IVANOVA

Вот еще одно постановление в деле по иску к нотариусу КМНО Кондратюку В.С. http://reyestr.court.gov.ua/Review/61225869 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 вересня 2016 року м. Київ справа № 826/19091/15 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, - ОБСТАВИНИ СПРАВИ: До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) з адміністративним позовом про: - визнання дій Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича (далі - Приватний нотаріус КМНО Контдратюк В.С., відповідач) щодо внесення змін до Державного реєстру іпотек, реєстраційний номер обтяження 7028717, про заміну умов обтяження іпотекою квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, неправомірними; - зобов'язання Приватного нотаріуса КМНО Контдратюка В.С. скасувати запис в Державному реєстрі іпотек, реєстраційний номер обтяження 7028717, від 19.11.2012 21:45:05, про заміну умов обтяження іпотекою квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва про відкриття провадження в адміністративній справі від 10 вересня 2015 року до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк», третя особа). В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідачем неправомірно внесено до Державного реєстру іпотек запис, яким змінено попереднього іпотекодержателя (ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк») на нового (ПАТ «Дельта Банк»), якого ОСОБА_1 не визнає як нового кредитора. Крім того, на переконання позивача, відповідач незаконно провів заміну іпотекодержателя, оскільки договір іпотеки посвідчував Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Бурзагли І.І. До того ж, ані відповідачем, ані ПАТ «Дельта Банк» на надано доказів звернення до нотаріуса, який посвідчував договір іпотеки та немає підтверджень того, що попередній нотаріус (Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Бурзагли І.І.) на той час (19.11.2012) не мав можливості внести зміни до Державного реєстру іпотек. Такі дії Приватного нотаріуса КМНО Контдратюка В.С. позивач вважає неправомірними та вважає, що єдиним вірним, належним та правильно обраним способом захисту буде скасування запису, внесеного відповідачем до Державного реєстру іпотек. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити. Приватний нотаріус КМНО Контдратюк В.С. своїми правами на подання заперечень проти адміністративного позову, пояснень, передбаченими статтею 49 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористався. В судове засідання відповідач та/або його представник не з'явилися, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника ПАТ «Дельта Банк» надійшли заперечення проти адміністративного позову, в яких останній вказує на відсутність порушеного права, а отже, й невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством. Як наслідок, є всі підстави для прийняття судового рішення про відмову в задоволенні позову. В судовому засіданні представник третьої особи проти задоволення адміністративного позову заперечував. Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з неявкою в судове засідання 02.12.2015 відповідача та/або його представника, суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні. Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2. Як встановлено судом, 16 квітня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 0703/0408/71-068 (далі - Договір № 0703/0408/71-068), відповідно до якого ВАТ «Сведбанк» надав позивачу кредит. В якості забезпечення Кредитного договору № 0703/0408/71-068 від 16.04.2008, в цей же день між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 був укладений Іпотечний договір № 0703/0408/71-068-Z-1 (далі - Договір № 0703/0408/71-068-Z-1), по умовам якого позивач передав в іпотеку ВАТ «Сведбанк» наступне нерухоме майно (далі - Предмет іпотеки): квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бурзагли І.І. за реєстровим № 5735. 25 травня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» (який є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Сведбанк») (Продавець) та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (Покупець) був укладений Договір купівлі-продажу прав вимоги, по умовам якого Продавець цим погоджується продати (відступити) Права вимоги та передати їх Покупцю, а Покупець цим погоджується купити Права вимоги, прийняти їх і сплатити Загальну Купівельну ціну. Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. за № № 1306, 1307. Таким чином, відповідно до умов вказаного договору, ПАТ «Сведбанк» продав (відступив) права вимоги та передав їх, а ПАТ «Дельта Банк» набув права вимоги до боржників по кредитних договорах, у тому числі й по договору від 16.04.2008 № 0703/0408/71-068. В подальшому, 19.11.2012 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюком Віктором Станіславовичем зареєстровано обтяження в Державному реєстрі іпотек, реєстраційний номер обтяження 7028717, згідно якого іпотекодержателем належного позивачу на праві приватної власності майна (житлової квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3) зазначено Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк». Про внесення вищевказаного запису до реєстру, позивачу стало відомо 29.07.2015, після отримання Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, індексний номер 41419631. Незгода позивача з діями відповідача щодо внесення змін до Державного реєстру іпотек про заміну умов обтяження іпотекою квартири та необхідність в зобов'язанні відповідача вчинити певні дії обумовили позивача звернутися до суду з даним адміністративним позовом. Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані особами, які беруть участь у справі докази та пояснення їх представників, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з доводами ОСОБА_1, виходячи з наступного. Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV), Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 № 898-IV (далі - Закон № 898-IV) та іншими нормативно-правовими актами. Виходячи з встановлених в судовому засіданні обставин справи, суд зазначає наступне. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 3 ст. 2 КАС України). За приписами статті 1 Закону № 898-IV (в редакції чинній в момент виникнення спірних відносин) іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду (ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону № 898-IV). У той же час, у відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону № 898-IV обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно. Державна реєстрація здійснюється особою, на яку відповідно до законодавства покладені функції щодо державної реєстрації обтяжень нерухомого майна іпотекою (ч. 2 ст. 4 Закону № 898-IV). Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації врегульовано нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна. Так, згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 1952-IV (у редакції чинній в момент виникнення спірних правовідносин) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування. В статті 9 названого закону визначено, що державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж юридичної роботи не менш як два роки. У випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Нотаріус як спеціальний суб'єкт здійснює функції державного реєстратора, крім передбачених пунктами 4 і 6 частини другої статті 9 цього Закону. Аналіз зазначеного вище дає суду підстави дійти висновку, що нотаріус є спеціальним суб'єктом, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Згідно наявних в матеріалах справи документів, 19.11.2012 на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 25.05.2012, укладеного між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г., державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюком Віктором Станіславовичем внесені зміни до Державного реєстру іпотек шляхом заміни іпотекодержателя нерухомого майна: квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер обтяження: 7028717). Отже викладене свідчить, що відповідні нотаріальні дії та державна реєстрація прав та їх обтяжень була проведена різними нотаріусами та в різний час. Суд зазначає, що згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно» від 04.07.2012 № 5037-VI до Закону № 1952-IVбуло внесено відповідні зміни, які набрали чинності 08.08.2012. Зокрема, частина 5 ст. 3 Закону № 1952-IV стала передбачати, що державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію. Відповідно до ч. 9 ст. 15 вказаного Закону державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії. Також, ч. 1 ст. 16 Закону № 1952-IV було доповнено нормою, відповідно до якої, заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подається нотаріусу, яким вчинено таку дію. Суд погоджується з доводами третьої особи, що на час укладання правочину 25.05.2012 відповідні зміни внесені не були, втім, вважає за необхідне зазначити, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року у справі № 1-7/99 частину першустатті 58 Конституції України про дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Вказане свідчить, що відповідач під час проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, яка оскаржуються у даній адміністративній справі, мав керуватися законом, який діяв на час проведення такої реєстраційної дії, тобто нормами Закону № 1952-IV із внесеними до нього змінами Законом № 5037-VI, а відтак, за вказаних обставин відповідні доводи третьої особи прийняті до уваги бути не можуть. З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне відмітити, що у відповідача станом на час вчинення ним реєстраційних дій (19.11.2012) були відсутні повноваження для вчинення реєстрації обтяження згідно договору купівлі-продажу прав вимоги від 25.05.2012 в контексті Закону № 1952-IV. Поряд з цим, відповідно до п. 55 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію. Виходячи з системного аналізу встановлених обставин, матеріалів справи, приписів норм законодавства, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, та норм діючих, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій. Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і на підставі п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне адміністративний позов ОСОБА_1 повністю задовольнити. Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, суд присуджує на користь позивача всі здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 146,16 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі. Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: 1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю. 2. Визнати дії Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича щодо внесення змін до Державного реєстру іпотек, реєстраційний номер обтяження 7028717, про заміну умов обтяження іпотекою квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, неправомірними. 3. Зобов'язати Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича скасувати запис в Державному реєстрі іпотек, реєстраційний номер обтяження 7028717, від 19.11.2012 21:45:05, про заміну умов обтяження іпотекою квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. 4. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 146 (сто сорок шість) грн. 16 коп. Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Суддя І.М. Погрібніченко

а что тогда может быть как новое основание?...

