ANTIRAID

По форс-мажору ТПП заключение не выдаст, но вот по существенному изменению обстоятельств может дать. Это даст Вам возможность просить суд расторгнуть договор согласно ст. 652 ГК

За признание недействительным платите 8,50 грн., если еще просите исключить из реестре залога еще 8,50.ИТЗ - 37 грн.

Все таки я не совсем понял, что это был за второй суд. Вышлите или разместите решения этого второго суда, а также копию постановления об открытии по этому решению исполнительного производства.

Что конкретно Вы хотите уточнить в данной схеме?

Нет это возврат заявления.

Вариантов дальнейшего развития событий есть несколько:1. Подать иск в суд о признании договора кредита мнимым и просить суд остановить исполнительное производство по реализации предмета залога. Также можно попытаться признать договор ипотеки недействительным и тоже просить суд остановить исполнительное производство. 2. Банкротство и мораторий на удовлетворения требований кредиторов. Тут поле для действий значительно шире. Вы можете подать иск в суд о признании определенных условий договора недействительными, но во-первых т.к. это касается юрлица, то необходимо хорошо продумать аргументацию, а во-вторых шансов на остановку исполнительного производства судом при такой формулировке, практически нет, но это на мой взгляд.

Вы имеете право обжаловать отказ прокуратуры в возбуждении уголовного дела по факту умышленного неисполнения суда на прямую в суд. Я думаю ситуация с Вашим делом в корне после этого поменяется.

Стратегия не правильная. И не думаю, что Аваль решил идти по такому пути. Решение же не заочное, чего юриста отправлять в заседание.Видимо судьи уже потихоньку начали вникать в суть проблемы и решение данного вопроса именно через признание договора мнимым является наиболее приемлемым для всех сторон процесса.

А выложите пожалуйста полный текст этой статьи или журнала. Я думаю как доказательство о введении заемщика в заблуждение этого будет вполне достаточно.

