Подача иска о признании поручительства прекращенным, при наличии судебных решений о взыскании долга с поручителя.

Mamon · December 25, 2015

Доброе утро. Выскажите пожалуйста, Ваше мнение по следующему вопросу. Есть решение 1 и 2 инстанций о взыскании солидарно с должника и поручителя суммы долга. Вопрос поручительства в этом процессе отдельно не рассматривался, ходатайства и иски, по этому вопросу не подавались . Кассация в пересмотре отказала.

Вопрос: Поручитель на данный момент подал иск о признании поручительство прекращенным по ч. 4 ст. 559 ГК. Может ли суд признать поручительство прекращенным или в связи с тем, что есть вышеуказанные решения судов о солидарном взыскании, считается, по умолчанию, что предыдущие суды вынеся решения не в пользу поручителя, признали поручительство действующим?

yafet · December 25, 2015

Доброе утро. Выскажите пожалуйста, Ваше мнение по следующему вопросу. Есть решение 1 и 2 инстанций о взыскании солидарно с должника и поручителя суммы долга. Вопрос поручительства в этом процессе отдельно не рассматривался, ходатайства и иски, по этому вопросу не подавались . Кассация в пересмотре отказала.

Вопрос: Поручитель на данный момент подал иск о признании поручительство прекращенным по ч. 4 ст. 559 ГК. Может ли суд признать поручительство прекращенным или в связи с тем, что есть вышеуказанные решения судов о солидарном взыскании, считается, по умолчанию, что предыдущие суды вынеся решения не в пользу поручителя, признали поручительство действующим?

Читайте ці дві теми: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6122&hl= http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=7397&hl= Думаю знайдете для себе багато цікавого. По суті: не думаю, що такий спір абсолютно безперспективний, але преюдиція по більшості фактів мусить бути застосована судом.

Irhen · December 25, 2015

Доброе утро. Выскажите пожалуйста, Ваше мнение по следующему вопросу. Есть решение 1 и 2 инстанций о взыскании солидарно с должника и поручителя суммы долга. Вопрос поручительства в этом процессе отдельно не рассматривался, ходатайства и иски, по этому вопросу не подавались . Кассация в пересмотре отказала.

Вопрос: Поручитель на данный момент подал иск о признании поручительство прекращенным по ч. 4 ст. 559 ГК. Может ли суд признать поручительство прекращенным или в связи с тем, что есть вышеуказанные решения судов о солидарном взыскании, считается, по умолчанию, что предыдущие суды вынеся решения не в пользу поручителя, признали поручительство действующим?

Подавала в похожей ситуации иск о признании поручительства прекращенным, но по ч.1. ст. 559. Кассация направила на пересмотр в первую инстанцию, которая в конце-концов удовлетворила. Ни в одном из судов вопрос о преюдициальности решения о взыскании даже не возникал.

yafet · December 26, 2015

Подавала в похожей ситуации иск о признании поручительства прекращенным, но по ч.1. ст. 559. Кассация направила на пересмотр в первую инстанцию, которая в конце-концов удовлетворила. Ни в одном из судов вопрос о преюдициальности решения о взыскании даже не возникал.

Викладіть, будь-ласка, цю практику з ЄДРСР по стягенню і по ч.1. ст.559.

у.zaporozhskiy · December 26, 2015

Подавала в похожей ситуации иск о признании поручительства прекращенным, но по ч.1. ст. 559. Кассация направила на пересмотр в первую инстанцию, которая в конце-концов удовлетворила. Ни в одном из судов вопрос о преюдициальности решения о взыскании даже не возникал.

Викладіть, будь-ласка, цю практику з ЄДРСР по стягенню і по ч.1. ст.559.

Поддерживаю, Форумчане должны знать героические решения других форумчан.

п.с. Если конечно же это не повредит всему процессу.

Bolt · December 26, 2015

Викладіть, будь-ласка, цю практику з ЄДРСР по стягенню і по ч.1. ст.559.

Кстати да интересно было бы посмотреть... и полезно...

