KIAV

Столкнулся с интересным случаем, нотариус договор ипотеки внес в реестр, а вот в реестр на отчуждения имущества не внес, человеку повезло.

Стаття 60. Зняття арешту з майна 3. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Первое, если вы договорились с ГИС, то они все будут доводить до ума, у них есть свои оценщики, они же организовывают торги, ну а банк наверное заинтересован что бы вы продали подороже, а какие усилия он может приложить, заставить кого либо купить, как?, но кто купит дорогую квартиру, если можно купить дешевле и без проблем, даже если она дешевая покупатель будете постоянно боятся, а если вы оспорили в суде и выиграли, в общем такие квартиры рулетка, если владелец борется до последнего патрона.

Прежде всего, здесь участвуете ВЫ, если вы договорились с ГИС то оценка будет как надо, если не хотите, оспариваете оценку в суде со своим оценщиком, скарга на ГИС и.т.д, нужен ли такой гемор. ГИС, по нюансам -например, квартира может стоить мизер, но если вы сделали ремонт, есть документы, у вас золотые унитазы, мрамор-утрирую, то ремонт, что является неотъемлемой частью, делают эту квартиру очень дорогой. Потом риск у банка, ну выкупил, а вы в суде отбили по оценке, тоже касается и постороннего покупателя. Да, простых решений нет, нужно напрягатся, в рамках ЗУ.

По поводу зарплаты ГИС, это как по поводу зарплаты судей, ну кто из них живет на зарплату, общался с людьми с ГИС, имеют леве иногда до 30т.у.е в месяц. Снятие ареста, просто: оценка ипотечного имущества по максимуму, два этапа торгов -30-50%, недопуск продажи, а далее предложение банку,согласно законодательству выкупить это имущество по самой высокой цене, а оно банку надо, отказывается потому что невыгодно, далее ГИС снимает с ареста имущество и передает должнику. И главное все по закону.

В общем, нужно давать запрос в КСУ, о действии прямой нормы п.1 ст.559, может, хоть там ответят по закону.

В типовых договорах поруки, как "правильно" заметил "шпонка" как раз есть пункт, порядок и умови виконання договора поруки , и в умовах виконання предусмотрен п.1ст.559 ЦК., а на то что он ссылается это пункт: предмет договора, да и вообще это прямая норма закона, куча решений того же ВСУпо этой статье в пользу поручителя. В общем, сволочи совсем обнаглели, беззаконие в стране рулит.

