Йивгеней

Естественно - даже в новостях про Всемирный Банк он мелькает...

Я тоже склоняюсь к такому мнению.

"Будут ли там принимать участие Антирейд, Гранд Иншур?" Это было бы очень кстати - но думаю горлопаны от власти слова не дадут...

В этой статье я хотел бы рассказать свою историю о недобросовестной работе сотрудников нашего отделения ПРИВАТБАНКА! Так, 23.02.2011 года я обратился к Томаковского отделение ПАО КБ «Приватбанк» с целью замены карты для получения заработной платы (в связи с окончанием срока действия предыдущей карты). При выдаче упомянутой карты, мне было доказано следующее, что сначала я должен получить в обязательном порядке уже заранее изготовленные на мое имя кредитную карту и сберегательную книжку («копилку»). Я отказался от данной услуги банка, но работниками Томаковского отделение ПАО КБ «Приватбанк» было отмечено, что руководство организации где я работаю уже знает и согласовало этот вопрос с банком (относительно обязательности открытия кредитной и сберегательной карты), и объяснено эти карточки в дальнейшем я могу закрыть в любое время. Также при выдаче кредитной карты меня обязали сфотографироваться с картой, и работник отделения банка (Тронько Ю.В.) сама активировала ее из банкомата № 3898 позвонив с моего мобильного телефона на бесплатный № 8800500804 (как я установил после этого вызова работника отделения по моему мобильной был платным - 2.13 грн.). Получив указанные карты, в этот же день мной было установлено, что никакого согласия относительно обязательного получения кредитной и сберегательной карты руководством организации где я работаю, банк не предоставлялось. Также в этот день, я получив соответствующие разъяснения и консультации по телефонной правительственной «горячей линии», специалистов Национального банка Украины и специалистов ОАО КБ «Приватбанк» в г. Днепропетровск, мною было установлено, что предоставленная мне в обязательном порядке услуга (о получении кредитной и сберегательной карты) является неправомерным. Обратившись к сотрудникам Томаковского отделение ПАО КБ «Приватбанк» 24.02.2011 с обращением закрыть кредитную и сберегательную карты как, что мне нужны в дальнейшем пользовании и предоставить разъяснения по этому поводу, сотрудниками отделения банка было отказано. В принятии письменного обращения мне также было отказано и предложено положить их в «мусорные ведро» (о чем мною было зафиксировано соответствующая запись разговора с сотрудником банка Минко И.А. и руководителем этого отделения ПРОЦ У.Б. - какая именно и предложила мне положить мои письменные обращения в "мусорные ведро"). Решение об отказе в закрытии карт и принятии моего обращения, сотрудники отделения мотивировали отсутствием свободного времени и отсутствия сети в компьютерной базе. Факт отсутствия сети в компьютерной базе не был подтвержден сотрудниками областного отделения ОАО КБ «Приватбанк», куда я обратился с просьбой проверить баланс кредитной карты и заблокировать ее. В связи с отказом в принятии письменного обращения в Томаковского отделение ПАО КБ «Приватбанк», я вынужден был отправить его по почте 25.02.2011, которое было ими получено 01.03.2011. Ответы и разъяснения на обращения я получил от руководителя направления операционно-правовой работы ОАО КБ «Приватбанк» г. Днепропетровск, улица Набережная Победы 50. Обратившись 31.03.2011 повторно в Томаковского отделение ПАО КБ «Приватбанк» с письменным разъяснения областного отделения ПРИВАТБАНКА, сотрудниками отделения были закрыты сберегательную книжку и издан накопленный в ней вклад. Также было оформлено заявку о закрытии кредитной карты и продублированы информацию о сроке ее закрытия. 15.05.2011 я снова обратился к Томаковского отделение ПАО КБ «Приватбанк», сдал кредитную карту, которую сотрудниками отделения был разрезан в моем присутствии и указано что карта закрыта. На просьбу выдать мне справку о закрытии кредитной карты мне было отмечено, что оказывается это платная услуга - 120 гривен. Я согласился, и затем сотрудница отделения (Тронько Ю.