у.zaporozhskiy · December 26, 2015

Доброе утро. Выскажите пожалуйста, Ваше мнение по следующему вопросу. Есть решение 1 и 2 инстанций о взыскании солидарно с должника и поручителя суммы долга. Вопрос поручительства в этом процессе отдельно не рассматривался, ходатайства и иски, по этому вопросу не подавались . Кассация в пересмотре отказала.

Вопрос: Поручитель на данный момент подал иск о признании поручительство прекращенным по ч. 4 ст. 559 ГК. Может ли суд признать поручительство прекращенным или в связи с тем, что есть вышеуказанные решения судов о солидарном взыскании, считается, по умолчанию, что предыдущие суды вынеся решения не в пользу поручителя, признали поручительство действующим?

Ответил Вам здесь: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=8031&hl= и здесь: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=8019&hl=

Mamon · January 5, 2016

Сегодня забрал решение. Размещаю иск и Решение 1-ой инстанции. Позиция суда абзац 2 страница 3.

Если есть желание посмотрите, укажите на мои ошибки или ошибки суда.

Прикрепленные файлы

Жовтневий суд позов.docx

IMG_20160105_0001.pdf

IMG_20160105_0002.pdf

Mira · January 5, 2016

очень сложночитаемый текст иска никаких абзацев, злоупотребление жирным и подчеркиванием...

Mamon · January 5, 2016

очень сложночитаемый текст иска никаких абзацев, злоупотребление жирным и подчеркиванием...

Вы считаете то было основанием для отказа в исковых требованиях? По поводу текста, - он перед подачей редактировался, и как по мне, был "красивым".

у.zaporozhskiy · January 10, 2016

очень сложночитаемый текст иска никаких абзацев, злоупотребление жирным и подчеркиванием...

Полностью поддерживаю, я бы на месте судьи, оставил иск без движения по формальным причинам.

Попросив неформально привести его в божеский вид.

у.zaporozhskiy · January 10, 2016

Вся проблема в том, что иск очень сложно и аструктурно написан.

Вы считаете то было основанием для отказа в исковых требованиях? По поводу текста, - он перед подачей редактировался, и как по мне, был "красивым".

В апелляционном суде есть шансы, если грамотно и аргументировано напишите апелляционную жалобу, а еще лучше, если воспользуетесь помощью профильного юриста.

Вот более менее структурировал Ваш иск.

Жовтневий районний суд міста Дніпроптровська

49044, м. Дніпропетровськ, вул. Паторжинського,18

Позивач: ======================================================

Відповідач 1: ======================================================

Відповідач 2: Товариства з обмеженою відповідальністю

«ОТП Факторинг Україна»

01001, м. Київ, вул. Фізкультури, 28Д

код ЄДРПОУ 36789421

Номери засобів зв'язку невідомі

Відповідач 3: Публічне акціонерне товариство «ОТП БАНК»

місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43,

код ЄДРПОУ 21685166

Номери засобів зв'язку невідомі

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визнання такими що припинені договорів поруки № SR-300/1441/2006 від 26.10.2006 року та

№ SR-300/1452/2006 від 10.11.2006 року

10.11.2006 р. між АКБ «Райффайзенбанк Україна» та Відповідачем -1 був укладений кредитний договір № СNL-300/3049/2006, відповідно до якого останньому був наданий кредит у розмірі 100.000, 00 доларів США з кінцевим терміном повернення 10.11.2016 року.

26.10.2006 р. між АКБ «Райффайзенбанк Україна»та Відповідачем - 1 був укладений кредитний договір № СNL-300/3028/2006, відповідно до якого останньому був наданий кредит у розмірі 200.000, 00 доларів США з кінцевим терміном повернення 26.10.2021 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами № СNL-300/3028/2006 від 26.10.2006 року та № СNL-300/3049/2006 від 10.11.2006 року з Позивачем було укладено договори поруки № SR-300/1441/2006 від 26.10.2006 року та № SR-300/1452/2006 від 10.11.2006 року.

12.10.2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» укладено договір куплі – продажу кредитного портфелю за кредитними договорами № СNL-300/3028/2006 від 26.10.2006 р., № СNL-300/3049/2006 від 10.11.2006 р., договорами поруки № SR-300/1441/2006 від 26.10.2006 р. та № SR-300/1452/2006 від 10.11.2006 року , згідно з яким до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» переходять усі права банку за кредитним договором та договорами забезпечення між банком та ним.

