Alia laws

Из преведенных выше постанов можно сделать вывод, что не существует оснований для применения ч.1 ст. 559 ЦПК?

Утром увидел данное постановление и распечатал. Сегодня в банкротстве сослался. Суд согласился с такой мотивировкой. Повезло с судьёй? или?))))

В запереченнях до першої інстанції посилався на те що позичальник не отримував готівкову валюту. Доказом є касовий ордер. На підставі 337 НБУ - тільки працівник банку. Повний ігнор з боку суду. Мотив рішення - позичальник просив знизити % письмово, що формально підтверджує отримання. Заявляв клопотання та звертався із заявою по 185 ЦПК. Подавав клопотання про постановлення окремої ухвали. Все пофіг.

Kowalskі! Я приношу Вам свои искренние извинения. Перепутал Ваш ник с одним пользователем форума, который отстаиивае интересы банков поливая грязью форумчан. Сторожилы знают такого по моему под ником (kosugi). А я после трудовой ночи не разобрался. Поэтому еще раз прошу прошения за свой предыдуший пост.

В опциях "Режим отображения" выберите "Стандартный"

Еще по поводу организации форума: ответы на сообщения не на последней странице темы не отображаются в теме, а только в последних 10-ти ответах темы на странице ответов. Это только у меня так? Судя по сообщениям на странице ответов участники форума как-то получают сообщения в теме. Например это сообщение на которое я даю ответ не отображается на стр.19 темы. В правом углу под кнопкой создать тему находится кнопка опции. Выберите режим просмотра стандартный. Должно все стать на свои места.

Всем доброго дня. Вопрос такого характера, если кто сталкивался или просто знает, помогите найти постанову КМУ либо иную нормативку "про необхидність отримання погоджень від КМУ щодо ведення сумісною господарської діяльності між державним та приватним підприємством".

Это не обобщение, это информационный лист от 13.04.2011 г.

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/mai...i?nreg=z0618-11 Прошу переместить в "Общие вопросы"

Пока будет действителен договор поручительста, поручитель будет нести солидарную ответственность всем своим имуществом.

Чего Вы хотите добиться? Разделить имущество и кредиты или бороться с банком?

Нужно смотреть договор поручительства и при наличии поднятия процентов без ведома поручителя признавать правоотнешения по нему окончеными. Все кредиты взятые в браке по решению суда, при наявности таких исковых требований, могут быть разделены поровну или в процентном отношении, как и совместно нажитое имущество.

Насколько помню, выделение части внатуре не относится к отчеждению.Только с залоговым по-моему не пройдет.

Не знаю, что будет в исполнительном производстве, но на сегодня уже начал практику. Муж - заемщик. Жена - лишь дала согласие на получение кредита (не поручитель). Составили нотариальный договор о разделе имущества. Муж добровольно передал в собственность все свои имущественные права жене. В собственности у него остались: одна тумбочка, поезженный шкаф, нижнее белье и старенький телевизор. Посмотрим, как пройдет опись в исполнительном. Думаю у банка шансов мало. После прихода исполнителя, отпишусь.

Александр. Одесса, Днепропетровск. [email protected] Skype: [email protected] +380674429102

валютний ринок України - це сукупність відносин у сфері торгівлі іноземною валютою в Україні між суб'єктами ринку, між суб'єктами ринку та їх клієнтами

Обращение в КСУ должно быть непосредственно от лица, чьи интересы нарушены принятыми решениями судов с приминением неодинакового трактования норм закона или представителем по доверенности которий был учасником этих процессов. То есть, доказательством не могут быть чьи-либо решения только потому, что мы знаем что они несправедливы и в них по разному применялось законодательство.

