Bolt Опубликовано October 22, 2016 Жалоба Опубликовано October 22, 2016 16 минут назад, cerg сказал: просрочка скасует неправомерно насчитаные проценты и пеню.Но врядли что банк остановится на той сумме задолженности что была озвученна в первом суде.2010 года.)))) Всё скасуется, банку откажут... Не переживайте, только всё правильно надо разложить... А это никому не интересно, остановится он или не остановится... или дальше покатится... Какая там сумма была озвучена в 2010 году тоже никому не интересно, так как я понял, то с Вас её не взыскивал суд ведь... Главное, что Вы ему ничего должны не будете уже и точка... Главное, чтобы Вы сами это поняли, а Вы я вижу никак не можете сами поверить, что Вы ему не должны, с таким подходом тяжело выиграть... Можете показать то решение 2010 года... Цитата
cerg Опубликовано October 22, 2016 Автор Жалоба Опубликовано October 22, 2016 Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 лютого 2010р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді Ткаченко Н.В. при секретарі Омарбековій І.М. розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ПАТ КБ „ПриватБанк до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, - ВСТАНОВИВ: 08.10.2009р. ПАТ КБ „Приватбанк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави. В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві посилався на те, що 31.07.2007р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитно-заставний договір № DNN0AU62200063, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 19541,31 доларів США з терміном повернення до 31.07.2012р. та зі сплатою згідно графіку погашення щомісячно та відсотків за користування кредитом. Крім того, даним договором на забезпечення його виконання, в заставу був переданий легковий автомобіль марки Chevrolet, модель Aveo, 2007р.в., тип ТЗ: легковий автомобіль, кузов LSGTO58U17Y051791 державний номер НОМЕР_1. Зі свого боку позивач виконав, передбачені кредитним договором умови та передав відповідачу грошові кошти в розмірі 19541,31 доларів США на купівлю автомобіля, а також на сплату страхових платежів, проте відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобовязання у звязку з чим, у нього виникла заборгованість перед банком. Станом на 21.07.2009р. відповідач має загальну заборгованість у розмірі 91646грн. 19коп., що є еквівалентом 11963,63 доларів США, яка складається із заборгованості за: кредитом у розмірі 11672,27 доларів США; по процентам за користування кредитом у розмірі 240,22 доларів США; по комісії за користуванням кредитом у розмірі 21,14 доларів США. Крім того, відповідачу була нарахована пеня за несвоєчасне виконання зобовязань за договором в розмірі 30,00 доларів США. Представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі доручення від 25.11.2009р., в наданій суду 23.02.2010р. заяві просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а саме передати в заклад ПАТ КБ „ ПриватБанк шляхом вилучення у відповідача належне його на праві власності заставлене майно легковий автомобіль марки Chevrolet, модель Aveo, 2007р.в., тип ТЗ: легковий автомобіль, кузов LSGTO58U17Y051791 державний номер НОМЕР_1 та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, звернути стягнення на предмет застави, а саме: легковий автомобіль Chevrolet, модель Aveo, 2007р.в., тип ТЗ: легковий автомобіль, кузов LSGTO58U17Y051791 державний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом надання ПАТ КБ „ПриватБанк права укладати від його імені договір купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, знявши автомобіль з обліку в органах ДАІ України, а також надання ПАТ КБ „ПриватБанк всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Крім того, в заяві від 23.02.2010р. представник позивача просив розглядати справу за його відсутності з винесенням рішення в попередньому судовому засіданні. Відповідач - ОСОБА_1 в попереднє судове засідання 23.02.2010р. надав заяву, згідно якої позовні вимоги визнав в повному обсязі, повідомивши, що згідно акту від 18.01.2010р. він вже передав ПАТ КБ «ПриватБанк» легковий автомобіль марки Chevrolet, модель Aveo, 2007р.в., тип ТЗ: легковий автомобіль, кузов LSGTO58U17Y051791 державний номер НОМЕР_1. Проти винесення рішення в попередньому судовому засіданні за його відсутності не заперечував. За такими обставинами, на підставі ч. 4 ст. 130, 169 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу з винесенням рішення в попередньому судовому засіданні за відсутності сторін. Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до ч.1 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом та заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі коли зобовязання не буде виконано у встановлений строк ( термін), якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-ІV від 18.11.2003р., позивач є обтяжувачем як кредитор за забезпеченим рухомим майном зобов'язанням. Відповідно до ст. З Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-ІV від 18.11.2003р., обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних осіб і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-ІV від 18.11.2003р. предметом обтяження може бути рухоме майно, не вилучене з цивільного обороту, на яке згідно із законодавством може бути звернене стягнення. Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Відповідно до ст. 22, 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-ІV від 18.11.2003р., обтяжувач має право в разі порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; сплату процентів та неустойки; сплату основної суми боргу; відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов'язання або умов обтяження; відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження. Відповідно до ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-ІV від 18.11.2003р., звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом. Відповідно до п.2 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-ІV від 18.11.2003р. передбачено можливість продажу обтяжувачем (кредитором) предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем. Судом встановлено, що 31.07.2007р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитно-заставний договір № DNN0AU62200063, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 19541,31 доларів США з терміном повернення до 31.07.2012р.. та зі сплатою згідно графіку погашення щомісячно та відсотків за користування кредитом. На забезпечення виконання умов договору відповідачем було передано в заставу легковий автомобіль марки Chevrolet, модель Aveo, 2007р.в., тип ТЗ: легковий автомобіль, кузов LSGTO58U17Y051791 державний номер НОМЕР_1. Зі свого боку позивач виконав, передбачені кредитним договором умови та передав відповідачу грошові кошти в розмірі 19541,31 доларів США на купівлю автомобіля, а також на сплату страхових платежів, проте відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобовязання у звязку з чим, у нього виникла заборгованість перед банком. Даний факт відповідач, в наданій суду 23.02.2010р. заяві, не заперечував. Станом на 21.07.2009р. відповідач має загальну заборгованість у розмірі 91646грн. 19коп., що є еквівалентом 11963,63 доларів США, яка складається із заборгованості за: кредитом у розмірі 11672,27 доларів США; по процентам за користування кредитом у розмірі 240,22 доларів США; по комісії за користуванням кредитом у розмірі 21,14 доларів США. Крім того, відповідачу була нарахована пеня за несвоєчасне виконання зобовязань за договором в розмірі 30,00 доларів США. Ця заборгованість станом на 23.02.2010р. не зменшилася, а зросла, про що свідчить довідка банку від 23.02.2010р. Проте в розрахунках ціни позову (судових витрат) суд буде враховувати первісну ціну позову, оскільки банк позовні вимоги не уточнював. З огляду на те, що позивач не виконав належним чином взятих на себе зобовязань за кредитним договором, не заперечував проти задоволення позовних вимог позивача, суд вважає за можливе передати в заклад ПАТ КБ „ ПриватБанк шляхом вилучення у ОСОБА_1 належне йому на праві власності заставлене майно легковий автомобіль марки Chevrolet, модель Aveo, 2007р.в., тип ТЗ: легковий автомобіль, кузов LSGTO58U17Y051791 державний номер НОМЕР_1, а також в рахунок погашення заборгованості за кредитно-заставним договором № DNN0AU62200063 від 31.07.2007р., в розмірі 91646грн. 19коп., що є еквівалентом 11963,63 доларів США, звернути стягнення на предмет застави, а саме: легковий автомобіль марки FORD, модель Chevrolet, модель Aveo, 2007р.в., тип ТЗ: легковий автомобіль, кузов LSGTO58U17Y051791 державний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом надання ПАТ КБ „ПриватБанк права укладати від імені ОСОБА_1 договір купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, знявши автомобіль з обліку в органах ДАІ України, а також надання ПАТ КБ „ПриватБанк всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. При винесені рішення суду, суд враховує, що відповідач 23.02.2010р. надав суду заяву, згідно якої позовні вимоги визнав в повному обсязі, повідомивши, що згідно акту від 18.01.2010р. він вже передав ПАТ КБ «ПриватБанк» легковий автомобіль марки Chevrolet, модель Aveo, 2007р.