Постановление ВСУ по пересмотру о хозяйственной юрисдикции споров относительно аренды госимущества

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 року

м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Волкова О.Ф.,
суддів: Гриціва М.І., Кривенди О.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., –

ппр

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) «Одеська правова компанія» до регіонального відділення Фонду державного майна по Одеській області (далі – Фонд), третя особа – ТОВ «Агро-Рені», про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним адміністративного договору,

в с т а н о в и л а:

У січні 2015 року ТОВ «Одеська правова компанія» звернулася до суду з позовом, у якому просила:

- визнати протиправними дії відповідача стосовно скасування конкурсу, що мав відбутись 16 липня 2014 року, підготовки додаткових та зміни вже опублікованих умов та публікації нових умов конкурсу на право укладення договору оренди державного нерухомого майна, яке обліковується на балансі державного підприємства (далі – ДП) «Ренійський морський торговельний порт», а саме нежитлових приміщень критого вантажного складу № 6, інв. № 899, реєстровий № 01125809.1.ГЯШТОЯ175, площею 8103 кв. м, що розміщені за адресою: Одеська обл., м. Рені, вул. Дунайська, 188 (далі – спірне майно);

- визнати протиправними дії відповідача стосовно призначення на 30 грудня 2014 року конкурсу на право укладення договору оренди спірного майна;

- визнати протиправними дії відповідача стосовно недопущення ТОВ «Одеська правова компанія» до участі в конкурсі на право укладення договору оренди спірного майна, що мав відбутись 31 грудня 2014 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення, прийняте на засіданні конкурсної комісії Фонду, оформлене протоколом № 243 від 25 грудня 2014 року, та виданий на його підставі наказ Фонду про те, що конкурс на право укладення договору оренди спірного майна не відбувся у зв’язку із ненадходженням необхідної кількості заяв про участь у конкурсі, та про укладення договору оренди державного нерухомого майна з єдиним претендентом – ТОВ «Агро-Рені»;

- визнати протиправними дії Фонду стосовно укладення з ТОВ «Агро-Рені» договору оренди спірного майна;

- визнати недійсним укладений між Фондом і ТОВ «Агро-Рені» адміністративний договір, а саме договір оренди спірного майна від 13 січня 2015 року.

На обґрунтування позову зазначило, що його неправомірно було позбавлено можливості взяти участь у конкурсі на право оренди державного нерухомого майна. Крім того, позивач вказав, що Фонд не мав права змінювати умови проведення конкурсу після опублікування відповідного оголошення про конкурс в газеті «Відомості приватизації» № 25 від 25 червня 2014 року. Також позивач зазначив, що відповідач на засіданні конкурсної комісії протиправно прийняв наказ та рішення, оформлене протоколом № 243 від 25 грудня 2014 року, про те, що конкурс на право оренди державного нерухомого майна, яке обліковується на балансі ДП «Ренійський морський торговельний порт», не відбувся у зв’язку із ненадходженням необхідної кількості заяв про участь у конкурсі, та про укладення на підставі зазначеного рішення та наказу договору оренди державного нерухомого майна з єдиним претендентом – ТОВ «Агро-Рені».

Суди встановили, що 25 червня 2014 року у офіційному виданні «Відомості приватизації» № 25 Фонд розмістив офіційне оголошення про проведення конкурсу на право оренди спірного майна та інформацію про вартість об’єкта оренди, стартової орендної плати за базовий місяць, основні умови конкурсу, перелік документів та матеріалів, які має подати претендент, та визначив кінцевий строк для подання конкурсних пропозицій.

Листом від 4 липня 2014 року № 11-10-03205 Фонд повідомив TOB «Одеська правова компанія» про умови участі у вищезазначеному конкурсі та необхідність подання матеріалів та документів, передбачених Порядком проведення конкурсу на право оренди державного майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 31 серпня 2011 року № 906 (далі – Порядок).

На виконання умов конкурсу ТОВ «Одеська правова компанія» підготувала та подала документи, які є необхідними для допуску учасника до конкурсу на право оренди державного майна, зокрема: заяву про участь у конкурсі, проект договору оренди, пропозиції щодо виконання умов конкурсу, інформацію про засоби зв’язку з претендентом, відомості про претендента, довідку від претендента про те, що стосовно нього не порушено справу про банкрутство, та комплект документів, який визначений наказом Фондом державного майна України від 15 лютого 2013 року № 201 «Про затвердження переліку документів, які подаються орендодавцеві для укладення договору оренди майна, що належить до державної власності».

