Йивгеней

Тут прикол скорее всего в том, что Андрюша расстарался в КСУ, и теперь эти подонки думают, как бы с другой стороны зайти... И если на КД распространяется ЗУ "ЗПП", то сам "ЗПП" нужно сделать неудобоваримым....Продуманные, уки...

В Кабмине услышали коллекторов Банкиры, страховщики и коллекторы будут работать над законом о правах потребителей Под руководством Вице-премьер-министра Украины, Министра социальной политики Сергея Тигипко создается рабочая группа, которая займется разработкой направлений и шагов по улучшению защиты прав потребителей финуслуг и повышению уровня финансовой грамотности. Об этом ЛІГАБізнесІнформ сообщили в Ассоциации участников коллекторского бизнеса в Украине (АКБУ). По данным ассоциации, в состав рабочей группы войдут представителей профессиональных объединений и правозащитных организаций. Первичной координацией взаимодействия в рамках рабочей группы занимался президент АКБУ Александр Ильчук. Ильчук сообщил, что решение о создании рабочей группы было принято в ходе совещания под председательством Тигипко в ответ на обращение представителей профессиональных организаций финансового рынка. В совещании принимали участие представители Ассоциации независимых банков (АУБ), Независимой ассоциации банков Украины (НАБУ), Украинского кредитно-банковского союза (УКБС), Лиги страховых ассоциаций, страховой ассоциации "Українська федерація убезпечення", Украинской ассоциации инвестиционного бизнеса, ассоциации "Украинское объединение лизингодателей", Украинской национальной ипотечной ассоциации, Национальной ассоциации негосударственных пенсионных фондов, Всеукраинской ассоциации кредитных союзов и т.д. В ходе совещания были определены позиции Всемирного банка и представителей финансового сектора относительно направлений реформы в сфере защиты прав потребителей финансовых услуг. ЛIГАБiзнесIнформ Информационное агентство www.liga.net

Вот, что пишут на сайте АУБа.

Ждут узагальнень новых? Ничего, я уже давно должен был получить решение по выдаче исполнительного листа по решению третейского суда по Укрсоцу. Заседание должно было состояться ещё 29 ноября 2011 года. Уведомление естественно пришло после заседания. Пока ни в реестре ни на почте не было. Может завтра?

Алилуйа!