В.) отметила, что эта услуга стоит уже 30 гривен. Спросив куда я могу оплатить эти средства, работники заверили меня, что на это нужна неделя, и по готовности справки я буду уведомлен в телефонном режиме и смогу оплатить эти средства потом. 27 мая 2011, позвонив в Томаковского отделение ПАО КБ «Приватбанк», мне было доказано, что кредитная карта еще не закрыта и выдать справку о действии проведены по этой карте пока при невыясненных обстоятельствах не имеет возможности. С вышеуказанных действий вижу необоснованную волокиту и некомпетентность со стороны работников Томаковского отделение ПАО КБ «Приватбанк». Также на мою просьбу предоставить информацию о тарифах банка, в частности за оплату услуг по предоставлению справок, мне также не было предоставлено как разъяснений по этому поводу. Получить какие-либо объяснения от руководителя отделения Проц У.Б. я к сожалению не смог (оказывается именно во время моих визитов она отсутствовала - вот так совпадение!!). Дополнительно хочу отметить, что во время визитов к упомянутому отделение банка, мною было установлено аналогичные систематические противоправные действия сотрудников отделения банка и в отношении других граждан района. 6 июля 2011 я направил жалобы по данному вопросу в ОАО КБ «Приватбанк» г. Днепропетровск и в Национального банка Украины. Мне предоставлены соответствующие разъяснения только от Национального банка Украины. В связи с завершением месячного срока рассмотрения моего обращения в ПАО КБ «Приватбанк» г. Днепропетровск и отсутствием ответа, 18.07.2011 за № 0567165119 я позвонил в ПАО КБ «Приватбанк» г. Днепропетровск и поинтересовался о результатах рассмотрения моей жалобы, последние были получены 15.06.2011 (о чем есть отметка в рекомендуемом уведомлении о вручении почтового отправления). Работниками ОАО КБ «Приватбанк» г. Днепропетровск указано, что моего обращения они не получали! Эта новость меня еще больше удивило. Ни реагирования районного отделения Приватбанка на мои письменные обращения и запросы на доступ к публичной информации я не получил и по сей день! А вот областное отделение отреагировало, даже больше - дан ответ на обращение которое ими и не получено (хотя уже прошло несколько месяцев назад)!! Во время выяснения истины, я ограничился лишь перепиской и телефонными разговорами с представителями правоохранительных органов районного и областного уровня (кстати, реагирования районного отдела ГУМВД осуществлялось только после дополнительного обращения к областному руководству), правительственной телефонной "горячей линии", Национальным банком Украины Министерством юстиции Украины, Главным Днепропетровским областным управлением по делам защиты прав потребителей, Госкомтелерадио Украины и неопытным районным и областным персоналом этого банка от которого (областного отделения) все же получил извинения 08.08.2011 (письмо который шел ко мне с 29.06.2011! !)! Так, заключив изложенное, учитывая положение постановления Пленума Верховного Суда Украины от 12 апреля 1996 года № 5 «О практике рассмотрения гражданских дел по искам о защите прав потребителей », в действиях работников ЗАО КБ« Приватбанк »г. Днепропетровск и Томаковского отделение ПАО КБ «Приватбанк» я вижу нарушение требований статьи 19 и 68 Конституции Украины, части 3 статьи 55, пунктов 2, 4-5 статьи 56 Закона Украины «О банках и банковской деятельности», подпункта 2 пункта 1 статьи 4 Закона Украины «О защите прав потребителей», статьи 7 Закон Украины «Об обращениях граждан» и требований Закона Украины «О доступе к публичной информации». Уважаемые граждане, не повторяйте на себе этих дерзких действий от сотрудников ПРИВАТБАНКА, в случае выявления грубых нарушений любыми работниками банковских учреждений, обращайтесь в Комитет по контролю над банковскими учреждениями при ВОО «СГОУ« Народна рада »(тел. (044) 222 - 53 -00; моб. (067) 803-77-51) правоохранительных органов и суда!

