[Постановление ВСУ по пересмотру об отказе Приватбанку во взыскании задолженности]

Ещё... ещё...

 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/43357939

У х в а л а

іменем  україни

 

25 березня 2015 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого      Кузнєцова В.О.,    

 

суддів:                 Ізмайлової Т.Л.,            Мостової Г.І.,                            

 

Мартинюка В.І.,                                                     Наумчука М.І.,-  

 

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 1 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 5 серпня 2014 року,

 

в с т а н о в и л а:

 

У  травні 2014 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н, посилаючись на те, що відповідач належним чином не виконував зобов'язання, взяті на себе за договором кредиту від 7 серпня 2008 року, укладеного між ним та закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (далі - ЗАТ КБ «ПриватБанк»), правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», щодо своєчасного й повного повернення кредитних коштів та процентів за користування такими коштами, унаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 32 135 грн 37 коп., яка підлягає стягненню на користь банку.

 

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від         1 липня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 5 серпня 2014 року, позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.

 

Стягнуто зі ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 23 747 грн. 94 коп., з яких 18 147 грн 94 коп. - заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом, 5 600 грн - заборгованість зі сплати комісії.

 

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

 

Вирішено питання про судові витрати.

 

У касаційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, просить рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від

1 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 5 серпня 2014 року скасувати й ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволенні позову, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.

 

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга  підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

 

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

 

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

 

Зазначеним вимогам закону ухвалені у справі судові рішення не відповідають.

 

Ухвалюючи рішення та задовольняючи частково позов банку, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції,  виходив із того, що кредитна заборгованість, яка виникла з вини відповідача, підлягає стягненню у межах трирічного строку позовної давності.

 

Прийняте рішення суди обґрунтовували тим, що рішення суду, яким уже стягнуто борг за кредитним договором, не є підставою вважати, що зобов'язання виконано належним чином, а звернення до суду з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором у зв'язку з порушенням умов договору згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань.

 

Проте, повністю погодитися з такими висновками судів не можна, з підстав їх протиріччя й невідповідності матеріалам справи.

 

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

 

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

 

Судом установлено, що 7 серпня 2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір б/н шляхом підписання ОСОБА_3 заяви, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 20 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

 

Заявою ОСОБА_3 від 7 серпня 2008 року визначено, що строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії кредитної карти.

 

Пунктом 3.1 Умов та правил надання банківських послуг визначено, що для надання послуг банк відкриває клієнту картрахунки, видає клієнту карти, їх вид та термін дії визначено в заяві та в пам'ятці клієнта, підписанням якого клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата відкриття рахунку, вказана в розділі заяви «Відмітки банку».

 

Відповідно до п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг визначено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі вказаного строку ні одна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк.    

 

Вказаною вище заявою ОСОБА_3 визначено базову кредитну ставку в розмірі 30% із розрахунку 360 днів на рік.

Судовим наказом Ковпаківського районного суду м. Сум від 7 липня 2010 року з відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» стягнуто кредитну заборгованість у розмірі 26 278 грн. 89 коп., з яких заборгованість за тілом кредиту - 19 961 грн 16 коп., заборгованість зі сплати процентів - 4 390 грн 55 коп., заборгованість за комісією - 199 грн 61 коп., штраф (фіксована частина) - 500 грн, штраф (процентна складова) - 1 227 грн 57 коп.

 

Згідно з наданим позивачем розрахунком, відповідач має заборгованість за кредитним договором за період з 31 грудня 2009 року

з моменту звернення позивача до суду із заявою про видачу судового

 

 

наказу) до 31 березня 2014 року в розмірі 32 135 грн 37 коп., з яких

25 799 грн 80 коп. - нараховані відсотки та 6 335 грн 57 коп. - комісія за користування кредитом.

 

Здійснюючи розрахунок заборгованості ОСОБА_3 за укладеним між останнім та ЗАТ КБ «ПриватБанк» кредитним договором за період з

31 грудня 2009 року до 31 березня 2014 року, ПАТ КБ «ПриватБанк», яке є правонаступником ЗАТ КБ «ПриватБанк», керувалося Умовами та правилами надання банківських послуг, екземпляр якого долучено банком до позовної заяви (а.с. 11-16).

 

Відповідно до ст. 207 ЦК України  правочин вважається таким, що укладений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

 

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).          

