Koriolis

УБЭБ выбивает признание о том,что справка о доходах предоставленная в банк в 2007-2009 г является фиктивной. На основании того,что в отчетности,поданой в налоговую отражена меньшая сумма. На самом деле в отчетности допущена ошибка,которая привела к недоплате в бюджет подоходного налога. В этом случае УБЭП угрожает привлечь за неуплату налогов должностных лиц предприятия. НО ст 212 УК им не подведомственна,она касается налоговой милициии предполагает неуплату значительных сумм. Под значительным размером средств следует понимать суммы налогов, собрания и других обязательных платежей, которые в тысячу и больше раз превышают установленный законодательством необлагаемый минимум доходов граждан, под большим размером средств следует понимать суммы налогов, собрания и других обязательных платежей, которые в три тысячи и больше раз превышают установленный законодательством необлагаемый минимум доходов граждан, под особенно большим размером средств следует понимать суммы налогов, собрания, других обязательных платежей, которые в пять тысяч и больше раз превышают установленный законодательством необлагаемый минимум доходов граждан. Необлагаемый налогом минимум доходов граждан в Украине в 2012 году В соответствии с пунктом 5 подраздела 1 раздела ХХ "Переходные положения" Налогового кодекса Украины: "5. Якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року." Т.е. размер необлагаемого налогом минимума доходов граждан в Украине равен 17 грн. Размер налоговой социальной льготы, как определено подпунктом 169.1.1 пункта 169.1 статьи 169 НК, равен размеру прожиточного минимума для трудоспособного лица, установленному законом на 1 января отчетного налогового года. Вместе с тем, согласно абз. 8 п.1 раздела ХІХ НК до 31 декабря 2014 года налоговая социальная льгота равняется 50% прожиточного минимума для трудоспособного лица, установленного на 1 января отчетного года. Прожиточный минимум для трудоспособного лица на 1 января 2012 года составляет 1073 грн. Таким образом, в 2012 году социальная льгота равняется: 1073 * 50% = 536,5 грн. Кроме тогого согласно ст.102 Налогового Кодекса Украины истек срок исковой давности. "Также, высшая судебная инстанция указывает на то, что анализ п.102.1, 102.2.,102.4 ст.102 НКУ показывает, что применение сроков давности указанных в ст102 НКУ, распространяется и на случаи производства по делам о взыскании соответствующего налога. Также, следует отличать сроки: в течение которых налоговый орган имеет право самостоятельно определить сумму денежных обязательств, и срок, в течение которого может быть взыскан налоговый долг. п. 1 ст.102 НКУ - сроки для определения денежных обязательств плательщиков. Истечение срока освобождает плательщика от соответствующего денежного обязательства. При этом спор не подлежит рассмотрению как в административном порядке, так и в судебном. п.102.4. ст.102 НКУ – сроки взыскания налогового долга, возникшего в связи с отказом в самостоятельном погашении такого денежного обязательства. Данные сроки исчисляются отдельно. Срок для взыскания налогового долга начинается со дня возникновения налогового долга, а срок для определения денежного обязательства исчисляется со дня, который наступает за днем граничного срока подачи налоговой декларации и/или граничного срока оплаты денежных обязательств начисленных налоговым органом. " https://vidvla.wordpress.com/category/%D0%B...B5%D1%81%D1%81/ Налоговый орган может доначислить налоговые обязательства за любой период в рамках последних 1095 дней (то есть в пределах трехлетнего срока).

Прожитосный минимум на 2012 г с 01.01.2012 по 31.03.2012 1017,00 грн. с 01.04.2012 по 30.06.2012 1037,00 грн. с 01.07.2012 по 30.09.2012 1044,00 грн. с 01.10.2012 по 30.11.2012 1060,00 грн. с 01.12.2012 1095,00 грн.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/21840080Этот вопрос уже обсуждался: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...amp;#entry59040 ___15.05.2012.doc

