AlexKharkov

Завтра только 8-е число. Подключите всех знакомых с детьми и их знакомых тоже. Сюжет по ТВ - это уже надежда на то, что не получиться решение вопроса по тихому.

Справедливое решение и очень обоснованное.

Придайте огласке, пригласите 5 канал, СТБ, ICTV, 1+1 . Обязательно найдите юриста. Восстановите сроки и обжалуйте решение о выселении и продаже квартиры с малолетними детьми. В этой теме обсуждается Инструкция о проведении исполнительных действий, в которой четко сказано, что при продаже квартиры в которой прописаны малолетние дети обязательно нужно согласие органов опеки. тема здесь

Вот наглядный образец Решения, принятого в соответствии с Законом. Спасибо Ростислау и всем, кто принял участие в подаче жалоб. С победой !

ссылка на газету справа на сайте, есть загрузка газеты в ПДФ-формате. Мне понравились некоторые статьи по банк. теме.

Вот разъяснения Минюста, я их использовал в деле.

Считаю Решение законным и обоснованным. Обоснование: Решение 1 инстанции вынесено 25.12.2008 р. , тогда статья Закона была в следующей редакции: " Стаття 36. Позасудове врегулювання Сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону. Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними. " Таким образом, в договоре имеется предостережение о внесудебном урегулировании. Нотариальная надпись выносится без обращения в суд. Заемщик добровольно передал залог. Согласно статье 36 соблюдены все этапы внесудебной процедуры. Банк имел право обратиться в суд, но предпочел другой способ обращения взыскания. П.С. Принимаются аргументы возражений. Думаю решение ВСУ является основанием для пересмотра решений по которым суды взыскали остаток суммы долга, после реализации залога по исполнительной надписи или иным способам внесудебного взыскания.

Спасибо! Хорошее решение, много полезного.

Цитата:"Стаття 5. Дія актів цивільного законодавства у часі 1. Акти цивільного законодавства регулюють відносини які виникли з дня набрання ними чинності". Полностью согласен, есть закон "Про іпотеку" , в него вносились изменения в 2008, 2009 и 2010 г. Пример: Договор ипотеки подписан в 2007 г. Разве будут статьи, которые внесены в 2008 г. и 2009 г. в Закон (позасудове стягнення) распространяться на договора 2006-2007 г. ? Ответ - нет. Именно для этого банки дают подписывать договора в новой редакции или доп соглашения. Так что непонятного?

Примату письмо с припиской "ПОВТОРНО" , копию первого письма и ответа на него, в НБУ с требованием разобраться с несоблюдением закона об обращ. граждан., так как ответ вообще не содержит информации о поставленном вопросе, что говорит о несоблюдении закона, так как закон обязывает ответить на запрос, а не писать предложения о номере смс. После ответа НБУ можно в суд на взыскание с Примата.

Андрей, желаю только победы!! Всем, кто хочет сделать свой маленький взнос в общее дело по изменению режима ПР, вот ссылка на сайт, где много информации. Очень доходчивые видеосюжеты. Каждый может увидеть нарушения при голосовании и каждый может обратить на это внимание избиркомиссии. Есть участки, где мало или вообще нет наблюдателей, или наблюдатели от ПР, скажут , что нет образцов жалоб и т.п. Может это и маленький вклад, но подумайте, если каждый хотя бы что-то сделает для смены режима направленного на порабощение людей, то по всей Украине это не останется не замеченным. http://www.vyborkom.org/zrazki/ Прошу, не оставайтесь пассивными и настаивайте на фиксации нарушения членами избиркома и наблюдателями. Иначе бабушки, которые получили пакеты с крупой и прибавку к пенсии выберут вам жизнь на 5 а возможно и 10 лет вперед. ____________ один из образцов Дільнична виборча комісія з виборів народних депутатів України виборчої дільниці № 000000 Пилипчик Наталія Іванівна яка проживає: м. Іваново, вул. Шевченко, буд. 5, кв.7 ЗАЯВА* У зв’язку з допущеною мною помилкою при заповненні виборчого бюлетеня з чергових виборів народних депутатів України для голосування в одномандатному виборчому окрузі прошу відповідно до частини одинадцятої статті 85 Закону України "Про вибори народних депутатів України" видати мені інший виборчий бюлетень в обмін на невірно заповнений. 28 жовтня 2012 року Підпис Пилипчик Н. І. ____________

Решение не моё, но кроме ФИДРа, я хотел указать, как на основание для пересмотра таких же решений, по которым взыскана вся сумма , а не просрочка.