Иск моего поручителя, может, что Вам сгодиться про визнання припиненими правовідношень по договору поруки ПОЗОВНА ЗАЯВА 11.10 2007 між мною, ///////////////////////. та відповідачем та відповідачем по справі, який є правонаступником ВАТ///////////////// , згідно рішення зборів акціонерів ВАТ //////////////////// (протокол //////////////////////// 2009 року), було укладено договір поруки №//////////////////////////Р, від 11.10.2007 року відповідно до якого я поручилася перед відповідачем за невиконання /////////////////////////// усіх його зобов’язань перед Кредитором, тобто перед відповідачем, що виникли з договору про надання споживчого кредиту /////////////////////////, від 11.10.2007 року, укладеного між ////////////////////. та ПАТ «/////////////////////////, в повному обсязі як існуючих в теперішній час так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником, тобто порука є угодою щодо прийняття перед третьою особою на себе обов'язку поручитися перед кредитором за виконання боржником свого зобов'язання та нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язання боржником шляхом відшкодування в грошовій формі того, що не було виконане боржником. Обсяг відповідальності поручителя визначається договором поруки. Порядок та умови виконання договору поруки обумовлені в частиною 2, договору поруки В 2009 році в процесі розгляду цивільної справи за позовом /////////////////. до ПАТ «///////////////////////, в якому я приймала участь в якості третьої особи, я довідалася що банк 28.07.2008 року, в односторонньому порядку підвищив процентну ставку по вказаному кредитному договору з 9,95% до 10,95%, по що свідчать, судові матеріали(рішення-витяг) у якому встановлено що процентна ставка була підвищена з28.07.2008 року до 10,95%, з банківської роздруківки розрахунку, за кредитним договором //////////////////////, де зазначено що відсоткова ставка згідно договору від 13.12 2007року була 9,95%, а з 15.07.2008 року стала 10,95%, з повідомлення-виписки рахунку ////////////////////////////, де банком чітко зазначена підвищена процентна ставка 10,95%.(копії додаю до справи) Тобто до моменту розгляду цивільної справи за позовом /////////////////////. я не мала жодного уявлення про підвищення процентної ставки по кредитному договору і вважала, що умови кредитного договору та договору поруки не змінювались з моменту їх укладення. Також я була впевнена, що обсяг моєї відповідальності по договору поруки, що випливає з умов кредитного договору не збільшувався, однак як з’ясувалося в подальшому не відповідало дійсності. Свої дії, щодо одностороннього підвищення процентної ставки по кредитному договору, відповідач обґрунтував п. 2.12 кредитного договору, відповідно до якого кредитор може збільшувати процентну ставку, зазначену в п. 1.1 кредитного договору, у разі зміни НБУ розміру чинної процентної ставки та/або у разі запровадження адміністративних та/або в інших випадках, які збільшують вартість коштів на українському ринку, та/або у випадку зміни ставок LIBOR, EURIBOR, та/або в інших випадках, якщо кредитор обґрунтовано вважає, що така зміна відповідає ринковим умовам, або має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів кредитора. Я не згодна з такими діями відповідача в зв’язку з тим, що відповідно до п. 2.1. договору поруки №///////////////////////Р, від 11.10.2007 року, кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови договору №////////////////////////////////, від 11.10.2007 року з боржником, адже внаслідок цього збільшується обсяг відповідальності поручителя. Під згодою Поручителя, відповідно до п. 2.1. договору, сторони розуміють візування Поручителем змін до Основного договору ( шляхом проставлення підпису уповноваженої особи та печатки Поручителя, якщо останній є юридичною особою) та/або шляхом обміну листами факсимільними повідомленнями та/або укладення Поручителем додаткової угоди до цього Договору щодо внесення відповідних змін. Але в порушення умов договору кредитор в односторонньому порядку змінив умови основного договору, змінивши автоматично і умови договору поруки, збільшив і обсяг моєї відповідальності як поручителя по кредитному договору. що порушує мої права так як я не згодна з новими умовами кредитного договору. Відповідно ч.1 ст. 559 Цивільного процесуального Кодексу, порука припиняється, коли поручитель не надав згоди на зміну основного зобов'язання. Відповідно до ч. 3 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України умовам договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною. Відповідно до ст..202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочини можуть бути односторонніми, двосторонніми чи багатосторонніми (договори). Двостороннім чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. Відповідно до ст..626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості . Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, що до яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. В моєму ж випадку банк в односторонньому порядку змінив умови договору. Відповідно до ст..526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору . Відповідно до ст..651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення умов договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Відповідно до ст.652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання . Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачати, вони не уклали б договір, або уклали б його на інших умовах. За змістом ст.509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії. Так, згідно зі ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Відповідно до п. 1 ст.. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Так, виходячи з аналізу змісту норм ст. ст. 559, 598 ЦК України припинення зобов’язання поруки означає такий стан сторін, при якому в силу передбачених законом обставин суб’єктивне право і кореспондуючий йому обов’язок перестають існувати. Відповідно до ч. 4 п. 4 ст.. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки НБУ або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною. Таким чином в зв’язку з одностороннім підвищенням відсоткової ставки по кредитному договору, не попереджуючи мене про збільшення об’єму відповідальності по договору поруки, укладений між мною та відповідачем договір поруки вважається припиненим. Ми з боржником неодноразово намагалися вирішити вказаний конфлікт в добровільному порядку, але відповідач ігнорує наші вимоги, ми намагалися зустрітися з представниками банку, писали заяви вимагаючи проведення зустрічей, але всі наші намагання залишилися марними, вказаний конфлікт вирішено не було, тому я змушена звернутися до суду з вказаним позовом. Так, згідно зі ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Крім того, 14.12.2008 року Національний Банк України своїм листом за номером N 47-112/3204-17164, від 14.12.2008 року вказав, що у відповідності до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. В повідомлені банків клієнтам про зміну відсоткової ставки за споживчими кредитами банки в якості аргументації наводять таке: зміна облікової ставки національного банку України; зростання вартості грошових ресурсів на міжбанківському ринку України тощо. При цьому, в супереч статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 N 168 (далі - Правила N 168), а також вимогам укладених між клієнтами та банками договорів про надання споживчих кредитів, останніми не надаються вичерпні для позичальників обґрунтування стосовно підстав для підвищення відсоткової ставки. Слід зазначити, що остання зміна облікової ставки Національним банком України здійснена 30 квітня 2008 року (постанова Правління Національного банку України від 21.04.2008 року N 107 "Про регулювання грошово-кредитного ринку"). При цьому, банки продовжують посилатися на цю обставину під час зміни, в тому числі, відсотків за споживчими кредитами, наданими після підвищення Національним банком України вищезазначеної облікової ставки. Листом від 28.10.2008 року N 18-311/3496-14715 Національний банк України звернув увагу банків на випадки, за яких можливе внесення змін до діючих кредитних договорів в частині вартості кредиту. Зокрема, зміна процентної ставки за кредитом (у тому числі зміна облікової ставки Національним банком України) має бути адекватною тим подіям, які мали безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Наголошуємо, що відповідно до п. 2.2 постанови Правління Національного банку України від 11.10.2008 року N 319 (далі - Постанова N 319) банки повинні враховувати, що внесення до кредитного договору змін щодо вартості кредиту, що не відповідає змінам облікової ставки Національного банку України, кваліфікуватиметься як порушення вимог статті 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність". Відповідно до статті 4 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України. Відповідно до положень ст. 2 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України та цього кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЦПК України, суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до положень с. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з’ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ст.8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституційні права та свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя. Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ. При цьому слід мати на увазі, що згідно зі ст.22 Конституції закріплені в ній права і свободи людини й громадянина не є вичерпними. Оскільки Конституція України, як зазначено в її ст.8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. На підставі вищенаведеного, керуючись положеннями 6, 202, 526, 559, 626, 638, 651, 652 ЦК України, ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», ст.. 2, 3, 4, 8, 10, 11, 15, 88, 209, 212-215, 217, 223, 228, 229 ЦПК України, листом НБУ, N 47-112/3204-17164, від 14.12.2008 року. ПРОШУ: 1. Позов задовольнити; 2. Визнати припиненими правовідносини, які склалися між мною, ///////////////////////////// та ПАТ////////////////, що витікають із договору поруки №/////////////////////////////P, від 11.10.2007 року між мною, /////////////////////// та ПАТ ///////////////// , з 28 липня 2008 року. 3. Судові витрати покласти на відповідача. ДОДАТОК: Копія договору поруки, копія кредитного договору. Копія позовної заяви для відповідача та третьої особи. Копія судового рішення-витяг Копія банківської роздруківки розрахунку Копія повідомлення виписка Квитанція на оплату держмита Квитанції на оплату послуг з ІТЗ «__» ___________ 2011 рік

