KIAV

На кассацию тратить деньги и время бесполезно в 90%, по поводу Вашего как я понял иска, так не зацикливайтесь на нем, готовьтесь и подавайте новый, я как заемщик, своего поручителя выводил из поруки с 2009 года, был выведен летом 2011 года третьим иском, а по поводу имущества не затягивайте, мы с поручителем начинали именно с этого первым делом.

Тогда следуя логике, все продажи квартир в многоэтажках незаконны, земля то под домом и вокруг, жильцами не приватизирована?

Наверное правильно будет, после суда в Вашу пользу обратится к нотариусу, получить письменный отказ и сразу обратится в суд о снятии ареста, при этом частично гасить долг что бы в процессе этого у ГИС не дошли "руки" до Вашего дома. Есть вариант снят арест у знакомого нотариуса, эта тема на форуме уже обсуждалась. По поводу продажи приватизированного дома на неприватизированной земли, не согласен с предыдущими постами, у меня знакомый риэлтор постоянно продает такие дома, землю потом приватизирует новый собственник. Если Вам не трудно поделитесь иском, всем будет интересно, я уже 3 года над этим бьюсь, но пока удалось вывести только поручителя и отбить три попытки о взыскании в пользу банка, а договор никак.

Тема "баян", расторгнуть договор ипотеки мечта каждого заемщика, что мы имеем в это случае, дом дарим, продаем родственнику, а далее по мере возможности гасим долг, взыскать дом уже никто не сможет, у Вас нет имущества, жизненные обстоятельства могут развернутся так ,что у Вас появятся деньги и Вы полностью рассчитаетесь с банком.

Имущество (авто) уже было в розыске, кстати, в продолжении этой истории по суду все было отбито и закрыто исполнительное производство, останавливали действительно в другой области. Опять подчеркну, инструкция не закон, полгода назад пытался договор ипотеки признать недійсним, ссылаясь в том числе на грубое нарушение инструкции нотаріальних дій, так вот судье эта инструкция до одного места, и она права, есть законодательство, ЗУ про нотаріат, ЗУ про речові права, ЦКУкраїни, но не инструкция, у дворников тоже есть инструкция, ну и что, она вас к чему обязывает, вы ведь не дворник. В данном случае, сотрудник ГАИ регламентирован,КпАП, ЗУ про міліцію, а там не прописано задержание по ГИС, вот если бы при остановке был сотрудник ГИС с соответствующими документами, тогда питань нема. 2. Тимчасове затримання транспортного засобу уповноваженою особою Державтоінспекції проводиться у випадках, передбачених статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення... Уповноваженим особам Державтоінспекції забороняється брати участь у здійсненні блокування або евакуації транспортних засобів у випадках, не передбачених законом.

Истории разные бывают, в том числе и служебные инструкции которые противоречат законодательству Украины, подчеркну ведомственная инструкция не закон, например чем будет руководствоваться суд, ПДР (правила дорожнього руху) на них распространяются куча инструкций, наказов МВС (например 111), или КпАП України, Зу про Міліцію,Конституция Украины. О истории, прошлым летом был остановлен автомобиль друзей( мы вместе ехали на отдых), кредитный и уже в исполнительном производстве, пытались сослаться на инструкцию, потеряли 2 часа, но закон главней, в общем отбил, уехали отдыхать.

Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку. Согласно п.11 Постановления Пленума Верховного суда Украины №2 от 28.03.2008 як "інше володіння" слід розуміти такі об'єкти, які за своїми властивостями дають змогу туди проникнути і зберегти або приховати певні предмети (речі, цінності). Ними можуть бути, зокрема, земельна ділянка, сарай, гараж, інші господарські будівлі та інші будівлі побутового, виробничого та іншого призначення, камера сховища вокзалу, індивідуальний банківський сейф, автомобіль, тощо. Итак, исходя из разъяснения Верховного суда Украины, к автомобилЬ является "другим владением", поскольку позволяет там спрятать какие либо предметы (вещи, ценности), а следовательно – осмотреть, ПРОНИКНУТЬ в это место можно только после мотивированного решения суда. Единственным условием, когда милиция может проникнуть в автомобиль без решения суда, это - непосредственное преследование конкретного лица подозреваемого в совершении преступления. То есть, если идет погоня за угонщиком, то осмотр и обыск проводится свободно, но с обязательным составлением протокола и уведомлением прокурора.