У х в а л а ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 1 лютого 2012 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого: Луспеника Д.Д. суддів: Гулька Б.І., Лесько А.О., Хопти С.Ф., Червинської М.Є., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом закритого акціонерного товариства «ОТП Банк» (після зміни назви - публічного акціонерного товариства «ОТП Банк») до ОСОБА_3, ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання положень кредитного договору нікчемними, а дій неправомірними, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «ОТП Банк» на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 30 квітня 2010 року та рішення апеляційного суду Полтавської області від 12 серпня 2010 року, в с т а н о в и л а: У березні 2010 року ПАТ «ОТП Банк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У позові зазначав, що між ним та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № ML-D04/060/2008 від 8 жовтня 2008 року про надання останньому 255 тис. грн. на споживчі цілі і для оплати комісії банку із плаваючою (змінною) процентною ставкою за користування кредитом (4,99% річних + процентна ставка FIDR, порядок визначення якої передбачений у п.3 ч.1 договору) і строком повернення 6 жовтня 2023 року. Загальна сума отриманих кредитних коштів за трьома траншами склала 210тис. грн. Для забезпечення виконання зобовязань за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки від 8 жовтня 2008 року, посвідчений нотаріусом Лубенської державної нотаріальної контори за реєстровим № 104088, відповідно до якого в іпотеку передано житловий будинок в АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,1 га. Крім того між банком і ОСОБА_4 також було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого ОСОБА_4 передала в іпотеку житловий будинок у АДРЕСА_2 1 жовтня 2009 року на адресу позичальника було направлено повідомлення про коригування процентної ставки FIDR, внаслідок чого процентна ставка по кредиту склала 20,99% (4,99% річних + процентна ставка FIRD 16%). З січня 2010 року ОСОБА_3 припинив повернення кредиту та залишок заборгованості станом на 26 лютого 2010 року склав 206272 грн. 59коп., заборгованість по сплаті процентів склала 3450 грн. 51 коп.; пеня, передбачена п. 4.1.1 ст. 4 ч. 2 договору, склала 1080 грн. 96 коп.; штраф, передбачений п. 4.1.2 ст. 4 ч. 2 договору склав 125 грн. Посилаючись на викладені обставини, позивач просив стягнути із ОСОБА_3 загальну суму заборгованості 212749 грн. 06 коп. та звернути стягнення на предмети іпотеки з наданням права позивачу продажу будь-якій особі-покупцеві, отримання коштів від продажу цих обєктів, права на отримання витягів у БТІ, всіх необхідних документів для оформлення продажу обєктів нерухомості. У березні 2003 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду із зустрічним позовом, в якому посилаючись на ст.1056-1 ЦК України, просили визнати нікчемними положення п. 3 ч.1 та п. 1.4.1 ч. 2 кредитного договору у частині права банку змінювати плаваючу процентну ставку у цілому та її окремих складових шляхом збільшення; визнати недійсними дії ПАТ«ОТПБанк» щодо збільшення складової FIDR плаваючої процентної ставки з 01 жовтня 2009 року та повідомлення ПАТ «ОТП Банк» на імя ОСОБА_3 щодо цього збільшення. Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 30 квітня 2010 року позов ПАТ «ОТП Банк» задоволено частково та стягнуто солідарно з ОСОБА_3 й ОСОБА_4 на його користь 2291 грн. 21 коп. заборгованості за нарахованими процентами, 108 грн.79 коп. неустойки за прострочення виконання зобовязань за кредитним договором. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У решті позову ПАТ «ОТП Банк» відмовлено. У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 й ОСОБА_4 відмовлено. Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 12 серпня 2010 року апеляційну скаргу ПАТ «ОТП Банк» відхилено, а апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення місцевого суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ«ОТП Банк» відмовлено за безпідставністю, зустрічний позов ОСОБА_3 й ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано положення п. 3 (частина 1) та п.1.4.1 (частина 2) кредитного договору від 8 жовтня 2008 року, укладеного між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ПАТ «ОТП Банк» у частині права банка змінювати плаваючу процентну ставку та її окремих складових (фіксованого відсотка або складової FIDR) шляхом збільшення, незаконним з 9 січня 2009 року. Визнано дії ПАТ «ОТП Банк» щодо збільшення з 1 жовтня 2009 року складової FIRD плаваючої процентної ставки за вказаним вище кредитним договором незаконними. У решті позову ОСОБА_3 й ОСОБА_4 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Ухвалою судді Верховного Суду України від 01 24 вересня 2010 року відкрито касаційне провадження у справі за вищезазначеним позовом. Ухвалою Верховного Суду України від 1 березня 2011 року дану справу призначено до судового розгляду. Ухвалою Верховного Суду України від 24 листопада 2011 року справа передана Вищому спеціалізованому суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відповідно до п. 2 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів». У касаційній скарзі ПАТ «ОТП Банк» просить скасувати вказані судові рішення з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Частково задовольняючи позовні вимоги банку та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що кредитний договір був укладений 8 жовтня 2008 року, до набрання чинності Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 10 січня 2009 року, який зворотної сили не має, тому положення кредитного договору не можуть бути визнані недійсними, а дії банку щодо підвищення розміру процентної ставки відповідають вимогам закону, який діяв на час укладення договору, та умовам договору, тому стягнув з ОСОБА_3 заборгованість у вигляді підвищеної ставки по відсотках. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ «ОТП Банк» та задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про визнання незаконними положення п.3 ч.1 та п.1.4.1 договору та дій щодо збільшення з 1 жовтня 2009 року складової FIDR плаваючої процентної ставки, апеляційний суд виходив з того, що ч. 2 ст. 1056-1 ЦК застосовується до тих прав і обовязків, що вникли з моменту набрання ним чинності, тому визнав положення договору та дії банку по підвищенню процентної ставки незаконними з 1 жовтня 2009 року. З такими висновками повністю погодитись не можна, виходячи з наступного. Судами встановлено, що між банком та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № ML-D04/060/2008 від 8 жовтня 2008 року про надання останньому 255 тис. грн. на споживчі цілі і для оплати комісії банку із плаваючою (змінною) процентною ставкою за користування кредитом (4,99% річних + процентна ставка FIDR, порядок визначення якої передбачений у п. 3 ч. 1 договору) і строком повернення 06 жовтня 2023року. Загальна сума отриманих кредитних коштів за трьома траншами склала 210 тис. грн. Для забезпечення виконання зобовязань за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки від 8 жовтня 2008 року, посвідчений нотаріусом Лубенської державної нотаріальної контори за реєстровим № 104088, відповідно до якого в іпотеку передано житловий будинок у АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1 га. Крім того між банком і ОСОБА_4 також було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого ОСОБА_4 передала в іпотеку житловий будинок у АДРЕСА_2 Відповідно до п. 3 договору сторони домовились, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись плаваюча процентна ставка, яка обчислюється шляхом складання фіксованого відсотку у розмірі 4,99% та FIDR процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній валюті кредиту,що розміщені в Банку на строк 366днів з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. Пунктом 3 договору також передбачено, що в залежності від зміни вартості кредитних ресурсів Банку ставка FIDR може змінюватись банком (збільшуватись чи зменшуватись) у порядку, передбаченому цим Договором (а.с.20). 08 жовтня 2009 року ОСОБА_3 отримав рекомендований лист №42-2-6/79888 від 1 жовтня 2009 року про збільшення із 1 жовтня 2009 року відсоткової ставки за кредитним договором (а.с.70). Закон України від 12 грудня 2008 року № 661-УІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», яким передбачено, що встановлений кредитним договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а також, що умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною, набрав чинності з 10 січня 2009 року. Виходячи із закріпленого Конституцією України принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативних актів (ч. 1 ст. 58), цей закон не може застосовуватись до умов договорів, які були укладені до 10 січня 2009 року, у тому числі до договору укладеного сторонами 8 жовтня 2008 року. Як зазначалося вище, відповідно до п. 3 договору сторони домовились, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись плаваюча процентна ставка, яка обчислюється шляхом складання фіксованого відсотку у розмірі 4,99% та FIDR процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній валюті кредиту,що розміщені в Банку на строк 366 днів з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. За таких обставин апеляційний суд дійшов невірного висновку про неправомірність підвищення банком процентної ставки, помилково визнав недійсною цю умову договору щодо застосування плаваючої процентної ставки та безпідставно скасував рішення суду першої інстанції, ухвалене у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права. Доводи касаційної скарги щодо безпідставної відмови у задоволенні вимог про дострокове повернення кредиту та звернення стягнення на предмети іпотеки не можуть бути взяті до уваги, оскільки відповідно до ст.39 Закону України «Про іпотеку» від 5 червня 2003 року № 898-ІУ (з наступними змінами і доповненнями) суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав. Оскільки заборгованість ОСОБА_3 за вищезгаданим кредитним договором є незначною порівняно із розміром кредитних коштів, суд першої інстанції вірно вважав, що підстави для задоволення вимог банку про дострокове стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмети іпотеки задоволенню не підлягають. Керуючись ст. ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у х в а л и л а: Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» задовольнити частково. Рішення апеляційного суду Полтавської області від 12 серпня 2010року скасувати, рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 30 квітня 2010 року залишити в силі. Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий: Д.Д. Луспеник Судді: Б.І. Гулько А.О. Лесько С.Ф. Хопта М.Є. Червинська http://reyestr.court.gov.ua/Review/21610721

