Йивгеней

Олеж, при чем банкротство физлица к ранее выданным кредитам?

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення порушення прав боржників та запровадження процедури банкрутства фізичної особи» 1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту Внаслідок економічної кризи обсяг проблемних кредитів у банківській системі вже перевищив 180 млрд. грн., десятки тисяч позичальників потрапили в скрутне фінансове становище і не спроможні обслуговувати свої борги. Збільшення кількості суїцидів банківських позичальників в умовах фінансово-економічної кризи є однією з проблем для українців, а кількість самогубств в Україні через неможливість погасити взятий кредит вже перевищила 200 осіб (є випадки, коли суїцид скоюють сім'ями). Працівники колекторських компаній за допомогою листування, телефонних розмов та коротких текстових повідомлень намагаються змусити боржника добровільно погасити борг за допомогою психологічного тиску. При цьому зазвичай телефонні дзвінки відбуваються як вдень, так і вночі, а листи, що надсилаються боржникові, містять погрози й залякування. Більше того, колектори тиснуть на неплатників шляхом "знайомства" з їх близькими та родичами, а також шляхом повідомлення на роботу про наявність у неплатника невиконаного зобов'язання. Проте законодавством України не передбачено процедури банкрутства фізичної особи, яка не займається підприємницькою діяльністю і не врегулюванні правила функціонування колекторських компаній. В даний час питання банкрутства громадянина регулюються Цивільним кодексом та Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» тільки в тому випадку, якщо громадянин займається підприємницькою діяльністю. У той же час розширення ринку іпотечного кредитування, споживчого кредитування та зростання обсягу простроченої заборгованості за кредитами зумовили необхідність адекватного законодавчого регулювання у сфері банкрутства громадянина, який не є приватним підприємцем. В даний час виконання завдання забезпечення розвитку ринку споживчого кредитування значним чином ускладнене негативними очікуваннями споживачів - страх перед можливістю опинитися нездатним вчасно розплатитися з кредитною організацією. В результаті виконавчого провадження громадянин-боржник залишається з мінімумом майна, що аж ніяк не стимулює ділову активність населення. З іншого боку, чинне законодавство не відповідає інтересам кредиторів, обмежуючи їх у можливості нормальними правовими засобами стягування боргів. Єдина можливість для банку стягнути борги з неплатоспроможного позичальника - це виконавче провадження, суть якого полягає у зверненні стягнення на майно громадянина державними виконавцями на вимогу першого кредитора, який звернувся до суду з такою вимогою. Кредитори, що не встигли пред'явити свої вимоги через незнання, залишаються ні з чим. Ці недоліки законодавства збільшують витрати кредиторів у зв'язку з необхідністю постійного моніторингу боржника, стимулює кредиторів, у тому числі кредитні установи, до використання напівкримінальних способів стягнення боргів через так звані колекторські компанії, що також збільшує витрати на обслуговування кредитів і , відповідно, процентну ставку. Нарешті, якщо майна громадянина недостатньо, банку вигідніше не забирати у боржника останнє майно, як це робиться зараз, фіксуючи в документах дефолт за виданим кредитом, а допомогти боржнику зберегти майновий і соціальний статус з реструктуризацією виплат по кредиту. У зв'язку з цим є доцільним законодавче закріплення інституту банкрутства фізичної особи, яка не займається підприємницькою діяльністю та введення додаткових обмежень на примусове дострокове погашення проблемних споживчих кредитів. Світова практика регулювання процедур банкрутства виходить з визнання інституту «споживчого банкрутства» благом для сумлінного громадянина, оскільки дозволяє йому в ході одного процесу звільнитися від боргів, надавши для розрахунку з кредиторами своє майно. В іноземному законодавстві, що регулює відносини, пов'язані з банкрутством, є досить успішні механізми застосування подібних процедур, зокрема в США (глава 13 Кодексу про банкрутство 1978 р.), Німеччині (Закон про банкрутство 1994 р.), Швеції (Закон про банкрутство і прийнятий на додаток до нього Акт про звільнення від боргів). 2. Цілі і завдання прийняття акта Законопроект спрямований на розширення можливостей врегулювання заборгованості фізичних осіб та передбачає: - можливість введення плану погашення боргів, що дає можливість реструктуризації боргів відповідно до плану, який затверджується господарським судом; - надання боржнику, який опинився в складному становищі, можливості звільнитися від боргів, надавши кредиторам свої кошти, майно та майнові права - зниження ризиків і витрат кредиторів у зв'язку зі складністю стягнення боргів; - зменшення витрат на адміністрування процедури банкрутства громадянина. 3. Загальна характеристика і основні положення законопроекту Законом передбачається, що справа про банкрутство фізичної особи порушується судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше ста п’ятдесяти мінімальних розмірів заробітної плати і не були задоволені боржником протягом шести місяців після встановленого для їх погашення строку, або якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) випливають із зобов’язань, що виникають внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, кредиторів, які мають вимоги щодо стягнення аліментів і не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку. Протягом п’яти років після визнання фізичної особи банкрутом така фізична особа не може бути зареєстрована фізичною особою-підприємцем, не може бути призначена або обрана одноосібним виконавчим органом юридичної особи, набувати майно або отримувати грошові кошти у кредит, надавати поруку, передавати майно у заставу 4. Стан нормативно-правової бази у цій сфері правового регулювання Основними нормативно-правовими актами, які регулюють відносини у цій сфері є: Цивільний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Закон України «Про захист прав споживачів» та Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Розгляд зазначеного законопроекту та реалізація його положень не потребуватиме змін до інших законів та нормативних актів. 