    На адресу Позивача була направлена досудова вимога (вих. № 22-3-2/4850 від 26.04.2007 року) про погашення заборгованості за кредитним договором № СNL-300/3028/2006 від 26.10.2006 року та вимога (вих. № 22-3-/4852 від 26.04.2007 року) про погашення заборгованості за кредитним договором № СNL-300/3049/2006 від 10.11.2006 року, попередивши, що в разі невиконання викладених вимог відбудеться настання терміну виконання зобов'язання за основним договором, чим реалізував своє право, а за певних умов і свій обов'язок.
   Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов'язання.
   У пункті 1.9.1. ч.2 договору кредиту № СNL-300/3028/2006 від 26.10.2006 року та № СNL-300/3049/2006 від 10.11.2006 року передбачена зміна строку повернення кредиту (з часткового погашення періодичними платежами на дострокове повернення одноразовим платежем) у разі невиконання (неналежного виконання) Позичальником обов'язків щодо сплати процентів за користування кредитом протягом 30 календарних днів з дати одержання Позичальником відповідної вимоги.
    Момент настання терміну виконання зобов'язання за основним договором

№ СNL-300/3028/2006 від 26.10.2006 року - зобов'язання Поручителя Позивача протягом 30 календарних днів з дати одержання Позичальником відповідної вимогипогасити отриманий кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції ( штраф, пеню ) 04.06.2007 року.
Момент настання терміну виконання зобов'язання за основним договором № СNL-300/3049/2006 від 10.11.2006 року- зобов'язання Поручителя Позивача протягом 30 календарних днів з дати одержання Позичальником відповідної вимогипогасити отриманий кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції ( штраф, пеню ) 04.05.2007 року.

    На адресу Відповідача 1 була направлена досудова вимога (вих. № 22-3-2/6934 від 19.09.2007 року) про погашення заборгованості за кредитним договором № СNL-300/3028/2006 від 26.10.2006 року та вимога (вих. № 2398/1 від 26.04.2007 року) про погашення заборгованості за кредитним договором № СNL-300/3049/2006 від 10.11.2006 року, попередивши, що в разі невиконання викладених вимог відбудеться настання терміну виконання зобов'язання за основним договором, чим реалізував своє право, а за певних умов і свій обов'язок.
   Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов'язання.
   У пункті 1.9.1. ч.2 договору кредиту № СNL-300/3028/2006 від 26.10.2006 року та № СNL-300/3049/2006 від 10.11.2006 року передбачена зміна строку повернення кредиту (з часткового погашення періодичними платежами на дострокове повернення одноразовим платежем) у разі невиконання (неналежного виконання) Позичальником обов'язків щодо сплати процентів за користування кредитом протягом 30 календарних днів з дати одержання Позичальником відповідної вимоги.
   Черговий платіж за договором кредиту № СNL-300/3028/2006 від 26.10.2006 року

та № СNL-300/3049/2006 від 10.11.2006 року Позичальник Відповідач 1 повинен бути здійснений до 27.02.2007року включно.
Момент настання терміну виконання зобов'язання за основним договором

№ СNL-300/3028/2006 від 26.10.2006 року - зобов'язання позичальника Відповідача 1 протягом 30 календарних днів з дати одержання Позичальником відповідної вимоги погасити отриманий кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції ( штраф, пеню ) 24.11.2007 року.
Момент настання терміну виконання зобов'язання за основним договором

№ СNL-300/3049/2006 від 10.11.2006 року - зобов'язання позичальника Відповідача 1 протягом 30 календарних днів з дати одержання Позичальником відповідної вимоги погасити отриманий кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції ( штраф, пеню ) 04.05.2007 року.