тоже сегодня не дозвонился позвоню 5 , 8, 9 октября , время 12-35, кому-то обязательно повезет. Это ведь нам нужно, за нас никто эту тему не поднимет. Сегодня от предлагаемых тем уши вяли , то про сокращение МВД, то как провели Евро 2012....

РС.Предлагайте, в какой форме (словестной) лучше преподнести редакции тему передачи. Звонящий предлагает пригласить Андрея Степаненко как эксперта , который осветит и разъяснит все проблемы с которыми столкнулись заемщиком (валютные и гривневые). Расскажет о законах , которые принимаются властью и как они отражаются на заемщиках и банках последние 4 года. Также звонящий настаивает на этой теме как на самой актуальной, так как выселяются люди на улицу даже с маленькими детьми, как начисляются огромные штрафы и в связи с этим банки забирают жилье за кредит на машину или за потребительский кредит. Ну где-то так. Я позвоню. Кто еще?

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ________________________________________________________________________________ __________________ Справа № 22-ц-19684\2011 року Гол. 1 інст. -Божко В.В. Категорія : кредити. доповідач -Ларенок В.І. Рішення ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 листопада 2011 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі: головуючого-судді - Ларенка В.І. суддів - Міненкової Н.О., Колтунової А.І. при секретарі: Галушко Т.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2011 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- ВСТАНОВИЛА: 16.06.2011 року позивач звернувся у суд з зазначеним позовом про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за кредитним договором і договором поруки від 11.10.2006 року в розмірі 411 370 грн. 09 коп., судові витрати в розмірі 1 820 грн.. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідно до договору кредиту від 11 жовтня 2006 року Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Надра», правонаступником якого з 04.02.2011 року є позивач Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», надав ОСОБА_3 кредитні кошти у розмірі 33 000 доларів США строком повернення не пізніше 10.10.2024 року зі сплатою відсотків за використування кредиту у розмірі 10% річних та щомісячною сплатою за управління кредитом на протязі усього терміну користування кредитними коштами із розрахунку 0,35 % від розміру фактичного залишку заборгованості за кредитом, зазначеному у кредитному договорі. Позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі, надавши відповідачу ОСОБА_3 кредитні кошти. Проте взяті на себе зобов'язання за договором кредиту ОСОБА_3 не виконує, порушаючи як умови договору, так і вимоги норм матеріального права, у зв'язку з чим станом на 02.06.2011 року виникла заборгованість за кредитним договором. В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, укладено договір поруки з ОСОБА_2 (договір поруки від 11.10.2006 року). За вказаним договором поручитель зобов'язався відповідати за невиконання відповідачем ОСОБА_3 всіх зобов'язань перед кредитором, що виникли з укладеного кредитного договору. Тому позивач просив стягнути суму заборгованості солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2. Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився. Відповідач ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що згідно умов п.2.2. договору поруки він зобов'язаний виконати взяті на себе зобов'язання по Договору не пізніше трьох днів з моменту отримання повідомлення від Банку про невиконання відповідачем ОСОБА_3 зобов'язань і необхідності їх виконання поручителем. Однак він взагалі не отримував вимогу банку про дострокове погашення кредиту у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_3 зобов'язань за договором кредиту. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2011 року позов задоволений. Суд стягнув солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»суму заборгованості в розмірі 411 370 грн. 09 коп., та судові витрати у сумі 1 820 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права. Наводить ті ж доводи, що і в суді першої інстанції. Відповідач ОСОБА_3 рішення суду не оскаржував. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав. Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_2, як з поручителя, заборгованості за кредитним договором станом на 02.06.2011 року ( на день пред'явлення позову ) у розмірі 411 370 грн. 09 коп. , - суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з невиконанням прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором відповідачем ОСОБА_3 виникла заборгованість за кредитом і відповідачу ОСОБА_2 як поручителю була направлена 11.08.2010 року вимога про дострокове погашення кредиту, а тому поручитель ОСОБА_2 відповідає перед кредитором в солідарному порядку з боржником ОСОБА_3 Судова колегія вважає, що дані висновки суду є помилковими, необґрунтованими, оскільки вони зроблені з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального права. Стаття 554 ЦК України передбачає, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Згідно до ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Як вбачається з договору поруки від 11.10.2006 року (а.с. 9), в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється. А умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед Банком або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань ( п. 5.3) не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України. Згідно з цією нормою права строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Цього в договорі поруки не встановлено. Згідно з кредитним договором (п. 3.3.3. ) позичальник ОСОБА_3 повинен вносити черговий мінімальний платіж щомісячно одинадцятого числа поточного місяця (а.с.7). З розрахунку заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором вбачається, що останній платіж він зробив 13.03.2007 року (а.с. 10). Кредитор ВАТ КБ «Надра» з вимогою про дострокове погашення кредиту до поручителя ОСОБА_2 протягом шести місяців від настання чергового строку платежу не звернувся, а звернувся у серпні 2010 року (а.с.15). К тому ж ОСОБА_2 цю вимогу не отримав. Тобто у даному випадку кредитор звернувся з вимогою до поручителя після спливу шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. А тому у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя ОСОБА_2 необхідно відмовити. Суд першої інстанції на вказані обставині не звернув уваги та й прийняв незаконне рішення про задоволення позову про стягнення з поручителя заборгованості за кредитом. Таким чином судова колегія вважає, що рішення судом першої інстанції про стягнення з поручителя ОСОБА_2 заборгованості за кредитом постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права (ч.4 ст. 559 ЦК України), що згідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині. ОСОБА_3 рішення суду першої інстанції не оскаржував. Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія вирішила: апеляційну скаргу ОСОБА_2 -задовольнити. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2011 року -змінити, скасувавши його в частині задоволення позову Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості в розмірі 411 370 грн. 09 коп. і стягнення судових витрат у сумі 1 820 грн. Відмовити в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості в розмірі 411 370 грн. 09 коп. та стягнення судових витрат у сумі 1 820 грн. В інший частині рішення суду залишити без змін. Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили. Головуючий: Судді: http://reyestr.court.gov.ua/Review/26147094

3-й голос

Браво Гранд!!! Прочитал на одном дыхании! Андрею победы 28 октября! Всем оптимизма и моделирования наилучшего исхода ситуации!!!