Справа № 2207/59/2012 Провадження № 2/2207/161/2012 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "10" квітня 2012 р., Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді: Матвійця Я.С. при секретарі: Самборській Л.А., представника позивача Погребняка В.Т., відповідачки ОСОБА_2, представника відповідачки ОСОБА_3, розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Ізяслав цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра»до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору,- ВСТАНОВИВ: ПАТ КБ «Надра» в особі представника Г звернувся до суду з позовною заявою до В та Л, в якій зазначає, що відповідно до укладеного договору № …….. від 28.02.2008 року відповідач В отримав кредит у розмірі 25 000 грн. на споживчі потреби зі сплатою процентів в розмірі 31 % річних, строком до 25.02.2010 року. З метою забезпечення виконання даного кредитного договору, з Л. було укладено договір поруки. Станом на 18.04.2011 року відповідач В має заборгованість по кредиту у розмірі 50 727.75 грн., з яких 18 741.04 грн. - заборгованість по кредиту, 15 033.03 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 8443.52 грн. - штраф за порушення строків сплати платежу. 8510.16 грн. -пеня за порушення строків сплати платежів. У зв’язку з наведеним представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, просить суд стягнути солідарно з відповідачів вказану заборгованість та судовий збір в сумі 507.28 грн. Відповідачі в судовому засіданні позов визнали частково, вказавши на те, що завищено суму пені, крім того, в зв'язку з закінченням строків притягнення поручителя до стягнення боргу, просять суд відносно стягнення з поручителя відмовити в задоволенні позову. Суд, заслухавши сторони, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини. В судовому засіданні встановлено, що 28.02.2008 року між позивачем та відповідачем В. було укладено кредитний договір № ……, який складається із заяви відповідача, умов та правил надання банківських послуг. З метою забезпечення виконання даного кредитного договору, з Л. того ж дня було укладено договір поруки. В порушення виконання зобов'язання передбаченого договором відповідач не сплатив своєчасно суму кредиту в зв'язку з чим станом на 18.04.2011 року виникла заборгованість в розмірі 50 727.75 грн., з яких 18 741.04 грн. - заборгованість по кредиту, 15 033.03 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 8443.52 грн. - штраф за порушення строків сплати платежу. 8510.16 грн. - пеня за порушення строків сплати платежів. Як передбачено ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору: 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків. Як передбачено ч.ч.1, 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) с грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Тобто пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій. Заявлені позивачем вимоги про одночасне стягнення з відповідача штрафу та пені за прострочення сплати суми кредиту та відсотків переконливо свідчать про безпідставне намагання кредитора застосувати до боржника (відповідача) подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те ж порушення договірного зобов'язання (прострочення виконання грошового зобов'язання), що суперечить вимогам ч. 1 ст. 61 Конституції України та ч. З ст. 509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Відповідно до ст. 554 ЦК України в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Із конструкції ст. 554 ЦК України випливає, що хоча поручитель і пов'язаний із боржником певними зобов'язальними відносинами, він с самостійним суб'єктом у відносинах Із кредитором. Суд. вважає, що банк «Надра» пропустив строк пред'явлення вимоги до поручителя, оскільки він відповідає вимогам закону (ч. 4 ст. 559 ЦК України). З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед банком не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України. Згідно з цією нормою права строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Цього в договорі поруки не встановлено. У зв'язку з наведеним у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя слід відмовити. За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково - стягнення провадити тільки з відповідача В. - 18 741.04 грн. - заборгованість по кредиту, 15 033.03 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 806.91 грн. - заборгованість по пені, в стягненні штрафу - відмовити за безпідставністю позовних вимог, а всього 34 580.98 грн. Відповідно до ч. 1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, пропорційно задоволеним вимогам. Таким чином з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 346 грн. Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 610, 611, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 10. 11, 60, 158, ч. 4 ст.169, ст.209, ст.ст. 212-215, ст.ст. 224-226 ЦПК України, суд - ВИРІШВ: Позов - задовольнити частково. Стягнути з В, приватного підприємця, на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість по кредитному договору у розмірі 34580 грн. (тридцять чотири тисячі п'ятсот вісімдесят грн. 98 коп.) в іншій частині позовних вимог відмовити за їх безпідставністю. Стягнути з В на користь ПАТ КБ «Надра» судовий збір в сумі 346 грн. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до цивільної палати Апеляційного суду Хмельницької області шляхом подачі до Ізяславського районного суду у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги учасниками, а якщо сторони, які не були присутніми при проголошенні рішення - в такому ж самому порядку та в той же строк з моменту отримання копії рішення. http://forum.liga.net/Messages.asp?did=229530 В реестре только короткий текст: http://reyestr.court.gov.ua/Review/23819704

