Образец иска о признании кредитного договора и договора ипотеки недействительными


Законно ли валютное кредитование физлиц в Украине  

50 голосов

  1. 1. Считаете ли Вы валютное кредитование физлиц в Украине законным?

    • Да
      2
    • Нет
      44
    • Затрудняюсь ответить
      3


Recommended Posts

Газета Сегодня разместила образец иска о признании кредитного договора и договора ипотеки недействительными, размещаем образец этого иска:

До ____________ районного суду ________________

(поштовий індекс: _____ _____________ область, місто ________, вулиця _____, будинок № _____)

Позивач: ______________________________ ,

Який мешкає за адресою: індекс ___________,

м. _________, ____________________ області,

вул.___________________________________,

будинок _____, квартира ________

Ідентифікаційний код ____________________

Телефон ______________________

Відповідач: __________(найменування банку),

Юридична адреса:

індекс: _______, м. _______, ________ області,

вул. ____________________, будинок _______

р/р ____________ в Управлінні НБУ

у ________ області, МФО _________,

код ЕДРПУ _________

Телефони _______________

Третя особа: Приватний нотаріус ДМНО

________________________________________.

Юридична адреса: індекс:_________,

м. Київ, ___________________ області,

вул..______________, будинок ______

Телефон ___________________

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визнання кредитного договору

та договору іпотеки недійсним

«__» _______ 2008 року між мною Позичальником _______________, та ______________________________(надалі за текстом — Банк) укладено кредитний Договір № __________ від ______ року. Зазначений Договір укладений сторонами із визначенням його змісту на основі стандартної форми, запропонованої Банком для будь-яких клієнтів-фізичних осіб. На час укладання кредитного Договору мною Банку була достовірно надана інформація про мій фінансово-майновий стан та відповідно до умов надання кредитних коштів мною була надана довідка про отримання доходу у національній валюті України за шість місяців, що передували місяцю отримання кредиту.

Відповідно до п. ___ кредитного договору Банк зобов’язався надати Позичальникові кредитні кошти шляхом перерахування з позичкового рахунку на поточний (картковий рахунок) Позичальника № ______________ у Банку з «__» _________ ____ року і терміном погашення по «__» _______ ____ року включно невідновлювальної кредитної лінії у сумі __________ доларів США ____центів (__________ доларів США ___ центів). Відповідно до п. ___ Позичальник зобов’язується сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі ______ % (___________ процентів) річних, що нараховується на фактичний залишок заборгованості за кредитом, за фактичний період користування кредитними коштами. У п. ___ кредитного договору зазначено, що Позичальник зобов’язується щомісяця в термін до _____ числа кожного місяця здійснювати погашення заборгованості по кредиту у складі щомісячного ануітетного платежу, розмір якого за цим Договором становить _______ доларів США __ центів (____________ доларів США ____ центів).

У забезпечення виконання боргових зобов’язань за кредитним Договором №_______ від «__» ________2008 року між мною та Банком був укладено Договір іпотеки № ________ від ___ ______2008 року. Відповідно до умов вказаного договору іпотеки, я передав Банку в іпотеку нерухоме майно — двокімнатну квартиру загальною площею _______ кв. м, житловою площею ________ кв. м., яка знаходиться у м. __________, __________________ області, по вулиці ________________, будинок ___, квартира ____, та на даний час використовується моєю сім’єю.

Правовідносини, які виникають із кредитного договору, за суттю є зобов’язаннями, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов’язань.

Чинний Цивільний кодекс України розрізняє валюту зобов’язання та валюту виконання зобов’язання.

Відповідно із ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Ст. 524 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України — гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національний банк України” гривня (банкноти і монети), як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, який приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.

Таким чином, єдиним законним засобом платежу, який застосовуюється при проведенні розрахунків між резидентами на території України є гривня.

Режим здійснення валютних операцій на території України, загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права та обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства передбачені Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, який з урахуванням припису статті 4 Цивільного кодексу України є одним із джерел регулювання правовідносин у валютній сфері.

Під валютними операціями у вказаному Декреті Кабінету Міністрів України розуміються операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності; операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.

Надання Банком Позичальникові грошових коштів (кредиту) у вигляді відкличної невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії та проведення позивачем дій відносно виконання своїх обов’язків в іноземній валюті (в тому числі, оплата процентів за користування кредитом, різного роду комісій) за своєю правовою природою є валютною операцією.

Одночасно, статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю” передбачено, що валютні операції проводяться на підставі відповідної ліцензії Національного банку України.

Відповідно до статі 2 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності” ліцензування, в тому числі, банківської діяльності, професійної діяльності на ринку цінних паперів, діяльності з надання фінансових послуг, здійснюється згідно з законами, що регулюють відносини у цих сферах.

Згідно із статею 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність” документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого Банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність є банківською ліцензією.

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю” передбачено, що на здійснення валютних операцій Національний Банк України видає генеральні та індивідуальні ліцензії.

Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Згідно із п.п. в), г) ч.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю” індивідуальної ліцензії потребують, в тому числі, операції щодо:

— надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі;

— використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання іноземної валюти, як засобу платежу можливо при дотриманні суб’єктами господарських відносин імперативних вимог законодавства, щодо одержання відповідної індивідуальної ліцензії.

Відповідно до частини 5 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, пункту 1.10 Положення «Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу» одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції, означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами ліцензії.

Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства, положення, щодо обов’язкового вираження зобов’язань в грошовій одиниці України (гривні) також передбачені статтею 524 Цивільного кодексу України.

Крім того, на день укладання кредитного Договору іноземний курс валюти становив 1 USD = __,__ грн., та на сьогоднішній день становить 1 USD = _,__ грн. Отже, існує істотна зміна становища, щодо виконання боргових зобов’язань за кредитним Договором. Тобто з підвищенням курсу іноземної валюти, сума боргу значно зросла, яку мені необхідно сплачувати, в зв’язку із чим значно погіршився мій фінансовий стан.

Згідно статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісності та розумність. Вимоги справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражаються у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріпленні можливості адекватного захисту порушених цивільних прав або інтересів. Поєднання створених норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільних прав, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо. При цьому справедливість можна трактувати, як визначення нормою права обсягу, межі здійснення і захисту цивільних прав та інтересів особи, адекватного її становлення до вимог правових норм. Добросовісність означає прагнення сумління захисту цивільних прав та забезпечення виконання цивільних обов’язків. Розумність – це зважене вирішення питання регулювання цивільних відносин з урахуванням усіх учасників, а також інтересів громадян (публічного інтересу).

Отже, подальше виконання кредитного договору на умовах, що діють на даний час с порушенням одного із принципів цивільно – правових відносин, які закріплені у статті 3 Цивільного кодексу України – принципу справедливості. Такі умови кредитного договору є несправедливими, так, як всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договорених прав та обов’язків на шкоду Позичальника, споживача кредитних послуг.

Несправедливістю є, зокрема, умови кредитного Договору в частині надання кредиту в доларах США, що передбачає згідно умов кредитного договору у випадку погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у доларах США, що є способом зловживання правом, коли всі ризики знецінення національної валюти України шляхом порушення вимог закону Банк покладає, як суб’єкт підприємницької (господарської) діяльності, виключно на Позичальника за кредитним Договором та споживача кредитних послуг, що є грубим порушенням частини 3 статті 13 Цивільного кодексу України. Таким чином, використання Банком долара США, як предмету кредитування за споживчим кредитом, є внесення в кредитний Договір пункт, що значно погіршує становища позичальника, як споживача порівняно з Банком в разі настання певних подій, що дає право для Позичальника відповідно до статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суб'єкт підприємницької діяльності, що надає послуги, не повинен включати у Договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс Договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Таким чином, кредитний договір має бути в цілому на вимогу споживача визнаним недійсним.

Згідно із статі 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч.1 статі 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до приписів частиною 2 статті 548 Цивільного кодексу України недійсне зобов’язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов’язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину, щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

На підставі викладеного та керуючись положеннями ст.ст. 3, 15, 21, 110, 119-120 ЦПК України, Конституцією України, ст. ст. 3, 4, 13, 203, 215, 236, 524, 548 Цивільного кодексу України, Законами України «Про заставу”, «Про іпотеку”, «Про національний банк України”, «Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, «Про банки та банківську діяльність”, Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, Положенням «Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу», Постанови N 5 від 12. 04. 96 пленуму ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ, Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів»

Прошу:

1. Прийняти позовну заяву до свого розгляду відповідно до статі 110 Цивільного процесуального кодексу України та Постанови N 5 від 12.04.96 Пленуму ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ: «Відповідно до Закону «Про захист прав споживачів” споживачі за власним вибором звертаються до суду за місцем свого проживання, або за місцем знаходження Відповідача, або за місцем заподіяння шкоди, або за місцем виконання Договору. Жоден із цих Судів не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви або переслати її до іншого Суду з мотивів непідсудності.

2. Визнати недійсним кредитний Договір № ___ від «__» _______ року, укладений між _________________ та ___________________________.

3. Визнати недійсним Договір іпотеки № ___ від «__» _______ року, укладений між ____________________ та ___________________ і посвідченим нотаріально приватним нотаріусам _____________ міського нотаріального округу __________________________зареєстрованим в реєстрі за № ______________від « »_________ року.

4. Зобов’язати Відповідача _______________прийняти у Позивача _________ суму у розмірі _________ грн. __ коп. (_______ гривень _______ копійок) з розстрочкою платежів на 120 місяців, за таких умов, що місячний платіж буде складати _________________ грн. __ коп. (_________ гривень_____ копійок)

5. Зобов’язати приватного нотаріуса ____________ міського нотаріального округу ___________________ виключити з реєстру іпотеку та заборонити відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передано у іпотеку за Договором іпотеки укладеним між Позивачем _________ та Відповідачем __________________ «__» ____________ року, а саме нерухоме майно – двохкімнатну квартиру, загальною площею _______кв. м, житловою площею___________кв. м., що розташована за адресою: квартира номер ____, по вулиці _________________, у місті _________________, ______________ області. яка належить ______________.

6.У відповідності із статтею 22 Закону України «Про захист прав споживачі» звільнити мене від сплати Судового збору.

7. Судові витрати покласти на Відповідача_____________________________.

8. Під час підготовки справи до судового розгляду вирішити питання у поряду забезпечення позову витребувати у Відповідача ____________________, ксерокопію індивідуальної та генеральної ліценції на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»

9. Під час підготовки справи до судового розгляду вирішити питання у поряду забезпечення позову витребувати у Відповідача ________________, надану мною при отримані кредитних коштів довідки про отримання мною доходу у національній валюті України за останні шість місяців.

