друкованих засобах масової інформації (в одній загальнодержавній та одній регіональній - місцевій, за місцем знаходження банку газетах). Розміщення інформації на вибір чи то на сайті чи в засобах масової інформації, Положенням не передбачено.

 

Судом же встановлено, а відповідачами не спростовано, що інформація про проведення 10.02.2014 року повторного конкурсу з продажу права вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року, укладеним між АТ «ЕРДЕ БАНК» та ОСОБА_4, та договорами забезпечення за зазначеним Кредитним договором, на сайті АТ «ЕРДЕ БАНК» відсутня що також свідчить про порушення конкурсною комісією п. 2.4. Положення про порядок проведення конкурсу.

 

Як вже зазначалося вище, результатом проведеного 10.02.2014 року повторного конкурсу з продажу права вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року, укладеним між АТ «ЕРДЕ БАНК» та ОСОБА_4, та договорами забезпечення за зазначеним Кредитним договором, стало укладення 19.02.2014 року між АТ «ЕРДЕ БАНК» та ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ» спірних договорів відступлення права вимоги.

 

Статті 202, 203 ЦК України визначають, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

 

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

 

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

 

З аналізу вищезазначених норм чинного цивільного Закону вбачається, що правочин, може бути визнано недійсним, зокрема якщо його зміст суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

 

Крім того, проаналізувавши зазначені норми Закону з врахуванням тих правовідносин, які виникли між сторонами, суд також приходить до висновку, що відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами конкурсу з реалізації майна банку правочину є недодержання вимог Закону в момент його укладення, а саме безпосередньо за результатами конкурсу, а тому підставами для визнання правочинів недійсними є порушення встановлених чинним законодавством правил проведення конкурсу, визначених в даному випадку Положенням про проведення конкурсу з реалізації майна АТ «ЕРДЕ БАНК», на яке існує обмежений попит, серед заздалегідь визначеного кола осіб та реалізацію майна шляхом відступлення прав вимоги за кредитами іншим фінансовим установам.

 

Верховний Суд України в своєму Листі від 01.04.2014 року «Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України» значив, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб. Згадані вище способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб'єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним.

 

З врахуванням викладеного, а також того, що судом встановлено порушення конкурсною комісією з реалізації майна ПАТ «ЕРДЕ БАНК» порядку визначеного п.п. 2.4., 4.16, 5.1. Положення про порядок проведення конкурсу з реалізації майна АТ «ЕРДЕ БАНК», на яке існує обмежений попит, серед заздалегідь визначеного кола осіб та реалізацію майна шляхом відступлення прав вимоги за кредитами іншим фінансовим установам, під час призначення та проведення повторного конкурсу з продажу права вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року, укладеним між АТ «ЕРДЕ БАНК» та ОСОБА_4, та договорами забезпечення за зазначеним Кредитним договором, суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права в частині позовних вимог про визнання недійсними укладених 19.02.2014 року між АТ «ЕРДЕ БАНК» та ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ» спірних договорів відступлення права вимоги є таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самого порушеного права, самі позовні вимоги знайшли своє доведення в судовому засіданні, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

 

Стаття 216 ЦК України визначає, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

 

Відповідно до ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

 

Як вже зазначалося вище, судом встановлено, що 19.02.2014 року ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ТОВ «КРЕДЕКС» та ОСОБА_2 уклали Договір відступлення права вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року, а також Договір відступлення прав за іпотечним договором, згідно умов яких ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ» відступило ОСОБА_2 права вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року укладеним між АТ «ЕДРЕ БАНК» та ОСОБА_4 та за Іпотечним договором від 02.02.2011 року укладеним між АТ «ЕДРЕ БАНК» та ОСОБА_4, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 02.02.2011 року за реєстровим № 108.

 

Підставою укладення зазначених договорів відступлення права вимоги, стало укладення 19.02.2014 року між АТ «ЕРДЕ БАНК» та ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ» договорів відступлення права вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року укладеним між АТ «ЕДРЕ БАНК» та ОСОБА_4 та за Іпотечним договором від 02.02.2011 року укладеним між АТ «ЕДРЕ БАНК» та ОСОБА_4, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 02.02.2011 року за реєстровим № 108, а оскільки суд прийшов до висновку про необхідність визнання зазначених договорів недійсними, відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення, суд вважає також за необхідне, враховуючи вимоги ст.ст. 203, 215 ЦК України, визнати недійсними і укладені 19.02.2014 року між ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ТОВ «КРЕДЕКС» та ОСОБА_2 Договір відступлення права вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року, а також Договір відступлення прав за іпотечним договором.

 

Крім того, суд погоджується з твердженнями позивача та вважає доведеною ту обставину, що на необхідність визнання зазначених договорів недійсними вказує також та обставина, що Договори відступлення права вимоги укладені між АТ «ЕРДЕ БАНК» та ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ», які зважаючи на їх зміст визнаються судом договорами факторингу, не містять умов про наступне відступлення фактором права грошової вимоги, а тому наступне укладення ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ з ОСОБА_2 договорів факторингу є порушенням ч. ст. 1083 ЦК України, яка визначає, що наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається.

 

Пленум Верховного Суду України в своїй Постанові № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», роз'яснив, що враховуючи принцип безпосередності судового розгляду (стаття 159 ЦПК), рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

 

При ухваленні рішення суд відповідно до статті 212 ЦПК оцінює докази з урахуванням вимог статей 58 та 59 ЦПК про їх належність і допустимість. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

 

Оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

 

Стаття 11 ЦПК України визначає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

 

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

 

Суд оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

 

Крім того, враховуючи ту обставину, що суд прийшов до висновку про доведеність вимог позивача та необхідності задоволення його позову, згідно ст.ст. 79, 88 ЦПК України на користь останнього з відповідачів солідарно підлягає стягненню судовий збір в розмірі 243, 60 грн.

 

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 11, 15, 16, 202, 203, 204, 215, 512-519, 626, 627, 628, 638, 1077-1086 ЦК України, ст. 77 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», ст.ст. 44, 51 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 року № 2, Положення про проведення конкурсу з реалізації майна АТ «ЕРДЕ БАНК», на яке існує обмежений попит, серед заздалегідь визначеного кола осіб та реалізацію майна шляхом відступлення прав вимоги за кредитами іншим фінансовим установам, затвердженого наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ЕРДЕ БАНК» від 07.10.2013 року № 63/13-ОД, Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 79, 88, 208, 209, 213-215, 217-218, 223 ЦПК України, суд,-

 

В И Р І Ш И В :

 

Позов задовольнити.

 

Визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги № 16 від 19.02.2014 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «ЕРДЕ БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АУЗ ФАКТОРИНГ», щодо відступлення права вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року, укладеним між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством «ЕРДЕ БАНК».

 

Визнати недійсним Договір про відступлення прав за Іпотечним договором, укладений 19.02.2014 року між Публічним акціонерним товариством «ЕРДЕ БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АУЗ ФАКТОРИНГ», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за № 1359, щодо відступлення права вимоги за Іпотечним договором від 02.02.2011 року, укладеним між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством «ЕРДЕ БАНК», посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованим в реєстрі за № 108.

 

Визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги від 19.02.2014 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «АУЗ ФАКТОРИНГ» та ОСОБА_2, щодо відступлення права вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року, укладеним між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством «ЕРДЕ БАНК».

 

Визнати недійсним Договір про відступлення прав за Іпотечним договором, укладений 19.02.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АУЗ ФАКТОРИНГ» та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за № 1360, щодо відступлення права вимоги за Іпотечним договором від 02.02.2011 року, укладеним між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством «ЕРДЕ БАНК», посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованим в реєстрі за № 108.