 

Суди першої й апеляційної інстанцій, частково, в межах трирічного строку позовної давності, задовольняючи позов банку, не звернули увагу на те, що позивачем не надано належних і допустимих доказів, які свідчили б про те, що при підписані сторонами кредитного договору діяли Умови надання споживчого кредиту саме в редакції, що долучена до позовної заяви, ці Умови не є складовою частиною укладеного між сторонами договору, відповідачем вони не підписувались, відмітка про те, що відповідач з ними ознайомлений на копії таких Умов відсутня.

 

Такої правової позиції дійшов Верховний Суд України, зокрема у постанові від 11 лютого 2015 року у справі № 6-240цс14, що в силу вимог

ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

 

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій у порушення вимог ст.

ст. 10, 60, 212-214, 316 ЦПК України на зазначені положення закону та обставини справи  уваги не звернули; доводів та заперечень сторін належним чином не перевірили; не дослідили укладеного між сторонами кредитного договору й не визначилися з умовами надання відповідачу кредиту, зокрема не встановили дійсного розміру відсотків за користування кредитом.

 

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди не з'ясували, чи припинилась дія кредитного договору у зв'язку з винесенням судового наказу.

 

Крім того, стягуючи з відповідача на користь банку проценти за прострочену заборгованість та комісію, суди не врахували, що в абз. 2 п. 17

 

 

постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року № 5 роз'яснено, що наявність

судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог ст. ст. 526, 599 ЦК України.

 

Отже, залишивши поза увагою вказані норми матеріального права та стягнувши на користь банку проценти за прострочену заборгованість та комісію, які не є неустойкою за порушення зобов'язань, суди належним чином не перевірили, чи не скористався банк правом на повернення кредиту внаслідок виданого судового наказу від 7 липня 2010 року, за який саме період було стягнуто заборгованість вказаним судовим наказам, не визначилися з тим, чи не відбудеться подвійне стягнення, враховуючи, що банком надано розрахунок за період з 31 грудня 2009 року до 31 березня

2014 року, й, відповідно, не з'ясували, чи підлягають стягненню з боржника суми, про стягнення яких заявлено позов.

 

Таким чином, як судом першої так і апеляційної інстанції  у порушення вимог ст. ст. 212-214 ЦПК України не враховані норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, не встановлені та не перевірені обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, тому відповідно до ст. 338 ЦПК України ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

 

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

 

у х в а л и л а :

 

Касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, задовольнити частково.

 

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від              1 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 5 серпня 2014 року скасувати.

 

Справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення

 

заборгованості за кредитним договором передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

 

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий                                                                                                                                                                                       В.О. Кузнєцов

Судді:                                                                                                                                    Т.Л. Ізмайлова

В.І. Мартинюк                    

Г.І. Мостова                          

М.І. Наумчук

[Постановление ВСУ по пересмотру об отказе Приватбанку во взыскании задолженности по кредиту на условиях Рассрочка (Стандарт)]

Ещё...

 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/43323715

Дата документу            Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

 

     №22-ц/778/1909/15                                          Головуючий у 1 інстанції Кравцов С.О.

     Суддя-доповідач Дзярук М.П.

 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

  25 березня 2015 року                                           м. Запоріжжя

 

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

 

Головуючого:    Крилової О.В.

Суддів:               Дзярука М.П.,

                            Трофимової Д.А.

При секретарі    Мосіній О.В.

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" на рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 04 грудня 2014 року у справі за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

 

В С Т А Н О В И Л А:

 

У жовтні 2014 року ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

 

В позові зазначало, що відповідно до укладеного договору № ZPXRRC01880109 від 27.12.2007 року ОСОБА_4 27.12.2007 року отримав кредит у розмірі 3190,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у роз 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" є правонаступником прав та ЗАТ КБ "ПриватБанк".

 

ОСОБА_4 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам "Розстрочка" складає між ним і Банком договір, про що свідчить підпис у заяві.  Відповідно до умов договору  погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти ( щомісячний платіж ) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов.

 

ОСОБА_4 не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.

 

У порушення умов кредитного договору, а також ст.ст.509,526,1054 ЦК України ОСОБА_5 свої зобов'язання за вказаним договором не виконав.

 

У  зв'язку  з  зазначеними  порушеннями  зобов'язань  за  кредитним  договором ОСОБА_5 станом на 25.07.2014 року має заборгованість - 22058,69 грн., яка складається з наступного: 3039,86 грн. - заборгованість за кредитом; 494,46 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1263,24 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 15734,53 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також штрафи відповідно до пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1026,60 грн. - штраф (процентна складова);

 

Посилаючись на викладені обставини, просило суд стягнути з ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором у розмірі 22  058,69 грн. та удові витрати.