Украина на пути к дефолту и гиперинфляции? Конец февраля оказался богат на различные оценки состояния экономики Украины и прогнозы относительно перспектив ее развития на ближайшее (и не очень) будущее. Чаще всего в оценках использовались слова дефолт и гиперинфляция. 22 февраля агентство Bloomberg сообщило о том, что по риску суверенного дефолта среди стран Европы Украина уступает «пальму первенства» только Греции. «Правительство Украины продолжает переговоры с МВФ о финансовой помощи, а также с Россией о снижении стоимости газа - дискуссии на соответствующую тему уже дважды с 2006 года приводили к прерыванию транзита углеводородов в Европу. Эти факторы усилили опасения инвесторов относительно того, сможет ли Украина в этом году справиться с долгом в $11,9 млрд. Среди тех стран, за которыми наблюдает Bloomberg, для Украины наиболее вероятен дефолт (за исключением, разумеется, Греции)», - считает Bloomberg. В этот же день, менее чем за сутки до оставления поста главы Минфина, Валерий Хорошковский подчеркнул, что информация о возможном дефолте Украины не соответствует действительности. «Я хочу официально опровергнуть подобного рода инсинуации, потому что в действительности на сегодня мы вообще не видим проблем, даже если у нас не будет возобновлено сотрудничество с МВФ, погашением внешнего долга», - сказал Хорошковский. На следующий день премьер-министр Украины Николай Азаров, выступая перед журналистами в ходе рабочей поездки по Житомирской области, заявил: «В Украине не будет никакого дефолта. Спокойно работайте. В Украине не будет никаких дефолтов. Не думайте. Это у правительства должна голова болеть и у Национального банка». Такое редкостное единодушие в Кабинете министров не может не настораживать. Особенно если учесть, что 22-23 февраля были обнародованы два документа, которые свидетельствуют если не о высоком риске суверенного дефолта, то о подготовке Правительства к работе в условиях девальвации гривны и гиперинфляции. Так, газета «Известия» предоставила письмо представительства МВФ в Украине, обращенное к руководству украинского Кабинета министров с рекомендацией обеспечить «более гибкий обменный курс», что в существующих условиях означает обвал курса гривны. А интернет-издание «Хвиля» опубликовало приказ Министерства финансов Украины от 25 января 2012 года, из названия которого четко видно, в каких условиях придется жить стране в 2013 году. Документ с громким и недвусмысленным названием «Об утверждении Национального положения (стандарта) бухгалтерского учета в государственном секторе 105 «Финансовая отчетность в условиях гиперинфляци» вступает в силу с 1 января 2013 года и регламентирует ведение бухгалтерского учета в государственном секторе «в условиях достижения значения кумулятивного прироста инфляции 90% и более». Очевидный вывод о том, что Кабинет министров Украины готовится к работе в условиях гиперинфляции, пытаются опровергать. Но делают это настолько топорно и глупо, что даже далекому от финансовой аналитики человеку очевидна неадекватность аргументов «опровергателей». Так, аналитик Эрсте Банка Марьян Заблоцкий, комментируя опубликованный приказ Министерства финансов Украины, заявил о том, что его наличие и вступление в силу с 1 января 2013 вовсе не означает гиперинфляцию в Украине. Просто страна постепенно приводит стандарты финансовой отчетности к международным, отмечает Заблоцкий. В связи с этим и принимаются стандарты отчетности, аналогичные международным. Для примера: существует стандарт бухгалтерского учета №29 от Еврокомиссии (ЕК), который регулирует финансовую отчетность в условиях гиперинфляции. Принятие международных стандартов отчетности, в свою очередь, входит в Стратегию модернизации системы бухучета в государственном секторе на 2007-2015 годы, принятую еще в 2007 году. Очевидно, данный аналитик существует в каком-то своем, виртуальном, мире, мало похожем на объективную реальность нашего мира. Во-первых, Украина делает все возможное чтобы отдалиться от европейских стандартов бухучета. Именно для этого был принят новый Налоговый кодекс в котором закреплены нормы о нескольких видах и формах учета и особо сделан акцент на обязательном наличии разницы между бухгалтерским и налоговым учетом. Ведь основная задача налоговой системы Украины - создать все условия для того чтобы ободрать до нитки предпринимателей, а не обеспечить четкие и прозрачные условия ведения бизнеса и уж ни в коем случае не облегчить его. Во-вторых, в Европе инфляции свыше 90% не было уже несколько десятилетий подряд, мало того - даже сейчас, в условиях кризиса и рецессии в Еврозоне с высокой вероятностью суверенных дефолтов Греции, Португалии, Италии и т.д., никто и не прогнозирует таких показателей. Поэтому «гармонизировать» украинский бухучет с европейским, создавая правила работы при гиперинфляции, несколько несвоевременно. И единственной причиной, которая может объяснить наличие приказа о разработке такого порядка может быть именно высокий риск гиперинфляции в Украине. Конечно, можно надеяться на транши МВФ. Но стоит ли? «Наше сотрудничество с МВФ продолжается. Хочу напомнить, что мы работаем по бюджету на 2012 год, согласованному с представителями МВФ. Также полное соответствие с программой осуществляет монетарная политика», - написал на своей страничке в Facebook Николай Азаров 25 февраля. «У нас с Фондом только одно разногласие: они считают, что надо немедленно поднять тарифы для населения на жилищно-коммунальные услуги в связи с резким ростом стоимости газа. Мы же считаем, что вначале мы должны реализовать программы энергосбережения, уменьшить потери тепла, электроэнергии и газа, договориться с Россией о пересмотре контрактов и только тогда обсуждать дальнейшую реализацию программы», - уточнил украинский премьер. Тем не менее бравурный тон - это еще полученный транш. После оглашения 27 февраля приговора Юрию Луценко и весьма жестких заявлений представителей европейского сообщества можно ожидать и негативной реакции США. В частности, вице-президент Европейской комиссии Кэтрин Эштон и еврокомиссар по вопросам расширения и европейский политики соседства Штефан Фюле заявили: «Мы разочарованы приговором в отношении господина Луценко, который сигнализирует о том, что в Украине продолжаются суды, которые не соблюдают международные стандарты в отношении справедливого, прозрачного и независимого судебного процесса». Если Америка поддержит своих европейских коллег, то в этом случае рассчитывать на новый кредит не придется. По мнению украинского философа и сооснователя корпорации стратегического консалтинга «Гардарика» Сергея Дацюка, если не будет разработана и внедрена в жизнь по-настоящему антикризисная стратегия, Украину ожидает весьма печальное будущее: неизбежная гиперинфляция приведет к состоянию, когда вернуть взятые за рубежом кредиты будет невозможно, т.е. произойдет экономическое банкротство страны как внешнеэкономического субъекта. За этим последует внутренний дефолт. Сейчас идет вторая волна кризиса, но Дацюк уверен, что будет и третья. К тому же Украина живет в постоянном ожидании гиперинфляции как минимум последние 17 лет. Об этом свидетельствует тот факт, что основная масса населения страны предпочитает держать свои сбережения в немонетарных активах, а около половины депозитов граждан Украины размещены в валюте. Фактически Украина может вернуться в лихие 90-е годы ХХ столетия, когда страна пережила период гиперинфляции между 1992 и 1995 годами. Ухудшение же отношений как с Россией, так и с Европой, и с США сделает невозможным получение заемных средств для борьбы с последствиями гиперинфляции. Одна Родина

Из всего бла-бла-бла... Вступна промова, Вітальне слово, точка зору громадських та правозахисних організацій (все и так её знают - мы в жопе - спасите!), ситуація в Україні та сучасний міжнародний досвід (докладец), Презентація соціальної фінансової мережі, Позиція органів державного регулювання (доклад), точка зору представників ринку фінансових послуг (все её и так знают - брал = плати!), · Борис Тимонькін, голова правління, ПАТ Укрсоцбанк; голова Ради, Незалежна асоціація українських банків Все понятно...С юристами-придурками приедет, интересно? ВСЕГО 25 МИНУТ КАКОЙ-ТО КОНКРЕТИКИ!!! И ни одного пункта - предложение "Законопроекта по защите потребителей финуслуг", ни о банкротстве физлиц, КАКИЕ практические шаги к решению наших проблем? В какой части оно будет обсуждаться? Ну примут резолюцию...срать хотели банкиры и судьи на неё.

То же самое говорят и о регламенте третейского суда, который является неотъемлемой частью третейского соглашения.

Вроде пару раз пытались протащить в Раду подобный закон. Вот хотя бы здесь. ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законів України (щодо банкрутства фізичної особи) Читаем карту прохождения Законопроекта: Не прийнятий ВР України 16.02.2010 Тем более недавно приняли ж изменения в Закон о банкротстве. И даже разжевали на Лиге все.