Мой Вам совет по этому делу, свяжитесь с roadcontrol.org.ua, я думаю это дело их заинтересует.

Истории разные бывают, но здесь в последовательности, незаконная остановка транспортного средства, нанесение телесных повреждений, незаконная эвакуация, незаконное изъятие транспортного средства, одним словом уголовное преступление ,целый букет. На кого бы авто не было оформлено, существует договор, согласно ЦКУ с вытекающими правовыми последствиями, не буду в деталях описывать один случай, у одних ребят вот так изъяли, так вот все кто занимался изъятием, поехали на разговор в лес(без суда) в багажнике, ребята предъявили пропажу 200 000 у.е, были они там или нет не знаю, но деньги и авто им вернули, так что на кого нарвешься.

Вопрос, у Вас машина в лизинге, или в собственности по кредиту, была история, у знакомой машина в лизинге. в связи с валютным кризисом и удорожанием машины вдвое перестала платить, приехала служба безопасности отбирать машину как у Вас без решения суда и каких либо документов, благо знакомая позвонила мне, был недалеко пришлось по мужски поговорить, забрал у них ключи и вызвал ментов, а далее сценарий как у Вас,РОВД, приезд начальника РОВД и начальника службы безопасности, "перетерли" машину отдали, естественно были написаны заявления о незаконности изъятия с участием начальника РОВД, далее, суд о возврате тела за вычетом пользования авто, что суд и присудил. А по поводу Даи, мое мнение их действия незаконны, изымать транспортные они имеют право только по административному кодексу, если в исполнительном производстве то только содействовать сотруднику Гис, если он есть в наличии, и только сотрудник Гис имеет право описывать, арестовывать. ЗУоМ, ст. 11. Права міліції .... 7) складати протоколи про адміністративні правопорушення, провадити особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів, застосовувати інші передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення; 9) проводити в порядку провадження дізнання і за дорученням слідчих органів у кримінальних справах обшуки, вилучення, допити та інші слідчі дії відповідно до кримінально-процесуального законодавства; И это все, не более того. "Проблемним також є питання законності вилучення конкретного транспортного засобу боржника на підставі виконання постанови про розшук транспортного засобу, яка винесена державним виконавцем. У жодному законі не закріплена процесуальна форма взаємодії органів ДАІ та Державної виконавчої служби. Закон України «Про міліцію» поширюється на працівників ДАІ, через те що остання є підрозділом МВС, але в ст. 10 не прописані обов'язки працівників міліції вилучати на таких засадах транспортний засіб боржника. Згідно зі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством."

Ребята, возникает вопрос, а является ли справка о доходах документом?, ведь документ это утвержденная законодательством форма, если не утвержденная это не документ. Это к тому, что справок в разных вариантах пересмотрел массу, готовил телегу в прокуратуру на банк, с инициированием проверки выданных кредитов по справкам с 2007-2008 год, банк пытался меня подловить на этом, я предупредил о последствиях, в частности, что договора кредитов в 90 % у них будут признаны недействительными, на том и разошлись, ведь не для кого не секрет, что липовых справок у всех банков те же 90 %. На моей памяти, только Укрсиб, на потоке сам штамповал эти справки.

Поздравляю с наступающим Новым Годом, здоровья, оптимизма, хорошего настроения, улыбок. Я желаю в Новый Год: вино-водочный завод; мятых баксов ДВА вагона; местных денег ТРИ лимона; отпуск месяцев на ДЕСЯТЬ - за бугром покуралесить; яхту, лексус новой марки; бриллиантов целый воз, С Новым Годом Дед Мороз !!!!!))))