Листом від 16 липня 2014 року № 11-10-03494 Фонд повідомив позивача про перенесення конкурсу на пізніший термін з посиланням на лист Міністерства інфраструктури України від 14 липня 2014 року № 4488/16/14-14 з метою підготовки додаткових умов, які будуть спрямовані на більш ефективне управління майном.

Фонд призначив нову дату проведення конкурсу, про що зробив відповідну публікацію в газеті «Відомості приватизації» № 49 від 10 грудня 2014 року. При цьому Фонд змінив умови конкурсу, що мав відбутись 16 липня 2014 року, оголошення про проведення якого було раніше опубліковано в газеті «Відомості приватизації» № 25 від 25 червня 2014 року.

Згідно з опублікованою в газеті «Відомості приватизації» № 49 від 10 грудня 2014 року інформацією конкурс мав бути проведений о 10 год. 00 хв. через 20 календарних днів з дати публікації інформації у вказаній газеті у приміщенні Фонду за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15, 5-й поверх, кімн. 503. Згідно з цим же оголошенням кінцевий строк прийняття пропозицій від претендентів (заяв про оренду і пропозицій до договору оренди, що відповідають вимогам конкурсу) – не більше ніж три робочих дні до дати проведення конкурсу до 17 год. 00 хв.

31 грудня 2014 року на адресу ТОВ «Одеська правова компанія» надійшов лист Фонду від 17 грудня 2014 року № 11-10-06112, згідно з яким кінцевий строк прийняття пропозицій від претендентів (заяв про оренду) – 24 грудня 2014 року.

На лист позивача від 26 грудня 2014 року щодо дати проведення конкурсу Фонд надіслав позивачу лист від 30 грудня 2014 року за № 11-10-06477, в якому зазначив, що кінцевий строк прийняття пропозицій від претендентів (заяв про оренду) – 24 грудня 2014 року; про дату конкурсу та кінцевий термін прийняття пропозицій позивача було повідомлено листом від 17 грудня 2014 року № 11-10-06112.

Враховуючи викладене, Фонд повернув пакети документів, які були надані позивачем 25 грудня 2014 року, у зв’язку з тим, що останній день подачі пропозицій від претендентів був 24 грудня 2014 року. Також відповідач повідомив цим листом, що конкурс на право оренди вказаного вище майна не відбувся у зв’язку із ненадходженням необхідної кількості заяв (заяви приймались до 24 грудня 2014 року включно) про участь у конкурсі і договір оренди укладається з єдиним наявним заявником.

25 грудня 2014 року на засіданні конкурсної комісії Фонду було прийняте рішення, оформлене протоколом № 243 від 25 грудня 2014 року, вважати конкурс таким, що не відбувся у зв’язку з неподанням необхідної кількості заяв про участь у конкурсі, та яким вирішено укласти договір оренди з єдиним претендентом – ТОВ «Агро-Рені».

Зазначене рішення конкурсної комісії Фонду було затверджене наказом Фонду від 25 грудня 2014 року № 1617. У наказі також зазначено – вважати конкурс таким, що не відбувся, та укласти договір оренди з єдиним претендентом – ТОВ «Агро-Рені».

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 15 травня 2015 року позов задовольнив повністю.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд виходив із того, що відповідач не мав права змінювати умови конкурсу, також неправильно обрахував дату проведення конкурсу і, відповідно, кінцевий строк прийняття пропозицій від претендентів. Крім того, договір оренди суперечить інтересам держави, оскільки розмір орендної плати за державне майно було визначено без застосування конкурентної процедури конкурсу.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 22 вересня 2015 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове, яким у задоволенні позову відмовив.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що дії відповідача повністю відповідають вимогам абзацу другого пункту 18 Порядку.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 31 травня 2016 року постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року скасував та залишив у силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2015 року.

