stairtov

а почему так стесняешся что спрятам кой банк и его адрес это всем известный филиал розрахунковый центр зат приватбанк но учти что заява это основание для получения но не подтверждение выполнения кассой операции ну и прикол касса не выдает кредит это не в ее полномочиях ----прикол судейский их вопрос

До Голосіївського районного суду м. Київ, 03680, вул.Потєхіна 14-а справа №2-2466/09 суддя Плахотнюк К.Г. Позивач: Телятніков Олег Володимирович, який проживає за адресою: Україна, м. Київ, 03039, пр-кт Голосіївський Відповідач: ЗАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» Україна, м. Дніпропетровськ, 49094, вул. Набережна Перемоги, буд. 50 код ЄДРПОУ 14360570 МФО № 305299 Тел. (056)7896021 Ел.скр. [email protected] Філія «Рохрахунковий центр» ПриватБанку МФО 320649 ЄДРПОУ 23699557 Україна, м.Київ, 03062, пр-кт Перемоги 65,

кстати я типа этого соверши скромный наезд на судью у нее был ступор тоисть это можно использовать и нужно но не забывайте что фаудио запись должна работать и перед заседанием попросите предоставить копию .. кто судья признайся мож знаю я с 3 женщины и один мужик судьи дела были ... было все

кстати я типа этого соверши скромный наезд на судью у нее был ступор тоисть это можно использовать и нужно но не забывайте что фаудио запись должна работать и перед заседанием попросите предоставить копию .. кто судья признайся мож знаю я с 3 женщины и один мужик судьи дела были ... было все

итз информационно тех обеспечение --120 гр .... в нек судах ещо мошет быть доп расход на диски аудио фиксации при подаче заявы ..и с вытребованием копий после каж засединия рекомендую ..во первых это даст возможность более тщательно подготовится к следующему засед и что наиболее важно это использовать их как доказ нарушений допущеных судьей а также при апел и косации можно использовать с указанием номера файла и минуты где поднимался вопрос по которому судья вынес неправильное решение

