Bolt

Пользователи
  • Число публикаций

    35049
  • Регистрация

  • Последнее посещение

  • Days Won

    1205

Сообщения опубликованы Bolt

  1. Собственника по Закону - нельзя.

    Но если майно продано с тргов, и у майна появился новый собственник, вот это сосбтвенник может выселять жильцов (бывших собственников), которые проживают в его собственности без должных оснований.

     

    Собственников конечно нельзя, даже если у него будет 1/1000 доля...

    Утративших право собственности можно но только судом и на улицу тоже нельзя... И там ещё столько нюансов...

    И это ещё надо доказать, что живут они без должных оснований...

  2. Наприклад в ап.суді суддя ,яка веде справу по КІ (які не зявилися) уточняла інформацію по у представника вектора (який зявився по моїй справі) на що він відповів ,що йому відомо ,що вони на стадії розформування.Була присутня і чула особисто його відповідь.

     

    так это Вектор так борется с конкурентом... )

    то есть точной информации нет, хотя бы от самих КИ... 

  3. Мне лениво рыться в НПА, а заинтересованных лиц прошу почитать закон об ипотеке, (особенно его самый конец) и закон об исполнительном производстве, в части взыскания на жилье и выселение.

    У нас законы (указанные выше) и ЖКУ не предусматривают возможности выселения людей нах ... на улицу.

    Если людям некуд сьехать...и не за что снять квартирку, местный орган должен предоставит временное жилье.

    При отсутствии такого, ИП останавливается до нахождения такого.

    Так должно быть по закону.

     

    Но, временного жилья у местных советов уже (еще) нет уже (еще) давно (и не было).

    А минюст своим письмом (хотя письмо -это не НПА, а частное мнение одного члена минюста) напейсал, что отсутствие временного жилья у не есть преградой для выселения.

     

    ЗЫ - кому нужно первосточники - нагуглите. 

    ЗЗЫ - если не нагуглите - значить оно вам не нада.

    ЗЗЗЫ - у старны агрессора в НПА уже давно есть норма, запрещающая взыскание за долги единственного жилья, с исключением, когда жилье было куплено за кредитные деньги и идет взыскание долга по этому кредиту.

    ЗЗЗЗЫ - Да, и Путин конечно xyйло, если шо )

     

    Вот и я о том же, что невозможно никого никуда выселить, как бы там ни было... И ни один суд этого не сделает, особенно если человек защищается... Если конечно он будет игнорировать суды, то тогда можно и долгов навесить и выселить... и вообще всё что захочет кто угодно...

    Но вот здесь все вроде понимают, что с банком надо бороться и не платить... это уже удалось людям понять, а вот то что свои права в других делах тоже можно защищать пока не все понимают... С таким же самым успехом надо бороться и тут и не выселяться никуда...

     

    По поводу законов страны агрессора я вообще молчу, так как большинство здесь уверено, что там у них совсем плохо и беспредел и медведи с балалайками в судах... Так вот у нас тут даже не слышали про кабальность договора... А у них там благодаря такой норме закона с банками вообще разговор короткий...

  4. это касается исключительно "найманцив" и данная статья не распространяется на собствеников

     

    Ну так конечно найманцив, а кого собирается выселять собственник... Собственников вообще невозможно выселить...

  5.  

          Разом з тим, мораторій у юридичному розумінні має значення відстрочки виконання певних обов’язків, відкладення певних дій на визначений чи невизначений період на підставі спеціального акта.
    .....
    Рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню протягом дії Закону.
     
    Вот то самое страшное о котором мною постоянно говорилось.
    Вот поэтому необходимо выигрывать исключительно по другим обстоятельствам.

     

     

    Согласен с Вами 100%!!! Я так же само твердил, что это отсрочка и не более, а мне доказывали обратное и радовались непонятно почему... Так как я считаю, что выигрыш на основании моратория это не выигрыш, а так... Даже наоборот... Так как в суде будет установлено много фактов против ответчика при наличии которых при отмене моратория уже можно ничего и не доказывать...

  6. Протянули решение. Вышка снесет. 

    Остается надеяться, что банк не забъет гвоздь и не заблокирует возможность отчуждения ипотеки по оплатному договору.

     

    Может и не снесет, и даже не откроет производство. Поживем, увидим

     

    Всё зависит от конкретного одного судьи к которому оно попадёт и от его настроения...

