Постановление ВСУ по пересмотру об отсутствии оснований при изменении нормативной денежной оценки земли увеличивать ставку арендной платы

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2017 року

м. Київ

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Ємця А.А.,
суддів:
Берднік І.С.,
Жайворонок Т.Є.,

розглянувши заяву Харківської міської ради про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 25 квітня 2017 року

у справі № 922/3503/14

за позовом Харківської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю “Заря” (далі – ТОВ “Заря”)

про внесення змін до договору оренди землі,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2014 року Харківська міська рада звернулася до господарського суду із позовом до ТОВ “Заря” про внесення змін до договору оренди землі від 10 червня 2005 року ¹ 66122/05 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до цього договору.

В обґрунтування позовної вимоги заявник посилається на те, що зміна нормативної грошової оцінки земельних ділянок є підставою для перегляду розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, встановленої умовами договору оренди землі, а визначення у статті 288 Податкового кодексу України (далі – ПК) граничних розмірів річної орендної плати за земельну ділянку є підставою для приведення положень спірного договору у відповідність до вимог закону в частині визначення розміру орендної плати.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово. 

Рішенням Господарського суду Харківської області від 19 вересня 2016 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07 листопада 2016 року позов задоволено частково, внесено зміни до договору оренди землі від 10 червня 2005 року № 66122/05 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до цього договору у редакції, викладеній у рішенні.

Постановою Вищого господарського суду України від 23 квітня 2017 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07 листопада 2016 року залишено без змін. Цією постановою суд касаційної інстанції залишив без змін рішення судів апеляційної та першої інстанцій, якими було задоволено вимоги Харківської міської ради у частині внесення змін до договору оренди земельної ділянки у зв’язку зі збільшенням нормативної грошової оцінки та відмовлено у внесенні змін у частині ставки орендної плати (7,2 %), оскільки сторонами договору ставку визначено у межах ПК (від 3 % до 12 % нормативної грошової оцінки), та може бути змінено тільки за згодою сторін.

У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 25 квітня 2017 року у справі ¹ 922/3503/14 з підстав, передбачених пунктами 1 і 3 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК), позивач, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статей 632, 651, 652, 654 Цивільного кодексу України (далі – ЦК), статей 288, 289 ПК, статей 21, 30 Закону України “Про оренду землі”, статей 5, 8 Закону України “Про оцінку земель”, пунктів 34, 35 частини першої статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування”, просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 25 квітня 2017 року, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07 листопада 2016 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про внесення змін до абзацу другого пункту 9 договору оренди землі від 10 червня 2005 року № 66122/05 та прийняти рішення, яким задовольнити позов Харківської міської ради.

Як доказ на підтвердження наведених підстав для подання заяви про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 25 квітня 2017 року у справі № 922/3503/14 до заяви додано: копії постанов Вищого господарського суду України від 10 березня 2016 року у справі № 922/3685/14, від 13 травня 2015 року у справі № 922/5058/14, від 01 жовтня 2014 року у справі № 922/1209/14 та у справі № 922/529/14 та копії постанов Верховного Суду України від 02 березня 2016 року у справі № 3-476гс15, від 07 жовтня 2015 року у справі № 3-481гс15, в яких, на думку заявника, суди, застосувавши до спірних правовідносин ті самі норми матеріального права, дійшли протилежного висновку, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. 

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, судами встановлено, що на підставі рішення Харківської міської ради від 27 квітня 2005 року № 78/05 “Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об’єктів” Харківською міською радою укладено договір оренди землі від 10 червня 2005 року № 66122/05. Об’єктом оренди за цим договором є земельна ділянка, розташована за адресою: м. Харків, вул. Командарма Корка, 41-А, загальною площею 0,2231 га; кадастровий номер 6310136600:13:021:0501; функціональне призначення земельної ділянки – для реконструкції існуючої АЗС з улаштуванням навісу над топливно-роздавальними колонками, мийки і пункту обслуговування автомобілів на 1 пост до 01 грудня 2007 року та подальшої експлуатації до 01 травня 2053 року.

При укладанні договору було визначено ставку орендної плати у розмірі 4,82 % на підставі діючого на час укладання договору рішення Харківської міської ради XVIII сесії IV скликання від 24 грудня 2003 року “Про затвердження “Тимчасового положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі у м. Харкові”.