5. Фінансово-економічне обґрунтування Реалізація проекту Закону не потребує додаткових видатків коштів з державного бюджету України. 6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта Прийняття цього проекту Закону дасть змогу запровадити інститут банкрутства фізичної особи, яка не займається підприємницькою діяльністю, зменшити обсяг проблемних кредитів в банківській системі і допомогти позичальникам, які потрапили в скрутне фінансове становище і не спроможні обслуговувати свої борги. Народний депутат України М.Д. Катеринчук проект вноситься народним депутатом УкраїниКатеринчуком М.Д. ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення порушення прав боржників та запровадження процедури банкрутства фізичної особи Верховна Рада України постановляє: I. Внести зміни до таких законодавчих актів України: 1. У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, NN 40-44, ст.356): 1) доповнити статтею 30-1 такого змісту: «Стаття 30-1. Банкрутство фізичної особи 1. Справа про банкрутство фізичної особи порушується судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше ста п’ятдесяти мінімальних розмірів заробітної плати і не були задоволені боржником протягом шести місяців після встановленого для їх погашення строку. 2. Фізична особа може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом. 3. Протягом п’яти років після визнання фізичної особи банкрутом така фізична особа не може бути зареєстрована фізичною особою-підприємцем, не може бути призначена або обрана одноосібним виконавчим органом юридичної особи, набувати майно або отримувати грошові кошти у кредит, надавати поруку, передавати майно у заставу. Законами можуть бути встановлені інші обмеження, пов’язані з визнанням фізичної особи банкрутом.». 2. У Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 40-41, 42, ст.492): 1). частину першу статті 15 доповнити пунктом другим наступного змісту: «2) банкрутства фізичних осіб у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";»; 2). статтю 109 доповнити частиною третьою: «3. Справи про банкрутство фізичних осіб розглядаються судом за місцезнаходженням боржника.»; 3). частину першу статті 293 доповнити пунктом тридцять четвертим наступного змісту: «34) у справах про банкрутство фізичних осіб у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";». 3. У Законі України «Про захист прав споживачів» (Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, N 30, ст.379): 1). частину четверту статті 11 викласти в такій редакції: «4. Договір про надання споживчого кредиту, всі додатки та доповнення до договору протягом його дії укладаються у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві. Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору був переданий споживачеві, покладається на кредитодавця. Споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі. Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною. У договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) умови дострокового розірвання договору; 6-1) умови зміни або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин з визначенням переліку істотних змін обставин; 7) інші умови, визначені законодавством. Забороняється у будь-який спосіб ускладнювати прочитання cпоживачем тексту детального розпису сукупної вартості споживчого кредиту, зазначеного у договорі про надання споживчого кредиту або у додатку до такого договору, у тому числі шляхом друкування його кеглем, меншим за кегль шрифту основного тексту, злиття кольору шрифту з кольором фону.»; 2). частину п’яту статті 11 після пункту 2 доповнити пунктом 2-1 такого змісту: «2-1) споживач зобов’язаний укладати договір страхування, передбачений умовами договору кредитування, виключно з особою, визначеною кредитодавцем;»; 3). частину десяту статті 11 Закону викласти в такій редакції: «10. Якщо кредитодавець згідно з договором про надання споживчого кредиту одержує внаслідок порушення споживачем умов договору право на вимогу повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, або на вилучення продукції чи застосування іншої санкції, він може використати таке право лише у разі: 1) перевищення сумою поточної заборгованості суми сукупної вартості кредиту більш як на п’ятдесят відсотків; 2) іншого порушення істотних умов кредитного договору, а саме відмови споживача від страхування продукції або особистого страхування, якщо це передбачено умовами договору. В інших випадках порушення умов кредитного договору кредитодавець має право: 1) стягнути з позивача поточну заборгованість; 2) реалізувати право на застосування штрафних санкцій та нарахування пені згідно умов договору. Якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає повернення споживчого кредиту, повернення споживчого кредиту може бути здійснене споживачем протягом двох місяців, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - чотирьох місяців з дня одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність.»; 4). статтю 11 доповнити новою частиною 14 такого змісту: «14. До договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про нечесну підприємницьку практику, яка вводить споживача в оману та агресивну підприємницьку практику, зокрема такі дії, як: 1) здійснення постійних телефонних, факсимільних, електронних або інших повідомлень без згоди на це споживача; 2) загроза здійснити незаконні або неправомірні дії; 3) встановлення обтяжливих або непропорційних позадоговірних перешкод для здійснення споживачем своїх прав за договором; 4) здійснення агресивних дій за рахунок третьої особи, колекторських підприємств тощо; 5) здійснення тривалих та/або періодичних візитів до житла споживача, незважаючи на вимогу споживача про припинення таких дій або залишення житла.»; 5). абзац перший частини першої статті 15 викласти в такій редакції: «1. Споживач має право на одержання повної, необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Належна інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Споживач має право на отримання додаткової інформації під час дії договору, отримання послуги (роботи). Інформація, передана споживачу до та під час укладення (дії) договору не вважається рекламою.». 