Judge

Софи жалобу на имя начальника ДВС можно, но в 90% случаев это бесполезно поскольку исполнитель сам готовит на нее ответ и несет на подпись начальнику (сам когда то там работал, так что знаю на практике), а если в областное управление юстиции обоснованную жалобу написать, то с исполнителя спрос ой как больше и от своего начальника тоже выхватит.

почитайте внимательно постанову ВСУ что я выложил, суть спора точно как у вас (про визнання частини договору недійсним та скасування виконавчого напису). мотивировку берете из постановы (можно в базе найти решения суда 1й инстанции), лишнего ничего не нужно. Найдите в своем договоре залога пункт про виконавчий напис, у меня такое в п.2.7. "У випадку невиконання «Заставодавцем» будь-яких зобов’язань по Кредитному договору, «Заставодержатель» має право звернути стягнення на Предмет застави на підставі виконавчого напису нотаріуса або в інший спосіб, передбачений чинним законодавством України, зокрема, реалізувати Предмет застави через третіх осіб за власним розсудом через комісійні магазини, біржі тощо." * если чисто надпись без пункта договора то воспользуйтесь этой постановой http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/1449389 тоже самое только суть спора Визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

я вообще читая тему, думаю в понедельник иск подам о признании недействительным пункта относительно исполнительной надписи в своем договоре заставы. Суды только начались и собираюсь тянуть их максимум долго, поэтому чтобы не забрали машину лучше сразу исключить этот пункт согласно высшевыложенной постановы ВСУ, дело выигрышное 100%.

Вам главное в первую очередь оспорить надпись, если возникнет трудности в получении документов из исполнительной либо от нотариуса, ничто не мешает воспользоваться 133-135 ЦПК в понедельник.