вставь такой текст в шапку Відповідно до головного закону України Конституции ст. 21, 42, 55 та похидного з статей Констітуции України, ЗУ "Про захист прав споживачив" ст.1 п.22; 23, ст.21 п. 2;3;5;6;7 , а також п.10 ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито» звільнено від сплати держмита відповідно до ст.22 п. 3 ЗУ «Захист прав споживачів ». ЗУСТРІЧНИЙ ПОЗОВ а что касаемо доказов то надо смотреть сам иск .... и кроме того добавт относительно доказов статьи можещ это вставить тогда дело могут оставить без расмотрения Порушення позивача ст.27 та ст.28 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Відповідно до п.4 ст 60 ЦПКУ Суд не може ґрунтуватись на припущеннях при наявних протиріччях з ЗУ та при відсутності додатків до позову . Які підтверджують надання та отримання обов’язкового попередження, та відповідність подання іого у термінах ,та вчинення будь яких дій з боку позивача . При виконання відповідно до ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» яке регламентує процесуальне пред’явлення вимоги , позивач забезпечує себе тим що іого позов має підгрунття яке базується на зверненні стягнення яке містить перелік вимог до відповідача буде належним чином розглянуто судом. Якщо процесуально подання вимог не витримано то відповідно це залишає позов без основної сладової вимог до відповідача , а без наявностиі підтверджених вимог до відповідача позов безпідставній і розгляду не підлягає Стаття 27. Порядок повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов’язання Якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов’язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов’язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Повідомлення повинно містити таку інформацію: 1) зміст порушення, вчиненого боржником; 2) загальний розмір не виконаної боржником забезпеченої обтяженням вимоги; 3) опис предмета забезпечувального обтяження; 4) посилання на право іншого обтяжувача, на користь якого встановлено зареєстроване обтяження, виконати порушене зобов’язання боржника до моменту реалізації предмета обтяження або до переходу права власності на нього обтяжувачу; 5) визначення позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати обтяжувач; 6) вимогу до боржника виконати порушене зобов’язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Стаття 28. Правові наслідки невиконання вимоги обтяжувача Якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов’язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов’язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. До закінчення процедури звернення стягнення обтяжувач зобов’язаний вживати заходи щодо збереження відповідного рухомого майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону. Ст.8 Обтяжувач має право у будь-який час протягом строку дії обтяження за умови попереднього письмового повідомлення боржника перевіряти документально і в натурі наявність, стан, умови збереження та використання предмета обтяження. Якщо боржник, у володінні якого знаходиться предмет забезпечувального обтяження, не виконує обов’язок щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача, звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду. Момент укладення договору та початок ПРАВОВІДНОСИН Стаття 640 ЦКУ. Момент укладення договору 3. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації. Недотримання вимог договору щодо форми застави та нотаріального посвідчення тягне за собою його недійсність. Стаття 60 ЦПКУ. Обов'язки доказування і подання доказів 1. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. 3. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. 4. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд також не може грунтуватісь на припущеннях і як наслідок Стаття 114 ЦПКУ. Пропозиція суду про надання додаткових доказів та пояснень Суд може запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази у строк, встановлений судом. Стаття 61. Підстави звільнення від доказування : 2. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. 3. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа , щодо якої встановлено ці обставини. Головною підставою для подання позову ПАТ КБ « Приват банком» є кредитно заставній договір №К2НСАЕ00000436 від 11.08.2008 р. та його забезпечення договір поруки №К2НСАЕ00000436/7 від 11.08.2008 р.. Позивач хоче стягнути заборгованість по правочину, дійсність якого не підтверджена доказами. Стаття 57 ЦПКУ. Докази 1. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 2. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Відповідно до значення видокремлюють такі види обставин: або причину, або підставу , або причину виникнення стану. Позивач не підтвердив позов доказами обставин на які він посилаеться ,а також дійсність обставин до чинного ЗУ. Беручі до уваги ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ N 1618-IV від 18 березня 2004 року редакція від 11.02.2010 року Стаття 119 ЦПКУ. Форма і зміст позовної заяви. 2. Позовна заява повинна містити: 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; Стаття 60 ЦПКУ. Обов'язки доказування і подання доказів 1. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. 3. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. 4. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Стаття 64. Письмові докази 1. Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. Стаття 61. Підстави звільнення від доказування 2. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. 3. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Відповідно Письмові докази отриманні з загально відомих офіційних джерел , особисто призначених державою для іх зберігання та оприлюдненню ,з підтвердженням адресата джерела , не потребують обов’язковості подання в оригіналі Стаття 58 ЦПКУ. Належність доказів 1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування при подданни позову про стягнення є Кредитно заставний договір який повинен бути підкріплений витягом з реєстру та відповідностю до ЗУ акі мають більший пріоритет і регулюють договірні відносини 2. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Національним Банком України на виконання вимог данного закону 10 травня 2007 року було затвержено Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту . Згідно п. 3.1 Правил банки зобов'язані в кредитному договорі або додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача. При укладенні данного кредитного договору було проігноровано вимоги ч.2 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» та Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту . Надана представником Банку довідка про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість мікрокредиту, з якою було ознайомлено відповідача, на думку суду, не свідчить про дотримання Банком вимог п. 3.1 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту . Згідно вимог ст.203, 215 ЦК України підставою недійсності правочину є невідповідність його змісту Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства. Відповідно до ст.230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення ( частина перша статті 229 цього Кодексу ), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Згідно ч.2 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Позивач, проігнорувавши вимоги ч.2 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» та Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, фактично ввів в оману відповідача щодо умов кредитного