Перелік документів, що додаються до позовної заяви:

1. Копія паспорту на ім’я ____________________________________.

2. Копія ідентифікаційного коду на ім’я ________________________.

3. Дві копії позовної заяви для Відповідача і Третьої особи.

4. Копія кредитного Договору № _________ від ___________ року.

5. Копія іпотечного Договору № ___________від ____________ року.

6. Копія довідки про заробіток за останні шість місяців.

7. Копії довідок про сплату за кредитним Договором.

«_____» _____________ 2009 р. _____________ В.В. Петров

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • Ответы 64
  • Created
  • Последний ответ

Top Posters In This Topic

Спасибо.

Только поправлю: (там внизу в Додатках используется слово "ксерокопия". Оно неправильное! Правильно писать либо "копія" либо "фотокопія".

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

А как ансчет "добавить" к требованиям исковым моральный ущерб ? Допустим на 50% от суммы остаточного долга по иску перед Ответчиком ? Оснований море. Хотябы то, что не взяв этот кабальный кредит Истец мог материально обеспечить семью и себя. И так далее... Мысль я думаю понятна.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

А как ансчет "добавить" к требованиям исковым моральный ущерб ? Допустим на 50% от суммы остаточного долга по иску перед Ответчиком ? Оснований море. Хотябы то, что не взяв этот кабальный кредит Истец мог материально обеспечить семью и себя. И так далее... Мысль я думаю понятна.

Идея интересная :rolleyes:
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про захист прав споживачів

Стаття 18. Визнання недійсними умов договорів, що обмежують

права споживача

...

9. Якщо в результаті застосування умов договору, що обмежують

права споживача, споживачеві завдано збитків, вони повинні

відшкодовуватися винною особою у повному обсязі.

Споживач має право на відшкодування збитків, завданих йому

виробником (виконавцем, продавцем), у зв'язку з використанням

останнім переваг свого становища у виробничій чи торговельній

діяльності.

*** Торгівельна діяльність Банку послугами з надання кредиту - підходить***

Збитки - отнесет ли суд к ним моральній вред ? Хотя и над материальнім можно поработать.

** Завтра на работе по ЗБЫТКАМ "поработаю", опубликую. Может чего хорошего выйдет.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Прошу:

1. Прийняти позовну заяву до свого розгляду відповідно до статі 110 Цивільного кодексу України ...

ОШИБКА!!!!

Правильній текст:

ПРОШУ:

1. Прийняти позовну заяву до свого розгляду відповідно до статі 110 Цивільного Процесуального Кодексу України

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Моральні збитки (для обговорення):

Враховуючи те, що відповідно до моїх обовязків за Договором кредиту я повинен був сплачувати платежі в іноземній валюті -доларах США, курс якої до гривні значно зріс, мій фінансовий стан різко погіршився. всі ризики щодо зростання курсу валюти до гривні відповідачем були покладені на мене. Не одноразово мене викликали до Банку на нараду. Керівництво Банку морально тиснуло на мене, вимагаючи повернути всю суму кредиту в іноземній валюті - доларах США, сплатити пеню тощо, а в разі невиконання їх вимог обіцяли орештувати та реалізувати все моє майно та майно моєї сім'ї і залишити нас на вулиці без даху. Все це негативно відобразилося на стосунках в моєй сім'ї, я не міг нормально працювати та заробляти гроші, бо на мене тиснули як в телефонних розмовах, так і в листах з Банку. Весь час я почував себе в стані депресії, не міг нормально зусередитись на роботі. Останній рік я почуваю себе в тому ж стані. Завдану відповідачем моральну шкоду на свою адресу оцінюю в суммі (например письмо Банка о требовании досрочно погасить весь долг... допустим 26 000 у.е.) 130 000 гривень 00 коп. Саму таку суму в гривневому еквіваленті Відповідач за допомогою морального тиску на мене витребував до сплати з мого боку.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Вопрос:

Ходатайство в Суд первой инстанции о снятии запрета на отчуждение как правильно к этому Иску написать?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Вопрос:

Ходатайство в Суд первой инстанции о снятии запрета на отчуждение как правильно к этому Иску написать?

В исковых требованиях это есть.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Да. Такое требование, а в дальнейшем Решение суда будет исполнено после вступление последнего в законную силу.

Мой вопрос касается порядка подачи Ходатайства и вынесения на его основании определения суда на первой стадии судопроизводства.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Да. Такое требование, а в дальнейшем Решение суда будет исполнено после вступление последнего в законную силу.

Мой вопрос касается порядка подачи Ходатайства и вынесения на его основании определения суда на первой стадии судопроизводства.

Такое ходатайство суд вряд ли удовлетворит до вынесения решения.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Для информации:

Данные по депозитам физлиц в общих обязательствах банков по состоянию на 01.09.2009: http://www.aub.com.ua/ua/2009.html?_m=publ...ec&id=16822

Укрсоцбанк - 16%

Укрсиббанк - 20%

ОТП банк - 11%

Альфа-банк - 9%

ВТБ банк - 8%

Уникредит банк - 4%

БТА банк - 1,8%

Средняя по всем банкам Ассоциации украинских банков - 26%

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Интересно этот иск в суде испытание прочности прошел?