все, нашел. надпись скасуют 100%. тут еще иск к нотариусу и исполнительной на ущерб ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 15 листопада 2010 року Верховний Суд України у складі: головуючого - Гуля В. С., суддів: Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Вовка І. В., Глоса Л. Ф., Гошовської Т. В., Григор'євої Л. І., Гриціва М. І., Гуменюка В. І., Гусака М. Б., Данчука В. Г., Драги В. П., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Канигіної Г. В., Кліменко М. Р., Ковтюк Є. І., Колесника П. І., Короткевича М. Є., Коротких О. А., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кривенка В. В., Кузьменко О. Т., Левченка Є. Ф., Лихути Л. М., Луспеника Д. Д., Лященко Н. П., Мазурка В. А., Маринченка В. Л., Охрімчук Л. І., Патрюка М. В., Перепічая В. С., Пивовара В. Ф., Пилипчука П. П., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Редьки А. І., Селівона О. Ф., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Таран Т. С., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., Шаповалової О. А., Шицького І. Б., Школярова В. Ф., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Наола" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 19 серпня 2010 року у справі N 19/164 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Наола" до відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Рівненської обласної дирекції; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Бештинарський Олександр Васильович, про визнання частини договору недійсним та скасування виконавчого напису N 319, встановив: В листопаді 2009 року ТОВ "Наола" звернулась до господарського суду Рівненської області з позовом до ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Рівненської обласної дирекції Райффазен Банк Аваль" (далі Банк), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Бештинарський Олександр Васильович (далі - Приватний нотаріус) про визнання частини договору застави недійсним та скасування виконавчого наказу N 319 від 27 серпня 2009 року. Обгрунтовуючи позов позивач вказав, що п. 2.12 договору застави транспортного засобу N 014/52/940-з3 від 15 жовтня 2008 року (далі - Договір), укладеного між ТОВ "Наола" та Банком, не відповідає вимогам ст. ст. 24, 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів, та реєстрацію обтяжень" (далі Закон), оскільки не передбачає такого позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження за виконавчим написом нотаріуса. Рішенням господарського суду Рівненської області від 21 грудня 2009 року позов задоволено. Визнано недійсним пункт 2.12 Договору застави транспортного засобу N 014/52/940-з3 від 15 жовтня 2008 року, укладеного між ТОВ "Наола" та Банком і скасовано виконавчий напис N 319 від 27 серпня 2009 року вчинений приватним нотаріусом щодо звернення стягнення на предмет застави. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 6 липня 2010 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 19 серпня 2010 року, рішення господарського суду Рівненської області від 21 грудня 2009 року скасовано і в позові відмовлено. В основу постанов судів апеляційної і касаційної інстанцій покладено висновок про те, що перелік позасудових способів звернення стягнення на заставлене майно визначених статтею 26 Закону не є вичерпним і не містить заборони щодо звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення виконавчого напису, передбаченого п. 6 ст. 20 Закону України "Про заставу". ТОВ "Наола", в порядку ст. 11119 ГПК України, подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 19 серпня 2010 року у справі N 19/164 з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції ст. 24, 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та ст. 20 Закону України "Про заставу". В обгрунтування неоднакового застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах заявником надані постанови Вищого господарського суду України від 11 лютого 2009 року у справі N 6-113/-08 та від 14 березня 2008 року у справі N 22/228/07. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи заяви ТОВ "Наола", Верховний Суд України вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав. Господарськими судами встановлено, що 15 жовтня 2008 року між ТОВ "Наола" і Банком (Заставодержатель) укладено нотаріально засвідчений договір застави транспортного засобу N 014/52/940-з3 з метою забезпечення вимог Заставодержателя за кредитним договором N 014/52/940 від 26 липня 2006 року. Пунктом 2.12 договору застави передбачено, що у випадку невиконання Заставодавцем зобов'язань по кредитному договору Заставодержатель, на підставі виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на заставлене майно, реалізує його самостійно або через третіх осіб за власним розсудом. Якщо суму, отриманої від реалізації заставленого майна недостатньо для повного задоволення Заставодержателя, він має право отримати суму, якої недостатньо для повного погашення заборгованості, за рахунок звернення стягнення на інше майно Заставодавця у першочерговому порядку. Частиною ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Підставою недійсності правочину, згідно з частиною 1 ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 2, 5 та 6 ст. 203 ЦК України. Предметом договору застави від 15 жовтня 2008 року визначено рухоме майно заставодавця. Відповідно до частини 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави. Інше передбачене Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", чинного з 1 січня 2004 року, який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна. Прикінцевими і перехідними положеннями Закону передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Отже, Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України "Про заставу" застосовуються лише в частині, що не суперечать Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Статтею 26 Закону визначено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, відповідно до якої обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери. Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса даною статтею не передбачено. При вирішенні спору суди апеляційної і касаційної інстанцій зобов'язані були керуватися не Законом України "Про заставу", а нормами спеціального закону. Внаслідок неоднакового застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права, наведених заявником у судових рішеннях, касаційним судом було ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах. Керуючись статтями 11123 - 11124, 11126 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд України постановив: Заяву про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 19 серпня 2010 року задовольнити. Постанову Вищого господарського суду України від 19 серпня 2010 року скасувати, а справу направити на новий касаційний розгляд до Вищого господарського суду України. Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий В. С. Гуль Судді: М. І. Балюк В. П. Барбара І. С. Берднік І. В. Вовк Л. Ф. Глос Т. В. Гошовська Л. І. Григор'єва М. І. Гриців В. І. Гуменюк М. Б. Гусак В. Г. Данчук В. П. Драга А. А. Ємець Т. Є. Жайворонок В. В. Заголдний Г. В. Канигіна М. Р. Кліменко Є. І. Ковтюк П. І. Колесник М. Є. Короткевич О. А. Коротких В. І. Косарєв О. В. Кривенда В. В. Кривенко О. Т. Кузьменко Є. Ф. Левченко Л. М. Лихута Д. Д. Луспеник Н. П. Лященко В. А. Мазурок В. Л. Маринченко Л. І. Охрімчук М. В. Патрюк В. С. Перепічай В. Ф. Пивовар П. П. Пилипчук О. І. Потильчак Б. М. Пошва О. Б. Прокопенко А. І. Редька О. Ф. Селівон Ю. Л. Сенін А. М. Скотарь Т. С. Таран О. О. Терлецький Ю. Г. Тітов О. А. Шаповалова І. Б. Шицький В. Ф. Школяров