договору, а тому є підстави для застосування ст. 230 ЦК України. Відповідно до п. 2 ст. 11 ЗУ "Про захист прав споживачів". ЗУ "Про захист прав споживачів" має безпосередньо відношення до законів регулюючих укладання договірних правочинів . Має більший пріорітет над договірним правочином і не виконання іого в повному обсязі тягне за собою відповідальність п.1.7ст.23 ЗУ "Про захист прав споживачів" Підтверження отримання мною інформації як споживача. можеш и такое втулить для судей это как холодный душ Являючись резидентом, фізичною особою, без віключного права вікорістовувату іноземну валюту як засіб платежу ,звернувшись до ПАТ «Приват банку» . Я Відповідач не маючи досвіду про банкову діяльність розраховував на юридично правовий супровід як мене на той час запевняли для отриманя споживчого кредиту законним платіжним засобом з метою використати його для задоволення властних потреб . Я не отримував кредит як зазначено в ст.1054 ч.1 ЗУ «ЗПС», ЦКУ ст 1054 п.1 та п.1 ; п.3 ст.3 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» а також императівної ст.99 Констітуции України . Стаття 1054. Кредитний договір 1. За кредитним(Споживчим) договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит (Споживчий )) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Надати-- відповідає передачи ,переказу тому потрібно застосовуваті ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» Стаття 3. Кошти в Україні 3.1. Кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). 3.2. Грошові знаки випускаються у формі банкнот і монет, що мають зазначену на них номінальну вартість. 3.3. Гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів. И що підтвержуеться 99 ст. Констітуції. З спливом часу та подій я зрозумів що мене ощукали і здобувши первинно правову освіту намагався виправити становище шукаючи порозуміння зверненнями до Филий ПАТ«Привабанку»але навпаки вимоги на мене збільшили шо привело до спроби само підпалу . Відповідно після цих подій усвідомлюючи що працивникі філіі не виправлять допущені іми порушення скористуючись ст.538 ЦКУ, п.3: 3. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Припинив виконувати забовьязальну угоду за неукладенностю та яка не накладае на сторони будь які прависинни . Кредитно заставний договір №К2НСАЕ00000436 від 11.08.2008р. у нотаріуса не завірявся таких пропозицій до мене від банку не було ,що підтверджено на попередніх слуханнях з цйого питатанна з цімиж учасниками спору технічніми засобами аудіо фіксації суду. Звертаю увагу що відповідно до наказу МЮ України 2004р. на нотаріуса покладено первинна перевірка відповідності правочину до діючого законодавства Держави Україна , а при порушенні забовьязані сповістити державні правозахисні органи якими є Прокуратура та Служба Безбеки України. Стаття 57 ЦПКУ. Докази 1. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 2. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Відповідно до значення видокремлюють такі види обставин: або причину, або підставу , або причину виникнення стану. Позивач не підтвердив позов доказами обставини на які він посилаеться, а також відповідність обставин до чинного ЗУ. Беручі до уваги ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ N 1618-IV від 18 березня 2004 року редакція від 11.02.2010 року Стаття 119 ЦПКУ. Форма і зміст позовної заяви. 2. Позовна заява повинна містити: 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; В наданіх до суду матеріалах відсутні будь які докази що до підстав звернення. Стаття 60 ЦПКУ. Обов'язки доказування і подання доказів 1. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. 3. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. 4. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Про обов’язки суду Судді є посадовими особами судової влади, які відповідно до Конституції України наділені повноваженнями здійснювати правосуддя і виконувати свої обов'язки на професійній основі в Конституційному Суді України та судах загальної юрисдикції". Глава 1. Загальні положення Стаття 1. Суддя - носій судової влади 1. Професійні судді та залучені у визначених законом випадках для здійснення правосуддя представники народу є носіями судової влади в Україні, які здійснюють правосуддя незалежно від законодавчої та виконавчої влади. Стаття 3. Незалежність суддів 1. Судді у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежними від будь-якого впливу, нікому не підзвітні та не підпорядковані і підкоряються лише Конституції України та законам України. Втручання у діяльність суддів щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Стаття 10. Присяга судді Вперше призначений суддя в урочистій обстановці приймає присягу такого змісту: (абзац перший частини першої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 21.06.2001 р. N 2534-III) "Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об'єктивним і справедливим". Присяга судді складається перед Президентом України. (частина друга статті 10 у редакції Закону України від 21.06.2001 р. N 2534-III) Стаття 6. Обов'язки суддів. Судді зобов'язані: - при здійсненні правосуддя дотримувати Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об'єктивний розгляд судових справ з дотриманням встановлених законом строків. Звертаю увагу суду що подавши позов, позивач навмисно вводить суд в оману намагаючись поставити під сумнів професійнисть суді який розглядає справу не надавши належних ДОКАЗИВ своїх вимог. Крім того не повідомивши суд шо саме звернення є ЧЕТВЕРТИМ З ТИХ САМИХ ПИДСТАВ і кожен раз не даючи належніх доказів та не обґрунтовуючи своїх вимог. Стаття 64. Письмові докази 1. Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. Стаття 61. Підстави звільнення від доказування 2. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. 3. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. До наданних позивачем доказах відсутні підстави для звільнення від доказування . Відповідно Письмові докази отриманні з загально відомих офіційних джерел , особисто призначених державою для іх зберігання та оприлюдненню ,з підтвердженням адресата джерела , не потребують обов’язковості подання в оригіналі Стаття 58 ЦПКУ. Належність доказів 1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування при подданни позову про стягнення є Кредитно заставний договір ,а також Договір застави транспортного засобу належним чином складенний відповідно до ЗУ «Прозаставу» ст..13 Стаття 13. Форма договору застави Договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об'єкти, транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правовстановлюючих документів. Нотаріальнепосвідчення договору застави нерухомого майна, транспортних засобів провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін договору, договору застави космічних об'єктів - за місцем реєстрації цих об'єктів. засвідчений на який наданий позивачем не містить нотаріального посвідчення і взагалі не був посвідчен нотаріусом з моею обов’язковою присутностю Враховуючи вище наведене суд не може керуватись ПРИПУЩЕННЯМ ст.., що у позивача е письмовий дозвіл на надання фінансової послуги , а саме споживчого кредиту резиденту України з метою розрахунку з резидентом за придбаний Т/З у іноземній валюті , без надання іого суду для ознайомлення та підтвердження законності вчиненого правочину та вимог які посилаються на вчиненний правочин . ну и необходимо напомнить про обязанности судьи можно дописывать статьи и дописывать здесь в пробеле много