Сроки, установленные в ст.559 ГК Украины есть ограничительными и не могут быть изменены соглашением сторон

Какой срок действия кредитного договора (до исполнения обязательств или конкретная дата)?

Когда последний раз платили до требования?Требование прислали согласно закону о ЗПП или своего договора? После требования были какие-то оплаты? Брали комиссию за оформление(или выдачу) кредита?

В договоре написано(цитирую дословно) Порука діє до виконання всіх грошових зобовязань. Порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя (ст.559 ч.4). Банк перепутал срок поручительства и срок исковой давности? И можно,ли по своему желанию изменять текст ст. 559 ч.4? Пленум ВВСУ №5 от30.03.2012 п.24 Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов’язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань за цим договором строк пред’явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов’язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов’язання у повному обсязі або у зв’язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу. Пред’явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред’явлення до нього позову. При цьому в разі пред’явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання. При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов’язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов’язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...amp;#entry59587 15. Розглядаючи питання щодо дострокового повернення кредиту у зв'язку з простроченням позичальником свого обов'язку щодо повернення позики, господарські суди мають виходити з того, що відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати, зокрема, дострокового повернення частини позики, що залишилася. У такому разі, дострокове повернення кредиту не має ознак одностороннього припинення договірних зобов’язань, а свідчить лише про зміну умов договору в частині строку його виконання та відповідає способу захисту порушеного матеріального права.

6-ти месячный срок это срок исковой давности или срок припинення поруки? И можно ли его изменять в договоре,например с 6-ти месячного на трехлетний? В России по этому поводу существует такое мнение: Различия между сроком действия поручительства и сроком исковой давности Необходимо подчеркнуть, что срок действия поручительства, предусмотренный договором либо определяемый по правилам, установленным п. 4 ст. 367 ГК, несмотря на то, что законодатель связывает последствия его истечения с фактом предъявления (или непредъявления) кредитором иска к поручителю, не является сроком исковой давности. Как известно, исковой давностью признается срок защиты права по иску лица, право которого нарушено (ст. 195 ГК). Основные различия между сроком действия поручительства и сроком исковой давности заключаются в следующем. Во-первых, по своей правовой природе срок поручительства не является сроком для защиты нарушенного права. Это срок существования самого акцессорного обязательства - поручительства. Поэтому только в пределах этого срока, пока действует поручительство, кредитор вправе потребовать от поручителя исполнения его обязанности, т.е. нести ответственность за должника. Во-вторых, общий срок исковой давности определяется ГК (три года); для отдельных видов требований могут предусматриваться специальные сроки исковой давности (сокращенные или более длительные), однако и эти сроки устанавливаются только законом (п. 1 ст. 197). Напротив, срок действия поручительства, по общему правилу, определяется договором. В-третьих, строго говоря, поручитель не является лицом, нарушающим право кредитора. Поэтому в отношении поручителя не могут применяться нормы о сроке для защиты нарушенного права (исковая давность). В-четвертых, в отличие от исковой давности, которая применяется судом только по заявлению стороны в споре, предъявление кредитором иска за пределами срока действия поручительства служит для суда безусловным основанием к отказу в иске. Таким образом, срок действия поручительства не является сроком исковой давности, а относится к категории пресекательных (преклюзивных) сроков. Следует также обратить внимание на то, что ГК (п. 4 ст. 367) требует от кредитора предъявления в пределах срока действия поручительства именно иска, а не любого письменного требования, как это имеет место, например, при банковской гарантии (п. 1 ст. 374). Поэтому нельзя приветствовать встречающиеся порой в судебной практике попытки излишне широкого толкования соответствующего законоположения, когда необходимость предъявления иска подменяется, к примеру, выставлением кредитором платежных документов на инкассо для бесспорного списания денежных сумм с поручителя. http://www.univer5.ru/grazhdanskoe-pravo/d...72/Page-60.html