Начальнику відділення № __ АКІБ «УкрСиббанк» м.Харків, _____ ________ 61100, м. Харків, вул. ____ буд. 8, кв. 27 тел. 050- 22.10.2007р. між мною та АКІБ «УкрСиббанк» був укладений Договір відповідального зберігання документів б/н, відповідно до умов якого мною було передано на зберігання оригінал Договору купівлі-продажу від 07.09.2007р. на двокімнатну квартиру за адресою м.Харків, вул.. ____кв____. та оригінал технічного паспорту на вказану квартиру. Ці документи були передані за Актом приймання – передачі від 22.10.2007р. Вказаний вище Договір купівлі-продажу та технічний паспорт є моєю власністю та були передані на тимчасове зберігання. На даний час я не маю потреби у зберіганні вказаних документів у АКІБ «УкрСиббанк». Згідно ст. 953 ЦК України, зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився. У зв’язку з вказаним вище, прошу розірвати Договір відповідального зберігання документів б/н від 22.10.2007р. з моменту мого звернення та повернути мені Договір купівлі-продажу від 07.09.2007р. на двокімнатну квартиру за адресою м.Харків, вул.. ______, кв. ___ та оригінал технічного паспорту на вказану квартиру. Відповідь прошу надати на мою домашню адресу у строки, встановлені чинним законодавством України. «____» _________ 2012р.

Это уже обсуждали на форуме. Вы привели пример решения между двумя юрлицами, действительно на юрлиц распространяется действие этого закона. З А К О Н У К Р А Ї Н И Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, N 5, ст. 28 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III ( 2921-14 ) від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 16, ст.114 ) Цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи. ( Преамбула із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III ( 2921-14 ) від 10.01.2002 ) ... Но у нас договора с обычными физлицами, не предпринимателями.

Вы читали мои допсоглашения? У вас не такие? Вы из какого города , я из Харькова. Сброшу в личку свой телефон, позвоните мне.

Какое мнение у форумчан по поводу доп. согл. к ипотеке? Думаю, вот он сюрприз перехода в гривну под 9,9%.

