ANTIRAID

Отвечу по порядку.1. Не совсем понятно, что Вы подразумеваете под "механизмом кредитования"? 2. Есть несколько вариантов (1 - платите определенную часть в автосалон, остальное доплачивает банк, 2 - все оплачивает банк) 3. Указано в договоре от 1 дня до 2-ух недель бывает. 4. Может, но в основном банки сами перечисляют гривну в автосалон. 5. Может, банк вероятнее всего оценит автомобиль в 34 000 долларов, либо будет формировать резервы под такой кредит. 6. Менялись законы относительно выдачи кредитов и повышения процентных ставок.

Да, Винокуров. У нас 25 заседание. Буду держать в курсе событий.

Общий срок исковой давности - 3 года, но в договоре может быть установлен свой срок. Про продажу Вашего кредита банк Вас обязан письменно уведомить.

Закон принят, но пока президентом не подписан.

К сожалению простого пути нет. При зачислении денег на Ваш счет в банке, банк будет в первую очередь проводить безакцептное списание в свою пользу и в том порядке в каком ему выгодно.

Одним предложением здесь не ответишь. В данной ситуации лучше нанять адвоката. Ссылаться можно и на обман, и на угрозы при подписании договора дарения.Если нужна помощь, обращайтесь.

Подала, но это им не помогло, есть определение Верховного суда: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...entry2328

Да

Не имеют права данные сотрудники осматривать Ваше имущество. Если придут не пускать, а будут хамить, вызвать милицию.Вероятнее всего никто к Вам не придет, это один из методов психологического давления.

1. Валютный счет нужно открывать в другом банке, т.к. этот сам у Вас все спишет на штрафы и проценты, согласно условий договора.2. Можно. В иске требовать банк принять текущий платеж с таким-то назначением.

Чтобы оценить шансы, нужно знакомится с делом. Издержки будут только на адвоката.

Вы немного не то нашли. Обратите внимание на ст.283 инструкции:Для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, має бути зазначено: відомості про найменування і адресу стягувача та боржника; дата та місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код в ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу буде необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача. Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень. Вчинення виконавчого напису за заявою одного з іпотекодержателів здійснюється нотаріусом після спливу десяти днів з дня одержання іншими іпотекодержателями письмового повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки. У разі отримання письмової заяви від попереднього іпотекодержателя, який має вищий пріоритет, про припинення звернення стягнення на предмет іпотеки виконавчий напис нотаріусом не вчиняється. Виконавчий напис на іпотечному договорі, що передбачає задоволення вимоги іпотекодержателя за основним зобов'язанням, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами основного зобов'язання, вчиняється нотаріусом за умови подання іпотекодержателем документів, достатніх для встановлення безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов'язання.

3 проц. годовых можно взыскивать без ограничений по сроку, но сумма, на которую начисляется задолженность, должна соответственно уменьшаться, в зависимости от сумм погашения.По ребенку сделаем отдельную тему, но чуть позже.

Т.к. не все листы кредитного договора подписаны, то можно утверждать, что неподписанные листы в последствии заменены, если, конечно, это что-то Вам даст.Вы можете попрсить нотариуса ознакомится с делом, если она откажет, то тогда направьте письменный запрос, т.к. исполнительная надпись сделана в отношении Вашего имущества и требуйте письменный ответ. В дальнейшем в суде, при обжаловании исполнительной надписи, просите суд отдельным определением истребовать у нотариуса документы касающиеся исполнительной надписи. Осуществление исполнительной надписи производится согласно: Інструкції "Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" від 03.03.2004р. N 20/5

Номер дела есть, попробуйте поискать в реестре судебных решений.

Теоретически попробовать можно, если доказать, что общая сумма ответственности для поручителя увеличилась, а я думаю это так, срок увеличился и сумма увеличилась.По поводу размещения решения суда - присылайте на электронную почту [email protected] и мы разместим.