В России уже по этому поводу определились http://dohodi.info/istek-srok-iskovoy-davnosti.html Актуален также для многих вопрос, с какого же момента отсчитывается срок исковой давности – с первой просрочки по кредиту либо с периода истечения кредитного договора. В ГК РФ статья 200 подтверждает, что по обязательствам с определенным сроком исполнения начинается течение исковой давности по окончании срока исполнения. По факту, стоит заемщику раз допустить просрочку, после чего уже будет отсчитываться трехлетний срок. В ситуации, когда после последнего платежа уже прошло больше трех, не было фиксированных контактов между заемщиком и банком, судом будет закрыто заседание при отказе банку во взыскании.

I Международную конференцию «Рентабельность кредитного бизнеса» 27- 28 cентября 2012 года Киев, Бизнес Центр «Кубик» Ключевые темы: Доходность кредитного бизнеса в Украине и инвестиции в его развитие. Использование современных технологий - дань моде или средство заработка? Взгляд инвестора или зачем покупать самолет, если планируешь запрягать в него лошадь? Участники: Государственные регуляторы кредитного бизнеса (НБУ, Нацкомфинуслуг), Антимонопольный комитет Украины, НАУ, комитет ВРУ по банкам и финансам, банки, кредитные бюро, поставщики решений по управлению операционными и кредитными рисками, украинские и зарубежные эксперты по банковскому делу и IT-технологиям, украинские и зарубежные инвесторы, общественные организации. В 1-ый день пройдет Круглый стол на тему: Что мешает эффективности кредитного бизнеса? На нем будут рассмотрены вопросы: • законодательные аспекты регулирования кредитования; • понятие «хищническое кредитование» и почему на Украинском рынке кредитного бизнеса работает множество кустарщиков без лицензии, предлагающих услуги кредитования на кабальных условиях; • защита прав потребителей кредитных услуг – задача самих кредиторов. Международная практика; • лучшая практика инвестиций в кредитный бизнес. Анализ рынка и перспективы роста. Привлекательность украинского банковского рынка для зарубежных инвесторов – ретроспективный анализ и текущее состояние. Среди докладчиков: • Правовые аспекты кредитной деятельности в разрезе гражданского кодекса Украины - Вавдийчик А. А., НБУ, заместитель начальника управления. • Государственное регулирование кредитных рисков финансовых компаний Украины - Бурмака Н.А. к.э.н., доцент КНЕУ, Член комиссии Нацкомфинуслуг. • Прозрачность и быстрота – две составляющие идеального кредитного процесса – Татьяна Киришун, компания CS - партнер конференции. • Иновационные способы оценки кредитных рисков и использование геймификации при начислении кредитного лимита. Перспективы кредитного рынка Украины, Сергей Скабелкин, региональный директор бизнеса А-Кредит А-Банка, эксперт в сфере мобильного банкинга. • Первое Всеукраинское Бюро Кредитных Историй, Председатель Правления Паламарчук Антонина Борисовна, Первый Заместитель Председателя правления Глазунов Василий Владимирович, (тема доклада уточняется). • Андрей Омельяненко, директор, ООО «Бюро Кредитых историй «Русский Стандарт», тема докалада уточняться. • Хеджирование кредитных рисков - продукт для украинских банков - Новиков А. Н., Глава набсовета финансовой компании «Диспонент». Содокладчики: Директор Зайцева В.Г., Европейский центр консалтинга и аудита, Директор Каштанова И. А., Международная аудиторская компания «ПКФ Аудит-финансы». • «Операционные системы - стратегия выбора в зависимости от планов на развитие бизнеса» - Евгений Плотица, Заместитель Председателя Совета Директоров. Дельта Банк. • Простые и эффективные продукты для кредиторов и субъектов кредитных историй. Богдан Пшеничный, директор; Елена Малая, директор по развитию – Украинское бюро кредитных историй. • Продукты МПС – “win-win” или когда выигрывают все - Шаповал Татьяна, Креди Агриколь Банк. • Технология использования продуктов всех кредитных бюро Украины как залог успешного кредитования и лучшая гарантия возврата кредитов - Александр Кравченко, Председатель Кредитного комитета финансовой компании «КредитЭксперт». • Аутсорсинг взыскания задолженности или дайте кредитору сосредоточится на главном - Александр Ильчук, Президент Ассоциации Коллекторов. • Тема доклада уточняется - Юрий Мирошниченко, директор по развитию бизнеса в СНГ, компания Scorto. • Система межбанковского обмена негативной информацией, как инструмент оценки кредитных рисков при розничном кредитовании - Александр Карпов, Директор Украинской межбанковской ассоциации членов платежных систем, ФБР и К. • Кодекс обробки персональних даних - Володимир Козак, Заступник Голови, Державна служба з питань захисту персональних даних. Партнеры конференции: компания СS Медиа: Smart Payment Info, UABanker.net Контакты организаторов Елена Голембовская Основатель и главный редактор Журнал "Карт Бланш" Тел. / Факс: +38 044 254 4256 mob. +38 050 3347458 Киев, Печерск, ул. Казатинская, 5 [email protected] www.smart-payments.info Евгений Невмержицкий Кандидат экономических наук Управляющий партнер Консалтинговая компания «Финансовая студия» тел. +38 050 3313086 [email protected]

