Постановление ВСУ по пересмотру о правомерности перечисления средств со счета в банке временной администрацией ВБР на погашение кредита в этом банке


Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

2 голоса

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      2
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      2
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

3 лютого 2016 року

 

м. Київ

 

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

 

головуючого Жайворонок Т.Є.,

суддів: Барбари В.П., Берднік І.С., Колесника П.І., Шицького І.Б., –

 

за участю представників:

позивача – Попова В.Г.,

відповідача – Горячих Я.О., –

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Банк Розвитку» (далі – ПАТ «ВБР») в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – ФГВФО) на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «ВБР» Міхна Сергія Семеновича про перегляд Верховним Судом України рішення Господарського суду м. Києва від 20 травня 2015 року, постанови Київського апеляційного господарського суду від 16 липня 2015 року та постанови Вищого господарського суду України від 3 листопада 2015 року у справі № 908/503/15-г за позовом фермерського господарства «Сніжинка» (далі – ФГ «Сніжинка») до ПАТ «ВБР» про зобов’язання вчинити певні дії,

 

в с т а н о в и л а:

 

У березні 2015 року ФГ «Сніжинка» звернулося до суду з позовом до ПАТ «ВБР» в особі Запорізької обласної дирекції, посилаючись на те, що відповідач не виконав наданих позивачем платіжних доручень на переведення коштів з поточного рахунку ФГ «Сніжинка», відкритому в ПАТ «ВБР», на інший рахунок у цьому ж банку з призначенням платежу – погашення кредиту за кредитним договором. Просило зобов’язати ПАТ «ВБР» переказати грошові кошти у розмірі 218 710,93 грн із поточного рахунку ФГ «Сніжинка» в ПАТ «ВБР» № 26002019543805 на рахунок в ПАТ «ВБР» № 37392081650317, зазначивши призначення платежу – погашення кредиту за кредитним договором від 31 січня 2013 року № MKLVU2.92105.002.

 

Заперечуючи проти позову, ПАТ «ВБР» посилалося на безпідставність вимог позивача з огляду на запровадження у банку тимчасової адміністрації.

 

Рішенням Господарського суду м. Києва від 20 травня 2015 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16 липня 2015 року, позов задоволено: зобов’язано ПАТ «ВБР» перерахувати грошові кошти у розмірі 218 710,93 грн із поточного рахунку ФГ «Сніжинка» в ПАТ «ВБР» № 26002019543805 на рахунок у ПАТ «ВБР» № 37392081650317, зазначивши призначення платежу – погашення кредиту за кредитним договором від 31 січня 2013 року № MKLVU2.92105.002.

 

Постановою Вищого господарського суду України від 3 листопада 2015 року судові рішення попередніх інстанцій залишено без змін.

 

У заяві про перегляд судових рішень із підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК), ПАТ «ВБР» просить скасувати судові рішення першої, апеляційної та касаційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом рішень у подібних правовідносинах, а саме п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

 

В обґрунтування заяви надано копії постанов Вищого господарського суду України від 27 листопада 2014 року у справі № 910/9231/14 та від 10 вересня 2015 року у справі № 910/1062/15-г, правовідносини в яких, на думку заявника, подібні до правовідносин у справі, що розглядається. 

 

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наведені суб’єктом звернення обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню.

 

У справі, яка розглядається, судами встановлено, що 29 січня 2013 року між ПАТ «ВБР» (Банк) і ФГ «Сніжинка» (Клієнт) укладено договір банківського поточного рахунка № TF.92105.001 (далі – Договір), відповідно до умов якого Банк відкрив Клієнту мультивалютний поточний рахунок № 26002019543805.

 

Відповідно до п. 1.1 Правил проведення операцій та обслуговування поточних рахунків (які є невід'ємною частиною Договору), Банк відкриває Клієнту поточний рахунок (у національній та/або іноземній валюті) для приймання та зарахування на рахунок Клієнта грошових коштів, виконання розпоряджень Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум із рахунка та проведення інших операцій за рахунком відповідно до цього Договору та законодавства України.

 

31 січня 2013 року між позивачем (Позичальник) і відповідачем укладено кредитний договір № MKLVU2.92105.002, за умовами якого Банк надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у розмірі 215 000,00 грн; термін користування кредитом – до 30 січня 2014 року, рахунок для погашення кредиту, сплати відсотків і комісій – 3739.2.081650317; Позичальник доручає Банку здійснювати списання коштів з усіх рахунків Позичальника в національній та іноземній валюті, відкритих у ПАТ «ВБР», для погашення заборгованості за кредитом. Додатковою угодою від 13 грудня 2013 року № 1 сторони погодили термін користування кредитом – до 12 січня 2015 року.

 

На підставі постанови правління Національного банку України від 27 листопада 2014 року № 743 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Банк Розвитку» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення від 27 листопада 2014 року № 132 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ВБР», згідно з яким із 28 листопада 2014 року в Банку запроваджено тимчасову адміністрацію строком по 27 лютого 2015 року. В подальшому повноваження тимчасової адміністрації було продовжено. Останнім рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 27 березня 2015 року № 077/15 продовжено повноваження уповноваженої особи ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «ВБР» з 28 березня 2015 року до дня отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ВБР».