я хочу от новой экспертизы считать срок исковой. - с момента, когда лицо узнало, что платежи рассчитаны неправильно. и это же будет новым основанием - позову. предмет позову останется тот же - визнання недийсним... а в суде, если нужно, повторим экспертизу

Помогите разобраться) В 2011 иск к банку о признании КД недействит. (не дали инфу про валют. риски, сукупну вартисть и т.д.) отказали все инстанции. Экспертизы КД не было. в 2015 вступило в силу решение о взыскании долга в пользу банка. Не исполнялось. идет касация. Сейчас хотим подать иск о недействительности и заказать экспертизу (есть основания ее проводить) НО, срок исковой давности... может сразу заказать экспертизу, а потом на ее основании подать иск о нечесной предприн. практике? суд. сбор опять не платить?

ссылку на решение первой инст. скиньте плиз)

Вот у меня такое же сейчас в касации. Банк просил стягнути суму экв. 400 тыс. грн. Суд первой инст. отказал банку. Апеляшка задовольнила и поскольку поручители солідарні з позичальником и не солідарні між собою)) стягнула: з позич.+поруч.1- 400 тіс.грн. з позич.+поруч.4- 400 тіс.грн. Как я считаю, таким образом выйдя за межи позовних вимог)))

На обґрунтування заяви додано копії рішень Вищого адміністративного суду України від 22 липня 2014 року, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 червня 2014 року, 23 грудня 2015 року та Вищого господарського суду України від 15 серпня 2012 року, які, на думку заявниці, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах. а ссылки на эти решения у Вас есть?

ну по крайней мере, это помогло бы как минимум затянуть время, как максимум в суде установить, что нужен отдельный договор для удовлетвор. треб. ипотекодерж. либо признать эту оговорку недействительной.

я так понимаю, как только получили повидомлення от банка про намір звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу від власного імені .... нужно сразу подавать иск: Так, в матеріалах справи відсутні докази оспорення договору про іпотеку від 20.12.2007 №73421 повністю або ж у частині розділу 5 "Застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя".

да.... не иначе... а в ВСУ обжаловали?

тут и п. 5.2.1 и 5.2.2 передбачають укладення окремого договору. на основании только этого договора ипотеки право собственности банку не переходит. если ничего другого не подписывали...

т.е. суд скасувал решение нотариуса (одно), которым было зарег. и право власности и новый ипотекодержатель? тогда действительно надо ждать, когда решение вступит в силу. в просительной части просили скасувати запис или только ришення?

т.е. если открыто производство, то срок не пропущен и можно выдохнуть? или у нас все возможно)

Згідно зі статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів, не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Тобто, суд відразу після отримання позову, ще на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі, з'ясовує чи подано адміністративний позов в межах встановлених строків і, якщо строки пропущені - він з власної ініціативи лишає позов без розгляду. Якщо ж немає цієї або інших перешкод для судового розгляду (строк не пропущено або пропущено, але є підстави для визнання причин пропуску поважними), він відкриває провадження у справі.Разом з тим, законодавством не встановлено перелік випадків, які можуть розцінюватись судом як поважні причини пропуску строків. На практиці суди в кожній конкретній справі самостійно визначають поважність таких причин. Як правило, це перебування на лікуванні, закордоном тощо. Слід звернути увагу, що строк звернення до адміністративного суду не є процесуальним строком та не підлягає поновленню. Це прямо передбачено нормою частини четвертої статті 102 кодексу. Тобто, при пропуску строку на звернення до адміністративного суду з причин, які визнані судом поважними, порушеному праву позивача надається захист за межами встановленого строку, однак суд його не відновлює.

клопотання никогда не помешает))) мое мнение, чем больше напишешь в первой инстанции- тем больше шансов в апелляции)) главное ничего лишнего не вызнавать, что может навредить потом))) но админ суд вроде ж не поновлює строк? а как довести поважнисть пропущення строку?... ведь срок пропущен с того момента, когда лицо узнало... а если с того момента срок не пропущен? может лучше пояснення? вообще (в моем случае) надо было в иске все хорошенько расписать...