4. У Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Офіційний вісник України від 27.01.2012 р., № 5, стор. 11, стаття 164): 1). у частині першій статті 1: у абзаці третьому після слів «суб’єкт підприємницької діяльності» доповнити словами «або фізична особа»; у абзаці п’ятому слова «підприємцем (фізичною особою)» замінити словами «фізичною особою»; у абзаці восьмому після слів «підприємницької діяльності» доповнити словами «або фізичної особи»; 2). у статті 2: у частині четвертій слова «справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності» замінити словами «справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб»; 3). статтю 9 доповнити новою частиною 2 такого змісту: «2. Справи про банкрутство фізичних осіб розглядаються судами загальної юрисдикції за правилами, передбаченими Цивільним процесуальним кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.»; 4). назву розділу VIІ після слів «підприємницької діяльності» доповнити словами «та фізичних осіб»; 5). у частині першій статті 84 після слів «підприємницької діяльності, визначених у цьому розділі,» доповнити словами «та фізичних осіб»; 6). доповнити статтею 93-1 такого змісту: «Стаття 93-1. Банкрутство фізичної особи 1. Відносини, пов'язані з банкрутством фізичної особи, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей регулювання відносин, пов’язаних з визнанням банкрутом фізичної особи - підприємця. 2. Заява про порушення справи про банкрутство фізичної особи подається боржником, який зобов’язаний обґрунтувати у заяві неможливість виконання грошових вимог кредиторів у повному обсязі. Одночасно з заявою боржник подає план погашення боргів. 3. Якщо заява про порушення справи про банкрутство фізичної особи подається кредитором, то боржник має право протягом місяця з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство фізичної особи подати до суду план погашення боргів, копії якого одночасно направляються боржником кредиторам та іншим учасникам провадження у справі про банкрутство. 4. План погашення боргів повинен включати: перелік боргів фізичної особи, які він визнає та має намір погасити; строк його виконання, який не може перевищувати п’яти років, а за зобов’язаннями, що виникають з іпотеки – двадцяти років; перелік та повний опис майнових активів фізичної особи (кошти, майно та майнові права), які належать йому на праві власності на момент складення плану погашення боргів; відомості про постійні доходи фізичної особи; розмір суми, яка щомісячно залишається фізичній особі та членам її сім’ї на споживання; розмір сум, спосіб та строки, протягом яких боржник направлятиме їх на погашення вимог кредиторів; заяву фізичної особи про достовірність і повноту відомостей, зазначених у плані погашення боргів; інші умови, які боржник вважає за необхідне вказати у плані погашення боргів. 5. Боржник, протягом місяця з дня прийняття судом заяви про порушення справи про банкрутство, зобов’язаний надати суду, кредиторам та іншим учасникам провадження у справі про банкрутство перелік та повний опис своїх майнових активів (кошти, майно та майнові права), які належать йому на праві власності на момент складення такого переліку, за винятком випадків, коли боржник подає план погашення боргів. 6. Введення процедури розпорядження майном боржника і призначення розпорядника майна допускається на будь-якій стадії розгляду справи лише у разі, якщо невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим погашення вимог кредиторів та інших учасників провадження у справі про банкрутство. 7. Вимоги кредиторів фізичної особи задовольняються в такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги громадян, перед якими фізична особа несе відповідальність за заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних періодичних платежів, а також вимоги щодо стягнення аліментів; у другу чергу задовольняються інші вимоги особистого характеру; у третю чергу задовольняються вимоги кредиторів за зобов'язаннями, забезпеченими заставою майна фізичної особи; у четверту чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); у п'яту чергу проводяться розрахунки з іншими кредиторами.». II. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, але не раніше 19 січня 2013 року. Голова Верховної Ради України В.ЛИТВИН ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ Відповідно до частини першої статті 93 Конституції України, статті 12 Закону України «Про статус народного депутата України» та статті 89 Регламенту Верховної Ради України у порядку законодавчої ініціативи вношу на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення порушення прав боржників та запровадження процедури банкрутства фізичної особи». Доповідати на пленарному засіданні Верховної Ради України щодо цього законопроекту буде Заступник голови Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики, народний депутат України Катеринчук М.Д. Додатки: 1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення порушення прав боржників та запровадження процедури банкрутства фізичної особи» на 6 арк. 2. Порівняльна таблиця на 14 арк. 3. Пояснювальна записка на 3 арк. 4. Проект Постанови Верховної Ради України про прийняття за основу проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення порушення прав боржників та запровадження процедури банкрутства фізичної особи» на 1 арк. 5. Список авторів законопроекту на 1 арк. 6. Електронна копія документів права законодавчої ініціативи. Народний депутат Україна М.Д. Катеринчук СПИСОК АВТОРІВ проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення порушення прав боржників та запровадження процедури банкрутства фізичної особи» 1. Катеринчук Микола Дмитрович – народний депутат України.