Перечитал раздел 32 ІНСТРУКЦІЇ про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, может я чет не понимаю, но нотариус вообще не имел права делать такую исполнительную надпись, так как тупо не предусмотрено?

1. В срочном порядке в ГИС и ознакомится с материалами исполнительного производства. При выявлении каких либо малейших нарушений жалобу на действия госисполнителя в областное УЮ + суд. 2. Обжаловать исполнительную надпись нотариуса согласно п. 2 ч. 11 ст. 11 ЗУ "Про ЗПП" + тут где то тема была на форуме с подробным описанием действий, но все сводится к вышеуказанным 2м пунктам. Крепитесь!

Рою базу судебных решений по удаваним на 2011 год, на "100500" відмовити - 1 задовільнити http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13979966 Справа № 2018/2-998/11 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ " 21" лютого 2011 року Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді Чередник В.Є. при секретарі Поповій В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії», третя особа ОСОБА_2 про визнання договору удаваним правочином та визнання договору таким, що укладений у національній валюті –гривні, - В С Т А Н О В И В: 19.11.2010 року позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати кредитний договір №04-В/07/12/ФО/А від 28.03.2007 р., укладений між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством «Банк НРБ», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії»удаваним правочином та таким, що укладений в національній валюті України - гривні. В судове засідання представник позивача ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності, з’явився та підтримав позовні вимоги. Представник відповідача Кузнецова В.Л., що діє на підставі довіреності, в судове засідання з’явилась, заперечувала проти позову та надала письмові заперечення проти позовної заяви. Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилась, одала до суду письмове клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала. Суд, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, вважає за необхідним задовольнити позовні вимоги виходячи з наступного. В судовому засіданні встановлено, що 14 березня 2007 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «АККО-Інвест»було укладено Договір купівлі-продажу № МК-00008, до якого надавався рахунок - фактура. Згідно умов договору купівлі - продажу ЗАТ «АККО-Інвест»зобов'язався передати у власність позивача автомобіль марки SUZUKI моделі GRAND VITARA 2003 року випуску, бежевого кольору, державний номер НОМЕР_1, а позивач зобов'язався прийняти і оплатити зазначений автомобіль. Для сплати частини вартості автомобіля, позивач звернувся до Закритого акціонерного товариства «Банк НРБ», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії»з метою отримання коштів в кредит. 28.03.2007 року між ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством «Банк НРБ», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії»було укладено кредитний договір № 04-В/07/12/ФО/А від 28.03.2007 р. (надалі - кредитний договір), за умовами якого відповідач надавав позивачу цільовий кредит у сумі 27 300,00 доларів США (двадцять сім тисяч триста доларів США 00 центів). Що у гривневому еквіваленті, за комерційним курсом відповідача на день укладання договору склало 137 865,00 грн. (сто тридцять сім тисяч вісімсот шістдесят п'ять гривень 00 коп.). Зазначені кредитні кошти відповідач надав позивачу для їх цільового використання (відповідно до п. 1.3 частини 1 та п.п. 2.11. п. 2.1 частини 2 кредитного договору), а саме, на купівлю автомобіля марки SUZUKI моделі GRAND VITARA 2003 року випуску, бежевого кольору, державний номер НОМЕР_1. При оформленні кредитного договору примірники договору купівлі-продажу та рахунку-фактури були передані Відповідачу, тому вони відсутні у позивача. Такий спосіб отримання кредиту (в доларах США) для розрахунку з ЗАТ «АККО-Інвест»позивачу було порекомендовано працівниками відповідача, через те, що, за їхніми словами, кредитні ресурси в доларах США коштують дешевше, аніж кредитні ресурси в українській гривні. При цьому працівники відповідача усвідомлювали той факт, що розрахунки по договору купівлі-продажу будуть здійснюватись в українській гривні. Зазначений вище кредитний договір передбачає, що кредит, наданий позивачу в доларах США та розрахунки між позивачем та відповідачем мають здійснюватись в тій самій валюті. Але, насправді, кредитний договір є удаваним правочином, так як його було вчинено з метою приховування іншого правочину, який сторони вчинили в дійсності, а саме, було здійснено надання кредиту в національній валюті України - гривні. Вищенаведене підтверджується наступними фактами: Наданий позивачу відповідачем кредит носить цільовий характер та був виданий для часткової оплати вартості автомобіля, згідно договору купівлі- продажу. Відповідно до абзацу 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» встановлюється