на просьбу добавить - тишина...

Да..Вы правы...(помню - стоите чуть ли не у истоков этой темы)...иски по индивидуальным лицензиям канули в лету... По математическому обману не плохо бы увидеть решения Вышки. И можно сразу в бой. И правильную позицию выбрать для исков - незыблемую - "неукладеність договора" или что-то ещё...

Посмотрел свои Додатки №1 к Кредитному договору и к Договору про внесение изменений в Кредитный договор и подивился... График платежей и реальная процентная ставка по кредитному договору: И вместо реальной процентной ставки увидел - фигу... А вот график к Допсоглашению: На листке, где указана собственно сама процентная ставка - никаких подписей нет, насколько я понимаю - сие есть грубейшим нарушением оформления договора. Банк может просто вставить туда любую бумажку. Если присмотреться - то видно, что на первом листке хорошо просвечивает второй, то есть печать с подписью клиента точно не стоит на другой стороне графика.

Например

Ещё есть повод для смеха ...или слёз. Судьи будут получать в два раза больше В 2012 году средняя заработная плата украинских судей вырастет на 106,7% - с 6 тысяч 577 до 13 тысяч 592,5 гривны. Вместе с тем заработная плата других работников суда увеличится лишь на 9,4% - с 2287 гривен в месяц в 2011 году до 2501,5 гривны в месяц в 2012 году. Об этом заявил начальник управления планово-финансовой деятельности и социального обеспечения Государственной судебной администрации Украины Зеновий Холоднюк, сообщает Интерфакс-Украина. Кроме того, по его словам, в 2012 году вдвое увеличивается зарплата председателей судов - с 7830 гривен в месяц в 2011 г до 15 тысяч 721,9 гривны в месяц в 2012 году, заместителей председателей судов - с 7190 гривен в месяц в 2011 году до 14 тысяч 293,9 гривны в месяц в 2012 году. Согласно представленной динамике средней заработной платы работников аппаратов судов, зарплата работников некоторых судов в 2012 году будет ниже, чем в 2011. Например, средняя зарплата работников апелляционных хозяйственных судов снизится с 3461 гривны в месяц в 2011 году до 2810 гривен в месяц в 2012 году. У работников других судебных инстанций рост зарплаты в 2012 году будет незначительный: в апелляционных административных судах на 13 гривен, в хозяйственных судах - на 36 гривен, местных судах - на 261 гривну, административных судах - на 348 гривен. Кроме того, Холоднюк сообщил, что среднедневные поступления судебного сбора в Украине вдвое ниже от запланированного и составляют около 3,6 миллиона гривен против запланированных 7,3 миллиона гривен.

Всемирный банк вступился за клиентов украинских финучреждений. Всемирный банк разработал ряд рекомендаций для Украины по защите прав потребителей финансовых услуг. Организация предлагает создать департаменты защиты потребителей в структуре каждого финансового регулятора и усилить контроль надзорных органов за выполнением законодательства. От Украины требуется доработать законодательство, в частности принять закон о банкротстве физических лиц и усилить ответственность коллекторов. Финансовым учреждениям советуют стать более прозрачными: раскрывать информацию об эффективных кредитных ставках, рисках клиентов и реальных собственниках учреждений. Всемирный банк также требует полной ликвидации финансовых пирамид в Украине. По мнению учреждения, создание систем страхования или гарантирования средств станет возможным только после выполнения этих рекомендаций, пишет "Коммерсант-Украина". Одной из наиболее важных норм, которая должна усилить защиту прав потребителей, станет появление финансового омбудсмена. "Необходимо создать эффективный механизм решения споров. Сейчас каждый гражданин может обратиться в любое госучреждение с жалобой, но ему никто не отвечает. Институт омбудсмена может быть создан в виде независимой или государственной структуры, либо при профильной ассоциации. Он будет видеть, кто и как обижает потребителей",— заявила глава глобальной программы ВБ по защите прав потребителей финансовых услуг Сьюзен Рутледж. В Украине еще в минувшем году началась подготовка к выполнению этих рекомендаций. Законопроект о создании службы финансового омбудсмена был разработан экспертами ООН вместе с юристами компании "Довгань и партнеры". "Документ был передан в Минфин и регулятору. Мы предлагаем, чтобы омбудсмен выполнял арбитражные функции и его решения автоматически подтверждались решением суда",— рассказывает управляющий партнер "Довгань и партнеры" Виктор Довгань. При этом в парламент уже был подан законопроект о защите прав потребителей, позволяющий карать нарушителей лишением лицензий. "Мой законопроект вызвал широкий резонанс и неоднозначную реакцию банков. Сначала они выступали категорически против него, но сейчас стали более толерантными. Мне понятны причины их беспокойства, потому что в документе предусмотрены достаточно жесткие санкции,— объясняет депутат Юрий Полунеев (Партия регионов).— Больше всего банкиров смущает запрет отчуждения залоговой недвижимости на основании нотариальной подписи. Им также не нравится необходимость раскрывать всю информации при подписании контракта". Всемирный банк не настаивает на применении санкций за нарушение прав. "Введение санкций — это крайняя мера, можно защищать потребителей другими способами. Например, во Франции банки были обязаны создать стандартные продукты, чтобы их можно было легко сравнить. Банки очень сопротивлялись этой инициативе, потому что говорили, что она мешает конкуренции. Но когда она заработала, сравнивать продукты стало легче",— отмечает старший советник по политике международной организации потребителей Consumers International Роберт Симпсон. "В Англии финансовые продукты не обязательно должны быть идентичными, но самая важная информация о них должна раскрываться в определенном порядке: цель контракта, затраты, главные риски, обязательства заемщика",— приводит пример экс-руководитель финансового отдела управления по финансовому регулированию и надзору Великобритании Шон Манди. Подробности

Знаем таких, торговали кондишками Carrier.