Справа №22ц-626/07 Ухвала Іменем України Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі: Яреми А.Г., Лихути Л.М., Охрімчук Л.І., розглянувши в попередньому судовому засіданні 17 березня 2008 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1до відкритого акціонерного товариства ”Райффайзен Банк Аваль”, ОСОБА_2про визнання договору іпотеки недійсним за касаційною скаргою ВАТ ”Райффайзен Банк Аваль” на рішення Ківерцівського районного суду від 3 травня 2007 р. та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 16 серпня 2007 р. , в с т а н о в и л а: У березні 2007 р. ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до ВАТ ”Райффайзен Банк Аваль” (далі - Банк), ОСОБА_2. про визнання договору іпотеки недійсним. Позовні вимоги мотивувала тим, що 25 січня 2006 р. її чоловік ОСОБА_2. уклав з Банком договір іпотеки, згідно з п.1.2. якого предметом іпотеки є незавершений будівництвом житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, розташований за адресою:АДРЕСА_1. Вказаний будинок належить їй ОСОБА_2. та їй на праві спільної сумісної власності, оскільки придбаний під час перебування у зареєстрованому шлюбі, до того ж укладення договору іпотеки суперечить правам та інтересам їх дітей, ОСОБА_3., 1992 року народження, ОСОБА_4., 1993 року народження та ОСОБА_5., 1988 р. народження, яка на час укладення договору була неповнолітньою. Договір іпотеки в порушення вимог Закону України ”Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей” укладений без дозволу органу опіки та піклування, а тому має бути визнаний недійсним. Рішенням Ківерцівського районного суду від 3 травня 2007 р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 16 серпня 2007 р., позов задоволено. У касаційній скарзі Банк просить скасувати судові рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом допущено порушення або неправильне застосування норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи. Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у х в а л и л а: Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства ”Райффайзен Банк Аваль” в особі Волинської дирекції на рішення Ківерцівського районного суду від 3 травня 2007 р. та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 16 серпня 2007 р. відхилити, а зазначені судові рішення залишити без змін. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді Верховного Суду України Ярема А.Г. Лихута Л.М. Охрімчук Л.І. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/1659684