режим здійснення валютних операцій на території України, визначаються загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ на території України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства. Згідно ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Відповідно до ст. З Декрету, національна валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України. Згідно ст. 533 ЦК Кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях, про що заздалегідь було відомо як позивачу так і відповідачу. Саме тому, договір купівлі-продажу було укладено і виконано в українській гривні, про що відповідачу було відомо. Більш того, відповідно до п. 2 ст.13 Декрету, уповноважені банки, які отримали від Національного Банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи. Проведення розрахунків між позивачем та ЗАТ «АККО-Інвест», як резидентами України по договору купівлі - продажу в доларах США без індивідуальної ліцензії НБУ (якої не мали ні позивач ні ЗАТ«АККО- Інвест») було би порушенням п.п. Г п. 4 ст. 5 Декрету, який, в свою чергу, встановлює, що індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам і на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для і здійснення такої операції. В тому числі, обов'язкової індивідуальної ліцензії потребують операції з використанням іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави. Таким чином, відповідач, як агент валютного контролю, просто не мав права, за законом, надавати позивачу кредит в іноземній валюті для його використання з метою проведення розрахунків іноземною валютою між резидентами України на території України без індивідуальної ліцензії НБУ. Як вбачається з вище викладеного, кредитні кошти були сплачені відповідачем наступним чином: відповідач перерахував на виконання умов договору купівлі-продажу в якості оплати кредитних коштів за автомобіль, на користь ЗАТ «АККО-Інвест»137 865,00 грн. (сто тридцять сім тисяч вісімсот шістдесят п'ять гривень 00 коп.) згідно рахунку-фактури. Тобто, відповідач фактично виконав своє зобов'язання по наданню кредиту саме в національній валюті України - гривні. Наведені обставини переконливо свідчать про те, що між позивачем та відповідачем насправді було укладено кредитний договір в національній валюті України - гривні, що не суперечить законодавству України, але кредитний договір було замасковано під договір кредитування в доларах США, що суперечить положенням Декрету. Відповідно до ч. 2 ст. 235 ЦК України, якщо правочин був вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами того правочину, який сторони вчинили насправді. Крім того, згідно п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 р. № 9, за удаваним правочином (відповідно до ст.. 235 ЦК України) сторони умисно оформлюють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі ст. 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Оскільки між позивачем та відповідачем фактично було укладено договір про надання позивачу кредиту в національній валюті України - гривні, в розмірі 137 865,00 грн. (сто тридцять сім тисяч вісімсот шістдесят п'ять гривень 00 коп), що було еквівалентно 27 300,00 доларів США (двадцять сім тисяч триста доларів США 00 центів) по комерційному курсу відповідача, який на день укладання договору складав 5,05 гривень за один долар США, тобто про надання позивачу кредиту у розмірі 137 865,00 грн. (сто тридцять сім тисяч вісімсот шістдесят п'ять гривень 00 коп.), відносини між позивачем та відповідачем мають бути врегульовані саме таким договором. Таким чином, суд вважає, що укладання вищенаведеного удаваного кредитного договору порушує права позивача тим, що через значне підвищення курсу долара США до української гривні, позивач в даний час змушений сплачувати значно більшу суму тіла кредиту в гривні, ніж фактично отриману від відповідача, та значно більшу суму процентів в гривні, ніж фактично передбачену кредитним договором, тому позовні вимоги підлягають задоволенню. На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 215, 218 ЦПК України, ст.235, 533 ЦК України, суд - В И Р І Ш И В : Визнати кредитний договір № 04-В/07/12/ФО/А від 28.03.2007 р., укладений між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством «Банк НРБ», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії»- удаваним правочином. Застосувати наслідки удаваного правочину та визнати кредитний договір № 04- В/07/12/ФО/А від 28.03.2007 р., укладений між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством «Банк НРБ», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії» таким, що укладений в національній валюті України - гривні, а саме, вважати, що кредит був наданий в сумі 137 865,00 грн. (сто тридцять сім тисяч вісімсот шістдесят п'ять гривень 00 коп), на умовах визначених в договорі. Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова апеляційної скарги. Суддя

