Решение Крюковского райсуда оставленное в силе апелляционным судом Полтавской области об отказе Ерсте Банку в обращении взыскания на квартиру

[ANTIRAID]

Справа №2-2144/2009, 2-136/2010р.

РІШЕННЯ
Іменем України

14 липня 2010 року Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі :

головуючого судді – Якимець Т.Є.
при секретарі – Бучинській І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці цивільну справу за позовом юридичної особи Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» до фізичних осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2, державних органів КМУ ГУ МВС України в Полтавській області, ТОВ «Добробит», за участю третьої особи державних органів органу опіки та піклування Крюківської районної ради м.Кременчука , СГІРФО Крюківського РВ КМУ ГУ МВС України в Полтавській області, про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення без надання іншого житлового приміщення, зняття з реєстрації; за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до юридичної особи Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» за участю третьої особи фізичної особи ОСОБА_2, державного органу органу опіки та піклування Крюківської райради м.Кременчука про визнання недійсними кредитного договору, договору іпотеки, зобов’язання прийняти грошові кошти,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ВАТ»Ерсте Банк» про розірвання кредитного договору.

ПАТ «Ерсте Банк»звернулося в суд з зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, КМУ ГУ МВС України в Полтавській області, ТОВ «Добробит» про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення без надання іншого житлового приміщення,зняття з реєстрації .

В судовому засіданні ОСОБА_1 змінив предмет та підстави позову, звернувся в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» про визнання недійсними кредитного договору, договору іпотеки, зобов’язання прийняти грошові кошти.

Ухвалою Крюківського районного суду м.Кременчука від 04.06.2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «Ерсте Банк» про розірвання кредитного договору та передачу квартири в рахунок погашення заборгованості залишені без розгляду.

В судовому засіданні представник позивача він же відповідача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, дала пояснення, що 30.04.2008 року ОСОБА_1 уклав з ВАТ «Ерсте Банк» кредитний договір №014/6211/3/14669, згідно якого отримав 35000 доларів США на срок до 29.04.2018року зі сплатою 14,5 відсотків річних на споживчу цілі під заставу нерухомості – житлового приміщення двокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, про що 30.04.2008 року був укладений договір іпотеки між ВАТ»Ерсте Банк» та ОСОБА_1 і ОСОБА_2.

Єдиним законним засобом платежу, який застосовується без обмежень при проведенні розрахунків між резидентами на території України є гривня. Законами України не передбачено здійснення фізичною особою розрахунків за договірними зобов’язаннями в іноземній валюті, тому встановлення в договорі зобов’язання розрахунків за кредитом та здійснення інших платежів в іноземній валюті є незаконним. На здійснення валютних операцій Національний Банк України видає генеральні та індивідуальні ліцензії. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Отримання індивідуальної ліцензії є необхідною умовою для правомірності видачі та одержання кредиту незалежно від суми грошових коштів, які видаються банком, та терміну їх повернення позичальником. Проведення розрахунків, в тому числі оплата процентів, комісій та інших платежів позичальником в іноземній валюті також потребує індивідуальної ліцензії. Індивідуальна ліцензія на проведення разової валютної операції з надання ОСОБА_1 кредиту в доларах США, з повернення кредиту та сплати процентів в доларах США за кредитним договором з фізичною особою № 014/6211/3/14669 від 30.04.2008 року у відповідача відсутня.

Умови кредитного договору порушують права та законні інтереси позивача, містять дискримінаційні правила, є несправедливими та такими, що всупереч принципу добросовісності мають наслідком істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду позичальника, що суперечить загальним засадам цивільного законодавства справедливості, добросовісності та розумності. Несправедливими та дискримінаційними є, зокрема, умови щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та інших платежів в доларах США. При цьому всі ризики всупереч закону відповідач, як суб’єкт господарської діяльності, надавач фінансових послуг переклав виключно на позичальника за кредитним договором – фізичну особу, споживача кредитних послуг, що є зловживанням прав та грубим порушенням ч.3 ст.13 ЦК України. Якщо положення договору визнається несправедливим таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Ч.2 п.6 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлює право споживача вимагати визнання договору недійсним в цілому. Зміст кредитного договору суперечить ЦК, іншим актам цивільного законодавства, моральним засадам суспільства, умови договору є несправедливими відносно позивача як споживача кредитних послуг, тому такий договір має бути визнаний недійсним. Договір застави має похідний характер від забезпеченого ним зобов’язання . Недійсне зобов’язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов’язання спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення. При визнанні недійсним кредитного договору з фізичною особою договір іпотеки підлягаю визнанню недійсним. При визнанні кредитного договору недійсним позивач повинен повернути банку 126221 грн.92 коп.. Прохає суд визнати недійсним кредитний договір №014/6211/3/14669, укладений між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_1 30.04.2008 року; визнати недійсним договір іпотеки № 014/6211/3/14669 від 30.04.2008 року, зобов’язати ВАТ»Ерсте Банк» прийняти від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 126221 грн.92 коп. ;в позові до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації ПАТ «Ерсте Банк» відмовити, оскільки термін повернення кредиту закінчується 29.04.2018 року, розмір поточної заборгованості значно менший від вже сплачених коштів за кредитним договором та мізерний в порівнянні з вартістю предмету іпотеки, вимоги банку є неспіврозмірними в порівнянні з поточною заборгованістю.