Згідно до п.22 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 30.03.2012 року Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов’язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань за цим договором строк пред’явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов’язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов’язання у повному обсязі або у зв’язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред’явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред’явлення до нього позову. При цьому в разі пред’явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов’язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов’язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

У зв'язку із порушенням зобов'язань Відповідача 1 настали наслідки визначені п. 1.9.1. Кредитного договору № СNL-300/3028/2006 від 26.10.2006 року які полягали у зміні строку повернення кредиту з 26.10.2021 року на 04.06.2007 року, тобто, остання дата стала новим кінцевим строком повернення суми кредиту в повному обсязі, а у зв'язку із порушенням зобов'язань Відповідача 1 настали наслідки визначені п. 1.9.1. Кредитного договору № СNL-300/3049/2006 від 10.11.2006 року які полягали у зміні строку повернення кредиту з 10.11.2016 року на 05.05.2007 року, тобто, остання дата стала новим кінцевим строком повернення суми кредиту в повному обсязі.

Враховуючи що у визначений ст. 559 ЦК України піврічний строк після настання строку виконання зобов'язання кредитор із вимогами до поручителя не звертався, а звернувся до суду лише 29.02.2012 року - більше ніж через п’ять років, порука Позивача за договором поруки № SR-300/1441/2006 від 26.10.2006 року та договором поруки № SR-300/1452/2006 від 10.11.2006 року припинилася.

Підставність позову підтверджується правовими позиціями Верховного суду України та Колегій суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у схожих за своїм змістом справах, які згідно зі

ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для судів.

1.

У Правовій позиції від 17 вересня 2014 року у справі №6-125цс14, вказано:

Відповідно до вимог частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Установивши, що договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення всіх зобов’язань боржника за кредитним договором, та що кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання, який був змінений відповідно до кредитного договору, не пред’явив протягом шести місяців позову до поручителя про виконання зобов’язання, суд дійшов правильного висновку про те, що зобов’язання за договором поруки припинилися.

У самій Постанові від 17.09.2014 року Верховний суд встановив таке: «Отже, пред’явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, процентів за користування кредитом та пені 4 лютого 2009 року, кредитор, відповідно до ч. 2 ст.1054 ЦК України, змінив строк виконання основного зобов’язання і зобов’язаний був пред’явити позов до поручителя протягом шести місяців з цієї дати».

2.

У Правовій позиції від 24 вересня 2014 року у справі за № 6-106цс14 зазначено таке.

У разі неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань за основним договором строк пред’явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов’язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов’язання або у зв’язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

За умови пред’явлення банком боржнику й поручителю вимог про дострокове виконання зобов’язання з повернення кредиту, змінюється в односторонньому порядку строк виконання основного зобов’язання й порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить вимоги до поручителя протягом шести місяців від зміненої дати виконання основного зобов’язання.

В самій Постанові від 24 вересня 2014 року Верховний суд вказав: «23 вересня 2010 року банком надіслано ОСОБА_1повідомлення щодо порушення ОСОБА_2 своїх зобов’язань за кредитним договором і вимогою повернути суму кредиту в повному обсязі, нараховані проценти, комісії та штрафні санкції в тижневий термін від дати одержання цих повідомлень.

Таким чином, банк відповідно до положень статті 1050 ЦК України та пункту 5.2.4 основного договору скористався правом на повернення кредиту достроково, чим змінив дату виконання основного зобов’язання.

3.

У Правовій позиції Верховного Суду України від 29 жовтня 2014 року у справі № 6-169цс14 зазначено наступне:

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

В Постанові по даній справі ВСУ було «установлено, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 отримали письмові повідомлення ПАТ «Сведбанк» від 25 листопада 2009 року про зміну умов кредитного договору, згідно з якими банк скористався своїм правом, передбаченим ч. 2 ст. 1050 ЦК України, і змінив строк виконання зобов’язань за кредитними договорами,зазначивши днем остаточного їх погашення десятий день з дня направлення відповідної письмової вимоги, тобто з 7 грудня 2009 року»

4.