отсутствие подтверждения полномочности в качестве додатка к договору в идеале это вариант чтоб признать договор не заключонным или фальшивым так как с самим банком договор не заключался ..банк не дал полномочий клерку от его имени заключать договор ...воще это обязанность нотариуса проверить полномочия ... НБ УКРАИНЫ писал что в идеале доверенность должна быть в додатке к договору как его составная часть .. это как ты с васей договор заключил ОН от имени господа бога и заверил его печаткой на заборе здесь был ВАСЯ

ГОТОВИТСЯ ОЧЕРЕДНОЕ КИДАЛОВО С ЦЕЛЬЮ УЗАКОНИТЬ КОЛЕКТОРОВ ТОИСТЬ --ЕСЛИ В ЗУ О НИХ НЕ СКАЗАНО ТО ОНИ ВНЕ ЗАКОНА !!! НО КАК ТОЛЬКО В ЗУ ПОЯВИТСЯ РЕГЛАМЕНТ О ИХ ПОЛНОМОЧИЯХ И ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ТО ОНИ СТАНУТ В ЗАКОНЕ И ОСТАНЕТСЯ ТОЛЬКО УТОЧНИТЬ К КОМУ ОНИ ОТНОСЯТСЯ И ИХ ПРАВА И ПРОЧЕЕ ЭТО КАК ИНФЕКЦИЯ ОРГАНИЗАЦИИ ЭТОГО ДЕЙСТВА СТОИТ КИЕВСКАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ НАШ ЗАХИСТ ТОЧНЕЕ ЕЕ МАЛОЧИСЛЕННЫЙ ОСКОЛОК ПОСЛЕ РАСПАДА НО С ВЛАДЕНИЕМ ПЕЧАТИ САЙТА И РЕГИСТРАЦИЕЙ .. А ПО ФАКТУ В ЕЕ ЧИСЛЕ ТОЛЬКО АКТИВ БЕЗ ПОДДЕРЖКИ ЛЮДЕЙ ЕЕ ЧЛЕНОВ КОТОРЫХ ЩА ОСТАЛОСЬ НЕ БОЛЕЕ ЧЕЛ 8 ПО ВСЕЙ УКРАИНЕ РАСПИСЫВАТСЯ ЖЕ БУДЕТ ЗА ПОЛ СТРАНЫ ЧТО КАСАЕМО ПОЛУНЕЕВА ТО СВОЮ СУТЬ ОН УЖЕ ПОКАЗАЛ В РАНЕЕ ПРОВЕДЕННЫХ КРУГЛЫХ СТОЛАХ Ответ:Общественные Организации Украины объединяются!!!! 1 Месяц, 3 Недель назад Репутация: 79 Всеукраїнська координаційна Нарада неурядових організацій з питань захисту прав споживачів фінансових послуг" у формі «круглого столу». Місце проведення: : Інформаційна агенція «Українські новини» м. Київ, вул. Еспланадна, буд.20 1-й поверх, (метро «Палац спорту») Дата: 29 листопада 2011 року Початок заходу: 14:00 год., закінчення 17:00 год. Порядок денний: 1. Валютні кредити в Україні. Методика справедливого переведення їх в гривню. 2. Колекторська діяльність в Україні. Обговорення Закону України “Про заборону надання колекторських послуг щодо фізичних осіб - боржників”. 3. Нові шляхи вирішення проблем позичальників в світлі Рішення Конституційного суду України від 10 листопада 2011 року у справі №1-26/11.. Вступне слово: Полунєєв Ю.В. Народний депутат України Доповідачі по першому питанню: Олексюк Ф. Ю. (ААПУ «Ваша Надія») – 30 хв. Алфьорова Н. В. (адвокат) – 5 хв. Волкович С. Г. (ВГОІ «Ірст») – 5 хв. Бондар І. Л. (ГО «Громадяни») – 3 хв. Обговорення по 3 хв. на учасника. Доповідачі по другому питанню: Полунєєв Ю. В. (Народний депутат України) – 10 хв. Нерубай Ю. С. (Інститут ГЕЕС) – 5 хв. Кучин А. О. (АУКБ) – 5 хв. Обговорення по 3 хв. на учасника. Доповідачі по третьому питанню: Кравець Р. Ю. («Антирейд») – 10 хв. Годецький І. Ю. (адвокат) – 5 хв. Обговорення по 3 хв. на учасника. Запрошені: Представники Всесвітнього банку, НБУ, народні депутати України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, працівники Генеральної прокуратури України, Асоціація кредитно-банківський союз, Асоціація учасників колекторського бізнесу, Представництво USID. Буде викладено позицію простих позичальників та фінансово-кредитних установ, НБУ, правоохоронних органів, колекторських організацій, Світового банку, USID з питань порядку денного наради. З повагою, Головний координатор Оргкомітету, Голова Асоціації антиколекторів та Правозахисників України «Ваша Надія»: Олексюк Ф. Ю. м. Київ, 25 листопада 2011р. serewa (Пользователь) Ответ:Общественные Организации Украины объединяются!!!! 5 Дней, 9 Часов назад Репутация: 79 Порядок денний засідання Оргкомітету № 3 "Першого Всеукраїнського з’їзду споживачів фінансових послуг" Дата: 20 січня 2012 року (п’ятниця) Початок заходу: о 14:00 год. Закінчення заходу: о 17:00 год. Місце проведення: м. Київ, вул. Липська, 3, (зала засідань Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики). 1. Затвердження концепції та дати проведення «Першого всеукраїнського з’їзду споживачів фінансових послуг». Рекомендації з’їзду щодо складу робочих органів. 2. Затвердження графіку регіональних (обласних конференцій) та типового протоколу конференції. 3. Затвердження проекту Резолюції «Першого всеукраїнського з’їзду споживачів фінансових послуг». 4. Затвердження концепції створення інтерактивної соціальної мережі споживачів фінансових послуг. 5. Організація підтримки громадськістю через мережу громадських організацій та соціальну мережу рішень «Першого всеукраїнського з’їзду споживачів фінансових послуг» в контексті основних правозахисних ініціатив – законопроектів №9342, №9379, №9380, № 9593, № 9594 та ініціатив громадянського суспільства. 6. Різне. Регламент: Виступи: до 3 хв. Запитання: до 1 хв. Модератори: 1. Голова Оргкомітету, народний депутат України Полунєєв Ю. В. 2. Головний координатор Оргкомітету Олексюк Ф. Ю.