Мой поручитель взял в кредит авто в другом банке еще 2 года назад, еще до проигранного дела по моему кредиту, вот я и не пойму как ГИС может его взыскать у другого банка, если авто там нотариально в залоге, выплачивать еще 3 года согласно договора, и что дает в этом случае еще арест на авто от третьего лица. Мои розмышления сводятся к тому что ГИС не сможет снять арест, так как это имущество другого банка и мой банк не имеет к нему ни какого отношения, взыскать его невозможно так как оно под арестом, незнаю прав я или нет, может кто подскажет.

Исполнитель утверждал что взыщут сразу, продадут авто, деньги по кредиту-остаток в первую очередь банку который дал кредит на авто, остальное банку по моему валютному кредиту, проиграл суд о взыскании солидарно с меня и поручителя, но в чем фишка наложения ареста на авто от третьего лица, как мне было сказано, что в этом случае они не смогут взыскать авто поручителя

По поводу авто, у моего поручителя кредитное в другом банке, естественно в залоге, общался с ГИС неофициально, было сказано, что все равно взыщут, продадут, но дал совет поставить под арест за долги от третьего лица через суд. Я так и не понял в чем смысл, ведь оно и так в залоге.

Ребята без обид, а много вам давали в апель. суде слово, да до одного места ваши знания в наших судах. По моему опыту, увы, юристы подставляли несколько раз, приходилось самому выпутываться, нормативку изучать, но судьям, повторяю, на все законные аргументы наплевать.