в., тип ТЗ: легковий автомобіль, кузов LSGTO58U17Y051791 державний номер НОМЕР_1 для реалізації та погашення кредиту. При винесені рішення суду, суд приймає до уваги положення ст. 61 ЦПК України, яка зазначила, що обставини, які визнані стороною по справі, не потребують доказування судом. Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 154 ЦПК України, суд вважає за можливе частково скасувати заходи забезпечення позовних вимог, прийняті ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 08.10.2009р. в частині накладення арешту на легковий автомобіль марки Chevrolet, модель Aveo, 2007р.в., тип ТЗ: легковий автомобіль, кузов LSGTO58U17Y051791 державний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, оскільки існування заборони відчуження автотранспортного засобу унеможливить в подальшому виконання цього рішення суду. Обговорюючи питання розподілу судових витрат, з огляду на те, що для позивача ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 08.10.2009р. була відстрочена сплата цих витрат, а даним рішенням позовні вимоги задоволено в повному обсязі, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 916грн. 46коп. (1% від ціни позову в гривневому еквіваленті) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120грн. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 530, 589, 590, ч. 2 ст. 1050 ЦК України, ст. 2, З, 5, 20, 22, 23, 24, п.2 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-ІV від 18.11.2003р., ст. ст. 8, 10, 11, 60, 88, ч. 4 ст. 130, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, - В И Р І Ш И В: Позовні вимоги ПАТ КБ „ПриватБанк до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави задовольнити. Передати в заклад ПАТ КБ „ ПриватБанк шляхом вилучення у ОСОБА_1 належне йому на праві власності заставлене майно легковий автомобіль марки Chevrolet, модель Aveo, 2007р.в., тип ТЗ: легковий автомобіль, кузов LSGTO58U17Y051791 державний номер НОМЕР_1. В рахунок погашення заборгованості за кредитно-заставним договором № DNN0AU62200063 від 31.07.2007р., в розмірі 91646грн. 19коп., що є еквівалентом 11963,63 доларів США, звернути стягнення на предмет застави, а саме: легковий автомобіль марки Chevrolet, модель Aveo, 2007р.в., тип ТЗ: легковий автомобіль, кузов LSGTO58U17Y051791 державний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом надання ПАТ КБ „ПриватБанк права укладати від імені ОСОБА_1 договір купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, знявши автомобіль з обліку в органах ДАІ України, а також надання ПАТ КБ „ПриватБанк всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 916грн. 46коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. Заходи забезпечення позову, прийняті ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 08.10.2009р. в частині накладення арешту на легковий автомобіль марки Chevrolet, модель Aveo, 2007р.в., тип ТЗ: легковий автомобіль, кузов LSGTO58U17Y051791 державний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 скасувати, в іншій частині ухвалу судді Ткаченко Н.В. від 08.10.2009р. залишити без змін. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Суддя Н.В.Ткаченко Цитата
Bolt Опубликовано October 22, 2016 Жалоба Опубликовано October 22, 2016 Ну вот, что и требовалось доказать, никто с Вас тогда ту сумму денег не взыскивал... Цитата
cerg Опубликовано October 22, 2016 Автор Жалоба Опубликовано October 22, 2016 та сумма задолженности была судом определена как взысканием залогового авто. Цитата
Bolt Опубликовано October 22, 2016 Жалоба Опубликовано October 22, 2016 16 минут назад, cerg сказал: та сумма задолженности была судом определена как взысканием залогового авто. Нет, то просто авто взыскали, а никакую сумму для авто специально не определяли... С Вас не взыскивали денег... Просто определили, что долг есть и взыскали предмет залога и не более... Цитата
Bolt Опубликовано October 22, 2016 Жалоба Опубликовано October 22, 2016 Вот дарю, пользуйтесь...))) Правовий висновок у справі №6-2387цс15 За змістом частини четвертої статті 613 ЦК України боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора, тобто у випадку, якщо кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають iз суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку ( частина перша цієї статті). Якщо боржник доведе, що не виконав грошового зобов'язання через прострочення кредитора, він звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, оскільки порушення грошового зобов'язання у вигляді його прострочення боржником не настало i в такому разі вважається, що виконання зобов'язання відстрочено на час прострочення кредитора (частина друга статті 613 цього Кодексу ). Цитата