Standard & Poor's понизило рейтинг Греции до "выборочного дефолта" 28 февраля 2012 | 08:01 Агентство Standard & Poor's понизило кредитные рейтинги Греции до уровня "SD (selective default)". Решение о понижении рейтинга было принято после того, как частные кредиторы Греции согласились списать более половины долгов государства по облигациям. Standard & Poor's пересмотрело как долгосрочный, так и краткосрочный суверенные кредитные рейтинги, понизив их на две и одну ступень соответственно. 22 февраля другое международное рейтинговое агентство - Fitch - снизило долгосрочный кредитный рейтинг Греции с "ССС" до "С" и подтвердило краткосрочный рейтинг страны на уровне "C". При этом Fitch предупредило, что если программа реструктуризации греческого долга с участием частных инвесторов будет завершена, рейтинг страны снизят до уровня "RD" ("ограниченный дефолт"). Страны еврозоны согласовали новый план финансовой помощи Греции 21 февраля. Предполагается, что стране будет предоставлен кредит в 130 миллиардов евро, а частные кредиторы спишут долг Греции на общую сумму в 107 миллиардов евро. В обмен на финансовую помощь от Евросоюза и МВФ Греция была вынуждена принять план сокращения госрасходов, предусматривающий сокращение рабочих мест в госсекторе на 15 тысяч, либерализацию трудового законодательства и снижение минимальной зарплаты до 600 евро в месяц.

Отсюда.

Альфа-Банк спокойно получит вот такое решение: У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 6 квітня 2011 року м. Київ Колегія суддів Верховного Суду України у складі: головуючого Яреми А.Г., суддів: Балюка М.І., Романюка Я.М., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства “Альфа-Банк” про визнання договору частково недійсним за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства “Альфа-Банк” на рішення апеляційного суду Київської області від 21 липня 2010 року, в с т а н о в и л а : У грудні 2009 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства “Альфа-Банк” (далі – ПАТ “Альфа-Банк”) про визнання договору частково недійсним. Позивачка зазначала, що в травні 2008 року уклала з ПАТ “Альфа-Банк” кредитний договір, за яким отримала в банку кредит в сумі 3 000 доларів США під 40 % річних зі строком повернення 27 травня 2011 року. Пунктом 10 договору передбачалося, що можливі при виконанні договору спори підлягають розгляду в третейському суді. Посилаючись на те, що умова договору про надання кредиту у валюті є незаконною, оскільки єдиною грошовою одиницею в Україні є гривня, а також на те, що умова договору про вирішення спорів третейським судом порушує її конституційне право на звернення до суду, позивачка просила визнати зазначені умови договору недійсними. Рішенням Києво-Святошинського районного суду від 31 березня 2010 року в позові відмовлено. Рішенням апеляційного суду Київської області від 21 липня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано недійсним пункт 10 спірного кредитного договору. В решті позову відмовлено. У касаційній скарзі ПАТ “Альфа-Банк”, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалене ним рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково. Ухвалюючи рішення про відмову у позові суд першої інстанції виходив із того, що умова договору, яка містить третейське застереження, не суперечить закону. Скасовуючи рішення в цій частині та ухвалюючи нове рішення про визнання умови договору недійсною апеляційний суд вказав, що третейське застереження є несправедливим та суперечить ст. 18 Закону України “Про захист прав споживачів”, до того ж обмежує конституційне право позивача на звернення до суду. Однак з таким висновком погодитися не можна. Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України в редакції, чинній на час укладення сторонами спірного договору, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Статтею 5 Закону України “Про третейські суди” встановлено, що юридичні або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків передбачених законом. Перелік таких випадків міститься в ст. 6 Закону України “Про третейські суди”, редакція якої, чинна на час укладення сторонами спірного договору, на відміну від нині чинної редакції, не забороняла третейським судам розглядати спору у справах щодо захисту прав споживачів послуг банку. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Встановивши, що при укладенні кредитного договору сторони досягли згоди щодо вирішення спорів, які можливо виникатимуть в процесі його виконання, третейським судом, а також те, що чинним на час укладення договору законодавством не встановлювалося заборони розгляду таких спорів третейським судом, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання цієї умови договору недійсною. Крім того, оскільки відповідно до Закону України “Про внесення змін до статті 6 Закону України “Про третейські суди” щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам” від 3 лютого 2011 року зараз справи у спорах щодо захисту прав споживачів послуг банку не можуть розглядатися третейськими судами, це не позбавляє позивачки права на звернення за захистом порушеного права до суду. Отже, в цій частині апеляційним судом помилково скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, що відповідно до ст. 339 ЦПК України є підставою для скасування цієї частини рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції. В решті рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ст. 337 ЦПК України є підставою для відхилення касаційної скарги і залишення цієї частини рішення без змін. Керуючись п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 336, ст. 337, ст. 339, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України у х в а л и л а : Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства “Альфа-Банк” задовольнити частково. Рішення апеляційного суду Київської області від 21 липня 2010 року в частині вирішення позовної вимоги ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства “Альфа-Банк” про визнання умови договору про третейське застереження недійсною скасувати і залишити в цій частині в силі рішення Києво-Святошинського районного суду від 31 березня 2010 року. В решті рішення апеляційного суду Київської області від 21 липня 2010 року залишити без змін. Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий А.Г. Ярема Судді: М.І. Балюк Л.І. Охрімчук Я.М. Романюк Ю.Л. Сенін