Не сохранил, было 2,5 года назад, сейчас, все это время судимся по валютному, правда к той встрече я подготовился, у меня на руках было 14 оригиналов-дубликатов, справок-липа этого банка, по которым были выданы кредиты, как достал сказать не могу.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ДО обвинувального висновку У провадженні ________________ районного суду Одеської області знаходиться кримінальна справа №_______________ по обвинуваченню ______________ в скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 190 ч. 4 та 358 ч. 3 КК України. Обвинувачений не визнає себе винним в інкримінованих йому злочинах у зв’язку із нижченаведеним: 1. З підстав, викладених у цивільному позові, поданим позивачем ___________ до _______________ суду Одеської області, ми вважаємо, що кредитний договір №________ від ________2007 р. є недійсним. Відповідно до кримінально-процесуального законодавства, документ може бути знаряддям злочину, якщо його використання мало юридичні наслідки. Відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Згідно п. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків. 2. Приписи ст. 190 КК України можуть застосовуватися у разі заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Згідно ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. У даному випадку не мало місце ані заволодіння, ані придбання права на грошові кошти, оскільки, згідно п.п. 1.1. Кредитного договору гроші були надані у тимчасове користування, а не у власність. Окрім того, згідно п.п. 3.1.2. Кредитного договору, видача кредиту проводиться виключно в рамках цільового використання… А факт належного цільового використання підтверджується договором іпотеки нерухомого майна. Тобто, надані у тимчасове користування кошти були використані в повній відповідності до волевиявлення Банку, викладеного у Кредитному договорі. Процес розпорядження майном (грошима) був повністю керований Банком. Придбане на кредитні кошти майно було передане у заставу Банку, тобто повноцінний перехід права власності ані на грошові кошти, ані на нерухомість ніколи не відбувався. Таким чином, норми ст. 190 КК України не можуть бути застосованими. 3. Згідно обвинувального висновку ____________ отримав кредит зловживаючи довірою працівників Центрального відділення КБ ______________. Це в жодному разі не може відповідати дійсності, оскільки мова йде не про відношення між двома фізичними особами, а про відношення банківської установи зі споживачем кредитної послуги. Кредити Банком надаються на підставі не довіри, а усестороннього ретельного вивчення наданих документів, зі встановленням їх достовірності та відповідності банківським нормативам. Працівники Банку не є родичами або знайомими позичальника, тому ні про яку довіру, а отже і про зловживання нею не може йтися. Більш того, до службових обов’язків працівників служби безпеки банку безпосередньо відноситься питання перевірки дійсності усіх наданих документів. 4. Згідно обвинувального висновку Семенюк В.С. спричинив Банку шкоду, що дорівнює сумі наданого кредиту, тобто ___________ грн. Цим висновком суду свідомо надана недостовірна інформація, позичальник _____________ виконував погашення кредиту – планове повернення грошових коштів. Окрім того, банку, у якості забезпечення кредиту, надано у заставу будинок. Вартість застави, згідно п.п. 1.2. договору іпотеки складає _____________ грн. Це на ____________ грн. більше ніж сума наданого кредиту. Таким чином, в результаті надання кредиту активи Банку збільшилися, а не зменшилися. Тобто ні про яку шкоду взагалі не може йтися. Це додатково підтверджується відсутністю цивільного позову у кримінальній справі. 5. Приписи ч. 3 ст. 358 КК України можуть застосовуватися у разі використання завідомо підробленого документа. У даному випадку слідством не перевірявся факт того, чи була заява-анкета складена позичальником власноруч, чи це зробила інша особа. Не перевірялася достовірність показань свідка ______________, стосовно того, що він не робив зазначену довідку про доходи; а якщо робив, то хто безпосередньо придбав в нього її. Таким чином, обвинувальний висновок ґрунтується на припущеннях і норми ч. 3 ст. 358 КК України не можуть бути застосовані у зв’язку із відсутністю доказів. 6. Згідно п. 3 ст. 60 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» інформація про фінансово-економічний стан клієнтів Банку є банківською таємницею. Відповідно ст. 62 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» інформація, що містить банківську таємницю розкривається банками лише на письмовий запит державних органів або інших банків, або з письмового дозволу власника такої інформації. Позичальник не давав Банку письмовий дозвіл на розкриття банківської таємниці, таким чином частина документів, наявних у справі отримані із порушенням Закону. Суд не може використовувати докази, що отримані з порушенням Закону. З огляду на вищенаведене, ПРОШУ: 1. Вилучити зі справи документи, отримані з порушенням Закону. 2. Визнати підсудного невинним у скоєнні злочину передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, з підстав, передбачених п. 1 ст. 6 КПК України. 3. Визнати підсудного невинним у скоєнні злочину передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, з підстав, передбачених п. 2 ст. 6 КПК України. Обвинувачений ________________/______________ Первоисточник - http://grand-insur.com/lipovaya_spravka_o_dohodah.html Уже обсуждалось, не помню в каком разделе, невозможно, привлечь за справку, она не является документом.

Все знают, что во всех банках 70%, справки липа, когда меня вызвали в банк на разговор о справке, я попросил бумагу 2 листа А-4, и в присутствии ,написал в прокуратуру и в НБУ о мошенничестве банка ( что справки давал банк), с просьбой проверить все выданные кредиты за 2 года, вы знаете, мы сразу забыли этот вопрос.

Ярослав, Вы не подскажите, в свете этого, если муж взял кредит (квартира+ипотека), жена поручитель, согласно закону это совместное имущество, банк поднял %, в договор ипотеки изменения не внес.Возможно поручителя, привязать как имущественного поручителя и признать договор ипотеки припиненим, ну и плюс 559.ч.1.