Конкретно про этот говорить пока рано, но аналогичные иски получили свое продолжение: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?s=&...post&p=1381
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Еще один образец иска о признании валютного договора недействительным:

До ХХХХХХХХХХХо районного суду м. Одеси

Позивача ХХХХХХХХХХХХХХ,

що мешкає за адресою: м. Одеса, вул.

Відповідачі:

Відкрите акціонерне товариство комерційний банк

в особі Центрального відділення ХХХХХХХХХХХХХХ що знаходиться за адресою: м. Одеса,

ХХХХХХХХХХХХХХ

що мешкає за адресою: м. Одеса,

Третя особа: ХХХХХХХХХХХХХХ -приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу, що знаходиться за адресою: м. Одеса,

Про визнання договору недійсним

ПОЗОВНА ЗАЯВА

ХХ 2008 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк в особі Центрального відділення філії ХХХ та мною, позивачем по спразі, було укладено кредитний договір за № ХХХХХХХХХХХХХ.

Відповідно до предмету договору Банк надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти (надалі по тексту - «Кредит») у сумі ХХХХХХХХХХХХХХ) доларів США в порядку і на умовах, визначених цим Договором. Ціль кредитування -споживчі. Банк надає Позичальнику Кредит строком до .ХХХ 2015 року.

Але, звернувшись до фахівців у галузі права, я дізнався що цей пункт є незаконним та противоправним, таким що порушує норми законодавства.

Так, у статті 524 Цивільного кодексу України вказано, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці Україна - гривні. Цивільний кодекс допускає лише можливість визначення грошового еквіваленту зобов'язання в іноземній валюті (п.2 статті 524 «Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті»). Але в порушення цієї вимоги закону Відповідач зазначає у предметі договору суму зафіксовану лише у іноземній валюті, без жодного посилання на національну валюту.

На момент укладання договору кредиту з Відповідачем та отримання кредитних коштів, офіційний курс гривні до долара США складав 1 долар США= 5, 05 гривні. Таким ^ чином, я вважаю, що пункт 1.1. кредитного договору за № ХХХХХ повинно було викладено у наступній редакції, а саме: «Банк надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти (надалі по тексту - «Кредит») у сумі ХХХХХХ ( ХХХХ) гривен в порядку і на умовах, визначених цим Договором».

Частина 1 статті 203 ЦК передбачає, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Порушення вимог законодавства при укладенні кредитного договору, а саме порушення вимог статті 524 ЦК України, є підставою для визнання кредитного договору * ХХХХ від 03 березня 2008 року за № ХХХХХХХ, укладеного між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк ХХХХ в особі Центрального відділення ХХХХХХХХХХ та мною, недійсним.

Керуючись загальним змістом законодавства, я вважаю суму кредитного договору істотною умовою.

Так, у відповідності до законодавства (п. З ст. 215 Цивільного кодексу України), якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Також у цивільному кодексі зазначено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (стаття 217 Цивільного кодексу України). Але, кредитний договір в ніякому разі не могло бути укладено без визначення в ньому суми грошових коштів. Так у відповідності до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. У ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне ^ регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 р. зазначено, що фінансовим^ кредитом є кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під певні проценти. Таким чином, поняття банківського кредиту визначається як будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р.).

Окрім цього, неправомірне посилання банку . лише на долари (без вираження у національній валюті) у предметі' кредитного , договору зумовило те що, при вчиненні правочину, мною було дотримано помилку щодо обставин, які мають істотне значення для мене. Так, якщо на момент оформлення кредиту сума, яку я отримав скрадала в гривневому ХХХХХХХХХХХХХ, то зі зміною офіційного курсу долара (на час звернення до суду офіційний курс гривні до долара СІЛА складає 1 долар США= 7,7 гривень, а вільно біржовий курс гривні до долара США в комерційних банках складає 1 долар СЩА^ 8,45 ) та зростання інфляції фактично на теперішній час я повинен повернути банкові ХХХХХХХХХХХ гривен, тобто майже у Двічі більше ніж отримав. У відношенні до процентів, обов'язкових до сплати щомісячно, сума змінилась з ХХХХ тисяч гривень на ХХХХХХ тисяч гривень (враховуючи біржовий курс, за який ми змушені купувати долари США).

Також, на підставі пункту 1 статті 229 Цивільного кодексу України якщо особа, яка \\ вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий ^ правочин може бути визнаний судом недійсним Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Як роз'яснює Пленум Верховного Суду України у п. 11 постанови «У справах про визнання правочинів недійсними» від 28' квітня 1978 р. (зі змінами від 25 грудня 1992 р.), під помилкою треба розуміти таке неправильне сприйняття стороною суб'єкта, предмета або інших істотних умов правочину. яке вплинуло на її волевиявлення і за відсутності якої за обставинами справи можна вважати; що правочин не був би укладеним.

Всі умови, передбачені у статті 229 ЦК України, необхідні для визнання договору недійсним, в даному випадку існують:

Так, по-перше, помилка має істотне значення для мене, як для сторони правочину. При укладенні договору кредиту, я не мав можливості розраховувати на те, що співвідношення курсу валюти кредиту та гривні настільки зміниться, і мого доходу, який я, члени моєї родини та мої поручителі як і раніше отримуємо в гривнях, не вистачатиме на погашення платежів за кредитом. У зв'язку з цим на даний час я не можу у повному розмірі сплачувати тіло кредиту та відсотки за кредитом, бо мого доходу у гривнях на це не вистачає.