Ну, и в итоге мы получим вот такое: П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 грудня 2011 року м. Київ Верховний Суд України у складі: головуючого Григор’євої Л.І., суддів: Балюка М.І., Барбари В.П., Ковтюк Є.І., Пилипчука П.П., Берднік І.С., Колесника П.І., Потильчака О.І., Вус С.М., Короткевича М.Є., Пошви Б.М., Глоса Л.Ф., Коротких О.А., Прокопенка О.Б., Гошовської Т.В., Косарєва В.І., Редьки А.І., Гриціва М.І., Кривенди О.В., Романюка Я.М., Гуля В.С., Кривенка В.В., Сеніна Ю.Л., Гуменюка В.І., Кузьменко О.Т., Скотаря А.М., Гусака М.Б., Лященко Н.П., Таран Т.С., Ємця А.А., Маринченка В.Л., Терлецького О.О., Жайворонок Т.Є., Онопенка В.В., Тітова Ю.Г., Заголдного В.В., Охрімчук Л.І., Шицького І.Б., Канигіної Г.В., Патрюка М.В., Школярова В.Ф., Кліменко М.Р., Пивовара В.Ф., Яреми А.Г.,- розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” про визнання кредитного договору частково недійсним в с т а н о в и в: ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 20 серпня 2008 року уклав з публічним акціонерним товариством “Укрсоцбанк” (далі – ПАТ “Укрсоцбанк”) кредитний договір на суму 100 тис. доларів США зі строком погашення до 12 серпня 2028 року. Зазначав, що п. 6.2. договору передбачалося, що у разі неможливості вирішення спорів шляхом переговорів, спір розглядається одноособово третейським суддею постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків. Посилаючись на несправедливість умов договору в частині вирішення спору третейським судом, позивач просив визнати недійсним п. 6.2 кредитного договору від 20 серпня 2008 року. Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 6 вересня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2011 року, позов задоволено. Визнано недійсним п. 6.2. статті 6 Договору кредиту від 20 серпня 2008 року. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 березня 2011 року ПАТ “Укрсоцбанк” у відкритті касаційного провадження відмовлено. У липні 2011 року ПАТ “Укрсоцбанк” подало заяву про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 березня 2011 року. У заяві ПАТ “Укрсоцбанк” просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції до спірних правовідносин положень ст. ст. 1, 5 Закону України “Про третейські суди”, ст. 6, 627, 628, 629 ЦК України та ст. 17 ЦПК України. В обґрунтування заяви ПАТ “Укрсоцбанк” додано ухвалу колегії суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 лютого 2011 року, ухвали Верховного Суду України від 14 липня 2010 року, в яких, на думку заявника по-іншому застосовані положення зазначених правових норм. Так, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 лютого 2011 року задоволено частково касаційну скаргу ПАТ “Укрсоцбанк” та скасовані рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 14 липня 2010 року та ухвала апеляційного суду Херсонської області від 6 жовтня 2010 року. Цими судовими рішеннями визнано недійсним п. 6.2 кредитного договору, яким передбачалося, що в разі неможливості вирішення спору між сторонами шляхом переговорів, спір розглядається одноособово третейським суддею постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків. Ухвалою Верховного Суду України від 14 липня 2010 року скасовані рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2009 року та ухвала апеляційного суду Одеської області від 12 січня 2010 року, якими визнано недійсним п. 6.2. кредитного договору, яким передбачалося, що в разі неможливості вирішення спору між сторонами шляхом переговорів, спір розглядається одноособово третейським суддею постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 жовтня 2011 року справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” про визнання кредитного договору частково недійсним допущено до провадження. Перевіривши матеріали справи та наведені у заяві ПАТ “Укрсоцбанк” доводи, Верховний Суд України вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав. Судами встановлено, що 20 серпня 2008 року сторонами укладено кредитний договір на суму 100 тис. доларів США зі строком погашення до 12 серпня 2018 року. Відмовляючи у відкритті касаційного провадження та залишаючи без змін рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська про задоволення позову ОСОБА_1 про визнання недійсним п. 6.2 кредитного договору, касаційний суд погодився з його висновками про те, що зазначений пункт кредитного договору суперечить нормам ЦК України та іншим законодавчим актам, оскільки обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов’язки, а саме обмежує право ОСОБА_1 звернутися за захистом до загального суду як органу державної влади. В інших справах, що виникли у подібних правовідносинах, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Верховний Суд України дійшли висновку про те, що звернення до третейського суду є одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права та свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних і господарських правовідносин. З огляду на викладене має місце неоднакове застосування судами касаційної інстанції ст. ст. 1, 5 Закону України “Про третейські суди” ст. 17 ЦПК України. Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні ст. ст. 1, 5 Закону України “Про третейські суди” та ст. 17 ЦПК України Верховний Суд України виходить з наступного. Відповідно до ст. 17 ЦПК України сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом. Згідно зі ст. 5 Закону України “Про третейські суди” юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав. Згідно з частиною 1 ст. 12 цього Закону третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. На час виникнення спірних правовідносин Закон не містив заборони на укладення третейської угоди. Рішенням Конституційного Суду України від 10 січня 2008 року у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу VIII “Третейське самоврядування” Закону України “Про третейські суди” (справа про завдання третейського суду) визнано, що відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (ст. 17 ЦПК України, ст. 12 ГПК України, ст. 6 Закону України “Про третейські суди”), оскільки, гарантуючи право на судовий захист з боку держави, Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч. 5 ст. 55 Конституції України). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч. 2 ст. 22, ст. 64 Конституції України). Крім того, згідно з роз’ясненнями, викладеними в абз. 5 ч. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року N 2 “Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції” договір сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (стаття 17 ЦПК України) не є відмовою від права на звернення до суду за захистом. Таким чином, третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист своїх прав. За таких обставин, ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 березня 2011 року підлягає скасуванню з передачею справи на новий касаційний розгляд. Керуючись ст. ст. 360-2, 360-3, 360-5 ЦПК України, Верховний Суд України п о с т а н о в и в: Заяву публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” задовольнити. Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 березня 2011 року скасувати, передати справу на новий касаційний розгляд до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п. 2 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.