Представник позивача він же відповідача ПАТ «Ерсте Банк» позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, позовні вимоги ПАТ «Ерсте Банк» підтримав, дав пояснення, що 30.04.2008 року між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 014/6211/3/14669 про надання ОСОБА_1 кредиту в сумі 35 тисяч доларів США зі строком користування кредитними коштами до 29.04.2018року зі сплатою 14,5% річних на споживчі цілі. З метою забезпечення виконання зобов’язання між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 30.04.2008 року був укладений договір іпотеки , предметом застави якого є двокімнатна квартира АДРЕСА_1. На виконання умов кредиту ОСОБА_1 було перераховано 35000 доларів США з позичкового рахунку на поточний. ОСОБА_1 зобов’язаний був використати кредит на зазначені в договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту, сплату нарахованих відсотків та інших платежів здійснювати безготівковим платежем або готівкою в касу банку щомісячно до 15 числа кожного місяця , починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, оплату суми кредиту, сплату суми кредиту проводити згідно з графіком платежів та остаточно погасити отриманий кредит та сплату нарахованих відсотків до 29.04.2018 р.. Починаючи з квітня 2009 р. ОСОБА_1 неодноразово порушував обов’язки по кредитному договору щодо своєчасної сплати нарахованих відсотків. Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань по кредитному договору, а саме непогашення кредиту згідно графіка, передбаченого договором, та не сплата відсотків за користування кредитними коштами призвело до виникнення заборгованості. Відповідно до п.1.3 Статуту, зареєстрованого Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією 16.11.2009 року за № 10741050009014602, ПАТ «Ерсте Банк» є правонаступником ВАТ «Ерсте Банк» за всіма правами та зобов’язаннями. Жоден нормативно-правовий акт не містить заборони проводити операції з валютними цінностями в порядку та на умовах визначених чинним законодавством України .Банк має банківську ліцензію № 224 на право здійснення банківських операцій та Дозвіл № 224-2 на право здійснення операцій з валютними цінностями в частині залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України. Отримувати індивідуальну ліцензію для проведення валютної операції банку не потрібно. Укладаючи кредитний договір банк діяв виключно в межах та на підставі Закону, тому ніяких порушень діючого законодавства при цьому не допущено. Розрахунок заборгованості, наведений ОСОБА_1 С,Я., що підлягає поверненню банку є неправильним., оскільки складений з порушенням норм чинного законодавства.

На час укладання договору іпотеки за адресою: АДРЕСА_1 був зареєстрований тільки ОСОБА_1. Неповнолітня ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, не мала права користування предметом іпотеки. Зобов’язання як іпотекодавців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконали неналежним чином. Прохають стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ерсте банк» заборгованість за кредитним договором № 014/6211/3/14669 від 30.04.2008 року станом на 11.03.2010 року в сумі 36202 доларів США 18 центів, а саме: заборгованість за кредитом – 32 305 дол.США 07центів; заборгованість по сплаті відсотків за фактичне користування кредитом - 3478 доларів США 74 центи; пеню, нараховану за порушення строків повернення кредиту , - 37 доларів США 35 центів; пеню, нараховану за порушення строків оплати відсотків, 381 долар США 02 центи шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , яку реалізувати на прилюдних торгах в межах виконавчого провадження ; встановити початкову ціну для реалізації на рівні 231795 грн. без ПДВ згідно звіту про незалежну експертну оцінку ринкової вартості квартири станом на 23.04.2008 року; виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1; зняти з реєстрації ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач вона ж третя особа ОСОБА_2 та її представник позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала, ПАТ «Ерсте Банк» не визнала, дала пояснення, що іншого житла, крім спірної квартири вона та вся її сім’я не мають, тому в задоволенні позовних вимог ПАТ «Ерсте Банк» прохає відмовити.