 

Рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 04 грудня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

 

Не погоджуючись з вказаним рішенням ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

 

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

 

У відповідності до вимог ч.1  ст.308 ЦПК України  апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

 

Згідно зі  ст.213 ЦПК України  рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим у відповідності до вимог процесуального судочинства на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

 

Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, встановив права і обов'язки сторін, відповідні їм правовідносини та згідно з положеннями Цивільного кодексу України про позовну давність, дійшов висновку про те, що позивач звернувся з даним позовом після спливу строку позовної давності і не просив про поновлення його для звернення до суду. Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, просив застосувати позовну давність. У зв'язку з чим, суд ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову.

 

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

 

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Статтями610, 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

 

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 27 грудня 2007 року між Банком та ОСОБА_4 (позичальник) був укладений кредитний договір № ZPXRRC01880109, який складався із заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка"), ("Стандарт") (далі - Умови).

 

За умовами цього договору Банк надав позичальнику строковий кредит у сумі 3  190 грн. 00 коп. на 36 місяців, з 27 грудня 2007 року по 27 грудня 2010 року включно, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом.

 

Позичальник зобов'язався в період з 27 грудня 2007 року по 27 грудня 2010 року здійснювати погашення заборгованості шляхом щомісячної оплати з 25 по 30 число кожного місяця по 163 грн. 63 коп., що складаються із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов.

 

Відповідно до 5.5 Умов терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлений сторонами тривалістю 5 років.

 

Зобов'язання щодо повернення кредитних коштів позичальник належним чином не виконував, останній платіж здійснив 25.12.2009р. Сума заборгованості станом на 25.07.2014р. складає 22  058,69 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

 

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

 

          При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

 

          За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

 

          Аналізуючи умови договору сторін та зміст зазначених правових норм, колегія суддів доходить висновку про те, що у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

 

          Зазначена правова позиція сформульована в постанові Верховного Суду України      від 06 листопада 2013 року по справі № 6-116цс13.

 

Відповідач останній платіж здійснив 25.12.2009р., останній день дії кредитного договору 27.12.2010р., позивач звернувся до суду лише 24.10.2014р. після спливу трирічного строку давності.

 

Таким чином, встановивши вищенаведені обставини, беручи до уваги відсутність у справі будь-яких доказів того, що позивач протягом зазначеного періоду часу звертався безпосередньо до відповідача чи в судовому порядку з вимогою про сплату заборгованості, а також, зважаючи на відсутність доказів поважності причин пропуску такого звернення, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позов подано до суду з пропуском позовної давності, застосувати яку згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України просив відповідач у заяві від 05 листопада 2014 року.

 

    Доводи апелянта у скарзі, що він дійшов згоди з ОСОБА_4 про збільшення строку позовної давності стосовно виконання умов договору до п'яти років, посилаючись на п.5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка")(Стандарт), які разом із заявою позичальника складають кредитний договір, колегія суддів відхиляє як безпідставні, виходячи з наступного.

 

Позивачем до позовної заяви додано копію Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка")(Стандарт), підписану головою правління ЗАТ КБ "ПриватБанк" та скріплену печаткою ЗАТ КБ "ПриватБанк" (а.с.5-7).

 

    Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (ч.1 ст. 259 ЦК України).

 

    Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

 

    Виходячи з правового аналізу вказаних норм Умови надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт), п.5.5 яких установлено позовну давність тривалістю в п"ять років, не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо такі Умови не містять підпису позичальника; не встановлено наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів позичальник, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови містили збільшений строк позовної давності в момент підписання заяви позичальника, або в подальшому такі Умови, зокрема збільшення строку позовної давності, не змінювались. Крім того, у заяві позичальника домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає.

 

    Зазначена правова позиція сформульована в постанові Верховного Суду України      від 11 березня 2015 року по справі № 6-16цс15.

 

    Підстав вважати надані Умови частиною укладеного між сторонами кредитного договору позивач суду не надав.

 

З огляду на викладене рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

 

        Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

 

У Х В А Л И Л А:

 

Апеляційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" - відхилити.

 

Рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 04 грудня 2014 року у цій справі залишити без змін.

 

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

 

Головуючий:

Судді:

[24 ноября 13-го (Киев, Юкрейн)]

У Вас есть какая-то ненависть к Украине.

А что случится,если тоже произойдет в РФ?

 

А мне кажется, что у человека ненависть в депутатам, олигархам, президентам и их семьям...

А почему Вы переживаете только за РФ... Человека интересует именно Украина ведь... он за неё переживает...