 

Стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК», ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДЕКС» (ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ») на користь ОСОБА_4, судовий збір в розмірі 243, 60 грн.

 

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва.

 

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

 

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. 

 

Суддя В. С. Декаленко

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/42731082

[tata1971]

Державний герб України

 

Справа № 758/2660/14-ц

 

Категорія 26

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

03 лютого 2015 року

 

Подільський районний суд міста Києва у складі:

 

головуючого судді - Декаленко В. С. ,

при секретарі - Кравцовій Ю. В., 

 

з участю:

 

представника відповідача - ТОВ «КРЕДЕКС» (ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ») - Лівак І.М.

представника відповідача - ОСОБА_2 - ОСОБА_3

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК», ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДЕКС» (ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ») про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги, суд,-

 

В С Т А Н О В И В :

 

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги, мотивуючи свої вимоги тим, що 30.11.2010 року між ним та ПАТ «ЕРДЕ БАНК» було укладено кредитний договір № 61-КЛ, а в якості забезпечення виконання зобов'язань за зазначеним кредитним договором, 02.02.2011 року між ним та ПАТ «ЕРДЕ БАНК» було укладено іпотечний договір.

 

Зазначає, що як стало йому відомо, 19.02.2014 року між ПАТ «ЕРДЕ БАНК» та ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ» було укладено договір про відступлення права вимоги № 16 за вищезазначеним кредитним договором № 61-КЛ та договір про відступлення прав за іпотечним договором. Крім того, в подальшому 19.02.2014 року між ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ» та ОСОБА_2 було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ» було відступлено право вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ ОСОБА_2, а також 19.02.2014 року між ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ» та ОСОБА_2 було укладено договір про відступлення прав за іпотечним договором, у відповідності до якого ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ» було відступлено право вимоги за Іпотечним договором ОСОБА_2

 

Вказує на те, що з вищенаведеного вбачається, що в один й той же день двічі відбулась заміна кредитора в основному зобов'язанні - Кредитному договорі та зобов'язанні, укладеному на забезпечення основного зобов'язання - Іпотечному договорі. Про укладення зазначених договорів про відступлення права вимоги його не було повідомлено і безпосередньо самих договорів не було надано.

 

Звертає увагу суду на те, що він вважає, що договори про відступлення права вимоги за Кредитним договором та Іпотечним договором від 19.02.2014 року є недійсними (підлягають визнанню недійсними), оскільки укладення зазначених договорів відбулося з порушенням передбаченого законодавством України порядку, а саме п.п. 2.4, 5.1., 4.16 Положення про порядок проведення конкурсу з реалізації майна АТ «ЕРДЕ БАНК», на яке існує обмежений попит, серед заздалегідь визначеного кола осіб та реалізацію майна шляхом відступлення прав вимоги за кредитами іншим фінансовим установам, затвердженого наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ЕРДЕ БАНК» від 07.10.2013 року № 63/13-ОД, а також зважаючи на те, що договори про відступлення права вимоги є договорами факторингу (виходячи з їх змісту), а відтак наступне відступлення права вимоги не допускається.

 

Враховуючи вищевикладене, звертається з даним позовом до суду та просить визнати недійсними вищезазначені договори відступлення права вимоги, а судові витрати покласти на відповідачів.

 

Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомленні вчасно та належним чином, від представника позивача до суду надано заяву згідно якої останній просить здійснювати розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача.

 

Представники відповідачів - ОСОБА_2 та ТОВ «КРЕДЕКС» (ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ») в судовому засіданні вимог позивача не визнають, обґрунтувавши запереченнями просять суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

 

Представник відповідача - ПАТ «ЕРДЕ БАНК» в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином, причини неявки суду не відомі.

 

Суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності позивача, представника позивача та представника відповідача - ПАТ «ЕРДЕ БАНК», відповідно до вимог ст.ст. 158, 169 ЦПК України.

 

Заслухавши пояснення представників відповідачів - ОСОБА_2 та ТОВ «КРЕДЕКС» (ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ»), дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов доведений та підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

 

Як встановлено в судовому засіданні, 30.11.2010 року між ПАТ «ЕРДЕ БАНК» та ОСОБА_4 було укладено Кредитний договір № 61-КЛ, згідно умов якого Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти у формі поновлюваної кредитної лінії з максимальним лімітом у сумі 650 000, 00 грн. в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Цільове використання Кредиту: споживчі потреби. Термін остаточного повернення кредиту 29.11.2011 року включно, або термін, що вказаний у пункті 7.12. цього Договору (дострокове повернення Кредиту). За користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 20 (двадцяти) процентів річних (а.с. 7-12).

 

02.02.2011 року між ПАТ «ЕРДЕ БАНК» та ОСОБА_4 з метою забезпечення належного виконання зобов'язань останнього, що випливають із вищезазначеного Кредитного договору, було укладено Іпотечний договір, згідно умов якого Іпотекодавець передає, а Іпотекодержатель приймає в іпотеку і на умовах, визначених цим Договором, нерухоме майно, а саме: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 41, 50 кв.м., житловою площею 15, 40 кв.м. (а.с. 13-18).

 

Факт отримання позивачем Кредиту та передання в іпотеку квартири, останнім не заперечується та визнається так само як і визнається іншими учасниками процесу, а тому зазначені обставини, відповідно до вимог ч. 1 ст. 61 ЦПК України, доказуванню не підлягають.

 

Судом встановлено, що 29.10.2012 року Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 25 було вирішено: 1. Розпочати процедуру виведення ПАТ «ЕРДЕ БАНК» з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 30.10.2012 року. 2. Тимчасова адміністрація запроваджується строком на три місця з 30.10.2012 року по 29.01.2013 року. 3. Призначити уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в АТ «ЕРДЕ БАНК» Куреного О.В. (а.с. 83).

 

09.01.2013 року Національним банком України прийнято Постанову № 4 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК»» (а.с. 84).

 

10.01.2013 року Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 3 призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ЕРДЕ БАНК» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження планів врегулювання неплатоспроможності банків Фонду Куреного Олександра Вікторовича (а.с. 85).

 

28.11.2013 року Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 34 було вирішено продовжити процедуру ліквідації ПАТ «ЕРДЕ БАНК» на строк один рік до 08.01.2015 року включно (а.с. 86).

 

З матеріалів справи вбачається, що 19.02.2014 року ПАТ «ЕРДЕ БАНК» та ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ТОВ «КРЕДЕКС», уклали Договір відступлення права вимоги № 16, згідно умов якого первісний кредитор відступає Новому кредитору своє право вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є його невід'ємною частиною (далі - Основний договір), укладеним між Первісним кредитором та фізичною особою ОСОБА_4 Право вимоги за Основним договором відступається в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги…. В силу цього Договору до Нового кредитора також переходять права та обов'язки Первісного кредитора по зобов'язанням, що виникли з Основного договору, в тому числі право іпотекодержателя по Іпотечному договору від 02.02.2011 року, що укладений між АТ «ЕРДЕ БАНК» та ОСОБА_4, та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 02.02.2011 року за реєстровим № 108. Передача прав Первісного кредитора за Договорами Забезпечення відбувається на підставі окремих договорів, які укладаються Сторонами протягом п'яти днів з моменту підписання цього Договору при умові надходження грошових коштів в повному обсязі Первісному кредиторові (а.с.167-170).