Представник відповідача КМУ ГУ МВС України в Полтавській області в судове засідання не з’явився , про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.

Представник відповідача ТОВ «Добробит» в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, покладаються на розсуд суду, прохають суд розглянути справу та прийняти рішення в відсутність їх представника.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Крюківської районної ради м.Кременчука в судовому засіданні підтримав рішення комісії від 01.04.2010 року (протокол № 6) про доцільність при вирішенні спірного питання покластися на розсуд суду, не порушуючи житлові права малолітньої ОСОБА_4.

Представник третьої особи СВГІРФО Крюківського РВ КМУ ГУ МВС України в Полтавській області в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, покладаються на розсуд суду, прохають суд розглянути справу та прийняти рішення в відсутність їх представника.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1, ОСОБА_2, їх представника, представника ПАТ «Ерсте Банк», представника органу опіки та піклування Крюківської районної ради м.Кременчука, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, позовні вимоги ПАТ «Ерсте Банк» підлягають частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 30.04.2008 року ОСОБА_1 уклав з ВАТ «Ерсте Банк» кредитний договір №014/6211/3/14669, згідно якого отримав 35000 доларів США на срок до 29.04.2018року зі сплатою 14,5 відсотків річних на споживчу цілі під заставу нерухомості – житлового приміщення двокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і належить на праві власності ОСОБА_1, ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 30.11.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Веселовським А.Г., р.№ 12739,про що 30.04.2008 року був укладений договір іпотеки між ВАТ»Ерсте Банк» та ОСОБА_1 і ОСОБА_2.

На виконання умов кредиту ОСОБА_1 було перераховано 35000 доларів США з позичкового рахунку на поточний. ОСОБА_1 зобов’язаний був використати кредит на зазначені в договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту, сплату нарахованих відсотків та інших платежів здійснювати безготівковим платежем або готівкою в касу банку щомісячно до 15 числа кожного місяця , починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, оплату суми кредиту, сплату суми кредиту згідно з графіком платежів та остаточно погасити отриманий кредит та сплату нарахованих відсотків до 29.04.2018 р..

Відповідно до п.1.3 Статуту, зареєстрованого Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією 16.11.2009 року за № 10741050009014602, ПАТ «Ерсте Банк» є правонаступником ВАТ «Ерсте Банк» за всіма правами та зобов’язаннями.

Починаючи з квітня 2009 р. ОСОБА_1 неодноразово порушував обов’язки по кредитному договору щодо своєчасної сплати нарахованих відсотків. Станом на 11.03.2010 року заборгованість за кредитним договором № 014/6211/3/14669 від 30.04.2008 року складає 36202 долари США 18 центів, а саме: заборгованість за кредитом – 32 305 дол.США 07центів; заборгованість по сплаті відсотків за фактичне користування кредитом - 3478 доларів США 74 центи; пеню, нараховану за порушення строків повернення кредиту , - 37 доларів США 35 центів; пеню, нараховану за порушення строків оплати відсотків, 381 долар США 02 центи.

Відповідно до ст.ст. 526, 530,1049,1050, 1054 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. За кредитним договором банк зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі, у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення чергової частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Із ч.3 ст.533 ЦК України вбачається, що використання іноземної валюти , а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Частиною 2 ст.524 ЦК України передбачено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.

Ст.192 ЦК України також передбачає, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року « Про судове рішення у цивільній справі» суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійснення валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом.

Ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України від 09.02.1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» встановлено , що Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування. До компетенції комерційних банків віднесено операції з валютними цінностями за ліцензією Національного банку України.

ВАТ «Ерсте Банк» має банківську ліцензію, зареєстровану Національним банком України 25.01.2006 року за номером № 303 та дозвіл № 224-2, виданий національним банком України 29.05.2007 року, на право здійснювати банківські операції, визначені ч.1 та п.п.5.11 ч.2 ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність», а також додаток до дозволу № 224-2 від 18.09.2007 року про перелік операцій, які має право здійснювати ВАТ «Ерсте Банк».