А мне например интересно, что в этом случае произойдёт в Конго или Сомали...

[24 ноября 13-го (Киев, Юкрейн)]

По олигархии.

В Ураине безусловно олигархия.

Вопрос: а в РФ разве нет?

 

Вопрос: а в Конго и Сомали есть...

Или мы без РФ никак... Нас (народ страны) ведь мало волнует, что происходит в нашей стране, больше то что там...

Я считаю надо переживать и волноваться за свою страну...

[ТОВ ФК "Вектор Плюс"]

Так и до частных прокуроров не долеко!

 

А вот это точно... Частные армии есть, частная милиция можно сказать тоже есть... Сейчас никто даже не представляет, что адвокаты и нотариусы когда то тоже были государственные...

 

Тем более, что концепция частной милиции уже давно существует в кинематографе и именно украинском... https://www.google.com.ua/search?client=opera&q=приватна+милиция&sourceid=opera&ie=UTF-8&oe=UTF-8

[ТОВ ФК "Вектор Плюс"]

О запрете колекторской деятельности,но там все не так однозначно.

 

ага... коллекторскую деятельность заменяют на приватную исполнительную деятельность...

[Тов"Кредитні ініціативи"]

Откуда такая чудесная новость?

Кто их собирается расформировать?

Что понимается под "расформировать"?

Пожалуйста, поделитесь тем, что знаете 

 

Кто сказал ? откуда такая новость? и как это розформовують.... банкроты что ли? Пока вижу ходят их засланные козачки и козачки (девушки) .КИ живее всех живых пока. Вроде не передохли еще... аргументируйте: доказательства и факты 

 

Вот и я о том же... Что за информация... Нигде в интернете ничего об этом нет...

[Как достать Приват!]

Да это долгая история и к сожалению не  с лучшим концом.

 

То есть всё равно не помогло... (

[Тов"Кредитні ініціативи"]

Кредитні ініціативи розформовують! )

 

А подробнее...

[Решение апелляционного суда Черкасской обл. об отказе Приватбанку во взыскании задолженности и о взыскании с банка судебных расходов]

я ж написав, судді вирішують по закону лише коли у цьому не мають інтересу, а коли вже "візьмуть", то вирішують за замовленням. А чому банки не завжди "дають", мені не відомо. Можливо у деяких суддів є мінімальний тариф.

 

Вот откуда Вы это можете знать... "не видомо", "можливо", "тариф"... Вы в этой системе вращаетесь... Сколько судов Вы обошли за сегодня... А я сегодня за один день обошёл пять судов...

[24 ноября 13-го (Киев, Юкрейн)]

 Нет, я хотела сказать, что похоронные услуги всегда при работе, а не только во время АТО.

 

Но оттуда то поставки стабильные... У меня несколько знакомых занимаются этим бизнесом... Много интересного рассказывают... А вообще у нас есть такие города, где эти услуги поставлены на такой поток, что я когда впервые увидел, то обалдел... В центре города отгроханы похоронные церемониальные дворцы... А конторы похоронные в каждом доме по центральным улицам, а то и по два в доме...

[Как достать Приват!]

Вы тоже преувеличиваете.

Если выигрываете почти всегда,то доказательства в студию.

 

Что все... 

[Лист ВССУ від 16.01.2013 Про окремі питання застосування строків позовної давності]

Ищите в тексте самого договора пункт о подписи каждого листа Сторонами, если листов более одного, иначе все не подписанные Вами листы недействительны.

 

Только это не мне надо искать, а ЗимЗим...)

[Постановление ВСУ по пересмотру об отказе Ощадбанку в выселении при обращении взыскания на ипотеку]

По ипотеке ничего сказать не могу, а вот после продажи дома члены семьи бывшего собственника выселяются судами. Практика есть, в том числе ВССУ. Самой практики под рукой нет, но если не ошибаюсь, обосновывают правом собственности и нормами ЖК о жилище в собственности граждан.

 

Вот Вы нормы ЖКУ соответствующие с начало приведите, а потом поговорим... 

[Решение апелляционного суда Черкасской обл. об отказе Приватбанку во взыскании задолженности и о взыскании с банка судебных расходов]

не пойдет..), переважна більшість уже більше 20 років йдуть, вони ж недоторканні). Багатьох посадили за ст 375КК? По закону вони вирішують коли у них немає у цьому інтересу

 

Не пойдёт... Правильно недоторкани, поэтому если и кинут банк то им ничего не будет... Вы часто общаетесь с судьями тет-а-тет... А я часто и знаю, что банки такие жлобы, что ничего не дают как правило, даже когда судьи готовы брать... Они хотят всё так на халяву иметь, и людей и судей...