 

19.02.2014 року ПАТ «ЕРДЕ БАНК» та ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ТОВ «КРЕДЕКС», уклали Договір відступлення прав за іпотечним договором, згідно умов якого, на умовах, викладених у цьому Договорі, та у зв'язку з укладенням Договору про відступлення права вимоги № 16 від 19 лютого 2014 року за Кредитним договором № 61-КЛ, укладеним 30 листопада 2010 року між Первісним іпотекодержателем та ОСОБА_4, Первісний іпотекодержатель відступає Новому іпотекодержателю права за Іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 02 лютого 2011 року за реєстровим №108, а Новий іпотекодержатель приймає це відступлення. Іпотечний договір укладено між Первісним іпотекодержателем та Боржником на забезпечення виконання зобов'язань Боржника за Кредитним договором № 61-КЛ від 30 листопада 2010 року (а.с. 163-166).

 

Крім того, судом встановлено та не заперечується сторонами, що в цей же день, а саме 19.02.2014 року новий Кредитор ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ТОВ «КРЕДЕКС» та ОСОБА_2 уклали Договір відступлення права вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року, а також Договір відступлення прав за іпотечним договором, згідно умов яких ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ» відступило ОСОБА_2 права вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року укладеним між АТ «ЕДРЕ БАНК» та ОСОБА_4 та за Іпотечним договором від 02.02.2011 року укладеним між АТ «ЕДРЕ БАНК» та ОСОБА_4, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 02.02.2011 року за реєстровим № 108 (а.с. 20, 218-219).

 

Суд проаналізувавши характер правовідносин, які виникли між сторонами, приходить до висновку, що вони підпадають під регулювання норм Параграфа 3 Глави 73 ЦК України «Факторинг», ЗУ «Про банки і банківську діяльність», а також до них підлягають застосуванню норми ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та нормативно-правові акти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

 

Стаття 11 ЦК України визначає, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

 

Як вже зазначалося вище, судом встановлено, що 09.01.2013 року Національним банком України прийнято Постанову № 4 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК»».

 

Згідно ст. 77 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», банк може бути ліквідований: 1) за рішенням власників банку; 2) у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

 

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

 

Відповідно до ст.ст. 1, 3 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

 

Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

 

Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

 

Стаття 51 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції чинній на день виникнення правовідносин, визначає, що після затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси уповноважена особа Фонду розпочинає реалізацію майна банку у порядку, встановленому цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду, з метою отримання максимальної виручки у найкоротший строк. Виконавча дирекція Фонду за поданням уповноваженої особи Фонду затверджує способи, порядок, склад та умови відчуження майна банку, що включене до ліквідаційної маси.

 

Порядок продажу майна банку під час проведення ліквідаційної процедури визначається і регламентується нормативно-правовими актами Фонду.

 

Майно банку може бути реалізоване: 1) на відкритих торгах (аукціоні); 2) на закритих торгах (щодо майна банку, обмеженого в обігу); 3) шляхом продажу серед заздалегідь визначеного кола осіб (щодо майна, на яке існує обмежений попит); 4) шляхом відступлення права вимоги за кредитами іншим фінансовим установам; 5) шляхом реалізації на організованих місцях продажу (біржах, у торговельних посередників тощо).

 

Як вбачається зі змісту зазначеної норми спеціального Закону, законодавцем надано право Фонду самому визначати порядок продажу майна банку під час проведення ліквідаційної процедури шляхом прийняття власних нормативно-правових актів.

 

Судом встановлено, що 05.07.2012 року Виконавчою дирекцією фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято Рішення № 2 «Про затвердження Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку», яке 14.09.2012 року зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 1581/21893.

 

Так згідно п. 1 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку (надалі - Положення), це Положення розроблено на підставі Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», «;Про банки і банківську діяльність» та встановлює порядок прийняття рішень та вчинення дій Фондом гарантування вкладів фізичних осіб щодо виведення з ринку банку, який визнаний неплатоспроможним рішенням Національного банку України. Це Положення регулює відносини, що виникають у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а саме, підготовку, затвердження та реалізацію плану врегулювання, розробленого на основі найменш витратного для Фонду способу виведення неплатоспроможного банку з ринку.

 

Відповідно до п. 5.5. Положення, вибір способів реалізації майна здійснюється уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною та у найкоротший строк. Обраний спосіб (способи) реалізації майна банку затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

 

З матеріалів справи вбачається, що уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «ЕРДЕ БАНК» було обрано такі способи реалізації майна зазначеного Банку, як шляхом продажу серед заздалегідь визначеного кола осіб (щодо майна, на яке існує обмежений попит) і шляхом відступлення прав вимоги за кредитами іншим фінансовим установам, та 07.10.2013 року Наказом № 63/13-ОД затверджено Положення про проведення конкурсу з реалізації майна АТ «ЕРДЕ БАНК», на яке існує обмежений попит, серед заздалегідь визначеного кола осіб та реалізацію майна шляхом відступлення прав вимоги за кредитами іншим фінансовим установам (а.с. 21-27).

 

П. 9 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, в редакції чинній на день виникнення правовідносин, визначає, що реалізація майна банку шляхом відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення виконання зобов'язання здійснюється шляхом проведення конкурсу між фінансовими установами (банками та небанківськими фінансовими установами - юридичними особами, крім кредитних спілок). Вибір переможця конкурсу з набуття прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення виконання зобов'язання здійснює конкурсна комісія, що створюється наказом уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку.

 

Згідно наданого суду Витягу з Протоколу № 1 засідання конкурсної комісії з реалізації майна ПАТ «ЕРДЕ БАНК» від 24.10.2013 року (лот № 13: продаж права вимоги за кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року укладеним між АТ «ЕРДЕ БАНК» та фізичною особою ОСОБА_4, та договорами забезпечення за кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року), переможцем конкурсу з продажу зазначеного лоту визнано учасника № 5 - ТОВ «ФК АКЦЕПТ» (а.с. 19).

 

11.11.2013 року конкурсною комісією з реалізації майна ПАТ «ЕРДЕ БАНК» було прийнято рішення про: відповідно до п.п. 4.17 та 6.2 Положення визнати результати конкурсу недійсними та скасувати рішення про визнання переможцем конкурсу з продажу права вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року, укладеним між АТ «ЕРДЕ БАНК» та фізичною особою ОСОБА_4, та договорами забезпечення за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКЦЕПТ» (Протокол №7 від 24.10.2013 року засідання конкурсної комісії з реалізації АТ «ЕРДЕ БАНК»), у зв'язку із не підписанням з боку товариства Договору про відступлення права вимоги за результатами конкурсу; відповідно до пунктів 4.17. та 6.2. Положення почати переговори та запропонувати укласти Договір про відступлення права вимоги за кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року, укладеним між АТ «ЕРДЕ БАНК» та фізичною особою ОСОБА_4, та договорами забезпечення за кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року, наступному учаснику конкурсу ПАТ «Агрокомбанк», який запропонував найкращу після переможця конкурсу пропозицію, що перевищила ринкову ціну (Протокол №7 від 24.10.2013 року засідання конкурсної комісії з реалізації АТ «ЕРДЕ БАНК») (а.с. 92-93).

 

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 10.02.2014 року конкурсною комісією з реалізації майна ПАТ «ЕРДЕ БАНК» було проведено повторний конкурс з реалізації майна банку за результатами якого, зокрема визнано переможцем конкурсу з продажу права вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року, укладеним з фізичною особою ОСОБА_4, та договорами забезпечення за ним, учасника № 2 - ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ» (а.с. 100).

 

Суд не може погодитись з правомірністю дій конкурсної комісії з реалізації майна ПАТ «ЕРДЕ БАНК», що стосується проведення повторного конкурсу з реалізації майна банку і як наслідок із правомірністю самого повторного конкурсу, виходячи з наступного.