под это тело подвязывается ещо и те случаи когда нет поточного рахунка тоесть не наступил момент пользованиа кредитом тоесть и конечный момент пот вопросом http://studrada.com.ua/content/%D1%81%D1%8...96%D1%80?page=2 При його укладенні кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повер­нення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту й несе зобов'язання із своєчасного його повернення та сплати процентів. Істотними умовами кредитного договору, що визначені законом, є предмет, сума, строк її повернення та розмір процентів. Проценти за користування кредитними коштами нара­ховуються з моменту зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника, а не з мо­менту укладення договору або дати, з якої кредитодавець зобов'язаний був надати грошові кошти. Це правило зумовлене тим, що проценти на суму кредиту сплачуються за час реаль­ного користування грошовою сумою. За згодою кредитодавця та позичальника в договорі можуть бути передбачені інші умови, наприклад, цільовий характер кредитування, дого­вірне списання, право банку видавати наказ про примусову оплату боргового зобов'язання в разі и кроме того можно подвести к тому что теряет право вымогы

начни отсюда http://antiraid.com.ua/forum/index.php?s=&...ost&p=45357 и позавчера скидывались решения .... воспользуйся поиском

а не обратил ли внимание на заборчики возле зради..... дело в том что все это было и для того чтоб вновь был подьем надо ещо один кризис либо исходить из обстановки и на волне смены власти тогда опять будут палатки и прочее ... тема кридитов на фоне существующих проблем уже не актуальна так как многл народа просто сдалось либо их уже общипали а те кто продолжает противостоять то их дела в сысших инстанциях есть еще и те до кого не добрались но и они пока пройдут весь путь со всеми ошибками ..... короче лечить не буду надо просто дело делать капать на камень хоть воду хоть кувалдой бить

кредит мож давать только юрлиццо Головна » Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу України за ред. Є.О. Харитонова 2007р. (ст.691 - ст.1308) » Глава 71 Позика. Кредит. Банківський вклад (ст.1046 - ст.1065) Стаття 1054. Кредитний договір За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зо­бов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплати­ти проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитно­го договору. 1. Кредитний договір регулює кредитні відносини між різними учасниками цивільного обігу. Коло кредитодавців (кредиторів) за даним договором обмежується банківськими та іншими фінансовими установами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фінансові по­слуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 р., фінансовою установою визнається юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи кілька фінансових послуг та внесена до відповідного реєстру в порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечен­ня, інвестиційні фонди й компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг. Правовий статус та особливості діяльності зазначених установ регламентуються відповідними законодавчими актами (законами України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 р., «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р., «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових по­слуг» від 12.07.2001 р., «Про кредитні спілки» від 20.12.2001 р., «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» від 05.04.2001 р., «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997 р., «Про страхування» від 07.03.1996 р., «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» від 15.03.2001 р.). Позичальниками у кредитному до­говорі можуть виступати як юридичні, так і фізичні особи. http://studrada.com.ua/content/%D1%81%D1%8...%B2%D1%96%D1%80