Ситуация простая, Вы наверняка одолжили у знакомого сроком на 3 года 40 000 тыс.у.е (было это ,как помню до того как Вы обратились в банк за кредитом), для покупки квартиры и не вернули долг в срок, он обратился в суд с иском, а в обеспечение иска попросил суд наложить арест на квартиру, все арестовали. Но знакомый пошел дальше, он доказал что эту квартиру Вы с ним хотели приобрести в складчину, для совместного проживания , у него даже есть договор с Вами, а Вы..., эх, в общем, вместе с арестом и судебное решение о причитающеюся части этой квартиры ему. А, дальше он узнает, что его часть квартиры, без его ведома в ипотеке, и опять иск на расторжение ипотеки. Подытожу, арестов наложить можно и не один, фигуранты дела разные, банк не при делах, НО только на законных основаниях, шоб комар носа ... Банки и еже с ними, действительно жадные дебилы, они от жадности поживиться на халяву, за счет людей, просто не видят что идут в тупик, забывая при этом что живем мы в общем все по соседству, да и жизнь одна, и та коротка.

Уже освещалась тема, поищите, как вбить клин ГИС и банку, арест вашей квартиры от 3-го лица за долги какой то давности, арест имеет право снять только это лицо, я так и поступил правда до ГИС, но думаю разницы нет, если незаконно попытаются снять, а это не исключено в "нашей" стране, на мази второй.

Тема: Объяснение экономик 2011 года на примере обычного бара ... Автор: Igosepar (Ветеран) Рейтинг поста: Мария является владелицей бара. В один прекрасный день она понимает, что практически все её клиенты – безработные алкоголики, поэтому она больше не может содержать бар, иначе разорится. Чтобы решить эту проблему, она придумывает новый маркетинговый план, в соответствии с которым её клиенты могут пить сейчас, а платить позже. Она записывает количество выпитого в специальные книги (тем самым предоставляя клиентам кредит). О стратегии Марии «пей сейчас, плати потом» начинает ходить слава, и в результате, в баре Марии увеличивается поток клиентов. Вскоре её бар показывает самые большие объёмы продаж в её городе – перспективы выглядят радужными. Предоставляя своим клиентам свободу от немедленного требования оплаты, Мария не встречает никакого сопротивления, когда, через регулярные промежутки времени, она существенно увеличивает цены на самые популярные напитки – вино и пиво. Следовательно, увеличивается и объём продаж бара Марии. Молодой президент местного банка понимает, что эти долги клиентов представляют собой ценный будущий актив, и увеличивает для Марии кредитование. Он не видит никаких причин для беспокойства, поскольку в качестве залога у него есть долги алкоголиков. В штаб-квартире банка трейдеры-эксперты придумывают способ заработать огромные комиссионные, трансформировав эти долги клиентов в Бухалооблигации и Алкооблигации. Затем эти активы начинают торговаться на международных рынках ценных бумаг. Новые инвесторы не до конца понимают, что эти ценные бумаги, которые были проданы им в качестве ценных бумаг с наивысшим рейтингом «ААА» в действительности являются долгами безработных алкоголиков. Цены на бумаги продолжают расти, и активы скоро становятся самыми быстро раскупаемыми позициями у ведущих брокеров страны. Как-то раз, даже при том, что цены на облигации продолжают расти, менеджер по рискам того местного банка решает, что пришло время требовать платежи по долгам, накопившимся у алкоголиков в баре Марии. Об этом он сообщает ей. Мария начинает требовать деньги у своих алкоголиков, но, будучи безработными, алкоголики не могут вернуть кредиты. Поскольку Мария не может выполнять свои кредитные обязательства, она вынуждена объявить дефолт. Теперь она банкрот. Бар закрывается и 11 сотрудников теряют работу. За одну ночь Бухало- и Алкооблигации теряют в цене 90 процентов стоимости. Объём обрушившейся стоимости этих активов уничтожает банковскую ликвидность, и препятствует выпуску новых займов, тем самым замораживая кредитование и всю экономическую активность. Поставщики для бара Марии, предоставлявшие ей расширенные условия оплаты, инвестировали пенсионные фонды своих фирм в различные ценные бумаги. Они обнаруживают, что в данный момент столкнулись с необходимостью списания безнадёжных долгов, и что потеряли свыше 90 процентов от предполагаемой стоимости облигаций. Её поставщики вина так же объявляют банкротство, закрывая семейный бизнес, который кормил три поколения. Её поставщика пива выкупает конкурент, который немедленно закрывает местную фабрику и увольняет 150 рабочих. К счастью, банк, брокерские фирмы и их руководство спасены многомиллиардным пакетом от своих дружков в правительстве. Средства на этот спасательный пакет были найдены путём обложения налогами работающего среднего класса, который ни разу не заглядывал в бар к Марии. Теперь понимаете ситуацию в экономиках на 2011 год ? © Источник...