  7. По многочисленным заявкам опубликовываю прохальну частыну своей заявы... (данные изменены конечно)...

     

     

    П Р О Ш У :

     

    1. Витребувати для огляду в судовому засіданні у Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» оригінали наступних документів:

     

    1.      Кредитного договору від 10 травня 2008 року;

    2.      Умов та правил надання банківських послуг від 10 травня 2008 року;

    3.      Правил користування платіжною карткою від 10 травня 2008 року;

    4.      Розрахунок заборгованості за договором від 10 травня 2008 року;

    5.      Заяви на отримання кредиту від 10 травня 2008 року;

    6.      Довідки про умови кредитування від 10 травня 2008 року;

    7.      Пам’ятки клієнта від 10 травня 2008 року;

    8.      Тарифів банку від 10 травня 2008 року;

    9.      Підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів;

    10.   Підтвердження сплати позивачем судового збору;

    11.   Довіреності представника позивача Петренко А.О., який подав до суду позовну заяву від імені ПАТ КБ «ПриватБанк»;

    12.   Довіреності представника позивача Стеценко Л.Д., яка представляла інтереси позивача у суді від імені ПАТ КБ «ПриватБанк».

     

    2. Зобов’язати ПАТ КБ «ПриватБанк» надати розрахунок заборгованості у виді виписки з карткового рахунку (обов’язково з зазначенням номеру рахунку) Петрова Петра Петровича за кредитним договором від 10 травня 2008 року (із зазначенням періодів та видів нарахування, а також погашення) з моменту укладення договору по день подання позовної заяви, разом із первинною бухгалтерською документацією у відповідності згідно зі статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16 липня 1999 року.

     

    3.  У разі не надання документів, позовні вимоги відхилити як недоведені.

    • Like 4
  8. Ну ось і дочекався розгляду скарги Банку на дане рішення. Було не легко, але вдалось відстояти свою правоту!!!

     

    Поздравляю... Интересно будет почитать полное решение... Надеюсь покажете...

  9. Нет, ориг квитанции на месте..но..

    Суд не торопится рассматривать дела как по жалобе так и по отмене решения третейки...

     

    Не понимаю, чего Вы тогда от суда хотите, если не торопитесь подавать оригинал квитанции...

  10. Стаття 168. Припинення договору найму жилого приміщення в
    будинку (квартирі), що належить громадянинові.
    Розірвання договору за вимогою наймодавця

    Укладений на визначений строк договір найму жилого
    приміщення в будинку (квартирі), що належить громадянинові на
    праві приватної власності, припиняється після закінчення цього
    строку, і його може бути продовжено лише за угодою між наймачем і
    наймодавцем.

     

    Дострокове розірвання договору найму жилого приміщення з
    ініціативи наймодавця можливе лише за згодою наймача.

     

    Договір найму жилого приміщення, укладений на невизначений
    строк, може бути розірвано за вимогою наймодавця, якщо жиле
    приміщення, займане наймачем, необхідне для проживання йому та
    членам його сім'ї. У цьому випадку власник будинку (квартири)
    повинен попередити наймача про наступне розірвання договору за три
    місяці.

     

    Договір найму жилого приміщення, укладений як на визначений
    так і на невизначений строк, може бути розірвано за вимогою
    наймодавця, якщо наймач або особи, які проживають разом з ним,
    систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або
    використовують його не за призначенням, або систематичним
    порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим
    для інших проживання з ними в одній квартирі чи одному будинку, а
    також у разі систематичного невнесення наймачем квартирної плати
    і плати за комунальні послуги.

  11. В любом случае,  суды теперь будут дважды осторожничать по поводу выселения, а жильцам это на руку.

    В итоге это  приведёт к тому, что банки взыскивать будут только деньги. А это другая история.

     

    Правильно...

  12. Бороться с Банком никогда не позно.....Главное что бы суды были чесными...

     

    Суды априори должны быть честными... Главное готовиться к ним надо получше, чем к госэкзамену... и это залог успеха и выигрыша...

    • Like 1
  13. Позиция неоднозначна,правильная правоприменительная позиция о которой говорят dyx и katod,но а судах скорее всего будет вакханалия.(

     

    Эх, Вы бы только знали как многие отреагировали на эту оговорку в статье... (

  14. Долги всегда нужно возвращать. Но если есть возможность скинуть половину или 2/3 то почему не попробовать? А по поводу адвоката, то если он обещал, что выиграет то ему уже не стоит доверять.