 

Як вже зазналося вище, 07.10.2013 року Наказом уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію АТ «ЕРДЕ БАНК» № 63/13-ОД затверджено Положення про проведення конкурсу з реалізації майна АТ «ЕРДЕ БАНК», на яке існує обмежений попит, серед заздалегідь визначеного кола осіб та реалізацію майна шляхом відступлення прав вимоги за кредитами іншим фінансовим установам (надалі - Положення про порядок проведення конкурсу), яке є обов'язковим для виконання конкурсною комісією з реалізації майна ПАТ «ЕРДЕ БАНК».

 

Так, згідно п.п. 6.2., 4.16. Положення про порядок проведення конкурсу, якщо протягом 10 робочих днів після затвердження конкурсною комісією протоколу про результати проведення конкурсу, переможець такого конкурсу не підписує договір купівлі-продажу або договір про відступлення прав вимоги за кредитами, конкурсна комісія може прийняти рішення про скасування рішення про визнання переможця конкурсу та почати переговори стосовно укладення договору купівлі-продажу або договору про відступлення прав вимоги за кредитами з наступним учасником, який, відповідно з рішенням комісії, запропонував найкращу після переможця конкурсу пропозицію.

 

У разі відмови переможця конкурсу укласти договір купівлі-продажу майна, договору переуступки прав вимоги за кредитами, результати конкурсу визнаються недійсними, а відповідний об'єкт може бути запропонований наступному учаснику, який відповідно з рішенням комісії запропонував найкращу ціну після переможця конкурсу пропозицію. В разі його відмови від укладення відповідного договору - об'єкт продажу повторно виноситься на конкурс відповідно до цього Положення.

 

Крім того, відповідно до п. 5 Положення про порядок проведення конкурсу (Повторний конкурс), у разі, коли майно не продано на першому конкурсі, конкурсна комісія може прийняти рішення про проведення повторного конкурсу.

 

Зі змісту зазначених пунктів Положення про порядок проведення конкурсу вбачається, що конкурсній комісії за певних умов надано право на проведення повторного конкурсу з реалізації майна, в той же час питання, які стосуються його призначення повинні бути належним чином відображені в рішенні конкурсної комісії, яким згідно даного Положення про порядок проведення конкурсу є Протокол засідання.

 

Статті 10, 60 ЦПК України визначають, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

 

Судом встановлено, що відповідачами в порушення вимог зазначених норм чинного цивільно-процесуального законодавства України не надано доказів в підтвердження прийняття конкурсною комісією з реалізації майна ПАТ «ЕРДЕ БАНК» рішення про проведення повторного конкурсу з продажу права вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року, укладеним між АТ «ЕРДЕ БАНК» та ОСОБА_4, та договорами забезпечення за зазначеним Кредитним договором, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про доведеність посилань позивача про його відсутність, що в свою чергу є порушенням конкурсною комісією порядку визначеного п.п. 4.16, 5.1. Положення про порядок проведення конкурсу.

 

Крім того, згідно п. 5.6. Положення про порядок проведення конкурсу, повторний конкурс проводиться відповідно до цього Положення.

 

Пункт 2 Положення про порядок проведення конкурсу (Інформація про майно банку, що реалізується на конкурсі) визначає, що інформація публікується на сайті АТ «ЕРДЕ БАНК», в друкованих засобах масової інформації (в одній загальнодержавній та одній регіональній - місцевій, за місцем знаходження банку газетах), не пізніше, ніж за 10 робочих днів до дня проведення конкурсу.

 

Зі змісту зазначеного пункту вбачається, що на конкурсну комісію покладений обов'язок інформування суспільства про реалізацію майна та визначено порядок розміщення такої інформації, зокрема інформація одночасно повинна бути опублікована на сайті АТ «ЕРДЕ БАНК» та в друкованих засобах масової інформації (в одній загальнодержавній та одній регіональній - місцевій, за місцем знаходження банку газетах). Розміщення інформації на вибір чи то на сайті чи в засобах масової інформації, Положенням не передбачено.

 

Судом же встановлено, а відповідачами не спростовано, що інформація про проведення 10.02.2014 року повторного конкурсу з продажу права вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року, укладеним між АТ «ЕРДЕ БАНК» та ОСОБА_4, та договорами забезпечення за зазначеним Кредитним договором, на сайті АТ «ЕРДЕ БАНК» відсутня що також свідчить про порушення конкурсною комісією п. 2.4. Положення про порядок проведення конкурсу.

 

Як вже зазначалося вище, результатом проведеного 10.02.2014 року повторного конкурсу з продажу права вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року, укладеним між АТ «ЕРДЕ БАНК» та ОСОБА_4, та договорами забезпечення за зазначеним Кредитним договором, стало укладення 19.02.2014 року між АТ «ЕРДЕ БАНК» та ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ» спірних договорів відступлення права вимоги.

 

Статті 202, 203 ЦК України визначають, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

 

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

 

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

 

З аналізу вищезазначених норм чинного цивільного Закону вбачається, що правочин, може бути визнано недійсним, зокрема якщо його зміст суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

 

Крім того, проаналізувавши зазначені норми Закону з врахуванням тих правовідносин, які виникли між сторонами, суд також приходить до висновку, що відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами конкурсу з реалізації майна банку правочину є недодержання вимог Закону в момент його укладення, а саме безпосередньо за результатами конкурсу, а тому підставами для визнання правочинів недійсними є порушення встановлених чинним законодавством правил проведення конкурсу, визначених в даному випадку Положенням про проведення конкурсу з реалізації майна АТ «ЕРДЕ БАНК», на яке існує обмежений попит, серед заздалегідь визначеного кола осіб та реалізацію майна шляхом відступлення прав вимоги за кредитами іншим фінансовим установам.

 

Верховний Суд України в своєму Листі від 01.04.2014 року «Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України» значив, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб. Згадані вище способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб'єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним.

 

З врахуванням викладеного, а також того, що судом встановлено порушення конкурсною комісією з реалізації майна ПАТ «ЕРДЕ БАНК» порядку визначеного п.п. 2.4., 4.16, 5.1. Положення про порядок проведення конкурсу з реалізації майна АТ «ЕРДЕ БАНК», на яке існує обмежений попит, серед заздалегідь визначеного кола осіб та реалізацію майна шляхом відступлення прав вимоги за кредитами іншим фінансовим установам, під час призначення та проведення повторного конкурсу з продажу права вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року, укладеним між АТ «ЕРДЕ БАНК» та ОСОБА_4, та договорами забезпечення за зазначеним Кредитним договором, суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права в частині позовних вимог про визнання недійсними укладених 19.02.2014 року між АТ «ЕРДЕ БАНК» та ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ» спірних договорів відступлення права вимоги є таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самого порушеного права, самі позовні вимоги знайшли своє доведення в судовому засіданні, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

 

Стаття 216 ЦК України визначає, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

 

Відповідно до ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

 

Як вже зазначалося вище, судом встановлено, що 19.02.2014 року ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ТОВ «КРЕДЕКС» та ОСОБА_2 уклали Договір відступлення права вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року, а також Договір відступлення прав за іпотечним договором, згідно умов яких ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ» відступило ОСОБА_2 права вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року укладеним між АТ «ЕДРЕ БАНК» та ОСОБА_4 та за Іпотечним договором від 02.02.2011 року укладеним між АТ «ЕДРЕ БАНК» та ОСОБА_4, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 02.02.2011 року за реєстровим № 108.