У Правовій позиції Верховного Суду України від 21.01.2015 року, у справі 6-190цс14 зазначено наступне:

Так, у справі, яка переглядається, договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за кредитним договором.
У зв'язку з порушенням боржником виконання зобов'язання за кредитним договором банк відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України і пункту 6.5 кредитного договору використав право достроково стягнути з позичальника та поручителя заборгованість за кредитним договором, надіславши 5 лютого 2010 року претензію-повідомлення (вимогу) про дострокове повернення всієї суми кредиту й пов'язаних із ним платежів.

Отже, пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання й був зобов'язаний пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати.

Таким чином, у разі зміни кредитором на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строку виконання основного зобов'язання передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати.

У відповідності до ч. 1. Ст..360-7 ЦПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 р. № 15рп/2004

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який має за мету забезпечити учасників правовідносин можливістю точно спрогнозувати результати своїх дій, бути впевненими в незмінності свого правового статусу, набутих прав і обов’язків. Цей принцип передбачає гарантування судового захисту, а також прогнозованість судових рішень, які не будуть змінюватися залежно від юрисдикції, регіону чи інших чинників. Принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання та існуючих правовідносин.

Елементом верховенства права є також принцип рівності всіх перед законом і судом.

У ст. 24 і п. 2 ч. 3 cт. 129 Конституції України, яка має найвищу юридичну силу, закріплено демократично-правовий принцип «всі рівні перед законом і судом». Він міститься і в ст. ст. 5, 10 ЦПК України. Очевидно, що рівність перед судом означає не просто рівний правовий статус всіх учасників процесу, що виступають в однакових правових ролях, не лише створення рівних прав та можливостей для сторін при відстоюванні своїх інтересів у судовому засіданні, але й однакове ставлення суду до вирішення схожих за своїм змістом справ.

Відтак, подібні справи мають вирішуватися однаково.

на підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 38, 42, 44, 57, 58, 59, 64, 109, 118, 119, 120 Цивільного процесуального кодексу України, -

ПРОШУ СУД:

1) Прийняти до розгляду позовну заяву;

2) Визнати таким що припинений договір поруки № SR-300/1441/2006 від 26.10.2006 року

3) Визнати таким що припинений договір поруки № SR-300/1452/2006 від 10.11.2006 року;

4) Судові витрати покласти на Відповідачів;

ДОДАТКИ В КОПІЯХ:

Позовна заява – 3 примірника.
Квитанція про сплату судового збору за подання позовної заяви - оригінал.
Досудова вимога (вих. № 22-3-2/4850 від 26.04.2007 року) про погашення

заборгованості за кредитним договором № СNL-300/3028/2006 від 26.10.2006 року.

4. Досудова вимога (вих. № 22-3-/4852 від 26.04.2007 року) про погашення

заборгованості за кредитним договором № СNL-300/3049/2006 від 10.11.2006 року.

5. Досудова вимога (вих. № 22-3-2/6934 від 19.09.2007року) про погашення

заборгованості за кредитним договором № СNL-300/3028/2006 від 26.10.2006 року.

6. Досудова вимога (вих. № 2398/1 від 26.04.2007 року) про погашення заборгованості

за кредитним договором № СNL-300/3049/2006 від 10.11.2006 року.

у.zaporozhskiy · January 10, 2016

Вы считаете то было основанием для отказа в исковых требованиях? По поводу текста, - он перед подачей редактировался, и как по мне, был "красивым".

А банк подавал иск к поручителю о взыскании задолженности?

Mamon · January 10, 2016

А банк подавал иск к поручителю о взыскании задолженности?

Добрый день. Есть решение 1 и 2 инстанций о взыскании солидарно с должника и поручителя суммы долга. Вопрос поручительства в этом процессе отдельно не рассматривался, ходатайства и иски, по этому вопросу не подавались . Кассация в пересмотре отказала.

у.zaporozhskiy · January 10, 2016

Добрый день. Есть решение 1 и 2 инстанций о взыскании солидарно с должника и поручителя суммы долга. Вопрос поручительства в этом процессе отдельно не рассматривался, ходатайства и иски, по этому вопросу не подавались . Кассация в пересмотре отказала.

Тогда в чем проблема вообще?

У Вас помимо прекращения поручительства, еще и двойное взыскание.

1) Желательно увидеть документы подтверждающие это.

Как я понял, иск подан к другим поручителям?