Вот и я переживаю на счет пропущенного срока... + добавила в иск, что не було попереджено про реэстрацию, и в др. суд. споре банк не уведомлял о том, что зарегистрировал право ипотекодержателя.

я думаю бесполезно. как онии отменят запись про право власности банка, если этой записи уже нет. а решение суда про отмену решения регистратора нового власника не касается. очень уж запутано. а почему с решением сразу не обратились к регистратору? Вы иск уточнили? обеспечивали иск?

я уже запуталась)) БТИ ведь и так ничего не регистрирует, что оспаривать?

Иск к нотариусу про визнання протиправним та скасування рішення. нужно ли просить суд истребовать докази (регистр. дело), с учетом того, что: Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

3. какую экспертизу Вы имеете в виду? 5. в любом случае отменять запись на основании решения суда об отмене решения БТИ о регистрации сейчас будет регистрационная служба. тем более, что саму запись уже давно перенесли в новый реестр.

1. Из сказанного я понимаю, что у Кредекс Финанс нет оригинала договора и др. документов, подтверждающих выдачу кредита и размер задолженности... 2. "Угода про вызначення розмиру зобовъязання та порядок його выконання" - этим Вы подпишите себе "приговор". т. е. Вы признаете, что Вы должны Кредекс Финанс... исковая давность пойдет заново. это фактически новый кредит... Как они Вам закроют кредит? почему тогда они не отказываются от иска? Лучше проконсультируйтесь с юристом, покажите все документы, чтобы не жалеть потом

Вот только не пойму, почему нотариус до 01.01.2013 не мав повноважень, если 08.08.2012 року ст. 9 ЗУ "про держ. реєстрацію речових прав та їх обт." уже дополнили нотариусом, як спеціальним суб,єктом? вчера звонила в Минюст, узнать к кому подавать иск, если то нотариус уже не работает... объяснила, что в 2012 году решение нотариуса. Мне тоже сказали, что до 01.01.2013 они не имели права регистрацию проводить....

(Если есть похожая тема, прошу перенести туда))) Договор купли-продажи недвиж. имущества от 01.10.2008г. Державна реєстрація договору купівлі-продажу в реєстрі правочинів - 01.10.2008г. Державна реєстрація в реєстрі іпотек - 01.10.2008г. Державна реєстрація права власності - 06.10.2008 р. ч.4 ст.334 ЦКУ: Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації. п.1 ст. 4 ЗУ“Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” (що діяв в 2008 році), обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) речові права на чуже нерухоме майно; 3) обмеження речових прав. Відповідно до п. 6 ст. 4 цього закону, реєстрація права власності повинна передувати реєстрації інших речових прав на таке майно та їх обмежень і проводитися в разі вчинення правочину щодо такої нерухомості, встановлення обмежень речових прав на таку нерухомість. Відповідно до п. 6 ст. 3 цього Закону правочини щодо нерухомого майна вчиняються, якщо право власності на це майно зареєстровано відповідно до цього Закону. В данном случае ЗУ "Про ипотеку" является спец-м законом? Т.е. регистрация ипотеки до регистрации права собственности правомерна? Как в реестре может быть ипотекодателем Иванов 01 числа, если 01 числа собственником в реестре был Петров?

Вот тут тоже про базу данных регистрации заяв : Крім того, суд зазначає, що з наданих відповідачем до суду документів щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 66,7 кв.м. за ОСОБА_3, зокрема, довідки про пошук заяв у базі даних про реєстрацію заяв та запитів, вбачається наявність в базі даних заяви про державну реєстрацію права власності під реєстраційним номером 12036797 від 25.06.2015 року, зареєстрованої Управлінням Державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві. Тобто відповідач на момент прийняття спірного рішення фактично був обізнаний про наявність зареєстрованої заяви позивача від 25.06.2015 року про реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно. Таким чином, відповідачем порушено приписи діючого законодавства щодо встановлення черговості розгляду заяв про реєстрацію прав та їх обтяжень щодо одного об'єкту нерухомого майна. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56975321