Решение Луцкого межрайонного суда о признании недействительными исполнительных надписей в пользу ОАО "ЕРСТЕ БАНК"

[ANTIRAID]

справа № 2-3034/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2009 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Грушицького А.І.,

при секретарі Шиловій О.М.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 . – ОСОБА_4 .,

представника позивачів ОСОБА_2 ., ОСОБА_3 . – ОСОБА_5 .,

представників відповідача ВАТ «Ерсте Банк» – Мушкеєва В.В., Хоній І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства «Ерсте Банк», приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Перший відділ державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Волинської області, про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню та скасування,

встановив:

24 лютого 2009 року ОСОБА_1 . звернулася в суд з позовом до ВАТ «Ерсте Банк», приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_6 . про визнання виконавчого напису № 204 від 3 лютого 2009 року таким, що не підлягає виконанню та його скасування. Заяву мотивує тим, що у виконавчому написі відсутнє посилання на кредитний договір, не вказана повна інформація про боржника та поручителя.

Боржнику та поручителю не надсилалися письмові вимоги відповідно до ч. 4 п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій.

Крім того, ч. 6 ст. 20 Закону України «Про заставу» передбачає можливість вчинення виконавчого напису, якщо інше не встановлено законом. Але законом встановлено інше, а саме: ч. 1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Вказаний Закон не передбачає такий позасудовий засіб звернення, як стягнення на підставі виконавчого напису.

Просить суд визнати виконавчий напис № 204 від 3 лютого 2009 року таким, що не підлягає виконанню та скасувати.

Ухвалою Луцькою міськрайонного суду від 7 травня 2009 року постановлено залучити до участі у справі в якості третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

26 лютого 2009 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ВАТ «Ерсте Банк», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_6 ., Перший відділ державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, про визнання виконавчого напису № 206 від 3 лютого 2009 року таким, що не підлягає виконанню та його скасування. Заяву мотивує тим, що їй невідомо, якими саме документами керувався нотаріус при вчиненні виконавчого напису, оскільки таких документів позивач ні від нотаріуса, ні від банку не отримувала, що унеможливило надання заперечень стосовно визначення суми основної заборгованості за кредитним договором, простроченої суми по відсотках та пені за прострочення платежу, які вказуються у виконавчому написі нотаріуса.

У банку відсутні належні та допустимі докази – документи, що засвідчують безспірність заборгованості ОСОБА_2.

Виконавчий напис вчинено не на оригіналі документа, що встановлює заборгованість, а на іншому нотаріальному бланку.

У договорі іпотеки прямо зазначені вимоги кредитора і зобов’язання позичальника та іпотекодавця, які цим договором забезпечуються, разом з тим, неможливо з’ясувати чи вказані в наданих банком нотаріусу документах конкретні, встановлені договором зобов’язання, за якими виникла заборгованість саме ОСОБА_2, а отже неможливо вважати, що виконавчий напис зроблено відносно зобов’язань, передбачених кредитним договором від 25 січня 2008 року та договором іпотеки від 1 квітня 2008 року.

В тексті виконавчого напису йде мова про «квартиру», хоча в іпотеку передавався «магазин промислових товарів-офіс».

У виконавчому написі нотаріусом вказано, що вимоги банку він пропонує задовольнити солідарно, однак в договорі іпотеки відсутні посилання щодо покладення солідарного обов’язку погашення заборгованості по кредитному договору чи договору іпотеки.

ОСОБА_2 . не надсилалося письмове повідомлення відповідно до ч. 4 п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Нотаріусом не дотримано вимог п. 287 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України стосовно основних вимог, що має містити виконавчий напис.

Просить суд визнати виконавчий напис № 206 від 3 лютого 2009 року таким, що не підлягає виконанню та скасувати.

Ухвалою Луцькою міськрайонного суду від 7 травня 2009 року постановлено залучити до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_1 . Змінити процесуальний статус третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_6, залучивши її до справи в якості співвідповідача.