П.5.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій», затвердженого Постановою правління Національного банку України від 17.07.2001 року № 275 передбачено, що письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом № 15-93.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно довідок ТОВ «Добробит» від 05.09.2008 року за № 1320 в квартирі 68 по вул.Воровського,28 в м.Кременчуці зареєстрований ОСОБА_1, відповідно до довідок від 17.03.2010 року за № 791 та № 1782 від 20.05.2010 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 були прописані в АДРЕСА_1 з 15.12.2004 року по 25.04.2008 року, з 25.04.2008 по 29.07.2008 року року були зареєстровані в однокімнатній АДРЕСА_2 , що на праві власності належить матері ОСОБА_2, де також зареєстровані власник ОСОБА_7 та її мати ОСОБА_8; виписані 29.07.2008 року і в цей же день зареєстровані в АДРЕСА_1.

Стаття 203 ЦК України передбачає, що зміст правочину не може суперчити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Із змісту ч.3 ст.215,ч. ст..216 ЦК України вбачається, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні вартість того,що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Дійсно ст.548 ЦК України встановлює, що недійсне зобов’язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов’язання спричиняє недійсність правочину, щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено ЦК України.

Відповідно до п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності може бути заявлена як однією із сторін правочину, так й іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Згідно ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передане в іпотеку житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Якщо мешканці не звільняють житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про охорону дитинства» держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти – члени сім’ї власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником.

Захист інтересів дітей також здійснюється і на підставі Закону України « Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей». Зокрема ст..12 цього закону зазначає, що держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень.

Суд вважає, що кредитний договір №014/6211/3/14669, укладений 30.04.2008 року між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, укладений у чіткій відповідності з нормами чинного законодавства, банк має право здійснювати операції з валютними цінностями, отримувати індивідуальну ліцензію для проведення валютної операції банку не потрібно, кредитний договір укладався за волевиявленням сторін, підстав для визнання його недійсним немає, підстав для визнання недійсним договору іпотеки немає. Оскільки ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору, має заборгованість по договору, суд вважає за необхідне позовні вимоги ПАТ «Ерсте Банк про стягнення заборгованості за кредитним договором задовільнити, стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ерсте Банк» 36202 долара США 18 центів, ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійними, зобов’язання ПАТ «Ерсте Банк» прийняти кошти від ОСОБА_1 відмовити.

Оскільки в квартирі АДРЕСА_1, крім ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,проживає їх малололітня донька, ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, звернення стягнення на квартиру шляхом її продажу, виселення та зняття з реєстрації власників та її малолітньої доньки призведе до порушення житлових прав малолітньої, тому суд вважає за необхідне ПАТ «Ерсте Банк» в задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1 ПАТ «Ерсте Банк» відмовити.

Суд також вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ерсте Банк» понесені судові витрати: оплата судового збору в сумі 1700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн..

Керуючись ст.ст.10, 11,60, 79,81,88, 212,213,215 ЦПК України,ст.ст. 13, 16, 203, 215,192, 509, 524, 525, 526, 533, 548, 549, 610, 611, 612, 625, 626, 627, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про захист прав споживачів»,постановою Пленуму Верховного Суду України « про судове рішення в цивільній справі»,Законом України «Про охорону дитинства», суд,

вирішив:

Позовні вимоги юридичної особи Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» до фізичних осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2, державних органів КМУ ГУ МВС України в Полтавській області, ТОВ «Добробит» про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення без надання іншого житлового приміщення,зняття з реєстрації задовольнити частково.

В задоволенні позовних вимог фізичної особи ОСОБА_1 до юридичної особи Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» про визнання недійсними кредитного договору, договору іпотеки, зобов’язання прийняти грошові кошти відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства заборгованість за кредитним договором №014/6211/3/14669 від 30 квітня 2008 року в сумі 36202 (тридцять шість тисяч двісті два) долара США 18 центів, з яких: 32305 доларів США 07 цента – сума заборгованості за кредитом; 3478 доларів США 74 центи – сума відсотків; 37 доларів США 35 цента – сума пені за порушення строків повернення кредиту; 381 долар США 02 цента – пеня за порушення строків сплати відсотків.

В задоволенні інших позовних вимог Відкритому акціонерному товариству ПАТ «Ерсте Банк» вімовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» понесені судові витрати: 1700 грн. – оплата судового збору та 120 грн. – оплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя :

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10536922

[ANTIRAID]

Справа №22ц - 11923 / 2010р.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий по 1-й інстанції:

Якимець Т.Є.