Конкретно запутался с банковскими счетами, номерами и т.п., разъясните пожалуйста, все ли тут правильно ? согласно п. 2.1. договора: -Позичальник отримує кредит в сумі 13 тис. дол. США в готівковій формі, шляхом зняття грошових коштів з поточного рахунку через Касу банку. - Позичальник одночасно з отриманням суми кредиту в готівковій формі здійснює обмінну операцію іноземної валюти на гривню в Банку по комерційному курсу банку, що діяв на момент здійснення цієї операції. - кредитні кошти в гривневому еквіаленті зараховуються на поточний рахунок позичальника та в безготівковій формі перераховуються на рахунок продавця (Автосалон). согласно п. 3.1. Договора: З метою обслуговування кредиту выдкрити позичальнику рахуно № 220347.... При получении кредита банк также дал на подписание 2 договора об банковском счете физического лица гривневый и долларовый оба 2620/100... Согласно Распоряжения бухгалтеру - контролеру, управляющего отделением банка доллары переведены с позычкового счета 2203 (далее цифры счета не указаны в распоряжении) в сумме 13 тыс. на счет 290918..., а потом со счета 290918... на счет автосалона уже в гривне. Есть несколько ордеров: Д:220347... (тот, который в кд) на счет К:290968.... - 13 тыс дол. (валютный мем ордер выдача кредиту мне) Д:290968.... на счте К:262004... - 13 тыс (валют мем ордер Безготывкове зарахування коштыв на поточний рахунок) Изначально принимали всю сумму платежа тело+% на счет 220347 одной квитанцией, т.е. тот который указан в к/д. После 4го платежа % стали принимать на счет 220897 а тело на тот же 220347, в связи с чем выдавали по 2 квитанции. Спустя год начали зачислять деньги снова по 1й квитанции, но уже на счет 290937... Заранее спасибо за помощь!

смысл в том, чтобы зафиксировать незаконную перепланировку, но не дать БТИ сделать ее инвентаризацию, так как техпаспорт они обязаны выдать в любом случае. А копию такого техпаспорта ГИС и истребует для оценки, ну и после оценки торги.

26.04.11г. «Мы не видим оснований держать курс гривни на каком-то ограничении», — подчеркнул Ю. Колобов, первый заместитель председателя Нацбанка Украины ст.99 КУ - Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави - Національного банку України. действительно оснований не видно .... вот как с ними бодаться ?

не согласен с Вами, туда нужно отправлять не только коллекторов, но и банки, и всех тех кто хочет поживиться за чужой счет!!!!)))