К сожалению - нет.

Не ту страну назвали Гондурасом...

Вот, ребятки....об этом я уже 2 года и талдычу....Это самое важное! Блин, если бы провести данное решение до кассации - это была бы бомба - разорвавшаяся в руках банкиров...100%!

Судя по реестру - все дело в свободном доступе в интернете, и если человек его нашел - и привел нам как пример - честь ему и хвала. А Вам ещё больше честь и хвала, что получили его. Но грубить - я думаю это не наш метод.

Как вариант...

Пост стоимостью в несколько тыщ гривен ))) Алекс, тебе не попадался такой зверь по нашей теме? Откуда бы взять пример экспертизы такой? Что она дает и т.д.

НБУ лишился права ликвидировать банки Президент Виктор Янукович одобрил передачу от Национального банка Фонду гарантирования вкладов физических лиц права вводить временную администрацию и ликвидировать банки, подписав соответствующий закон "О системе гарантирования вкладов физических лиц". Об этом говорится в сообщении пресс-службы президента. Данный закон предусматривает введение понятий проблемного банка (снижение размеров регулятивного капитала на 10% и более в течение месяца, неуплата по обязательствам перед вкладчиками или кредиторами, срок которых наступил 5 рабочих дней назад и более) и неплатежеспособного банка (снижение регулятивного капитала на треть от нормы, неисполнение своих обязательств в течение 10 дней и более). Проблемный банк, который не может привести свою деятельность в соответствие с требованиями НБУ, признается Нацбанком неплатежеспособным. В соответствии с законом предусматривается, что Нацбанк принимает решение об отнесении банков в разряд проблемных или неплатежеспособных, осуществляет усиленный надзор за деятельностью проблемных банков, а Фонд гарантирования вкладов получает полномочия вводить временную администрацию в неплатежеспособных банках и ликвидировать их или продавать инвесторам для восстановления платежеспособности. Кроме того, фонд также получает полномочия создавать на основе неплатежеспособного банка переходный банк (для дальнейшей продажи инвестору), на который переписываются ликвидные активы материнского банка (который затем ликвидируется). Как сообщалось, 23 февраля Верховная рада приняла в целом законопроект "О системе гарантирования вкладов физических лиц". Подробности По материалам: Українські Новини

Ничего не видно - слишком маленькое изображение.

Эксперты: К концу года Португалия окажется на краю дефолта. Уже к концу года Португалия окажется на краю дефолта, став второй версией спасенной недавно Греции. Так считает исполнительный директор инвестиционного гиганта PIMCO Мохамед Эль-Эриан. По мнению Эль-Эриана, действующей программы экстренного кредитования в размере 78 миллиардов евро, запущенной весной 2011 года, окажется явно недостаточно. В связи с этим, считает специалист, Лиссабону неизбежно придется просить у властей Евросоюза и руководства Международного валютного фонда новой порции денег. Кроме того, как отметил Эль-Эриан, Португалия станет яблоком раздора между ЕС, МВФ и Европейским центробанком из-за того, что никто из сторон не захочет брать на себя большие обязательства по помощи "европогорельцу". Причем к спорам организаций присоединяться еще и банки: после программы PSI по условно добровольному списанию греческих гособлигаций кредитные организации не желают делать то же самое и с бондами португальского правительства. Все это, отмечают в PIMCO, станет причиной беспокойств на долговых и фондовых рынках. Вместе с тем глава фонда добавил, что нынешний год определит, какой будет зона обращения единой валюты в будущем. Эль-Эриан не исключает выхода отдельных стран из валютного блока, благодаря чему еврозона станет более сильной и крепкой, хотя и сузится в размере. С другой стороны, эксперт не исключает и сохранения целостности еврозоны, но в случае своего развала уцелевший валютный блок очень быстро восстановится. "Огромные деньги ждут в тени и не решаются выходить на рынок, до тех пор пока не прояснится ситуация в еврозоне. Я, действительно, говорю об очень больших деньгах", - подчеркнул Эль-Эриан. Тем самым он дал понять, что инвесторы не уверены в будущем Европы, но готовы дать старт массивным вложениям, как только появится ясность в европейской экономике. В первой половине марта сообщалось, что Еврозона в настоящее время находится в состоянии "мягкой рецессии". Совокупный ВВП и еврозоны, и Евросоюза в четвертом квартале 2011 года, снизился на 0,3% в квартальном выражении, свидетельствуют данные европейского статистического агентства Евростат.