Справа № 2-5296/11 У Х В А Л А іменем України "27" січня 2012 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:головуючого: судді Гончарука В.П. при секретарі Репетун К.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу щодоскасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі №1470/10за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, суд, - В С Т А Н О В И В : До суду з заявою про скасування Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків звернувся ОСОБА_1 в якій просить суд скасувати рішення вищевказаного Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі №1470/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, свої вимоги сторона позивача мотивує тим, що вказане рішення прийнято без його належного повідомлення, в зв»язку з чим він під час розгляду справи в третейському суді не зміг висловити свою позицію та здійснити захист своїх інтересів, чим було порушено ч.4 ст.7 Регламенту постійно діючого Третейського суду при Асоціації Українських банків, в зв»язку з чим ОСОБА_1 не зміг скористатись своїми правами, передбачені статтею 21 вказаного Регламенту. Крім того відповідач своєчасно не отримав рішення Третейського суду в зв»язку з невірно зазначеною адресою місця проживання відповідача. В судовому засіданні представник ОСОБА_2, що представляв інтереси ОСОБА_1 підтримав заяву про скасування рішення третейського суду та просив її задовольнити надавши пояснення, що викладені в заяві про скасування третейського рішення. Представник ПАТ «Укрсоцбанк»в судовому засідання заперечувала щодо задоволені заяви та скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі №1470/10 надавши до суду свої письмові пояснення. Суд заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали справи, матеріали третейської справи №1470/10 встановив наступне, що відповідно до ст. 51 Закону України «Про третейські суди», що регламентує оскарження рішення суду слідує, рішення суду є остаточним, і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених Законом. Рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ. Рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав: 1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 цього Закону; 5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі. Заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду. Як вбачається з матеріалів третейської справи №1470/10, що Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків при розгляді вказаної справи №1470/10 неодноразово на адресу відповідача ОСОБА_1 направлялись повідомлення щодо слухання справи та рішення Третейського суду, але вказані повідомлення ОСОБА_1 не отримував з вини відправника, а саме з тих підстав, що не вірно ( не повністю ) на листах була вказана адреса ОСОБА_1 в зв»язку з чим останній не міг знати про слухання справи на час її розгляду в Третейському суді. Статтею 389-5 ЦПК України передбачено підстави для скасування рішення третейського суду, зокрема п.5 ч.1 вказаної статті передбачено, скасування рішення третейського суду, коли третейський суд вирішив питання про права і обов»язки осіб, які не брали участі у справі. Як вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 , який був відповідачем по третейській справі в рамках якої було винесено оспорювань рішення не приймав участі у розгляді справи в зв»язку з його не повідомленням про день, місце та час розгляду справи в третейському суді. На підставі викладеного суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 щодо скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі №1470/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором підлягає задоволенню. Керуючись ст..ст. 15, 30, 209, 212, 215, 389 -1 - 389 -6 ЦПК України, ст. 51 Закону України «Про третейські суди», суд, - У Х В А Л И В : Заяву ОСОБА_1 щодо скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі №1470/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором –задовольнити. Скасувати рішення від 29 листопада 2010 року постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, сформованих відповідно до Регламенту постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором. Роз»яснити сторонам, що скасування рішення третейського суду не позбавляє сторони повторно звернутися до третейського суду. Ухвала суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва у відповідності до вимог ч.1 ст.389 -6 ЦПК України, а саме шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом 10 діб з дня проголошення рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Апеляційного суду міста Києва. Суддя: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/21280336