26 лютого 2009 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ВАТ «Ерсте Банк», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_6 ., Перший відділ державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, про визнання виконавчого напису № 205 від 3 лютого 2009 року таким, що не підлягає виконанню та його скасування. Заяву мотивує тим, що їй невідомо, якими саме документами керувався нотаріус при вчиненні виконавчого напису, оскільки таких документів позивач ні від нотаріуса, ні від банку не отримувала, що унеможливило надання заперечень стосовно визначення суми основної заборгованості за кредитним договором, простроченої суми по відсотках та пені за прострочення платежу, які вказуються у виконавчому написі нотаріуса.

У банку відсутні належні та допустимі докази – документи, що засвідчують безспірність заборгованості ОСОБА_3 .

Виконавчий напис вчинено не на оригіналі документа, що встановлює заборгованість, а на іншому нотаріальному бланку.

У договорі іпотеки прямо зазначені вимоги кредитора і зобов’язання позичальника і іпотекодавця, які цим договором забезпечуються, разом з тим, неможливо з’ясувати чи вказані в наданих банком нотаріусу документах конкретні, встановлені договором зобов’язання, за якими виникла заборгованість саме ОСОБА_3 ., а отже неможливо вважати, що виконавчий напис зроблено відносно зобов’язань, передбачених кредитним договором від 25 січня 2008 року та договором іпотеки від 1 квітня 2008 року.

В тексті виконавчого напису йде мова про «квартиру», хоча в іпотеку передавався «офіс».

У виконавчому написі нотаріусом вказано, що вимоги банку він пропонує задовольнити солідарно, однак в договорі іпотеки відсутні посилання щодо покладення солідарного обов’язку погашення заборгованості по кредитному договору чи договору іпотеки.

ОСОБА_3 . не надсилалося письмове повідомлення відповідно до ч. 4 п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Нотаріусом не дотримано вимог п. 287 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України стосовно основних вимог, що має містити виконавчий напис.

Просить суд визнати виконавчий напис № 205 від 3 лютого 2009 року таким, що не підлягає виконанню та скасувати.

Ухвалою Луцькою міськрайонного суду від 7 травня 2009 року постановлено залучити до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_1 . Змінити процесуальний статус третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_6 ., залучивши її до справи в якості співвідповідача.

Ухвалою Луцькою міськрайонного суду від 3 вересня 2009 року постановлено об’єднати в одне провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Ерсте Банк», приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та скасування, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Ерсте Банк», приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та скасування та за позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства «Ерсте Банк», приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та скасування.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 . – ОСОБА_4 . позов підтримав з підстав, зазначених в заяві.

Представник позивачів ОСОБА_2 . та ОСОБА_3 . – ОСОБА_5 . позов підтримав з підстав, зазначених в заяві.

Представники відповідача ВАТ «Ерсте Банк» – Мушкеєв В.В. та Хоній І.І., кожен окремо, позов не визнали. В письмових запереченнях відповідач ВАТ «Ерсте Банк» зазначає, що ОСОБА_1 . було порушено умови кредитного договору щодо сплати передбачених цим договором платежів. Згідно зі ст. 33 Закону України «Про іпотеку» та умов договорів іпотеки іпотекодержатель має право достроково звернути стягнення на предмети іпотеки. 3 листопада 2008 року банк направив позивачам повідомлення-вимоги про порушення основного зобов’язання відповідно до вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку». Таким чином ВАТ «Ерсте Банк» мав достатньо правових підстав для звернення стягнення на предмети іпотеки шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Відповідач приватний нотаріус ОСОБА_6 . в судове засідання не з’явилася. Належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи. Подала заяву про розгляд справи у її відсутності та письмові заперечення проти позову. Вказує, що нею було перевірено, чи направлялася та одержувалася письмова вимога про усунення порушення виконання зобов’язання. Подані банком документи підтверджували безспірність заборгованості, з дня виникнення права вимоги не минув трирічний строк позовної давності, було перевірено за даними Державного реєстру іпотек відсутність заставної та відсутність інших іпотекодержателів. Оскільки виконавчий напис не вміщувався на документі, що встановлює заборгованість, він був викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку, як це передбачено п. 287 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Нотаріус також визнає, що допустила описку і в тексті виконавчих написів було написано слова «квартира», проте мається на увазі слова «нерухомість».