За то есть примеры чистейшего раздолбайства со стороны банков: У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2011 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого: Макарчука М.А. суддів: Євтушенко О.І., Лесько А.О., Ізмайлової Т.Л., Кафідової О.В. розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», Постійно діючий третейський суд при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» про скасування рішення третейського суду, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новозаводського районного суду міста Чернігова від 06 вересня 2010 року та на ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 29 грудня 2010 року , в с т а н о в и л а: У серпні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 05.08.2010 року, в справі за позовом Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованності за кредитним договором . Посилаючись на те, що рішення суду є незаконним, оскільки ніякої третейської угоди з Банком він не укладав, регламенту суду не підписував. Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 06 вересня 2010 року у задоволенні заяви ОСОБА_1, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», Постійно діючий третейський суд при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» про скасування рішення третейського суду – відмовлено. Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 29 грудня 2010 року ухвалу Новозаводського районного суду міста Чернігова від 06 вересня 2010 року залишено без змін. У поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Новозаводського районного суду міста Чернігова від 06 вересня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 29 грудня 2010 року, та постановити нову ухвалу про задоволення його заяви щодо скасування рішення третейського суду, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права. Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав. Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування рішення третейського суду, суд першої інстанції виходив із того, що третейська угода укладена між сторонам, відповідає вимогам законодавства, підстав для визнання її недійсною немає, а тому не може бути скасоване рішення третейського суду. Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд вважав наведені заявником доводи не містять правових підстав для скасування оскаржуваного рішення третейського суду. З такими висновками судів погодитись не можна, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи та з рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз», що ОСОБА_1 21.07.2008 року звернувся до ЗАТ «Альфа-Банк» з пропозицією надати йому кредит шляхом перерахування коштів на відповідний картковий рахунок, сума кредиту – 8626 доларів США 00 центів, процентна ставка – 21 %, остаточна дата повернення кредиту – 21 липня 2011 року. Цього ж дня банк повідомив, що акцептує пропозицію ОСОБА_1 на укладання кредитного договору на зазначених умовах. 21 липня 2008 року до ЗАТ «Альфа-Банк» надав ОСОБА_1 кредитні кошти, про що сторони уклали договір у якому зазначено, що будь-які спори в зв’язку з наданням, обслуговуванням або поверненням кредиту підлягають остаточному вирішенню у Постійному діючому Третейському суді при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» у відповідності до його регламенту, проти чого банк не заперечував. ЗАТ «Альфа-Банк» виконав свої зобов’язання за кредитним договором, що підтверджується випискою з особового рахунку позичальника, проте ОСОБА_1 свої зобов’язання належним чином не виконав, в зв’язку з чим створилась заборгованість, за укладеним кредитним договором. У зв’язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов’язань за укладеним договором ПАТ «Альфа-Банк» звернувся з позовом до третейського суду, який 05 серпня 2010 року ухвалив рішення та стягнув з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 85 742 грн. 84 коп. Постановляючи судові рішення, ухвали у відповідності до ст. 294 ЦПК України, суд першої інстанції не перевірив укладений сторонами кредитний договір та третейську угоду, яку уклали сторони за кредитною угодою. Оскільки в матеріалах справи відсутній кредитних договір зацікавлених осіб. На вказані порушення не звернув увагу і суд апеляційної інстанції. Відповідно до ст. 51 Закону України «Про третейські суди», рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав: 1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 1. 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди; 2. 3) Третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; 3. 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 цього Закону; 4. 5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі. Відповідно до ст. 17 Закону України “ Про третейські суди ” третейський суд, як недержавний орган має повноваження вирішення спорів лише тих сторін, яким укладено угоду про передачу спору на розгляд третейського суду і ці повноваження третейського суду не поширюються на спори, в яких крім цих осіб, сторонами є інші особи, які не були сторонами третейської угоди, або спори, які стосуються прав і обов’язків інших осіб, що не є сторонами третейської угоди. В матеріалах справи відсутня третейська угода укладена між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа-Банк» про розгляд справи у третейському суді, не перевірені доводи заявника ОСОБА_1 про відсутність третейської угоди між ПАТ «Альфа-Банк та ОСОБА_1, не перевірена компетенція третейського суду при розгляді даної справи. Суди першої та апеляційної інстанції на вказані обставини уваги не звернули, а тому постановили неправомірні ухвали, які підлягають скасуванню. Оскільки судом першої інстанції допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які потягли ухвалення неправильного рішення, а суд апеляційної інстанції уваги на зазначені порушення не звернув, оскаржені судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. З урахуванням наведеного, ухвала Новозаводського районного суду міста Чернігова від 06 вересня 2010 року та ухвала апеляційного суду Чернігівської області від 29 грудня 2010 року підлягає скасуванню, з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Керуючись п.5. ч.1. ст.336, ст.ст. 341, 344, 346 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у х в а л и л а : Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Новозаводського районного суду міста Чернігова від 06 вересня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 29 грудня 2010 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий Макарчук М.А. Судді: О.І. Євтушенко А.О. Лесько Т.Л. Ізмайлова О.В. Кафідова