Судья, да и банк тыкнет носом в последнею страницу, где стороны подписали договор в полном объеме, в общем бесперспективно, если б последнею страницу не подписали.

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ ОГЛЯДОВИЙ ЛИСТ від 21.11.2011 р. N 01-06/1626/2011 Господарські суди України Про деякі питання практики вирішення спорів за участю банків (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України) У порядку інформації та для врахування у розгляді справ надсилається огляд вирішених господарськими судами України спорів за участю банків, судові рішення в яких переглянуто в касаційному порядку Вищим господарським судом України. 1. Надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії, якщо банк має відповідну генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення таких операцій Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, з посиланням на пункт 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 N 15-93 (далі - Декрет) визнав недійсним кредитний договір у зв'язку з відсутністю у банку відповідної індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, використання іноземної валюти як засобу платежу. При цьому наявність генеральної ліцензії на здійснення банком валютних операцій не взято до уваги. Скасовуючи судові рішення у справі та передаючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України виходив з такого. Згідно зі статтею 5 Декрету Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Згідно з пунктом 4 статті 5 Декрету індивідуальної ліцензії потребують в тому числі й операції щодо надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Проте чинне законодавство зазначених обмежень не встановлює, а відтак названа норма не підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Водночас відповідно до пункту 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14.10.2004 N 483, використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється: якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк України видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями) [постанова Вищого господарського суду України від 18.11.2009 N 9/70пд]. 2. Іпотекою забезпечуються реально існуючі зобов'язання та вимоги, які можуть виникнути в майбутньому, у тому числі зобов'язання на підставі генерального договору на здійснення кредитування та проведення інших активних банківських операцій Між позичальником і банком було укладено генеральний договір на здійснення кредитування і проведення інших активних банківських операцій та іпотечний договір, за яким забезпечено вимоги іпотекодержателя за генеральним договором. У подальшому в рамках генерального договору була відкрита кредитна лінія згідно з укладеним сторонами кредитним договором. За позовом позичальника місцевий господарський суд визнав недійсним з моменту укладення іпотечний договір у зв'язку з тим, що його умовами було забезпечено виконання зобов'язання, визначеного генеральним договором і яке не існувало на момент укладення такого договору, що є порушенням частини четвертої статті 3 Закону України "Про іпотеку". Постановою апеляційного господарського суду рішення суду першої інстанції скасовано на підставі того, що зміст іпотечного договору містить всі істотні умови, передбачені статтею 18 Закону України "Про іпотеку", та забезпечує дійсні та реальні правочини, які укладені сторонами на виконання генерального договору. Вищий господарський суд України з урахуванням правових позицій, викладених у постанові Верховного Суду України від 22.11.2010 N 51/547, погодився з висновком суду апеляційної інстанції, зазначивши таке. Згідно зі статтею 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до статті 573 Цивільного кодексу України заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому. Частиною четвертою статті 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання (частина друга статті 7 Закону України "Про іпотеку"). Отже, чинним законодавством встановлено, що іпотекою забезпечуються виключно реально існуючі зобов'язання та вимоги, які можуть виникнути в майбутньому на підставі чинних договорів. Статтею 18 Закону України "Про іпотеку" визначено істотні умови, які повинен містити договір іпотеки. Як встановлено судами, банком та позичальником було укладено генеральний договір про здійснення кредитування та проведення інших активних банківських операцій. У подальшому сторонами було укладено кредитний договір, який є невід'ємною частиною генерального договору і в якому зазначено конкретні суми кредитування, строки надання кредитних коштів, процентні ставки за користування кредитом, відповідальність сторін та інші істотні умови. Банком (іпотекодержатель) та позичальником (іпотекодавець) укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого забезпечувалися вимоги іпотекодержателя за генеральним договором, до якого було внесено зміни та доповнення іншим договором. Згідно із зазначеними договорами сторонами було визначено зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання, опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та його реєстраційні дані відповідно до вимог статті 18 Закону України "Про іпотеку", якою встановлено істотні умови договору іпотеки. У зв'язку з викладеним Вищий господарський суд України дійшов висновку про те, що оспорюваний іпотечний договір (з урахуванням змін та доповнень) містив усі істотні умови, передбачені статтею 18 Закону України "Про іпотеку", та забезпечував вимогу банку як іпотекодержателя за чинним генеральним договором, що не суперечить положенням частини четвертої статті 3 названого Закону (постанова Вищого господарського суду України від 19.01.2011 N 51/547). 3. Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів банку не поширюється на нарахування інфляційних втрат на суму боргу та процентів річних, оскільки відповідні суми входять до складу грошового зобов'язання і не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання Рішенням місцевого господарського суду частково задоволено позов прокурора, поданий в інтересах держави в особі фінансового управління державної адміністрації до банку щодо стягнення сум інфляційних втрат, процентів річних та пені у зв'язку з неповерненням у визначений строк банківського вкладу. Відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог, господарський суд послався на те, що, інфляційні втрати та частина процентів річних нараховані позивачем за період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. У стягненні пені відмовлено в зв'язку з тим, що сторонами не було укладено угоди у письмовій формі про можливість її стягнення. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, апеляційний господарський суд стягнув з банку в повному розмірі інфляційні втрати і проценти річних за весь період нарахування, мотивуючи це тим, що інфляційні втрати та проценти річних не можна віднести до штрафних санкцій, які не нараховуються під час дії мораторію. Вищий господарський суд України залишив постанову апеляційного господарського суду без змін, виходячи з такого. Відповідно до статті 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Згідно зі статтею 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Постановою Правління Національного банку України призначено тимчасову адміністрацію банку строком на один рік та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців. За статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Інфляційні втрати та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань. При цьому положення статті 625 Цивільного кодексу України застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання незалежно від наявності вини у його діях (постанова Вищого господарського суду України від 05.08.2010 N 4/719). З висновками Вищого господарського суду України погодився й Верховний Суд України, який за результатами перегляду постанови Вищого господарського суду залишив її без змін (постанова Верховного Суду України від 08.11.2010 N 4/719). 4. У разі відсутності в договорі банківського рахунку умов щодо розміру процентів за користування грошовими коштами клієнта та неприйняття вкладів на вимогу банк зобов'язаний виплатити проценти в розмірі облікової ставки Національного банку України Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, задоволено позов фізичної особи - підприємця до банку про стягнення відсотків за користування грошовими коштами на його поточному рахунку. Господарськими судами було встановлено, що: - банком на підставі договору на розрахунково-касове обслуговування, укладеного з фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, було відкрито поточний рахунок; - відповідно до укладеного договору банк зобов'язався здійснювати нарахування відсотків за залишками вільних коштів на рахунку клієнта, зараховувати їх на рахунок клієнта в останній робочий день місяця відповідно до тарифів банку та проводити нарахування відсотків за незнижувальними залишками вільних коштів на рахунку клієнта і зараховувати їх на рахунок клієнта в останній робочий день місяця відповідно до тарифів банку; - у переліку послуг з розрахункового обслуговування договором передбачалося також перерахування відсотків на залишки на рахунках та відсотків на поточні залишки по рахунках, проте розмір нарахування відсотків не визначено. За результатами перегляду судових рішень у касаційному порядку Вищий господарський суд України, врахувавши правові позиції, викладені у постанові Верховного Суду України від 13.12.2010 N 2-11/994-2010, залишив без зміни постанову суду апеляційної інстанції, зазначивши таке. Відповідно до статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Частиною четвертою статті 1068 Цивільного кодексу України передбачено, що клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором. Згідно з частиною першою статті 1070 Цивільного кодексу України за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка або законом. Отже, договір банківського рахунку є відплатним для кожної із сторін, у зв'язку з чим банк зобов'язаний за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, сплатити йому проценти, а клієнт - оплатити банку послуги з розрахунково-касового обслуговування рахунку. Частиною другою статті 1070 Цивільного кодексу України передбачено, що проценти, передбачені частиною першою цієї статті, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, - у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу. У розгляді справи господарськими судами встановлено, що умовами укладеного сторонами договору на розрахунково-касове обслуговування передбачено зобов'язання банку сплачувати проценти за користування грошовими коштами клієнта, проте не визначено їх розмір, а також те, що відповідачем вклади на вимогу юридичних або фізичних осіб не приймалися. Відповідно до статті 8 Цивільного кодексу України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). Згідно з частиною першою статті 1061 Цивільного кодексу України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України. За відсутності визначення договором банківського рахунка розміру процентів за користування банком грошовими коштами клієнта та неприйняття банком вкладів на вимогу банк зобов'язаний виплатити проценти в розмірі облікової ставки Національного банку України (постанова Вищого господарського суду України від 15.02.2011 N 2-11/994-2010). Голова Вищого господарського суду України В. Татьков