Уже несколько раз подобные законопроекты рубились. Если бы его подал депутат из ПР - тогда другой вопрос.

Ну, человек подковался в этом вопросе. Теперь его старания должны быть вознаграждены. Нужно придумать, как.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи №3989 від 31.08.2011р. «в межах наданих на дослідження документів, встановити яку саме операцію по банківських рахунках ОСОБА_1 у АТ «УкрСиббанк», зарахування валюти у сумі 328 710 шв. франків чи зняття готівки у національній валюті у сумі 1 424 072, 50 грн. вважати за фактичне отримання Позичальником кредиту не надається за можливе».(а.с. 24-39 том 2). Интересно было бы почитать.

Ткачук М.В., Буковинська державна фінансова академія, м.Чернівці Науковий керівник: Меленко О.В. Банкрутство фізичної особи: необхідність його запровадження в Україні У статті досліджено проблему відсутності інституту банкрутства фізичної особи, що не є суб’єктом господарської діяльності, в Україні, проаналізовано можливості та наслідки його впровадження, надано пропозиції щодо законодавчого регламентування здійснення процедури банкрутства фізичної особи. Ключові слова: банкрутство, боржник, економічна криза, зобов’язання, кредитор, неплатоспроможність, позичальник, фізична особа, фінансово-кредитні установи. Постановка проблеми. Світова економічна криза внесла свої корективи у процес розвитку української економіки, рівень споживання населення, рівень його добробуту (зміна загальносвітової кон’юктури, коливання курсу національної валюти, неефективна бюджетна політика і, в підсумку, інфляційні процеси в країні). Однією з актуальних проблем, що загострилась в цій ситуації стосується взаємовідносин між кредиторами та позичальниками, які не спроможні повернути кредити, тобто є неплатоспроможними. Неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати грошові зобов'язання перед кредиторами після настання встановленого строку їх сплати. Основними заходами, що застосовуються до неплатоспроможного боржника є санація та банкрутство. Як відомо, позики можуть надаватися юридичним та фізичним особам. В теперішній ситуації розрахуватись за своїми зобов’язаннями не можуть як перші, так і другі. При цьому законодавством передбачена процедура банкрутства, що застосовується лише до юридичної особи чи юридичної особи-підприємця (як суб’єктів підприємницької діяльності). Банкрутства ж саме фізичної особи, що не є підприємцем, не існує. Фізична особа, навіть, не може бути визнана неплатоспроможною. Не врахування законодавцем при прийнятті Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» того, що звичайні громадяни є також учасниками торгового обороту, а отже можуть мати значний обсяг зобов’язань перед своїми кредиторами (зокрема щодо погашення споживчих кредитів) призвела до ситуації, що нагадує війну між обома сторонами, які відстоюють тільки власні інтереси. Пропозиції, які здійснювались урядовцями щодо врегулювання ситуації, на жаль, залишаються лише пропозиціями, адже конкретних обдуманих дій поки що не здійснювалось. Зрозуміло, що питання позбавлення зобов’язань з боку позичальників є дуже актуальним, тому кожен з них знаходиться в пошуку шляхів його вирішення. Попит породжує пропозицію. Останнім часом стали з’являтися численні статті, в яких детально пояснюються, як позичальникам, які не в змозі повернути кредит, можуть позбавитись своїх зобов’язань не залишившись боржником перед банком. Можна зробити висновок, що на відсутність чіткого правового врегулювання процесу банкрутства фізичних осіб мають можливість належить різноманітні «фахівці з банкрутства». Дані схеми позбавляють людей грошей, а й часу, протягом якого можна було б юридично вірно вирішити дану проблему. Отже, аналіз теперішньої ситуації вимагає активних дій щодо не лише економічного врегулювання ситуації, а й застосуванні саме правових заходів, де процедура банкрутства фізичної особи могла б стати дієвим засобом цивілізованого і законного врегулювання відносин між кредиторами і позичальниками. Огляд останніх публікацій. Актуальність даної теми відображається у ступені її обговорення у наукових та практичних колах. Дослідженням даної тематики, розробкою конкретних заходів та застережень займаються і політики, і економісти, і науковці, і практикуючі юристи. До них належать: Ю.Петренко[9], Л.Питель[5], Я.Сколота[7], В.