Особой надежды на то, что решение выстоит в ВССУ нет. УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 8 лютого 2012 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого Пшонки М.П., суддів: Мазур Л.М., Маляренка А.В., Макарчука М.А., Писаної Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою публічного акціонерного товариства «Мегабанк», зацікавлена особа – ОСОБА_6, про видачу виконавчого листа, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Мегабанк», яке діє через представника ОСОБА_7, на ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 4 жовтня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 8 листопада 2011 року, в с т а н о в и л а: У липні 2011 року публічне акціонерне товариство «Мегабанк» звернулося до суду і з заявою про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Слобожанська Перспектива» керуючись положеннями Закону України «Про третейські суди», Закону України «Про виконавче провадження» та статтями 3897-3899, 38911 ЦПК України. Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 4 жовтня 2011 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 8 листопада 2011 року, у задоволенні заяви відмовлено. У касаційній скарзі представник ПАТ «Мегабанк» просить вказані судові рішення скасувати, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, і задовольнити заяву. В наданих до суду запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_6 зазначає, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, в процесі розгляду справи судами не порушені норми ні матеріального, ні процесуального права, а тому ці судові рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу відхилити. У судовому засіданні представник ПАТ «Мегабанк» підтримав вимоги та доводи касаційної скарги та просив її задовольнити. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню частково на таких підставах. Судами встановлено, що рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Слобожанська Перспектива» від 23 травня 2011 року задоволено позовну заяву ПАТ «Мегабанк», достроково розірвано кредитний договір від 15 квітня 2008 року та стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Мегабанк» заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 297014,39 грн, а також третейській збір у розмірі 5 грн. Відмовляючи у задоволенні заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, місцевий суд, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керувався п. 2 ч. 1 ст. 38910 ЦПК України виходячи з того, що спори про захист прав споживачів не підвідомчі третейським судам. Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди » третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки) У спорі, який був розглянутий третейським судом, за захистом свого порушеного права звернувся банк. Суди на зазначене уваги не звернули та всупереч вимогам ст. 303 ЦПК України не перевірили доводів ПАТ «Мегабанк» про те, чи є банк споживачем банківських послуг. З огляду на викладене, у відповідності до ст. 342 ЦПК України оскаржувані ухвали, підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Керуючись статтями 342, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у х в а л и л а: Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Мегабанк» задовольнити частково. Рішення ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 4 жовтня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 8 листопада 2011 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий М.П. Пшонка Судді: Л.М. Мазур М.А. Макарчук А.В. Маляренко Т.О. Писана

морзянка...

Да, красота...так и хочется процитировать: З матеріалів справи вбачається, що всього позивачем як комісії відповідно до пунктів 1.6,1.7,1.8 кредитного договору сплачено 5850 доларів США (а.с.13-47). Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов’язаний повідомити споживача у письмовій формі про кредитні умови, зокрема: а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; б) форми його забезпечення; в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов’язаннями споживача; г) тип відсоткової ставки; г) суму, на яку кредит може бути виданий; д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту ( перелік усіх витрат, пов’язаних з одержанням кредиту , його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо). Відповідно до ст. 1011 ЦК за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітетнта. Згідно ст. 1013 ЦК комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. Встановивши в договорі комісію за надання кредиту, щомісячні комісії за управління кредитом та комісію за видачу готівкових коштів, кредитодавець не надав суду даних про те, які саме послуги за вказані комісії були надані позичальникові. На вимогу суду апеляційної інстанції та для з’ясування обсягу послуг, наданих відповідачем за встановлені комісії, відповідачем не було надано Положення «Про кредитування фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців» в ТОВ «Укрпромбанк». Вказані комісії не можна вважати і витратами позичальника за оформлення договору, оскільки такі витрати , передбачені окремо п. 1.10 кредитного договору, відповідно до якого витрати позичальника за оформлення договору, що забезпечують виконання позичальником своїх зобов’язань за цим договором ( в т.ч. нотаріальне посвідчення договору (-ів) застави /іпотеки та додаткових договорів до них, отримання витягів, внесення/ виключення відомостей про предмет застави /іпотеки до відповідних Державних реєстрів, а також страхування предмета (-ів) застави /іпотеки , якщо це передбачено умовами конкретного банківського продукту та/або схемою кредитування, за якою надається кредит, становлять не більше 30 000 грн. За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що умови кредитного договору, за якими позивач повинен сплатити відповідачу крім відсотків за користування кредитом , ще й додаткову плату за надання кредиту, видачу готівкових коштів та щомісячну плату за управління кредитом, є несправедливими умовами договору та відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» визнав ці умови договору недійсними. Рішення суду першої інстанції законне і обґрунтоване, доводами апеляційної скарги не спростовується, тому підстав для його зміни чи скасування не має.