Порядок та умови звернення громадян та юридичних осіб до Конституційного Суду України Кожен має знати, з яких питань він може звертатися до Конституційного Суду України і які вимоги до таких звернень встановлено Законом України “Про Конституційний Суд України” від 16 жовтня 1996 року (далі – Закон). І. Згідно із Законом громадяни, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи можуть звертатися до Конституційного Суду лише з питань офіційного тлумачення Конституції та законів України. ІІ. Формою звернення зазначених осіб до Конституційного Суду України є конституційне звернення. ІІІ. Конституційне звернення повинно відповідати вимогам, встановленим Законом щодо форми, змісту та підстав для такого звернення. Недотримання заявником хоча б однієї з цих вимог є підставою для відмови у прийнятті до розгляду конституційного звернення. ІV. За статтею 42 Закону конституційне звернення – це письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи. Конституційне звернення надсилається до Конституційного Суду України як поштова кореспонденція або подається безпосередньо до Секретаріату Суду. У конституційному зверненні обов’язково зазначаються: 1) прізвище, ім’я, по батькові громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, адреса, за якою особа проживає, або повна назва та місцезнаходження юридичної особи; 2) відомості про представника особи за законом або уповноваженого за дорученням; 3) статті (окремі положення) Конституції та/або законів України, тлумачення яких має дати Конституційний Суд України; 4) обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції та/або законів України; 5) дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб’єкти права на конституційне звернення (копії цих документів і матеріалів додаються); 6) перелік документів і матеріалів, що додаються. До конституційного звернення має бути додано: - тексти статей (окремих положень) Конституції та/або закону України, офіційне тлумачення яких необхідно дати, із зазначенням джерел їх опублікування; - довіреність або інший документ, що підтверджує повноваження представника за законом або уповноваженого за дорученням; - належним чином оформлені копії рішень судів або інших органів державної влади, які підтверджують факти неоднозначного застосування положень Конституції та/або законів України, що потребують офіційного тлумачення; - інші матеріали та документи, на які посилаються автори, обґрунтовуючи необхідність в офіційному тлумаченні положень Конституції та/або законів України. Правильність копій документів має бути належним чином завірена (печаткою (штампом) та підписом відповідної посадової особи юридичної особи за місцем роботи чи проживання). Конституційне звернення, документи та інші матеріали до нього подаються у трьох примірниках. Конституційні звернення надсилаються до Конституційного Суду без сплати державного мита (стаття 60 Закону). Направляючи звернення до Конституційного Суду України, автори повинні врахувати два важливих моменти. По-перше, за Законом однією з основних вимог до змісту конституційного звернення є наявність обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції та/або законів України (стаття 42). По-друге, підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції та/або законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції та/або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб’єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод (стаття 94). Неоднозначність застосування положень Конституції та/або законів України судами, іншими органами державної влади полягає в тому, що за юридично однакових обставин у справах однієї і тієї ж категорії положення Конституції та/або законів України у загальній юридичній практиці застосовуються по-різному. Не є підставою для конституційного звернення неоднозначне трактування (роз’яснення) правових норм органами державної влади, органами місцевого самоврядування, установами, організаціями в листах, коментарях тощо. Конституційні звернення, які не відповідають зазначеним вимогам Закону, не підлягають розгляду Конституційним Судом України, про що суб'єкту права на конституційне звернення надається письмова відповідь.

Кстати есть над чем подумать. Если в договоре имеется подобный пункт, при этом банки в своих письмах часто ссылаются на то, что при невыполнении, ненадлежащем выполнении условий договора, банк вправе расторгнуть договор в одностороннем порядке и требовоть взыскания суммы через суд. Имея такой лист, можно попробовать пойти по пути предложеному y.voronizhskiy Дата Сегодня, 14:13

Тогда однозначно вперед и с песней.

Такаяже ситуация с прихватом, только по авто. Дали 28 тыс., а 10 оставили на счете, в счет будуших возможных оплат по страховке, если не сможет сам заемщик за нее оплачивать. При этом при начислении процентов, штрафов, пени и т.д. расчет идет от общей сумме включая и ту которую фактически на руки не получили. Кстати при этом наглый прихват при взыскании требует вернуть эту сумму.

Производство по отдельному иску о недействительности будет открыто раньше, чем апеляция по решению. Конечно же буду пробовать остановить, но... В том то и дело - поддержка сверху.

Логика ясна только нам, а судьи слышат и видят лишь логику Луспеника.