     

    Так долги ж, а не фантазии и мечты банковские и коллекторские...

    Лучше всё скинуть в идеале...

    Адекватный адвокат никогда не скажет, что он выиграет, так как не он принимает решение, а суд...

  15. Затрахали они уже людей. Думаю, если люди опять выйдут то сметут в этот раз ВСЁ! У всего есть "точка кипения".

     

    С первым согласен, со вторым нет... Если ещё раз выйдут, то это всё полный крах страны, тотальная анархия начнётся... и так уже задатки анархии на лицо...

  16. Меня тоже волнует моя страна,но нужно быть в полном неадеквате,что бы писать,что в РФ все прекрасно и чем-то отличается уровень воровства.

    Категорически не согласен,попробуйте убедить в обратном.

     

    Нет в РФ не всё прекрасно... Там есть и свои плюсы и свои минусы про сравнению...

    Уровень воровства, это категория в каком смысле и на каким уровне... Воруют и там и тут... и причём все... 

  17. А за что человек агитирует?

    За то,что в Крыму все зашибись?

    А в Украине хреново?

    Так есть очевидцы с Крыма,которые говорят,что не все там зашибись.

    Где конструктив?

    Где реальные предложения исправить что-то в стране?

     

    А причём здесь РФ... Какое отношение Крым имеет к РФ... 

  18. Ещё... ещё...

     

    http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/43357939

    rada.gif

    У х в а л а

    іменем  україни

     

    25 березня 2015 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

    Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

    головуючого      Кузнєцова В.О.,    

     

    суддів:                 Ізмайлової Т.Л.,            Мостової Г.І.,                            

     

    Мартинюка В.І.,                                                     Наумчука М.І.,-  

     

    розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 1 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 5 серпня 2014 року,

     

    в с т а н о в и л а:

     

    У  травні 2014 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н, посилаючись на те, що відповідач належним чином не виконував зобов'язання, взяті на себе за договором кредиту від 7 серпня 2008 року, укладеного між ним та закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (далі - ЗАТ КБ «ПриватБанк»), правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», щодо своєчасного й повного повернення кредитних коштів та процентів за користування такими коштами, унаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 32 135 грн 37 коп., яка підлягає стягненню на користь банку.

     

    Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від         1 липня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 5 серпня 2014 року, позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.

     

    Стягнуто зі ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 23 747 грн. 94 коп., з яких 18 147 грн 94 коп. - заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом, 5 600 грн - заборгованість зі сплати комісії.

     

    У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

     

    Вирішено питання про судові витрати.

     

    У касаційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, просить рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від

    1 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 5 серпня 2014 року скасувати й ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволенні позову, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.

     

    Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга  підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

     

    Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

     

    Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

     

    Зазначеним вимогам закону ухвалені у справі судові рішення не відповідають.

     

    Ухвалюючи рішення та задовольняючи частково позов банку, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції,  виходив із того, що кредитна заборгованість, яка виникла з вини відповідача, підлягає стягненню у межах трирічного строку позовної давності.

     

    Прийняте рішення суди обґрунтовували тим, що рішення суду, яким уже стягнуто борг за кредитним договором, не є підставою вважати, що зобов'язання виконано належним чином, а звернення до суду з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором у зв'язку з порушенням умов договору згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань.

     

    Проте, повністю погодитися з такими висновками судів не можна, з підстав їх протиріччя й невідповідності матеріалам справи.

     

    Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

     

    Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

     

    Судом установлено, що 7 серпня 2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір б/н шляхом підписання ОСОБА_3 заяви, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 20 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

     

    Заявою ОСОБА_3 від 7 серпня 2008 року визначено, що строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії кредитної карти.

     

    Пунктом 3.1 Умов та правил надання банківських послуг визначено, що для надання послуг банк відкриває клієнту картрахунки, видає клієнту карти, їх вид та термін дії визначено в заяві та в пам'ятці клієнта, підписанням якого клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата відкриття рахунку, вказана в розділі заяви «Відмітки банку».

     

    Відповідно до п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг визначено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі вказаного строку ні одна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк.    

     

    Вказаною вище заявою ОСОБА_3 визначено базову кредитну ставку в розмірі 30% із розрахунку 360 днів на рік.