Справа №2-323/10 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05.05.2010 року Вільнянський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Кіяшко В.О., при секретарі Любасенко А.С., за участю позивача ОСОБА_1 представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «РайффайзенБанк Аваль», в особі Запорізької обласної дирекції ВАТ «РайффайзенБанк Аваль» про визнання кредитного договору удаваним правочином, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «РайффайзенБанк Аваль», в особі Запорізької обласної дирекції ВАТ «РайффайзенБанк Аваль» про визнання кредитного договору удаваним правочином, в позові посилається на те, що 08 вересня 2008 року між ним та ВАТ «РайффайзенБанк Аваль» був укладений кредитний договір № 010/17-41/727 за яким банк надав йому 30000,00 доларів США на споживчі цілі. Договір передбачає, що кредит позивачу видано в іноземній валюті – доларах США та розрахунки між ОСОБА_1 та відповідачем мають здійснюватися в тій самій валюті. Зазначений кредит носив цільовий характер та іноземна валюта була видана позивачу на конкретні цілі, тобто для здійснення правочину з резидентом України. Позивач вважає, що відповідач не мав права надавати йому, резиденту України, кредит в іноземній валюті для розрахунків цією валютою з іншим резидентом України, бо згідно ст. 3 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» № 15-93 від 1993р., національна валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, а відповідно до п. 2 ст. 13 Декрету КМУ, згаданого вище, уповноважені банки, які отримали від Національного Банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, одним з яких є відповідач, здійснюють контроль за операціями, що проводяться резидентами та нерезидентами через ці установи. Позивач вважає, що вказаний договір є удаваним правочином, оскільки насправді договір був вчинений з метою приховання іншого правочину, який сторони вчинили в дійсності, а саме: надання кредиту в національній валюті України. Відповідач знав про те, що для розрахунку з резидентом України позивачу необхідні саме гривні, а не будь-яка інша валюта, але видаючи в кредит готівкою іноземну валюту, відповідач усвідомлював, що цей акт носить формальний характер, а насправді ця валюта виступає не як засіб платежу, а як еквівалент Національної валюти України, необхідної для використання кредиту за цільовим призначенням. Також права позивача порушуються спірним договором, бо через коливання курсу долару до національної валюти України в теперішній час він вимушений сплачувати значно більшу суму в гривнях, ніж фактично отримав від банку, та більші суми процентів в гривнях, ніж це фактично передбачено договором. У зв’язку з чим позивач змушений звернутися до суду. Позивач, представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили суд позов задовольнити в повному обсязі, на тих підставах, що в ньому зазначені. Представник відповідача позов не визнала, посилаючись на те що між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір в іноземній валюті згідно з наданої заявки. Кредит позивач одержав в іноземній валюті та погашення кредиту проводиться також в іноземній валюті. Тому представник відповідача вважає, що відсутні будь які підстави для задоволення позовних вимог. Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав. У судовому засіданні встановлено наступне. 08 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ «РайффайзенБанк Аваль», в особі Запорізької обласної дирекції ВАТ «РайффайзенБанк Аваль» був укладений кредитний договір № 010/17-41/174 за яким банк надав ОСОБА_1 кредит у сумі 30000 доларів США на споживчі цілі. Договір передбачає, що кредит позивачу наданий в іноземній валюті – доларах США та розрахунки між ними проводяться в тій самі валюті. Цей кредит носив цільовий характер та іноземна валюта була видана позивачу на конкретні цілі, позивач використав ці гроші на ремонт нежилого приміщення, при цьому він їх обміняв на гривні для здійснення правочину з резидентом України. Таким чином ВАТ «РайффайзенБанк Аваль» не мав права надавати позивачу, резиденту України, кредит в іноземній валюті для розрахунків цією валютою з іншими резидентами України, бо відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» № 15-93 від 19 лютого 1993року, національна валюта України є єдиними законним засобом платежу на території України. Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Ці обставини були відомі як позивачу так і відповідачу. Отже, здійснення позивачем, резидентом України, розрахунку з іншим резидентом України на території України без індивідуальної ліцензії НБУ, якої не мали сторони – було порушенням підпункту «г» пункту 4 ст. 5 вказаного Декрету. Зазначені обставини свідчать про те, що кредит позивачу було наданий в національній валюті. Ці обставини дають право вважати, що кредитний договір є удаваним правочином, так як був вчинений з метою приховання іншого правочину, який сторони вчинили в дійсності, а саме надання позивачеві кредиту в національній валюті України. Відповідно до п. 2 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» № 15-93 від 19 лютого 1993 року, уповноважені банки, які отримали від Національного Банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, одним з яких є відповідач, здійснюють контроль за операціями, що проводяться резидентами та нерезидентами через ці установи. Таким чином, ВАТ «РайффайзенБанк Аваль», в особі Запорізької обласної дирекції ВАТ «РайффайзенБанк Аваль», як агент валютного контролю, просто не мав права, за законом, надавати позивачеві кредит в іноземній валюті, для використання їх між резидентами України на території України без індивідуальної ліцензії НБУ. Відповідно до ч. 2 ст. 235 ЦК України, якщо правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили відносини сторін регулюються правочином, який вони насправді вчинили. Оскільки між позивачем та відповідачем фактично був укладений договір про надання йому кредиту у національній валюті України в розмірі 145,569 грн., що було еквівалентно 30000 доларів США по комерційному курсу, який складав, на 08.09.2008р. 485,08грн. за 100 доларів США, їх відносини з відповідачем мають бути врегульовані саме таким договором. Укладання вищенаведеного удаваного кредитного договору порушує права позивача тим, що через коливання курсу долара до національної валюти України він вимушений сплачувати значно більшу суму капіталу кредиту в гривнях, ніж фактично отримав від банку, та більші суми процентів в гривнях за користування кредитом, ніж фактично передбачено договором. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, ст. ст. 3, 5, п. 2 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» № 15-93 від 19 лютого 1993року , ст. ст. 235, 533 ЦК України, суд, - ВИРІШИВ: Цивільний позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «РайффайзенБанк Аваль», в особі Запорізької обласної дирекції ВАТ «РайффайзенБанк Аваль» про визнання кредитного договору удаваним правочином – задовольнити. Визнати кредитний договір № 010/17-41/174 від 08 вересня 2008 року укладений між ОСОБА_1 і ВАТ «РайффайзенБанк Аваль» удаваним правочином Визнати кредитний договір № № 010/17-41/174 від 08 вересня 2008 року укладений між ОСОБА_1 і ВАТ «РайффайзенБанк Аваль» укладений в Національній валюті України, а саме вважати, що кредит був наданий в розмірі 145,569 грн. на умовах викладених в договорі. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України. Суддя: В.А. Кіяшко http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9446307

На мой взгляд Вы указали и посчитали правильно. Единственное Вы запутались "143000,00 долларов США, что на дни получения составило 143 000,00 грн"

Про Вас я слышал уже давно. Вы очень легкомысленно подошли к данному вопросу.Обжаловать можно и исполнительную надпись и исполнительное производство. Звоните и разберемся с Вашими вопросами.

Понимаете правильно. И скажу Вам больше, Ваш долг купили с 99% дисконтом. Т.е. все что они с Вас взыщут пойдет им в карман.Сроки им вряд ли возобновят, а если и возобновят, то все это можно обжаловать.

Нужна массовость, а не отдельные заявления, плюс заявления от общественных организаций и от комитета по защите прав потребителей. Кто, что может организовать - пишите и придумаем, как дальше действовать. Может всеукраинскую акцию провести и передать заявление в МВД и прокуратуру. Все в наших руках и за нас это никто не сделает. Радует, что хотя бы обращение понемногу начало действовать. Я предлагаю данное заявление подавать при вызове в милицию по обращению.

