Bolt

Ленінський районний суд м.Полтави Справа № 553/2337/13-ц Провадження № 2/553/970/2013 Р І Ш Е Н Н Я Іменем України 26.09.2013м. м. Полтава Ленінський районний суд м. Полтави в складі: головуючого Андрущенко С.А. при секретарі Павленко І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,- ВСТАНОВИВ: У червні 2013 року ПАТ Комерційний Банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що ОСОБА_2 03 травня 2006 року уклав з банком кредитний договір № б/н та отримав кредит у розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, та має прострочену заборгованість за кредитним договором в сумі 46773,46 грн., тому ПАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» просить стягнути з відповідача виниклу заборгованість за кредитним договором та судові витрати. Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити в повному обсязі. Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог застосувавши строк позовної давності. Суд вислухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне задовольнити заяву про застосування строку позовної давності та відмовити в задоволенні позову. Так, в судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачем 03 травня 2006 року було укладено кредитний договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Як вбачається з матеріалів справи та наданої в судовому засіданні картки строк її дії закінчується в червні 2007 року. Як вбачається з наданого розрахунку відповідач з квітня 2007 року перестав сплачувати кошти на зазначену карту і з травня 2007 року у відповідача починає накопичуватися заборгованість, що свідчить про те, що позивач ще в 2007 році дізнався про порушення своїх прав. Посилання представника позивача на те, що карткові рахунки відкриті на невизначений строк та при закінченні терміну дії картки, банк подовжував строк дії картки на той же термін не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до п. 9.1 «Умов та правил надання банківських послуг» утримувач картки поручає банку зупинити або припинити дію картки, або відмовити у її продовженні, заміні чи видачі нової картки, якщо утримувач картки допустив більше одного разу прострочку погашення мінімального обов'язкового платежу. Крім того, п. 9.6 «Умов та правил надання банківських послуг» передбачає, що при ненадходженні грошових коштів протягом 3 місяців з моменту закінчення терміну дії картки банк стягує комісію за обслуговування карткового рахунку, якщо залишок менше комісії, то розмір комісії встановлюється в розмірі залишкових коштів на картці. При нульовому залишку коштів по неактивному рахунку останній закривається. Відповідно до п. 3.1.3 «Правил користування платіжною карткою» при закінченню терміну дії відповідної картки подовжується на новий термін, якщо раніше не надійшла заява про закриття розрахунку, а також при умові наявності грошових коштів на рахунку та при виконанні інших умов продовження, передбачених договором. Таким чином, вбачається, що відповідач порушив умови договору, не сплачував платежі, а банк в свою чергу не виконав умови договору, якими передбачено, що в разі якщо утримувач картки більше одного разу допустив прострочку погашення мінімального обов'язкового платежу, то утримувач картки поручає банку зупинити або припинити дію картки, відновити в її подовженні, заміні або видачі. За таких обставин, суд вважає, що позивач ще в 2007 році дізнався про порушення своїх прав, не виконав умови п. 9.1 «Умов та правил надання банківських послуг», тому заява відповідача про застосування строку позовної давності підлягає задоволенню. Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 256, 257, 261, 267 ЦК України, ст.ст. 8, 10, 88, 169, 208, 209, 213 - 215 ЦПК України,- ВИРІШИВ: В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити за спливом позовної давності. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Суддя Ленінського районного суду м. Полтави С. А. Андрущенко

Я уже где-то в решениях такое встречал... Что признали неналежным и поэтому единственный доказ осталась заява-анкета... А в ней то ничего особенного то не прописано... Только сумма и процент и всё... сроков никаких... ИД сходу применили... если найду покажу... но не обещаю... так как непомню где...

Возможно... Не спорю... А разве это плохо... То есть сразу заяву про неналежный или фальшивый доказ готовьте, так как Умовы, да и Правила пользования картой на которые Вы ссылаетесь постоянно не могли существовать в той редакции в которой предоставлены... Пусть Вам адекватные предоставят Умовы и Правила... на 2006 год...