Bolt Опубликовано October 22, 2016 Жалоба Опубликовано October 22, 2016 Вот используйте это... Дарю... Я сегодня добрый...))) П ОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 6 квітня 2016 року м. Київ Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі: головуючого Сімоненко В.М., суддів: Гуменюка В.І., Лященко Н.П., Романюка Я.М., Охрімчук Л.І., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання неправомірними дій щодо нарахування процентів, штрафних санкцій та інших платежів за кредитно-заставним договором за заявою публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 березня 2015 року, в с т а н о в и л а : У вересні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом і, уточнивши позовні вимоги, просила визнати дії публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі – ПАТ КБ «ПриватБанк») щодо нарахування відсотків, штрафних санкцій та інших платежів за кредитно-заставним договором від 30 травня 2008 року НОМЕР_1 починаючи з 24 листопада 2009 року, неправомірними. Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що за умовами кредитно-заставного договору від 30 травня 2008 року НОМЕР_1, укладеного з ПАТ КБ «ПриватБанк», вона отримала кредит в розмірі 11 тис. 105 доларів США 42 центи для придбання автомобіля марки BMW, державний реєстраційний номер НОМЕР_2. У 2009 році через різке погіршення матеріального стану та неспроможності виконувати зобов’язання за вказаним договором виникла заборгованість, з метою погашення якої на вимогу банку у порядку, визначеному пунктом 12.2 кредитно-заставного договору, вона добровільно за актом приймання-передачі від 10 листопада 2009 року передала банку придбаний автомобіль для подальшої реалізації та направлення виручених коштів на погашення заборгованості за кредитним договором. Проте відповідач жодних дій для реалізації вказаного автомобіля не провів, крім того втратив технічний паспорт, унаслідок чого майно до теперішнього часу не реалізоване, що свідчить про прострочення кредитора та неправомірне нарахування процентів, штрафних санкцій та інших платежів за кредитно-заставним договором. Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 2 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 13 лютого 2015 року, позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо нарахування з 24 листопада 2009 року ОСОБА_1 процентів за кредитно-заставним договором від 30 травня 2008 року НОМЕР_1. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 березня 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено у відкритті касаційного провадження за його скаргою на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 2 грудня 2014 року та на ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 13 лютого 2015 року. У поданій до Верховного Суду України заяві ПАТ КБ «ПриватБанк» просить ухвалу суду касаційної інстанції скасувати і передати справу на новий касаційний розгляд з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), – неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції статті 613 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України). На підтвердження своїх доводів ПАТ КБ «ПриватБанк» наводить ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 липня 2013 року (справа № 6-11022св13) та від 15 липня 2015 року (справа № 6-12343св15). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява задоволенню не підлягає. Відповідно до змісту статті 3605 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, або норми права у рішенні, про перегляд якого подана заява, були застосовані правильно. У справі, яка переглядається, судами встановлено, що 30 травня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитно-заставний договір НОМЕР_1, за умовами якого позивачка отримала кредит на придбання автомобіля в розмірі 11 тис. 105 доларів США 42 центи, який було використано за призначенням: придбано автомобіль марки BMW, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, та передано його в заставу банкові. Пунктом 12.2 цього договору передбачено, що банк, не застосовуючи судових процедур, має право на власний розсуд обрати процедуру позасудового звернення стягнення на предмет застави для задоволення забезпечених вимог з-поміж таких: а) передача