Рішенням Харківської міської ради від 03 липня 2013 року № 1209/13 “Про затвердження “Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013” та від 25 вересня 2013 року № 1269/13 “Про затвердження порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 року” затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова в сумі 291,18 грн, яка визначена на підставі витрат на освоєння та облаштування території міста станом на 01 січня 2013 року і підлягає у подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України. Це рішення вводиться у дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 року застосовується з 01 січня 2014 року. Зміни до договорів оренди землі, пов’язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Рішенням Харківської міської ради від 29 грудня 2012 року № 960/12 затверджено Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові, згідно з яким зміни до договору оренди землі, пов’язані зі зміною розміру орендної плати, оформляються додатковою угодою до договору оренди землі. Розмір орендної плати, передбачений договором оренди землі, підлягає перегляду також у випадку зміни нормативної грошової оцінки землі.

На підставі наведених документів Департаментом земельних відносин Харківської міської ради підготовлено проект додаткової угоди до договору оренди землі від 10 червня 2005 року № 66122/05 (у тому числі щодо розміру ставки орендної плати у розмірі 7,2%), який разом із листами-пропозиціями від 13 грудня 2013 року № 5099/0/225-13, № 5056/0/225-13 рекомендованим поштовим відправленням направлено на адресу відповідача та отримано останнім.

Відповідач зазначені звернення виконавчого органу Харківської міської ради проігнорував, у встановлений термін відповіді на лист-пропозицію до Харківської міської ради не надав, додаткової угоди до договору оренди землі від 10 червня 2005 року № 66122/05 не уклав, що послужило підставою для звернення Харківської міської ради до господарського суду з позовом про внесення змін до договору оренди землі шляхом визнання укладеною додаткової угоди від 11 грудня 2013 року до зазначеного договору оренди у редакції, викладеній в позовній заяві.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 11116 ГПК заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень має місце у разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог, встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зміст правовідносин із метою з’ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка встановлення правильності яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

Водночас у постановах Вищого господарського суду України, копії яких надано заявником на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права, та у постанові суду касаційної інстанції у справі, яка розглядається, обставини, що формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, не можна визнати подібними.

Аналіз зазначених рішень судів касаційної інстанції у справах № 922/3685/14, № 922/5058/14, № 922/1209/14, № 922/529/14, копії постанов в яких надано для порівняння, суд касаційної інстанції при вирішенні спору про внесення змін до договору оренди зазначив, що встановлення органом місцевого самоврядування конкретного розміру відсотка нормативної грошової оцінки земельної ділянки щодо оплати орендної плати є підставою для внесення відповідних змін до договору оренди у цій частині. У той час, як у справі, що розглядається, органом місцевого самоврядування встановлено тільки формулу розрахунку орендної плати, отже ці рішення не можуть бути прикладом судового рішення, в якому норми матеріального права застосовано по-іншому.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 11116 ГПК заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана з підстав невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Доводи заявника про невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції у справі, що розглядається, викладеному у постановах Верховного Суду України від 02 березня 2016 року у справі № 3-476гс15 та від 07 жовтня 2015 року у справі № 3-481гс15 висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права також не можна визнати обґрунтованими, оскільки обставини, що формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, у цих справах не є подібними, аналіз зазначених рішень не дає підстав для висновку про різне застосування положень статті 288 ПК.

Таким чином, підстави для перегляду постанови Вищого господарського суду України від 25 квітня 2017 року, на які посилається заявник, не отримали підтвердження під час розгляду справи № 922/3503/14.

Відповідно до частини першої статті 11126 ГПК Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Зважаючи на те, що факт неоднакового застосування положень матеріального права не підтвердився, заява Харківської міської ради не підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 6 розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02 червня 2016 року № 1402-VIII і керуючись статтями 11116, 11123, 11124, 11126 ГПК, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви Харківської міської ради відмовити.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки з підстави, встановленої пунктом 4 частини першої статті 11116 ГПК.

Головуючий А.А. Ємець
Судді: І.С. Берднік
Т.Є. Жайворонок

Постанова від 4 жовтня 2017 року № 3-970гс17

http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/28077106063DFD11C22581B80034A40F

[ANTIRAID]

ВСУ не нашел неодинакового применения в данном деле, где суд кассационной инстанции оставил без изменений решение судов апелляционной и первой инстанций, которыми были удовлетворены требования Харьковского городского совета в части внесения изменений в договор аренды земельного участка в связи с увеличением нормативной денежной оценки и отказано во внесении изменений в части ставки арендной платы (7, 2%), поскольку сторонами договора ставка определена в пределах ПК (от 3% до 12% нормативной денежной оценки) и может быть изменена только по соглашению сторон.