Выдвигались несмелые предположения...

Не обязательно цитировать все решение. Поправьте, пожалуйста, сообщение, удалите вообще оттуда текст решения, неудобно читать.

Прасолов - наш районный судья, я к нему не попал - посмотрел бы как он выносит решения по кредитам.

Да, наверное.

1. Есть решение Третейки - взыскать. 2. Есть постановление Днепровского районного суда №6-5220/11 от 14.12.2011г. (в реестре нет его, на руки не получали) - взыскать по решению Третейки при "АУБ". 3. Есть "Постановление об открытии исполнительного производства" от 28.02.2012г и наложен арест на движимое имущество. Нужно как-то оспорить решение Днепровского суда по ИЛ. Срок до 19.03.2012г. Хотелось бы услышать мнения с чего начать.

Греческий обмен: ситуация в стране признана дефолтом Ситуация в Греции признана дефолтом. Ассоциация по свопам и деривативам (International Swaps and Derivatives Association – ISDA) объявила, что программа PSI (программа списания долгов) считается кредитным событием. Теперь часть инвесторов, которые покупали CDS (кредитные дефолтные свопы), в качестве страховки от дефолта Афин получат компенсацию. Пока речь идет о выплатах на сумму чуть более 3 миллиардов долларов, но окончательно об этом станет известно уже 19 марта. Именно на эту дату назначен аукцион по страховым выплатам. Ассоциация по свопам и деривативам утверждает, что программа PSI перешла допустимые границы, когда вступило в силу "правило о коллективных действиях". С этого момента долговой обмен уже нельзя было считать добровольным. Именно это и вызывает возмущение у многих частных кредиторов. Так, Общество защиты прав инвесторов Германии намерено подать жалобу на греческое правительство, сообщает "Россия 24". Ведь поправка фактически не оставляет выбора тем, кто не хочет участвовать в программе: обмен облигаций будет для них проведён автоматически. Глава Общества защиты прав инвесторов заявляет, что это противоречит европейскому праву, и организация намерена добиваться правды через суд. Он добавил, что многие кредиторы попросту могут не дожить до срока исполнения по новым тридцатилетним облигациям, которые предложены инвесторам в обмен на старые. Кроме того, международное рейтинговое агентство Moody's объявило о дефолте Греции по ее долговым обязательствам. "По оценкам Moody's, эта сделка представляет собой "обмен в условиях бедственного положения", что означает долговой неплатеж", — говорится в пресс-релизе агентства. Международное агентство Fitch Ratings понизило кредитный рейтинг Греции с уровня "С" до "ограниченного дефолта". В пятницу власти Греции объявили, что договорились с частными инвесторами о реструктуризации долга. Согласно этой сделке, частные держатели греческих облигация обменяют их на новые долговые бумаги, а также на облигации Европейского фонда финансовой стабильности (EFSF). Таким образом, греческий долг частным инвесторам сократится вдвое – с 206 миллиардов евро до 100 миллиардов евро. Списание части долга было главным условием, на котором ЕС и МВФ согласились выделить Греции новый пакет финансовой помощи объемом 130 миллиардов евро. Без этого пакета помощи Греция должна была объявить полноценный дефолт 20 марта.