По-друге, подальше виконання договору в умовах стрімкого падіння курсу гривні по відношенню до валюти кредиту призведе до явного порушення співвідношення майнових інтересів сторін і лишить мене як Позичальника того, на що я розраховував при укладенні договору (в результаті знецінювання гривні видатки Позичальника на погашення кредиту значно перевищують розмір видатків, на які він розраховував при укладанні договору).

Але я вважаю, що моя помилка є результатом навмисних дій іншого учасника правочину, тобто введення мене в оману зі сторони банку, який зумовив спотворене формування моєї волі, що теж тягне за собою визнання правочину недійсним. Це регулюється статтею 230 Цивільного кодексу України, а саме: «Якщо одна із сторін ) правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним». Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цьогоие правочину.

У відповідності до законодавства у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Я отримав від банку суму еквівалентну ХХХХХХХХХХХХХХ гривен.

За весь час користування кредитними коштами я сплатив банку наступні платежі:

Дата платежу Сума, у гривнях згідно квитанції

ХХХХХХ ХХХХХХХХХХХ

ХХХХХХ ХХХХХХХХХХХ

ХХХХХХ ХХХХХХХХХХХ

Посилаючись на розрахунки та платіжні документи, враховуючи отриману та сплачену мною суму, я вважаю, що.повйнен повернути банкові ХХХХ - ХХХХ = ХХ грн.. що є залишком за тілом -кредиту, 5 урахуванням сплачених по тілу та відсоткам платежів.

Я погоджуюсь повернути банку ці кошти, але у зв'язку з тим, що на даний час не можу сплатити усі кошти одразу, прошу суд надати мені розстрочку на 60 місяців Місячний платіж за таких умов складатиме 66 028, 93грн, Так, відповідно до статті 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Окрім вищенаведеного, у відповідності до пункту ХХ надання Кредиту відбувається лише за умови надання Позичальником відповідного забезпечення виконання своїх зобов'язань по цьому Договору, а саме підписання та нотаріального оформлення договору іпотеки наступного нерухомого майна: ХХХХХХХХХХ, що розташована за адресою: м. Одеса, та розташована на земельній ділянці розміром ХХХХ кв.м., (надалі по тексту «Іпотека»), яка належить ХХХХХХХХХХХХХХ на підставі рішення виконкому Одеської міської Ради №ХХХ від ХХХ 200Х р, застрахованого акредитованою ВАТ КБ ХХХХ страховою компанією, де вигодонабувачем за договором страхування є ВАТ КБ ХХХХХ Позичальник має надати в Банк копію договору страхування (страхового полісу) та копію документу, що засвідчує оплату страхового внеску.

Ця вимога була здійснена мною у повному обсязі. Відповідно до Закону України « Про Іпотеку» договір іпотеки, який укладається на забезпечення зобов'язань за кредитним договором, припиняє чинність у разі Припинення основного зобов'язання, забезпеченого цією іпотекою. Таким чином, за умов розірвання основного кредитного договору, тобто договір іпотеки від ХХХХ 2008 року має бути розірваний.

Крім того, ХХХХ 2008 року між ВАТ КБ ХХХХХ було укладено договори поруки з ХХХХХХХХХХХХХХ з метою забезпеченням виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.

Таким чином, договори поруки, укладені ХХХХХ 2008 року між ВАТ КБ ХХХХХХ та ХХХХХХХХХХХХХХХХХ, мають бути також розірвані.

Відповідно до вищевикладеного,'керуючись статями 3, 118, 119, 217 ЦПК,

ПРОСИМО:

Визнати кредитний договір від ХХХХ 2008 року за № ХХХХХХХХХ укладений між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк ХХХХХХХХХХХ в особі Центрального відділення філії ХХХХХХХХХХХХХХ недійсним. *

Розірвати договір поруки від ХХХХХХХХХХХ 2008 року № ХХХХХХХХХХ укладений між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк ХХХХХХХХ в особі

Центрального відділення філії ХХХХХХХХХХ та ХХХХХХХХХХХХ.

Розірвати договір поруки від ХХХХХХХХХ 2008 року ХХХХХХХХХХХХ,

укладений між ХХХХХХХХХХХ та ХХХХХХХХХХм

Розірвати договір іпотеки від ХХХХХХ 2008 року, укладений між ХХХХХХХХХ та ХХХХХХХХХХХ

Зобов'язати приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ХХХХХХХХХХХ виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження ХХХХХХХХХХ, що розташована за адресою: м. Одеса, Х яка належить ХХХХХХХХХХХ

ПОДПИСИ

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Иски подавать нужно, обязательно. Кто опасается ссориться с банком (и такие мнения бывают) сделайте так:

1. Платите платежи как платили.

2. Подавайте иск о признании валют. кред. недействительным.

3. Выиграли в районном суде , Банк подал апелляцию, выиграли апелляцию, сразу же снимайте запрет на отчуждение у нотариуса, квартиру продайте родственнику, платите банку платежи согласно решения суда. Всё.!!!

Если вдруг 2-ой вариант (тоже может быть): Апелляция проиграна, подавайте в Верховный суд. Если выиграли, делайте все как в 1-м варианте. Если даже Верховный проиграли - вы же банку все время платили, он к вам претензий не имеет. Так что опасения надуманы.