[24 ноября 13-го (Киев, Юкрейн)]

 У нас АТО на дорогах каждый год.

 

То есть хотите сказать, что все эти смерти наших солдат и граждан, это всё мелочи... Ничего не значат... А также ничего не значит смерти всех домов и городов... Куда им до дорог...

[Решение апелляционного суда Черкасской обл. об отказе Приватбанку во взыскании задолженности и о взыскании с банка судебных расходов]

Ви так пишете, наче у нас є справедливе правосуддя. А як бути у разі підкупу суддів приватом?

 

Вы удивитесь, но оно есть... Судья не пойдёт на это адекватный, если увидит сопротивление стороны... А может и пойдёт но решит по закону... А что ему потом они что то предъявят...)))

[Лист ВССУ від 16.01.2013 Про окремі питання застосування строків позовної давності]

Спасибо! Ну, как единый документ, девять листов А4 скреплённых степлером.))) На экземпляре банка есть подпись на каждом листе ( видимо представителя банка ), ничего общего с моей не имеющей.  Логически я так и предполагал, а вот возможность практического применения... Насколько весом этот аргумент?  Ещё есть подозрение, что у банкиров нет графика платежей. Тот что у меня на руках - просто таблица без печатей и подписей. Те примеры графиков, что видел у других, с печатью и подписью банка и самих заёмщиков.

 

Единый документ степлером не скрепляется... а прошивается... Это у Вас не единый документ... Так подписи получается есть, они подделаны...

[Как достать Приват!]

 Спор не касался самого Привата они были только третьою стороною. Но документы придоставили.

 

Ну так это меняет всё дело... 

[Лист ВССУ від 16.01.2013 Про окремі питання застосування строків позовної давності]

А что даёт отсутствие подписи на листах договора? В моём случае, в договоре составленном на девяти листах, подпись заёмщика присутствует только на последних двух. В экземпляре банка та же картина.

 

Вообще то должен быть подписан каждый лист договора двумя сторонами если это не единый документ... И только тогда те пункты будут правомочными... 

Или же договор должен представлять из себя единый документ, то есть прошитый и пронумерованный и тогда можно только один раз расписаться в конце...

А иначе можно чего угодно там вставлять и говорить, что человек подписал это... В Вашем случае банк лоханулся... как обычно собственно говоря...

[Как достать Приват!]

Я только раз за свю практику выиграл первую инстанцию в Привата, затем они не допускают такой оплошности.

 

Плохо... Я у них практически всегда выигрываю... Хоть первую, толь вторую, хоть третью... У меня есть единичные случаи проигрыша... и то не окончательные ещё...

О какой оплошности Вы говорите, по моему само существование Привата, это уже большая оплошность...

[24 ноября 13-го (Киев, Юкрейн)]

При этом жилье отнять  не смогут, оно под ипотекой...

А банк не сможет продать квартиру, т.к покупателей совсем не густо ( с такими то тарифами)

Людям впору уплотнятся по 2-3 семьи в одну квартиру, а не расширяться )

 

Скоро квартиры вообще ничего стоить не будут... Будут бросать как раньше... Как в Прибалтике, как в Грузии... Как у нас в 90-ых по 3000 долларов в Киеве, я про регионы просто молчу...

[24 ноября 13-го (Киев, Юкрейн)]

Та да...

Общее обнищание населения приводит к потерям в любом бизнесе (кроме погребального)

Впору оценить перспективы рынка и открыть погребальную контору "Милости просим" ))

 

Да эти вообще поднялись, самый прибыльный бизнес в стране, на них всё АТО круглосуточно работает...

[24 ноября 13-го (Киев, Юкрейн)]

В общем новой чесной владе гран мерси, овощу с его мафией, еще сосать и сосать )))

 

100%!!! Новая чесна влада живущих по-новому играет по взрослому во взрослые игры, у них кровь и боль и страдания, им не до соплей злочинной влады попередникив... Все "преступления" злочинной влады Януковича можно считать лёгким недоумением, этакими детскими шалостями, воровством лопатки в песочнице... Всё что было тогда это детсадовский детский лепет по сравнению с беспределом живущих по-новому...

[24 ноября 13-го (Киев, Юкрейн)]

 Не злорадствуйте, в Крыму скоро свет будет по 4 гр. киловатт.

 

Всё соревнуемся... Так а у нас то почём... Пусть будет нам хуже, лишь бы другим было ещё хуже...(((