Атвет очевиден: Андрей Степаненко. И классно было бы вместе с Ростиславом. А Олега в зал в группу поддержки...

Тихо сам с собою, я веду беседу...прям как я )))

Отсюда.

Ідентифікаційний код юридичної особи 14360570 Повне найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" ( ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" ) Місцезнаходження юридичної особи 49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, Жовтневий район, ВУЛИЦЯ НАБЕРЕЖНА ПЕРЕМОГИ, будинок 50 ПІБ керівника юридичної особи ДУБІЛЕТ ОЛЕКСАНДР ВАЛЕРІЙОВИЧ Інформація про здійснення зв’язку з юридичною особою тел. 0562680514 Місцезнаходження реєстраційної справи Виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради Дата та назва останньої реєстраційної дії 08.09.2011 Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи Дані про перебування юридичної особи у процесі припинення не перебуває в процесі припинення http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?s=&...ost&p=29313 Смотрите тут, Олег все выкладывал.

В Исполнительном листе написано 10.

Про арест - это понятно. Но не ясно, почему аж 35 дней к нам шел исполнительный лист. И не понятно, почему 10 дней, если: "У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови"

А мы вот вчера получили уже "Витяг про реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна". То есть Днепровский суд выдал Укрсоцу исполнительный лист по решению третейки, решения мы не получали, в реестре его нет, исполнительный же лист принесла курьерская служба только сегодня, в нем указано, что мы должны были явиться в ГИС до 05.02.2012 года. То есть просрочка уже 35 дней. А добровольное исполнение только 10 дней. Вот так работает эта система.

Ну вот...в Греции уже всё хорошо...а мы паниковали зря... Рейтинг Греции понижен до "ограниченного дефолта" 09 марта 2012 | 17:45 Международное рейтинговое агентство Fitch Ratings понизило долгосрочный рейтинг дефолта эмитента (РДЭ) Греции в иностранной и национальной валюте до уровня RD (restricted default, ограниченный дефолт) c С, сообщается в пресс-релизе агентства. Краткосрочный РДЭ был подтвержден на уровне С. Агентство также понизило до D с С рейтинг государственных долговых ценных бумаг Греции, подлежащих обмену. Доля частных инвесторов, которые подписались на участие в программе списания госдолга Греции, превысила к вечеру четверга 85%, что на практике "спасает" Афины от перспективы неконтролируемого дефолта. По материалам: Газета.ru Moody's объявило о дефолте Греции 10 марта 2012 | 08:46 Международное рейтинговое агентство Moody's объявило о дефолте Греции по ее долговым обязательствам. Как сообщалось, накануне греческое правительство утвердило сделку по обмену долговых обязательств частными инвесторами. "По оценкам Moody's, эта сделка представляет собой "обмен в условиях бедственного положения", что означает долговой неплатеж", - говорится в пресс-релизе агентства. Ранее Moody's снизило платежный рейтинг Греции до наиболее низкого уровня "C". Напомним, вчера стало известно, что международное рейтинговое агентство Fitch Ratings понизило рейтинг Греции до уровня ограниченного дефолта. Подробности По материалам: Интерфакс-Украина

"Он же памятник, кто же его посадит?" (с) Как юрлицо можно посадить в тюрьму? А вот лишить права заниматься определенной деятельностью - это не правильно, нужно воообще запретить заниматься любой деятельностью для юрлица. А ответственность по юрлицу будут нести директора и учредители, а не рядовые исполнители, как пытаются сейчас выкручивать...и пусть "встряют" на деньги.

Эка они своего Любимого Луспеника назвали: "о его низкой компетенции и непрофессионализме, либо о заангажированности" :D :D

Стаття 209. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом 1. Вчинення фінансової операції чи правочину з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, - караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років з конфіскацією коштів або іншого майна, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією майна. 2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великому розмірі, - караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією коштів або іншого майна, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією майна. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі, - караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією коштів або іншого майна, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією майна. 4. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, - караються позбавленням ліцензій та дозволів на провадження підприємницької діяльності на строк від трьох до п'яти років з позбавленням права займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією коштів або іншого майна, одержаних злочинним шляхом.

Скайп конференции, коих на моей памяти было уже много, кроме трёпа ничего не принесли. Все и так замечательно обсуждается на форуме. А самые продвинутые пользователи все равно в них не участвуют - ибо "пашут".

Да, у меня так.