полностью с Вами согласен, но по сути темы, список документов нужный исполнителю ничего не изменит, это его работа, а наша задача в условиях темы, препятствовать незаконному отбору собственности... В общем общался с знакомым экспертом, для проведения оценки квартиры с переоборудованием особых документов помимо тех.паспорта + св-ва о праве собственности не нужно. Значит необходимо препятствовать в получении нового техпаспорта исполнительной службой. В случае оценки квартиры по строму техпаспорту без перепланировки, обжаловать ее. По сути, нужно доказать что есть перепланировка (как это сделать, писал выше) но не допускать работников БТИ для проведения инвентаризации. Этим можно поставить в тупик исполнительную службу, так как оценку провести не получится, пусть и думают как выпутываться и продавать. Дело затянется 100%.

Банк исполнительный лист в исполнительную службу подал ? Если банк не подал исполнительный документ в сроки установленные ст. 22 ЗУ Об исполнительном производстве, то согласно п.1ст. 24 указанного ЗУ Державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову. НО п. 2 этой же статьи говорит, что: Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом. допустим что срок не восстановили, то исполнительная служба выходит из дела и банк может не рассчитывать на принудительное взыскание, а только сможет слезно просить вас рассчитаться...

Буков конечно много, но большая часть текста улаживается в одну фразу: - "ксерокопия исполнительного производства" и все!

практическое, если официально работаете и платите налоги ... избежать можно при работе без оф. устройства. если нет имущества и доходов на которое можно обратить взыскание, исполнительный документ возвращается взыскателю согласно п.2ч.1ст.47 ЗУ Об исполнительном производстве. Так же нужно отметить, что согласно п.5ст.47 ЗУ Об исполнительном производстве, Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Учитывая что, "кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог ..." (ст.60ЦПК) Банк обязан предоставить первичку, так как "Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування" (п.2ст.59ЦПК) Или банк предоставляет первичку, или апелляция с отменой в кармане.

Полагаю тут вся суть в отсутствии слов "відмова в ... и далее по тексту п.20ч.1ст.293ЦПК". Т.е. если бы удовлетворили, то можно отдельно обжаловать, а так "Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню(п.2 ст.293ЦПК)"

http://arbitr.gov.ua/docs/28_3070709.html ... чинним законодавством акту звірки взаєморозрахунків не надано юридичної сили доказу наявності обов'язку сплатити грошові кошти або ж відсутності такого обов'язку, а у розумінні ст.ст. 9,10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", вказаний акт є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості, та фіксує стан розрахунків між сторонами, але сам по собі не породжує будь-яких прав та обов'язків сторін, в той час як зобов'язання сторін підтверджуються первинними документами...

Не все так легко ... 63. Крім правовстановлювального документа на житловий будинок, садибу та інше нерухоме майно (за винятком земельної ділянки), якщо воно підлягає державній реєстрації, нотаріус вимагає витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно. Коли з витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно видно, що власник, наприклад, житлового будинку здійснив або здійснює його перебудову чи прибудову, у тому числі перепланування житлового будинку, переобладнання нежитлового приміщення в житлове і навпаки, або звів чи зводить господарські, побутові будівлі та споруди без установленого дозволу або без належно затвердженого проекту чи з істотними відхиленнями від проекту, або з грубим порушенням основних будівельних норм і правил, нотаріус вимагає подання рішення органу місцевого самоврядування про дозвіл здійснити перебудову, прибудову, перепланування чи звести господарські, побутові будівлі та споруди. При відсутності такого рішення нотаріус відмовляє в посвідченні договору відчуження житлового будинку, власником якого здійснено таку перебудову, прибудову, переобладнання чи зведено господарські побутові будівлі та споруди.