Приймаючи таке рішення, цей суд погодився з висновками суду першої інстанції стосовно того, що, призначаючи нову дату проведення конкурсу та змінюючи при цьому його умови, про що зроблено відповідну публікацію в газеті «Відомості приватизації», дії Фонду не відповідають абзацу четвертому пункту 5 Порядку, згідно з яким орендодавець не має права змінювати умови проведення конкурсу після опублікування оголошення про конкурс.

У свою чергу, враховуючи те, що договір оренди спірного майна між Фондом і ТОВ «Агро-Рені» 13 січня 2015 року був укладений на виконання рішення, прийнятого на засіданні конкурсної комісії Фонду, оформленого протоколом № 243 від 25 грудня 2014 року, та наказу Фонду від 25 грудня 2014 року № 1617, які були прийняті всупереч встановленому чинним законодавством порядку, зазначений договір не відповідає вимогам чинного законодавства та суперечить інтересам держави, оскільки розмір орендної плати за державне майно було визначено без застосування конкурентної процедури (конкурсу), яка підлягала застосуванню в цьому випадку.

Не погоджуючись із рішенням Вищого адміністративного суду України, Фонд і ТОВ «Агро-Рені» звернулись із заявою про його перегляд Верховним Судом України з підстави, встановленої пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), посилаючись на неоднакове застосування статей 2, 3, 17, 157 КАС та статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК). 

У заявах просять ухвалу Вищого адміністративного суду України від 31 травня 2016 року скасувати, а провадження у цій справі закрити.

На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї ж норми права заявники надали рішення Вищого адміністративного суду України від 22 жовтня, 24 листопада 2015 року, 30 березня, 27 квітня 2016 року (№№ К/800/26699/15, К/800/33049/13, К/800/46648/15, К/800/529/16 відповідно), у яких цей суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та закрив провадження у справах виходячи з того, що, вирішуючи спори по суті, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що відносини, які склалися між сторонами, виникли з приводу оренди державного майна. При цьому відповідачі не здійснювали владних управлінських функцій у зв’язку з виконанням повноважень та завдань, покладених на них законом. За вказаними обставинами суд дійшов висновку, що ці спори не мають публічно-правового характеру та не підпадають під юрисдикцію адміністративних судів, у зв’язку з чим провадження у справах підлягає закриттю.

Перевіривши наведені заявником доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Розглядаючи справу, суди всіх інстанцій виходили з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів. 

Частиною другою статті 4 КАС установлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів у порядку іншого судочинства, в тому числі господарського.

Відповідно до частини першої статті 1 ГПК підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За правилами пункту 1 частини першої статті 12 ГПК господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.

Пунктом 1 частини першої статті 287 Господарського кодексу України передбачено, що орендодавцями щодо державного та комунального майна є Фонд державного майна України, його регіональні відділення – щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом.

Як убачається з позовної заяви, ТОВ «Одеська правова компанія» не погоджується з результатами проведення конкурсу на право оренди державного нерухомого майна та вважає недійсним договір оренди цього майна, який було укладено між Фондом і ТОВ «Агро-Рені» 13 січня 2015 року.

Таким чином, за суб’єктним складом сторін та характером спірних відносин ця справа підлягає розгляду у порядку, визначеному ГПК. 

Оскільки постанови Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2015 року, Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року та ухвала Вищого адміністративного суду України від 31 травня 2016 року прийняті з порушенням встановленої законом юрисдикції адміністративних судів, то всі рішення у справі, яка розглядається, підлягають скасуванню, а провадження у цій справі – закриттю.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 241–243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяви регіонального відділення Фонду державного майна по Одеській області і товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Рені» задовольнити.

Постанови Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2015 року, Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 31 травня 2016 року скасувати.

Провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська правова компанія» до регіонального відділення Фонду державного майна по Одеській області, третя особа – товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Рені», про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним адміністративного договору закрити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.Ф. Волков
Судді: М.І. Гриців О.В. Кривенда
О.Б. Прокопенко І.Л. Самсін

Постанова від 22 березня 2017 року № 21-2928а16

http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/703304141D00B7E1C2258110004156C5

[ANTIRAID]

ВСУ указал, что исключительно хозяйственным судам подведомственны дела по спорам, возникающим при заключении, изменении, расторжении и выполнении хозяйственных договоров, в том числе по приватизации имущества, и по другим основаниям включая и споры относительно аренды государственного имущества.