правильно и говорят разбиратся надо с работниками банка!!!! через прокуратуру кредит -- в понятии финансова послуга ---ты не получила !! банк безосновательно предьявил к тебе претензии так как непосредственно с банком ты дела не имела банк --юридическое лицо без формы цвета и одущевленности к нему невозможно что либо предпринять .... нужны конкретные лица с конкретными фио --исполняющие обязанности от имени ..вот к ним и надо предьявлять притензии и требовать от банка чтобы он проверил и подтвердил что все что было сделано соответствует предоставленным им полномочиями и соответствует требованиам его деятельности ...тогда ты сможеш на прямую с банком общатся а иначе у вас нет правоотношений ..банк должен разбиратся со своими работниками а твоя задача обратится в прокуратуру на ио банка рекомендую http://studrada.com.ua/content/%D1%81%D1%8...%BD%D0%BD%D1%8F Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу України за ред. Є.О. Харитонова 2007р. (ст.1 - ст.690) » Глава 48 Виконання забов'язання (ст.526 - ст.545) Стаття 538. Зустрічне виконання зобов'язання Виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наяв­ності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупини­ти виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повно­му обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснене однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

\\Стаття 214. Питання, які вирішує суд під час ухваленнярішення 1. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; \\ ст.1054 коментар http://studrada.com.ua/content/%D1%81%D1%8...%B2%D1%96%D1%80 1. Кредитний договір регулює кредитні відносини між різними учасниками цивільного обігу. тоесть устанавливает порядок !!! споживчий кредит--- это финансова послуга со своими особенностями все что отличается от этих особенностей уже не вляется споживчим кредитом это уже иная послуга и иное правоотношение Істотними умовами кредитного договору, що визначені законом, , є предмет сума, строк її повернення та розмір процентів. Проценти за користування кредитними коштами нара­ховуються з моменту зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника, а не з мо­менту укладення договору або дати, з якої кредитодавець зобов'язаний був надати грошові кошти. Це правило зумовлене тим, що проценти на суму кредиту сплачуються за час реаль­ного користування грошовою сумою. Стаття 1055. Форма кредитного договору Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчем­ним. 1. На відміну від договору позики кредитний договір має укладатися в письмовій формі незалежно від суми кредиту. Якщо кредитний договір містить умову про заставу нерухомо­го майна, а також в інших випадках, встановлених законом, такий договір підлягає нотарі­альному посвідченню та реєстрації в порядку, передбаченому законом (див. ст. 577 ЦК та коментар до неї). 2. У разі недотримання сторонами письмової форми кредитний договір вважається нік­чемним і тягне за собою наслідки, передбачені (див. ст. 216 ЦК та коментар до неї). Стаття 577. Нотаріальне посвідчення договору застави та реєстрація застави Якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встанов­лених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню. Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в поряд­ку, встановлених законом. Застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодер-жателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухо­мого майна. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Дер­жавного реєстру обтяжень рухомого майна. (Статтю 577 доповнено частиною четвертою згідно із Законом України № 1255-П' від 18.11.2003 р.) 1. Договір застави вимагає письмової форми, яка може бути простою і нотаріальною. У деяких випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, транспортні засоби, кос­мічні об'єкти, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню, причому недотри­мання цієї вимоги тягне недійсність договору з тими ж наслідками (ст.ст. 13-14 Закону України «Про заставу»), я это все к тому что мало кто из нас получил споживчий кредит если и было дано то другое ----другая фин послуга и тогда это называется либо удаваный либо обман потребителя

в дополнение http://grand-insur.com/bank_zabral_mashinu...struktsiya.html

да вариант не теряйте надежду таких случаев валом пишите номера на таких стоянках ищите пострадавших груперуйте лиц причастных ищите сотрудников гаи согласных помоч хоть тем что предоставят данные на угнаные авто дублруйте розыск мероприятия менты все -почти все работают на приват ..не здавайтесь ..хоть все переходит в ранг войны с организованной преступностью ... не молчите стучите поджигайте взрывайте ...только шум исправит ситуацию ..на ментов не ращитывайте

найди мали сергея ----костаков сергей тож изымали схожим методом что касаемо залога то с 2004 наказ минюста о обяз нот реестрации договора залога ст 35 сейчас ст 13 зу о застве ст 3 4 14 определяют что только договор заставы \\а соответственно только нотариально заверенный определяет предмет как заставу .. при отсутствии это просто твоя собственность !! тех талон --свидетельство реестрации даи --- ето твоя собственность и никто не имеет права его изымать --ты оплатила своими и это твоя собственность .. не возврат по твоему требованию это уже грабеж пиши и шуми как ростислав сказал ... то что произошло это организованная уголовная деятельность