Справа №22ц-626/07 Головуючий в 1 інстанції: Поліщук С.В. Доповідач: Свистун О.В. АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ «16» серпня 2007 року. м. Луцьк. Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі: головуючого - судді Лончука В.Г., суддів - Свистун О.В., Русинчука М.М. при секретарі - Масляній С.В. з участю: позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції, підприємця ОСОБА_2 про визнання договору іпотеки недійсним за апеляційними скаргами відповідача ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції на рішення Ківерцівського районного суду від 3 травня 2007 року та додаткове рішення Ківерцівського районного суду від 25 червня 2007 року, - ВСТАНОВИЛА: В апеляційній скарзі на рішення Ківерцівського районного суду від 03.05.2007 року відповідач ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Оскаржуваним рішенням позов задоволено, ухвалено визнати недійсним договір іпотеки, укладений 25.01.2006 року між ОСОБА_2 та акціонерним поштово - пенсійним банком «Аваль». В апеляційній скарзі на додаткове рішення Ківерцівського районного суду від 25.06.2007 року відповідач ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції, покликаючись на порушення судом норм процесуального права, просив його скасувати. Додатковим рішенням Ківерцівського районного суду від 25.06.2007 року стягнуто з відповідачів ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції та підприємця ОСОБА_2 судовий збір в доход держави в сумі 1101 грн. 50 коп., в рівних частинах по 550 грн. 75 коп. з кожного та витрати з інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи в сумі 22 грн. 50 коп., по 11 грн. 25 коп. з кожного. В даному судовому засіданні представник відповідача «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції апеляційну скаргу підтримав із наведених у ній підстав, просив рішення та додаткове рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове - про відмову у задоволенні позовних вимог. Відповідач ОСОБА_2 апеляційну скаргу не визнав. Позивач апеляційну скаргу не визнала, просила скаргу відхилити, рішення та додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що між акціонерним поштово - пенсійним банком «Аваль» та підприємцем ОСОБА_2 25.01.2006 року був укладений договір іпотеки, предметом якого є нерухоме майно - незавершений будівництвом житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1. Згідно ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку. Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 з 29.08.1987 року перебувають у шлюбі, отже позивач є власником 1/2 майна, яке було набуте нею та відповідачем за весь час подружнього життя, в тому числі і власником 1/2 незавершеного будівництвом житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами АДРЕСА_1, збудований на 94% готовності. У ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на утриманні троє дітей, які на момент укладення оспорюваного договору іпотеки були неповнолітніми і зареєстровані у житловому будинку, який є предметом даного договору. Судом першої інстанції встановлено, що позивач під час укладання договору іпотеки в нотаріальній конторі не перебувала, а лише підписала принесені відповідачем ОСОБА_2 бланки, не ознайомившись з їх змістом. Крім того, у будинку, який є предметом іпотеки, крім ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають та зареєстровані їх неповнолітні діти - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, тобто інтереси вищевказаних неповнолітніх дітей при укладенні даного договору іпотеки не були враховані відповідачами по справі. Відповідно до задекларованого у принципі 4 Декларації прав дитини, а також гарантованого ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» - діти - члени сім»ї власника житлового будинку мають право користування займаним приміщенням на рівні з власником. Згідно з ч.З ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов»язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов»язання. Крім того, в ч.4 ст. 12 Закону України « Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» передбачено, що для здійснення будь - яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав і охоронюваних законом інтересів дітей при наданні згоди на вчинення правочинів щодо належного дітям нерухомого майна. Відповідно до ч.6 ст. 203 ЦК України правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Ч.1 ст. 215 ЦК України встановлено, що однією з підстав недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною( сторонами) вимог, які встановлені ч.6 ст. 203 ЦК України. Отже вірним є висновок суду про те, що дана вимога закону була проігнорована відповідачами, оскільки оспорюваний договір іпотеки укладений без дозволу органу опіки і піклування, який зобов»язаний здійснювати контроль за додержанням батьками майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень. Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» при здійсненні своїх прав і виконанні обов»язків власник зобов»язаний не порушувати права та охоронювані законом інтереси громадян...». Таким чином доводи апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції не спростовують висновків суду, оскільки договір іпотеки укладений між ОСОБА_2 та АППБ «Аваль» 25.01.2006 року був укладений з порушенням вимог чинного законодавства, тобто є недійсним. Відповідно до ч.1 п.4 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додатковим рішення Ківерцівського районного суду від 25 червня 2007 року по даній справі правильно вирішено питання про судові витрати, оскільки має місце спір майнового характеру, тому апеляційна скарга є безпідставною. Рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх скасування судом не встановлено. Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів УХВАЛИЛА: Апеляційні скарги відповідача ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції відхилити. Рішення Ківерцівського районного суду від 3 травня 2007 року та додаткове рішення Ківерцівського районного суду від 25 червня 2007 року в даній справі залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/2130053

Если кердит у Вас не валютный можете заплатить очередной платеж через сберкассу. Также рекомендую обратится в госнотконтору с предложением внести деньги ей на депозит. Тогда у суда желание что-либо говорить вообще отпадет.

Вы все указали верно. Единственно я бы посоветовал такие письма направлять ежедневно и указывать ФИО сотрудника отказавшего в принятии средств. На аргумент судьи, Вы всегда можете сказать, что со штрафом я не согласен и если банк хотел бы его получить пусть это делает в судебном порядке, а не путем шантажа и злоупотреблений.

Относительно пункта:Теоретически если в течении года с момента когда у банка появилась возможность требовать от заемщика исполнения обязательств по договору он не предъявит требования поручителю, поручительство теряет силу. В вашем случае есть возможность признать договор поручительства недействительным. Такая практика уже есть, посмотрите здесь: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=750

Я думаю НБУ хочет увидеть реальную картину, а не то, что рисуют им банки. Видимо в НБУ от количества обращений наконец-то задумались о масштабах неплатежей и последствиях такого развития событий. Никто переводить валютные кредиты по курсу на момент выдачи ПОКА не собирается, но это ПОКА. Думаю к концу года до банкиров дойдет, что суды и изъятие имущества не главное, но может быть уже поздно.