 

Відповідно до банківських виписок на поточному рахунку позивача № 26002019543805 знаходились кошти:

 

– станом на 28 листопада 2014 року – у розмірі 12 890,76 грн, 

 

– станом на 15 грудня 2014 року – 234 609,39 грн,

 

із них 170 000,00 грн надійшли на поточний рахунок ФГ «Сніжинка» 11 грудня 2014 року (призначення платежу – повернення коштів згідно з депозитним договором від 30 вересня 2014 року № KDUGL.92105.012), 50 000,00 грн – 12 грудня 2014 року (призначення платежу – повернення коштів згідно з депозитним договором від 30 вересня 2014 року № KDUGL.92105.014).

 

15 грудня 2014 року позивач звернувся до відповідача з платіжними дорученнями №№ 80, 81 для перерахування коштів на загальну суму 218 710,93 грн із поточного рахунку позивача № 26002019543805, який відкрито в ПАТ «ВБР», на рахунок № 37392081650317 із призначеннями платежу «сплата % за листопад 2014 року згідно кредитного договору № MKLVU2.92105.002 від 31 січня 2013 року без ПДВ» і «сплата кредиту за 2014 рік згідно кредитного договору № MKLVU2.92105.002 від 31 січня 2013 року без ПДВ» відповідно.

 

Листами від 26 грудня 2014 року №№ 1456, 1465 відповідач повідомив позивачеві про введення в Банку з 28 листопада 2014 року тимчасової адміністрації та про відмову у виконанні платіжних доручень позивача згідно зі ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». 

 

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

 

Статтею 1068 ЦК встановлено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

 

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом (ст. 1074 ЦК у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

 

Відповідно до вимог ст. 1089 ЦК за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту. 

 

При цьому переказ коштів – це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою (п. 1.24 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

 

Спеціальним законом, яким унормовано процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», згідно з яким тимчасова адміністрація – це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується ФГВФО стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а ліквідація банку – процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства (ч. 1 ст. 2 цього Закону). 

 

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку. При цьому під кредиторами банку маються на увазі юридичні або фізичні особи, які мають документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань (ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

 

Водночас, відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) обмеження, встановлене п. 1 ч. 5 цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо здійснення операцій з переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки, починаючи з наступного дня після запровадження процедури тимчасової адміністрації.

 

У справі, що розглядається, задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив із того, що кошти у розмірі 221 718,63 грн надійшли на рахунок позивача після запровадження в ПАТ «ВБР» процедури тимчасової адміністрації, а тому обмеження, встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», на них не поширюються з огляду на норми п. 5 ч. 6 ст. 36 цього Закону.

 

Разом із тим у наданих для порівняння постановах у справах за позовами товариства до банку про зобов’язання переказати кошти з поточного рахунку в цьому банку на погашення кредиту за кредитним договором із цим же банком, суд касаційної інстанції погодився із висновками судів попередніх інстанцій, якими у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що позивач звернувся до відповідача з вимогою здійснити переказ грошових коштів за договором банківського рахунка у період запровадження в банку тимчасової адміністрації, та які обліковувалися на такому рахунку до запровадження процедури тимчасової адміністрації, тому виконання зазначеної операції банком обмежується п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

 

Із наведеного вбачається, що надані для порівняння судові рішення прийнято залежно від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин кожної справи, які є відмінними від обставин у справі, що переглядається, із застосуванням відповідних їм норм матеріального права, а тому зазначені постанови не можна розцінювати як доказ у розумінні ст. 11116 ГПК. 

 

З огляду на викладене заява ПАТ «ВБР» про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 20 травня 2015 року, постанови Київського апеляційного господарського суду від 16 липня 2015 року та постанови Вищого господарського суду України від 3 листопада 2015 року задоволенню не підлягає.

 

Керуючись ст.ст. 11123, 11124, 11126 ГПК, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

 

постановила:

 

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Банк Розвитку» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський Банк Розвитку» Міхна Сергія Семеновича про перегляд Верховним Судом України рішення Господарського суду м Києва від 20 травня 2015 року, постанови Київського апеляційного господарського суду від 16 липня 2015 року та постанови Вищого господарського суду України від 3 листопада 2015 року у справі № 908/503/15-г відмовити.

 

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п. 2 ч. 1 ст. 11116 ГПК.

 

Головуючий Т.Є. Жайворонок

Судді:

В.П. Барбара

І.С. Берднік

П.І. Колесник

І.Б. Шицький

 

http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/0076CE8FD4D2A58EC2257F50004B0CE0

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Сейчас данная статья изменена и изложена в следующей редакции:

 

5) виконання операцій з виплати переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку;

 

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/print1434194986810432

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

У меня есть похожее дело, когда средства поступили на счет клиента через неделю после введения временной администрации.

Но поскольку они поступили на счет клиента не из другого банка, а со счета самого банка (казначейского 1-го класса), Фонд Грабування и его уповноважена особа денег клиенту не отдали и не отдают.

В админсудах -- во всех трех инстанциях Фонд Грабування победил. Админсуды вообще очень любят Фонд Грабування.
В гражданских судах: первая инстанция и апелляция -- на стороне Фонда Грабування. Посмотрим, что скажет кассация.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...