не трогайте законы надо использовать что есть а вновь принятые перебрать бо их пишут чтоб галочку нардеп поставил и все круглые столы проведенные за все время тому подтверждение надо менять не столько власть \\власть это система управления государством ----просто хоз отдел жизнеобеспечения государством ..и сколько ее не меняй она властью и останется !!!! менять надо персон которые пришли туда не как исполнители воли народа ..а как властители мира полистай програму спильной справы там о этом говорится... надо просто тех кто там постоянно менять ..тогда и закону будут работать гениальность в простоте решения проблемы ... Громадянський рух «Спільна Справа» виступає за посилення ролі громадян в управлінні державою та контролі за владою, унеможливлення впливу великого олігархічного капіталу на формування органів державної влади та державної політки. Для цього необхідно: 1. Законодавчо закріпити механізм реалізації суверенного права громадян на відкликання будь-якого народного обранця – від Президента до сільського голови. Це зробить владу дійсно відповідальною. Зникне можливість безкарного невиконання своїх передвиборчих обіцянок, порушення Конституції та Законів України Не потрібно буде чекати 5 років для того, щоб усунути від влади відвертих пройдисвітів та злодіїв; 2. Забезпечити справжній розподіл влад. Прокурори та голови судів мають обиратись на загальноукраїнському та місцевих виборах, таким чином не залежачи від жодного можновладця. Лише такий розподіл може дати позитивний результат в боротьбі з корупцією. Підзвітність та підконтрольність виключно народу – єдина запорука того, що представники цих органів, зможуть якісно виконувати свої завдання. Лише наявність такого розподілу може примусити держслужбовців належним чином виконувати свої обов’язки, не зловживати владою, забезпечить справжню незалежність правоохоронців та суддів від Адміністрації Президента тощо; 3. Вести жорсткий контроль за доходами та видатками державних службовців. Запровадити «принцип вини» щодо доведення джерел походжень доходів та майна, що належать державним службовцям. Законодавчо закріпити принцип приватного обвинувачення, коли будь-який громадянин має право звернутись до суду щодо майна або доходів державного службовця, які на його думку є нелегальними. Такий самий принцип діє в США. Там для стимулювання громадянської пильності певний відсоток від конфіскованого майна корупціонера виплачується позивачу; 4. Обмежити джерела фінансування політичних партій та їхніх виборчих кампаній. Фінансувати політичні партії можуть лише громадяни України з своїх легальних доходів. Сума річного внеску однієї особи не може перевищувати 50 тис.грн. 5. Суттєво обмежити рекламу політичних партій, а телевізійну заборонити взагалі(як це є у багатьох західних демократіях). У політиків мають бути рівні умови доступу до виборців. Вибори мають стати конкурсами программ, а не гаманців. 6. Заборонити депутатам змінювати фракції. З метою протидії політичній корупції – запровадити фракційне голосування. В такому разі позиція фрації щодо того чи іншого заонопроекту вирішується більшістю голосів фракції, після чого голова фракції голосує карткою фрації(яка має стільки ж голосів скільки депутатів) «за» або «проти». 7. Ввести кримінальну відповідальність не лище підкуп виборців, а й за продаж власного голосу. Такий виборець має позбавлятись права брати участь у виборах на тривалий термін. Необхідно десакралізувати представників влади, усвідомивши, що вони лише наші наймані працівники, а не представники окремої вищої касти. Вибори мають перестати бути «Юрьєвим днем», коли кріпаки намагались поганих панів поміняти на хороших. Ми – самі господарі в своїй державі. http://www.spilnasprava.com/wp/?page_id=2732

НОУ КОМЕНТ БРАВО

УЖЕ ОТВЕТИЛ

не уважаемый приват банк когда вижу на улице вашу вывеску ..сперва типает .. послескромное желание пообщатся по донецкому стилю вас щас все милиция охраняет по той причине чо вы ее основной спонсор и вас как банкиров в привате нет одни менты которых выгнали \\зброд \\ ваща деятельность это балансировка по лезвию ножа меж обманом и уголовным кодексом от банковской деятельности у вас только вывеска все остальное криминал и крышей тех ментов и прокуроров и судей которых вы содержите раскажи лучше о бригадах стариков разведчиков которые вербовали судей прокуроров ментов и исполнителей :angry: с найхудшими пожеланиями СТАИРТОВ

а теперь задумайтесь чтоже вам дал банк кредит ----не кредит !!!!!! \\\по определению не подпадает \\ а раз так то --- есть 2 варианта либо благотворительность если подтвердится что все таки чтото давал \\выдатковый прибутковый\\ либо обман -- так как заместь вам необходимой послуги ради получения неучтенной прибыли и сокрытия оплаты налогов за ваше пользование кредитом вам дали нечто издалека смахивающее на кредит .... ст 230 и без разговоров либо благотворительность .. тогда банку лучше так как уже оплаченное останется у него