А у кого долг и так неподъемный - подавайте и не теряйте время.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 3 months later...

День добрый.

У меня валютный кредит и я думаю начать судиться с банком на предмет отмены этого договора.

Но по договору есть вопросы:

В п 8.3. сказано:

Позичальник підтверджує, що цей Договір не містить будь-яких умов, які можуть розцінюватись як несправедливі та в повному ознайомлений із змістом Закону України "Про захист прав споживачив", всі положення якого Позичальнику цілком зрозумілі.

Вопрос 1: Могу ли я составить основной иск ссылаясь на этот закон? Этот пункт нам не запрещает так делать?

Вопрос 2: Несмотря на наличие этого пункта 8.3. могу ли я аргументировать, что Договор противоречит принципам справедливости,

п. 8.6 Договора: "Цим Позичалник підтверджує, що йому повідомлено Банком можливі валютні ризики, які буде нести Позичальник у випадку отримання Кредиту в іноземній валюті"

Какой валютный риск считать адекватным?

Можно ли на суде аргументировать, что ,например, удорожание доллара максимум на 15-20 процентов - этот риск мы учитывали при получении кредита, а если удорожание более 50 % как сейчас у нас - считать неадекватным

Если это можно сделать примерно похожим образом, то каким образом??? На что ссылаться и как это сделать правильно?

Вопрос 3: можно ли в основном иске совместить все аргументы, которые говорят в пользу того, чтобы Договор считать недействительным:

1. статті 524 Цивільного кодексу України насчет того, что в Договоре напрочь отсутствует упоминание о национальной валюте Украины (например обязательство не выражено в денежной единице Украины) и это все хорошо расписать

2. отсутствие Додатка 2 на который ссылается п.8.5: "Позичальник ознайомлений з інформацією про умови кредитування, сукупною вартістю кредиту, вартістю всіх супутних послуг та інших фінансових зобовязань Позичальника (Додаток № 2 до цього Договору)" - если можно подскажите как этим можно аргументировать, что нам не было доведена информация по стоимости кредита и т.о. нарушены наши прва как потребителей - ?

3. при выполнении сделки у банка не было индивидуальной лицензии на совершение данной валютной операции (ссылки на постановления НБУ об индивид. лицензиях), а такжн нельзя принимать от меня платежи в валюте.

4. Також, на підставі пункту 1 статті 229 Цивільного кодексу України якщо особа, яка \\ вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий ^ правочин може бути визнаний судом недійсним Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Як роз'яснює Пленум Верховного Суду України у п. 11 постанови «У справах про визнання правочинів недійсними» від 28' квітня 1978 р. (зі змінами від 25 грудня 1992 р.), під помилкою треба розуміти таке неправильне сприйняття стороною суб'єкта, предмета або інших істотних умов правочину. яке вплинуло на її волевиявлення і за відсутності якої за обставинами справи можна вважати; що правочин не був би укладеним.

Всі умови, передбачені у статті 229 ЦК України, необхідні для визнання договору недійсним, в даному випадку існують:

Так, по-перше, помилка має істотне значення для мене, як для сторони правочину. При укладенні договору кредиту, я не мав можливості розраховувати на те, що співвідношення курсу валюти кредиту та гривні настільки зміниться, і мого доходу, який я, члени моєї родини та мої поручителі як і раніше отримуємо в гривнях, не вистачатиме на погашення платежів за кредитом. У зв'язку з цим на даний час я не можу у повному розмірі сплачувати тіло кредиту та відсотки за кредитом, бо мого доходу у гривнях на це не вистачає.

По-друге, подальше виконання договору в умовах стрімкого падіння курсу гривні по відношенню до валюти кредиту призведе до явного порушення співвідношення майнових інтересів сторін і лишить мене як Позичальника того, на що я розраховував при укладенні договору (в результаті знецінювання гривні видатки Позичальника на погашення кредиту значно перевищують розмір видатків, на які він розраховував при укладанні договору).

Але я вважаю, що моя помилка є результатом навмисних дій іншого учасника правочину, тобто введення мене в оману зі сторони банку, який зумовив спотворене формування моєї волі, що теж тягне за собою визнання правочину недійсним. Це регулюється статтею 230 Цивільного кодексу України, а саме: «Якщо одна із сторін ) правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним». Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цьогоие правочину.

У відповідності до законодавства у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

4. и т.д. (есть еще не очень весомые аргументы, например, по поводу аккредитованных СК )

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

День добрый.

У меня валютный кредит и я думаю начать судиться с банком на предмет отмены этого договора.

Но по договору есть вопросы:

Судя по заданным вопросам, Вы совсем недавно занялись этой проблемой. Посмотрите, на форуме есть и образцы исков и аргументация. Основное обсуждение проходит в теме: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=699

Относительно заданных вопросов, Вы можете подавать иск и ссылаться на ЗУ "О защите прав потребителей". Договор предоставленный банком является публичным и Вы всегда можете просить банк предоставить доказательства ознакомления Вас со всеми условиями.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 2 weeks later...

У меня валютный кредит в Укрсоцбанке, без залога.

Кредитный специалист сделала в договоре ошибку:

В п 1.1 договора указана сумма 7000 долларов.