предмета застави у власність банку для задоволення і погашення забезпечених вимог; б) продаж предмета застави банком третій особі відповідно до вимог законодавства України; в) звернення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса (у випадку нотаріального посвідчення договору); г) будь-яка інша процедура, дозволена законодавством України. Про обрану процедуру звернення стягнення на предмет застави банк письмово повідомляє позичальника. З метою врегулювання питання щодо погашення наявної заборгованості на вимогу банку позивачка 10 листопада 2009 року за актом приймання-передачі, добровільно передала банку придбаний за кредитні кошти автомобіль марки BMW, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, для його реалізації за ринковою ціною та направлення виручених коштів на погашення заборгованості. Згідно із цим актом автомобіль перебуває у технічно справному стані, його передано представникам банку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з оригіналом технічного паспорту та комплектом ключів. До теперішнього часу банк не реалізував переданий позивачем, крім того документи на автомобіль втрачено. Листом від 11 серпня 2010 року відповідач повідомив ОСОБА_1 про наявну станом на 9 серпня 2010 року заборгованість за кредитно-заставним договором від 30 травня 2008 року НОМЕР_1 в розмірі 12 тис. 556 доларів США 46 центів. Разом з тим згідно з листом ПАТ КБ «ПриватБанк» від 5 серпня 2014 року заборгованість за вказаним договором становить 755 тис. 636 доларів США 82 центів. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив з того, що через прострочення кредитора боржник відповідно до вимог частини четвертої статті 613 ЦК України звільняється від нарахування та сплати процентів за користування кредитом. При цьому судом зазначено, що факт передачі позивачем автомобіля для реалізації банку не припиняє існування між ними договірних зобов’язань і не звільняє боржника від обов’язку погашати тіло кредиту та в разі прострочення – сплачувати штрафні санкції. Проте в наданій для порівняння ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 липня 2015 року (справа № 6-12343св15) суд касаційної інстанції виходив з того, що умовами кредитного договору визначено порядок виконання зобов’язань боржником, який не передбачає такого способу виконання, як передача кредитору автомобіля, що не вказує на прострочення кредитора (стаття 613 ЦК України). Викладене свідчить про те, що існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах частини першої статті 613 ЦК України. Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції зазначеної норми матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить з такого. Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до статей 526, 530, 610, частини першої статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. За положеннями статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Разом з тим за змістом частини четвертої статті 613 ЦК України боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора, тобто у випадку, якщо кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають iз суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку ( частина перша цієї статті). Якщо боржник доведе, що не виконав грошового зобов'язання через прострочення кредитора, він звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, оскільки порушення грошового зобов'язання у вигляді його прострочення боржником не настало i в такому разі вважається, що виконання зобов'язання відстрочено на час прострочення кредитора (частина друга статті 613 цього Кодексу ). Таким чином, ураховуючи суть взаємопов’язаних кредитних і заставних зобов’язань, факт прийняття кредитором від боржника предмета застави для його подальшої реалізації, що передбачено умовами пункту 12.2 укладеного між сторонами кредитно-заставного договору, породжує для кредитора обов’язок вчинити необхідні для цього дії протягом розумного строку (якщо відповідний строк не визначено законом або договором). Ухилення від учинення таких дій зумовлює виникнення прострочення з боку кредитора. Ураховуючи вищезазначене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про визнання неправомірними дій ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо нарахування з 24 листопада 2009 року процентів за кредитно-заставним договором від 30 травня 2008 року НОМЕР_1, оскільки ухилення кредитора від реалізації предмета застави і неможливість вчинити боржникові аналогічної дії, спрямовані на задоволення вимог