Определение ВССУГУД, оставившее решение Краснодарского горрайсуда об отказе Приватбанку во взыскании задолженности по карточному кредиту

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/32254392

 

Державний герб України

У х в а л а

іменем   україни

3 липня 2013 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого      Гвоздика П.О.,    

суддів:                 Євтушенко О.І.,          Мартинюка В.І.,                            

Завгородньої І.М.,                            Ситнік О.М.,-                        

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від          20 червня 2012 року та рішення апеляційного суду Луганської області від     29 січня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2012 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що відповідачем не виконуються умови кредитного договору від 17 березня 2005 року, за яким йому було надано кредит у розмірі 6 500 грн зі сплатою 36 % річних, у зв'язку з чим станом на 31 січня 2012 року у відповідача перед банком виникла заборгованість у розмірі 23 371 грн 57 коп., яку останній добровільно сплачувати відмовляється.

Рішенням Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 20 червня 2012 року в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 29 січня 2013 року   рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від

20 червня 2012 року скасовано, позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 23 371 грн 57 коп. Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 20 червня 2012 року та рішення апеляційного суду Луганської області від 29 січня 2013 року скасувати й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив із того, що позивач пропустив строк позовної давності на звернення до суду, про застосування якого заявлено відповідачем.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції й задовольняючи позов, апеляційний суд виходив із того, що строк дії кредитного договору, укладеного між сторонами, було продовжено, що є підставою для задоволення позову.

Проте з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитися не можна.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції  не відповідає.

Судом установлено, що між сторонами 17 березня 2005 року було укладено кредитний договір, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 6 500 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі  36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії платіжної картки, який становить два роки.

Платіжну картку банк видав ОСОБА_3 17 березня 2005 року, строк її дії закінчився 17 березня 2007 року.

Згідно зі ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідач заявив клопотання про застосування строку позовної давності, що відповідно до чч. 3, 4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у позові.

Крім того, п. 7 ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що у випадку, якщо кредитодавець у позасудовому порядку або до судового провадження звертається з вимогою про повернення споживчого кредиту або погашення іншого боргового зобов'язання споживача, кредитодавець не може у будь-який спосіб вимагати будь-якої плати або винагороди від споживача за таке звернення. При цьому кредитодавцю, зокрема, забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Апеляційний суд дійшов помилкового висновку про продовження строку дії кредитного договору й, відповідно, дотримання позивачем строку позовної давності при зверненні до суду з даним позовом, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що після закінчення строку дії платіжної картки, а саме - 17 березня 2007 року, відповідач продовжував нею користуватися, або отримував у ПАТ КБ «ПриватБанк» нову кредитну картку.

Таким чином, строк позовної давності на вимогу про сплату заборгованості за кредитним договором сплинув 17 березня 2010 року, а позивач звернувся до суду з такими вимогами лише у квітні 2012 року.

Вивчивши матеріали справи та врахувавши її обставини, суд першої інстанції дійшов правильного й обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог із передбачених ч. 4 ст. 267 ЦК України підстав, оскільки ПАТ КБ «ПриватБанк» пропущено строк позовної давності, клопотання про поновлення якого позивачем не заявлялося, а відповідач наполягав на застосуванні наслідків пропущення такого строку в порядку ч. 3 ст. 267 ЦК України.

Ураховуючи викладене, колегія судів дійшла висновку про те, що під час встановлення фактичних обставин справи судом першої інстанції дотримані норми процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права й скасовано апеляційним судом помилково.

Відповідно до положень ст. 339 ЦПК України установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Луганської області від 29 січня 2013 року скасувати.

Рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 20 червня 2012 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                                            П.О. Гвоздик

Судді:                                                                                                                        О.І. Євтушенко

І.М. Завгородня                    

В.І. Мартинюк    

О.М. Ситнік

 

 

[у.zaporozhskiy]

На основании данного определения было вынесено Постановление: http://antiraid.com....?showtopic=6565