Суддя-доповідач: Тимчук Л.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2010 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді : Тимчук Л.А.

Суддів : Мартєва С.Ю., Пікуля В.П.

При секретарі : Ренкевич М.Д.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 липня 2010 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, КМУ ГУ МВС України в Полтавській області, ТОВ «Добробит», треті особи: орган опіки та піклування Крюківської районної ради м. Кременчука, СГІРФО Крюківського РВ КМУ ГУ МВС України в Полтавській області про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення без надання іншого житлового приміщення, зняття з реєстрації та позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Ерсте Банк», третя особа ОСОБА_4, орган опіки та піклування Крюківської райради м. Кременчука про визнання недійсним кредитного договору, договору іпотеки, зобов’язання прийняти грошові кошти,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про розірвання кредитного договору до ВАТ «Ерсте Банк», мотивуючи тим, що 30 квітня 2008 року між сторонами укладено кредитний договір №014/6211/3/14669, відповідно до якого він отримав кредит в сумі 35000 доларів США зі строком кредитування до 29 квітня 2018 року, проте внаслідок стрімкого росту курсу долара та втрати роботи він немає змоги виплачувати кошти по вказаному кредитному договору.

Просив розірвати кредитний договір №014/6211/3/14669 та передати банку в рахунок погашення заборгованості нерухоме майно: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належить йому та ОСОБА_4

У жовтні 2009 року з зустрічним позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором до ОСОБА_3 звернувся ВАТ «Ерсте Банк», який просив стягнути заборгованість за кредитним договором №014/6211/3/14669 в сумі 33746 доларів США та судові витрати. Свої вимоги обгрунтовував тим, що ОСОБА_3 порушує з квітня 2009 року обов’язки по сплаті кредитного договору, в зв’язку з чим утворилась заборгованість.

У грудні 2009 року ОСОБА_3 подав заяву про зміну підстави та предмету позову, в якій просив визнати недійсним кредитний договір №014/6211/3/14669 від 30 квітня 2008 року, договір іпотеки №014/6211/3/14669, зобов’язати ВАТ «Ерсте Банк» прийняти від нього грошові кошти в сумі 126221 грн. 92 коп.

ПАТ «Ерсте Банк» не одноразово змінював та уточнював позовні вимоги та остаточно в березні 2010 року просив стягнути заборгованість за кредитним договором №014/6211/3/14669 в сумі 33746 доларів США, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, встановивши початкову ціну для реалізації на рівні 231795 грн., виселити ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з вказаного приміщення, зняти їх з реєстрації та стягнути судові витрати.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 4 червня 2010 року задоволено заяву фізичної особи ОСОБА_3.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ПАТ «Ерсте Банк» про розірвання кредитного договору та передачу квартири в рахунок погашення заборгованості залишено без розгляду.

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 липня 2010 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, КМУ ГУ МВС України в Полтавській області, ТОВ «Добробит», треті особи: орган опіки та піклування Крюківської районної ради м. Кременчука, СГІРФО Крюківського РВ КМУ ГУ МВС України в Полтавській області про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення без надання іншого житлового приміщення, зняття з реєстрації задоволено частково.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ПАТ «Ерсте Банк», третя особа ОСОБА_4, орган опіки та піклування Крюківської райради м. Кременчука про визнання недійсним кредитного договору, договору іпотеки, зобов’язання прийняти грошові кошти відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства заборгованість за кредитним договором №014/6211/3/14669 від 30 квітня 2008 року в сумі 36202 долари США 18 центів.

В задоволенні інших позовних вимог ПАТ «Ерсте Банк» відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ПАТ «Ерсте Банк» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове, яким позов ПАТ «Ерсте Банк» задовольнити в повному обсязі, в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити повністю.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників процесу, що з’явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що судове рішення є законним та обґрунтованим, тому його слід залишити без змін.

Згідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом, 30 квітня 2008 року між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №014/6211/3/14669 відповідно до умов якого ОСОБА_3 отримав кредит під споживчі цілі у сумі 35000 доларів США до 29 квітня 2018 року зі сплатою 14,5 відсотків річних.

У забезпечення виконання зобов’язання по кредитному договору №014/6211/3/14669 від 30 квітня 2008 року між сторонами в той же день був укладений іпотечний договір, предметом якого є двокімнатна квартира АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві власності відповідно до договору купівлі-продажу від 30 грудня 2004 року.