 

Підставою укладення зазначених договорів відступлення права вимоги, стало укладення 19.02.2014 року між АТ «ЕРДЕ БАНК» та ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ» договорів відступлення права вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року укладеним між АТ «ЕДРЕ БАНК» та ОСОБА_4 та за Іпотечним договором від 02.02.2011 року укладеним між АТ «ЕДРЕ БАНК» та ОСОБА_4, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 02.02.2011 року за реєстровим № 108, а оскільки суд прийшов до висновку про необхідність визнання зазначених договорів недійсними, відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення, суд вважає також за необхідне, враховуючи вимоги ст.ст. 203, 215 ЦК України, визнати недійсними і укладені 19.02.2014 року між ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ТОВ «КРЕДЕКС» та ОСОБА_2 Договір відступлення права вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року, а також Договір відступлення прав за іпотечним договором.

 

Крім того, суд погоджується з твердженнями позивача та вважає доведеною ту обставину, що на необхідність визнання зазначених договорів недійсними вказує також та обставина, що Договори відступлення права вимоги укладені між АТ «ЕРДЕ БАНК» та ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ», які зважаючи на їх зміст визнаються судом договорами факторингу, не містять умов про наступне відступлення фактором права грошової вимоги, а тому наступне укладення ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ з ОСОБА_2 договорів факторингу є порушенням ч. ст. 1083 ЦК України, яка визначає, що наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається.

 

Пленум Верховного Суду України в своїй Постанові № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», роз'яснив, що враховуючи принцип безпосередності судового розгляду (стаття 159 ЦПК), рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

 

При ухваленні рішення суд відповідно до статті 212 ЦПК оцінює докази з урахуванням вимог статей 58 та 59 ЦПК про їх належність і допустимість. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

 

Оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

 

Стаття 11 ЦПК України визначає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

 

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

 

Суд оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

 

Крім того, враховуючи ту обставину, що суд прийшов до висновку про доведеність вимог позивача та необхідності задоволення його позову, згідно ст.ст. 79, 88 ЦПК України на користь останнього з відповідачів солідарно підлягає стягненню судовий збір в розмірі 243, 60 грн.

 

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 11, 15, 16, 202, 203, 204, 215, 512-519, 626, 627, 628, 638, 1077-1086 ЦК України, ст. 77 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», ст.ст. 44, 51 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 року № 2, Положення про проведення конкурсу з реалізації майна АТ «ЕРДЕ БАНК», на яке існує обмежений попит, серед заздалегідь визначеного кола осіб та реалізацію майна шляхом відступлення прав вимоги за кредитами іншим фінансовим установам, затвердженого наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ЕРДЕ БАНК» від 07.10.2013 року № 63/13-ОД, Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 79, 88, 208, 209, 213-215, 217-218, 223 ЦПК України, суд,-

 

В И Р І Ш И В :

 

Позов задовольнити.

 

Визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги № 16 від 19.02.2014 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «ЕРДЕ БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АУЗ ФАКТОРИНГ», щодо відступлення права вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року, укладеним між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством «ЕРДЕ БАНК».

 

Визнати недійсним Договір про відступлення прав за Іпотечним договором, укладений 19.02.2014 року між Публічним акціонерним товариством «ЕРДЕ БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АУЗ ФАКТОРИНГ», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за № 1359, щодо відступлення права вимоги за Іпотечним договором від 02.02.2011 року, укладеним між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством «ЕРДЕ БАНК», посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованим в реєстрі за № 108.

 

Визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги від 19.02.2014 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «АУЗ ФАКТОРИНГ» та ОСОБА_2, щодо відступлення права вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року, укладеним між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством «ЕРДЕ БАНК».

 

Визнати недійсним Договір про відступлення прав за Іпотечним договором, укладений 19.02.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АУЗ ФАКТОРИНГ» та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за № 1360, щодо відступлення права вимоги за Іпотечним договором від 02.02.2011 року, укладеним між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством «ЕРДЕ БАНК», посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованим в реєстрі за № 108.

 

Стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК», ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДЕКС» (ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ») на користь ОСОБА_4, судовий збір в розмірі 243, 60 грн.

 

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва.

 

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

 

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. 

 

Суддя В. С. Декаленко

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/42731082

[tata1971]

 

Державний герб України

 

Справа № 758/2660/14-ц

 

Категорія 26

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

03 лютого 2015 року

 

Подільський районний суд міста Києва у складі:

 

головуючого судді - Декаленко В. С. ,

при секретарі - Кравцовій Ю. В., 

 

з участю:

 

представника відповідача - ТОВ «КРЕДЕКС» (ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ») - Лівак І.М.

представника відповідача - ОСОБА_2 - ОСОБА_3

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК», ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДЕКС» (ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ») про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги, суд,-

 

В С Т А Н О В И В :

 

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги, мотивуючи свої вимоги тим, що 30.11.2010 року між ним та ПАТ «ЕРДЕ БАНК» було укладено кредитний договір № 61-КЛ, а в якості забезпечення виконання зобов'язань за зазначеним кредитним договором, 02.02.2011 року між ним та ПАТ «ЕРДЕ БАНК» було укладено іпотечний договір.

 

Зазначає, що як стало йому відомо, 19.02.2014 року між ПАТ «ЕРДЕ БАНК» та ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ» було укладено договір про відступлення права вимоги № 16 за вищезазначеним кредитним договором № 61-КЛ та договір про відступлення прав за іпотечним договором. Крім того, в подальшому 19.02.2014 року між ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ» та ОСОБА_2 було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ» було відступлено право вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ ОСОБА_2, а також 19.02.2014 року між ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ» та ОСОБА_2 було укладено договір про відступлення прав за іпотечним договором, у відповідності до якого ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ» було відступлено право вимоги за Іпотечним договором ОСОБА_2

 

Вказує на те, що з вищенаведеного вбачається, що в один й той же день двічі відбулась заміна кредитора в основному зобов'язанні - Кредитному договорі та зобов'язанні, укладеному на забезпечення основного зобов'язання - Іпотечному договорі. Про укладення зазначених договорів про відступлення права вимоги його не було повідомлено і безпосередньо самих договорів не було надано.

 

Звертає увагу суду на те, що він вважає, що договори про відступлення права вимоги за Кредитним договором та Іпотечним договором від 19.02.2014 року є недійсними (підлягають визнанню недійсними), оскільки укладення зазначених договорів відбулося з порушенням передбаченого законодавством України порядку, а саме п.п. 2.4, 5.1., 4.16 Положення про порядок проведення конкурсу з реалізації майна АТ «ЕРДЕ БАНК», на яке існує обмежений попит, серед заздалегідь визначеного кола осіб та реалізацію майна шляхом відступлення прав вимоги за кредитами іншим фінансовим установам, затвердженого наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ЕРДЕ БАНК» від 07.10.2013 року № 63/13-ОД, а також зважаючи на те, що договори про відступлення права вимоги є договорами факторингу (виходячи з їх змісту), а відтак наступне відступлення права вимоги не допускається.

 

Враховуючи вищевикладене, звертається з даним позовом до суду та просить визнати недійсними вищезазначені договори відступлення права вимоги, а судові витрати покласти на відповідачів.

 

Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомленні вчасно та належним чином, від представника позивача до суду надано заяву згідно якої останній просить здійснювати розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача.

 

Представники відповідачів - ОСОБА_2 та ТОВ «КРЕДЕКС» (ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ») в судовому засіданні вимог позивача не визнають, обґрунтувавши запереченнями просять суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

 

Представник відповідача - ПАТ «ЕРДЕ БАНК» в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином, причини неявки суду не відомі.

 

Суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності позивача, представника позивача та представника відповідача - ПАТ «ЕРДЕ БАНК», відповідно до вимог ст.ст. 158, 169 ЦПК України.