Вчера был спор с одним банкиром по поводу расчётных счетов юриков 2600... Они последнее время взяли моду если нет движения в течении трёх лет закрывать счёт... что в корне противоречит ЦКУ... Они вообще очень удивились, что в ЦКУ есть такие нормы... говорят инструкция важнее... но я доказал, что нет и счёт существует уже 10 лет и нормально... А теперь по поводу наших сроков... Получается они вечны, то есть человек умер, а они считают проценты ещё лет 300 и висит на балансе... Бред... в банке миллионы недоимки по кредитному портфелю...

А разве плохо... Мне кажется с 2006 года карта уже закончилась... Почему с натяжкой... сам Приват в иске на этом настаивает обычно...

Ну всё правильно... Так я и думал... Вам вообще всучили условия новые, может даже конец 2008... Завтра очень удивитесь... Когда увидите такие же с печатью Немченко... Вы посмотрите для начала в разделе "Термины и понятия" ... 7 пункт, что такое Договор предоставления банковских услуг... Я надеюсь Вы мою мысль понимаете... Это уже в корне противоречит Вашей анкете-заявлению...

А вот в том то всё и дело, что это за 2008 у меня!!! Делайте выводы... Конечно сброшу из офиса...

Да знаю, что не первое, но как-то неожиданное уже после стольких разжёвываний ВССУ и Полтавской апелляцией в том числе... Сам проходил не раз...

Да конечно! И тому подтверждением практика...

Надо же... Я такого заявления вообще не видел... Там и про дебетную, что-то... Это ещё за 2006 год... Удивили!!! Покажите мне тогда свои Условия теперь... Если это то очём я думаю, то их можно подловить... в Вашем случае Вам всучили условия в лучшем случае конца 2008 года, а не 2006...

Снова Вы про эти Правила... Я же говорю я их в таком случае сразу убираю как неналежный...

Поделитесь истиной к которой пришли... Ведь надеюсь не зря мы с Вами устраиваем ночной мозговой штурм путём моделирования ситуации...

У меня есть где-то интересное решение по этому поводу, поищу покажу...

Это Вы сейчас прочитали или помните по памяти? Покажите мне... Я ни разу такого не встречал...

Да тут поинтереснее, чем ИД...

А вот это тема! Я обычно это поднимаю, тоже в заседаниях, но не настаиваю если проходит по ИД...

Хорошо!