Представник третьої особи – Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Волинської області в судове засідання не з’явилася, хоча була під розписку повідомлена про час і місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1 . – ОСОБА_4 ., представника позивачів ОСОБА_2 ., ОСОБА_3 . – ОСОБА_5 ., представників відповідача ВАТ «Ерсте Банк» – Мушкеєва В.В., Хоній І.І., дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 січня 2008 року між ВАТ «Ерсте Банк» та фізичною особою ОСОБА_1 . було укладено кредитний договір, за умовами якого кредитор надав позичальнику кредит в сумі 798 000 доларів США зі строком користування кредитними коштами до 24 січня 2018 року (включно) із сплатою 12,5 відсотків річних.

Згідно договору іпотеки від 26 січня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ващук В.Ф., зареєстрованого в реєстрі за № 265, в забезпечення вимог ВАТ «Ерсте Банк», що витікають з кредитного договору від 25 січня 2008 року, ОСОБА_1 . передала в іпотеку нерухоме майно: чотирикімнатну АДРЕСА_1 .

Відповідно до договору іпотеки від 26 січня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ващук В.Ф., зареєстрованого в реєстрі за № 267, в забезпечення вимог ВАТ «Ерсте Банк», що витікають з кредитного договору від 25 січня 2008 року, ОСОБА_1 . передала в іпотеку нерухоме майно: двокімнатну квартиру АДРЕСА_2

Згідно договору іпотеки від 1 квітня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Онищук І.П., зареєстрованого в реєстрі за № 1325, в забезпечення вимог ВАТ «Ерсте Банк», що витікають з кредитного договору від 25 січня 2008 року, ОСОБА_2 . передала в іпотеку нерухоме майно: магазин промислових товарів – офіс площею 148,6 кв.м. по вул. Хмельницького, 27 в м. Луцьку.

Відповідно до договору іпотеки від 1 квітня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Онищук І.П., зареєстрованого в реєстрі за № 1322, в забезпечення вимог ВАТ «Ерсте Банк», що витікають з кредитного договору від 25 січня 2008 року, ОСОБА_3 передала в іпотеку нерухоме майно: офіс площею 50,5 кв.м. по вул. Хмельницького, 27 в м. Луцьку.

3 лютого 2009 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_6 . вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 204, яким запропоновано звернути стягнення на чотирикімнатну АДРЕСА_1 та двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 За рахунок коштів, отриманих від реалізації квартир, пропонується задовольнити вимоги ВАТ «Ерсте Банк» солідарно до ОСОБА_3 ., ОСОБА_2 . у розмірі 791 918,14 доларів США, що включає:

• заборгованість по кредиту у розмірі еквівалентному 769 660,66 доларів США;

• прострочена заборгованість по відсотках станом на 1 лютого 2009 року у сумі, еквівалентній 22 057,99 доларів США;

• пеня за прострочення сплати платежів із розрахунку 0,1 % від суми прострочки станом на 1 лютого 2009 року в сумі, еквівалентній 1 199,49 доларів США, що складається з пені по простроченим відсоткам в сумі 420,15 доларів США та пені по основному боргу в розмірі 779,34 доларів США.

Плата за вчинення виконавчого напису у розмірі 2500 грн.