Насколько я поняла,по данному делу уже имеется решение суда о взыскании средств.На взыскание на ипотеку банк подал уже второй иск.Так, слід зазначити, що, як зазначалось вище, Солом'янським районним судом м. Києва вже розглядався спір між відповідачкою ОСОБА_2 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції «Райффайзен Банк Аваль», в якому останній, скориставшись своїм правом, вибрав спосіб захисту порушених прав щодо невиконання ОСОБА_2 основного кредитного зобов'язання шляхом пред'явлення вимоги про стягнення з останньої заборгованості, які рішенням суду, що на даний час набрало чинності, були задоволені з визначенням суми заборгованості у розмірі 455995,05 грн.

Держите нас ,пожалуйста в курсе.

Если квартира в залоге,то Вы не сможете ее переоформить.Переоформляйде любое другое свое имущество. Прочитайте статьи А.Степаненко: http://grand-insur.com/kak_v_novyh_usloviy..._protsess_.html http://www.banki.ua/news/daytheme/?id=99807

А как это согласовать с ЦКУ? Стаття 266. Застосування позовної давності до додаткових вимог 1. Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна дав­ність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Ухвала ВССУ. http://reyestr.court.gov.ua/Review/25586269 С какой даты судом применен срок исковой давности?

А если договором предусмотрено право банка требовать досрочного возврата кредита в случае невыполнения или ненадлежащего выполнения условий договора.Интересует именно "ненадлежащее выполнение".Здесь срок исковой давности начинается с первой просрочки ?

Дело уже возбудили?Думаю все равно нужно настаивать,что доходы указаны реальные.Тода не будет умысла в подделке подписи.Почему не используете 63 ст КУ?

Зачем себя оговариваете признаетесь в подделке документов? Разве Вы виноваты,что бухгалтерия ошиблась при подаче отчетности в ГНИ . Недоплатили налоги?А может и оплатили полностьть, какое отношение имеет ошибочный отчет к реальной оплате? Даже если и не доплатили налог на доходы,то ст 212 УК(уголовная ответственность за неуплату налогов) не подследственна УБЭП, она подследственна налоговой милиции,но в силу незначительности суммы налоговая милиция откажет в возбуждении уголовного дела,даже если УБЭП(или кто там Вас третирует) передаст материалы.(если передаст,ведь нет состава преступления).Налоговая милиция возбуждает дело по ст 212 если сумма недоплаты налогов ЗНАЧИТЕЛЬНА свыше 5000 НМДГ.Доплатить Вас никто не заставит,т.к нет формальных оснований.Нужен акт проверки налоговой инспекции и решение-уведомление ГНИ с суммой доначисленной уплаты,но ГНИ после 3-х лет уже не проверяет.А подделку документов УБЭП возбудит с радостью,особенно если сами признаетесь. На данный момент согласно Закон о Бюджете прожиточный минимум на 1.01.12=1017 грн, т.е. налоговая соц. льгота=508.5 грн=НМДГ для уголовного и админ. права!!! Ваш недоплаченный подоходный налог с з/п свыше 2 542 500 грн.?Какая же у Вас з/п,если нагог 15%?