Ленінський районний суд м.Полтави Справа № 553/3070/13-ц Провадження № 2/553/1189/2013 Р І Ш Е Н Н Я Іменем України 18.11.2013м. Полтава Ленінський районний суд м. Полтави в складі: головуючої судді - Крючко Н.І. при секретарі - Довгенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» в особі представника за довіреністю ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,- ВСТАНОВИВ: У липні 2013 року ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» в особі представника за довіреністю ОСОБА_2 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 27 січня 2006 року на загальну суму 3 106, 79 доларів США посилаючись на те, що 27 січня 2006 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № б/н, відповідно до якого ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 1 000 доларів США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,83 % в місяць із розрахунку 360 днів на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. В порушення умов договору відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав, в звязку з чим станом на 31 травня 2013 року утворилась заборгованість в сумі 3 106, 79 доларів США. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував в повному обсязі. Суд, вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає до задоволення за наступних обставин. Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Судом встановлено, що 27 січня 2006 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № б/н, відповідно до якого ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 1 000 доларів США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,83 % в місяць із розрахунку 360 днів на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним і банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. В порушення умов договору відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав, в звязку з чим станом на 31 травня 2013 року утворилась заборгованість в сумі 3 106,79 доларів США, яка складається із заборгованості за кредитом 996, 71 доларів США, по процентам за користування кредитом 1 867, 84 доларів США, по штрафу (фіксована частина) 99,01 доларів США, по штрафу (процентна складова) 143, 23 доларів США. Як пояснив в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 27 січня 2006 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № б/н. В порушення умов договору відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав, в звязку з чим станом на 31 травня 2013 року утворилась заборгованість в сумі 3 106,79 доларів США, яка підлягає стягненню з відповідача. Також, представник позивача просив суд стягнути з відповідача на рахунок банку судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп., що був сплачений банком при подачі позову до суду. Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги банку не визнав в повному обсязі посилаючись на те, що кредитні кошти ним були повернуті в повному обсязі. Також, відповідач зазначив, що звертався в касу до оператора банку з метою дізнатися інформацію про суму залишку боргу, щоб остаточно розрахуватися за кредитним договором, оператор зазначила йому суму для остаточного погашення кредиту, яка була сплачена останнім в касу банку, після чого оператор запевнила його, що кредит сплачений ним в повному обсязі. Проте, відповідач не надав до суду квитанцій, що підтверджують повернення кредитних коштів, посилаючись на те, що вони не збереглися, та і не зміг пригадати коли саме він востаннє звертався до каси банку та до якого саме оператора, а також зазначити суду щодо надання банку письмової заяви про припинення даного договору. Крім того, відповідач просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на пропущення позивачем строку позовної давності для звернення до суду, оскільки строк дії його кредитної карти закінчився, він її не замінював на нову, а отже вважає, що договір між ним та банком припинений з моменту закінчення строку дії кредитної карти. Пунктом 9.12 Умов та Правил надання банківських послуг визначено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна з сторін не проінформує другу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той же строк. Оскільки відповідач не звертався до банку з письмовою заявою про припинення договору, останній свою дію не припинив, а пунктом 9.3 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що картрахунки відкриті на необмежений строк. Отже, на підставі умов договору строк його дії поновляється кожного разу зі спливом терміну його дії та на даний час термін дії договору продовжено на новий термін, що в свою чергу надає суду підстави вважати, що позивач звернувся до суду з даним позовом в межах строку позовної давності. В звязку з цим, суд визнає такою, що не підлягає до задоволення заяву ОСОБА_3 про застосування строків позовної давності до позовних вимог ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК». Судом також встановлено, що договір між відповідачем та банком було укладено на невизначений термін, в тому числі правовідносини з банком тривають по сьогоднішній день, оскільки клієнт не виконав зобовязання перед банком. За приписом ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обовязки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору, що передбачено ч. 4 ст. 631 ЦК України. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами. Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У відповідності до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звертатися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, що визначено ст. 256 ЦК України. З наданих позивачем доказів вбачається, що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» не пропустив строк позовної давності та звернувся до суду в межах даного строку. Статтею 536 ЦПК України визначено, що за користування чужими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Статтею 546 ЦК України передбачена можливість забезпечення виконання зобовязання неустойкою. Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання, а згідно п. 3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового стягнення за кожен день прострочення виконання. Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів. На підставі ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до положення ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами. Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним свого зобовязання. За змістом ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Аналіз наявних у справі доказів свідчить про те, що договір, укладений між Банком та ОСОБА_3 на невизначений термін, останній продовжує користуватися грошима банку, а отже правовідносини сторін тривають і на даний час, оскільки ОСОБА_5 не виконав зобовязання перед банком. За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 3 106, 79 доларів США, що за курсом відповідно до службового розпорядження НБУ від 27.01.2006 року складає 15 689 грн. 28 коп. є законними, обґрунтованими та підлягають до стягнення з відповідача. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 551, 625, 629, 651, 1050 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 61, 88, 213-215 ЦПК України, суд ВИРІШИВ: Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» в особі представника за довіреністю ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором в сумі 3 106, 79 доларів США, що за курсом відповідно до службового розпорядження НБУ від 27.01.2006 року складає 15 689 грн. 28 коп. на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. №29092829003111, МФО 305299). Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. №64993919400001, МФО 305299) судовий збір 229 грн. 40 коп.. Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції може бути подано до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Ну Ярослав, ну не выдумывайте... Или покажите мне... удивите... Я знаю прекрасно как там пишется... я изучил очень много анкет... и поверьте не только там пишется, а ещё кое-где...

А воспользоваться Вы ими не могли уже после первой просрочки, и для этого вовсе не обязательно ждать срока окончания дествия карты...

Да нет... Всвязи с тем, что согласно графика платежи закончились в пределах трёх лет ИД...

Вообще-то так и должно быть в идеале...

Вот на этом мы их и ловим... Читайте между строк...

Ну так отлично! Хоть и до 116-ой ещё...

Ну так собственно говоря и считают суды в основном, но есть уникалы, я ведь Вам показывал решение в Полтаве какое есть...