Из главных документов, необходимы:1. Правоустанавливающий документ, который подтвердит что данная недвижимость является собственностью должника (Ипотечный договор, договор купли-продажи, мены, св-во приватизации, решение суда, гос.акт, док. подтверждающий вступление в наследство и т.п.) 2. Техпаспорт. 3. Экспертная оценка. 4. Документы исполнительного производства. После проведения торгов покупателю выдается свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), которое является правоустанавливающим документом. С этим св-ом человек купивший на торгах недвижимость и обратится в суд о выселении граждан занимающих его собственность. В общем повторюсь, проблемы с узаконением перепланировки возникнут у человека, купившего такую квартиру. Но до возникновения таких проблем, торги пройдут и деньги будут перечислены, чему и нужно помешать, так как создавая проблемы будущим покупателям квартиры, не устраняется возможность ее реализации. Техпаспорт оспаривать незачем, тем более он не левый, а устаревший. В этом случае нужно оспаривать экспертную оценку, так как она будет проведена при использовании документов, которые не отвечают действительности либо действия исполнителя, который передал документы для проведения оценки, которые не отвечают действительности. Ну и что, что документы у банка. Вам необходимо оспорить экспертную оценку в связи с тем что она не отвечает действительности, так как проведена с устаревшими документами и не может отразить реальную стоимость вашей недвижимости, но как видно, это не панацея, а лишь затягивание исполнения...

хм, в чем тогда проблема с реализацией с торгов ? У исполнителя главная задача продать, а есть ли в квартире перепланировка или нету его вряд ли будет интересовать. Однако без наличия оценки, он не сможет выставить на торги квартиру. А если техпаспорт выдадут, то и оценка возможна, ну и далее реализация, а тот кто купит квартиру с торгов и будет иметь головную боль с узаконением, но это по сути уже не важно тому у кого забрали квартиру.

найдите "правила забудови міста ..." и там возможно все будет указано. На пример п. 2.3.18 правил забудови міста Києва запрещается: – об'єднувати лоджії і балкони з приміщеннями квартир шляхом розбирання зовнішніх стін; – переносити опалювальні прилади на лоджії і балкони; – об'єднувати квартири по вертикалі з повним або частковим розбиранням міжповерхових перекриттів; – збільшувати площу приміщень санітарних вузлів і ванних кімнат за рахунок жилих і допоміжних приміщень квартири; – влаштовувати прорізи в несучих стінах без затвердженої в установленому порядку проектної документації; – розбирати підготовку під підлоги на звукотеплоїзоляционной основі при ремонті, що приводить до неприпустимого акустичного дискомфорту в квартирах, розміщених поверхом нижче; – робити прибудови до перших поверхів багатоквартирних житлових будинків для веранд і господарських приміщень квартир;. Самый реальный 4й вариант на мой взгляд. Можно и с несущими стенами баловаться, но это чревато ... PS После того как сделаете перепланировку, желательно иметь соседа друга, который пожалуется на вас. Либо недруга, которому сказать, я снесу все стены и плевать на тебя хотел, так что жалуйся куда хочешь. Жалобы во все инстанции обеспечены и соответственно техпаспорт не выдадут. Для реализации квартиры с торгов нужна экспертная оценка, а для ее проведения нужен техпаспорт, без оценки на торги квартиру не выставят. Главное проследить момент чтобы не сделали техпаспорт по старым данным без учета перепланировки, для этого и нужно чтобы соседи подняли на уши всевозможные контролирующие инстанции. Важно знать, что вас привлекут к админответственности за перепланировку, но штраф небольшой.

Мб составить обращение к Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини? Что то вроде: 1. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність (ст.3 КУ) 2. Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави - Національного банку України (ст.99КУ) 3. Кожен має право на відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди, завданої бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень (ст. 55КУ) Стабильность обеспечили?-нет. Бездіяльність? - да. Повинні відповідати? -да. Повинні відшкодувати шкоду внаслідок бездіяльності? -да! и по всем параметрам ЗПП, валюта и т.д. Пусть представляет наши интересы как и должна. PS это просьба ко всем кто может красиво и четко писать обращения, у меня суховато обычно получается...

наверное имеется ввиду что будет отсутствовать узаконение перепланировки, соответственно БТИ не выдаст тех. паспорт на квартиру, что будет препятствовать реализации с торгов в связи с отсутствием тех. документации? не сталкивался с таким...