А сейчас банк обратился к еще двум поручителям?

2) там где отказала кассация можно подать в ВСУ.

3) и самое важное, необходимо подавать грамотную и аргументированную апелляционную жалобу. Я думаю, даже при столь алогичном иске, есть шансы вытянуть это дело.

ollo2002 · January 10, 2016

Проблема в том, что участники данной дискуссии почему-то не называют вещи своими именами. В частности, уважаемый Mamon сформулировал свой первоначальный вопрос следующим образом:

"... Поручитель ... подал иск о признании поручительство прекращенным по ч. 4 ст. 559 ГК. Может ли суд признать поручительство прекращенным или в связи с тем, что есть вышеуказанные решения судов о солидарном взыскании, считается, по умолчанию, что предыдущие суды вынеся решения не в пользу поручителя, признали поручительство действующим?"

вместо того, чтобы прямо спросить: можно ли на основании судебного решения о признании поручительства прекращенным избегнуть выполнения ранее принятого судебного решения о взыскании долга с поручителя?

Ответ - нет, по крайней мере исходя из позиции ВСУ, существующей на сегодняшний день, и обсужденной здесь http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=7985

Смысл таков: что признать поручительство прекращенным, конечно же, можно - почему бы и нет, раз имеются основания? Но это слабое утешение для поручителя, так как имеется решение суда в пользу кредитора по иску, поданному в то время, когда поручительство еще существовало, которое набрало законной силы, и которое необходимо исполнять.

у.zaporozhskiy · January 16, 2016

Проблема в том, что участники данной дискуссии почему-то не называют вещи своими именами. В частности, уважаемый Mamon сформулировал свой первоначальный вопрос следующим образом:

"... Поручитель ... подал иск о признании поручительство прекращенным по ч. 4 ст. 559 ГК. Может ли суд признать поручительство прекращенным или в связи с тем, что есть вышеуказанные решения судов о солидарном взыскании, считается, по умолчанию, что предыдущие суды вынеся решения не в пользу поручителя, признали поручительство действующим?"

вместо того, чтобы прямо спросить: можно ли на основании судебного решения о признании поручительства прекращенным избегнуть выполнения ранее принятого судебного решения о взыскании долга с поручителя?

Ответ - нет, по крайней мере исходя из позиции ВСУ, существующей на сегодняшний день, и обсужденной здесь http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=7985

Смысл таков: что признать поручительство прекращенным, конечно же, можно - почему бы и нет, раз имеются основания? Но это слабое утешение для поручителя, так как имеется решение суда в пользу кредитора по иску, поданному в то время, когда поручительство еще существовало, которое набрало законной силы, и которое необходимо исполнять.

Я совершенно не так понимаю это Постановление.

Там случай немного специфичный.

В данном случае, так как поручительство было прекращено еще до подачи иска в суд.

То возможны два варианта: подача заявления по вновьвыявленным (как показала практика менее вероятный).

или признание и.л. не подлежащим исполнению.

Войти

Подача иска о признании поручительства прекращенным, при наличии судебных решений о взыскании долга с поручителя.

Recommended Posts

Ссылка на комментарий

Поделиться на других сайтах

Ссылка на комментарий

Поделиться на других сайтах

Ссылка на комментарий

Поделиться на других сайтах

Ссылка на комментарий

Поделиться на других сайтах

Ссылка на комментарий

Поделиться на других сайтах

Ссылка на комментарий

Поделиться на других сайтах

Ссылка на комментарий

Поделиться на других сайтах

Ссылка на комментарий

Поделиться на других сайтах

Ссылка на комментарий

Поделиться на других сайтах

Ссылка на комментарий

Поделиться на других сайтах

Ссылка на комментарий

Поделиться на других сайтах

Ссылка на комментарий

Поделиться на других сайтах

Ссылка на комментарий

Поделиться на других сайтах

Ссылка на комментарий

Поделиться на других сайтах

Ссылка на комментарий

Поделиться на других сайтах

Ссылка на комментарий

Поделиться на других сайтах

Ссылка на комментарий

Поделиться на других сайтах

Join the conversation

Пользователи

Темы