и всетаки все стекается в одно русло \\Не выдал банк кредит. Заемщик никаких долларов не получал, а жулики что-то сами намутили, а теперь пытаются как-то устаканить эту лажу и взыскать по кредитному договору.\\

ПРОСТО И СЕРДИТО В ЭТУ КУЧУ МОЖНО И ЗАЯВЛЕНИЕ О ФАЛЬШИВОСТИ ДОКУМЕНТА ТОГДА СУД БУДЕТ РАСМАТРИВАТЬ ЭТОТ ВОПРОС Я ТАКОЕ СДЕЛАЛ МИМИКА У СУДЬИ БЫЛА ИНТЕРЕСНА ----ПРИНЯЛ

Стаття 1054. Кредитний договірПроте зазначені банківські операції не регулюються кредитним договором, а оформлю­ються відповідними цивільними правочинами. При укладенні кредитного договору необхідно керуватися ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р., яка передбачає ряд заборон і обмежень, що стосуються умов здійснення окремих банківських операцій. Так, банкам забороняється прямо чи опосередковано надавати кредити для придбання власних цінних паперів. Вико­ристання цінних паперів власної емісії для забезпечення кредитів можливе лише з дозволу Національного банку України. При наданні кредитів банк зобов'язаний додержуватися основних принципів кредитування, в тому числі перевіряти кредитоспроможність пози­чальників та наявність забезпечення кредитів, додержуватися встановлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків. Банк не може надавати кредит під про­цент, ставка якого є нижчою від процентної ставки за кредитами, які бере сам банк, і про­центної ставки, що виплачується ним за депозитами. Виняток можливий лише у випадку, коли при здійсненні такої операції банк не матиме збитків. Банк має право видавати блан­кові (без забезпечення) кредити за умов додержання економічних нормативів. Основними ознаками кредиту є строковість, платність і зворотність. Надання безпроцентних кредитів допускається як виняток у випадках, що прямо передбачені законом. Кредитний договір є консенсуальним, він вважається укладеним з моменту досягнення згоди між сторонами за всіма істотними умовами, двостороннім (встановлює права та обов'язки як для кредитодавця, так і для позичальника) та відплатним (обов'язкова відплатність фінансових послуг з надання кредиту у вигляді процентів). При його укладенні кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повер­нення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту й несе зобов'язання із своєчасного його повернення та сплати процентів. Істотними умовами кредитного договору, що визначені законом, є предмет, сума, строк її повернення та розмір процентів. Проценти за користування кредитними коштами нара­ховуються з моменту зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника, а не з мо­менту укладення договору або дати, з якої кредитодавець зобов'язаний був надати грошові кошти. Це правило зумовлене тим, що проценти на суму кредиту сплачуються за час реаль­ного користування грошовою сумою. За згодою кредитодавця та позичальника в договорі можуть бути передбачені інші умови, наприклад, цільовий характер кредитування, дого­вірне списання, право банку видавати наказ про примусову оплату боргового зобов'язання в разі несвоєчасного погашення кредиту або відсотків за його користування. 2. На кредитні відносини поширюються положення § 1 глави 72 ЦК про позику, якщо норми цього параграфу не встановлюють для них особливого регулювання або інше не ви­пливає із суті кредитного договору. ВОТ ИСТИНА !!!! ПОКА \\ Проценти за користування кредитними коштами нара­ховуються з моменту зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника, а не з мо­менту укладення договору або дати, з якої кредитодавець зобов'язаний був надати грошові кошти.\\ КОШТЫ НЕ ПОСТУПИЛИ --- КРЕДИТ НЕ ПОЛУЧИЛИ А СЛЕДОВАТЕЛЬНО БАНК БЕЗОСНОВАТЕЛЬНО ТРЕБУЕТ .А В СЛУЧАЕ ЕСЛИ ВЫ ПРОИЗВЕЛИ ОПЛАТУ -----ТО БАНК УКРАЛ ЛИБО МЯГКО ГОВОРЯ НЕЗАКОННО ПОЛУЧИЛ КАК ПРОЦЕНТЫ ТАК И ТЕЛО ТОГО ЧТО ЯКОБЫ ВЫ ПОЛУЧИЛИ ПОРА ПЕРЕЕЗЖАТЬ С ЦКУ НА ККУ НАРУШЕНИЕ ПОРЯДКА ЦИВИЛЬНЫХ ОТНОШЕНИЙ ЭТО НАЧАЛО ДЕИСТВИЯ ККУ