3 лютого 2009 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_6 . вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 206, яким запропоновано звернути стягнення на магазин промислових товарів – офіс загальною площею 148,6 кв.м., розташований у м. Луцьку по вул. Б.Хмельницького, 27. За рахунок коштів, отриманих від реалізації, пропонується задовольнити вимоги ВАТ «Ерсте Банк» солідарно до ОСОБА_1 ., ОСОБА_3 . у розмірі 791 918,14 доларів США, що включає:

• заборгованість по кредиту у розмірі еквівалентному 769 660,66 доларів США;

• прострочена заборгованість по відсотках станом на 1 лютого 2009 року у сумі, еквівалентній 22 057,99 доларів США;

• пеня за прострочення сплати платежів із розрахунку 0,1 % від суми прострочки станом на 1 лютого 2009 року в сумі, еквівалентній 1 199,49 доларів США, що складається з пені по простроченим відсоткам в сумі 420,15 доларів США та пені по основному боргу в розмірі 779,34 доларів США.

Плата за вчинення виконавчого напису у розмірі 2000 грн.

3 лютого 2009 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_6 . вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 205, яким запропоновано звернути стягнення на офіс загальною площею 50,5 кв.м., розташований у м. Луцьку по вул. Б.Хмельницького, 27. За рахунок коштів, отриманих від реалізації, пропонується задовольнити вимоги ВАТ «Ерсте Банк» солідарно до ОСОБА_1 ., ОСОБА_2 . у розмірі 791 918,14 доларів США, що включає:

• заборгованість по кредиту у розмірі еквівалентному 769 660,66 доларів США;

• прострочена заборгованість по відсотках станом на 1 лютого 2009 року у сумі, еквівалентній 22 057,99 доларів США;

• пеня за прострочення сплати платежів із розрахунку 0,1 % від суми прострочки станом на 1 лютого 2009 року в сумі, еквівалентній 1 199,49 доларів США, що складається з пені по простроченим відсоткам в сумі 420,15 доларів США та пені по основному боргу в розмірі 779,34 доларів США.

Плата за вчинення виконавчого напису у розмірі 2000 грн.

Як визначено ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

За правилом ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов’язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Зі змісту ст. 12 Закону України «Про іпотеку» випливає, що право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання та звернення стягнення на предмет іпотеки виникає у іпотекодержателя лише у разі порушення іпотекодавцем умов іпотечного договору. В процесі розгляду справи не встановлено порушення іпотекодавцями умов іпотечних договорів. ОСОБА_1 . було порушено умови кредитного договору, а не договору іпотеки.

Разом з тим, Законом України «Про іпотеку» не передбачено право іпотекодержателя до закінчення строку виконання основного зобов’язання за кредитним договором звертати стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Отже, до закінчення строку основного зобов’язання та іпотечного договору відсутні підстави для вчинення виконавчого напису на іпотечному договорі.

Хоча пункт 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5, доповнено положенням, що передбачає пряму заборону вчинення виконавчого напису на іпотечному договорі до закінчення строку основного зобов’язання та іпотечного договору, наказом Міністерства юстиції України від 15 червня 2009 року № 1062/5, тобто після вчинення оспорюваних виконавчих написів, проте правові норми, що містяться в Законі України «Про іпотеку» і якими регулюються спірні правовідносини, протягом 2009 року не змінювалися. Інструкція є підзаконним нормативно-правовим актом, в якому роз’яснюються положення законодавчих актів, впроваджується механізм їх дії. Спосіб захисту прав кредитора шляхом дострокового звернення стягнення на предмет іпотеки врегульовується законами. Вказані зміни до Інструкції є лише тлумаченням змісту тих же ст.ст. 12, 33 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, на підставі виконавчих написів нотаріуса стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов’язання.