 

Заслухавши пояснення представників відповідачів - ОСОБА_2 та ТОВ «КРЕДЕКС» (ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ»), дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов доведений та підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

 

Як встановлено в судовому засіданні, 30.11.2010 року між ПАТ «ЕРДЕ БАНК» та ОСОБА_4 було укладено Кредитний договір № 61-КЛ, згідно умов якого Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти у формі поновлюваної кредитної лінії з максимальним лімітом у сумі 650 000, 00 грн. в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Цільове використання Кредиту: споживчі потреби. Термін остаточного повернення кредиту 29.11.2011 року включно, або термін, що вказаний у пункті 7.12. цього Договору (дострокове повернення Кредиту). За користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 20 (двадцяти) процентів річних (а.с. 7-12).

 

02.02.2011 року між ПАТ «ЕРДЕ БАНК» та ОСОБА_4 з метою забезпечення належного виконання зобов'язань останнього, що випливають із вищезазначеного Кредитного договору, було укладено Іпотечний договір, згідно умов якого Іпотекодавець передає, а Іпотекодержатель приймає в іпотеку і на умовах, визначених цим Договором, нерухоме майно, а саме: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 41, 50 кв.м., житловою площею 15, 40 кв.м. (а.с. 13-18).

 

Факт отримання позивачем Кредиту та передання в іпотеку квартири, останнім не заперечується та визнається так само як і визнається іншими учасниками процесу, а тому зазначені обставини, відповідно до вимог ч. 1 ст. 61 ЦПК України, доказуванню не підлягають.

 

Судом встановлено, що 29.10.2012 року Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 25 було вирішено: 1. Розпочати процедуру виведення ПАТ «ЕРДЕ БАНК» з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 30.10.2012 року. 2. Тимчасова адміністрація запроваджується строком на три місця з 30.10.2012 року по 29.01.2013 року. 3. Призначити уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в АТ «ЕРДЕ БАНК» Куреного О.В. (а.с. 83).

 

09.01.2013 року Національним банком України прийнято Постанову № 4 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК»» (а.с. 84).

 

10.01.2013 року Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 3 призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ЕРДЕ БАНК» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження планів врегулювання неплатоспроможності банків Фонду Куреного Олександра Вікторовича (а.с. 85).

 

28.11.2013 року Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 34 було вирішено продовжити процедуру ліквідації ПАТ «ЕРДЕ БАНК» на строк один рік до 08.01.2015 року включно (а.с. 86).

 

З матеріалів справи вбачається, що 19.02.2014 року ПАТ «ЕРДЕ БАНК» та ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ТОВ «КРЕДЕКС», уклали Договір відступлення права вимоги № 16, згідно умов якого первісний кредитор відступає Новому кредитору своє право вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є його невід'ємною частиною (далі - Основний договір), укладеним між Первісним кредитором та фізичною особою ОСОБА_4 Право вимоги за Основним договором відступається в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги…. В силу цього Договору до Нового кредитора також переходять права та обов'язки Первісного кредитора по зобов'язанням, що виникли з Основного договору, в тому числі право іпотекодержателя по Іпотечному договору від 02.02.2011 року, що укладений між АТ «ЕРДЕ БАНК» та ОСОБА_4, та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 02.02.2011 року за реєстровим № 108. Передача прав Первісного кредитора за Договорами Забезпечення відбувається на підставі окремих договорів, які укладаються Сторонами протягом п'яти днів з моменту підписання цього Договору при умові надходження грошових коштів в повному обсязі Первісному кредиторові (а.с.167-170).

 

19.02.2014 року ПАТ «ЕРДЕ БАНК» та ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ТОВ «КРЕДЕКС», уклали Договір відступлення прав за іпотечним договором, згідно умов якого, на умовах, викладених у цьому Договорі, та у зв'язку з укладенням Договору про відступлення права вимоги № 16 від 19 лютого 2014 року за Кредитним договором № 61-КЛ, укладеним 30 листопада 2010 року між Первісним іпотекодержателем та ОСОБА_4, Первісний іпотекодержатель відступає Новому іпотекодержателю права за Іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 02 лютого 2011 року за реєстровим №108, а Новий іпотекодержатель приймає це відступлення. Іпотечний договір укладено між Первісним іпотекодержателем та Боржником на забезпечення виконання зобов'язань Боржника за Кредитним договором № 61-КЛ від 30 листопада 2010 року (а.с. 163-166).

 

Крім того, судом встановлено та не заперечується сторонами, що в цей же день, а саме 19.02.2014 року новий Кредитор ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ТОВ «КРЕДЕКС» та ОСОБА_2 уклали Договір відступлення права вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року, а також Договір відступлення прав за іпотечним договором, згідно умов яких ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ» відступило ОСОБА_2 права вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року укладеним між АТ «ЕДРЕ БАНК» та ОСОБА_4 та за Іпотечним договором від 02.02.2011 року укладеним між АТ «ЕДРЕ БАНК» та ОСОБА_4, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 02.02.2011 року за реєстровим № 108 (а.с. 20, 218-219).

 

Суд проаналізувавши характер правовідносин, які виникли між сторонами, приходить до висновку, що вони підпадають під регулювання норм Параграфа 3 Глави 73 ЦК України «Факторинг», ЗУ «Про банки і банківську діяльність», а також до них підлягають застосуванню норми ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та нормативно-правові акти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

 

Стаття 11 ЦК України визначає, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

 

Як вже зазначалося вище, судом встановлено, що 09.01.2013 року Національним банком України прийнято Постанову № 4 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК»».

 

Згідно ст. 77 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», банк може бути ліквідований: 1) за рішенням власників банку; 2) у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

 

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

 

Відповідно до ст.ст. 1, 3 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

 

Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

 

Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

 

Стаття 51 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції чинній на день виникнення правовідносин, визначає, що після затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси уповноважена особа Фонду розпочинає реалізацію майна банку у порядку, встановленому цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду, з метою отримання максимальної виручки у найкоротший строк. Виконавча дирекція Фонду за поданням уповноваженої особи Фонду затверджує способи, порядок, склад та умови відчуження майна банку, що включене до ліквідаційної маси.

 

Порядок продажу майна банку під час проведення ліквідаційної процедури визначається і регламентується нормативно-правовими актами Фонду.

 

Майно банку може бути реалізоване: 1) на відкритих торгах (аукціоні); 2) на закритих торгах (щодо майна банку, обмеженого в обігу); 3) шляхом продажу серед заздалегідь визначеного кола осіб (щодо майна, на яке існує обмежений попит); 4) шляхом відступлення права вимоги за кредитами іншим фінансовим установам; 5) шляхом реалізації на організованих місцях продажу (біржах, у торговельних посередників тощо).

 

Як вбачається зі змісту зазначеної норми спеціального Закону, законодавцем надано право Фонду самому визначати порядок продажу майна банку під час проведення ліквідаційної процедури шляхом прийняття власних нормативно-правових актів.

 

Судом встановлено, що 05.07.2012 року Виконавчою дирекцією фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято Рішення № 2 «Про затвердження Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку», яке 14.09.2012 року зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 1581/21893.

 

Так згідно п. 1 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку (надалі - Положення), це Положення розроблено на підставі Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», «;Про банки і банківську діяльність» та встановлює порядок прийняття рішень та вчинення дій Фондом гарантування вкладів фізичних осіб щодо виведення з ринку банку, який визнаний неплатоспроможним рішенням Національного банку України. Це Положення регулює відносини, що виникають у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а саме, підготовку, затвердження та реалізацію плану врегулювання, розробленого на основі найменш витратного для Фонду способу виведення неплатоспроможного банку з ринку.