Далее идут сроки погашения и сумма кредита и по сумме всех обязательств (п.1.1.1 - 1.1.24) получается сумма 5183 долларов.

Может ли это стать причиной признания договора недействительным?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

У меня валютный кредит в Укрсоцбанке, без залога.

Кредитный специалист сделала в договоре ошибку:

В п 1.1 договора указана сумма 7000 долларов.

Далее идут сроки погашения и сумма кредита и по сумме всех обязательств (п.1.1.1 - 1.1.24) получается сумма 5183 долларов.

Может ли это стать причиной признания договора недействительным?

Недействительным - нет. Сколько Вы получили по квитанции?
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

По квитанции получил 7000 долларов

Раз получили по квитанции 7000 долларов, то указанную сумму в договоре банк может признать опечаткой. Это не будет основанием для признания договора не действительным.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 4 weeks later...

Разъясните мои преимущества в такой ситуации:

В моем экземпляре нет подписи второго уполномоченного представителя банка который описан по договору т.е. только моя и одного уполномоченного представителя банка,а в экземпляре банка есть все подписи

Еще отличаются даты проведения договоров банковский экземпляр 30-05-2007 мой 11-06-2007 выдача денег по квитанции 06-06-2007

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

можно попробовать подать на признание договора недействительным по формальным основаниям.

"На лицо явные признаки недействительности..." и указываем. С тем, что это опечатки - не соглашаться, слишком много опечаток.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 3 weeks later...

Предлагаю образец иска, вернее своего иска в суд о признании договора ипотеки недействительным.

До ________ районного суду м. Харкова

Позивач:

Представники позивача:

за довіреністю

В інтересах неповнолітніх :

Відповідач1:

Акціонерний поштово-пенсійний банк «АВАЛЬ»

01011, м. Київ, вул. Лєскова,9

код ЄДРПОУ 14305909

8-(044) 490-88-88

в особі:

Харківської обласної дирекції АППБ «АВАЛЬ»,

61166, м. Харків, вул. Новгородська, буд.11,

МФО 350589, код ЄДРПОУ 23321095

715-8100

715-8150

Відповідач 2:

Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»

01011, м. Київ, вул. Лєскова,9

код ЄДРПОУ 14305909

8-(044) 490-88-88

в особі:

Харківської обласної дирекції відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»

61166, м. Харків, вул. Новгородська, буд.11,

МФО 350589, код ЄДРПОУ 23321095

715-8100

715-8150

Відповідач 3:

Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»

01011, м. Київ, вул. Лєскова,9

код ЄДРПОУ 14305909

8-(044) 490-88-88

в особі:

Харківської обласної дирекції публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»

61166, м. Харків, вул. Новгородська, буд.11,

МФО 350589, код ЄДРПОУ 23321095

Треті особи: _____________- приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу

Служба у справах дітей

Харківської облдержадміністрації

61022, м. Харків, Держпром.

6-підїзд, 2-поверх, к.545

тел. 705-50-17,757-44-36, 757-44-35

Орган опіки та піклування Жовтневого району м. Харкова

61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях 11

тел. 734-94-78, 712-46-52

Від сплати держмита звільнено на підставі п.10 ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито»

ПОЗОВНА ЗАЯВА

(із змінами)

про визнання іпотечного договору недійсним

____ року Позивачем та Відповідачем – Акціонерно поштово – пенсійним банком «Аваль» (ВАТ «Райффайзен банк Аваль», «ПАТ Райффайзен банк Аваль»), було укладено кредитний договір __________________, згідно яким було отримано кредитні кошти на споживчі цілі у розмірі ______________________ доларів США, з кінцевим терміном повернення __________20__ року.

Обов’язковою умовою надання кредиту за вказаним вище кредитним договором було надання Позивачем забезпечення виконання боргових зобов’язань, а саме надання у заставу нерухомого майна (іпотека).

Даний кредит був наданий Відповідачем, за умови підписання договору іпотеки на квартиру №___, загальною площею 63,8 кв.м, житловою площею 38,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. ___________ будинок №__ і належить Позивачеві на праві приватної власності на підставі витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №_______року, виданого комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», реєстраційний номер ____________., номер запису ________, в книзі – 1.

Договір іпотеки №_________________________ був посвідчений _____200_ року, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ____________, на дану квартиру, яка була придбана за рахунок споживчого кредиту.

При підписанні кредитного договору, Позивачем були надані всі документи, необхідні для видачі споживчого кредиту, в тому числі і копія свідоцтва про народження, сина Позивача, неповнолітнього _______________________. Зі сторони Відповідача, Позивачу не було роз’яснено, що вона порушує права своєї неповнолітньої дитини на користування житлом і що вона немає права, без дозволу органу опіки та піклування, на укладання договору іпотеки, в забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору перед Відповідачем. При цьому необхідного дозволу органу опіки та піклування на укладення договору іпотеки квартири Відповідач від Позивача не вимагав, а Позивач, у зв’язку з відсутністю необхідних юридичних знань, не знала про цю вимогу Закону.

Відповідно до статті 47 Конституції України : « Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду»

Відповідно до статті 51 Конституції України: «…Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.»

Згідно зі статтею 1 Конвенції ООН про права дитини ( Конвенцію ратифіковано Постановою ВР N 789-XII ( 789-12 ) від 27.02.91 ) «Для цілей цієї Конвенції дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку…»

Згідно зі статтею 3 Конвенції ООН про права дитини:

« 1. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

2. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий

захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

3. Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров'я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.»