Станом на 11 березня 2010 року заборгованість по кредитному договору у ОСОБА_3 перед ПАТ «Ерсте Банк» становить 36202,18 долари США, вказаний розмір заборгованості ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо правильності її нарахування не оспорювали.

Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають передбачені законом наслідки.

Колегія суддів приходить до переконання, щодо обґрунтованого висновку суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання кредитного та іпотечного договорів недійсними та зобов’язання прийняти кошти, оскільки доводи позивача щодо неможливості укладення договорів у іноземній валюті не є підставою для визнання кредитного та іпотечного договорів недійсними виходячи з норм передбачених ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Встановлено, що позивач має: банківську ліцензію, № 224 видану Національним Банком України (далі НБУ) від 29 травня 2007 року; дозвіл НБУ №224 – 2 від вересня 2007 року (Додаток до Дозволу № 224-2 від 18 вересня 2007 року, пункт 1 якого до переліку операцій, які має здійснювати Банк відносить операції з валютними цінностями, зокрема: залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України та інші.

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги ПАТ «Ерсте Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 з квітня 2009 року не виконуються належним чином умови кредитного договору, що підтверджується матеріалами справи.

З вказаним висновком погоджується судова колегія, як з таким, що ґрунтується на вимогах закону.

Що стосується вимог ПАТ «Ерсте Банк» про стягнення заборгованості по кредиту шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки з виселенням та зняттям з реєстрації, колегія суддів приходить до наступного висновку.

З виписки з домової книги про склад сім’ї і реєстрації вбачається, що за спірною адресою по АДРЕСА_1 зареєстрований з 15 грудня 2004 року як власник - ОСОБА_3, його дружина ОСОБА_4 та неповнолітня дочка ОСОБА_6 з 15 грудня 2004 року по 25 квітня 2008 року та з 29 липня 2008 року.

Згідно ст. 18 ЗУ «Про охорону дитинства» держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти – члени сім’ї власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником.

Колегія судів вважає, що висновки суду про виселення та зняття з реєстрації власника квартири його дружини та їх неповнолітньої доньки призведе до порушення житлових прав неповнолітньої ОСОБА_6, 2004 року народження. Іншого житла сім’я не має.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що ПАТ «Ерсте Банк» при подачі зустрічного позову не надано доказу про звернення до відповідачів з вимогою про добровільне звільнення з квартири, що є предметом іпотеки. Повідомлення про заборгованість та звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання вимог банку, яке мається в матеріалах справи не містить вимоги про добровільне виселення.

Закон України "Про іпотеку" передбачає можливість виселення в судовому порядку як під час задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, так і в подальшому, але з дотриманням обов'язкової процедури письмового попередження про звільнення житлового приміщення протягом одного місяця.

Недотримання вищевказаної процедури є підставою для відмови в позові про виселення мешканців житлового приміщення, що є предметом іпотеки, і на яке звертається стягнення.

За вказаних обставин судова колегія приходить до переконання, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому підстави для зміни чи скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст.303, 304,п.1 ч.1 ст.307, 308, 314, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» відхилити.

Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий: Тимчук Л.А.

Судді: Мартєв С.Ю.

Пікуль В.П.

З оригіналом вірно:

суддя Апеляційного суду

Полтавської області Тимчук Л.А.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13363625

[у.zaporozhskiy]

Жоден нормативно-правовий акт не містить заборони проводити операції з валютними цінностями в порядку та на умовах визначених чинним законодавством України .Банк має банківську ліцензію № 224 на право здійснення банківських операцій та Дозвіл № 224-2 на право здійснення операцій з валютними цінностями в частині залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.

даже этот вывод не верный согласно ст. 193 ЦК Украины, только закон.

Такого закона нет.

и снова таки какое-то разрешение показывают.

Встановлено, що позивач має: банківську ліцензію, № 224 видану Національним Банком України (далі НБУ) від 29 травня 2007 року; дозвіл НБУ №224 – 2 від вересня 2007 року (Додаток до Дозволу № 224-2 від 18 вересня 2007 року, пункт 1 якого до переліку операцій, які має здійснювати Банк відносить операції з валютними цінностями, зокрема: залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України та іншіwink.gif.

Ростислав, Вы Смайлик специально поставили или он случайно здесь был??? :lol:

[nameless]

Это символ точка с запятой по тексту - на форуме отображается как смайлик.

Судья негодяй. причём тут залучення к предоставлению кредита?....ой... как всегда.