Як вбачається з матеріалів справи, для вчинення виконавчого напису не було підстав, оскільки заборгованість не є безспірною. Між банком, позичальником та іпотекодавцями наявний спір щодо заборгованості за кредитним договором, що стверджується як поясненнями представників позивачів в судовому засіданні, так і поданими письмовими доказами про наявність в провадженні судів цивільних справ за позовами: ОСОБА_3 ., ОСОБА_2 . до ВАТ «Ерсте Банк» про визнання кредитного договору недійсним; ОСОБА_7 . до ОСОБА_3 ., ВАТ «Ерсте Банк» про визнання договору іпотеки недійсним; ОСОБА_8 до ОСОБА_2 ., ВАТ «Ерсте Банк» про визнання договору іпотеки недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов’язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Як встановлено судом, повідомлення-вимога від 3 листопада 2008 року містить виправлення щодо дати, на яку нарахована заборгованість. Вимогою визначено загальну суму заборгованості – 768 660,66 доларів США, проте виконавчий напис вчинено на значно більшу суму – 791 918,14 доларів США. Виконати основне зобов’язання вимагалося в тридцятиденний строк до 1 грудня 2008 року, проте враховуючи, що за вихідною кореспонденцією вказану вимогу було зареєстровано 3 листопада 2008 року, тридцятиденний строк збігав 3 грудня 2008 року. Крім того, за умови, що позивачі не визнають факт отримання письмового повідомлення-вимоги, повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення достовірно не свідчать про отримання вказаних повідомлень-вимог іпотекодавцями.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

В порушення п. 287 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України у виконавчих написах не вказано строк, за який провадиться стягнення, оскільки строк визначається двома календарними датами, а у написах лише вказано дату виникнення заборгованості і не вказано, яку заборгованість пропонується стягнути: на дату вчинення виконавчого напису, чи якусь іншу дату.

Не вказано дату, на яку настав строк платежу, як це передбачено формою № 76 (Правила ведення нотаріального діловодства, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 31 грудня 2008 року № 2368/5). Вказана вимога нотаріусом і не могла бути виконана, оскільки строк виконання основного зобов’язання на час вчинення виконавчого напису не настав, кредитний договір не розірваний і діє на даний час.

Незважаючи на те, що з ОСОБА_1 . було укладено два договори іпотеки, в порушення п. 288 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вчинено один виконавчий напис за двома договорами іпотеки.

Згідно ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. В порушення вказаної вимоги закону у виконавчому написі грошове зобов’язання зазначене у іноземній валюті.

Банк вправі вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом пред’явлення відповідного позову в суд.

Враховуючи наведені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що у зв’язку з вчиненням виконавчих написів були порушені права позивачів як власників майна і відновити порушені права можливо шляхом визнання оспорюваних виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню та їх скасування.

Отже, позов підставний і підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 60, 88, 209, 215 ЦПК України, на підставі ст. 41Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 251, 526, 533 ЦК України, ст.ст. 12, 33, 35 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 87-89 Закону України «Про нотаріат», п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, п.п. 283, 287, 288 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5, Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 31 грудня 2008 року № 2368/5, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Виконавчий напис від 3 лютого 2009 року, вчинений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_6 і зареєстрований в реєстрі за № 204 визнати таким, що не підлягає виконанню та скасувати.

Виконавчий напис від 3 лютого 2009 року, вчинений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_6 і зареєстрований в реєстрі за № 205 визнати таким, що не підлягає виконанню та скасувати.

Виконавчий напис від 3 лютого 2009 року, вчинений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_6 і зареєстрований в реєстрі за № 206 визнати таким, що не підлягає виконанню та скасувати.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/4825456

[muha]

Шановні читачі, читайте рішення уважно. Воно притягнуто за вуха суддею до певної мети, а саме скасувати в/н, зокрема по пунктах:

1. суд вказує що "В процесі розгляду справи не встановлено порушення іпотекодавцями умов іпотечних договорів. ОСОБА_1 . було порушено умови кредитного договору, а не договору іпотеки." - а тепер думаємо що таке договір іпотеки : це договір який забезпечує вимоги основоно зобовязання, в нашому випадку, дкредитного договору, а іпотекодавець є поручителем, тобто особою яка зобовязується виконати солідарно з боржником зобоявязання перед кредитором в разі порушення боржником кредитного зобовязання. Суд дійшов такого самого висновку - "було порушено умови кредитного договору, а не договору іпотеки". Вертаємось до поняття поручительства. Таке враженя що суд цивільний кодекс не читав. Звернення стягненя на предмет іпотеки здійснюється у випадку поркшення основного зобовязання - кредитного договору.