Стаття 203 ЦК України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. При цьому, відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочини можуть бути двох - чи багатосторонніми (договори).

Згідно п. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.

Вирішуючи спір про визнання іпотечного договору недійсним, суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦК України.

Так, відповідно до частин 1 та 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5,6 статті 203 ЦК, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Стаття 3 Сімейного кодексу України (далі СК) констатує, що «дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає».

Відповідно до статті 6 СК - « правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття; малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років, а неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років».

Стаття 7 СК регулює загальні засади сімейних відносин і відповідно до неї, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини , іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 177 ч.2 СК, батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав: укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу

або обміну житлового будинку, квартири; видавати письмові зобов'язання від імені дитини; відмовлятися від майнових прав дитини.

Частина 3 статті 17 Закону України «Про охорону дитинства» визначає що,батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов’язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов’язання.

Згідно статті 18 Закону України «Про охорону дитинства»: Держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.

Діти - члени сім’ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Органи опіки та піклування зобов’язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Крім того, відповідно до ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» від 02.06.2005р. держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна.

Неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень.

Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей.

Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав і охоронюваних законом інтересів дітей при наданні згоди на вчинення правочинів щодо належного дітям нерухомого майна.

У відповідності з ст. 156 ЖК УРСР, ст. 405 ЦК України, ст. 18 Закону України "Про охорону дитинства", дитина має право користування відносно того приміщення, у якому вона проживає разом із власником, будучи членом родини власника.

Крім того, місце проживання дитини ніяким чином не пов’язано з реєстрацією дитини, що чітко простежується з положень ч. 2 ст. 2 Закону України "Про свободу переміщення й вільний вибір місця проживання на Україні".

Таким чином, у випадку, якщо дитина проживає разом з батьками, а тим більше, якщо це місце є єдиним житлом, що є в дитини та де вона може проживати з дотриманням усіх встановлених законодавством санітарних норм, батьки без дозволу органу опіки та піклування не мають ніякого права укладати відносно нерухомого майна, де вони проживають разом з дитиною, будь яких угод, у т.ч. договорів іпотеки на дане житло.

Згідно з пунктом 40 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року №20/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 року за №283/8882, у разі укладення правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, у тому числі договорів щодо поділу, обміну житлового будинку, квартири за участю осіб, над якими встановлено опіку або піклування, нотаріус перевіряє наявність дозволу органу опіки та піклування на укладення таких договорів; батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав: укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири; видавати письмові зобов'язання від імені дитини; відмовлятися від її майнових прав.

Відповідно до ст.114 ЦПК, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

На підставі вищесказаного, укладений договір іпотеки №014/2018/74/76648/1 від 08 вересня 2006 року між Позивачем та Відповідачем суперечить вимогам ст.47,51 Конституції України, ст.3 Конвенції ООН про права дитини, ст.203,405 ЦК України; ст. 177 Сімейного кодексу України, ч.3 ст.17, ст.ст.18 Закону України «Про охорону дитинства», ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», пункту 40 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року №20/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 року за №283/8882). що і є підставою для визнання його недійсним.

На підставі п.10 ст.4 Декрету КМУ «Про держмито» Позивачів, як громадян, які представляють інтереси інших осіб - неповнолітніх дітей, звільнено від сплати держмита.

Керуючись ст.47,51 Конституції України , ст.1,3 Конвенції ООН про права дитини, ст.ст. 3, 15, 16, 203, 215 ,216, 257,258,405,651 ЦК України; ст.3,7,177 Сімейного кодексу України; ст. 156 Житлового кодексу УРСР; ст.17, 18 Закону України «Про охорону дитинства», ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей»,ч.2 ст.2 Закону України "Про свободу переміщення й вільний вибір місця проживання на Україні", пунктом 40 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року №20/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 року за №283/8882; ст. ст. 3, 110,114, 118, 119, 120 ЦПК України,

ПРОШУ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду.

2. Договір іпотеки №__________ укладений ____ 200_ року між __________ та акціонерно поштово-пенсійним банком «Аваль» (ВАТ «Райффайзен банк Аваль», ПАТ «Райффайзен банк Аваль»), в особі _____________Харківської обласної дирекції АППБ «Аваль» (ВАТ «Райффайзен банк Аваль», ПАТ «Райффайзен банк Аваль»), _______ посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ________., визнати недійсним з моменту укладення.

3. Зобов’язати приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ________скасувати реєстраційний запис про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек та скасувати реєстраційний запис про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за №____від _____року, квартири №______житловою площею ___, загальною площею ___що знаходиться за адресою м.Харків, вулиця ____у будинку №_____ і належить Позивачеві на праві приватної власності.

Додаток:

1.Копії позовної заяви для сторін справи з додатками.

2.Копія кредитного договору _______

3.Копія договору іпотеки __________.

4. Копія договору купівлі – продажу квартири.

5.Копії свідоцтв про народження неповнолітніх дітей Позивача.

6.Копії паспорту Позивача.

7.Копії квитанції про сплату витрат на інформаційно – технічне забезпечення.

В випадку необхідності, додаткові документи і докази будуть надані за вимогою суду.

«__» ________ 2010 року _______

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...
  • Пользователи

    Нет пользователей для отображения