Подачей встречного иска Вы рассмотрение не приостановите. В данном случае при рассмотрении иска к Вам будут рассмотрены и Ваши требования к банку, если требования касаются одного предмета и стороны те же. Встречный иск можно подать только в предварительном заседании, если же у Вас оно уже было, то нужно подать отдельный иск к банку, согласно правил подсудности, т.е. это может быть не обязательно тот же суд который рассматривает уже иск банка к Вам.После принятия Вашего иска в суде и назначения предварительного заседания, необходимо будет в подать ходатайство о приостановлении слушания по делу банка к Вам до момента рассмотрения Вашего иска к банку.

№ 2- 6333/09 Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 грудня 2009 року Голосіївський районний суд м.Києва у складі головуючого судді Коломеєць І.А. при секретарі Тищенко В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», ОСОБА_3, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської Інесси Володимирівни, третя особа – Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація про визнання недійсним договору іпотеки, - в с т а н о в и в : ОСОБА_2 – законний представник неповнолітньої ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом. В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав та пояснив, що 04.03. 2008 р. між ЗАТ «ОТП Банк» (нині публічним акціонерним товариством «ОТП Банк») та ОСОБА_3 був укладений договір кредиту №ML-001/029/2008 , відповідно до якого банк надав останньому кредит в розмірі 1000000 доларів США на споживчі цілі, а ОСОБА_3 зобов’язався належним чином використати та повернути отриманий кредит в строк до 04.03.2018 р., а також сплатити відповідну плату за користування кредитом. Того ж дня сторонами був укладений договір іпотеки №PML-001/029/2008, за яким предметом іпотеки є трикімнатна квартира №11 загальною площею 172,10 кв. м., житловою площею 70,60 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 та належить іпотекодавцю – ОСОБА_3 на праві приватної власності. Договір іпотеки був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверської Інесси Володимирівни та зареєстрований в реєстрі за №763, проте не був погоджений у встановленому порядку Органом опіки та піклування, завданням якого є захист прав неповнолітніх та малолітніх дітей при вирішенні питання розпорядження майном, яким вони володіють чи користуються. У квартирі, яка є предметом застави за договором іпотеки, на час укладання договору проживали і проживають на даний час ОСОБА_3, його дружина – ОСОБА_2 та неповнолітня ОСОБА_1, 1999 р.н. Як вбачається з договору кредиту кошти в розмірі 1 000 000 дол. США були взяті ОСОБА_3 на споживчі цілі, а не на купівлю житла, проте наслідком неповернення коштів за цим кредитом може стати позбавлення сім’ї в тому числі і малолітньої дитини, єдиного належного їм житла – квартири, що є предметом застави за договором іпотеки . З огляду на викладене просив позов задовольнити та визнати договір іпотеки від 04.03.2008р. недійсним у зв’язку з тим, що при його укладенні ОСОБА_3 в порушення вимог Закону України «Про охорону дитинства» не отримав для цього дозволу Органу опіки та піклування, чим порушив права своєї неповнолітньої дочки. Крім викладеного просив зобов’язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської Інесси Володимирівни зняти заборону щодо відчуження квартири, яка є предметом застави за договором іпотеки, а також виключити запис про обтяження нерухомого майна – квартири АДРЕСА_1 з Державного реєстру іпотек. Представник відповідача – ПАТ «ОТП Банк» в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Пояснив, що 04.03.2008р. між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 були укладені договори кредиту та іпотеки. ОСОБА_3 свої обов’язки за договором кредиту виконує належним чином, заборгованості по сплаті тіла кредиту та відсотків у нього немає. При укладенні договору іпотеки, предметом якої була квартира АДРЕСА_2 вимоги законодавства порушені не були, оскільки ОСОБА_3 завірив, що у вказаній квартирі проживає він один, що було підтверджено довідкою житлово-експлуатаційної організації. Крім того, дружина відповідача дала письмову згоду на укладення договору кредиту. Договір іпотеки був посвідчений нотаріально відповідно до вимог Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій. З огляду на викладене просив у позові відмовити, оскільки визнання договору недійсним може погіршити фінансовий стан банку та завдати шкоди його інтересам . Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 04.03.2008р. він уклав з ЗАТ «ОТП Банк» договір кредиту, який виконує належним чином, заборгованості по внесенню платежів, передбачених договором не має. Посилався на те, що при укладенні договору іпотеки йому не пояснили, що він, як батько неповнолітньої дитини, повинен отримати згоду Органу опіки та піклування на вказану дію. Пояснив також, що квартира АДРЕСА_3 придбавалась для потреб та проживання всієї сім’ї. У вказаній квартирі проживають він, дружина та дочка ОСОБА_5, 1999року народження. При укладенні договору у нього вимагали лише довідку по реєстрації по вказаній квартирі, при цьому річ йшла лише про факт реєстрації, а хто фактично проживає у спірній квартирі нікого не цікавило. Крім квартири по вул. Ірининській його сім’я, в тому числі дочка, іншої жилої площі не має. З огляду на викладене проти задоволення позовних вимог не заперечував. Відповідачка Тверської