 

Відповідно до п. 5.5. Положення, вибір способів реалізації майна здійснюється уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною та у найкоротший строк. Обраний спосіб (способи) реалізації майна банку затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

 

З матеріалів справи вбачається, що уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «ЕРДЕ БАНК» було обрано такі способи реалізації майна зазначеного Банку, як шляхом продажу серед заздалегідь визначеного кола осіб (щодо майна, на яке існує обмежений попит) і шляхом відступлення прав вимоги за кредитами іншим фінансовим установам, та 07.10.2013 року Наказом № 63/13-ОД затверджено Положення про проведення конкурсу з реалізації майна АТ «ЕРДЕ БАНК», на яке існує обмежений попит, серед заздалегідь визначеного кола осіб та реалізацію майна шляхом відступлення прав вимоги за кредитами іншим фінансовим установам (а.с. 21-27).

 

П. 9 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, в редакції чинній на день виникнення правовідносин, визначає, що реалізація майна банку шляхом відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення виконання зобов'язання здійснюється шляхом проведення конкурсу між фінансовими установами (банками та небанківськими фінансовими установами - юридичними особами, крім кредитних спілок). Вибір переможця конкурсу з набуття прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення виконання зобов'язання здійснює конкурсна комісія, що створюється наказом уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку.

 

Згідно наданого суду Витягу з Протоколу № 1 засідання конкурсної комісії з реалізації майна ПАТ «ЕРДЕ БАНК» від 24.10.2013 року (лот № 13: продаж права вимоги за кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року укладеним між АТ «ЕРДЕ БАНК» та фізичною особою ОСОБА_4, та договорами забезпечення за кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року), переможцем конкурсу з продажу зазначеного лоту визнано учасника № 5 - ТОВ «ФК АКЦЕПТ» (а.с. 19).

 

11.11.2013 року конкурсною комісією з реалізації майна ПАТ «ЕРДЕ БАНК» було прийнято рішення про: відповідно до п.п. 4.17 та 6.2 Положення визнати результати конкурсу недійсними та скасувати рішення про визнання переможцем конкурсу з продажу права вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року, укладеним між АТ «ЕРДЕ БАНК» та фізичною особою ОСОБА_4, та договорами забезпечення за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКЦЕПТ» (Протокол №7 від 24.10.2013 року засідання конкурсної комісії з реалізації АТ «ЕРДЕ БАНК»), у зв'язку із не підписанням з боку товариства Договору про відступлення права вимоги за результатами конкурсу; відповідно до пунктів 4.17. та 6.2. Положення почати переговори та запропонувати укласти Договір про відступлення права вимоги за кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року, укладеним між АТ «ЕРДЕ БАНК» та фізичною особою ОСОБА_4, та договорами забезпечення за кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року, наступному учаснику конкурсу ПАТ «Агрокомбанк», який запропонував найкращу після переможця конкурсу пропозицію, що перевищила ринкову ціну (Протокол №7 від 24.10.2013 року засідання конкурсної комісії з реалізації АТ «ЕРДЕ БАНК») (а.с. 92-93).

 

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 10.02.2014 року конкурсною комісією з реалізації майна ПАТ «ЕРДЕ БАНК» було проведено повторний конкурс з реалізації майна банку за результатами якого, зокрема визнано переможцем конкурсу з продажу права вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року, укладеним з фізичною особою ОСОБА_4, та договорами забезпечення за ним, учасника № 2 - ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ» (а.с. 100).

 

Суд не може погодитись з правомірністю дій конкурсної комісії з реалізації майна ПАТ «ЕРДЕ БАНК», що стосується проведення повторного конкурсу з реалізації майна банку і як наслідок із правомірністю самого повторного конкурсу, виходячи з наступного.

 

Як вже зазналося вище, 07.10.2013 року Наказом уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію АТ «ЕРДЕ БАНК» № 63/13-ОД затверджено Положення про проведення конкурсу з реалізації майна АТ «ЕРДЕ БАНК», на яке існує обмежений попит, серед заздалегідь визначеного кола осіб та реалізацію майна шляхом відступлення прав вимоги за кредитами іншим фінансовим установам (надалі - Положення про порядок проведення конкурсу), яке є обов'язковим для виконання конкурсною комісією з реалізації майна ПАТ «ЕРДЕ БАНК».

 

Так, згідно п.п. 6.2., 4.16. Положення про порядок проведення конкурсу, якщо протягом 10 робочих днів після затвердження конкурсною комісією протоколу про результати проведення конкурсу, переможець такого конкурсу не підписує договір купівлі-продажу або договір про відступлення прав вимоги за кредитами, конкурсна комісія може прийняти рішення про скасування рішення про визнання переможця конкурсу та почати переговори стосовно укладення договору купівлі-продажу або договору про відступлення прав вимоги за кредитами з наступним учасником, який, відповідно з рішенням комісії, запропонував найкращу після переможця конкурсу пропозицію.

 

У разі відмови переможця конкурсу укласти договір купівлі-продажу майна, договору переуступки прав вимоги за кредитами, результати конкурсу визнаються недійсними, а відповідний об'єкт може бути запропонований наступному учаснику, який відповідно з рішенням комісії запропонував найкращу ціну після переможця конкурсу пропозицію. В разі його відмови від укладення відповідного договору - об'єкт продажу повторно виноситься на конкурс відповідно до цього Положення.

 

Крім того, відповідно до п. 5 Положення про порядок проведення конкурсу (Повторний конкурс), у разі, коли майно не продано на першому конкурсі, конкурсна комісія може прийняти рішення про проведення повторного конкурсу.

 

Зі змісту зазначених пунктів Положення про порядок проведення конкурсу вбачається, що конкурсній комісії за певних умов надано право на проведення повторного конкурсу з реалізації майна, в той же час питання, які стосуються його призначення повинні бути належним чином відображені в рішенні конкурсної комісії, яким згідно даного Положення про порядок проведення конкурсу є Протокол засідання.

 

Статті 10, 60 ЦПК України визначають, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

 

Судом встановлено, що відповідачами в порушення вимог зазначених норм чинного цивільно-процесуального законодавства України не надано доказів в підтвердження прийняття конкурсною комісією з реалізації майна ПАТ «ЕРДЕ БАНК» рішення про проведення повторного конкурсу з продажу права вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року, укладеним між АТ «ЕРДЕ БАНК» та ОСОБА_4, та договорами забезпечення за зазначеним Кредитним договором, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про доведеність посилань позивача про його відсутність, що в свою чергу є порушенням конкурсною комісією порядку визначеного п.п. 4.16, 5.1. Положення про порядок проведення конкурсу.

 

Крім того, згідно п. 5.6. Положення про порядок проведення конкурсу, повторний конкурс проводиться відповідно до цього Положення.

 

Пункт 2 Положення про порядок проведення конкурсу (Інформація про майно банку, що реалізується на конкурсі) визначає, що інформація публікується на сайті АТ «ЕРДЕ БАНК», в друкованих засобах масової інформації (в одній загальнодержавній та одній регіональній - місцевій, за місцем знаходження банку газетах), не пізніше, ніж за 10 робочих днів до дня проведення конкурсу.

 

Зі змісту зазначеного пункту вбачається, що на конкурсну комісію покладений обов'язок інформування суспільства про реалізацію майна та визначено порядок розміщення такої інформації, зокрема інформація одночасно повинна бути опублікована на сайті АТ «ЕРДЕ БАНК» та в друкованих засобах масової інформації (в одній загальнодержавній та одній регіональній - місцевій, за місцем знаходження банку газетах). Розміщення інформації на вибір чи то на сайті чи в засобах масової інформації, Положенням не передбачено.