п.8

А разве это не практика ВСУ?http://reyestr.court.gov.ua/Review/12965052

ЦПКУ Стаття 360-7. Обов'язковість судових рішень Верховного Суду України 1. Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України. 1.Оценку можно оспорить и затянуть процесс продажи. 2.Пишите жалобу в суд на гос.исполнителя. 3.Подавайте иск в суд на ДВС,т. к.они не имеют права продажи ипотечной квартиры без отдельного решения на взыскание на ипотеку, прикладывайте данное решение ВСУ и письмо. Решение ВСУ обязательно для всех судов Украины. Банк может потом подать иск на взыскание на предмет ипотеки. Вот пример решения суда в случае,когда после получения решения о взыскании средств,бан подал иск по взысканию на предмет ипотеки.Банку отказали. "Так, слід зазначити, що, як зазначалось вище, Солом'янським районним судом м. Києва вже розглядався спір між відповідачкою ОСОБА_2 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції «Райффайзен Банк Аваль», в якому останній, скориставшись своїм правом, вибрав спосіб захисту порушених прав щодо невиконання ОСОБА_2 основного кредитного зобов'язання шляхом пред'явлення вимоги про стягнення з останньої заборгованості, які рішенням суду, що на даний час набрало чинності, були задоволені з визначенням суми заборгованості у розмірі 455995,05 грн. Разом з тим, вимога про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок заборгованості по своїй суті є стягненням в подвійному розмірі, а в силу ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. За таких обставин, суд вбачає, що заявлені вимоги позивача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції «Райффайзен Банк Аваль»про звернення стягнення на предмет іпотеки до ОСОБА_2 задоволенню не підлягають." http://reyestr.court.gov.ua/Review/25172605

Может нужно обратиться в Конституционный суд? У меня пеня 182,5 % годовых.У других 1% в день. По ЦКУ пеня погашается в первую очередь. Добраться до тела и % не представляетя возможным. Если банк и простит неустойку,необходимо будет заплатить подоходный налог по НКУ.

Решение ВСУ http://reyestr.court.gov.ua/Review/12965052 Посилання позивача на положення ч.2 ст.551 ЦК про те, що розмір неустойки може бути збільшений за погодженням сторін, стосується лише законної неустойки, тобто неустойки, установленої законом. Проте відповідно до договору сторонами була встановлена договірна неустойка. Крім того, ст.3 закону «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» установлено граничний розмір пені: розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку, що діяла в період, за який сплачується пеня. Проте суди, на порушення вимог ст.214 ЦПК, відповідні доводи відповідачки взагалі залишили без уваги та обговорили можливість застосування цього закону до визначеного сторонами розміру неустойки. Також, на порушення вимог стст. 212 — 214 ЦПК суди належним чином не дали оцінки всім доводам Особи 3 про наявність підстав для зменшення розміру неустойки, що передбачено ст.551 ЦК. Так, суди послалися на те, що відповідачка не надала доказів своїх вимог, не звернувши уваги на те, що вона, зокрема, посилалася на настання кризи світової фінансової системи, що згідно із ч.2 ст.61 ЦПК є загальновідомим фактом, що не потребує доказування. Крім того, при вирішенні питання про зменшення неустойки суди повинні об'єктивно оцінити конкретну ситуацію: чи є цей випадок винятковим виходячи з інтере¬сів обох сторін, які заслуговують на увагу; майновий стан сторін; ступінь виконання зобов'язання; причини неналежного виконання зобов'язання та форму вини боржника; співрозмірність розміру неустойки наслідкам порушення; добровільне усунення винною стороною порушення та його наслідків тощо.