Інесси Володимирівни про день та час слухання справи повідомлена належним чином, надіслала суду заяву, у якій просила слухати справу без її участі. У письмових запереченнях на позов зазначила, що нею був посвідчений договір іпотеки, укладений між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 Договір був посвідчений з дотриманням вимог чинного законодавства, оскільки згідно довідки ТОВ «Житло-Сервіс» у квартирі, яка була предметом іпотеки був зареєстрований лише ОСОБА_3, згідно пояснень якого у зазначеній квартирі діти та інші особи, яких за законом він повинен утримувати не проживали. При посвідченні договору іпотеки нею було також прийнята до уваги заява дружини іпотекодавця – ОСОБА_2, згідно якої вона надала згоду чоловіку на укладення договору іпотеки. Враховуючи наведене просила у позові відмовити. Представник третьої особи – Органу опіки та піклування Шевченківської РДА в судове засідання не з’явився, надіслав суду клопотання, у якому просив слухати справу без його участі. Позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне. 04.03.2008р. між ЗАТ «ОТП Банк» ( нині – ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 укладений кредитний договір №ML-001/029/2008 , відповідно до якого банк надав останньому кредит в розмірі 1000000 доларів США на споживчі цілі, а ОСОБА_3 зобов’язався належним чином використати та повернути отриманий кредит в строк до 04.03.2018 р., а також сплатити відповідну плату за користування кредитом ( а.с. 7-15). Того ж дня сторонами був укладений договір іпотеки №PML-001/029/2008 нерухомого майна – квартири АДРЕСА_1 , яка є власністю ОСОБА_3 ( а.с. 16-22,23). При посвідченні договору іпотеки приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Тверської Інесси Володимирівни було накладено заборону відчуження зазначеної квартири до припинення чи розірвання договору іпотеки. Відповідно до ч.6 ст. 203 ЦК України правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов’язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання. Одним із правочинів, які не можуть вчиняти батьки без дозволу органів опіки та піклування відповідно до ст. 177 Сімейного кодексу України є відмова від майнових прав дитини, до яких відноситься, зокрема, і право користуватися жилим приміщенням, оскільки відповідно до частин 2 та 3 ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» діти - члени сім’ї наймача або власника житлового приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Відповідно до ч. 3 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає. Відповідно до ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦПК України права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом. Суд не може покласти в основу рішення посилання відповідачів - ПАТ «ОТП Банк» та нотаріуса Тверської Інесси Володимирівни на те, що ОСОБА_2, як дружина ОСОБА_3 дала згоду на укладенні договору іпотеки, оскільки вказаний договір, предметом застави за яким є нерухоме майно, право користування яким має малолітня ОСОБА_1, був укладений сторонами всупереч вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України, ч. 3 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» та ч. 4 ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» без відповідного на це дозволу Органу опіки та піклування. Передання зазначеної вище квартири в іпотеку в подальшому може унеможливити користування цим нерухомим майном малолітньою дитиною – ОСОБА_1 Суд також приймає до уваги, що передана в іпотеку квартира є єдиним житлом, що належить сім’ї ОСОБА_1 і в разі невиконання ним своїх зобов’язань за договором кредиту банк матиме змогу одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки – квартири, де проживає малолітня дитина. З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позивачка належним чином довела свої позовні вимоги, в зв’язку з чим вони підлягають задоволенню. На підставі викладеного, ст. 29, ч.6 ст. 203 ЦК України, ст. ст. 7, 177 СК України, Закону України «Про охорону дитинства» та керуючись ст. ст. 10, 11, 39, 57, 60, 88, 209 ч.2, 212-215 суд, - ВИРІШИВ: Позов ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», ОСОБА_3, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської Інесси Володимирівни, третя особа – Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація про визнання недійсним договору іпотеки задовольнити. Визнати недійсним договір іпотеки № PML-001/029/2008, укладений 04.03.2008р. між Закритим акціонерним товариством «ОТП-Банк» та ОСОБА_3. Зобов’язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської Інесси Володимирівни зняти заборону щодо відчуження нерухомого майна – трикімнатної квартири № 11 загальною площею 172,1 кв.м, жилою площею 70,60 кв.м в АДРЕСА_5, яка належить на праві власності ОСОБА_3. Виключити запис за порядковим номером 6716378 від 04.03.2008р. про обтяження нерухомого майна – трикімнатної квартири № 11 загальною площею 172,1 кв.м, жилою площею 70,60 кв.м в АДРЕСА_5, яка належить на праві власності ОСОБА_3 з Державного реєстру іпотек. Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до Київського міського Апеляційного суду через Голосіївський районний суд м.Києва. Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Київського міського Апеляційного суду через Голосіївський районний суд м.Києва. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у зазначений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Суддя:

Справа № 22-7992 Головуючий в 1 інстанції – Капкін О.Б., Доповідач - Барсукова О.І. У Х В А Л А Іменем України 25 листопада 2009 року Апеляційний суд Донецької області в складі: головуючої: ЧервинськоїМ.Є., суддів : Лісового О.О., Барсукової О.І., при секретарі : Баранові В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційними скаргами прокурора Шахтарської міжрайонної прокуратури, акціонерного комерційного інноваційного банку «Укрсиббанк» на рішення Шахтарського міськрайонного суду від 31 липня 2009 року по цивільній справі за позовом акціонерного комерційного інноваційного банку «Укрсиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом Шахтарської міжрайонної прокуратури, в інтересах малолітнього ОСОБА_4 до акціонерного комерційного інноваційного банку «Укрсиббанк», ОСОБА_3, треті особи: орган опіки та піклування при Шахтарській міській раді, приватний нотаріус Шахтарського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсним договору іпотеки,- в с т а н о в и в: В серпні 2008 року акціонерний комерційний інноваційний банк «Укрсиббанк» ( далі – АКІБ «Укрсиббанк») звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором зазначив, що між позивачем та ОСОБА_1 29 червня 2006 року укладено кредитний договір НОМЕР_1, відповідно до якого був наданий кредит в сумі 42 000гр. на строк з 29.06.2006р. по 29.06.2013р. За для забезпечення виконання зобов*язань за кредитним договором 29.06.2006р. між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 20459, а також з ОСОБА_3 29.06.2006р. було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Шахтарського міського нотаріального округу ОСОБА_5 Внаслідок того, що ОСОБА_1 не виконує свої зобов*язання за кредитним договором заборгованість за договором на 11 серпня 2008 року становила 57 081 – 57гр., яку Банк просив стягнути солідарно на його користь з відповідачів. 28 листопада 2008 року до суду звернувся Шахтарський міжрайонний прокурор, в інтересах малолітнього ОСОБА_4 з позовом до акціонерного комерційного інноваційного банку «Укрсиббанк» , ОСОБА_3, треті особи: орган опіки та піклування при Шахтарській міській раді, приватний нотаріус Шахтарського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсним договору іпотеки, зазначив, що договором іпотеки, укладеним між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_3 порушено інтереси малолітнього онука ОСОБА_3 - ОСОБА_4., 2003 року народження, який на момент укладення договору проживав в будинку АДРЕСА_1, яким було забезпечено договір іпотеки. Оскільки при укладенні договору іпотеки не враховано права малолітньої дитини користування об*єктом нерухомого майна, просив визнати недійсним договір іпотеки, укладений 29.06.2006р. між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_3 Рішенням Шахтарського міськрайонного суду від 31 липня 2009року позов АКІБ «УкрСиббанк» задоволено частково, зі ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь АКІБ «УкрСиббанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 57 081 – 57гр., судовий збір в сумі 570-82гр. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30гр. В решті позовних вимог АКІБ «УкрСиббанк» відмовлено. Визнано недійсним договір іпотеки від 29.06.2006 року, укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернувся прокурор Шахтарської міжрайонної прокуратури, в якій просив рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову АКІБ «УкрСиббанк» в позові до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права. З апеляційною скаргою до апеляційного суду Донецької області звернувся АКІБ «УкрСиббанк», просив рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити позов АКІБ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, відмовити в задоволенні зустрічного позову Шахтарської міжрайонної прокуратури про визнання договору іпотеки недійсним, вважав недоцільним об*єднання позовів в одне провадження через поручення судом норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову АКІБ «УкрСиббанк» про стягнення з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 суми заборгованості за кредитним договором, суд встановив, що 29 червня 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір НОМЕР_1 відповідно до якого банк зобов*язався надати позичальнику, а позичальник зобов*язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) у національній валюті 42 000гр. та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених цим договором. Строк погашення кредитного договору – 28.06.2013р. Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов*язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором. Станом на 11.08.2008 року заборгованість за кредитним договором складає 57081-57гр., а тому суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог АКІБ «УкрСиббанк» щодо стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 Відповідно договору поруки №20459, укладеного 29 червня 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, останній прийняв на себе зобов*язання відповідати за виконання позичальником усіх його зобов*язань перед кредитором в обсязі, що виникли з кредитного договору НОМЕР_1 від 29 червня 2006 року, в тому ж обсязі що і позичальник. Згідно вимог ст.553 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов*язання боржником, а тому суд дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог АКІБ «УкрСиббанк» щодо стягнення заборгованості за кредитним договором солідарно з кредитора та поручителя та відмовив в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості з відповідачки ОСОБА_3, оскільки за договором іпотеки, укладеним між позивачем та ОСОБА_3 29.06.2006 року, ОСОБА_3 є майновим поручителем ОСОБА_1, а іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги тільки за рахунок предмету іпотеки. Розглянув позовні вимоги Шахтарської міжрайонної прокуратури в інтересах малолітньої особи про визнання недійсним договору іпотеки, суд першої інстанції встановив, що при укладенні договору іпотеки між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3, посвідченого 29.06.2006 року приватним нотаріусом Шахтарського міського нотаріального округу Донецької області за реєстром № 2426, порушено вимоги ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей». Відповідно до ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» неприпустиме зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Статтею 18 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що діти – члени сім*ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Судом першої інстанції встановлено, що на час укладення договору іпотеки в будинку, що належить на праві власності ОСОБА_3, була зареєстрована та проживала її донька – ОСОБА_6 з малолітнім сином – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому, зважуючи на зазначені обставини, суд дійшов обґрунтованого висновку про порушення прав малолітньої дитини на проживання в будинку за місцем проживання та реєстрації його матері та визнав договір іпотеки недійсним на підставі ст. 215 ЦК України. За таких обставин рішення місцевого суду є законним і обґрунтованим. Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги АКІБ «УкрСиббанк» щодо доцільності об*єднання позовів в одне провадження, оскільки ухвалу про об*єднання позовів судом винесено у відповідності до вимог ст. ст.123, 126 ЦПК України, оскільки обидва позови взаємопов*язані і спільний їх розгляд є доцільним, вони виникають з одних правовідносин. Оскільки рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, то у відповідність до ст. 308 ЦПК України апеляційні скарги слід відхилити. Наведені в скаргах доводи не обґрунтовані й правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст.307, ст.308 ЦПК України, апеляційний суд, - у х в а л и в : Апеляційні скарги прокурора Шахтарської міжрайонної прокуратури, акціонерного комерційного інноваційного банку «Укрсиббанк» відхилити. Рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 31 липня 2009року залишити без змін. Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили. Головуючий: Судді: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/7015431