заставодержателя, має кваліфікуватися як невжиття заходів щодо зменшення збитків, завданих порушенням зобов’язання, та призводить до прострочення кредитора. При цьому суди правильно зазначили, що зобов’язання зпогашення тіла кредиту в такому разі не припиняються. Отже, у справі, яка переглядається, положення статті 613 ЦК України судами застосовано правильно, судові рішення у справі, яка переглядається, є законними, а тому в задоволенні заяви необхідно відмовити. Натомість надана для порівняння ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 липня 2013 року (справа № 6-11022св13), на яку ПАТ КБ «ПриватБанк» посилається на підтвердження своєї заяви, не може бути підставою для перегляду судового рішення, оскільки її постановлено у справі за наявності інших фактичних обставин, з іншим суб'єктним складом та предметом позову, ніж у справі, судове рішення в якій просить переглянути заявник. Керуючись пунктом 1 статті 355, пунктом 2 частини першої статті 3603, частиною першою статті 3603 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України п о с т а н о в и л а : У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 березня 2015 року відмовити. Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 ЦПК України. Головуючий В.М. Сімоненко Судді : В.І. Гуменюк Н.П. Лященко Л.І. Охрімчук Я.М. Романюк \ Правовий висновок у справі №6-2387цс15 За змістом частини четвертої статті 613 ЦК України боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора, тобто у випадку, якщо кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають iз суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку ( частина перша цієї статті). Якщо боржник доведе, що не виконав грошового зобов'язання через прострочення кредитора, він звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, оскільки порушення грошового зобов'язання у вигляді його прострочення боржником не настало i в такому разі вважається, що виконання зобов'язання відстрочено на час прострочення кредитора (частина друга статті 613 цього Кодексу ). Цитата
cerg Опубликовано October 22, 2016 Автор Жалоба Опубликовано October 22, 2016 Это определение я читал и взял его на вооружение.С него как я понимаю скасовываеться та сумма задолженности что была насчитана с момента передачи авто до сегодняшнего времени.Остаеться только та что зазначена в решении первого суда.Я вас правильно понял Цитата
Bolt Опубликовано October 22, 2016 Жалоба Опубликовано October 22, 2016 16 минут назад, cerg сказал: Это определение я читал и взял его на вооружение.С него как я понимаю скасовываеться та сумма задолженности что была насчитана с момента передачи авто до сегодняшнего времени.Остаеться только та что зазначена в решении первого суда.Я вас правильно понял Нет в решении первого суда никакая сумма не взыскивалась с Вас... Там просто так стоит сумма ничего не значащая в данном случае, так как надо было просто какую то сумму написать в подтверждении того, что Вы типа должны... для того чтобы взыскать предмет залога, вот главное для чего был первый суд... Поэтому никакой задолженности там нет... Задолженность высчитывается потом по факту продажи и никто им не виноват, что они продавали его столько лет... И я уверен, что так и не продали, просто написали, что продали, так как документов подтверждающих продажу скорее всего я думаю Вы не видели и не увидите, так как их нет... Вся сумма скасовуется, зачем Вы сами себе усложняете и пытаетесь им подыграть, Вы им авто передать передали, всё с Вас ничего не имеют они теперь требовать раз сами виноваты, просрочили... Цитата
Bolt Опубликовано October 22, 2016 Жалоба Опубликовано October 22, 2016 23 минуты назад, cerg сказал: Это определение я читал и взял его на вооружение. Это не определение, это постанова ВСУ вообще то... Ну вот и прекрасно, что знаете о ней... Там, что то не так идентично... По моему Ваш случай... Цитата
cerg Опубликовано October 22, 2016 Автор Жалоба Опубликовано October 22, 2016 акт передачи у меня есть.Есть даже справка с ГАИ и вытяг с реестра что оно до сих пор числиться на мне.))) Цитата
cerg Опубликовано October 22, 2016 Автор Жалоба Опубликовано October 22, 2016 Значит тогда готовлю в суд заперечення основываяс на решении первого суда и правового высновку по ст.613 Цитата
Bolt Опубликовано October 22, 2016 Жалоба Опубликовано October 22, 2016 16 минут назад, cerg сказал: акт передачи у меня есть.Есть даже справка с ГАИ и вытяг с реестра что оно до сих пор числиться на мне.))) Ну вот и прекрасно, у Вас очень хорошая позиция... Вы просто сами себе надумали, что с Вас какой то долг взыскали... Цитата