2. Суд вказує "Разом з тим, Законом України «Про іпотеку» не передбачено право іпотекодержателя до закінчення строку виконання основного зобов’язання за кредитним договором звертати стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса" напевно суд не читав ЗУ "Про іпотеку" якраз єдиною умовою звернення стягненя на предмет іпотеки є невиконання боржником умов кредитного договору, зокрема в частині повернення кредитних коштів та процентів за час користування кредитними коштами, одночасно див ЦК - порука, виконання зобовязань та кредит.

3. Суд, якось незрозуміло відніся до понятя дії закону в часі , просторі та кола осіб, зокрема в частині дії закону в просторі. В/Н було як видно з рішення до набраня змін до інструкції (до речі на данний час скасовані ) на той момент вчиняти виконавчі наиси, як і станом на сьогодні моджна до закінченя дії кредитного договору в разі невиконаня боржником умов кредитного договору. Більш того, суд на інструкцію " 20/5 вказує, як на підзакнний акт , який цитую ... "роз’яснюються положення законодавчих актів, впроваджується механізм їх дії . Спосіб захисту прав кредитора шляхом дострокового звернення стягнення на предмет іпотеки врегульовується законами. Вказані зміни до Інструкції є лише тлумаченням змісту тих же ст.ст. 12, 33 Закону України «Про іпотеку». Можливо, в суди розсилаються якісь копії нормативки з перекладом від "гобліну" бо і в інструкції і в ЗУ "Про іпотеку " викладені норми інакше, ніж їхз зрозумів суд

3. В/Н може вчинятись лише щодо безпірної заборгованості. Тобто заборгованості сум коштів спір відносно яких не виник на момент вчинення В/Н. Суд пише в рішенні що заборгованість не є безпірною, оскільки боржник вказує, що з сумою заборгованості він не згідний та в судах є спори про визнаня договорів іпотеки недійсними. Щось складається враженя що боржник вже пісдя В/Н закінув в суд позов про визнання кредитного або іпотечного договору недійсним, з метою в суді підтвердити розповідь що в наявності є спір. Чомусь здається, що якби був спір до моменту вчинення В/Н. суд в рішені написав би конертно - спір виник тоді-то, до дати вчинення В/Н, що підтверджується - ну як мінімум відповідю боржника на претензію або ухвалою суду про відкритя в суді якогось провадження, ще до В/Н. Якось суд тут не дуже впевнено встановлює факт спору, щодо заборгованості.

4. Цікаво пише суд і проте що судом встановлено, про те що "повідомлення-вимога від 3 листопада 2008 року містить виправлення щодо дати, на яку нарахована заборгованість." і тут же пише що "що позивачі не визнають факт отримання письмового повідомлення-вимоги, повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення достовірно не свідчать про отримання вказаних повідомлень-вимог іпотекодавцями". Як я бачу кредитор надає повідомлення про врученя поштових відправлень, а боржник каже ні я не отримував такого листа. Важко зрозуміти - лист відправлено, повідомленя повернулсь. Тобто комусь вручено і вручено під підпис. Більш того, суд встановлює що така претензія була, і на ній є вякесь виправлення, але повідомленя про врученя вважає не доказом бо боржник каже що претензію не отримував. Сумнів в тому, що боржник не вказує, що він отримав від банку не цю претензію, а іншу, наприклад різдвяну відкритку - рекомендованим листом з повідоменям. Зовсім не сходиться.