Зміни до процесуальних кодексів обмежили строки апеляційного та касаційного оскаржень судових рішень 15 січня поточного року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" № 4176-VI (далі - Закон № 4176-VI), який є ще одним кроком на шляху покращення вітчизняного процесуального законодавства. Встановлено присічні строки апеляційного та касаційного оскарження судових рішень прокурором, органами державної влади та місцевого самоврядування. Для останніх (незалежно від причин поважності пропуску відповідного строку) можливість апеляційного оскарження обмежується одним роком з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення, а касаційного оскарження - одним роком з моменту набрання оскаржуваним судовим рішенням законної сили. Вважаємо встановлення такого обмеження цілком позитивним. Зокрема, в практиці нашої компанії були непоодинокі випадки оскарження органами прокуратури (які не приймали участі в розгляді справи в суді першої інстанції) судових рішень і через два - три роки після їх прийняття. Досить часто такі апеляційні скарги задовольнялись лише з формальних підстав. Відтак, дана норма гарантує дотримання принципу загальнообов'язковості судового рішення, непорушності та беззаперечного його виконання. Встановлено часові рамки, протягом яких можна звернутись до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Так, відповідно до змін, внесених до ст. 113 ГПК України, ст. 362 ЦПК України та ст. 247 КАС України, вказана заява так само може бути подана лише протягом одного місяця від дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду рішення, проте не пізніше трьох років від дня набрання судовим рішенням законної сили. Встановлення вказаного строку, з одного боку, встановлює перепони для зловживання учасниками своїми процесуальним правами та перегляду (скасування) рішення суду по закінченню терміну після його прийняття. Проте таке обмеження позбавить сторони (осіб, які беруть участь у справі) одного із шляхів захисту своїх прав та інтересів у тому випадку, якщо нововиявлені обставини виникнуть після закінчення присічного строку для звернення із заявою або в особи були об'єктивні причини, що не дозволяли подати заяву своєчасно, адже Закон не передбачає можливість поновлення (чи продовження) даного строку. При цьому відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4176-VI щодо судових рішень, з моменту набрання законної сили якими до дня набрання чинності цим Законом включно пройшло три або більше років, заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами можуть бути подані протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом. Якщо на момент набрання чинності даного Закону строк, що залишився до досягнення трирічного строку з моменту набрання рішенням законної сили, є меншим, ніж три місяці, то він продовжується до трьох місяців. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не зможе брати участі у перегляді за нововиявленими обставинами рішення, прийнятого за його участі. Більшість юристів оцінюють таке нововведення як позитивне, оскільки воно безумовно зменшує перелік підстав, що можуть ставити під сумнів об'єктивність та упередженість судді при перегляді рішення. Однозначно з такою позицією не можу погодитись. Адже необхідно враховувати, що нововиявлені обставини за своєю природою є даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, при умови, що такі дані існували на момент прийняття рішення, проте не були відомі на час вирішення справи. Отже, має місце об'єктивна причина прийняття первинного рішення з обставин, що не залежать безпосередньо від судді. Але мова не йде, наприклад, про неправильне застосування (чи незастосування) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відтак, вважаю, що при перегляді рішення за нововиявленими обставинами є більшим ризик скасування новим суддею первинного рішення не у зв'язку із такими обставинами, а в силу іншого застосування Закону. Деталізовано порядок відкриття апеляційного та касаційного провадження у цивільному та адміністративних процесах. Так, відповідні норми доповнені положеннями, згідно з якими апеляційна (касаційна) скарга залишається без руху, зокрема, у випадку, якщо вона подана після закінчення строків оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного (касаційного) суду із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо ж таку заяву не буде подано своєчасно чи вказані підстави для поновлення строку оскарження будуть визнані неповажними, то у відкритті апеляційного (касаційного) провадження буде відмовлено. Наявність такої відмови виключає можливість відкриття апеляційного (касаційного) провадження при повторному зверненні зі скаргою. У запровадженні такого порядку вбачається більше позитивних моментів, адже він безперечно направлений на обмеження шляхів зловживання учасниками своїми процесуальними правами. До вимог про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства або обману, а також до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину застосовуватиметься загальний строк позовної давності у три роки Крім змін до процесуальних кодексів, Законом № 4176-VI внесено зміни також до Цивільного кодексу України щодо строків позовної давності. Зі ст. 258 даного Кодексу (яка встановлює спеціальні строки позовної давності) виключено частини 3 та 4. Тепер до вимог про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства або обману, а також до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину застосовуватиметься загальний строк позовної давності у три роки. Аналогічний строк позовної давності тепер застосовується й до вимоги власника (іншої особи) про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності чи інше речове право. ВИСНОВОК: Наскільки ж позитивними (чи навпаки) є зміни, внесені Законом № 4176-VI, звичайно, покаже практика. Наразі можна однозначно зауважити, що в суддів у найближчі місяці збільшиться обсяг роботи завдяки змінам у частині строків перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

Германия отправит в Грецию 170 коллекторов для сбора налогов Правительство Германии подготовило примерно 170 коллекторов, готовых направиться в находящуюся в кризисе Грецию для помощи в сборе налоговых выплат, сообщает Reuters. Власти Германии пояснили, что это делается для того, чтобы помочь грекам улучшить систему сбора налогов, которая, по мнению немцев, находится на недостаточно высоком уровне. Предложение Берлина может вызвать новые недовольства среди греков, которые до этого раскритиковали требование Германии назначить в Греции иностранного "комиссара бюджета", который бы контролировал расходование Афинами финансов. Немецкие СМИ предполагают, что инициатива по отправке коллекторов в Грецию может ускорить ход голосования в бундестаге по одобрению финансовой помощи Афинам. Как утверждают международные кредиторы, одной из причин кризиса в Греции стало то, что многие граждане этой страны в уклоняются от уплаты налогов. Всего к поездке в Грецию готовы 160 немецких коллекторов, знающих английский язык, и десять – владеющих греческим.

Висновок суду першої інстанції стосовно того, що наданий ОСОБА_6 кредит не є споживчим через те, що кредитні кошти були надані в іноземній валюті є помилковим, враховуючи наступне. Ну, маразм, блин!