Писаренко[8]. Одні з них наполягають на введенні в законодавство процедури банкрутства фізичної особи, інші ж зазначають, що Україна ще не готова до такої реформи, зокрема В. Васько[10]. В. Писаренко є автором відповідних змін до законодавства, що передбачали дану реформу. Також можна зазначити, що існують думки про загальну реформу інституту банкрутства, внаслідок чого було би усунуто всі недоліки в законодавстві з даного питання та краще забезпечити інтереси всіх сторін-учасниць. Виклад основного матеріалу. Необхідність запровадження інституту банкрутства виникла ще з початком прояву кризових явищ. До того ж, навіть не прив’язуючи цю проблему до кризової ситуації, можна побачити, що в будь-якому випадку запровадження даного нововведення в законодавство України є необхідним, адже неплатоспроможність пересічної людини може мати місце і в період економічного піднесення. Деякі експерти схиляються до думки, що Україна ще не готова до введення такої процедури. Проте, на нашу думку, її наявність буде мати менше негативних наслідків. Першим законом, що врегулював процедуру банкрутства в Україні, був Закон України "Про банкрутство", прийнятий 14 травня 1992 року №2343-XII. 30 червня 1999 року була прийнята нова редакція закону під назвою Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка набула чинності з 1 січня 2000 року і діє по теперішній час зі змінами і доповненнями[3]. З 1 січня 2004 року процедури запобігання банкрутству, відновлення платоспроможності боржника чи ліквідації банкрута регулюються також Главою 23 Господарського кодексу України[1]. Щодо окремих категорій суб’єктів підприємницької діяльності та державних підприємств, щодо яких передбачаються додаткові вимоги та гарантії, застосовують також норми інших законодавчих актів України. Отже, банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.[4] Банкрутство юридичної особи та фізичної особи-підприємця, в яких недостатньо коштів для погашення заборгованості перед кредиторами, є досить поширеною практикою[9]. Тому, особливу увагу необхідно приділити запровадженню правого інституту банкрутства фізичної особи, при цьому важливо розуміти різницю між фізичною особою і фізичною особою-підприємцем, здійснення процедури банкрутства якого регулюється ст. 47-49 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»[3]. Для початку звернімось до зарубіжного досвіду[5]. Інститут банкрутства фізичних осіб успішно функціонує в країнах Західної Європи, робляться перші спроби запровадження банкрутства фізичних осіб на практиці в Росії, але найбільш поширеним та розвинутим це явище є в США[7]. У Сполучених Штатах існують два основні типи банкрутства, що застосовуються до фізичних осіб. Перший - банкрутство на підставі розділу 7 Федерального кодексу про Банкрутство. Його норми дозволяють людям, що потрапили в скрутне фінансове становище, списувати більшість боргів, у частині, що перевищує вартість майна боржника. Інша частина боргів погашається шляхом продажу наявного майна, причому в першу чергу погашаються борги, забезпечені заставою. Другий тип, грунтується на нормах розділу 13 Федерального кодексу про банкрутство, дозволяє потенційним банкрутам виплачувати свої борги за затвердженим судом планом погашення заборгованості, що розрахований переважно на строк від трьох до п’яти років. Як правило, передбачається сплата не всіх, а основної частини боргів, без сплати, наприклад, штрафних санкцій, процентів за кредитними договорами, або навіть частини основного боргу. В кінці цього строку, за умови добросовісного виконання боржником плану погашення, борги, що залишаються, «пробачаються» кредиторами. Вказаний тип банкрутства застосовується переважно для погашення забезпеченого боргу, з метою збереження за боржником заставленого майна.[5] Не можна сказати, що спроби здійснити зміни в законодавстві з даного питання не робляться взагалі. Відповідний проект закону «Про внесення змін до деяких законів України (щодо банкрутства фізичної особи)» надійшов до ВРУ ще 27.03.2009 р., коли і пройшов перше читання[8]. За словами автора законопроекту, при його написанні досвід вказаних вище країн не було враховано, його було засновано лише на досвіді України у даному напрямку[7]. В зазначеному законопроекті пропонується внести зміни до ст. 30 Цивільного кодексу України і передбачити, що фізична особа яка визнається банкрутом, протягом п'яти років не зможе вчинювати наступних дій: реєструватися фізичною особою-підприємцем; ставати засновником (учасником) юридичної особи (за винятком набуття права на участь у юридичній особі у порядку спадкування); входити до складу колегіального органу юридичної особи або бути призначеним (обраним) одноосібним виконавчим органом юридичної особи; набувати майно або отримувати грошові кошти у кредит; надавати поруку; передавати майно у заставу. Підставами для визнання фізичної особи банкрутом можуть бути наступні вимоги кредитора до боржника: ті, що сукупно перевищують вартість майна, належного боржнику на праві власності; ті, що