5. Дивно і те, що суд пише в рішені "В порушення п. 287 Інструкції ... у В/П не вказано строк, за який провадиться стягнення, оскільки строк визначається двома календарними датами, а у написах лише вказано дату виникнення заборгованості і не вказано, яку заборгованість пропонується стягнути: на дату вчинення виконавчого напису, чи якусь іншу дату" Враження - суд не досліджував фактів заборгованості ? а повинен був вказати що на дату вчинення В/Н борг - такий-то, в В/Н на таку-то суму. Дещо вище за рішеням суду викладено що повідомлення вимога складено на певну суму а В/Н вчинено на більшу суму. Суд не пише чому суми відмінні, а повинен був зьясувати. Про те все проста за час поки боржник не платив виросла сума відсотків. Чогож в рішені цього не вказати.

6 дуже гарно виглядає фраза суду "Банк вправі вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом пред’явлення відповідного позову в суд." Тобто, хоч суд кредитору насолив, але нічого страшного він може предбявити позов, нічого по суті не втратив.

РЕЗЮМЕ щодо сказаного: Дякую суду за матеріал до кандитаської щодо невноти та поверхневості розгляду судами цивілних справ в першій інстанції. Такого матеріалу перелапатив багато. Знайшов цікаву закономірність - професійні юристи бачуть формально схожу ситуацію, бездумно переписують та кидають у вигляді позову, як документу сугубо авторського, підкідаючі в суд джерело плагіату у вигляді рішення суду. Одночасно дійшов і іншого висновку щодо виконання зобов язань - якщо зобовязання є треба його виконовуати (якщо звісно кредитор його не простив). Процесуальні диверсії можуть мати зиск для боржника - до моменту його смерті. Якщо боржник має намір прожити рік - два такі дії мають сенс. Но придувати різні юридичні хитрощи 10, 20, 30 років стратегічно проблему боржника не вирішують, а дише збагачують юриста та вгоняють в борги боржника та його спадкоємців. На прикладі данної ситуації я б пішов іншим шляхом... але я як бачу з форумів дуже рідко хто про нього знає і досить скупо розповідає. І я розповідати не буду. Хто вгадає тому пляшка шампанського ( пляшка одна ).

П.С. опечатки не виправляв, вибачайте.

[vassylek]

Честно скажу, я нихрена не понял, что вы хотели всем этим сказать. если и кандидатская у вас такая....... тоды йой!

[у.zaporozhskiy]

РЕЗЮМЕ щодо сказаного: Дякую суду за матеріал до кандитаської щодо невноти та поверхневості розгляду судами цивілних справ в першій інстанції. Такого матеріалу перелапатив багато. Знайшов цікаву закономірність - професійні юристи бачуть формально схожу ситуацію, бездумно переписують та кидають у вигляді позову, як документу сугубо авторського, підкідаючі в суд джерело плагіату у вигляді рішення суду. Одночасно дійшов і іншого висновку щодо виконання зобов язань - якщо зобовязання є треба його виконовуати (якщо звісно кредитор його не простив). Процесуальні диверсії можуть мати зиск для боржника - до моменту його смерті. Якщо боржник має намір прожити рік - два такі дії мають сенс. Но придувати різні юридичні хитрощи 10, 20, 30 років стратегічно проблему боржника не вирішують, а дише збагачують юриста та вгоняють в борги боржника та його спадкоємців. На прикладі данної ситуації я б пішов іншим шляхом... але я як бачу з форумів дуже рідко хто про нього знає і досить скупо розповідає. І я розповідати не буду. Хто вгадає тому пляшка шампанського ( пляшка одна ).

П.С. опечатки не виправляв, вибачайте.

я Вас також не зрозумів, що ви хотіли сказати, шо у нас не правова держава, що людей ввели в оману, що цілу країну занепастили кредитуванням у доларі?

а тепер ніхто не може прийняти того, що такі дії були незаконними???

у Когось були доларові депозити на 30 років в банку?

які збитки несе зараз банк?

банк тільки отримує надприбутки..