От кого-то я эту историю уже слышал. Наверное Лесю Вы знаете?Вам по моему советовали еще год назад обратится к юристам, и мне кажется я даже знаю кто советовал и к кому обратится. Если до Вас наконец-то дошло, что банки не шутят. Звоните, телефон указан в подписи и разберемся и с банком, и с исполнителями, и с телевизионщиками.

1. Заявление в милицию о пропаже средств и захвате помещения. 2. Жалобы во все органы - СБУ, МВД, Кабмин, Президенту 3. Если есть силы, можете также поступить, как поступили и с Вами.

Тогда обжалуйте в суд.

Отвечу по порядку: 1. Исполнительный лист можно предъявить в течении 3-х лет с момента вынесения решения. На сколько я понял Ваше мировое соглашение судом не утверждалось. Поэтому взыскать с Вас уже не могут ни копейки. Нет оснований для открытия исполнительного производства. 2. В любом случае если еще раз позвонят, пишите заявление в милицию о угрозах и вымогательстве. 3. Тяжело сказать, что они могут придумать. Оснований для взыскания у них нет. Срок исковой давности 3 года.

Это будет следующим шагом, если с банками не удастся договориться и прийти к какому-то общему знаменателю. Других способов банки не оставят заемщикам.

Выложите пожалуйста ответ Верховного суда. А по ответу президента можете повторить запрос и выделить жирным, то что требуется, а также указать, что это повторное обращение и приложить их предыдущий ответ. Тогда умник написавший Вам первый ответ основательно получит по шее.

Было ли первое решение суда заочным? Были ли Вы официально уведомлены о датах судебных заседаний. Что Вы имеете ввиду под вторым судом? По поводу увеличения ответственности поручителя есть вот такое решение: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=787 Но оно связано с досрочным взысканием.

Относительно прав представителя банка - Ваши права никоим образом не ущемлены. Представитель не имеет права в суде признать иск и подписать мировое соглашение.Обоснуйте суду, что именно даст Вам данная информация.

Укажите пожалуйста код ЕГРПОУ ЗАТ "ОТП банк" с которым у Вас был заключени кредитный договор и ПАТ "ОТП банк" который на Вас подал в суд. На сколько мне известно код не менялся.Если код изменился, то дело необходимо рассматривать заново.

При открытии производства как раз и можно обжаловать исключительно подсудность.Посмотрите ст. 293 ЦПК: Стаття 293. Ухвали, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду 1. Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: 1) відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасуванні судового наказу; 2) забезпечення позову, а також щодо скасування забезпечення позову; { Офіційне тлумачення положення пункту 2 частини першої статті 293 див. в Рішенні Конституційного Суду N 12-рп/2010 ( v012p710-10 ) від 28.04.2010 } 3) повернення заяви позивачеві (заявникові); 4) відмови у відкритті провадження у справі; 5) відкриття провадження у справі з недотриманням правил підсудності; 6) передачі справи на розгляд іншому суду; 7) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; 8) визнання мирової угоди за клопотанням сторін; 9) визначення розміру судових витрат; 10) внесення виправлень у рішення; 11) відмови ухвалити додаткове рішення; 12) роз'яснення рішення; 13) зупинення провадження у справі; 14) закриття провадження у справі; 15) залишення заяви без розгляду; 16) залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду; 17) відхилення заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами; 18) видачі дубліката виконавчого листа; { Офіційне тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 див. в Рішенні Конституційного Суду N 3-рп/2010 ( v003p710-10 ) від 27.01.2010 } 19) поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання; 20) відстрочки і розстрочки, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення; 21) тимчасового влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу; 22) оголошення розшуку відповідача (боржника) або дитини; 23) примусового проникнення до житла; 24) звернення стягнення на грошові кошти, що знаходяться на рахунках; 25) заміни сторони виконавчого провадження; 26) визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами; 27) рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби; 28) повороту виконання рішення суду; 28-1) виправлення помилки у виконавчому листі або визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню; { Частину першу статті 293 доповнено пунктом 28-1 згідно із Законом N 3538-IV ( 3538-15 ) від 15.03.2006 } 29) відмови в поновленні втраченого судового провадження; 30) звільнення (призначення) опікуна чи піклувальника. { Частину першу статті 293 доповнено пунктом 30 згідно із Законом N 3551-IV ( 3551-15 ) від 16.03.2006 } 2. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

В любом случае направляйте заявление. ДВС если не захочет взыскивать должен будет аргументировано отказать. Вы просите выдать согласно условий договора.А аргументацию ДВС и Минюста интересно почитать, может ее и начнем в дальнейшем применять для признания договоров в валюте недействительными.