 

Судом же встановлено, а відповідачами не спростовано, що інформація про проведення 10.02.2014 року повторного конкурсу з продажу права вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року, укладеним між АТ «ЕРДЕ БАНК» та ОСОБА_4, та договорами забезпечення за зазначеним Кредитним договором, на сайті АТ «ЕРДЕ БАНК» відсутня що також свідчить про порушення конкурсною комісією п. 2.4. Положення про порядок проведення конкурсу.

 

Як вже зазначалося вище, результатом проведеного 10.02.2014 року повторного конкурсу з продажу права вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року, укладеним між АТ «ЕРДЕ БАНК» та ОСОБА_4, та договорами забезпечення за зазначеним Кредитним договором, стало укладення 19.02.2014 року між АТ «ЕРДЕ БАНК» та ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ» спірних договорів відступлення права вимоги.

 

Статті 202, 203 ЦК України визначають, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

 

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

 

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

 

З аналізу вищезазначених норм чинного цивільного Закону вбачається, що правочин, може бути визнано недійсним, зокрема якщо його зміст суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

 

Крім того, проаналізувавши зазначені норми Закону з врахуванням тих правовідносин, які виникли між сторонами, суд також приходить до висновку, що відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами конкурсу з реалізації майна банку правочину є недодержання вимог Закону в момент його укладення, а саме безпосередньо за результатами конкурсу, а тому підставами для визнання правочинів недійсними є порушення встановлених чинним законодавством правил проведення конкурсу, визначених в даному випадку Положенням про проведення конкурсу з реалізації майна АТ «ЕРДЕ БАНК», на яке існує обмежений попит, серед заздалегідь визначеного кола осіб та реалізацію майна шляхом відступлення прав вимоги за кредитами іншим фінансовим установам.

 

Верховний Суд України в своєму Листі від 01.04.2014 року «Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України» значив, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб. Згадані вище способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб'єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним.

 

З врахуванням викладеного, а також того, що судом встановлено порушення конкурсною комісією з реалізації майна ПАТ «ЕРДЕ БАНК» порядку визначеного п.п. 2.4., 4.16, 5.1. Положення про порядок проведення конкурсу з реалізації майна АТ «ЕРДЕ БАНК», на яке існує обмежений попит, серед заздалегідь визначеного кола осіб та реалізацію майна шляхом відступлення прав вимоги за кредитами іншим фінансовим установам, під час призначення та проведення повторного конкурсу з продажу права вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року, укладеним між АТ «ЕРДЕ БАНК» та ОСОБА_4, та договорами забезпечення за зазначеним Кредитним договором, суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права в частині позовних вимог про визнання недійсними укладених 19.02.2014 року між АТ «ЕРДЕ БАНК» та ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ» спірних договорів відступлення права вимоги є таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самого порушеного права, самі позовні вимоги знайшли своє доведення в судовому засіданні, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

 

Стаття 216 ЦК України визначає, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

 

Відповідно до ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

 

Як вже зазначалося вище, судом встановлено, що 19.02.2014 року ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ТОВ «КРЕДЕКС» та ОСОБА_2 уклали Договір відступлення права вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року, а також Договір відступлення прав за іпотечним договором, згідно умов яких ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ» відступило ОСОБА_2 права вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року укладеним між АТ «ЕДРЕ БАНК» та ОСОБА_4 та за Іпотечним договором від 02.02.2011 року укладеним між АТ «ЕДРЕ БАНК» та ОСОБА_4, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 02.02.2011 року за реєстровим № 108.

 

Підставою укладення зазначених договорів відступлення права вимоги, стало укладення 19.02.2014 року між АТ «ЕРДЕ БАНК» та ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ» договорів відступлення права вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року укладеним між АТ «ЕДРЕ БАНК» та ОСОБА_4 та за Іпотечним договором від 02.02.2011 року укладеним між АТ «ЕДРЕ БАНК» та ОСОБА_4, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 02.02.2011 року за реєстровим № 108, а оскільки суд прийшов до висновку про необхідність визнання зазначених договорів недійсними, відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення, суд вважає також за необхідне, враховуючи вимоги ст.ст. 203, 215 ЦК України, визнати недійсними і укладені 19.02.2014 року між ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ТОВ «КРЕДЕКС» та ОСОБА_2 Договір відступлення права вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року, а також Договір відступлення прав за іпотечним договором.

 

Крім того, суд погоджується з твердженнями позивача та вважає доведеною ту обставину, що на необхідність визнання зазначених договорів недійсними вказує також та обставина, що Договори відступлення права вимоги укладені між АТ «ЕРДЕ БАНК» та ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ», які зважаючи на їх зміст визнаються судом договорами факторингу, не містять умов про наступне відступлення фактором права грошової вимоги, а тому наступне укладення ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ з ОСОБА_2 договорів факторингу є порушенням ч. ст. 1083 ЦК України, яка визначає, що наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається.

 

Пленум Верховного Суду України в своїй Постанові № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», роз'яснив, що враховуючи принцип безпосередності судового розгляду (стаття 159 ЦПК), рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

 

При ухваленні рішення суд відповідно до статті 212 ЦПК оцінює докази з урахуванням вимог статей 58 та 59 ЦПК про їх належність і допустимість. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

 

Оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

 

Стаття 11 ЦПК України визначає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

 

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

 

Суд оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

 

Крім того, враховуючи ту обставину, що суд прийшов до висновку про доведеність вимог позивача та необхідності задоволення його позову, згідно ст.ст. 79, 88 ЦПК України на користь останнього з відповідачів солідарно підлягає стягненню судовий збір в розмірі 243, 60 грн.

 

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 11, 15, 16, 202, 203, 204, 215, 512-519, 626, 627, 628, 638, 1077-1086 ЦК України, ст. 77 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», ст.ст. 44, 51 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 року № 2, Положення про проведення конкурсу з реалізації майна АТ «ЕРДЕ БАНК», на яке існує обмежений попит, серед заздалегідь визначеного кола осіб та реалізацію майна шляхом відступлення прав вимоги за кредитами іншим фінансовим установам, затвердженого наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ЕРДЕ БАНК» від 07.10.2013 року № 63/13-ОД, Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 79, 88, 208, 209, 213-215, 217-218, 223 ЦПК України, суд,-

 

В И Р І Ш И В :

 

Позов задовольнити.

 

Визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги № 16 від 19.02.2014 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «ЕРДЕ БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АУЗ ФАКТОРИНГ», щодо відступлення права вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року, укладеним між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством «ЕРДЕ БАНК».

 

Визнати недійсним Договір про відступлення прав за Іпотечним договором, укладений 19.02.2014 року між Публічним акціонерним товариством «ЕРДЕ БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АУЗ ФАКТОРИНГ», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за № 1359, щодо відступлення права вимоги за Іпотечним договором від 02.02.2011 року, укладеним між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством «ЕРДЕ БАНК», посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованим в реєстрі за № 108.

 

Визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги від 19.02.2014 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «АУЗ ФАКТОРИНГ» та ОСОБА_2, щодо відступлення права вимоги за Кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року, укладеним між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством «ЕРДЕ БАНК».

 

Визнати недійсним Договір про відступлення прав за Іпотечним договором, укладений 19.02.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АУЗ ФАКТОРИНГ» та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за № 1360, щодо відступлення права вимоги за Іпотечним договором від 02.02.2011 року, укладеним між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством «ЕРДЕ БАНК», посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованим в реєстрі за № 108.

 

Стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК», ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДЕКС» (ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ») на користь ОСОБА_4, судовий збір в розмірі 243, 60 грн.

 

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва.

 

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

 

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. 

 

Суддя В. С. Декаленко

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/42731082

 

Кто знает судьбу это рещения?