сукупно складають не менше ста п'ятдесяти мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку; ті, що випливають із зобов'язань, що виникають внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян; щодо стягнення аліментів, що не були задоволені протягом двох місяців після встановленого для їх погашення строку. При цьому передбачалась така черговість задоволення вимог кредиторів: 1) задовольняються вимоги громадян, перед якими фізична особа несе відповідальність за заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних періодичних платежів, а також вимоги щодо стягнення аліментів; 2) задовольняються інші вимоги особистого характеру; 3) задовольняються вимоги кредиторів за зобов'язаннями, забезпеченими заставою майна фізичної особи; 4) задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); 5) проводяться розрахунки з іншими кредиторами.[7] Небезпечним у даному законі можна виділити те, що у випадку банкрутства фізичної особи його заставне майно може потрапити в загальну ліквідаційну масу, і заставоутримувач повинен буде поділитися вартістю цього майна з рівними йому іншими кредиторами відповідної черги. На мою думку, це є неправильним, оскільки в будь-якому випадку майно, що перебуває в заставі має перейти до заставодержателя. Крім того, частина обмежень позбавляє громадянина певних джерел отримання доходів, якими він зміг би забезпечувати не лише себе, але і свою родину. За таких умов запровадження обмеження цивільної дієздатності матиме негативні соціальні наслідки, оскільки особа втрачає ряд можливостей отримання доходу і стає суб‘єктом отримання державної допомоги за умов, коли потенційно та фактично ця особа здатна забезпечувати себе самостійно.[7] Справи про банкрутство фізичної особи пропонується розглядати у господарських судах, які матимуть право припиняти незадоволені вимоги кредиторів[7]. Насправді, логічніше віднести справи про банкрутство фізичних осіб до юрисдикції саме господарських судів з тих мотивів, що вони є мобільніші ніж суди загальної юрисдикції, та мають достатньо досвіду та практики розгляду справ про банкрутство, у т.ч. однорідні справи про банкрутство громадян-підприємців[9]. Проте, 16 лютого 2010р. Верховна Рада не прийняла за основу законопроект про внесення змін до деяких законів України (щодо банкрутства фізичної особи), передає кореспондент ІМК. За цей законопроект проголосував 31 народний депутат. Після цього Рада відмовилась направляти даний законопроект на повторне перше читання, і він був відхилений.[6] Із уведенням процедури банкрутства фізичної особи кредиторам необхідно повністю змінити методи роботи і оцінку ризиків при роботі з фізичними особами, оскільки такі ризики доведеться оцінювати як і ризики, які виникають при роботі з господарськими суб'єктами. Кредитні договори стануть більш детальними з розширенням кола обов'язків фізичних осіб щодо інформування позичальником банку про деякі факти, а також в частині більш жорстких фінансових санкцій по відношенню до позичальників у разі виникнення деяких обставин. Збільшиться собівартість складання таких кредитних договорів, процентні ставки, комісії банку, витрати на страхування і т. д., що відобразиться на ринку кредитування.[10] Досить дієвим засобом захисту боржників було б, наприклад, уведення в процедурі банкрутства фізичної особи мораторію на задоволення вимог кредиторів[5]. Таким чином можна було б зупинити нарахування штрафних санкцій по прострочених платежах, відстрочувати оплату чергових платежів, що б попередило потрапляння особи до «боргової ями». Доцільно було б надати суду повноваження своєю ухвалою розстрочувати або відстрочувати виконання боржником своїх зобов’язань без погодження кредитора[5]. Відповідно необхідно забезпечити нагляд за добросовісністю відшкодування та взяттям на себе особою нових зобов’язань, бо немає гарантії, що фізична особа знову не збанкрутує, при цьому не повернувши попередні борги. Корисною була б можливість у судовому порядку надавати боржнику право продати заставлене майно для погашення вимог кредиторів[5]. Тому дуже важливим питанням у запровадженні такої процедури є саме визначення порядку та контролю за оцінкою і реалізацією як заставленого, так і не заставленого майна боржника, що входить до ліквідаційної маси. Необхідно, на мою думку, забезпечити об’єктивність та прозорість такої реалізації для забезпечення інтересів обох сторін, з метою максимально ефективного задоволення вимог кредиторів та мінімізації негативних наслідків для боржників. Також необхідно буде надати можливість списання податкових зобов’язань та штрафних санкцій, нарахованих до початку процедури банкрутства, часткове або повне