Если у Вас договор заключен, например в 2008 году со сроком выполнения по 2030 год, тогда позовная давность возникает только с 2030 года, второе, о моменте, идете в юридическую компанию заключаете договор на предмет изучения Вашего договора, и получаете юридическое заключение о нарушениях со стороны банка ,так как Вы не являетесь специалистом в области права, дата юридического заключения является отправной точкой позовной давности.

Есть загальна позовна давність, 3 года, но по кредитным договорам: Згідно ЦКУ, Ст.261.п.5 . За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання, ну или ЦКУ, Ст.261.п.1 . Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Правда, многие страхуются, подают заяву о восстановлении, но не логично как то.

Но ведь в этих решениях было установлено что % поднята, а это то что Вам нужно.

Если у Вас есть официальные документы, а это письмо банка, базируются такие письма на решении (собрании) и указываются в письме, на основании чего подымается % ставка, как я понимаю % ставка была поднята не сегодня, а банк только сейчас стал утверждать что это ошибка, официального уведомления об этой (ошибке) у Вас нет, поэтому утверждение банка в судебном порядке никчемно, налицо обман, подтверждением этого распечатки по платежам по повышенной ставке, так что у Вас не доводы, а прямые доказательства поднятия % ставки. Постарайтесь найти судебные решения, кто судился с этим банком по поднятой % ставке, где это было установлено в судебном порядке, не смотря на исход

Цинично однако, срочно в отделение банка и взять все распечатки по платежам, а вообще на мой взгляд это мошенничество, письмо это не ошибка, это официальное уведомление, должна еще быть ссылка на собрание где было принято это решение, может сделать запрос в НБУ, с невинным вопросом имел ли право банк подымать % такого то числа.

Конечно является, из моего опыта, когда по своему поручителю я подавал иск с формулировкой припинення поруки, было проиграно вплоть до ВСУ, изменил формулировку на припинення правовыдносин по договору поруки, выиграл, при этом приложил три положительные решения ВСУ по этому вопросу как доказательную базу. Я, это к тому что прежде чем подавать иск, нужно хорошо изучить судебную практику и использовать в свою сторону, несмотря на простату ст.559 п.1., очень важна и формулировка в Вашем договоре поруки в пункте:порядок та умови виконання договору,если у Вас, кредитор не вправі без згоди Поручителя змінювати умови Основного договору з Боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідольності Поручителя, тогда ст.559 п.1. Банк как Вы пишите не пришел на 1 заседание , а что он написал в запереченнях. Если у Вас со дня укладення поруки прошло больше 3 года, банк будет давить на позовну давность, не забудьте указать: Згідно ЦКУ, Ст.261.п.1 . Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила(узнали только сейчас из судебного решения) Згідно ЦКУ, Ст.261.п.5 . За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (например договор с 2008 по 2018 год) Да, есть еще запасной вариант, Вы имеете право в апелляции присоединится к делу со своими требованиями.

К тому же, в случае негативных последствий для заемщика по справке, кредитный договор признается недействительным, то есть то, что мы пытаемся добиться в судах, я уже над этим думаю, взвешиваю.

Я, уже описывал ранее, пытался банк надавить по справке, я просто предупредил банк что в этом случае буду инициировать через прокуратуру проверку всех выданных банком кредитов на основании липовых справок, правда у меня еще к этому была доказательная база, сразу съехали.