Bolt Опубликовано October 22, 2016 Жалоба Опубликовано October 22, 2016 16 минут назад, cerg сказал: Значит тогда готовлю в суд заперечення основываяс на решении первого суда и правового высновку по ст.613 Да Вы должны подготовить грамотное заперечення основываясь данной позиции ВСУ и на факте передачи авто в таком то году... Особо решением суда не стоит светить, так как могут там какие то факты установленные использовать против Вас, но я думаю, что это решение Приваты и так сами засветят, так как очень верят в него... Цитата
cerg Опубликовано October 22, 2016 Автор Жалоба Опубликовано October 22, 2016 они про него даже не вспомнили в своей позовной заяве.даже удивились что оно есть. И почему оно было в жовтневом суде днепропетровска а не по месту жительства на что я им ответил что вы же сами так определили в кредитном договоре. Цитата
Bolt Опубликовано October 22, 2016 Жалоба Опубликовано October 22, 2016 16 минут назад, cerg сказал: они про него даже не вспомнили в своей позовной заяве.даже удивились что оно есть. И почему оно было в жовтневом суде днепропетровска а не по месту жительства на что я им ответил что вы же сами так определили в кредитном договоре. Странно, значит возможно не стоило им и напоминать о нём... В смысле сами определили в кредитном договоре, там была указана договорная подсудность... Цитата
cerg Опубликовано October 22, 2016 Автор Жалоба Опубликовано October 22, 2016 а в том решение есть факт задолженности и приматы просят через суд в задоволнение своих требований стягнуты авто. но как выдно с решения суда я их требования удовлетворил добровольной передачей авто на что и указала судья в своем решение Цитата
Bolt Опубликовано October 22, 2016 Жалоба Опубликовано October 22, 2016 25 минут назад, cerg сказал: Значит тогда готовлю в суд заперечення основываяс на решении первого суда и правового высновку по ст.613 Кстати на этих же основаниях можете подать встречный иск... Цитата
cerg Опубликовано October 22, 2016 Автор Жалоба Опубликовано October 22, 2016 в договоре указано что все судебные разбирательства должны проходить именно в жовтневом суде днепропетровска. В свое время туда люди ездили со всей украины.)) Цитата
Bolt Опубликовано October 22, 2016 Жалоба Опубликовано October 22, 2016 1 час назад, cerg сказал: 23 лютого 2010р. А у Вас февраль, ну тогда вроде бы успели они... Так как эту статью отменили в июле 2010 года... Уже не существует договорной подсудности... Цитата
Bolt Опубликовано October 22, 2016 Жалоба Опубликовано October 22, 2016 19 минут назад, cerg сказал: в договоре указано что все судебные разбирательства должны проходить именно в жовтневом суде днепропетровска. В свое время туда люди ездили со всей украины.)) Да я понял, я выше уже сам разобрался... Исключили статью 112 из ЦПКУ в июле 2010 года... С вами они ещё успели расправиться...))) Цитата
cerg Опубликовано October 22, 2016 Автор Жалоба Опубликовано October 22, 2016 а вот новый позов подан по месту регистрации.Вот по этому представитель банка и не знал о том решение Цитата
cerg Опубликовано October 22, 2016 Автор Жалоба Опубликовано October 22, 2016 встречный иск чем мотивировать.что просить в суда.расторжения или недействительности с дня укладання договору Цитата
Bolt Опубликовано October 22, 2016 Жалоба Опубликовано October 22, 2016 16 минут назад, cerg сказал: а вот новый позов подан по месту регистрации.Вот по этому представитель банка и не знал о том решение Ну теперь только так конечно, они уже не имеют право подавать по договорной подсудности, это правильно... По месту Вашей регистрации представитель банка вообще ничего не знал о Вас до тех пор пока ему с ГО не спустили этот позов... А вот почему там его не видели, вот это не понятно, хотя скорее всего самая обычная халатность... В Дельте у них такое бывает... (Дельта это не банк, это здание ГО так называется у Приватов...))) Цитата
Bolt Опубликовано October 22, 2016 Жалоба Опубликовано October 22, 2016 18 минут назад, cerg сказал: встречный иск чем мотивировать.что просить в суда.расторжения или недействительности с дня укладання договору Например вот этого: 55 минут назад, Bolt сказал: за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання неправомірними дій щодо нарахування процентів, штрафних санкцій та інших платежів за кредитно-заставним договором Цитата
Recommended Posts
Join the conversation
You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.