хто винен, що банки видавали направо і наліво кредити, навіть тим, хто не працював

мені цікаво який ви аналіз надасте для к.д у Валюті??

вони законні с позиції відповідності правочину вимогам закону?

так що ви пропонуєте?

[vekt]

3. В/Н може вчинятись лише щодо безпірної заборгованості. Тобто заборгованості сум коштів спір відносно яких не виник на момент вчинення В/Н.

А знал ли сам нотариус, что заборгованость бесспорная? Или он хавал (извините) все что в рот ему банк положит?

А про бесспорность заборгованости нотариус мог удосужится спросить самого боржника?

А вот из самого решения: 26 лютого 2009 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ВАТ «Ерсте Банк», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_6 ., Перший відділ державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, про визнання виконавчого напису № 206 від 3 лютого 2009 року таким, що не підлягає виконанню та його скасування. Заяву мотивує тим, що їй невідомо, якими саме документами керувався нотаріус при вчиненні виконавчого напису, оскільки таких документів позивач ні від нотаріуса, ні від банку не отримувала, що унеможливило надання заперечень стосовно визначення суми основної заборгованості за кредитним договором, простроченої суми по відсотках та пені за прострочення платежу, які вказуються у виконавчому написі нотаріуса.

Может вы поторопились насчет "Воно притягнуто за вуха суддею до певної мети"

Еще мне кажется, что вы позволяете излишне свободно интерпетировать законодательство. Позволяете себе рассуждать НЕ буквально.

Если вас это не затруднит, не могли бы вы проиллюстрировать этот свой пост выдержками из законов.

Заранее спасибо

[vekt]

1. суд вказує що "В процесі розгляду справи не встановлено порушення іпотекодавцями умов іпотечних договорів. ОСОБА_1 . було порушено умови кредитного договору, а не договору іпотеки." - а тепер думаємо що таке договір іпотеки : це договір який забезпечує вимоги основоно зобовязання, в нашому випадку, дкредитного договору, а іпотекодавець є поручителем, тобто особою яка зобовязується виконати солідарно з боржником зобоявязання перед кредитором в разі порушення боржником кредитного зобовязання. Суд дійшов такого самого висновку - "було порушено умови кредитного договору, а не договору іпотеки". Вертаємось до поняття поручительства. Таке враженя що суд цивільний кодекс не читав. Звернення стягненя на предмет іпотеки здійснюється у випадку поркшення основного зобовязання - кредитного договору.

Вообще то по закону звернення стягнення здійснюється при нарушении не только основного обязательства. Например такое звернення может быть при нарушении каких то других обязательств кд, при нарушении обязательств самого ипотечного договора (в ип тоже ж есть обязательства, например, сохранять предмет ипотеки и др.)

В поручителях не плаваю. Извините, я ничего не понял.

[КомпаньонЪ]

Вообще то по закону звернення стягнення здійснюється при нарушении не только основного обязательства. Например такое звернення может быть при нарушении каких то других обязательств кд, при нарушении обязательств самого ипотечного договора (в ип тоже ж есть обязательства, например, сохранять предмет ипотеки и др.)

В поручителях не плаваю. Извините, я ничего не понял.

Давайте так, я попробую вставить свои 5 копеек.

Во-первых, основное обязательство - имеется ввиду сам кредитный договор и все что в нем написано, т.е. если заемщик нарушает условия кредитного договора - банк имеет право взыскать предмет ипотеки любым способом указанным ЗУ "Про импотеку" (забавная опечатка вышла, поэтому не исправляю).

Далее (про месседж который оказался всем не понятным), писалось о том, что решение не совсем соответсвует закону, и если кто-то захочет взять это решение за основу при составлении своего иска, то этого делать не стоит и я с этим солидарен.

А вот как предмет для анализа и обсуждения - без проблем, очень даже полезно, сейчас уже руки заплетаются и глаза слипаются, а завтра, ближе к вечеру распишу по нормам закона, что имел ввиду автор поста с "кандидатской".