прощення кредиторами боргів позичальника за мировою угодою у певних випадках[5]. Важливо зрозуміти, що якщо юридична особа-банкрут припиняє своє існування відразу після процедури (ліквідація), чого явно не відбувається з фізичною особою. Тому процедура банкрутства не повинна здійснюватись однобоко. Людину, що є суб’єктом такої процедури необхідно буде забезпечити мінімально необхідними засобами існування та можливості заробітку, що відповідало би вимогам соціального захисту населення. Важливим є також питання визначення переліку майна фізичної особи, за рахунок якого будуть задоволені вимоги кредиторів. В зазначений перелік на мою думку не слід включати особисті речі власника та інтелектуальну власність особи. При цьому слід врегулювати порядок включення майна, що перебуває у спільній власності, оскільки навіть, якщо банкрутом визнається однин зі спільних власників це ще не означає, що і інші повинні нести такі самі наслідки, що й така особа. З метою попередження негативних соціальних наслідків державі необхідно буде забезпечити також інтересів членів сім’ї фізичної особи-банкрута, що проживали з ним в одній квартирі, наприклад, оскільки згідно Цивільного Кодексу України такі особи втрачають право користування, проте збільшення частки бездомних в державі аж ніяк не збільшить економічне зростання в країні[2]. Проте, процедуру банкрутства фізичної особи не повинна розглядатись лише як вакцина боажника, як можливість уникнути сплати боргів. Вона повинна захистити і інтереси кредиторів, наприклад, через інститут «значних угод» - можливість у процедурі банкрутства оскаржити угоди боржника про відчуження свого майна, укладення за рік, (чи інший термін, відповідно до початку виникнення зобов’язань перед кредитором з метою уникнення спекуляцій у даній процедурі), до порушення провадження у справі про банкрутство, накладення арешту на нерухоме майно, депозитні рахунки, транспортні засоби боржника тощо. Тому законодавцю необхідно чітко усвідомити ці можливості та залатати недоліки з цьому процесі ще на етапі розробки та впровадження. Запровадження процедури банкрутства фізичної особи несе в собі багато позитивних наслідків, саме це формує його необхідність. Проте робити це слід дуже обережно. При прийнятті такого закону в Україні необхідно врахувати позитивний та негативний як власний досвід, так і досвіди інший країн, вплив економічних, соціальних та правових факторів з метою прийняття найкращого варіанту саме для України. Висновок. Загалом, урахувавши всі вищеперераховані положення, досвід та практику України, найкращою можна визначити модель банкрутства аналогічну 2 типу банкрутства в США. Дотриманням такої моделі можна забезпечити більш персональний підхід до боржника, запобігти порушенню прав інших осіб, забезпечити більшого ступеня гарантування повернення боргу. При цьому особі-боржнику може бути наданий широкий вибір щодо джерел погашення. Отже, варіантів і можливостей запровадження в Україні інституту банкрутства фізичної особи досить багато. Позитивною стороною прийняття такого закону, в будь-якому випадку, є те, що він дав би змогу боржнику захиститись від свавілля банку та колекторських компаній, так і банкам гарантувати повернення якщо не всього, то хоча б основної частини боргу. Лише задля таких можливостей банкрутство фізичної особи уже варто запроваджувати. Як завжди, питання полягає лише в тому чи знайдеться час і бажання у українських політиків подолати політичні перешкоди і запровадити дану процедуру у тому вигляді, щоб максимально захистити позичальника та мінімізувати можливі втрати кредиторів. Література: 1. Господарський кодекс України [Електронний ресурс] // Верховна Рада України: Законодавство України – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua; 2. Цивільний кодекс України [Електронний ресурс] // Верховна Рада України: Законодавство України – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua; 3. Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» [Електронний ресурс] // Верховна Рада України: Законодавство України – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua; 4. Гайворонський В.М., Жушман В.П. Господарське право України. Підручник для юридичних спеціальностей ВНЗ. - Х.: Право, 2006. - 399 с.; 5. Банкрутство фізичних осіб - спосіб порозуміння [Електронний ресурс] / Л. Питель // Економічна правда - 20 січня 2009. - Режим доступу: http://www.epravda.com.ua; 6. ВР відхилила законопроект щодо банкрутства фізичної особи [Електронний ресурс] / А.Безродна // Інформаційне агентство Інтермедіа консалтинг – 16 лютого 2010 - Режим доступу: http://www.imk.com.ua;

Как раз сегодня видел картинку, по поводу убивания норм ))