Fitch снизило рейтинг Греции до "С" - "дефолт без вариантов" Международное рейтинговое агентство Fitch Ratings снизило долгосрочный рейтинг Греции в иностранной и национальной валютах с уровня "ССС" до "С". Об этом говорится в распространенном сегодня заявлении агентства. По мнению экспертов Fitch Ratings Греция движется к дефолту. Намеренно. Краткосрочный рейтинг дефолта эмитента подтвержден на уровне "С". Одновременно с этим Fitch подтвердило высший кредитный рейтинг для стран еврозоны на уровне "ААА". Как комментируют свое решение аналитики рейтингового агентства, снижение рейтинга Греции связано с последним заседанием министров финансов валютного блока. По итогам встречи, которая состоялась с 20 на 21 февраля, Еврогруппа одобрила запуск второй программы помощи Греции на 130 млрд евро, которая фактически означает проведение контролируемого дефолта страны. В организации также отметили, что снижение рейтинга соответствует заявлениям, сделанным 6 июня 2011 г., когда Fitch уже предупреждало о последствиях запуска второй программы экстренной помощи. Заявление Fitch Ratings "В документах Еврогруппы признается тот факт, что между правительством Греции и частным сектором были достигнуты общее понимание и условия процедуры PSI (программа участия частного сектора в обмене греческих гособлигаций), включая номинальную "стрижку" 53,5% от общей стоимости правительственных облигаций Греции. Снижение рейтинга до уровня "С" с "ССС" означает тот факт, что вероятность дефолта Греции в краткосрочной перспективе очень высока". В рейтинговом агентстве также выразили уверенность в том, что в случае завершения программы обмена гособлигаций рейтинг Греции может быть понижен еще сильнее. Следующим вероятным шагом значится признание "ограниченного дефолта", то есть значение рейтинга на уровне "RD". В том случае, если "стрижка" будет проводиться принудительным образом по программе Collective Action Clauses (CAC), значение рейтинга Греции будет изменено на "D", что означает просто "дефолт". По условиям действующего соглашения, частные инвесторы в обмен на имеющиеся у них бонды получат от Греции 30-летние облигации, купоны по которым будут поэтапно повышаться: с 2% до 3% до 2020 г. и затем до 4,3% с 2021 г. до истечения срока обращения. Согласованный еще в прошлом году финансовый пакет, который европейские власти заблокировали в ожидании экономических реформ в Греции, - повторная мера. До этого в мае 2010 г. Греция уже получила от Евросоюза и Международного валютного фонда 110 млрд евро. Индекс афинской фондовой биржи после новостей о снижении рейтинга страны рухнул почти на 6%, опустившись ниже 751 пункта. Особенно пострадали греческие банки, их акции в среднем подешевели на 12-13%. Крупные банки Западной Европы сегодня тоже чувствовали себя неуютно. Акции британского Royal Bank of Scotland упали на 3,12%, Barclays на 3,45%. Котировки французского Societe Generale снизились на 4,42%. Почти на 3% сократилась капитализация BNP Paribas. Акции Commerzbank и Deustche Bank потеряли 3,47% и 1,67% соответственно. Бумаги Lloyds подешевели почти на 1%. Агентство заранее предупреждало о готовящемся снижении рейтинга. Роллирование облигаций, которое эксперты справедливо называют частичным отказом от выполнения долговых обязательств, для Греции единственный шанс выжить и не утянуть в пучину дефолта другие страны PIIGS, а возможно, и всю еврозону. Однако способность Афин вовремя выполнить новые требования и вообще придерживаться строгого экономического расписания вызывает вопросы. Мнение эксперта Гэри Дженкинс Управляющий директор Swordfish Research "По-прежнему остается много условий, которые должны быть выполнены, чтобы Греция на самом деле получила кредитные транши, и остаются сомнения по поводу способности государства вовремя выполнять требования кредиторов в среднесрочной перспективе". Министр финансов Евангелос Венизелос обещает, что основная часть программы PSI будет завершена уже к середине марта. А в апреле реструктуризация долгов государства на сумму 200 млрд евро завершится. О том, рассматривается ли всерьез вариант "насильного" роллирования облигаций, не сообщается.

Греция заставит "непокорный" частный сектор обменивать бонды В том случае, если участвовать в программе обмена греческих гособлигаций согласятся менее двух третей всех частных инвеcторов, власти Греции заставят оставшиеся компании принудительным образом проводить "стрижку". Пока что соответствующий законопроект Collective Action Clauses (CAC) находится на рассмотрении в парламенте страны. Законодатели до сих не приняли его, хотя в случае необходимости будут вынуждены пойти на эту крайнюю меру. До 10 марта Греция должна полностью завершить своп собственных бумаг, хранящихся на руках у частного сектора. Официально программа пройдет с 8 по 12 марта. Главное в этом вопросе - завершить процесс до 20 марта, когда греческим властям придется погасить часть действующих бумаг на сумму в 14,5 млрд евро. Стремясь подстраховаться от возможного сопротивления финансового сектора, премьер-министр Греции Лукас Пападимос ранее направил в парламент пакет документов, который и получил название CAC. "Мы искренне верим в том, что последние решения, принятые в контексте запуска новой программы финансовой помощи нашей стране, существенно снизят неопределенность на рынках", - заявил глава правительства. "Нам нужно еще многое сделать до конца марта", - считает он. Однако, несмотря на видимое спокойствие, власти Греции серьезно боятся проволочек и задержек с обменом гособлигаций. В том случае, если на него согласятся менее 66% от всех держателей греческих бондов, правительство запустит механизм насильственной "стрижки". При таком сценарии обменять долговые бумаги придется всем 100% представителей частного сектора. С одной стороны, это позволит выполнить данную часть второй программы помощи в полном объеме. Таким образом, из 200 млрд евро на балансе "частников" останется всего 100 млрд евро. С другой стороны, для рынка принудительный обмен бондов является типичным кредитным случаем, а значит, поводом привести в действие механизм кредитно-дефолтных свопов (CDS). В настоящее время ни один регулятор не в состоянии оценить, на сколько десятков или сотен миллиардов евро мир уже "подстраховался" от практически неизбежного банкротства греков. Что касается изменения стоимости CDS, то данные котировки были и вовсе выведены с рынков из-за отсутствия объективной информации.

"Рыбаков – Забзалюку: "Начало разговора – 500 тысяч… Мы будем чики-пики… Вот такой подход, бл…" Да уж...я как-то не обращал внимания на эту историю...но она как лакмусовая бумажка и в нашей ситуации...

Когда ж уже ВССУ и ВСУ по этим апелляциям выскажется? Вот бы мы зажилии...