Уже обсуждалось, что нужно избегать прямую формулировку- договор поруки, я подал ,с такой формулировкой по своему поручителю: про визнання припиненими правовідношень по договору поруки ПРОШУ 1.Визнати припиненими правовідносини, які склалися між мною,……….. та ПАТ «………………», що витікають із договору поруки №………………-P, від 23.12.2007 року між мною, ………………….. та ПАТ «……………..» , з 24 липня 2008 року.

Seata, Вам большое уважение, если б каждый протянул, друг другу руку помощи, мы бы победили эту беспредельную систему власти.

Уважаемая polina, если Вас не затруднит, сбросьте ответ НБУ.

Закону України "Про виконавче провадження" justinian.com.ua › article.php?id=209 Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника Лихацький Дмитро Заступник начальника управління організаційного забезпечення діяльності державної виконавчої служби Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

З аналізу ст. 57 даного Закону можна зробити висновок про участь в опису стягувача. Але підстави такої участі, роль стягувача та процесуальний порядок його залучення до участі в цьому процесі слід конкретизувати та узгодити із правами боржника. Тобто чи має право боржник заперечувати участь у описі майна стягувача? Виходячи із того, що описуване майно потенційно втрачає власника і може згодом перейти до стягувача, а також для здійснення права стягувача заперечувати проти проведення державним виконавцем оцінки майна, присутність останнього при опису майна є доцільною і необхідною. Зрозуміло, така участь не є обов’язковою, а має належити до прав стягувача, про котрі він має повідомлятись. Ще одне свідчить про переваги присутності стягувача при проведенні опису, а саме – можливість укладення мирової угоди. Так, за частиною третьою статті 11-1 цього Закону сторони мають право укласти мирову угоду, яка затверджується судом. Але за наявності заперечень із боку боржника щодо присутності стягувача при опису майна принцип недоторканності житла має переважне значення і стягувач не може належати до осіб, яким згідно із законом надається право на примусове входження до житла боржника. По шкафам нельзя, только поиск имущества и опись.

Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника Слід уточнити, що державним виконавцем проводяться опис та розшук майна, а не обшук приміщення або особи. Оскільки останні дії є пов’язаними із обмеженням недоторканності житла та особи, гарантованої Конституцією, то їх вчинення допускається лише за особливою процедурою, на підставі відповідної ухвали суду.(ухвалу наверное можна и оскаржить) Підстави перебування майна боржника у інших осіб можуть бути найрізноманітнішими. Однак частини 1 та 2 цієї статті передбачають стягнення майна, яке знаходиться в інших осіб, лише в тому випадку, коли дане право на майно боржника має безспірний характер. У цьому випадку зазначені треті особи є зобов’язаними на запит державного виконавця подати у визначений ним строк відомості про належне боржникові майно, що знаходиться у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржникові. Тобто стосовно третіх осіб виконавче провадження має лише добровільний характер. Правом на огляд приміщень третіх осіб державний виконавець не володіє (ст. 30 Конституції України).

Перепланировка, без разрешения БТИ, при этом поставить в известность

Как на мой взгляд, все несколько передергивают, если вы зарегистрированы где то, то да, поэтому адресу исполнительная имеет право определить ваше имущество, а если нет, кто ж его знает какое у вас есть имущество, вы ведь можете проживать неделю у васи, неделю у пети и.т.д, что у всех будут без разбора изымать имущество, а если вася заявит что при изъятии у него пропало 200 000 тыс.у.е с его собственной квартиры, найдутся свидетели которые видели, что в кармане кожаной куртки принадлежащей именно васе находились выше означенные средства(утрирую), что исполнителю тогда вешатся, да не пойдет он на это на чужой квартире, и кто ж пустит его, ваши вещи не ворованные и не индефицированы (ну разве что по запаху) что б производить обыск. Исполнителю (банку) прежде нужно знать какое именно имущество он разыскивает, а по шмоткам, технике это нереально.

Вы не подскажите, у меня кредитный автомобиль соответственно в залоге в банке(плачу вовремя), по валютному кредиту(квартира) проиграл суд-взыскание всей сумы задолженности в другом банке, был в исполнительной, сказали что взыщут-продадут кредитный автомобиль по любому, от сумы продажи сначала погасят кредит по автомобилю, а остаток банку кредитору, при этом по секрету было сказано что можно поставить автомобиль под арест от 3 лица по какой либо задолженности. Не могу понять какая разница, ведь кредитный автомобиль и так в залоге(кредит еще выплачивать 3 года), как его может продать исполнительная, зачем еще заморачиватся с дополнительным арестом.