Наконец-то получил допы по ипотеке и поруке. Там тот самый сюрприз, связанный с ипотечной оговоркой, о внесудебном отборе жилья. вечером сброшу сами допы. Еще раз прошу не спешите ничего подписывать. http://www.ex.ua/view_storage/650813109509 Вот доп согл к ипотеке и поруке. Полный отстой. \\ Вот , что я писал на форуме о внесудебном отборе жилья. Будьте очень осторожны с заключением новых договоров ипотеки или внесеним изменений в старые. Смотрите на основании чего нотариус без суда переоформит вашу квартиру. Есть вот такая инструкция : « МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ, Н А К А З 03.03.2004 N 20/5 ., Зареєстровано в Міністерстві юстиції України , 3 березня 2004 р. , за N 283/8882 Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (Сейчас вместо неё действует "Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" В Инструкции был раздел: « РОЗДІЛ 3 ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ПОСВІДЧЕННЯ ПРАВОЧИНІВ ПРО ВІДЧУЖЕННЯ ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ, САДИБИ, КВАРТИРИ, ДАЧІ, САДОВОГО БУДИНКУ, ГАРАЖА, ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ, ІНШОГО НЕРУХОМОГО МАЙНА 61. При нотаріальному посвідченні договорів про відчуження житлового будинку, а також іншого нерухомого майна, що підлягає реєстрації, нотаріус вимагає подання документів, які підтверджують право власності (довірчої власності) на вказане майно, та, у передбачених законодавством випадках, документів, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно в осіб, які його відчужують. 62. Право власності на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі і споруди, що відчужуються, може бути підтверджено, зокрема, одним з таких документів або їх дублікатів: нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, дарування, міни; спадковим договором; свідоцтвом про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів); свідоцтвом про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися; свідоцтвом про право власності на об'єкти нерухомого майна; свідоцтвом про право на спадщину; свідоцтвом про право власності на частку в спільному майні подружжя; договором про поділ майна; договором про припинення права на утримання за умови набуття права на нерухоме майно; договором про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно; іпотечним договором, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що укладений після набрання чинності Законом України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" ( 800-17 ) (Закон набрав чинності 14.01.2009 р. ), або договором про задоволення вимог іпотекодержателя, якими передбачена передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки; (Сейчас новом Порядке убрали ссылку на Закон (800-17), но он то всё равно вступил в силу только 14.01.2009.) см. П.С. рішенням суду; договором купівлі-продажу, зареєстрованим на біржі, за умови реєстрації права власності в органах, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно. Право власності на земельну ділянку фізичних осіб посвідчується державним актом, а на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, також відповідним договором або свідоцтвом про право на спадщину.». П.С. Законом 800-17, внесены следующие изменения в Закон "Про іпотеку", а так как Закон 800-17 вступил в силу с 14.01.2009 г., то и эти изменения тоже вступили в силу этой же даты. п. 17) у Законі України "Про іпотеку" ( 898-15 ) (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 38, ст. 313; 2006 р., N 13, ст. 110, N 16, ст. 134): 1) статтю 1 після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту: "об'єкт незавершеного будівництва - об'єкт будівництва, на який видано дозвіл на будівництво, понесені витрати на його спорудження та не прийнятий в експлуатацію відповідно до законодавства". У зв'язку з цим абзаци четвертий - дванадцятий вважати відповідно абзацами п'ятим - тринадцятим; 2) статтю 3 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту: "Іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, посвідчується нотаріусом на підставі документів, що підтверджують майнові права на цю нерухомість". У зв'язку з цим частини третю - шосту вважати відповідно частинами четвертою - сьомою; 3) частину другу статті 5 викласти в такій редакції: "Предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником такого майна на час укладення іпотечного договору"; 4) частину другу статті 16 викласти в такій редакції: "Передача в іпотеку об'єктів незавершеного будівництва здійснюється шляхом передачі в іпотеку прав на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, об'єктів незавершеного будівництва та майнових прав на них"; 5) у статті 36: друге речення частини першої викласти в такій редакції: "Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки"; частину третю викласти в такій редакції: "Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати"; 6) частину першу статті 37 викласти в такій редакції: "Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання"; 7) у статті 38: перше речення частини першої викласти в такій редакції: "Якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір"; після частини четвертої доповнити новою частиною такого змісту: "Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця". У зв'язку з цим частини п'яту - дев'яту вважати відповідно частинами шостою - десятою; Еще раз прошу быть осторожнее. Всем успеха в борьбе с брехливыми банками!!!

То есть, Вы говорите о том, что предлагают переход в гривну, чтоб хоть как-то получать ежемесячные платежи или Вы говорите о том, что путем подписания допсоглашений пытаются дожать (забрать) то что не успели? Очень важно понять.

А вот этот козырь они припрятали, та как ссылаются что допы к ипотечному договору у нотариуса лежат. Так вот я и думаю что о внесудебном отъеме как раз в них родимых и говориться. Схема такая, клиент платит 10%, подписывает все допы в банке, а потом едет к нотариусу , а вот там -то и сюрприз ждет. Кто решится на переход в гривну - ТРЕБУЙТЕ ДОПСОГЛАШЕНИЯ К ИПОТЕЧНОМУ ДОГОВОРУ, ЧТОБ ПОТОМ НЕ ПЛАКАТЬ ПРИ ВНЕСУДЕБНОМ ОБРАЩЕНИИ ВЗЫСКАНИЯ.