    Судовим наказом Ковпаківського районного суду м. Сум від 7 липня 2010 року з відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» стягнуто кредитну заборгованість у розмірі 26 278 грн. 89 коп., з яких заборгованість за тілом кредиту - 19 961 грн 16 коп., заборгованість зі сплати процентів - 4 390 грн 55 коп., заборгованість за комісією - 199 грн 61 коп., штраф (фіксована частина) - 500 грн, штраф (процентна складова) - 1 227 грн 57 коп.

     

    Згідно з наданим позивачем розрахунком, відповідач має заборгованість за кредитним договором за період з 31 грудня 2009 року

    з моменту звернення позивача до суду із заявою про видачу судового

     

     

    наказу) до 31 березня 2014 року в розмірі 32 135 грн 37 коп., з яких

    25 799 грн 80 коп. - нараховані відсотки та 6 335 грн 57 коп. - комісія за користування кредитом.

     

    Здійснюючи розрахунок заборгованості ОСОБА_3 за укладеним між останнім та ЗАТ КБ «ПриватБанк» кредитним договором за період з

    31 грудня 2009 року до 31 березня 2014 року, ПАТ КБ «ПриватБанк», яке є правонаступником ЗАТ КБ «ПриватБанк», керувалося Умовами та правилами надання банківських послуг, екземпляр якого долучено банком до позовної заяви (а.с. 11-16).

     

    Відповідно до ст. 207 ЦК України  правочин вважається таким, що укладений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

     

    Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).          

     

    Суди першої й апеляційної інстанцій, частково, в межах трирічного строку позовної давності, задовольняючи позов банку, не звернули увагу на те, що позивачем не надано належних і допустимих доказів, які свідчили б про те, що при підписані сторонами кредитного договору діяли Умови надання споживчого кредиту саме в редакції, що долучена до позовної заяви, ці Умови не є складовою частиною укладеного між сторонами договору, відповідачем вони не підписувались, відмітка про те, що відповідач з ними ознайомлений на копії таких Умов відсутня.

     

    Такої правової позиції дійшов Верховний Суд України, зокрема у постанові від 11 лютого 2015 року у справі № 6-240цс14, що в силу вимог

    ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

     

    Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій у порушення вимог ст.

    ст. 1060212-214316 ЦПК України на зазначені положення закону та обставини справи  уваги не звернули; доводів та заперечень сторін належним чином не перевірили; не дослідили укладеного між сторонами кредитного договору й не визначилися з умовами надання відповідачу кредиту, зокрема не встановили дійсного розміру відсотків за користування кредитом.

     

    Задовольняючи частково позовні вимоги, суди не з'ясували, чи припинилась дія кредитного договору у зв'язку з винесенням судового наказу.

     

    Крім того, стягуючи з відповідача на користь банку проценти за прострочену заборгованість та комісію, суди не врахували, що в абз. 2 п. 17

     

     

    постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року № 5 роз'яснено, що наявність

    судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог ст. ст. 526599 ЦК України.

     

    Отже, залишивши поза увагою вказані норми матеріального права та стягнувши на користь банку проценти за прострочену заборгованість та комісію, які не є неустойкою за порушення зобов'язань, суди належним чином не перевірили, чи не скористався банк правом на повернення кредиту внаслідок виданого судового наказу від 7 липня 2010 року, за який саме період було стягнуто заборгованість вказаним судовим наказам, не визначилися з тим, чи не відбудеться подвійне стягнення, враховуючи, що банком надано розрахунок за період з 31 грудня 2009 року до 31 березня

    2014 року, й, відповідно, не з'ясували, чи підлягають стягненню з боржника суми, про стягнення яких заявлено позов.

     

    Таким чином, як судом першої так і апеляційної інстанції  у порушення вимог ст. ст. 212-214 ЦПК України не враховані норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, не встановлені та не перевірені обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, тому відповідно до ст. 338 ЦПК України ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

     

    Керуючись ст. ст. 336338345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

     

    у х в а л и л а :

     

    Касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, задовольнити частково.

     

    Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від              1 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 5 серпня 2014 року скасувати.

     

    Справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення

     

    заборгованості за кредитним договором передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

     

    Ухвала оскарженню не підлягає.

     

    Головуючий                                                                                                                                                                                       В.О. Кузнєцов

    Судді:                                                                                                                                    Т.Л. Ізмайлова

    В.І. Мартинюк                    

    Г.І. Мостова                          

    М.І. Наумчук